Ресурсологічні методологія, принципи і методи досліджень надрокористування

Размещено на http://www.allbest.ru/

Науково-дослідний закладу «Ресурси»

Ресурсологічні методологія, принципи і методи досліджень надрокористування

Адам Бодюк кандидат економічних наук, старший науковий співробітник, науковий керівник

м. Київ, Україна

Анотація

Ресурсогеологія (РГ) вивчає надра, корисні копалини та їх родовища як далекого історичного природного походження сучасні об'єкти належні до власності українського народу і господарського користування у різних галузях економіки. За ресурсологічний світогляд нами пропонується прийняти факт, що Україна належить до найбільш багатих у світі на природні ресурси держав. Методологія в ресурсогеології нами трактується за складовими поняттями: логіки як творчі вибір і застосування методів створення, вивчення геологічної, економічної та іншої інформації, опрацювання результатів її вивчення та їх відображення; методів - проведення досліджень, з застосуванням засобів отримання та опрацювання вибраними способами та засобами інформації про досліджувані ресурси та її відображення; підходів до формування інформації про об'єкти, що досліджуються; принципів методології; ресурсної орієнтації у відображенні початкової, проміжної та результативної різних видів інформації. Рекомендуються до застосування наступні з ресурсною орієнтацією підходи: історичний, логічний, системний, раціоналістичний, державницький в дослідженні та оцінюванні процесів і результатів надрокористування. Обґрунтована геолого-економічна системологія (ГЕСЛ), як перспективна для теоретичних розробок в РГ. Обґрунтовано поняття ресурсно- орінтованого методу геології як ресурсної науки, суть якого означає вибір і використання фахівцями сукупності досліджуваних об'єктів і системи прийомів та операцій для збору, систематизації, аналізу та оцінок фактів, явищ і процесів у надрокористуванні, отриманих за результати застосування геологічних методів, зокрема методів польових досліджень, до обстеження надр, відображення ресурсними поняттями. Згруповані методи досліджень теоретичної, прикладної, звітної, геологічної інформації, аналізу її показників, практичної значимості для проведення геолого-економічних оцінок господарських результатів користування надрами для видобування корисних копалин, експлуатації їх родовищ. Для обґрунтування теоретичних викладок за результатами досліджень рекомендується застосовувати діалектичний і структурно-функціональний методи.

Ключові слова: природа, надра, геологія, ресурси, власність, корисні копалини, родовища, методологія, методи.

Abstract

Adam Bodyuk

Candidate of Economic Sciences, Senior Research Fellow,

Supervisor Research institution «Resource», Kyiv, Ukraine

RESOURCE METHODOLOGY, PRINCIPLES AND METHODS OF SUBSOIL USE RESEARCH

Resource Geology (RG) studies the subsoil, minerals and their deposits as a distant historical natural origin, modern objects belonging to the property of the Ukrainian people and economic use in various sectors of the economy. For the resource worldview, we suggest accepting the fact that Ukraine is one of the countries with the richest natural resources in the world. Methodology in resource geology is interpreted by us according to the constituent concepts: logic as a creative choice and application of methods of creation, study of geological, economic and other information, elaboration of the results of its study and their reflection; methods - conducting research, using the means of obtaining and processing selected methods and means of information about the researched resources and its display; approaches to the formation of information about the objects under investigation; methodology principles; resource orientation in the display of initial, intermediate and resulting different types of information. The following resource-oriented approaches are recommended for use: historical, logical, systemic, rationalistic, state- oriented in the study and evaluation of processes and results of subsoil use. Grounded geological and economic systemology (GESL) as promising for theoretical developments in RG. The concept of the resource-oriented method of geology as a resource science is substantiated, the essence of which means the selection and use by specialists of a set of researched objects and a system of techniques and operations for the collection, systematization, analysis and evaluation of facts, phenomena and processes in subsoil use, obtained as a result of the application of geological methods, in particular field research methods, to subsoil surveying, mapping with resource concepts. Grouped research methods of theoretical, applied, reporting, geological information, analysis of its indicators, practical significance for carrying out

ISSN2695-1592 (Online) geological and economic evaluations of the economic results of using the subsoil for the extraction of minerals, exploitation of their deposits. It is recommended to use dialectical and structural-functional methods to substantiate theoretical statements based on research results.

Keywords: nature, subsoil, geology, resources, property, minerals, deposits, methodology, methods.

Постановка проблеми. Корисні копалини та їх родовища за Кодексом України про надра належать до об'єктів власності українського народу. Тому їх необхідно досліджувати як економічні об'єкти тобто ресурси для галузей економіки, одночасно їх господарське використання як джерело доходів населення. Виконання таких досліджень висвітлюється, зокрема, в геологічних звітах, в економічній геології та опосередковано в інших геологічних науках.

