Геологічні умови розвитку та ландшафтна диференціація сучасних геолого-геоморфологічних процесів у високогір’ї Чорногірського масиву (Українські Карпати)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Геологічні умови розвитку та ландшафтна диференціація сучасних геолого-геоморфологічних процесів у високогір'ї Чорногірського масиву (Українські Карпати)

Микола Карабінюк

Іван Калинич

Василь Лета

Михайло Микита

Володимир Мельничук

ДВНЗ "Ужгородський національний університет", кафедра фізичної географії та раціонального природокористування, вул. Університетська, 14, Ужгород, 88000, Україна

Анотація

Мета цього дослідження - проаналізувати фактори розвитку, особливості поширення та ландшафтну диференціацію геолого-геоморфологічних процесів у субальпійському й альпійському високогір'ї Чорногори, а також визначити вплив геологічної будови та морфометричних особливостей на інтенсивність їхнього розвитку. Методичною основою дослідження є комбінація методів польових досліджень та геоінформаційного аналізу засобами ГІС, що дало змогу визначити у високогір'ї Чорногори основні осередки розвитку обвалів, осипів, зсувів та лінійної ерозії. На основі ландшафтного підходу проаналізовано просторову диференціацію геолого-геоморфологічних процесів у розрізі висотних місцевостей та ландшафтних стрій і проведено їх комплексний аналіз, а за допомогою геоінформаційної та статистичної обробки даних про розміщення та чисельність осередків обраховано інтенсивність прояву негативних процесів. Основним результатом дослідження є укладена карта поширення негативних геолого-геоморфологічних процесів (обвалів, осипів, зсувів, лінійної ерозії) у ландшафтних комплексах субальпійського й альпійського високогір'я Чорногори, а також карта на ключову ділянку в околицях г. Смотрич, яка виражає ландшафтну диференціацію цих процесів на рівні ландшафтних стрій та урочищ. У результаті дослідження проаналізована структура та специфіка розвитку геолого-геоморфологічних процесів у геокомплексах різного походження та з різними морфологічними і морфометричними параметрами. Вплив геологічної будови на розвиток процесів проявляється у домінуванні масивних пісковиків та пісковикового флішу, які сприяли розвитку крупних та крутосхилих форм рельєфу із притаманними інтенсивними обвально-осипними процесами та лінійною ерозією. Аналіз інтенсивності прояву цих процесів свідчить про найбільший їх розвиток у геокомплексах давньольодовиковоекзараційного походження - карах, цирках, трогових долинах, нівальних нішах та ін. Розвиток, характер та інтенсивність прояву негативних геолого-геоморфологічних процесів у ландшафтних комплексах нівально-ерозійного та денудаційного походження суттєво відрізняється. Особливістю диференціації процесів тут є чітка залежність їх від складу та особливостей залягання пластів корінних порід, морфометрії рельєфу, тощо. Важливим результатом дослідження є укладена згадана вище карта на ділянку високогір' я в околицях г. Смотрич, яка виражає приурочення раніше малодосліджених зсувних процесів до вузьких смуг поширення аргілітів та аргілітового флішу. Наукова новизна. Визначено взаємозв'язок різноманіття та поширення негативних геолого-геомофрологічних процесів з генезисом ландшафтних комплеків високогір'я Чорногори, їхньою структурою, структурно-літологічними та морфометричними особливостями. Проаналізовано та описано ландшафтну диференцію та інтенсивність прояву обвалів, осипів, зсувів та лінійної ерозії у високогір'ї досліджуваного масиву. Практична значущість. Результати дослідження сприяють подальшому вивченню динаміки та властивостей високогірних ландшафтних комплексів Чорногори, а також дають можливість пронозувати особливості розвитку тут геоекологічної ситуації та оптимізувати систему природокористування, зокрема - організаційні особливості рекреаційно-туристичної діяльності.

Ключові слова: високогірний ландшафтний ярус, осипи, обвали, зсуви, лінійна ерозія, ландшафт Чорногори, Українські Карпати.

