Зміни хімічних і мікроморфологічних властивостей ґрунтів Полтавської області України за останні 130 років
Аналіз хімічного складу та мікробудови сучасних проб чорноземів типових (Vermic Haplic Chernozem) і лучно-типовочорноземних ґрунтів (Gleyic Chernozem) із зразками 130-річної давнини, відібраними В.І. Вернадським на території Полтавської області.
| Рубрика | Геология, гидрология и геодезия |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 24.07.2022 |
| Размер файла | 2,1 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Зміни хімічних і мікроморфологічних властивостей ґрунтів Полтавської області України за останні 130 років
Пономаренко О.М., Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення імені М.П. Семененка НАН України, Київ
Никифоров В.В., Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського, Кременчук
Яковенко В.М., Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара
Мета наукової публікації -- порівняльний аналіз хімічного складу та мікробудови сучасних проб чорноземів типових (Vermic Haplic Chernozem) і лучно-типовочорноземних ґрунтів (Gleyic Chernozem) із зразками 130-річної давнини, відібраними В.І. Вернадським на території Кременчуцького району Полтавської області. Вікові зміни вмісту органічної речовини і оксидів виявили суттєві відмінності в генезисі природних та агрогенних едафотопів південної частини Полтавської області. В умовах природних едафотопів зафіксовано збільшення загального вмісту гумусу в середньому на 0,8 % у п'яти випадках із шести. Натомість для всіх проб ґрунту із агрогенних едафотопів зафіксовано зменшення вмісту гумусу в середньому на 1,1 %. Установлено незначне (у 1,1 раза), але більш інтенсивне зростання вмісту кремнезему (SiЬ2) в агрогенних едафотопах (майже на 10 %), порівняно з едафотопами природних біогеоценозів (на 5,5 %), а також збільшення вмісту глинозему (AI2O3) у середньому у 2 рази (на 3,7 %). Зареєстровано зниження вмісту сполук фосфору в середньому в 1.4 рази (на 0,1 %) на тлі збільшення вмісту речовин, що містять калій у 7,5 раза (на 1,4 %). Виявлено однотипність мікро- морфологічної організації органогенних і мінеральних компонентів ґрунтів сучасних зразків і зразків, відібраних 130 років тому. На основі результатів досліджень сформульовано рекомендації для наукового обґрунтування комплексного проєкту природоохоронних заходів, спрямованих на збереження і збалансоване використання полтавських ґрунтів.
Ключові слова: генезис ґрунтів, чорноземи типові, лучно-типовочорноземні ґрунти, загальний вміст гумусу, мінералогічний склад ґрунту, мікроморфологія ґрунтів.
Changes of Chemical and Micromorphological Properties of Poltava Region Soils of Ukraine for the Last 130 Years
Ponomarenko O.M., M.P. Semenenko Institute of Geochemistry, Mineralogy and Ore Formation of Ukraine NAS, Kyiv
Nykyforov, V.V., Kremenchuk Mykhailo Ostrohradskyi National University, Kremenchuk
Yakovenko, V.M., Oles Honchar Dnipro National University, Dnipro
The purpose of the scientific publication is a comparative analysis of the chemical composition and micro-structure of modern samples of typical chernozems (Vermic Haplic Chernozem) and meadow-typical chernozem soils (Gleyic Chernozem) with 130-year-old samples taken by V. I. Vernadsky in the Kremenchuk district of Poltava region. Age-related changes in the content of organic matter and oxides revealed significant differences in the genesis of natural and agrogenic edaphotopes of the southern of Poltava region. In the conditions of natural edaphotopes, an increase in the total humus content by an average of 0.8 % in five cases out of six is recorded. On the other hand, for all soil samples from agrogenic edaphotopes, a decrease in the humus content by an average of 1.1 % is identified. A slight (1.1 times) but more intense increase in the content of silica (SiO2) in agrogenic edaphotopes (almost 10 %), compared with edaphotopes of natural biogeocenoses (by 5.5 %), as well as an increase in the content of alumina (Al2O3) on average in two times (by 3.7 %) are established. A decrease in the content of Phosphorus compounds by an average of 1.4 times (by 0.1%) against the background of an increase in the content of substances containing Potassium by 7.5 times (by 1.4 %) is registered. The homogeneity of the micromorphological organization of organogenic and mineral components of soils of modern samples and samples taken 130 years ago is revealed. Based on the research results, recommendations for the scientific substantiation of a comprehensive project of environmental measures aimed at protection and balanced uses of Poltava soils are formulated.
Keywords: soil genesis, typical chernozems, meadow-typical chernozem soils, total humus content, mineralogical composition of soil, soil micromorphology.