Перспективи господарського використання надр, корисних копалин визначені у Національній економічній стратегії на період до 2030 року [2]. Дослідженням ресурсної бази України присвячені колективні наукові праці за редакцію Г. І. Рудька [3; 4 та ін.].

У ресурсних поняттях результати досліджень надрокористування перспективно відображати ресурсогеологією (РГ), як пропонується її називати. Для ресурсогеології як нової ресурсної науки необхідно розробити і їй належну методологію наукових досліджень, здійснюваних за потребами вивчення надр та господарського використання їх ресурсів. Необхідне обґрунтування належності з застосуванням в РГ її власних категорій, а також застосування і не власних як найбільш загальних понять, що, як правило, визнаються, визначаються і застосовуються в ряду природничих теорій, а то і в цілому в наукових міжгалузевих напрямках, у дослідженнях природничих наук, навчальних дисциплінах, міждисциплінарних дослідженнях і т.д.

До таких категорій належать: ресурси, потреби, власність, земля, надра, геологія, час, вартості, гроші, товар, капітал, прибуток, ринок, попит, заробітна плата, робоча сила та ін. У категорії Геологія виділяються підкатегорії: галузі геології, геологи, історія геології, оболонка Землі, геологічні провінції, геологічні процеси, геологорозвідувальні роботи, геологічні заказники, та ін. [5]. До власних РГ належать поняття: геологічні ресурси, предмет і об'єкт ресурсогеології, ресурсні требни, геолого-ресурсна оцінка, геолого-ресурсні параметри і показники, економічна цінність ресурсів родовищ, надрокористувач, надрокористування, вивчення геології надр, надрові ресурси та інші.

З певними особливостями необхідно здійснити прикладне обґрунтування сутності методології досліджень ресурсогеології, визначення і застосування її понятійного апарату, практики використання її методів і т.д.

Аналіз останніх досліджень і публікацій показав, що у відомій нам науковій геологічній літературі немає обґрунтувань щодо визначень методології і методів досліджень у поняттях геологічних ресурсів.

В інформаційних джерелах поширені різні визначення щодо сутності методології та застосування її методів у дослідженнях. Так, методологія трактується (за походженням від грец. - вчення про метод) як «сукупність прийомів дослідження, що застосовуються в науці; вчення про методи пізнання та перетворення дійсності. Основу методології складає мислення та світогляд, як операційне середовище самодисципліни та роботи з інформацією, моделями, алгоритмами» [6]. Дане визначення можна критикувати. Так, вислів «сукупність прийомів дослідження» не повний, бо у дослідженнях застосовуються не тільки прийоми, а й методи.

Виходячи з проведених по тексту обґрунтувань, за ресурсологічний світогляд нами пропонується прийняти факт, що Україна належить до найбільш багатих у світі на природні ресурси держава, у поняття включити потреби в ресурсах, як засобах суспільного виробництва та домашніх господарств, зокрема, у надрових. Світогляд Українця має включати бачення використання ресурсів як перспективи розвитку економіки, підвищення добробуту народу.

У поширених визначеннях поняттям «ресурси» розуміють як сукупність матеріальних чи нематеріальних об'єктів або засобів, які необхідні «комусь і чомусь» для задоволення своїх потреб, досягнення мети чи вирішення проблеми. Поняттям природних ресурсів об'єднують сукупність об'єктів і систем живої і неживої природи, компоненти природного середовища, що оточують у ньому людей і використовуються в процесі суспільного виробництва для задоволення матеріальних і культурних потреб суспільства. Знов-таки, наприклад, населення користується природними ресурсами за межами суспільного виробництва. Ресурси надрокористувачів нами розглядаються як узагальнене поняття.

В іншому тлумаченні «Методологія - вчення про метод діяльності як такий, включає принципи, методи діяльності і знання, що відображує їх. Складається з методології пізнання, методології практичної цільності та методології оцінки (аксіометодологїі)» [6]. Безумовно, що дане тлумачення масштабне, загальне, надто широке для РГ як окремої галузі наук.