Uzhhorod National University, Department of Geodesy, Land Management and Geoinformatics, 14, Universytetska Str., Uzhhorod, 88000, Ukraine

GEOLOGICAL CONDITIONS OF DEVELOPMENT AND LANDSCAPE DIFFERENTIATION OF MODERN GEOLOGICAL AND GEOMORPHOLOGICAL PROCESSES IN THE HIGHLANDS OF THE CHORNOHORA MASSIF (UKRAINIAN CARPATHIANS)

The aim of the research is to analyze the factors of development, distribution and landscape differentiation of geological and geomorphological processes in the subalpine and alpine highlands of Chornohora, as well as to determine the influence of geological structure and morphometric features on the intensity of their development. The methodological basis of the study is a combination of methods of field research and geoinformation analysis using GIS, which allowed to identify the main centers of the highlands of Chornohora of rockfalls, screes, landslides and linear erosion. On the basis of the landscape approach the spatial differentiation of geological and geomorphological processes in high altitude terrains and landscape structures is analyzed and their complex analysis is carried out, and with the help of geoinformation and statistical data processing on location and number of cells the intensity of negative processes is calculated. The main result of the study is a map of the distribution of negative geological and geomorphological processes (rockfalls, screes, landslides and linear erosion) in the landscape complexes of the subalpine and alpine highlands of Chornohora, as well as a map of a key area near Smotrych Mountain, which expresses landscape processes at the level of landscape striyas and tracts. As a result of the research the structure and specifics of development of geological-geomorphological processes in geocomplexes of different origin and with different morphological and morphometric parameters are analyzed. The influence of geological structure on the development of processes is manifested in the dominance of massive sandstones and sandstone flysch, which contributed to the development of large and steep landforms with inherent intense rockfalls, screes and linear erosion. The analysis of the intensity of the manifestation of these processes testifies to their greatest development in the geocomplexes of ancient-glacialexarational genesis - corries, cirques, glacial troughs, nival niches, etc. The development, nature and intensity of the manifestation of negative geological and geomorphological processes in landscape complexes of nival erosion and denudation genesis differ significantly. The peculiarity of the differentiation of processes here is their clear dependence on the composition and peculiarities of the occurrence of bedrock stratum, relief morphometry and so on. An important result of the study is the above-mentioned map of the highlands in the vicinity of Smotrych Mountain, which expresses the previously little-studied landslides to the narrow bands of argillites and argillite flysch. Originality. The relationship between the diversity and distribution of negative geological and geomorphological processes with the genesis of landscape complexes of the Chornohora highlands, their structure, structural-lithological and morphometric features is determined. Landscape differentiation and intensity of rockfalls, screes, landslides and linear erosion in the highlands of the studied massif are analyzed and described. Practical significance. The results of the study contribute to the further study of the dynamics and properties of highlands landscape complexes of Chornohora, as well as provide an opportunity to predict the peculiarities of the geological situation and optimize the nature management system, in particular - organizational features of recreational and tourist activities. ландшафтний альпійський геологічний

Key words: high-mountain landscape tier, screes, rockfalls, landslides, linear erosion, Chornohora Landscape, Ukrainian Carpathian.

Вступ

Важливим завдання ландшафтознавчого аналізу Українських Карпат та гірських територій загалом є вивчення особливостей розвитку та функціонування природних територіальних комплексів (ПТК). Одним із основних зовнішніх проявів їхнього функціонування є сучасні фізико-географічні процеси та явища, на розвиток яких впливають не тільки природні (ландшафтні) властивості території, але й ступінь антропогенного впливу [Мельник, 1999; Карабінюк, 2020]. Різноманіття сучасних фізико-географічних процесів визначає первинний екологічний стан території, впливає на специфіку і можливості її використання, тощо.

У системі ландшафтів Українських Карпат центральне і гіпсометрично найвище положення займає ландшафт Чорногори. Особливою його рисою є значне поширення цінних ПТК денудаційного, льодовиково-екзараційного та нівальноерозійного походження, які в сукупності на висотах понад 1450-1500 м н. р. м. формують високогірний ландшафтний ярус [Мельник, Карабінюк, 2018; Мельник та ін., 2018; Карабінюк, 2020].

Природні територіальні комплекси субальпійського й альпійського високогір'я Чорногори та інших гірських ландшафтів Українських Карпат характеризуються високою літоморфністю, динамічністю та своєрідним набором сучасних фізикогеографічних процесів. Серед них особливе місце займають геолого-геоморфологічні процеси - обвали, осипи, зсуви та ін. Інтенсивний їх розвиток у високогір' ї Чорногори негативно впливає на екологічну ситуацію, господарську діяльність та є потенційно небезпечними для життя людей. Тому, комплексний аналіз геолого-геоморфологічних процесів та факторів їхнього розвитку у високогір'ї Чорногірського ландшафту сприяє розробці заходів оптимізації господарювання, а також можливості подальшого їх прогнозування в інших гірських ландшафтах Українських Карпат.