Актуальність теми дослідження
ґрунт проба чорнозем
Головною і найціннішою властивістю ґрунту є його родючість, що зумовлена вмістом гумусу. В результаті агрогенного впливу відбувається його втрата, що спричинює зниження родючості ґрунту. За таких обставин людина змушена підтримувати її шляхом внесення мінеральних і органічних добрив. Подібні заходи призводять до нових екологічних проблем. Тож збереження і підтримка природної родючості ґрунтів, і, в першу чергу, чорноземів, є актуальною сучасною проблемою, зокрема в умовах Полтавщини [1-3].
Історичний підхід в еколого-геохімічному аналізі, в тому числі ґрунтів, завжди був одним з основних. Основою такого підходу є ідеї В. І. Вернадського [4-5] про циклічність біогеохімічних процесів на Землі і про поширеність хімічних елементів й зв'язків між біосферою та літосферою. Очевидно, що вивчаючи геохімічні релікти (кори вивітрювання, поховані ґрунти, рештки вимерлих організмів, педоседіменти), можна відновити етапи геохімічного розвитку екосистеми, а також визначити сучасні її характеристики, необхідні для розв'язання актуальних проблем.
Стан вивчення питання, основні праці
В.І. Вернадський підкреслював, що ґрунту належить величезна роль, оскільки він містить багато живої речовини, накопичує органічні залишки з вільною хімічною енергією. На його думку, ґрунт -- це «область найвищої геохімічної енергії живої речовини, найважливіша за своїми геохімічними наслідками лабораторія, в якій відбуваються біогеохімічні процеси» [4].
1892 р. В. І. Вернадський опублікував короткий геологічний нарис, складений за результатами експедиції, під час якої протягом двох місяців 1890 р. проводилося дослідження ґрунтів Кременчуцького повіту Полтавської губернії. Робота проводилася під керівництвом В. В. Докучаєва. Було створено карту ґрунтів і опис повіту. Також у нарисі наведено дані про будову шести розрізів на відрізку між селами Омельник і Манжелія (14 км) [6-8]. На наш погляд, 130 років -- цілком достатній для моніторингу едафотопів проміжок часу.
Здійснений нами огляд літературних джерел [9-14] підтверджує суттєву динаміку хімічних, фізичних і морфологічних показників едафо- топів агробіоценозів, що зумовлює пріоритетність моніторингу якісного стану (родючості) ґрунтів серед інших систем екологічного моніторингу.
Мета цього дослідження -- вивчення динаміки вмісту гумусу, оксидів ґрунту, а також мікробудови чорноземних і лучних ґрунтів Полтавщини та порівняння із зразками 130-річної давнини.
Методи дослідження
Для досягнення поставленої мети в південній частині Полтавської області (Кременчуцький район У адміністративних межах, що існували до набуття чинності Постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 р. № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів» (прим. ред.).) було відібрано усереднені ґрунтові зразки з тих самих місць, що і 1890 р. -- у часи роботи експедиції під науковим керівництвом професора В. В. Докучаєва (рис. 1). У кожному локалітеті відбір зразків ґрунту було виконано двічі: із едафотопу агроценозів (рілля) і природних або напівприродних біогеоценозів (лісові насадження, придорожні смуги, пасовищні луки тощо). Класифікаційне положення ґрунтів було визначено за національною /"47 і міжнародною /5] класифікаціями.
Для виявлення змін вмісту гумусу і оксидів результати сучасних досліджень порівнювалися з даними про склад ґрунту, отриманими В. І. Вернадським. Матеріали Полтавської експедиції В. В. Докучаєва, під час якої у Кременчуцькому повіті працював В. І. Вернадський, було надано Кременчуцьким краєзнавчим музеєм, а зразки ґрунтів, відібрані видатним ученим, -- колекційним фондом Полтавського краєзнавчого музею. Мікроморфологічні дослідження проведено за допомогою мікроскопа “Bresser” з відеооку- ляром 051012-VGA і растрового електронного мікроскопа РЕМ-106 В. Загальний вміст гумусу визначали методом І. В. Тюріна у модифікації В. М. Симакова /17].
Рис. 1. а) Локалітети відбору сучасних ґрунтових проб: 1, 2, 3, 4 -- Чорноземи типові (Vermic Haplic Chernozem); 5, 6 -- Лучно-типовочорноземні ґрунти (Gleyic Chernozem). б) Кременчуцький повіт у 1892 р. [2].
Виклад основного матеріалу з обґрунтуванням наукових результатів
Зміни вмісту гумусу у ґрунтах за 130 років. Український чорнозем визнано Міжнародним бюро мір і ваг еталоном найродючішої землі на планеті, а його зразок представлено у Павільйоні де Бретей (Pavillon de Breteuil), що в передмісті Парижа. В Україні зосереджено 26 % чорноземів всієї планети, що завдяки своїй родючості можуть прогодувати, приблизно, 625 млн осіб. Загальна площа сільськогосподарських земель в Україні становить 42,7 млн га (71 % території країни). На одного мешканця нашої країни припадає 0,71 га. Ґрунт як біогенна речовина виконує в біосфері унікальну функцію. Найважливішою властивістю ґрунту є гумусованість. Зниження його вмісту призводить до втрати родючості, від якої залежать базові показники наземних екосистем: продуктивність і стійкість. Тому визначення вмісту гумусу є обов'язковим елементом системи екологічного моніторингу.
