Селитебні ландшафти міста Здолбунова: історія формування та перспективи трансформацій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Селитебні ландшафти міста Здолбунова: історія формування та перспективи трансформацій

Запотоцька Вікторія Анатоліївна,

Гнатюк Вікторія Володимирівна

Гнатюк Світлана Сергіївна

Мета. Метою статті є дослідження основних класів селитебних ландшафтів міста Здолбунова, особливостей їх виникнення, функціонування, розміщення, виявлення найбільших змін природного середовища, що відбулись внаслідок створення антропогенних ландшафтів та оцінка можливостей подальшої розбудови території.

Методи та методика дослідження. Для досягнення мети були опрацьовані історичні джерела, картографічні дані про територію різних періодів, план розвитку міста. Поєднання польових досліджень та картографічного моделювання дало змогу визначити реальні зміни природних ландшафтів внаслідок забудови та розростання міста.

Результати. Було встановлено, що місто Здолбунів виникло на території природних ландшафтів горбистих лесових рівнин та долинних ландшафтів річки Устя. Внаслідок діяльності людини ландшафти повністю змінені та перетворені у різні класи селитебних. Переважають ландшафти житлової та громадської забудови, промислово- селитебні, дорожні. Значну площу в межах міста займають рекреаційні та водні ландшафти, а найменшу - сакральні та тафальні. Місто продовжує розбудовуватись, але оскільки вільних площ для його розширення майже не лишилось, то передбачається використання резервних територій в межах міста та реконструкція стагнаційних об'єктів.

Наукова новизна. Дані дослідження були проведені для міста Здолбунів вперше, що дало змогу прослідкувати зміни території внаслідок діяльності людини та скласти прогноз її подальшого розвитку.

Практична значимість. Виконана робота дала можливість виявити проблеми освоєння ландшафтів та корегувати їх у майбутньому для раціонального використання території в межах міста. Також було оцінено всі основні класи селитебних ландшафтів: їх поширення, площу, сучасний стан та вплив на прилеглі комплекси.

Ключові слова: селитебний ландшафт, резервні території, зміна природних комплексів, місто Здолбунів.

Запотоцкая Виктория Анатольевна,

Гнатюк Виктория Владимировна

Гнатюк Светлана Сергеевна

СЕЛИТЕБНЫЕ ЛАНДШАФТЫ ГОРОДА ЗДОЛБУНОВА: ИСТОРИЯ ФОРМИРОВАНИЯ И ПЕРСПЕКТИВЫ ТРАНСФОРМАЦИЙ

Цель. Целью статьи является исследование основных классов селитебных ландшафтов города Здолбунова, особенностей их возникновения, функционирования, размещения, выявление наиболее больших изменений природной среды, которые состоялись вследствие создания антропогенных ландшафтов и оценка возможностей дальнейшего развития территории.

Методы и методика исследования. Для достижения цели были проработаны исторические источники, картографические данные о территории разных периодов, план развития города. Сочетание полевых исследований и картографического моделирования позволило определить реальные изменения природных ландшафтов вследствие застройки и разрастания города. селитебний ландшафт резервна територія

Результаты. Было установлено, что город Здолбунов возник на территории природных ландшафтов холмистых лессовых равнин и долинных ландшафтов реки Устье. В результате деятельности человека ландшафты полностью изменены и преобразованы в различные классы селитебных. Преобладают ландшафты жилой и общественной застройки, промышленно селитебной, дорожные ландшафты. Значительную площадь в пределах города занимают рекреационные и водные ландшафты, а наименьшую - сакральные и тафальные. Город продолжает перестраиваться, но поскольку свободных территорий для его расширения почти не осталось, то предполагается использование резервных территорий в городе и реконструкция стагнационных объектов.

Научная новизна. Данные исследования были проведены для города Здолбунова впервые, что позволило проследить изменения территории в результате деятельности человека и составить прогноз дальнейшего развития.

Практическая значимость. Проделанная работа позволила выявить проблемы освоения ландшафтов и корректировать их в будущем для рационального использования территории в городе. Также было оценено все основные классы селитебных ландшафтов: их распространение, площадь, современное состояние и влияние на прилегающие комплексы.

Ключевые слова: селитебный ландшафт, резервные территории, изменение природных комплексов, город Здолбунов.

Zapototska Viktoriia Anatoliivna,

Hnatiuk Viktoriia Volodymyrivna,

Hnatiuk Svitlana Serhiivna

RESIDENTIAL LANDSCAPES OF THE CITY ZDOLBUNIV: HISTORY OF FORMATION AND PROSPECTS OF TRANSFORMATIONS

Aim. The aim of the article is to study the main classes of residential landscapes of Zdolbuniv, features of their origin, functioning, location, identification of the greatest changes in the natural environment that occurred due to the creation of anthropogenic landscapes and assessment of further development.

Research methods and methodology. To achieve this aim, historical sources, cartographic data on the territory of different periods and the city development plan were processed. The combination of field research and cartographic modeling made it possible to identify real changes in natural landscapes due to the development and growth of the city.