У високогірному ландшафтному ярусі Чорногори визначальним фактором розвитку обвалів, зсувів та інших процесів є особливості геологічної будови, а також пов'язані з нею своєрідні морфометричні риси території. Склад та літологічні особливості гірських порід, характер залягання та деформації пластів безпосередньо визначають локацію основних осередків та інтенсивність розвитку геолого-геоморфологічних процесів. Тому, окрім вивчення ландшафтних особливостей поширення обвалів, осипів та інших сучасних негативних геолого-геоморфологічних процесів у високогір'ї Чорногори, важливо також визначити геологічні передумови їх розвитку. Також дослідження особливостей розвитку процесів у високогір' ї масиву та їх ландшафтної диференціації важливе для визначення основних тенденцій розвитку морфологічної структури території, яка відбувається шляхом формування нових ПТК і супроводжується активними проявами - сучасними фізикогеографічними процесами.

Мета

Метою досліджень є проаналізувати особливості розвитку основних сучасних негативних геолого-геоморфологічних процесів (обвалів, осипів, зсувів і лінійної ерозії) у субальпійському й альпійському високогір'ї Чорногори, а також визначити вплив геологічної будови на їх поширення та встановити закономірності ландшафтної диференціації на рівні висотних місцевості і ландшафтних стрій.

Методика

Дослідження впливу геологічної будови та ландшафтної диференціації сучасних геолого-геоморфологічних процесів у високогір'ї Чорногори проводилося за допомогою комплексу польових та геоінформаційних методів, що використовувалися на різних етапах виконання дослідних завдань. З організаційної точки зору, наше дослідження реалізовано у три етапи, які методологічно суттєво різнилися між собою:

• Перший - аналіз літературних та картографічних джерел інформації, моделювання території дослідження (геологічної будови, рельєфу тощо) та визначення потенційних місць розвитку процесів на основі ГІС-аналізу;

• Другий - польові експедиційні дослідження та

картографування осередків розвитку геологогеоморфологічних процесів, уточнення поширення відкладів корінних порід та меж геологічних світ;

• Третій - геоінформаційний аналіз особивостей поширення та ландшафтної диференціації геолого-геоморфологічних процесів, визначення взаємозв'язку розміщення осередків розвитку процесів із геологічною будовою території, обчислення інтенсивності їх прояву у ландшафтних комплексах різного ієрарххічного рівня.

Впродовж першого етапу дослідження відбувався аналіз наукових праць та публікацій про геологічну та геоморфологічну будови, генезис і морфометрію рельєфу, розвиток та поширення процесів у високогір'ї Чорногори ([^Шегекі, 1937; Кравчук та ін., 1966; Кравчук, 1982, 2008; Болюх, Кравчук, 1967; Гофштейн, Царненко, 1982; Гофштейн, 1995; Мельник, 1999; Муха, 2003; Шушняк, 2006, 2007; Кіаруїа, 2006, 2008; Я^07ішкі & КгоЬіскі, 2006; Клапчук, 2012; ШпіегкпесИі еі аі., 2012; Карабінюк та ін., 2017а, 2017б; Карабінюк, 2019, 2020; Кіаруіа еі аі., 2021], та ін.). Важлива інформація про геологічну будову та розміщення низки масштабних осередків розвитку негативних процесів у високогір' ї Чорногори представлена у фондових картографічних матеріалах та звітах ДП "Західукргеологія" ([Волошин та ін., 1971; Ващенко та ін., 1985]; та ін.).

У дослідженні негативних геолого-геоморфологічних процесів важливу роль відіграють сучасні ГІС-технології, які використовуються для ідентифікації та картографування осередків їх розвитку, моніторингу тощо [КагаЬіпіик еі аі., 2020]. Для вивчення цих процесів у високогір'ї Чорногори проведений комплексний геоінформаційний аналіз території та сформована база даних про властивості природних компонентів та ландшафтних комплексів, ландшафтну структуру високогір'я та інше. За допомогою спеціалізованого програмного середовища ArcGIS проведений морфометричний аналіз рельєфу території на основі цифрової топографічної основи ДП "Закарпатгеодезцентр" масштабу 1 : 25 000 із січенням горизонталей 5 м, що дозволило побудувати високоякісну DEM та ТШ-модель рельєфу. Для їх розробки також векторизовані й інші елементи топографічної основи - точки вершин та їх висоти, точки водойми та їх висоти, тальвегові лінії потоків тощо.

Оскільки розвиток негативних геолого-геоморфологічних процесів тісно пов'язаний із ухилом поверхні, то нами укладена карта крутості схилів на всю територію високогір'я Чорногори. На її основі визначались потенційні місця прояву цих процесів. Також ми проаналізували експозе-ційність схилів, що дозволило визначити експозеційну приуроченість осередків розвитку сучасних геолого-геоморфологічних процесів та прогнозувати потенційні місця їх розвитку з аналогічними морфометричними параметрами. Для побудови зазначених карт використано низку функцій модуля Spatial Analyst та ін. Після цього, для виявлення осередків розвитку негативних геологогеоморфологічних процесів, було детально проаналізовано та дешифровано космознімки та планшети аерофотознімань високої роздільної здатності 0,4^Х 0,4 [Планшети..., 2017]. При обробці геоінформаційних даних нами використовувалась система координат проекції Pulkovo 1942 (GK Zone 5N).

