Окремі питання визначення торгівлі людьми за статтею 149 КК України: порівняльний аналіз

Размещено на http://www.allbest.ru

Окремі питання визначення торгівлі людьми за статтею 149 КК України: порівняльний аналіз

Таїсія Шевченко

старший викладач кафедри кримінально-правових дисциплін Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ

Анотація

Торгівля людьми, як сучасний вид рабства, вже давно є проблемою у протидії зі злочинністю, на одному рівні з наркобізнесом, незаконною торгівлею зброєю і перейшла до, так званої транснаціональної злочинності, і як правило з ознаками організованої злочинності. За оціночними даними Представництва Міжнародної організації по міграції (МОМ) в Україні за час незалежності 230 тис. українців постраждали від торгівлі людьми. Незважаючи на те, що число жертв на офіційними даними в Україні за 2021 рік дещо знизився, порівняно з 2020 роком, однак у зв'язку із значною міграцією населення у 2022 році міжнародні та національні організації занепокоєні можливістю збільшенням кількості випадків торгівлі людьми. Особливо це стосується жінок та дітей, які змушені покинути територію України.

За останні роки до статті 149 КК України неодноразово вносились зміни, які стосувались визначення торгівлі людьми та приведення національного законодавства у відповідність до міжнародних стандартів протидії торгівлі людьми. Незважаючи на проведені доповнення статті 149 КК України, до теперішнього часу ще залишаються де-які питання щодо викладу диспозиції статті. Тож, проведені дослідження, висвітлені в статті присвячені проблемним питанням дефініції «торгівля людьми», як частини об'єктивної сторони складу кримінального правопорушення, передбаченого статтею 149 Кримінального кодексу України. Крім того, розглянуті особливості конструкції диспозиції статті 149 КК України. З метою розкриття теми зроблений огляд міжнародних актів щодо протидії торгівлі людьми та проведений порівняльний аналіз складів кримінальних правопорушень за кримінальним законодавством Республіки Молдова, Республіки Казахстан, Республіки Узбекистан, що дало змогу порівняти визначення торгівлі людьми, з урахуванням міжнародних актів щодо протидії торгівлі людьми та національних нормативно-правових актів.

Ключові слова: торгівля людьми, експлуатація людини, незаконна угода, щодо людини, трудова експлуатація, вербування, рабство.

Taisaya Shevchenko

senior lecturer at the department of criminal law Dnipropetrovsk State University of Internal Affairs,

Dnipro, Ukraine,

INDIVIDUAL ISSUES OF DEFINITION OF TRAFFICKING IN HUMAN BEING UNDER ARTICLE 149 OF THE CC OF UKRAINE: COMPARATIVE ANALYSIS

Abstract

Trafficking in human beings, as a modem form of slavery, has long been a problem in the fight against crime, on a par with the drug trade, illicit arms trafficking and the so-called transnational crime, and usually with signs of organized crime. According to estimates by the International Organization for Migration (IOM) in Ukraine, 230,000 Ukrainians have been trafficked since independence. Despite the fact that the number of victims in Ukraine according to official data in 2021 decreased slightly compared to 2020, but due to significant migration in 2022, international and national organizations are concerned about the possibility of an increase in human trafficking. This is especially true for women and children who are forced to leave Ukraine.

In recent years, Article 149 of the Criminal Code of Ukraine has been repeatedly amended to define trafficking in human beings and bring national legislation in line with international standards for combating trafficking in human beings. Despite the amendments to Article 149 of the Criminal Code of Ukraine, there are still some issues regarding the presentation of the disposition of the article. Therefore, the article is devoted to the problematic issues of the definition of "trafficking in human beings" as part of the objective side of the criminal offense under Article 149 of the Criminal Code of Ukraine. In addition, the peculiarities of the construction of the disposition of Article 149 of the Criminal Code of Ukraine are considered. A review of international acts on combating trafficking in human beings and a comparative analysis of criminal offenses under the criminal law of the Republic of Moldova, Kazakhstan, Uzbekistan, which allowed to compare the definition of trafficking in human beings, taking into account international acts on combating trafficking in human beings and national regulations.

Key words: human trafficking, human exploitation, illegal agreement on human beings, labor exploitation, recruitment, slavery.