Органічна складова едафотопу представлена здебільшого гумусовими речовинами (до 90 %) і лише невелика частина -- негуміфікованими залишками рослинного, грибного і тваринного походження. Гумінові і фульвокислоти утворюються в результаті ферментативної біодеструк- ції органічних сполук. Гумусові речовини складаються з: карбону (до 65 %), оксигену (до 50 %), нітрогену і гідрогену (до 5 %). Частка решти елементів сумарно не перевищує 1 %. Карбонова кислота розчиняє мінеральні сполуки фосфору, кальцію і магнію до доступних для рослин форм.
Гумусові речовини поряд з дрібнодисперсними мінеральними частинками ґрунту беруть участь в адсорбційних процесах, визначають по- глинальну здатність ґрунту і його буферність. Ця природна властивість поліпшує родючість ґрунтів, оскільки обмін йонів збільшує утримання корисних для живлення рослин катіонів (NH4+, K+, Na+, Ca2+, Mg2+). Органічна речовина служить джерелом живлення і енергетичним матеріалом для гетеротрофів мікробоценозу та представників ґрунтової мезофауни.
Дані порівняльного аналізу експериментальних результатів визначення гумусу в чорноземних і лучно-чорноземних ґрунтах сучасних біо- геоценозів із ґрунтами 130-річної давності, на наш погляд, заслуговують на науковий інтерес. Висока гумусованість поверхневих горизонтів пов'язана з морфологічними властивостями чорноземних і лучно-чорноземних ґрунтів, зокрема значним вмістом органогенних компонентів різного ступеню дисперсності та трансформації; міцним зв'язком з мінеральними компонентами; темно-сірим і чорним забарвленням ґрунтового матеріалу.
Рис. 2. Мікрофотографії зразків ґрунтів, відібраних В. І. Вернадським у 1890 р. і сучасних зразків із тих самих локалітетів. Рослинні рештки і тонкодисперсний гумус зв'язаний з мінеральними основою в ґрунтовому матеріалі поверхневого гумусового горизонту чорноземів типових і лучно-типовочорноземних ґрунтів Полтавської області (х100): а -- локалітет між хуторами Василенки і Солониці (Кременчуцький повіт); б -- локалітет біля хутора Тупалів (Кременчуцький повіт); в -- локалітет на околиці с. Василенки (Кременчуцький район), пшеничний агроценоз; г -- рельєф поверхні гумусових речовин (РЕМх250)
Мікроморфологічні дослідження виявили, що поверхневі горизонти містять рослинні рештки на різних стадіях руйнації (свіжі, слабо-, середньо- та сильнорозкладені) (рис. 2), органогенний матеріал, що втратив анатомічну будову, аморфні згустки, колоїдні форми органічної речовини, міцно зв'язані з мінеральними компонентами (рис. 2 а, б, в). На ультрамікроскопічному рівні тонкодисперсна органічна речовина має фрактальну структуру (рис. 2 г). Фрактальна організація властива також іншим компонентам морфологічної будови ґрунтів [18-20], зокрема й глинистим мінералам, що самостійно або в комплексі з тонкодисперсною органікою утворюють кутани на поверхні зерен первинних мінералів. Таким чином, морфологічні характеристики органогенних компонентів досліджених ґрунтів є однотипними, але вміст гумусу відрізняється.
Дослідження показали, що в п'яти випадках із шести спостерігається проста закономірність: в умовах природних едафотопів (рис. 3) відбувається процес гуміфікації (збільшення гумусу на 0,8 % у середньому) і втрата органічної речовини внаслідок аграрної експлуатації ґрунтів (зменшення гумусу на 1,1 %) в усіх пробах ґрунту з агроценозів.
Максимальне зростання вмісту гумусу (на 1,59 %) зареєстровано в пробі лучно-чорноземного ґрунту, відібраного із едафотопу біогеоце- ноза мезофітного луку на межі зі смугою очерету звичайного в хуторі Білани між селами Бондарі і Солониця, а максимальна втрата (2,73 %) -- у пробі із едафотопу пшеничного агроценозу в околицях с. Святилівка.