Також у програмному середовищі ArcGIS векторизовано та створено шари геологічної карти на територію високогір' я Чорногори і сформовано базу даних про склад та властивості корінних порід. Геоінформаційне опрацювання даних про геологічну будову важливе для попереднього виокремлення потенційних ділянок розвитку геолого-геоморфологічних процесів у високогірному ландшафтному ярусі масиву та подальшого встановлення факторів розвитку на місцях фактичної ідентифікації цих процесів. Таким чином, за допомогою сучасних методів GIS-аналізу території високогір'я Чорногори виявлено численні осипи, обвали, зсуви та осередки розвитку лінійної ерозії.

Основним етапом вивчення особливостей поширення геолого-геоморфологічних процесів у високогір'ї Чорногори був польовий (третій) етап. Польові обстеження території реалізовані в експедиційній формі, які тривали у теплі періоди з 2014 по 2020 роки. Впродовж цього періоду у високогір'ї ландшафту ідентифіковано 789 осередків розвитку обвалів, осипів, зсувів та інших сучасних негативних геолого-геоморфологічних процесів. Під час польового обстеження території проводили безпосереднє картографування осеред.ків розвитку процесів та їхніх меж, фіксували основні параметри, тощо. У процесі дослідження використовувались GPS-приймачі Garmin eTrex10, далекоміри Sndway SW-S100 та ін. Польові дослідження особливостей розвитку геолого-геоморфологічних процесів у високогір'ї Чорногори проводили на ландшафтній основі за методикою Г.П. Міллера (1974). Основні результати обстеження занесені у спеціальні бланки фіксації даних, а також зафіксовані на польовій ландшафтній карті, низці фотографій, тощо.

Подальша обробка результатів польових досліджень та просторової прив'язки точок обстеження осередків негативних процесів у ПТК високогір'я Чорногори також проводилося за допомогою вище названих геоінформаційних систем. На-повнення раніше сформованої бази даних інформацією про місцерозташування осередків розвитку геологогеоморфологічних процесів дозолило визначити взаємозв'язки із геологічною будовою території та її ландшафтною організацією. Аналіз ландшафтної диференціації вище згаданих процесів головно проводився у розрізі висотних місцевостей та ландшафтних стрій за раніше апробованою нами методикою [Карабінюк, 2019; КагаЬіпіик еї аі., 2020]. Ця методика також передбачає визначення показника інтенсивності прояву процесів (І_пп), обчислення якого відбувається за допомогою відношення сумарної кількості осередків негативних фізико-географічних процесів до площі ПТК, у межах яких вони проявляються (осередків/км ²) [Карабінюк, 2019].

Також на основі кількісного співвідношення зафіксованих осередків розвитку геолого-геоморфологічних процесів у високогір'ї ландшафту, на завершальному етапі нашого дослідження, обрахований відсотковий розподіл кожного виду цих процесів у висотних місцевостях та ландшафтних стріях, який виражає залежність їх прояву від ландшафтної структури досліджуваної території. Аналіз ландшафтної диференціації та інтенсивності прояву геолого-геоморфологічних процесів у високогірних ПТК Чорногори цілісно проводився на основі методів ЦШ-аналізу.

Результати

Умови розвитку процесів

Субальпійське й альпійське високогір'я Чорногори приурочено до центрального вододільного хребта масиву у вигляді двох ділянок складної конфігурації загальною площею 80,5 км ² (рис. 1). Ці ділянки розірвані між собою вершинами Говерла та Петрос, де відбувається зниження вододільного хребта та поширення смерекових лісів. Територія високогір'я представлена масивними куполоподібними вершинами та хвилястим гребенем головного хребта з низкою відрогів, у які глибоко врізані льодовикові кари, цирки, фірнові поля, тощо [Кравчук, 2008; Карабінюк, 2020]. Значне ландшафтне різноманіття та формування своєрідних природних умов сприяли тут розвиток комплексу фізико-географічних процесів, прояви яких у різних за походженням та властивостями ПТК суттєво відрізняються.