В наступному тлумаченні «Методологія - це: 1) сукупність прийомів дослідження, що застосовуються в певній науці; 2) вчення про методи пізнання та перетворення дійсності» [7]. З даними визначеннями повністю згодитися не можна, оскільки методологію не можна розглядати як сукупність прийомів, а тим більше щодо перетворення дійсності. Далі, «Методологія науки (rp. methodos - спосіб, метод і logos - наука, знання) - це система методологічних і методичних принципів і прийомів, операцій і форм побудови наукового знання» [7]. З даним визначенням також повністю не можна згодитися. Так, не логічно трактувати, що методологія - це система методологічних форм побудови наукового знання, аналогічно методичних форм, бо поняття форми відноситься до побудови об'єкта, знання не будуються, а набуваються, поглиблюються і т.д.

У словнику методологія трактується «як сукупність методів дослідження, що застосовуються в будь-якій науці відповідно до специфіки об'єктів її пізнання» [8, с. 399]. На наш погляд, методологію не можна трактувати як сукупність методів. Методи формуються від методології. Поняття методології належить до первинного (базового) поняття, методи похідні від методології. Зауважимо, що у конкретних наукових дослідженнях РГ можуть застосовуватися методи як власної методології, та і за методологіями різних наук. За особливість їх застосування можна визнати орієнтацію на базове поняття ресурсів.

За словником ресурс з французького перекладається як підіймаюсь, виникаю знову; матеріальні засоби, цінності, запаси, кошти, які в разі потреби можна використати [8, с. 622]. Тобто поняття ресурсу орієнтує не на статику, а на динаміку, на його використання за потребами. Тому і методологія досліджень надрокористування та формування їх результатів має бути орієнтованою на розвиток досліджуваних явищ і процесів у надрокористуванні.

Для конкретних наук методологія пізнання (дослідження) трактується сукупністю методів і засобів, спрямованих на вирішення поставлених проблем, як концептуальний виклад мети, змісту, методів дослідження, які забезпечують отримання максимально об'єктивної, точної, систематизованої інформації про об'єкти, процеси та явища і т.д. Але, наприклад, мета і зміст дослідження визначаються потребами в них. Мета дослідження залежить від очікуваних його результатів, зміст - від досліджуваної інформації про об'єкт дослідження. На наш погляд, засоби не є сукупністю методології, а інструменти, якими виконуються дослідження. Отже, ми вважаємо, що зміст досліджень для вирішення поставлених проблем геологічного об'єкта чи явища визначається потребами в них, природними їх особливостями, очікуваними результатами від їх дослідження.

Науковцями приводяться наступні функції методології: «визначає способи здобуття наукових знань, які відображають динамічні процеси та явища; направляє, передбачає особливий шлях, на якому досягається певна науково-дослідницька мета; забезпечує всебічність отримання інформації щодо процесу чи явища, що вивчається; допомагає введенню нової інформації до фонду теорії науки у вигляді нових понять, категорій, законів, гіпотез, ідей, теорій; забезпечує уточнення, збагачення, систематизацію термінів і понять у науці; створює систему наукової інформації, яка базується на об'єктивних фактах, і логіко-аналітичний інструмент наукового пізнання; організує використання нових знань у практичній діяльності» [9].

З їх редакцію повністю також не можна згодитися. Так, методологія не визначає способи здобуття знань, не організовує використання нових знань (організація використання нових знань залежить від їх користувача), не створює систему наукової інформації (її створює дослідник) і т.д.

З врахуванням нашого бачення недоліків у визначенні поняття методології та з орієнтацією на поширення її у ресурсно-дослідній діяльності методологія в РГ нами трактується як узагальнена інформаційно-процесна категорія. Тому методологія в ресурсогеології нами трактується за складовими поняттями: логіка (грец. lohike - наука про мислення) - творчі вибір і застосування методів створення, вивчення геологічної, економічної та іншої інформації, опрацювання результатів її вивчення та їх відображення; методи (грец. methodos - шлях до дослідження і вивчення) - проведення досліджень, з застосуванням засобів отримання та опрацювання вибраними способами та засобами інформації про досліджувані ресурси та її відображення; підходи до формування інформації про об'єкти, що досліджуються; застосування принципів методології; ресурсна орієнтація початкової, проміжної та результативної різних видів інформації. Методи реалізуються дослідником за певними підходами, «вручну» або інформаційними засобами.

Методологія передбачає застосування узагальнених підходів до вивчення природних, суспільних, економічних та інших об'єктів, явищ і процесів, заснованих на особливих принципах побудови і способах їх пізнання. Прийнято визначати суб'єктивний, діалектико-матеріалістичний, емпіричний, раціоналістичний та інші підходи до вивчення досліджуваних об'єктів, явищ і процесів. В даний час в науці поширений раціоналістичний підхід до вивчення економічних процесів, що передбачає пізнання об'єктивних законів економічної цивілізації на основі цілісного дослідження економічної системи незалежно від класового складу суспільства.