Рис. 3. Загальний вміст гумусу (%) в чорноземах типових і лучно-типовочорноземних ґрунтах Полтавської області: а) сучасні зразки агрогенних едафотопів; б) зразки, відібрані 130 років тому; в) сучасні зразки природних едафотопів; 1, 3 -- лучно- типовочорноземні ґрунти; 2, 4, 5, 6 -- чорноземи типові
Динаміка вмісту оксидів у ґрунтах за 130 років. Мінеральну частину твердої фази ґрунтів становлять силікати й алюмосилікати, домінуючими компонентами яких є сполуки силіцію, алюмінію, феруму і кальцію (рис. 4). Вміст оксидів у ґрунтах зменшується в ряду: SiO2 Al2O3 Fe2Ь3 ^ CaO MgO K^O Na2O ТІО2 ^ MnO. Сумарний вміст цих речовин становить до 85 %. Також до складу твердої фази едафотопів входять сполуки фосфору (здебільшого ортофосфа- ти), сірки (головним чином сульфати), а також неорганічного й органічного карбону. Серед органічних компонентів ґрунту домінують органічні сполуки карбону і нітрогену. Залежно від ступеня дисперсності та вмісту гумусу повітряно-сухі ґрунти містять до 10 % гігроскопічної води.
Рис. 4. Середній вміст (%) силіція діоксиду в чорноземах типових і лучно- типовочорноземних ґрунтах Полтавської області:
а) зразки, відібрані 130 років тому;
б) сучасні зразки агрогенних едафотопів;
в) сучасні зразки природних едафотопів.
У відібраних ґрунтових пробах було визначено масову частку (%) домінуючих оксидів: SiO2, Al2O3, Fe2O3, P2O5, K2O, Na2O. Сучасні проби ґрунтів було передано до лабораторії аналітичної хімії Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення імені М. П. Семененка НАН України задля аналізу їх хімічного складу за названими інгредієнтами, які раніше було визначено К. Д. Глинкою у зразках, відібраних В. І. Вернадським 1890 року (табл. 1).
Таблиця 1. Хімічний склад чорноземів Кременчуцького повіту Полтавської губернії (за даними В. І. Вернадського, 1892 р.)
|
Вміст, % |
|||||||||||
|
Чорнозем |
Гумус |
Органічні речовини |
SiO2 |
A№ |
Fe2Ь3 |
P2O5 |
K2O |
Na2O |
Пісок |
Пот-сть |
|
|
Галицьке -- Святилівка -- Жовнине -- Либихівка (№ 5) |
|||||||||||
|
солонець |
6,90 |
13,17 |
5,07 |
2,10 |
1,38 |
0,27 |
0,14 |
0,21 |
40,13 |
2,60 |
|
|
Гриньки -- Слюзівка -- Броварки -- Кинашів -- Горби (№ 4) |
|||||||||||
|
горний |
5,37 |
11,60 |
8,99 |
4,11 |
2,77 |
0,14 |
0,23 |
0,12 |
20,45 |
3,50 |
|
|
Устимівка -- Погреби -- Максимівка -- х. Радуцькі (№ 6) |
|||||||||||
|
горний |
3,65 |
6,90 |
3,93 |
3,23 |
2,03 |
0,15 |
0,18 |
0,15 |
33,43 |
2,40 |
|
|
Пустовійтове -- Твердохліби -- Терешківка -- Демидівка (№ 2) |
|||||||||||
|
типовий |
4,46 |
9,60 |
9,02 |
4,43 |
2,64 |
0,14 |
0,21 |
0,13 |
39,04 |
-- |
|
|
Глобине -- Веселий Поділ -- Миколаївка -- Пуствійтове (№ 3) |
|||||||||||
|
типовий |
5,16 |
12,02 |
8,90 |
4,15 |
2,25 |
0,28 |
0,34 |
0,28 |
-- |
-- |
|
|
Миколаївка -- х. Рибінцевий -- Трубаї -- Адроганівка -- Лукаші -- Веселий Поділ (№ 7) |
|||||||||||
|
типовий |
4,78 |
9,70 |
9,03 |
5,18 |
3,62 |
0,19 |
0,23 |
0,19 |
21,12 |
1,60 |
|
|
Гусаки -- Дмитрівка -- Єристівка -- Олександрівка -- х. Гноєвий (№ 1) |
|||||||||||
|
солонець |
4,015 |
10,19 |
8,00 |
3,33 |
2,06 |
0,29 |
0,13 |
2,01 |
-- |
В = 1,75 |
Рис. 5. Середній вміст (%) домінуючих оксидів у чорноземах типових ілучно- типовочорноземних ґрунтах Полтавської області:
а) зразки, відібрані 130 років тому;
б) сучасні зразки агрогенних едафотопів;
в) сучасні зразки природних едафотопів.
Під час досліджень було виявлено значне підвищення відносного вмісту кремнезему (SiO2) як в агрогенних, так і природних едафотопах (рис. 4). За результатами аналізу вмісту оксидів у сучасних пробах полтавських ґрунтів отримано дані, представлені нижче (рис. 5). Зареєстровано також збільшення удвічі вмісту глинозему (Al2O3) в агроценозах і менше в природних біогеоценозах. Такі зміни відносного вмісту головних оксидів свідчать про інтенсивний процес вивітрювання мінеральної частини твердої фази ґрунтів, основними мінералами якої є кремнезем і глинозем (рис. 6).