Постановка проблеми

У 2020 році Міністерство соціальної політики України встановило статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми 136 громадянам, з них 65 осіб були експлуатовані всередині країни (використання у збройних конфліктах). Також за видами експлуатації 52 особи постраждало від трудової експлуатації, 5 осіб - від сексуальної, 4 особи залучено до жебракування та 10 осіб втягнуто в злочинну діяльність. З 1 червня 2021 року статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, встановлює Національна соціальна сервісна служба України. За 2021 рік (станом на 25.11.2021) встановлено статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, 47 громадянам, з яких 11 жінок, 36 чоловіків, одна дитина. Найбільше осіб постраждало від трудової експлуатації [1 ]. В той же час можна спрогнозувати, що у 2022 році кількість потерпілих від торгівлі людьми може значно зрости.

Згідно Конвенції Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми 2005 року торгівля людьми є порушенням прав людини та порушенням гідності й недоторканості людини, а також занепокоєння, що наслідком для жертв торгівлі людьми може бути рабство. Запобігання торгівлі людьми й боротьба з нею з одночасним гарантуванням тендерної рівності; захист прав людини стосовно жертв торгівлі людьми, розробка всеосяжної структури захисту жертв і свідків і допомоги їм з одночасним гарантуванням гендерної рівності, а також забезпечення ефективного слідства й кримінального переслідування [2].

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Кримінально-правову характеристику торгівлі людьми в своїх наукових роботах освітлювали такі вітчизняні науковці, як: Жаровська Г.П., Іскров К.М., Колосков В.В.,

Кривоконь Д.А., Левченко К., Мельник Д.С., Мельникова О.О., Мурашко В.О., Плахотнюк Н.В., Самороков В.О., Стеблинська О.С. та інші. Крім кримінально - правового аналізу також проводились кримінологічні, соціологічні та інші види наукових досліджень торгівлі людьми. Однак, незважаючи на проведення численні дослідження торгівлі людьми, до теперішнього часу залишаються питання щодо особливостей кримінальної відповідальності за торгівлю людьми. Так, можемо зазначити, диспозиція ст. 149 КК України сформульована доволі складно і містить декілька понять, які потребують доктринального тлумачення, тому дослідження торгівлі людьми, а також визначення основних категорій на сьогодні залишається актуальною темою.

Мета статті. Провести дослідження дефініції «торгівля людьми» на підставі аналізу міжнародних актів та проведення порівняльного аналізу зарубіжного кримінального законодавства, викласти нову версію диспозиції за ст. 149 КК України, з урахуванням проведеного дослідження.

Виклад основного матеріалу

Згідно п. а) ст. 4 Конвенції Ради Європи «Про заходи щодо протидії торгівлі людьми» "торгівля людьми" означає:

найм; 2) перевезення; 3) передачу; 4) приховування або 5) одержання осіб. Визначені способи торгівлі людьми вчиняються шляхом: 1) погрози або застосування сили чи 3) інших форм примусу; 4) насильницького викрадення;

шахрайства; 6) обману; 7) зловживання владою або 8) безпорадним станом або 9) наданням чи 10) отриманням плати чи 11) вигоди для досягнення згоди особи, яка має владу над іншою особою, для експлуатації. Крім того, експлуатація включає в себе: 1) експлуатацію проституції інших осіб чи 2) інші форми сексуальної експлуатації; 3) примусову працю чи 4) послуги, 5) рабство чи подібну до рабства практику, 7) поневолення або 8) вилучення органів [2].

Розділ ІІІ Особливої частини Кримінального кодексу України містить ст. 149 «Торгівля людьми». Стаття містить 3 частини та примітку з трьох частин. Диспозиція статті за видом є описовою та дає визначення торгівлі людьми, яке включає в себе опис ключових понять торгівлі людьми.

Диспозиція ч. 1 ст. 149 КК України за особливістю конструкції є з формальним складом, тобто обов'язковими ознакою об'єктивної сторони складає вчинення суспільно-небезпечного діяння, а саме:

торгівля людьми;

вербування;

переміщення;

переховування;

передача або

одержання людини.

Всі дії виконуються зі спеціальною метою: експлуатація або отримання згоди на експлуатацію. Крім встановлення вичерпного переліку суспільно - небезпечного діяння, в статті передбачено спеціальні способи здійснення торгівлі людьми, а саме:

використання примусу,

викрадення;

обман;

шантаж;

використання матеріальної чи іншої залежності потерпілої особи;

використання уразливого стану особи;

підкуп третьої особи, яка контролює потерпілого.