Для досліджень та опрацювання, за потребами ресурсогеології, а також економічної геології (ЕГ), фіскальної геології (ФГ), конкретно виділеної теоретичної та фактичної надро-ресурсної інформації рекомендуються до застосування наступні з ресурсною орієнтацією підходи:

історичний (застосовується під час вивчення природних за походженням та як сучасних економічних об'єктів, явищ і процесів, досліджуваних у надрокористуванні, розгляду природних чи господарських умов, в яких об'єкти, явища чи процеси створені, почали розвиватися, формуватися у новій якості, структурі, придатними для впровадження, як вони змінювалися під впливом часових факторів);

логічний (встановлюються зміни, що не суперечать логічним принципам дослідження, а якщо є сперечання, тоді шукаються його причини); геологічний ресурсний надрокористування

системний (використовується в опрацюванні інформації загальнонауковими і спеціальними для теорії методами пізнання);

раціоналістичний підхід (до вивчення природних, економічних і екологічних процесів у надрокористуванні та розробки рекомендацій по ресурсозбереженню, зокрема, енергозбереженню);

застосування геолого-економічних требн (корисних копалин, їх родовищ, порід, надрового простору, явищ, процесів в надрах і т.д.).

Особливу актуальність має державницький підхід до дослідження та оцінювання процесів і результатів надрокористування. Оскільки наше дослідження стосується і правотворчої діяльності державних органів і суб'єктів місцевого самоврядування щодо визначення і виконання фіскальних зобов'язань надрокористувачів, то особливу увагу ми звертаємо на державу та право. Бо саме держава має виступати реалізатором і надійним гарантом забезпечення потреб народу і суб'єктів господарювання у надрових ресурсах. З метою обґрунтування теоретичних викладок за результатами досліджень необхідні діалектичний і структурно-функціональний методи.

Для методології характерні її власні і загальні принципи використання теоретичних положень, вимог тощо. До застосування рекомендуються такі принципи методології пізнання: єдності теорії і практики; визначеності; конкретності; пізнавальності; об'єктивності; причинності; розвитку [9]. Ці принципи, на наш погляд, логічно відредагувати. Так, причинність залежать не від методу дослідження, а власне від об'єкта та процесів з ним. Поряд з названими пропонується застосовувати такі принципи: історизму в дослідженнях, об'єктивності оцінювання процесів і результатів дослідження, динамізму оцінок об'єкта досліджень.

Зауважимо, традиційно в геології застосовуються такі дослідницькі принципи: об'єктивності, всебічності, історизму в дослідженнях, комплексності вивчення дослідної інформації та ін. За принципом всебічності досліджень природні явища і процеси мають досліджуватися не відокремлено, а в їх взаємозв'язку та взаємодії з іншими явищами, зокрема, суспільними, економічними. За принципом історизму дослідження надр здійснюються як під кутом сучасності, так й враховуючи особливості розбудови і речовинного вміщення в минулому, потреби спрогнозувати прийдешнє, розглядати вивчення надр та його результати як динамічні у взаємозв'язку з державними інституціями, розвитком економіки, політики, а то й ідеології, культури, науки, техніки, освіти та ін. Оцінюючи потреби у нафті не можна не враховувати вичерпність у минулому їх родовищ та запаси навіть не на надто велику перспективу. Виявлення закономірностей розвитку процесів надрокористування дасть можливість з певною точністю передбачати показники господарського надрокористування і його фіскалювання.

Наступний - принцип комплексності. Керуючись ним, наукове дослідження проблеми, окремої теми слід проводити не тільки з позиції вивчення природних явищ, але й з позиції дотримання правових норм та оцінювання результатів з боку інших наук, навіть таких як соціологія, філософія. За перспективні, треба розуміти що зокрема й у дослідженні надрокористування, визнаються потреби розробка теорії і рекомендацій по практичному застосуванню апарату системології [10].

З врахуванням суті, змісту названа нами геолого-економічна системологія (ГЕСЛ), як перспективна для теоретичних розробок в РГ, ЕГ, ФГ визначається прикладною галуззю науки про: складні системи у природокористуванні, зокрема, в надрокористуванні; системність базових і узагальнених понять ресурсології, економічної геології; динамічність явищ і процесів у практиці надрокористування та ін. Так, за нашим принципом енмірності геологорозвідувальний процес необхідно розглядати як процес вивчення родовища, в якому знаходяться не тільки корисні копалини; одночасно як процес праці геологів, застосування технічних і ручних засобів; як процес землекористування; економічних та екологічних досліджень і т.д.