Рис. 1. Географічне положення субальпійського й альпійського високогір'я

у межах гірського ландшафту Чорногори:

А - ділянка високогір'я "Говерла-Шурин"; Б - ділянка високогір'я "Шешул-Петрос"

Визначальний вплив на розвиток геолого-геоморфологічних процесів у високогір'ї Чорногори має літогенна основа, а саме - особливості геологічної будови. Вона також значною мірою впливає на основні морфологічні риси рельєфу, його морфометричні параметри, тощо. Так, субальпійське й альпійське високогір'я Чорногори сформувалось у межах трьох структурно-фаціальних тектонічних одиниць. Понад 90 % території ділянки високогір'я "Говерла-Шурин" знаходиться у межах крейдової флішової Говерлянської підзони Чорногірського покриву [Ващенко та ін., 1985]. Її визначальною ознакою тут є дрібнолускувата будова та домінування слюдистих масивних сірих пісковиків і конгломератів чорногірської світи (К ₂сг_а). Це сприяло формуванню масивних форм рельєфу, наявності численних виходів корінних порід на денну поверхню та інтенсивний розвиток обвально-осипних процесів [Ващенко та ін., 1985; Кравчук, 2008].

У межах вище названої структурно-фаціальної одиниці суттєве ускладнення геологічної будови у високогір'ї Чорногори спостерігається у південносхідній частині ділянки "Говерла-Шурин", а саме - у верхів'ї басейну р. Дземброня та пот. Погорілець (рис. 2). Тут зосереджені смуги аргілітів верхньої (К^Ь) та нижньої (Кдіі) підсвіт яловецької світи та чорні аргіліти і кварцитоподібні пісковики шипотської світи (К^р ₂) [Ващенко та ін., 1985]. Характерною рисою цих геологічних світ є високий вміст у флішових товщах аргілітів та їх домінування на окремих ділянках, що суттєво впливає на характер розвитку геологогеоморфологічних процесів.

Рис. 2. Геологічна будова та морфометричні особливості рельєфу субальпійського

й альпійського високогір'я Чорногори

(укладено за [Ващенко та ін., 1985; Карабінюк, 2020] з авторським доробком):

А - ділянка високогір'я "Говерла-Шурин"; Б - ділянка високогір'я "Шешул-Петрос"

Ділянка високогір'я "Шешул-Петрос" розміщена у межах Білотисенської підзони Поркулецького покриву, у геологічній основі якої тут знаходиться виключно однорідна товща груборитмічного пісковикового флішу буркутської світи (К _1-2Ьт) із слюдистих масивних грубішаруватих сірих пісковиків та пачок пісковикового флішу [Волошин та ін., 1971; Ващенко та ін., 1985]. Важливе значення для розвитку геологогеоморфологічних процесів тут має наявність добре вираженого у рельєфі насуву Поркулецького покриву на Чорногірський, фронтальна зона якого розміщена у басейні р. Ла-зещина на північно-східному напрямку від г. Петрос [Карабінюк та ін., 2017б].

Таким чином, у геологічній будові сабальпійського й альпійського високогір'я Чорногори домінують масивні товстошаруваті пісковики та пісковиковий фліш, розчленування та денудація пластів якого сприяють формування комплексу крупнобрилового делювію та колювію. Останні найкраще виражені на крутих північно-східних схилах головного хребта. Значний вплив на розвиток і поширення обвалів, осипів, зсувів та інших геолого-геоморфологічних процесів у високогір'ї масиву також має північно-східна вергентність пластів корінних порід, які зумовили асиметричність схилів центрального вододільного хребта. Так, головно південно-західне падіння пластів та узгодженість з ним південно-західних схилів зумовили зменшення крутості їх поверхні та сприяють розвитку зсувних процесів, а також процесів відсідання геологічних пластів [Шушняк, 2007; Кіаруїа, 2008; Карабінюк та ін., 2017а; Карабінюк, 2020]. Такі процеси найкраще виражені на південно-західному макросхилі головного хребта у верхів'ї басейну р. Говерла. Натомість, вергентність пластів корінних порід зумовили суттєве збільшення крутості поверхні північносхідного макросхилу ландшафту Чорногора, що є сприятливим для розвитку головно обвальноосипних процесів та лінійної ерозії у місцях залягання аргілітових товщ. Такі структурнолітологічні фактори розвитку геолого-геоморфологічних процесів у високогір'ї Чорногори зумовлюють їхню диференціацію та відмінності у інтенсивності прояву у різних ландшафтних комплексах.