Results. It was established that the city of Zdolbuniv arose on the territory of natural landscapes of hilly forest plains and valley landscapes of the Ustia River. As a result of human activities, landscapes are completely changed and transformed into different classes of residential. Landscapes of residential and public buildings, industrial and residential, road landscapes are dominated. A significant area within the city is occupied by recreational and water landscapes, whereas the smallest area is occupied by sacred and tafal landscapes. The city continues to develop, but since there is almost no free space left for its expansion, the use of reserve areas within the city and the reconstruction of stagnant facilities are predicted.

Scientific novelty. These studies were conducted for the city of Zdolbuniv for the first time, which allowed to track changes in the territory due to human activities and make a forecast of its further development.

Practical significance. The performed work made it possible to identify problems of landscape development and correct them in the future for the rational use of the territory within the city. All major classes of residential landscapes were also assessed: their distribution, the area, current status and impact on adjacent complexes.

Key words: residential landscape, reserve territories, change of natural complexes, Zdolbuniv city.

Постановка проблеми

Оскільки процеси урбанізації все більше поширюються в сучасних умовах розвитку суспільства, то проблема трансформації природних ландшафтів у селитебні є важливою для розбудови та проектування міст у майбутньому.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Антропогенне ландшафтознавство, як самостійний напрям ландшафтознавства, починає активно розвиватися з початку 70-х років XX ст. Найважливіші дослідження у той період здійснювали Воронезькі географи, і особливо важливими були праці Ф.М. Мількова (зокрема монографія «Человек и ландшафты»), в яких він вперше виокремлює поняття «селітебного ландшафту». Також, в цей же період, дослідження антропогенних ландшафтів розпочала група фізико -географів із Чернівецького університету, які зосередили свою увагу на ландшафтах Поділля. Так, Л.І. розглянула деякі питання теорії (у праці «Селитебные геосистемы физико-географических районов Подолии»), а В.П. Коржик - питання термінології антропогенного ландшафтознавства («К вопросу классификации измененных геокомплексов»). Г.Е. Гришанков проводив дослідження польових і лісових антропогенних ландшафтів Криму на базі Сімферопільського університету («Компоненты ландшафта и ландшафтообразующие факторы»; «Проблема целостности в ландшафтоведении»). Наприкінці 70-х - початку 80-х років XX ст. техногенні ландшафти Приазов'я і Криму детально вивчав Ю.Г. Глушенко («К типологии антропогенно -природных комплексов Керченского полу острова»), Поділля - Г.І. Денисик, Л.І. Воропай («Антропогенні ландшафти Прапвобережної України»); М.М. Койнов («Ландшафт города Львова»), Я.Р. Дорфман досліджували селитебні ландшафти окремих міст («Ландшафтно-географическая характеристика города Черновцы и его пригородного района»). Наразі, селитебні ландшафти різних регіонів України вивчають географи Вінницького, Львівського, Чернівецького, Київського та Волинського університетів. Так, наприклад Н. А. Тарасюк досліджувала просторову структуру селитебних ландшафтів Волині задля оптимізації районного планування та потреб сталого розвитку регіону, а Міхелі С.В. проаналізував та узагальнив основні теоретичні положення сучасних досліджень антропогенних ландшафтів задля визначення перспективних подальших досліджень з цієї тематики.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Тривалий час селитебні ландшафти розглядались лише як територія для проживання та господарської діяльності населення, тому при їх створенні не брались до уваги такі фактори як зручність, практичність та екологічність. При плануванні сучасних селитебних ландшафтів слід враховувати концепцію сталого розвитку

Формування цілей

Головною ціллю даної наукової роботи є дослідження сучасних селитебних ландшафтів міста Здолбунова та його околиць, історії їх формування та наукове обґрунтування перспективних трансформацій.

Виклад основного матеріалу

До початку ХХІ ст. людство перетворилося на потужну техногенну силу. В умовах зростання антропогенного впливу на природне середовище, винятково важливого значення набувають питання оцінювання антропогенної трансформації території, яка за своїми масштабами часто вже перевершує дію природних процесів.

Основним наслідком впливу на природні комплекси є формування антропогенних ландшафтів, що характеризуються певним ступенем зміненості територій внаслідок господарської діяльності.

Ландшафти заселених територій, або селитебні, займають особливе місце в системі антропогенних ландшафтів, оскільки створена система поселень формує своєрідний каркас новітніх ландшафтів України, а люди і техніка, що тут знаходяться - основне джерело їх подальшого перетворення та формування. Вони є потужним чинником, що зумовлює істотні зміни всіх природних компонентів території та перетворення її у нове середовище [4,5,6,7,8].

Дослідження селитебних ландшафтів в Україні лише розпочинаються, але вчені наголошують на їх необхідності та важливості для розуміння розвитку геоморфологічних, гідрологічних, кліматичних процесів в межах населених пунктів. Адже це дозволить прогнозувати негативні зміни природних комплексів та запобігати активному руйнуванню ландшафтної різноманітності населених пунктів [9].

Отже, все вище зазначене вказує на актуальність вибраної теми досліджень, адже штучна зміна рельєфу - це поштовх для розвитку даної території за новою схемою, яка не завжди є вигідною для людини.