Практичну від проведення відповідних досліджень надрокористування і узагальнень їх результатів має значимість застосування теоретичного апарату інформаційного відображення окремих чи системи об'єктів, явищ і процесів природного походження та творчого інформаційними засобами відображення результатів дослідного надрокористування у поєднані з системним розглядом окремих об'єктів, явищ і процесів, а також і не системних для дослідження.

Як сучасної прикладної науки застосування понятійного апарату ГЕСЛ надає результатам дослідження надр і геологорозвідки як прикладним значну узагальненість, абстрактність, універсальність, формалізованість, в об'єктному, суб'єктному, ресурсному, процесорному аспектах оцінювання. До речі, по кінцевому продукту системологія також відрізняється власне від методології досліджень надрокористування [10].

Методологія, треба розуміти, реалізується, зокрема, методами досліджень об'єкта геологорозвідки, економування, фіскалювання. Методи (грец. methodos - шлях до дослідження і вчення) - проведення досліджень, з застосуванням засобів отримання та опрацювання вибраними способами та засобами інформації про досліджувані об'єкти та її відображення [8, с. 399 ].

Метод логічно трактувати як окремі чи сукупність прийомів і операцій теоретичного і практичного дослідження природоресурсних і економічних явищ і процесів в надрокористуванні, відображених у геологічній інформації та оформленні результатів дослідження. Застосування методу здійснюється з метою привести в систему набір геологічних фактів, встановити між ними зв'язки, дати їм оцінки і на цій основі виявити напрями та тенденції їх розвитку та значимість для суспільства, конкретно для галузі.

Безумовно, що загальним методом пізнання геолого-економічних об'єктів, явищ і процесів є діалектика. Основні її принципи, уже як прикладні, можна виразити так: вивчення природних об'єктів, явищ і процесів у надроресурсному господарстві здійснюється не ізольовано один від одного, а в їх взаємному зв'язку (принцип системного підходу); не в статичному стані, а в історичному їх розвитку (принцип історизму); розгляд розвитку як переходу кількісних змін в якісні, як єдність протилежностей тобто результати) досліджень кількісних показників виражаються й в якісних оцінках (наприклад, з відновленням родовищ утворюються робочі місця для поселень, підвищення добробуту сімей); виявлення (визначення, винайденнях) нового прогресивного в існуючому досліджуваному природному процесі (гносеологічний принцип). Додержання цих принципів забезпечує, наприклад, розкриття узагальнених і галузевих закономірностей розвитку мінерально- сировинної бази країни.

Для оцінок кількісних і якісних показників МСБ необхідні застосовані в економічних науках для пізнання суті явищ і процесів і специфічні методи дослідження: статистико-економічний, монографічний, експериментальний, розрахунково-конструктивний, балансовий, абстрактно-логічний і економіко- математичний. В сукупності вони складають методику геолого-економічних досліджень. Далі, до основних, наприклад, методів економічної науки належать статистичні методи збору і опрацювання фактичної інформації. Ці методи необхідні і для досліджень масових об'єктів, явищ і процесів за потребами економічної ресурсогеології.

За суттю ресурсного, поняття, пропонованого нами ресурсно- орінтованого методу РГ як ресурсної науки, означає вибір і використання окремих, груп, сукупності досліджуваних фактів і системи прийомів та операцій, які застосовуються фахівцями для збору, систематизації, аналізу та оцінювання об'єктів, явищ і процесів у інформаційному відображенні надрокористування. Ресурсо-орієнтований метод пізнання в РГ нами трактується як його застосування за певними способами, засобами, процесами за потребами: вивчення і збір фактів щодо ресурсних оцінок об'єктів, явищ, процесів, які стосуються визначення та розгляду теоретичної проблеми відображення надрокористування; опрацювання та систематизації зібраних фактичних даних по об'єктах, явищах і процесах, виявлення логічних і структурних зв'язків між ними, внутрішніх і зовнішніх впливів, вивчення їх взаємодії; подальшого формування за результатами однозначних узагальнень та обґрунтування рекомендацій для теоретичних висновків або рекомендацій практичної значимості.

Метод наукової абстракції трактується як відбір типових з маси усіх виявлених і досліджених даних, що дають теоретичне уявлення про надроресурсні об'єкт, явище, процес дослідження, далі здійснюється виділення головних, постійних, сутнісних (типових) їх ознак; по яких, відокремлюючи за всіма тимчасовими, випадковими ознаками фактори, дослідник отримує можливість не тільки більш точно описати вид і зміст об'єкта, явища і процесу у надрокористуванні, а то й виявити закономірності їх зміни, розвитку, згасання.