Також особливості геологічної будови території визначально вплинули на формування рельєфу, його основні риси та морфометричні параметри. При цьому важливим фактором розвитку обвалів, осипів та інших процесів є крутість схилів. Наприклад, для розвитку обвалів важливою умовою є крутизна поверхні понад 35-50°, а тому їхній розвиток у високогір'ї можливий тільки у ПТК з відповідними морфометричними параметрами. Морфометричний аналіз рельєфу свідчить про абсолютне домінування у субальпійському й альпійському високогір'ї Чорногори крутих схилів крутизною 15-30°, які займають 58,9 % від загальної площі ландшафтного ярусу. Це головно пригребеневі схили та схили водозбірних лійок, які повільно врізаються у відроги головного хребта. Переважання крутих схилів сприяє розвитку у високогір'ї осипів та лінійної ерозії, активний розвиток якої є притаманною сучасного етапу розвитку високогірних природних територіальних комплексів Чорногори.

Льодовикові кари, цирки та пригребеневі схили північно-східної експозиції головно північно-східного макросхилу Чорногірського масиву характеризуються дуже крутими схилами (30-45°). Вони займають 21,6 % площі високогір'я масиву та є осередками підвищеної активності обвальноосипних процесів. Однак, найактивніший розвиток цих процесів спостерігається на обвальних стінках карів, крутість поверхні яких переважає 45° (1,1 % території). Мінімальна можливість розвитку геолого-геоморфологічних процесів характер-на для дуже пологих і пологих схилів, крутість яких не перевищує 9-12°. У високогірному ландшафтному ярусі вони притаманні для урочищ хвилястих гребенів хребтів та їх відрогів, а також східчастих днищ льодовикових карів та цирків, виповнених стадіальними моренами плейстоценового зледеніння.

Таким чином, визначальним фактором розвитку та диференціації геолого-геоморфологічних процесів (обвалів, осипів, зсувів, лінійної ерозії) у високогір'ї Чорногори є геологічна будова. Вона характеризується виключним переважанням міцних масивних пісковиків та пісковикового флішу, специфіка залягання яких визначає загальний орографічний характер території та зумовила формування крутих і дуже крутих схилів, що в сукупності є сприятливим для розвитку обвальноосипних процесів та лінійної ерозії. Зсувна активність притаманна для ділянок високогір'я з суттєво іншими структурно-літологічними умовами. Зокрема, визначальним фактором розвитку зсувних процесів у високогір'ї Чорногори є наявність в складі корінних порід аргілітів та дрібношаруватого аргілітового флішу, а також своєрідна вергентність пластів корінних порід. Остання сприяє формуванню системи блоково-каскадних зсувів на схилах південно-західної та південної експозицій. Чітка приуроченість інтенсивних зсувних процесів до смуги аргілітового флішу шипітської світи зафіксована у верхів'ї басейну пот. Погорілець, яка формує тут східчасті схили південної експозиції (рис. 3). Ці зсувні схили узгоджені із напрямом падіння пластів корінних порід та розчленовані каскадом зсувних тіл у південному напрямі під г. Смотрич.

Особливості розвитку та поширення процесів

Значне поширення та диференціація геологогеоморфологічних процесів (обвали, осипи, зсуви та лінійна ерозія) у високогірному ландшафтному ярусі Чорногори обумовлені властивостями ландшафтних комплексів та особливостями історії розвитку літогенної основи ландшафту. Високе ландшафтне різноманіття та різкі відмінності у генезисі та морфометричних параметрах високогірних ПТК сприяють просторовій диференціації процесів.

Рис. 3. Негативні геолого-геоморфологічні процеси у субальпійському й альпійському високогір'ї Чорногори (ділянка в околицях г. Смотрич):

І - на геологічній карті; ІІ - на карті крутості схилів з виділеними межами геологічних світ

Рис. 4. Негативні геолого-геоморфологічні процеси у природних територіальних комплексах субальпійського й альпійського високогір'я Чорногори:

А - ділянка високогір'я "Говерла-Шурин"; Б - ділянка високогір'я "Шешул-Петрос"

Обвальні процеси у високогір'ї Чорногори приурочені до природних територіальних комплексів льодовиково-екзараційного походження, які характеризуються найбільшими показниками крутизни поверхні (рис. 4). Численні обвали формуються у всіх урочищах карів, стінок трогових долин та деяких амфітеатрах древніх фірнових полів [Карабінюк та ін., 2017а, 2017б].

Найбільш масштабні обвальні процеси у високогір'ї Чорногори спостерігаються у складних урочищах карів та трогових долин висотної місцевості різко ввігнутого давньольодовиково-екзараційного субальпійського високогір'я у межах сектора підвітряного північно-східного макросхилу. Це обумовлено північно-східною вергентністю грубошаруватих пісковиків з домішками конгломератів і гравелітів чорногірської та буркутської світ, а також масивними розмірами і глибоким врізанням карів, цирків та інших льодовикових урочищ у пригребеневі схили. Особливо інтенсивний розвиток обвалів спостерігається при наявності високої тильної стінки в урочищах карів, оскільки у її обвальній частині значно більше оголюються корінні відклади.