Наступним етапом досліджень було визначення змін вмісту оксидів фосфору у полтавських ґрунтах. Унікальною властивістю фосфору є його здатність до фосфорилування простих і складних білків у рослинній клітині за допомогою протеїнкіназ. Надійшовши до кореневої системи у вигляді окиснених сполук, він під час усіх перетворень зберігає ступінь окисненості.
Рис. 6. Мінеральні компоненти твердої фази чорноземів типових і лучно-типовочорноземних ґрунтів Полтавської області. Зерна кварцу (х100): а -- локалітет на пасовищі (15-річна цілина) в «економії Варшавського» (Кременчуцький повіт); б -- локалітет на околиці с. Кордубаново (Глобинський район) біогеоценоз лісосмуги (Acer negundo). Архітектоніка поверхні мінералів (РЕМ): в -- складний рельєф зерна кремнезему (SiO2), зумовлений процесом вивітрювання; г -- частинки глинозему (Al2O3)
Існує обопільний зв'язок між азотним і фосфорним живленням рослин. Відповідно до закону мінімуму Лібіха нестача фосфору зумовлює зменшення поглинання нітрогену -- провідного органогену рослин. Таким чином, дефіцит фосфору впливає на всі процеси життєдіяльності представників ґрунтових мікробоценозів, мезо- фауни і макрофітів.
Під час хімічного аналізу виявлено, що вміст оксиду фосфору помітно зменшився протягом 130 років (рис. 5): з 0,21 до 0,15 % у складі чорноземів агроценозів, а також до 0,16 % -- в едафотопах природних біогеоценозів. Наприкінці досліджень, пов'язаних із визначенням хімічного складу полтавських ґрунтів, було встановлено, що вміст монооксиду калію помітно збільшився з 0,21 % до 1,51 % в агрогенних і до 1,63 % -- у природних едафотопах. Разом із кальцієм, цей елемент відносять до числа органогенів, необхідних для розвитку рослин, тому його внесення в ґрунт підвищує родючість.
Висновки
У цій науковій розвідці було розв'язано важливе практичне завдання -- здійснено порівняльний аналіз мікробудови і хімічного складу сучасних проб чорноземів типових і лучно-типовочорноземних ґрунтів із зразками 130-річної давності на території Кременчуцького району Полтавської області. До основних ре-зультатів можна віднести такі:
1. Визначено середнє арифметичне збільшення гумусу на 0,8 % за 130 років у результаті гуміфікації в умовах природних едафотопів у п'яти випадках із шести. Втрата органічної речовини за цей час (зменшення гумусу в середньому на 1,1 %) зареєстровано для всіх проб ґрунту із агрогенних едафотопів.
2. Максимальне зростання вмісту гумусу (на 1,6 %) спостерігається в ґрунті мезофітних луків між селами Бондарі і Солониці, а найбільша втрата (на 2,7 %) -- в едафотопах пшеничного агроценозу в околицях с. Святилівка.
3. Виявлено, що генезис чорноземних і лучно- чорноземних ґрунтів південної частини Полтавської області протягом останніх 130 років характеризується перевагою максимально можливого зменшення вмісту гумусу (0,2 % за кожні 10 років) над її збільшенням удвічі (0,1 % відповідно).
4. Виявлено незначне (в 1,1 раза), але більш інтенсивне зростання вмісту кремнезему (SiO2) в агрогенних едафотопах (майже на 10 %), ніж в умовах природних біогеоценозів (на 5,5 %), а також збільшення вмісту глинозему (Al2O3) -- у середньому в два рази (на 3,7 %).
5. Зафіксовано зниження вмісту сполук фосфору в середньому в 1,4 раза (на 0,1 %) на фоні збільшення вмісту речовин, що містять калій -- у 7,5 раза (на 1,4 %).
Результати досліджень становлять наукове обґрунтування комплексного проєкту природоохоронних заходів, спрямованих на охорону та збалансоване використання полтавських ґрунтів, а саме:
-- проведення хімічної меліорації агрогенних едафотопів шляхом використання мінеральних та/або органічних матеріалів з метою поліпшення хіміко-фізичних властивостей оброблюваного ґрунту, а в деяких випадках припинення використання калійних мінеральних добрив за умов збільшення розрахункової кількості внесених фосфорних добрив щонайменше у 1,5 раза;
-- проведення лісотехнічної меліорації суміжних з аграрними територій за допомогою заліснення схилів ярів і балок, вододілів й рухомих пісків із метою поліпшення водного режиму та мікроклімату;
-- перехід на безплужну обробку ґрунту, що сприяє збільшенню біомаси педофауни (особливо дощових черв'яків), яка забезпечує гуміфікацію органічних залишків, а в умовах посушливих екотопів доцільним є застосування No-till агробіотехнології;
-- розроблення і впровадження в умовах фермерських господарств на території Кременчуцького району науково обґрунтованої системи моніторингу агрогенних і природних едафотопів з використанням безпілотних літальних апаратів.