Окремо виділяємо економічне моделювання як формалізований процес опису і кількісного вираження значимих об'єктів, явищ і процесів у надрокористуванні економічними показниками. Їх рівні, структура абстрактно відображають факторну залежність, значимість, зокрема у вартісних вимірах, реальних внутрішніх і зовнішніх зв'язків, кількісні та якісні оцінки об'єктів, явищ і процесів надрокористування. Вираження й оцінювання показників здійснюється за допомогою понятійного апарату і методик визначення й обчислення практичної математики й економетрики.

Рекомендується наступний комплекс методів дослідження, який об'єднується загальною назвою методів геолого-логічного аналізу: 1) геолого- структурне та мінералого-технологічне картування родовищ полів шахт (для логічного отримання найбільш повної і вірогідної інформації про параметри рудних родовищ і кількісно-якісні показники промислових запасів для їх геолого-економічної оцінки); 2) геостатистичні методи - для логічного зіставлення даних геологорозвідки і експлуатації родовищ по їх параметрах і якісних показниках вміщеної речовини та проведення аналітичних їх оцінок; 3) методи статистичного аналізу для формування інформації за потребами моделювання і прогнозування процесів надрокористування та його результатів (наприклад, для логічного виявлення даних і обґрунтування тенденції світового і вітчизняного ринку мінеральної сировини та формування аналітичної інформації для прогнозування розвитку мінерально-сировинної бази України і світу); 4) метод кореляційно-регресійного аналізу - для встановлення і аналізу зв'язків між геологічними параметрами рудних родовищ і показниками економічної цінності їх промислових запасів; 5) метод факторного аналізу - для виявлення головних геологічних чинників, що визначають економічну цінність родовищ корисних копалин; 6) метод поваріантних розрахунків («метод варіантів») - для формування аналітичної інформації з метою виявлення оптимальних показників (наприклад, кондицій запасів руд у родовищах України); 7) методи статичного та динамічного економічного аналізу стану розробки родовищ (наприклад, для встановлення економічної цінності запасів родовищ корисних копалин і доцільності їх розробки підземним способом.

Безумовно, що практичні у застосуванні наступні методи досліджень об'єктів, явищ і процесів дослідного надрокористування:

метод порівняння як загальнонауковий (застосовується для визначення подібності та відмінності надроресурсних і господарських у геологічній практиці об'єктів, явищ і процесів, оскільки потреба у порівнянні за загальнонауковим методом зумовлена тим, що у дослідному надрокористуванні їх можна описати й оцінити як окремі та у порівнянні як системні); за критерій порівняння, як правило, приймається вже відоме, раніше пізнане значення требн та їх ознак; порівняння здійснюється різними способами: ознак надроресурсних об'єктів, їх властивостей, статистичних величин, різних умов розміщення у родовищах тощо);

інтерпретація (здійснюється обґрунтування окремих чи системи понять з використанням принципу троїстості та ресурсно-вартісних оцінок вивчення

надр, корисних копалин, проведення пошуково-розвідувальних досліджень і робіт за потребово-ресурсною концепцією економічної геології);

об'ємно-геохімічний метод (для визначення кількісної оцінки прогнозних і перспективних ресурсів за результатами геохімічних досліджень);

узагальнення (застосовується при формуванні висновків і пропозицій, зокрема системи грошових зобов'язань перед державою).

В окрему групу логічно об'єднати методи аналізу:

абстрактно-логічного аналізу (при визначенні системи понять РГ, ФГ зокрема, фіскального надро-ресурсного продукту, його фіскалювання та ін.);

системно-структурного аналізу (застосовується для вивчення та оцінювання в комплексі результатів системи об'єктів і процесів НРВ);

порівняльного аналізу (для визначення системи понять і показників, які дозволяють характеризувати ресурсно-вартісні аспекти та оцінки результатів вивчення родовищ корисних копалин);

правового аналізу (дослідження правої бази вивчення геології надр та її використання);

монографічного аналізу (при застосуванні ресурсно-вартісного підходу);

якісного і кількісного аналізу (застосовується для конкретного виділення якісної значимості надроресурсного об'єкта, явища та процесу; визначення та кількісне оцінювання тих їх складових, елементів, які піддаються кількісному виміру, вивченню динаміки процесів надрокористування; виявлення факторів, що впливають на взаємні зв'язки в системі надрових требн та їх використання).

В опрацюванні фактичної інформації про стан і ресурсний вміст родовищ, їх експлуатації необхідні також поширені методи: факторний, індексний, групування, екстраполяції, кореляційно-регресійного аналізу (на процесах дослідження результатів виробничо-господарської діяльності надрокористувачів), індукція і дедукція, аналіз і синтез, математичного моделювання, логічні, графічні, табличні та інші методи.