Ми можемо побачити доволі складний виклад диспозиції статті 149 КК, з декількома альтернативними суспільно-небезпечними діяннями та особливими способами вчинення торгівлі людьми, що в свою чергу ускладнює сприйняття та практичне використання ст. 149 КК України, які потребують систематизації та тлумачення. Частина 1 Примітки до ст. 149 КК України містить визначення

експлуатації людини, а саме: 1) всі форми сексуальної експлуатації;

2) використання в порнобізнесі; 3) примусова праця або 4) примусове надання послуг; 4) рабство або 5) звичаї, подібні до рабства; 6) підневільний стан, залучення в боргову кабалу; 7) вилучення органів; 8) проведення дослідів над людиною без її згоди; 9) усиновлення (удочеріння) з метою наживи; 10) примусова вагітність або 11) примусове переривання вагітності; 12) примусове одруження; 13) примусове втягнення у зайняття жебрацтвом; 14) втягнення у злочинну діяльність; 15) використання у збройних конфліктах тощо [3].

22.02.2021 в Верховній Раді України зареєстровано Проект Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення кримінальної відповідальності за торгівлю людьми за № 5134. Згідно Проекту пропонувалось внесення змін до ст. 149 КК України, а саме: у абзаці першому частини першої статті 149 після слів “торгівля людиною” доповнити словами “або здійснення іншої незаконної угоди, об 'єктом якої є людина, ”; у абзаці другому частини другої статті 149 слово “п'яти” замінити словом “шести”; у примітці статті 149 після третього абзацу доповнити четвертим абзацом “4. Відповідальність за вербування, переміщення, переховування, передачу або одержання людини за цією статтею настає незалежно від наявності згоди цієї людини на експлуатацію, якщо до неї було використано примус, викрадення, обман, шантаж, матеріальна чи інша залежність потерпілого, його уразливий стан або підкуп третьої особи, яка контролює потерпілого, для отримання згоди на його експлуатацію.”. У статті 69 КК України: у абзаці першому частини першої статті 69 після слів “за корупційне кримінальне правопорушення” доповнити словами “та торгівлю людьми”. У статті 75 КК України: у абзаці першому частини першої статті 75 після слів “за корупційне кримінальне правопорушення” доповнити словами “та торгівлю людьми”. У ст. 96-3 КК України: у пункті четвертому частини першої статті 96 -3 після цифр “147,” доповнити цифрами “149,”; у пункті 2 примітки після цифр “147,” доповнити цифрами “149,” [4].

Однак, на підставі Висновку на проект Закону про внесення змін до КК України щодо посилення кримінальної відповідальності за торгівлю людьми у листопаді 2021 року підготовлено проект Постанови Верховної Ради України щодо повернення Проекту суб'єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання. Так, Головне управління не заперечує проти розширення об'єктивної сторони злочину, передбаченого ч. 1 ст. 149 КК, за рахунок включення до неї незаконних угод, об'єктом яких є людина, та метою яких не є експлуатація людини. Разом з цим, слід звернути увагу на те, що запропоновані у проекті зміни не здатні забезпечити належне удосконалення даної кримінально - правової норми, оскільки зміст словосполучення «інші незаконні угоди, об'єктом яких є людина..» є не чітким та недостатньо визначеним з юридичної точки зору (зокрема, буде не можливо визначити, які із згаданих незаконних угод підпадають під поняття «інші»), що на практиці може призвести до проблем при застосуванні даної правової норми [5].

Також, необхідно звернути увагу, що попередня редакція ст. 149 КК України була викладена саме: «Торгівля людьми або здійснення іншої незаконної угоди, об'єктом якої є людина, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, з використанням обману, шантажу чи уразливого стану особи» [6]. Тобто законодавець відмовився від формулювання «здійснення іншої незаконної угоди, об'єктом якої є людина» у 2018 році.

Основними елементами торгівлі людьми виступають вчинення шляхом обману, насильства (фізичне насильство) або погрози застосування насильства (психічний примус), втягнення у боргову кабалу, експлуатація заради корисливої мети, для якої обман, насильство або боргова кабала використовуються як спосіб досягнення такої мети.

Торгівля людьми - це вчинення актів купівлі-продажу. Здійснення іншої незаконної угоди, об'єктом якої є людина, включає здійснення таких угод, як дарування, міна, надання у безоплатне користування, передача в рахунок погашення боргу, та будь-які інші дії, за якими людина передається для експлуатації [7, С. 71].