References [Література]
1. Nykyforov, V. V., Alekseeva, T. M., Pashchenko, T. V., Starchenko, V. I., Kigim, S. L., Khalimon, O. V., & Vilmovska, O. O. (2013). Fertility of Poltava chernozems: a 120-year retrospective. XV International scientific-practical conference Ideas of Academician V. I. Vernadsky and problems of sustainable development of regions: Proceedings of the conference Kremenchuk: KrNU, 4-7. [In Ukrainian].
[Никифоров В. В., Алексєєва Т. М., Пащенко Т. В.,Старченко В. І., Кигим С. Л., Халимон О. В., Вільмовська О. О. Родючість полтавських чорноземів: 120-річна ретроспектива // XV Міжнародна науково- практична конференція «Ідеї академіка В. І. Вернадського та проблеми сталого розвитку регіонів»: Матеріали конференції. Кременчук: КрНУ, 2013. С. 4-7.]
2. Baliuk, S. A., Kucher, A. V., & Maksymenko, N. V. (2021). Soil resourses of Ukraine: problems and strategy of sustainable management. Ukrainian geographical journal, 2, 3-11. DOI: https://doi.org/10.15407/ugz2021.02 [In Ukrainian]. [Балюк С. А., Кучер А. В., Максименко Н. В. Ґрунтові ресурси України: стан, проблеми і стратегія сталого управління // Укр. геогр. журн. 2021. № 2. С. 3-11. DOI: https://doi.org/10.15407/ugz2021.02]
3. Dent, D., & Bai, Z. (2017). The Last Steppes: New Perspectives on an Old Challenge. In: Dent D., Dmytruk Y. (eds.) Soil
Science Working for a Living. Springer, cham. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-319-45417-7_4.
4. Vernadsky, V. I. (1965). The chemical structure of the Earths biosphere and its environment. Moscow: Science, 168 p. [In Russian].
[Вернадский В. И. Химическое строение биосферы Земли и её окружения. Москва: Наука, 1965. 168 с.]
5. Stetsenko, Ye. I., & Shyshchenko, P H. (2018). Concept of geospere and Eartht shells in academician V.I. Vernadskyi'
scientific heritage. Ukrainian geographical journal, 4, 3-9. DOI: https://doi.org/10.15407 [In Ukrainian].
[Стеценко Є. І., Шищенко П. Г. Концепція геосфер і земних оболонок у науковій спадщині академіка В. І. Вернадського // Укр. геогр. журн. 2018. № 4. С. 3-9. DOI: https://doi.org/10.15407.
6. Ponomarenko, O. M., Ignatenko, O. O., Geiko, Yu. V. etc. (2012). In the footsteps of VI Vernadsky. Ecological trail named after V. I. Vernadsky village Omelnyk. Guide. Kremenchuk: PE O.V. Shcherbatykh, 78 p. [In Ukrainian]. [Пономаренко О. М., Ігнатенко О. О., Гейко Ю. В. та ін. Стежками В. І. Вернадського. Екологічна стежина ім. В. І. Вернадського села Омельник. Путівник. Кременчук: ПП О. В. Щербатих, 2012. 78 с.]
7. Materials for the assessment of the lands of the Poltava province. Natural history part. Report to the Poltava Provincial Zemstvo. The work was performed under the direct supervision of prof. SPb. University V. V. Dokuchaev. Issue XV. Kremenchug district. Publication of the Poltava Provincial Zemstvo. St. Petersburg: Printing house E. Evdokimov, 1892, 22-66.
[Материалы к оценке земель Полтавской губернии. Естественно-историческая часть. Отчет Полтавскому Губернскому Земству. Работа исполнена под непосредственным руководством проф. СПб. университета В. В. Докучаева. Выпуск XV. Кременчугский уезд. Издание Полтавского Губернского Земства. СПб.: Типография Е. Евдокимова, 1892. С. 22-66.]
8. Nykyforov, V. V. (2011). About the scientific activity of V. I. Vernadsky in the Kremenchug district: a 120-year perspective. Soil Science, 12 (3-4), 116-121. [In Russian].
[Никифоров В. В. О научной деятельности В. И. Вернадского в Кременчугском уезде: 120-летняя перспектива // Ґрунтознавство. 2011. Т. 12. № 3-4. С. 116-121.]
9. Dmitruk, Ju. M. (1998). Current issues of soil geochemistry. Agrochemistry and soil science, 2, 78-79. [In Ukrainian].
[Д мит рук Ю. М. Актуальні питання геохімії ґрунтів // Агрохімія і ґрунтознавство. Міжв. наук. збірник. Частина 2. 1998. C. 78-79].