Рекомендовані для застосування у практиці досліджень економічної ресурсогеології методи можна поділити на такі групи: загальнотеоретичні; геолого-економічних оцінок (власні); фінансово-економічних оцінок; експертних оцінок; економіко-математичних оцінок.

Крім того, для визначення сум скарбницьких зобов'язань необхідно застосовувати нормативні методи, оскільки обчислення платежів до бюджету здійснюється згідно регламентованих нормативно-правовими актами нормативів, поправочних коефіцієнтів до них, індексів і т.д.

На макрорівні надроресурсну базу країни вивчають за допомогою власних методів геолого-економічних оцінок. Отриману інформацію за стан родовищ корисних копалин, про їх розміщення і видобуток вивчають за допомогою фінансово-економічних оцінок і загальнотеоретичних методів

досліджень. Для виконання геолого-економічних оцінок застосовуються методи, що забезпечують: виконання комплексів узагальнюючих геологозйомочних, прогнозно-металогенічних і пошуково-розвідувальних досліджень і робіт, за допомогою яких здійснюються геолого-економічні оцінки мінерально-сировинних ресурсів літосфери, її складових, зокрема рудних районів і рудних полів, окремих родовищ і проявів корисних копалин; інженерно-геологічне вивчення і геолого-економічну оцінку геологічного простору, за допомогою яких визначаються потреби у будівництві великих інженерних споруд, житлових приміщень, рекультивації територій і т. ін.; еколого-геологічні дослідження та геолого-економічні оцінки екологічних збитків від господарського використання надр для видобутку корисних копалин, іншої діяльності в їх експлуатації [11, с. 9].

До економічних оцінок в геології належать такі їх види: геолого- економічні оцінки мінерально-сировинних ресурсів (вважається найголовніший вид геолого-економічних досліджень); інженерно-геологічне вивчення і геолого-економічні оцінки геологічного простору; еколого-геологічні дослідження та геолого-економічні оцінки екологічних збитків від використання надр [11, с. 9 - 14]. До фінансово-економічних оцінок належать визначені певними методами очікувані показники собівартості, рентабельності видобутку майбутньої сировини, застосування техніки й технологій пошуково- розвідувальних досліджень і робіт, економічної цінності конкретних видів корисних копалин для країни, на світовому ринку.

До загальнотеоретичних належать методи: діалектичний і структурно- функціональний, економіко-статистичні, кількісного, якісного та фінансового аналізу, графічне моделювання. Економіко-статистичні методи використовуються для дослідження показників стану і динаміки мінерально- ресурсної бази країни, моделювання потреб у ресурсах, прогнозування їх показників. Кількісний та якісний аналіз рекомендовано для оцінок потреб у життєвих ресурсах населення, зокрема, працівників геологічної галузі, їх фіскальних зобов'язань. Методи фінансового аналізу, зокрема, документально- екстраполяційні, застосовуються для оцінок виконання ресурсокористувачами фіскальних зобов'язань.

Методами графічного моделювання відображаються теоретичні положення по темі досліджень, класифікація понять, природні зв'язки між розміщенням корисних копалин. Табличними й графічними методами відображають динаміку і структуру статистичних показників мінерально- ресурсної бази країни та виконання фіскальних зобов'язань ресурсокористувачів.

Безумовно, що необхідна й інформація, отримана різними способами від застосування методів польових досліджень (МПД): суцільним, вибірковим, маршрутним, так званим «способом ключів». За «способом ключів» проводяться дослідження типових (репрезентативних) ділянок і далі поширення результатів дослідження на більший регіон. Для геолого-економічних досліджень й оцінок можна застосовувати інформацію етапів МПД: 1) початкового (попереднього підготовчого), на якому здійснюється видбір і вивчення матеріалів з джерел інформації про досліджувані об'єкти, явища і процеси (фондових, архівних, літературних, картографічних та ін.), по якій і формуються попередні ідеї, прогнози, гіпотези та інші бачення щодо вирішення проблем надрокористування; 2) власне польових досліджень, на якому проводиться збір матеріалів і первинної інформації, уточнення існуючих або отриманих відомостей, попереднє обґрунтування гіпотез, перевірка ідей та інших логічних орієнтацій, що характеризують подальше надрокористування; 3) камерального, на якому здійснюється обробка, аналіз, співставлення, узагальнення та інші операції з отриманою геологічною інформацію, формування по ній висновків, результативних рекомендацій.