У високогірному ярусі Чорногори обвали характерні для урочищ крутих і дуже крутих схилів врізання амфітеатрів древніх фірнових полів висотної місцевості нівально-ерозійного сабальпійського високогір'я [Карабінюк, 2020]. Вони

розміщені у верхів'ї басейну р. Говерла і співпадають з напрямом падіння пластів корінних порід потужних чорногірських пісковиків, які оголюються у верхній частині амфітеатрів і під впливом морозного вивітрювання розтріскуються та обвалюються. Подібні обвали добре простежуються на південно-західних схилах вершин Говерла, Брескул та ін. Особливо добре виражена обвальна стінка в урочищі тектонічно обумовленого зсуву на північно-східному схилі г. Петрос у межах басейну р. Лазещина [Мельник, Карабінюк, 2018].

Серед геолого-геоморфологічних негативних фізико-географічних процесів у високогірному ярусі Чорногори також значно поширені осипи, які тісно пов'язані з обвалами. Зокрема, під кожною обвальною стінкою урочищ карів гіпсометрично нижче розміщені осипи. Вони також притаманні для більшості нівальних ніш, що зосереджені на стінках карів. Їхні осипні стінки активно розвиваються за рахунок деградації гіпсометрично вищих обвальних.

Осипи також характерні для верхніх частин урочищ амфітеатрів древніх фірнових полів, формуючи великі нагромадження уламкового крупнонобрилового матеріалу на контакті крутих осипних схилів та вирівняних перезволожених ступенів амфітеатрів. Такі осипи територіально обмежені амфітеатрами древніх фірнових полів, а їхні акумулятивні вали вирізняються особливо великими розмірами. Активні осипні процеси також характерні для урочищ сформованих на пісковиково-аргілітовому і аргілітовому фліші, зокрема - на пригребеневих схилах південної експозиції г. Смотрич. Осипи також проявляються в урочищах випуклих схилів куполоподібних вершин та пригребеневих схилів різної експозиції у вигляді кам'янистих нагромаджень.

Прояви осипних процесів зафіксовані у реліктових водозбірних лійках північно-східної експозиції, які розміщені у верхів'ї річок Бистрець та Дземброні [Карабінюк, 2020]. На найвищих гіпсометричних рівнях високогірного ландшафтного ярусу Чорногори також поширені кам'яні розсипи у вигляді кам'яних рік довжиною понад 50-100 м. Вони приурочені до випуклих ділянок пригребеневих схилів у місцях прояву гра вітаційної тектоніки та вершинах Туркул, Брескул, Шпиці, Пожижевська та ін. (рис. 5).

Рис. 5. Кам'яні розсипи (кам'яні ріки) в урочищі випуклих схилів південно-західної експозиції куполоподібної вершини г. Пожижевська (Фото - Карабінюк М.М.)

Важливе місце серед геолого-геоморфологікних процесів у високогірних ПТК Чорногори займають зсуви. Найбільш масштабні зсувні процеси характерні для урочищ ступінчастих зсувних схилів у верхів'ї пот. Бребенескул, які головно визначили загальний розвиток південно-західного макросхилу ландшафту та безпосередньо пов'язані із його структурно-літологічними особливостями. Активізація подібних зсувних процесів в урочищах сектору південно-західного макросхилу зумовлені чітким узгодження більшості пригребеневих схилів із підошвою масивних пластів чорногірської світи із характерними процесами відсідання та формування зсувних блоків [Ващенко та ін., 1985; Шушняк, 2007; Кіаруїа, 2008].

Інтенсивне нівально-ерозійне підрізання пригребевих схилів у період плейстоценових зледенінь і деградація сніжно-фірнових мас у арфітеатрах древніх фірнових полів у голоцені обумовили активізацію в середньому та пізньому голоцені зсувних процесів у верхніх частинах урочищ амфітеатрів та формування масивних зсувних тіл, які залишаються активними до сьогодні. Подібні зсувні процеси притаманні для більшості урочищ нівально-ерозійного генезису. Масштабні зсувні процеси також проявляються у верхів'ї басейну р. Лазещина в урочищі тектонічно обумовлених зсувів на схилах північно-східної експозиції. Тут вони супроводжуються обвально-осипними процесами.