10. Pinskij, D. L. (1997). Ion exchange processes in soils. Pushchino, 166 p. [In Russian].
[Пинский Д. Л. Ионнообменные процессы в почвах. Пущино, 1997. 166 с.]
11. Glazovskaja M.A. (2002). Geochemical foundations of typology and methods of research of natural landscapes. Smolensk: Oikumena, 287 p. [In Russian].
[Глазовская М. А. Геохимические основы типологии и методики исследований природных ландшафтов. Смоленск: Ойкумена, 2002. 287 с.]
12. Frid, A. S. (1999). Methodology for assessing soil resistance to degradation. Soil science, 3, 399-404. [In Russian].
[Фрид А. С. Методология оценки устойчивости почв к деградации // Почвоведение. 1999. № 3. С. 399-404.]
13. Gorban, V., Huslystyi, A., Kotovych, O., & Yakovenko, V. (2020). Changes in physical and chemical properties of
Calcic chernozem affected by Robinia pseudoacaciaand Quercus robur plantings. Ekologia (Bratislava), 39 (1), 27-44. DOI: https://doi.org/10.2478/eko-2020-0003.
14. Yakovenko, V., &Zhukov, O. (2021). ZoogenicStructureAggregation inSteppeand ForestSoils. In: Dmytruk,Y., Dent,D.
(eds.) Soils Under Stress. Springer, Cham. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-030-68394-8_12.
15. Polupan, M. І., Solovej, V. B., & Velichko, V. A. (2005). Classification of soils of Ukraine. Kyiv. Agrarian science, 300 p.
[In Ukrainian].
[Полупан М. І., Соловей В. Б., Величко В. А. Класифікація ґрунтів України. К.: Аграрна наука, 2005. 300 с.]
16. IUSS Working Group WRB. (2015). World Reference Base for Soil Resources 2014, update 2015 International soil classification system for naming soils and creating legends for soil maps. World Soil Resources Reports No. 106. FAO, Rome. URL: http://www.fao.org/3/i3794en/I3794en.pdf
17. Soil quality. Methods for determination of organic matter: DSTU ISO 4289: 2004. [From 2004.04.30]. (2005). Derzhspozhyvstandart Ukrainy. 9 p. (National Standard of Ukraine). [In Ukrainian].
[Якість ґрунту. Методи визначення органічної речовини: ДСТУ ISO 4289:2004. [Чинний від 2004.04.30]. К.: Держспоживстандарт України, 2005. 9 с. (Національний стандарт України).]
18. Young, Iain, & Crawford, J. W (2006). The fractal structure of soil aggregates: Its measurement and interpretation. European Journal of Soil Science, 42(2):187, 192. DOI: 10.1111/j.1365-2389.1991.tb00400.x
19. Sokolowska, Z., & Sokolowski, S. (1999). Influence of humic acid on surface fractal dimension of kaolin: analysis of
mercury porosimetry and water vapour adsorption data. Geoderma, 88 (3-4), 233-249. DOI: doi.org/10.1016/S0016- 7061(98)00107-4
20. Yakovenko, V. (2017). Fractal properties of coarse/fine--Related distribution in forest soils on colluvium. InSoil science working for a living, ed. D. Dent and Y. Dmytruk, 2-44. Cham: Springer Nature. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-319- 45417-7_3.Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Геоморфологічне районування України. Платформенні утворення Сумської області. Нахил поверхні кристалічного фундаменту території в південно-західному напрямку. Області Середньодніпровської алювіальної низовини і Полтавської акумулятивної лесової рівнини.
реферат [2,9 M], добавлен 25.11.2010Закономірності просторового поширення ґрунтів, закони географії ґрунтів, зональних і регіональних особливостей ґрунтового покриву. Загальні закономірності поширення ґрунтів і ґрунтово-географічне районування. Характеристика основних типів ґрунтів України.
реферат [32,1 K], добавлен 03.03.2011Вивчення геологічної та гідрогеологічної будови досліджуваної території. Аналіз зсувних процесів ерозійних долин Південно-Молдавської височини. Визначення техногенних та природних чинників зсувних процесів. Огляд фізико-механічних властивостей ґрунтів.
отчет по практике [711,1 K], добавлен 30.05.2013Комплексне дослідження чорнозему в с. Нова Михайлівка Полтавської області; кореляційний аналіз, термостатичний та пікнометричний метод визначення вологості, питомої густини, вмісту органічних та мінеральних речовин, гумусу; обмінна кислотність ґрунту.
курсовая работа [281,4 K], добавлен 11.10.2011Сутність поняття "ґрунт". Фазовий склад ґрунтів. Ґрунтовий профіль і генетичні горизонти. Забарвлення та гранулометричний склад ґрунту. Структура, новоутворення і включення в ґрунтах. Класифікація, номенклатура та особливості діагностики ґрунтів.