За результатами досліджень картографічного методу, що передбачає складання картографічних моделей геологічних об'єктів (окремих карт, їх серій, атласів), отримують нові геологічні і геолого-економічні знання шляхом аналізу картографічних зображень і перетворення їх інформації в цифрову, табличну, аналітичну і т.д. Оскільки геологічна карта передусім є носієм надро- просторової інформації, як пропонується її називати, та має геолого- інформаційну ємність. До речі, метод належить до найважливіших міждисциплінарних методів, які широко й результативно застосовуються за різними потребами в геологічній науці і практиці, економічній географії, регіональній економіці, у навчальному процесі і т.д.

Висновки

У світогляді кожного українця має бути переконливе бачення, що він проживає в Україні як найбільш багатій країні у світі на природні, зокрема надрові, ресурси, що держава за ідеологією має розвиватися як ресурсна держава, що використання ресурсів глобально визначає перспективи розвитку економіки країни, підвищення добробуту її народу.

Обґрунтовано застосування в ресурсогеології категорій як найбільш загальних понять, що, як правило, визнаються, визначаються і поширюються в ряду теорій, в цілому в наукових міжгалузевих напрямках, в ряду навчальних дисциплін; використовуються у дослідженнях багатьох наук, міждисциплінарних дослідженнях. Дано обґрунтування понятійного апарату методології. Виокремлені конкретні наукові методи, що застосовуються в окремих науках, зокрема геологічних, або у кількох близьких між собою наукових дисциплінах, поділені на дві групи: міждисциплінарні і спеціальні.

Обґрунтовано поняття ресурсно-орінтованого методу геології як ресурсної науки, суть якого означає вибір і використання сукупності досліджуваних об'єктів і системи прийомів та операцій, які застосовуються фахівцями для збору, систематизації, аналізу та оцінювання фактів, явищ і процесів у надрокористуванні, відображення їх ресурсними поняттями.

Для макромасштабних процесів збору і досліджень геологічної, економічної інформації необхідні і найбільш поширені, об'єднані в окрему групу, статистичні методи: факторний, індексний, групування, екстраполяції, кореляційно-регресійного аналізу та ін. Для обґрунтування теоретичних викладок за результатами досліджень необхідні діалектичний і структурно- функціональний методи.

Література

1. Кодекс України про надра, затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1994 року № 132/94-ВР (зі змін і допов.).

2. Національна економічна стратегія на період до 2030 року, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2021 року № 179.

3. Наукове супроводження геологічних об'єктів з метою оптимізації використання ресурсів надр (моніторинг надрокористування) / за ред. Г. І. Рудька. Київ - Чернівці: Букрек, 2015. 592 с.

4. Енергетичні ресурси геологічного середовища України (стан і перспективи): у 2-х т. / за ред. Г.І. Рудька. Чернівці : Букрек, 2014. Т. 2. 520 с.

5. Сучасний тлумачний словник української мови: 50000 слів/ За заг ред. д-ра філол. наук, проф. В. В. Дубічинського. Х.: ВД «ШКОЛА», 2006. 832 с.

6. Основи економічної геології: Навч. посіб. для студ. геол. спец. вищ. навч. закл. освіти /М. М. Коржнев, В.А. Михайлов, В. С. Міщенко та ін. К.: Логос, 2006. 223 с.

References

1. Kodeks Ukrainy pro nadra, zatv. Postanovoiu Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 27 lypnia 1994 roku № 132/94-VR (zi zmin i dopov.).

2. Natsionalna ekonomichna stratehiia na period do 2030 roku, zatv. postanovoiu Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 3 bereznia 2021 roku № 179.

3. Naukove suprovodzhennia heolohichnykh obiektiv z metoiu optymizatsii vykorystannia resursiv nadr (monitorynh nadrokorystuvannia) / za red. H. I. Rudka. Kyiv - Chernivtsi: Bukrek, 2015. 592 s.

4. Enerhetychni resursy heolohichnoho seredovyshcha Ukrainy (stan i perspektyvy): u 2-kh t. / za red. H.I. Rudka. chernivtsi : Bukrek, 2014. T. 2. 520 s.

5. Suchasnyi tlumachnyi slovnyk ukrainskoi movy: 50000 sliv/ Za zah red. d-ra filol. nauk, prof. V. V. Dubichynskoho. Kh.: VD «ShKOLA», 2006. 832 s.

6. Osnovy ekonomichnoi heolohii: Navch. posib. dlia stud. heol. spets. vyshch. navch. zakl. osvity /M. M. Korzhnev, V.A. Mykhailov, V. S. Mishchenko ta in. K.: Lohos, 2006. 223 s.

Размещено на Allbest.ru