Значна крутизна поверхонь ландшафтних комплексів високогір'я Чорногори та часті сильні дощі і зливи зумовлюють активізацію тут процесів лінійної ерозії. Під час зливових дощів на схилах високогір'я формуються численні тимчасові руслові потоки, які поступово зливаються у більші струмки із більшою водністю, зумовлюючи розвиток глибинної ерозії та інтенсивне розчленування поверхні урочищ. Особливо активно цей процес відбувається на ділянках урочищ з слабкою задернованістю або пошкодженою дерниною внаслідок лавинної активності чи антропогенного впливу. Така ерозійна діяльність тимчасових водних потоків сприяє формуванню численних борозен, промивин та інших лінійних ПТК фаціального рівня. Особливо великі борозни та яри, які набули контрастних рис, а в їх межах сформувалась відносно складна внутрішня фаціальна неоднорідність, у ландшафтній структурі представлені як ланки. Прикладом таких ланок є борозни на північних схилах г. Говерла та пригребеневих схилах північно-західної експозиції, які є результатом лінійної ерозії

Процеси лінійної ерозії головно характерні для складних урочищ крутих і дуже крутих пригребеневих схилів, у морфологічній будові яких знаходиться значна кількість водозбірних лійок. Найбільшого розвитку у високогірному ярусі Чорногори лінійна ерозія набула в урочищах хвилястих пригребеневих схилів південної і північно-західної експозицій, а також схилів відрогів хребтів, які сформувались на пісковиково-аргілітовому фліші. Піддатливість корінних порід до лінійної ерозії обумовили формування у межах цих урочищ численних борозен та ярів глибиною до 2-3 м. Значний влив на глибину врізанння борозен в урочищах схилів та інтенсивність розвитку лінійної ерозії має потужність і склад делювіального чохла, який безпосередньо задіяний у цьому процесі.

Ландшафтна диференціація процесів

Дослідження сучасних геолого-геоморфологікних процесів у субальпійському й альпійському високогір'ї Чорногори та їх ландшафтознавчий аналіз свідчить про значну їхню різноманітність та динамічність. Це головно зумовлено складною ландшафтною структурою, яку формують різновікові та різногенетичні високогірні ПТК із суттєво різними морфометричними характеристиками, особливістю розвитку, складністю внутрішньої будови та ін. Тому інтенсивність їх прояву і характер поширення у межах високогір'я залежить від особливостей ландшафтної організації території, оскільки негативні фізико-географічні процеси характеризуються приуроченістю до певного виду ПТК.

У результаті проведених польових досліджень та камерального геоінформаційного аналізу території у високогір'ї Чорногори ідентифіковано 789 осередків (ос.) прояву негативних геолого-геоморфологічних процесів, що становить близько 63 % від загальної кількості осередків розвитку усіх фізико-географічних процесів у ландшафтному ярусі [Карабінюк, 2020]. Серед них найпоширенішим є осипи, які характеризуються найбільшою інтенсивністю прояву (4,3 ос./км ²) та зафіксовані у 338 осередках. Інтенсивність прояву лінійної ерозії та обвалів тут становить відповідно 2,9 та 2,4 ос./км ². Серед аналізованих нами геолого-геоморфологічних процесів локалізоване поширення характерне для зсувів. На всій території високогір'я Чорногори зафіксовано 24 зсувні осередки, а інтенсивність їхнього прояву становить 0,3 ос./км ².

Суттєві відмінності в інтенсивності прояву та характеру розвитку геолого-геоморфологічних процесів у високогір'ї Чорногори спостерігаються між висотними місцевостями, що обумовлено їхнім генезисом та літологічними особливостями (рис. 6). Відтак, найінтенсивніший розвиток вище названих процесів понад 13-14 ос./км ² характерний для генетичного типу висотних місцевостей давньольодовиково-екзараційного високогір 'я (В, Д), які представлені урочищами глибоковрізаних карів, цирків, трогових долин, нівальних ніш та ін. Окрім значного поширення осипних процесів та ерозії, основною їхньою властивістю є інтенсивний розвиток обвалів в урочищах обвальноосипних та тильних стінках карів, дуже крутих стінках ригелів, нівальних нішах та ін. (рис. 7). У межах давньольодовиково-екзараційному типі висотних місцевостей зосереджено понад 85 % з усіх осередків прояву обвальних процесів високогір'я Чорногори. Також його особливістю є фактична відсутність зсувів, що безпосередньо пов'язано із особливостями генезису ПТК, їх приуроченням до твердих пісковикових порід та сучасними морфометричними рисами (табл. 1).

Рис. 6. Ландшафтна диференціація геологогеоморфологічних процесів у висотних місцевостях високогір'я Чорногори

Ландшафтна диференціація осередків поширення негативних геолого-геоморфологічних процесів у субальпійському й альпійському високогір'ї Чорногори