У 2018 році були внесені зміни до ст. 149 КК України залишається сучасне трактування диспозиції статті як: торгівля людиною, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, з використанням примусу, викрадення, обману, шантажу, матеріальної чи іншої залежності потерпілого, його уразливого стану або підкупу третьої особи, яка контролює потерпілого, для отримання згоди на його експлуатацію.

В свою чергу Кривоконь Д.А. пропонує внести низку змін до ст. 149 КК України, що передбачає кримінальну відповідальність за торгівлю людьми: 1) ч. 1 викласти у такій редакції: «торгівля людиною з корисливих або інших особистих мотивів, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, з використанням примусу, викрадення, обману, шантажу, матеріальної чи іншої залежності потерпілого, його уразливого стану або підкупу третьої особи, яка контролює потерпілого, для отримання згоди на його експлуатацію, карається...»; 2) знизити вік кримінальної відповідальності з 16 до 14 років за вчинення дій, передбачених у частинах 2 та 3 шляхом внесення змін до ч. 2 ст. 22 КК України [8].

Згідно тлумачного словнику «торгівля» - це: обмін матеріальних благ між сферами виробництва і споживання; окрема галузь національної економіки, предметом діяльності якої є посередництво у русі матеріальних благ за допомогою товарного обміну, здійснюваного шляхом укладення актів купівлі - продажу [9]. Тож ми можемо побачити, що торгівля передбачає оплатний обмін товарами виробництва і споживання, з корисливих мотивів для продавця і з метою подальшого використання на власний розсуд для покупця.

Для з'ясування необхідності внесення знову категорії іншої незаконної угоди, об'єктом якої є людина виникає необхідність провести порівняльний аналіз. Так, наприклад в ст. 165 Кримінального кодексу Республіки Молдова Торгівля людьми визначається як вербовка, перевозка, передача, переховування або отримання дорослої людини з його згоди або без такої в цілях комерційної або некомерційної сексуальної експлуатації, експлуатації примусової праці або послуг, зайняття жебрацтвом, привласнення допомоги, соціальних виплат, незаконного використання в медичних або наукових дослідах або експериментах, експлуатації в рабстві або умовах, схожих з рабством, використанням в збройних конфліктах або в злочинній діяльності вилученні людських органів, тканин та/або клітин, а також використання жінки у якості сурогатної матері або в репродуктивних цілях. Всі види суспільно небезпечних діянь вчиняються спеціальними способами, які систематизовані в семи пунктах, а саме: 1) застосування насильства, що не є небезпечним для життя та здоров'я особи, або із загрозою застосування такого насильства; 2) викрадання; 3) викрадання, переховування, пошкодження або знищення документів; 4) утримання особи в поневоленому стані з метою погашення боргу; 5) загрози розголошення конфіденційної інформації сім'ї жертви або іншим особам, як фізичним, так і юридичним; 6) обману; 7) зловживання уразливим становищем або зловживанням владою, дачі або прийняття платіжок або вигоди для отримання згоди особи, яка контролює іншу особу. Тож, в диспозиції статті 165 КК РМ сформульована таким чином, що дає роз'яснення експлуатації людини і не потребує тлумачення в примітці. Також можна зазначити, що зручний для сприйняття вичерпний перелік способів учинення торгівлі людьми. Окремо варто зазначити виділення в окрему статтю 165-1 КК РМ використання результатів або послуг особи, яка є жертвою торгівлі людьми, яка передбачає кримінальну відповідальність за використання продукту та/ або послуг, отриманих в результаті експлуатації при злочині торгівлі людьми або торгівлі дітьми, які вчинені особою, про яку користувачу відомо, що він є жертвою такого злочину, якщо це діяння не містить ознак торгівлі людьми або торгівлі дітьми [10].

По своїй суті така стаття представляє собою спеціальну форму співучасті торгівлею людьми, так як конструкція статті передбачає вчинення торгівлі людьми у співучасті.

В групі, зазвичай діє мінімум 5 осіб: організатор (керівник); вербувальник; продавець; перевізник (кур'єр); покупець (замовник). Організатор забезпечує розподіл між учасниками прибутків від злочинної діяльності; налагоджує міжнародні контакти; підтримує корумповані зв'язки; планує злочинну діяльність угруповання. Вербувальник підшукує та втягує осіб у заняття проституцією для подальшого продажу та безпосередньо спілкується з останніми щодо цього, використовуючи обман чи зловживання довірою. Продавець - зазвичай діє спільно з перевізником; забезпечує передачу «товару» покупцеві; іноді поєднує функцію і продавця, і перевізника. Перевізник (кур'єр) займається безпосереднім переміщенням потерпілих через державний кордон України, передачу останніх покупцям та перевезенням отриманих грошових коштів. Покупець покупцями зазвичай є іноземні громадяни, які займаються безпосереднім «працевлаштуванням» потерпілих [ 11].