Ландшафти заселених територій, або селитебні, займають особливе місце в системі антропогенних ландшафтів. З ландшафтознавчого погляду вперше селитьбу розглянув Ф.М.Мільков - «селітебні ландшафти» - це антропогенні ландшафти населених пунктів: міст і сіл з їх будовами, вулицями, дорогами, садами і парками [11].

В.Т.Гриневецький дещо конкретизував поняття «селитебний ландшафт» і запропонував три його визначення. Він стверджував, що селитебний ландшафт можна розглядати як: а) вид антропогенного ландшафту, що являє собою заселену місцевість з концентрованою забудовою; б) відведені під житлову забудову ландшафтні комплекси; в) місцевість із залишками будівель і споруд колишніх поселень людей. З цим визначенням селитебного ландшафту співпадає й розуміння поняття «селитебна зона» - «територія населеного пункту, що являє собою єдність матеріально- прострового середовища та процесів життєдіяльності населення, які відбуваються у її межах» [3].

Будь- який селитебний ландшафт має свої особливості формування, що в подальшому визначають його функціонування. Так, розвиток міста Здолбунів характеризується в першу чергу нерівномірністю протягом різних історичних періодів, часто хаотичним способом забудови. Все це вплинуло на структуру міста, визначило напрямки його розростання та зміни природних ландшафтів.

Сьогодні на території міста Здолбунова поширені такі класи селитебних ландшафтів: житлова забудова (одноповерховий та багатоповерховий тип), промислово-селитебний, громадська забудова, транспортно-селитебний, сакральний, рекреаційного використання, тафальні ландшафти, ландшафти водних об'єктів. Резервних територій для забудови дуже мало (за розрахунками близько 3%), вони розміщені невеликими площами поміж підприємств та на західних околицях міста (рис 1).

В той же час слід відмітити, що значна площа територій промислових та житлових одноповерхових ландшафтів потребує реконструкції. В останні роки у місті приділяється більше уваги розвитку рекреаційних та дорожніх ландшафтів, тому не дивлячись на те, що нові об'єкти не будуються, покращується стан вже існуючих.

Ландшафти житлової забудови займають на території Здолбунова 98,96 га. ( у 1983 році вона становила 29,14 га, а до 2000 року за офіційними даними планувалось довести житлову площу у місті до 56 га).

Східна частина міста - це стара забудова, вік будинків близько 100 років (це перебудовані колишні бараки залізничників). Цей мікрорайон займає низинну територію в долині річки Устя (осушена заплава). Забудова характеризується чітким розташуванням житлових споруд та хаотичним нагромадженням побутово-технічних; наявністю кількох основних вулиць (вони створюють каркас дорожніх споруд мікрорайону) та значної кількості дрібних провулків. Міська влада планує найближчим часом часткову реконструкцію району: знесення самовільних дерев'яних прибудов та ремонтні роботи на вулицях ( нове покриття та освітлення).

В останні десятиліття збільшився район одноповерхової приватної забудови навкруги місцевого гідропарку. Цей район спланований з широкими вулицями, але ділянки власникам виділялись за площею незначні, тому спостерігається значна густота забудови. За останній рік значно збільшилась кількість будинків у прирічковій зоні, що є свідченням дефіциту території. У подальшому забудова може здійснюватись лише вздовж річки Устя Спасівська, оскільки весь потенціал мікрорайону вже вичерпано.

Центральна та західна частина міста - багатоповерхові об'єкти зведені приблизно у 60-80-х роках минулого століття. Вони виникли на схилах пагорбів, тому незначні перепади висот відчуваються навіть в межах окремих вулиць. Прибудинкові території значно вирівняні, деталі природного рельєфу прослідкувати неможливо. Для створення дев'ятиповерхових будинків по вулиці Коперника було проведено нарощування товщі гірських порід, оскільки це вже низина територія заплави річки Устя Спасівська . У минулому році розпочалось будівництво ще одного багатоповерхового будинку на вулиці Другого Лютого. Під будівництво було обране місце невеличкого пустища між прибудинковими дорогами. При сучасних методах будівництва це виявилось досить продуктивно, тому можливо будуть ухвалені схожі проєкти.

Південно-західна частина міста - це одноповерхова забудова, найновіший сектор міста. Він займає більш-менш вирівняну ділянку між кількома значними пагорбами на природних ландшафтах горбистої лесової рівнини. Розширення площ цього типу ландшафтів відбувається завдяки включенню в межі міста прилеглих територій та виділення ділянок під індивідуальну забудову. Саме ця площа (у напрямку села Здовбиця) і передбачалась для розширення міста ще за генеральним планом 1983 року. Але за даними чиновників, майже всі ділянки в даному секторі вже роздані у користування, тому розширення Здолбунова в даному напрямку не буде, а швидше за все відбудеться злиття його з населеним пунктом Здовбиця.

Отже, на території міста виділяються кілька окремих мікрорайонів з різним характером забудови, які значно відрізняються за датою зведення, плануванням та змінністю природної території (Таблиця 1).

Таблиця 1

Структура житлової забудови території міста Здолбунова