реферат [24,5 K], добавлен 26.02.2011Природні умови ґрунтоутворення. Номенклатурний список, характеристика ознак, складу і властивостей ґрунтів. Будова профілю і морфологічні ознаки кожного генетичного горизонту. Методика розрахункового визначення балансу гумусу у чорноземах за Г. Чистяком.
курсовая работа [48,1 K], добавлен 26.08.2014Грунтово-географічне районування. Особливості формування ґрунтового покриву Карпат. Буроземний та дерновий тип грунтотворення. Формування водного режиму ґрунтів та підґрунтового стоку в гірських умовах. Заходи для захисту ґрунтів у досліджуваному районі.
контрольная работа [21,0 K], добавлен 14.04.2016Поверхня рельєфу Сумської області, нахил кристалічного фундаменту території, вплив на рельєф діяльності льодовика, поверхневих лісових порід. Основні причини підтоплення в області. Водно-льодовикові, флювіальні, гравітаційні та еолові морфоскульптури.
реферат [42,5 K], добавлен 21.11.2010Загальні відомості про господарство, направлення його діяльності. Методика проведення ґрунтової зйомки. Сучасні методи досліджень та картографування ґрунтового покриву. Агровиробничі групування ґрунтів. Характеристика картограми охорони земель від ерозії.
курсовая работа [98,9 K], добавлен 03.01.2014Гірські породи, клімат і рельєф як ґрунтоутворюючі фактори. Біологічні фактори та їх вплив на процес утворення ґрунтів. Специфічні особливості виробничої діяльність людини як ґрунтоутворюючий фактор. Загальна схема та стадійність ґрунтоутворення.
контрольная работа [47,7 K], добавлен 23.02.2011Особливість тектонічної і геологічної будови Сумської області та наявність на її території різних типів морфоскульптур: флювіальні, водно-льодовикові і льодовикові, карстово-суфозійні, еолові, гравітаційні. Розробка родовищ корисних копалин та їх види.
реферат [2,9 M], добавлен 21.11.2010Основні генетичні горизонти ґрунту системи В.В. Докучаєва для степних чорноземів і опідзолених ґрунтів: поверхневий, гумусово-акумулятивний; перехідний до материнської породи, підґрунт. Особливості системи індексів ґрунтових горизонтів О.Н. Соколовського.
реферат [14,3 K], добавлен 29.03.2012Тектонічні особливості та літолого-стратиграфічні розрізи Південно-західної окраїни Східноєвропейської платформи, Передкарпатського крайового прогину і Карпатської складчастої області. Закономірності поширення типів мінеральних вод Львівської області.
дипломная работа [123,9 K], добавлен 15.09.2013Поняття ґрунту та його типи. Ґрунтові колоїди і ґрунтовий вбирний комплекс. Ємкість вбирання та її значення. Екологічне значення ґрунту. Ґрунтовий розчин, кислотність та лужність ґрунтів. Здатність ґрунту вбирати тверді, рідкі і газоподібні речовини.
реферат [30,7 K], добавлен 28.02.2011Ґрунтознавство як одна з основних складових частин інженерної геології. Розрахунок компресійних і зсувних характеристик ґрунтів, їх фізичних властивостей. Класифікаційні показники: гранулометричний склад, щільність, вологість і засоленість земель.
контрольная работа [63,2 K], добавлен 01.04.2011Нормативно-правове забезпечення землеустрою. Аналіз фізико-географічних та екологічних умов території Гарасимівської сільської ради. Методи та способи геодезичних робіт в землеустрої. Охорона праці при проведенні геодезичних і землевпорядних робіт.
дипломная работа [3,7 M], добавлен 24.08.2014Дослідження понять тектоніки та тектонічної будови. Особливості формування тектонічних структур на території України. Тектонічні структури Східноєвропейської платформи. Зв'язок поширення корисних копалин України з тектонічною будовою її території.
курсовая работа [2,1 M], добавлен 02.03.2013Характеристика кліматичної системи південно-західної частини України. Фактори, що зумовлюють формування клімату. Характеристика сезонних особливостей синоптичних процесів. Використання інформації щодо опадів у південно-західній частині Одеської області.
курсовая работа [2,5 M], добавлен 17.11.2010Комплекс заходів захисту території с. Яблунівка Буського району Львівської області від затоплення паводковими водами річки Західний Буг. Влаштування, конструкція захисної дамби та профільтрованої дороги. Організація водовідведення з придамбової території.
курсовая работа [2,0 M], добавлен 04.10.2013Аналіз історії відкриття перших родовищ паливних копалин в Україні. Дослідження класифікації, складу, властивостей, видобутку та господарського використання паливних корисних копалин. Оцінка екологічних наслідків видобутку паливних корисних копалин.
курсовая работа [8,6 M], добавлен 20.12.2015