Продовжуючи порівняльний аналіз можемо зазначити, що в ст. 128 КК Республіки Казахстан: «Торгівля людьми визначається як купівля -продаж або вчинення інших угод у відношенні особи, а рівно його експлуатація або вербовка, перевозка, передача, переховування, отримання, а також вчинення інших діянь з метою експлуатації» [12].

Тож, ми можемо побачити більш лаконічний виклад переліку суспільно небезпечних діянь, зазначений в диспозиції статті, однак варто зазначити, що перелік не є вичерпним та передбачає інші способи торгівлі людьми окрім перелічених в статті. Також ми можемо побачити в диспозиції категорію іншої незаконної угоди у відношенні особи, без конкретизації законодавцем.

Також необхідно звернути увагу, що ч. 2 ст. 128 КК РК передбачає кваліфікуючи ознаки, які складаються з 12 пунктів: 1) групою осіб або за попередньою змовою; 2) неодноразово; 3) із застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя та здоров'я, або з погрозою його застосування; 4) із застосуванням зброї або предметів, які використовуються в якості зброї;

відносно жінки, яка завідомо для винного знаходилась в стані вагітності;

відносно двох і більше осіб; 7) з метою отримання органів або тканин потерпілого для трансплантації або іншого використання; 8) шляхом обману або зловживанням довірою; 9) особою з використанням свого службового положення; 10) з використанням матеріальної або іншої залежності потерпілого; 11) з використанням особи, яка завідомо для винного страждає на психічні розлади або яка знаходиться в безпорадному стані; 12) з вилученням, приховуванням або знищенням документів, які засвідчують особу потерпілого. Частина 3 статті 128 КК РК передбачає кваліфікуючи ознаки у разі ввозу або вивозу в межах території Республіки Казахстан потерпілої особи. Ч. 4 ст. 128 КК РК передбачає вчинення торгівлі людьми вчинені злочинною групою або потягли з необережності смерть потерпілого або інші тяжкі наслідки [12].

В статті 135 Кримінального кодексу Республіки Узбекистан Торгівля людьми визначається як купівля-продаж людини або його вербування, перевезення, передача, переховування або утримання з метою його експлуатації.

Частина 2 статті 135 КК РУ передбачає ті ж самі діяння, вчинені: а) шляхом викрадення, застосування насилля або погрози його застосування або інших форм примушування; б) відносно двох і більше осіб; в) відносно особи, яка завідомо для винного знаходилась в безпорадному стані; г) відносно особи, яка знаходилась в матеріальній або іншій залежності від винного; д) повторно або небезпечним рецидивістом; є) за попередньою змовою групою осіб, ж) з використанням службового повноваження; з) з переміщенням потерпілого через Державний кордом Республіки Узбекистан або з незаконним утримуванням його за кордоном; і) з використанням підроблених документів, а так само з вилученням, приховуванням або знищенням документів, які посвідчують особу потерпілого; к) з метою отримання трансплантата. Частина 3 ст. 135 КК РУ а) вчинені відносно особи, яка завідомо для винного не досягла вісімнадцяти років; б) що потягло смерть потерпілого або інші тяжкі наслідки; в) вчинені особливо небезпечним рецидивістом; г) вчинені організованою групою або і її інтересах [13]. Так, ми можемо побачити, що диспозиція статті викладена описовим способом і розкриває поняття торгівлі людьми, натомість передбачає більше кваліфікуючих ознак, які передбачені в другій та третій частинах статті.

Висновки

З огляду на поставлену мету проведення дослідження та розглянуту в статті проблематику підводимо підсумки, що внесені зміни до диспозиції статті 149 КК України у 2006 та 2018 роках дали змогу привести виклад та розуміння торгівлі людьми відповідно до норм міжнародних нормативних актів та національного законодавства щодо протидії торгівлі людьми. За останні роки висувались пропозиції щодо внесення змін до ст. 149 КК України: внесення до диспозиції статті на рівні з поняттям «торгівля людьми» або «іншої незаконної угоди, об'єктом якої є людина»; зниження віку можливості притягнення до кримінальної відповідальності з 16 до 14 років (ч. 2 ст. 22 КК України); внесення доповнень до «торгівлі людьми» як з корисливих мотивів, так і без користі; доповнення новою частиною ст. 149 КК неможливості призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено санкцією статті Особливої частини КК України (ст. 69 КК); додати відповідальність за вербування, переміщення, переховування, передачу або одержання людини за цією статтею настає незалежно від наявності згоди цієї людини на експлуатацію, якщо до неї було використано примус, викрадення, обман, шантаж, матеріальна чи інша залежність потерпілого, його уразливий стан або підкуп третьої особи, яка контролює потерпілого, для отримання згоди на його експлуатацію.

На нашу думку диспозиція статті 149 КК України потребує викладення, з урахуванням структури правової норми, яка викладена в кримінальному законі та впливає на його зміст. Оскільки диспозиція статті 149 КК України містить в собі значну кількість альтернативних суспільно-небезпечних діянь необхідно викласти доступно, структуровано, з розбивкою по пунктах, як ми могли побачити така практика застосовується в кримінальному законодавстві закордонних країн. Крім того, з урахуванням збройної агресії проти України необхідно до частини 3 додати: «в умовах воєнного або надзвичайного стану», як кваліфікуючу ознаку, що дасть змогу посилити кримінальну відповідальність.

Література

Сайт Міністерства соціальної політики України. URL: https://www.msp.gov.ua/news/21048.html7PrintVersion (дата звернення: 17.04.2022)

Про заходи щодо протидії торгівлі людьми: Конвенція Ради Європи від 16.05.2005.

Конвенцію ратифіковано Законом N 2530-VI (2530-17) від 21.09.2010

URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_858#Text (Дата звернення 11.04.2022)

Кримінальний кодекс України: Кодекс України Закон від 05.04.2001 № 2341-III. Відомості Верховної Ради України (ВВР). 2001. № 25-26, ст. 131. (Дата оновлення: 24.03.2022) URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/2341-14#Text. (Дата звернення: 11.04.2022)

Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення кримінальної

відповідальності за торгівлю людьми: Проект Закону від 22.02.2021 № 5134.

URL:http://w1 .c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=71204 (дата звернення: 17.04.2022)

Висновок на проект Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення кримінальної відповідальності за торгівлю людьми». URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=73280 (дата звернення: 17.04.2022)

Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо вдосконалення відповідальності за торгівлю людьми та втягнення в заняття проституцією : Закон України від 12.01.2006 № 3316-IV. Відомості Верховної Ради України (ВВР). 2006. N 17. ст.147URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/3316-15#Text (дата звернення: 17.04.2022)

Кузнецов В.В., Савченко А.В. Кримінальне право України: питання та задачі для

підготовки до вступних, семестрових та державних екзаменів : Навч. посіб. /

За заг. ред. О.М. Джужи. Вид. 2-ге доп. Та перероб. Київ. : Центр учбової літератури. 2011. 392 с. С. 71

Кривоконь Д.А. Торгівля людьми: кримінально-правовий аналіз. Молодий вчений. Юридичні науки. № 10 (62). Жовтень, 2018 р. С. 667-670

Універсальний словник-енциклопедія. URL: https://slovnyk.me/dict/use (Дата

звернення: 17.04.2022)

Кримінальний кодекс Республіки Молдова : Закон Республіки Молдова від №128-129

від 13 вересня 2002 №72-72 (Дата змін: 12.08.2021) URL: http://continent-online.com/

Document/?doc_id=30394923 (Дата звернення: 17.04.2022)

Методика розслідування торгівлі людьми: альбом схем / О. В. Захарова, О. І. Гарасимів,

О. М. Дуфенюк, А. І. Кунтій, С. І. Марко, Є. В. Пряхін. Львів: ЛьвДУВС, 2019. 112 с. С. 19

Кримінальний кодекс Республіки Казахстан : Закон Республіки Казахстан від 03 липня 2014 року № 226-V. URL : https://online.zakon.kz/rn/amp/document/NULL (дата звернення 17.04.2022)

Кримінальний кодекс Республіки Узбекистан : Закон Республіки Узбекистан від 22 вересня 1994 року № 2012-ХІІ. URL : https://online.zakon.kz/Document/?doc_id=30421110 (дата звернення 18.03.2022)

References:

SaitMinisterstva sotsialnoipolityky Ukrainy [Website of the Ministry of Social Policy of Ukraine]. Available at: https://www.msp.gov.ua/news/21048.html7PrintVersion (accessed 17.04.2022). [in Ukrainian].

Pro zakhody shchodo protydii torhivli liudmy [On measures to combat trafficking in human beings: Council of Europe Convention of 16 May 2005 The Convention was ratified by Law No. 2530-VI (2530-17) of September 21, 2010]. [in Ukrainian].

Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_858#Text (accessed 11.04.2022). [in Ukrainian].

Kryminalnyi kodeks Ukrainy [Criminal Code of Ukraine: Code of Ukraine Law of 05.04.2001 № 2341-III. 2001. № 25-26, ст. 131]. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 2341-14#Text. (accessed 11.04.2022) [in Ukrainian].

Pro vnesennia zmin do Kryminalnoho kodeksu Ukrainy shchodo posylennia kryminalnoi vidpovidalnosti za torhivliu liudmy. [On Amendments to the Criminal Code of Ukraine to Strengthen Criminal Liability for Trafficking in Human Beings: Draft Law of 22.02.2021 № 5134]. Available at: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=71204 (accessed 17.04.2022) [in Ukrainian].

Krymin pro vnesennia zmin do Kryminalnoho kodeksu Ukrainy shchodo posylennia kryminalnoi vidpovidalnosti za torhivliu liudmyalnyi kodeks Ukrainy [Opinion on the draft Law of Ukraine "On Amendments to the Criminal Code of Ukraine to Strengthen Criminal Liability for Trafficking in Human Beings"]. Available at: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id= &pf3511=73280 (accessed 17.04.2022) [in Ukrainian].

Pro vnesennia zmin do Kryminalnoho kodeksu Ukrainy shchodo vdoskonalennia vidpovidalnosti za torhivliu liudmy ta vtiahnennia v zaniattia prostytutsiieiu. [On Amendments to the Criminal Code of Ukraine on Improving Liability for Trafficking in Human Beings and Involvement in Prostitution: Law of Ukraine of January 12. 2006 № 3316-IV. 2006. N 17. ст.147]. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3316-15#Text (accessed 17.04.2022) [in Ukrainian].

Kuznetsov V.V., Savchenko A.V. (2011). Kryminalne pravo Ukrainy : pytannia ta zadachi dlia pidhotovky do vstupnykh, semestrovykh ta derzhavnykh ekzameniv [Criminal law of Ukraine: questions and tasks for preparation for entrance, semester and state exams]. Kyiv: Tsentr uchbovoi literatury [in Ukrainian].

Kryvokon D.A. (2018). Torhivlia liudmy: kryminalno-pravovyi analiz. [Trafficking in human beings: criminal law analysis]. Molodyi vchenyi. Yurydychni nauky - Young scientist. Legal sciences, 10 (62), 667-670 [in Ukrainian].

Universalnyi slovnyk-entsyklopediia. /Universal dictionary-encyclopedia]. Available at: https://slovnyk.me/dict/use (accessed 17.04.2022) [in Ukrainian].

Kryminalnyi kodeks Respubliky Moldova. [Criminal Code of the Republic of Moldova: Law of the Republic of Moldova of №128-129 від 13 .09.2002 №72-72]. Available at: http://continent- online.com/Document/?doc_id=30394923 (accessed 17.04.2022) торгівля люди кримінальний

O. V. Zakharova, O. I. Harasymiv, O. M. Dufeniuk, A. I. Kuntii, S. I. Marko, Ye. V. Priakhin. (2019). Metodyka rozsliduvannia torhivli liudmy. [Methods of investigation of human trafficking], Lviv: LvDUVS [in Ukrainian].

Kryminalnyi kodeks Respubliky Kazakhstan. [Criminal Code of the Republic of Kazakhstan: Law of the Republic of Kazakhstan of July 3, 2014 № 226-V]. Available at: https://online.zakon.kz/m/amp/document/NULL (accessed 17.04.2022) [in Ukrainian].

Kryminalnyi kodeks Respubliky Uzbekystan. [Criminal Code of the Republic of Uzbekistan: Law of the Republic of Uzbekistan of September 22, 1994 № 2012-ХІІ]. Available at: https://online.zakon.kz/Document/?doc_id=30421110 (accessed 17.04.2022) [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru