Обґрунтування методології, принципів і методів досліджень залізорудних природно-технічних систем

Размещено на http://allbest.ru

ОБҐРУНТУВАННЯ МЕТОДОЛОГІЇ, ПРИНЦИПІВ І МЕТОДІВ ДОСЛІДЖЕНЬ ЗАЛІЗОРУДНИХ ПРИРОДНО-ТЕХНІЧНИХ СИСТЕМ

Адам Бодюк

кандидат економічних наук, старший науковий співробітник, науковий керівник, Науково-дослідний заклад «Ресурси»

Анотація. Проведено дослідження, за літературними джерелами, наукових визначень методології, обґрунтування понятійного апарату методології природно-ресурсних досліджень залізорудного надрокористування за пропонованими потребово-ресурсним підходом, за принципом п-мірності, а також історичним, державницьким та іншими підходами.

Обґрунтовані поняття ресурсів, принципів і методик досліджень залізорудного надрокористування.

Методологія в залізорудному надрокористуванні нами трактується за складовими поняттями:

як теоретично значимі положення про проведення наукових досліджень;

за суттю логічно обґрунтований вибір для застосування і застосування методу чи методів з використанням засобів для досліджень об'єктів, явищ і процесів у надрокористуванні;

за процесом обумовлює творчий вибір і застосування методів створення, вивчення геологічної, технічної, економічної та іншої інформації про корисні копалини та їх родовища;

опрацювання результатів її вивчення та їх відображення у геологічних звітах, наукових статях і т.д.;

методи, за ознакою дослідження і вивчення об'єкта, проведення досліджень, з застосуванням певних засобів, отримання та опрацювання вибраними способами та засобами інформації про досліджувані ресурси об'єкта та її відображення;

відображення за логічним підходом до формування інформації про об'єкти, що досліджуються.

До інших ознак належить застосування принципів методології; за орієнтацією на отримання початкової, проміжної та результативної різних видів інформації; відображення результативної інформації у ресурсній значимості для її користувача (тобто у доцільному змісті, доступній формі для освоєння, цінності освоєння, його перспективності тощо).

Метод логічно трактувати як окремі чи сукупність прийомів і операцій теоретичного і практичного дослідження природоресурсних об'єктів, явищ і процесів у залізорудному надрокористуванні, відображених у первинній геологічній інформації та оформленні результатів дослідження у ресурсозначимій і потрібній користувачу у науковій або практичного значення інформації.

Понятійний апарат методології поділяються залежно від галузі науки, в рамках якої проводяться дослідження: геологічні, технічні, хімічні, природничі, економічні; за інженерним підходом - методології пізнання, моделювання, конструювання, виробництва, оцінювання та ін.

Ключові слова: ресурси, потреби, залізні руди, методологія, методика, техніка, корисні копалини, економічна геологія.

методологія дослідження ресурсний залізорудний надрокористування

Candidate of Economic Sciences, Senior Research Fellow, Supervisor Research institution «Resource»

JUSTIFICATION OF THE METHODOLOGY, PRINCIPLES AND METHODS OF IRON ORE RESEARCH OF NATURAL AND TECHNICAL SYSTEMS

Abstract. A study was conducted based on literary sources of scientific definitions of the methodology, substantiation of the conceptual apparatus of the methodology of natural-resource studies of iron ore subsoil use according to the proposed demand-resource approach, according to the principle of n-dimensionality, as well as historical, state and other approaches.

Grounded concepts of resources, principles and methods of research on iron ore subsoil use.

We interpret the methodology in iron ore subsoil use according to the following concepts:

as theoretically significant provisions on the conduct of scientific research;

in essence, a logically justified choice for the application and application of a method or methods using means for researching objects, phenomena and processes in subsoil use;

according to the process determines the creative choice and application of methods of creation, study of geological, technical, economic and other information about minerals and their deposits,

elaboration of the results of its study and their reflection in geological reports, scientific articles, etc.;

methods, based on the research and study of the object, conducting research, using certain means, obtaining and processing information about the studied resources of the object and its display by selected methods and means;

display according to a logical approach to the formation of information about the objects under investigation.

Other features include the application of methodology principles; based on the orientation of obtaining initial, intermediate and effective different types of information; display of effective information in resource significance for its user (that is, in appropriate content, accessible form for learning, value of learning, its prospects, etc.).

The method is logically interpreted as separate or a set of techniques and operations of theoretical and practical research of natural resource objects, phenomena and processes in iron ore subsoil use, reflected in primary geological information and design of research results in resource-specific and required by the user in scientific or practical information.

The conceptual apparatus of the methodology is divided depending on the field of science in which research is conducted: geological, technical, chemical, natural, economic; according to the engineering approach - methodologies of cognition, modeling, construction, production, evaluation, etc.

Keywords: resources, needs, iron ores, methodology, technique, minerals, economic geology.

Постановка проблеми. Україна належить до найбільш багатих на природні ресурси країн в Європі, а по залізній руді, марганцю та інших корисних копалинах й у світі. До речі, стверджується, що земне ядро нашої планети на 90% складається з заліза, в надрах його найбільше. Тому нашу планету є підстави називати «залізною» [1, С. 94].

Логічно розуміти, що країна як і у минулому розвивала, так і в майбутньому має розвивати промислове освоєння надрових ресурсів, зокрема родовищ залізних руд, господарське застосування яких мало, має і матиме стратегічне для економіки країни та міжнародне для неї значення.

Для об'єктивного дослідження природно-ресурсної бази країни необхідні розробки і застосування досконало обґрунтованих його методик, вивчення практичної значимості їх використання за потребами у поняттях ресурсів надр як природних за походженням, виробничих сучасних, техніко-технологічних ресурсів для експлуатації родовищ з метою видобування залізних руд та їх оцінювання за потребово-ресурсним підходом.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемам дослідження залізорудного господарства присвячені праці широкого кола науковців, зокрема, Адаменка О. М., Белєвцева Р. Я., Боброва О.Б., Загнітка В. М., Малюка Б.І., Міщенка В. С., Коваля Я. В., Красножона М.Д., Курило М.М., Рудька Г.І., Сухіної О. М., Хвесика М. А. та ін. [1 - 5]. Але в їх авторських джерелах, на наш погляд, немає конкретних обґрунтувань щодо понятійного апарату методології природно-ресурсних досліджень, як пропонується їх називати, за принципом «-мірності.

Понятійний апарат взагалі методології досить складний, тому її поняття тлумачиться по-різному. В зарубіжних наукових школах методологію і методи дослідження розуміють навіть однозначно. У вітчизняній літературі методологію розглядають у баченні про методи пізнання; систему наукових принципів, на основі яких базується дослідження і здійснюється вибір сукупності пізнавальних засобів, методів, прийомів; сукупність прийомів дослідження в певній науці і т.п. [6].

Мета статті - проаналізувати відображення тлумачень понятійного апарату методології і методик досліджень, визначення у нашому баченні їх понять, застосування у вивченні надрокористування, зокрема залізорудного господарства, та відображення його результатів в ресурсних поняттях.

Виклад основного матеріалу. Інформаційна складність, масштабність і міждисциплінарні зв'язки будь-якої наукової проблеми обумовлюють необхідність її дослідження з застосуванням загальнотеоретичних і прикладних з різними рівнями методологій пов'язаних наук.

За потребово-ресурсним підходом застосуємо принцип тривимірності з такими базовими поняттями: ресурси; методологія; потреби.

У поширених визначеннях поняттям «ресурси» розуміють як сукупність матеріальних чи нематеріальних об'єктів або засобів, які необхідні «кому-то і для чогось», для задоволення своїх потреб, досягнення мети чи вирішення проблеми. Поняттям природних ресурсів об'єднують сукупність об'єктів і їх систем живої і неживої природи, компоненти природного середовища, що оточують у ньому людей і використовуються в процесі суспільного виробництва для задоволення матеріальних, соціальних, культурних та інших потреб суспільства. Знов-таки зауважимо, що, наприклад, населення користується природними ресурсами за межами суспільного виробництва або його продуктами. Поняття технічних ресурсів об'єднується в систему матеріальних об'єктів, засобів праці.

Методологію науки, виходячи з наведених складових (rp. methodos - спосіб, метод і logos - наука, знання), прийнято визначати як систему методологічних і методичних принципів і прийомів, операцій і форм побудови наукового знання [7]. З даним визначенням повністю не можна згодитися. Так, не логічно трактувати, що методологія - це система методологічних ..., форм побудови наукового знання чи методичних форм.

Узагальнено методику розуміють як сукупність прийомів дослідження, включаючи застосування техніки і різних операцій з фактичним матеріалом.

Безумовно, що створені і вдосконалюються філософські аспекти методології, які системно базуються на загальних принципах діалектики. На них формується світоглядна концепція філософії як науки, її основні базові теоретичні положення. Ці положення затвердилися в науках: філософії, землелогії, правознавстві, філології, економіці, у яких . У кожній галузі науки є, крім загальних, ще й свої специфічні теоретичні вихідні положення, які становлять її теоретичний фундамент розвитку.

Проаналізуємо конкретні визначення методології. В наведеному тлумаченні «Методологія - вчення про метод діяльності як такий, включає принципи, методи діяльності і знання, що відображує їх. Складується з методології пізнання, методології практичної цільності та методології оцінки (аксіометодологїі)» [6]. Безумовно, що дане тлумачення масштабне, загальне, надто широке для конкретних природоресурсних наук, зокрема економічної геології, фіскальної геології як окремих галузей наук.

У наступному тлумаченні «Методологія - це:

1) сукупність прийомів дослідження, що застосовуються в певній науці;

2) вчення про методи пізнання та перетворення дійсності» [7].

З даними визначеннями повністю згодитися не можна, оскільки методологію не можна розглядати як сукупність прийомів, а тим більше щодо перетворення дійсності. Перетворення «дійсності» здійснюється за допомогою техніко-технологічних засобів відповідно до проектів перетворень.

В літературі, в Інтернеті з посиланням на конкретні джерела інформації та їх авторів приводяться інші визначення щодо методології.

У словнику методологія трактується «...як сукупність методів дослідження, що застосовуються в будь-якій науці відповідно до специфіки об'єктів її пізнання» [8, С. 399]. На наш погляд, методологію не можна трактувати як сукупність методів. Методи формуються від методології. Поняття методології належить до первинного (базового) поняття, методи похідні від методології.

Зауважимо, що у конкретних прикладних дослідженнях природоресурсних наук можуть застосовуватися методи як власної методології, та і з використанням методологій різних наук. Так у геологічних звітах поряд з геологічними застосовуються економічні дослідження залізорудних родовищ з використанням економічних методології і методик опрацювання геологічної інформації.

За особливість їх застосування можна визнати орієнтацію на базове поняття ресурсів.

За словником ресурс з французького перекладається як підіймаюсь, виникаю знову; матеріальні засоби, цінності, запаси, кошти, які в разі потреби можна використати [8, С. 622]. Тобто поняття ресурсу орієнтує не на статику, а на динамку, на використання за потребами. Тому і методологія досліджень залізорудного природокористування та формування їх результатів має бути орієнтованою на розвиток досліджуваних природних об'єктів, явищ і процесів та економічного їх відображення, екологічних наслідків їх господарського застосування.

Таким чином, до ресурсів логічно відносити і матеріальні засоби, до яких належать технічні, що застосовуються гірничими підприємствами.

Для конкретних наук методологія пізнання (дослідження) трактується сукупністю методів і засобів, спрямованих на вирішення поставлених проблем. На наш погляд, засоби не є сукупністю методології, а інструменти, якими застосовуються методи чи методичні прийоми.

Методологія трактується і як «концептуальний виклад мети, змісту, методів дослідження, які забезпечують отримання максимально об'єктивної, точної, систематизованої інформації про процеси та явища» [9]. Але, наприклад, мета і зміст дослідження визначаються потребами в них. Мета дослідження залізних руд залежить від очікуваних його результатів, зміст - від досліджуваної інформації про об'єкт дослідження і т.д.

Ми вважаємо, що зміст досліджень, наприклад, геологічного залізорудного об'єкта, явища чи процесу або у сукупності визначається потребами в них, природними особливостями виділеного геологічного об'єкта, явища чи процесу, очікуваними результатами від їх дослідження.

Науковцями приводяться наступні функції методології: «визначає способи здобуття наукових знань, які відображають динамічні процеси та явища; направляє, передбачає особливий шлях, на якому досягається певна науково-дослідницька мета; забезпечує всебічність отримання інформації щодо процесу чи явища, що вивчається; допомагає введенню нової інформації до фонду теорії науки у вигляді нових понять, категорій, законів, гіпотез, ідей, теорій; забезпечує уточнення, збагачення, систематизацію термінів і понять у науці; створює систему наукової інформації, яка базується на об'єктивних фактах, і логіко-аналітичний інструмент наукового пізнання; організує використання нових знань у практичній діяльності» [9].

З такою редакцію повністю також не можна погодитися. Так, методологія не організовує використання нових знань (організація застосування залежить від їх користувача), не створює систему наукової інформації (її створює дослідник, навіть без врахування положень відомої методології) і т.д. Тому авторам цих визначень необхідно їх скоригувати за власним баченням. З врахуванням нашого бачення недоліків у визначеннях поняття методології та з орієнтацією на поширення її у ресурсно-дослідній діяльності методологія в залізорудному природокористуванні нами трактується як узагальнена інформаційно-процесна категорія.

Підсумовуючи викладене, методологія дослідження залізорудних родовищ, зокрема в економічній геології, нами трактується за складовими поняттями:

логіка (грец. lohike - наука про мислення) - творчі вибір і застосування методів створення, вивчення геологічної, економічної та іншої інформації, опрацювання результатів її вивчення та їх відображення;

далі, методи (грец. methodos - шлях до дослідження і вивчення) - проведення досліджень, з застосуванням засобів отримання та опрацювання вибраними способами та засобами інформації про досліджувані ресурси та її відображення у прийнятній для застосування формі;

підходи до формування інформації про об'єкти, що досліджуються;

застосування принципів методології; ресурсно-процесна, як пропонується її називати, орієнтація початкової, проміжної та результативної різних видів інформації.

Так, ресурсна орієнтація стадійності геолого-економічних оцінок (ГЕО) родовищ залізних руд виражається у застосуванні трьох стадій цих оцінок: початкова (ГЕО-3), попередня (ГЕО-2), детальна (ГЕО-1).

Методи будь-якої методології реалізуються дослідником за певними підходами, «вручну» або інформаційними засобами. За нашим баченням, взагалі-то, методологія передбачає застосування узагальнених підходів до вивчення природного середовища, залізорудних родовищ, пов'язаних з їх використанням суспільних, економічних та інших об'єктів, явищ і процесів, заснованих на особливих принципах побудови і способах їх пізнання. В літературі прийнято виділяти суб'єктивний, діалектико-матеріалістичний, емпіричний, раціоналістичний та інші підходи до вивчення досліджуваних залізорудних об'єктів, пов'язаних з ними явищ і процесів.

За поширеними літературними джерелами, в даний час у науці поширений раціоналістичний підхід до вивчення економічних процесів, що передбачає пізнання об'єктивних законів економічної цивілізації на основі цілісного дослідження економічної системи незалежно від класового складу суспільства.

Але ж природні ресурси за Конституцією України належать до об'єктів права власності Українського народу. Однак фактично цим правом користуються лише багаті громадяни країни. Тому господарське користування природними ресурсами, зокрема залізорудними родовищами, не можна досліджувати за безкласовим підходом.

Для проведення та опрацювання, за потребами природо-ресурсних досліджень залізорудного надрокористування, їх відображуваної теоретичної та фактичної природо-ресурсної інформації рекомендуються до застосування наступні з ресурсною орієнтацією підходи, перш за все історичний (застосовується під час вивчення природних за походженням та економічних за використанням об'єктів, явищ і процесів, досліджуваних як господарських ресурсів у природокористуванні, розгляду природних чи господарських умов, в яких об'єкти, явища чи процеси створені, почали розвиватися, формуватися у новій якості, структурі, придатними для впровадження, як вони змінювалися під впливом часових факторів).

У числі інших: логічний (встановлюються зміни, що не суперечать логічним принципам дослідження, а якщо є суперечення, тоді шукаються його причини); системний (використовується в опрацюванні інформації загальнонауковими і спеціальними для теорії методами пізнання); раціоналістичний підхід (до вивчення природних, економічних і екологічних процесів у залізорудному надрокористуванні та розробки рекомендацій по ресурсозбереженню, зокрема, енергозбереженню у гірництві).

Окремо виділимо застосування понять геолого-економічних требн (залізорудних корисних копалин, їх родовищ, порід, надрового простору, явищ, процесів в надрах і т.д.).

До дослідження та оцінювання процесів і результатів різних видів залізорудного природокористування особливу актуальність має державницький підхід. Оскільки наше дослідження стосується і правотворчої діяльності державних органів і місцевого самоврядування щодо визначення і виконання фіскальних зобов'язань природокористувачів, то особливу увагу ми звертаємо на державу та право. Бо саме держава реалізує законодавчі норми, виступає надійним гарантом забезпечення потреб народу і суб'єктів господарювання у різних видах природних ресурсів, зокрема залізорудних.

Державницький підхід при обчисленні геолого-економічних оцінок виражається у визначенні і платежів суб'єктів господарювання до державного бюджету, до місцевих бюджетів, а також в перспективі платежів населенню країни, у разі прийняття Верховною Радою України відповідного закону.

Методологія включає характерні для неї загальні і власні принципи використання її положень, вимог тощо. Рекомендуються до застосування такі принципи методології пізнання об'єктів, динаміки явищ і процесів у природному середовищі: принцип єдності теорії і практики (доповнимо: господарського залізорудного природокористування); визначеності; конкретності; пізнавальності; об'єктивності; причинності; розвитку [9]. Ці принципи, на наш погляд, логічно авторам відредагувати. Так, причинність залежать не від методу дослідження, а від об'єкта та процесів з ним; об'єктивність залежить від первинної інформації, наприклад, гірничої. Принцип визначеності потребує доповнення: визначеності того-то і т.д.

Як приклад застосування принципу конкретності: для Артемівського кар'єру, як природно-технічного об'єкта, характерні наступні, названі технологічними, показники: вмісту заліза загального в руді (36,95 %), магнетитового (28,37%), загального в концентраті (68,60%), магнетитового в концентраті (65,55%), вихід концентрату (41,50%), вилучення заліза загального в концентрат (77,04%) вилучення заліза магнетитового в концентрат (95,88 %) [1, с. 168-169]. Ці показники за ресурсним підходом логічно назвати натурально-ресурсними, оскільки характеризують ресурсні показники руд як майбутньої сировини або і товарів.

Далі, поряд з названими пропонується застосовувати такі принципи: історизму в дослідженнях, суб'єктивності оцінювання процесів і результатів дослідження, динамізму оцінок об'єкта досліджень.

Зауважимо, традиційно, наприклад, в геології залізорудного надрокористування застосовуються такі дослідницькі принципи: об'єктивності, всебічності, історизму в дослідженнях, комплексності вивчення дослідної інформації та ін. За принципом всебічності досліджень природні явища і процеси мають досліджуватися не відокремлено, а в їх взаємозв'язку та взаємодії з іншими явищами, зокрема, суспільними, економічними, відповідно відображатися і результати досліджень.

Дослідження надрокористування, наприклад, економічних й екологічних показників експлуатації залізорудних родовищ за принципом історизму логічно здійснювати як під кутом її сучасності, так й з врахуванням особливостей розбудови родовищ у минулому, за потреби спрогнозувати прийдешнє, розглядати вивчення надр та його результати як динамічні у взаємозв'язку з інформаційними потребами державних інституцій, розвитком економіки, політики, а то й ідеології, культури, науки, техніки, освіти та ін. Бо, наприклад, видобуті залізні руди на шляху з родовища до металургійного комбінату застосовуються як товари, як вантаж при транспортуванні, сировина у цеху їх переробки і т.д.

В літературі, що відображає теоретичні і практичні положення економічної геології залізорудного надрокористування, широко висвітлюються у різних аспектах геолого-економічні оцінки (ГЕО). Але узагальненої методології досліджень, на наш погляд, у ній не висвітлено.

За нашим баченням, наприклад, методологія ГЕО родовищ залізних руд застосовується для виконання процедур перетворення натуральної інформації про ці родовища в якісні та кількісні їх оцінки у формі економічної інформації. Для обчислень застосовується державницький підхід, з яким визначаються фіскальні платежі за користування родовищами.

Поширені принципи: конкретності (у математичних розрахунках використовуються конкретні фактичні показники, конкретні коефіцієнти, встановлені нормативними актами); об'єктивності (формуються об'єктивні оцінки для обґрунтування доцільності інвестування в розробку родовищ залізних руд).

За принципом розвитку застосовується згадана стадійність виконання ГЕО: початкова (ГЕО-3), яка проводиться з метою обґрунтування доцільності інвестування пошуково-розвідувальних досліджень і робіт на перспективних для відкриття родовищ ділянках; попередня (ГЕО-2) проводиться для обґрунтування доцільності промислового освоєння родовища або окремого покладу, інвестування проведення геологорозвідувальних робіт та підготовки родовища до експлуатації; детальна (ГЕО-1) проводиться з метою обґрунтування доцільності інвестування й економічної ефективності діяльності гірничодобувного підприємства; здійснюється на основі розвідних запасів корисних копалин, включає виконання техніко-економічних обґрунтувань (ТЕО) постійних кондицій для їх підрахунку, оцінок.

Як приклад застосування принцип динаміки явищ і процесів у природному середовищі розглянемо наступний. Оцінюючи потреби у видобуванні залізних руд не можна не враховувати вичерпність у минулому їх родовищ та сучасні запаси навіть не на надто велику перспективу, екологічні наслідки видобування. Так, екологічна ситуація навкруги Кривого Рогу склалася багато років назад. За теперішніх часів вона погіршується розробкою родовищ, викидами металургійного виробництва, частково покращується екологічними заходами.

З встановленням закономірностей розвитку процесів залізорудного природокористування, включаючи гірництво, металургію, дослідник отримує можливість з певною точністю обчислень передбачати показники господарювання у природному середовищі, його фіскалювання, забруднюючі наслідки для довкілля. Дослідження наукової проблеми, окремої теми, за принципом комплексності, слід проводити не тільки з позиції вивчення залізорудних природних об'єктів, явищ і процесів з ними, але й з позиції дотримання правових норм користування ними та оцінювання результатів в рамках інших наук, навіть таких як соціологія, право, політика.

За перспективні, треба розуміти, що зокрема й у дослідженні залізорудного природокористування, визнаються потреби розробки теорії і рекомендацій по практичному застосуванню апарату системолс^гії [10].

З врахуванням суті, змісту названа нами геолого-економічна системологія (ГЕСЛ), як перспективна для теоретичних розробок в економічнй та фіскальній геології, визначається прикладною галуззю науки про: складні системи у природокористуванні, зокрема, в надрокористуванні; системність базових і узагальнених понять економічної геології та фіскальній геології, ресурсогеології; динамічність явищ і процесів у системах залізорудного надрокористування та ін.

Тобто, наприклад, геологорозвідувальний процес у залізорудних родовищах необхідно розглядати як процес вивчення родовища, в якому знаходяться не тільки корисні копалини; одночасно як процес праці геологів, застосування технічних і ручних засобів; як процес землекористування; економічних та екологічних досліджень і т.д.

У дослідженні залізорудного природокористування логічно застосовувати методологію геохімічних досліджень, як пропонується її називати. За нею для визначення кількості прогнозних ресурсів застосовується, наприклад, об'ємно- геохімічний метод, як модифікований кларковий.

Практичну від проведення відповідних досліджень надрокористування і узагальнень їх результатів має значимість застосування теоретичного апарату інформаційного відображення системи об'єктів, явищ і процесів природного походження та творчого утворення інформаційними засобами (технічними) відображення результатів дослідного залізорудного надрокористування у поєднані з системним розглядом окремих об'єктів, явищ і процесів, а також і не системних для дослідження.

Як сучасної прикладної науки застосування понятійного апарату ГЕСЛ надає результатам дослідження надр і результатів геологорозвідки як прикладним значну узагальненість, абстрактність, універсальність, формалізованість, в об'єктному, суб'єктному, ресурсному, процесорному аспектах оцінювання. По кінцевому продукту системологія також відрізняється власне від методології досліджень надрокористування. До речі, «Системологія - (від грец. онотцца - ціле, системне як функціонально неподільне, складне як складене з частин; та Хоуо^ - «слово», «думка», «змістовність», «поняття») - фундаментальна інженерна наука, що встановлює загальні закони потенційної ефективності складних матеріальних систем як технічної, так і біологічної природи^[1]; у більш вузькому понятті - теорія складних систем» [10].

Родовище залізних руд в експлуатації логічно розглядати як складну природно-технічну систему, що включає:

природний за походженням об'єкт - родовище, яке досліджують геологічні підприємства;

виробничий за сучасним використанням об'єкт - експлуатоване родовище гірничим суб'єктом господарювання;

складану сконструйовану техніко-технологічну структуру, побудовану й експлуатовану гірничим підприємством;

об'єкт зайнятості живої праці підприємств та ін.

Геологічну розвідку й експлуатацію родовищ навіть логічно розглядати у поняттях, методиках досліджень, оцінювання, в інших аспектах у рамках і теорії систем. За інженерним підходом виділяються методології пізнання, моделювання, конструювання, виробництва, оцінювання та ін.

Виходячи з відміченого і проведених по тексту обґрунтувань, за ресурсологічний світогляд населення країни нами пропонується прийняти факт, що Україна належить до найбільш багатих у світі на природні ресурси держав.

У поняття світогляду логічно включити бачення потреб в ресурсах як засобах суспільного виробництва та домашніх господарств, зокрема, у надрових, залізорудних ресурсах.

Світогляд Українця має включати бачення різних напрямів використання ресурсів як перспективи розвитку економіки, підвищення добробуту народу, міжнародної значимості.

Висновки. Методологія в залізорудному надрокористуванні нами трактується за складовими поняттями:

як теоретично значимі положення про проведення наукових досліджень;

за суттю логічно обґрунтований вибір для застосування і застосування методу чи методів з використанням засобів для досліджень об'єктів, явищ і процесів у надрокористуванні;

за процесом обумовлює творчий вибір і застосування методів створення, вивчення геологічної, технічної, економічної та іншої інформації про корисні копалини та їх родовища, опрацювання результатів її вивчення та їх відображення у геологічних звітах, наукових статях і т.д.;

методи, за ознакою дослідження і вивчення об'єкта, проведення досліджень, з застосуванням певних засобів, отримання та опрацювання вибраними способами та засобами інформації про досліджувані ресурси об'єкта та її відображення; за логічним підходом до формування інформації про об'єкти, що досліджуються.

До інших ознак належить застосування принципів методології; за орієнтацією на отримання початкової, проміжної та результативної різних видів інформації; відображення результативної інформації у ресурсній значимості для її користувача (тобто у доцільному змісті, доступній формі для освоєння, цінності освоєння, його перспективності тощо).

Понятійний апарат методології залежить від галузі науки, в рамках якої проводяться дослідження: геологічні, технічні, хімічні, природничі, економічні та ін.

Метод логічно трактувати як окремі чи сукупність прийомів і операцій теоретичного і практичного дослідження природоресурсних об'єктів, явищ і процесів в надрокористуванні, відображених у первинній геологічній інформації та оформленні результатів дослідження у ресурсозначимій і потрібній користувачу інформації.

Застосування методу здійснюється з метою приведення набору досліджуваних природно-ресурсних фактів в систему, встановлення між ними зв'язків, далі даються їм кількісні й якісні оцінки та на цій основі встановлюються напрями, тенденції їх розвитку та значимість для суспільства, конкретно для галузі залізорудного надрокористування, а далі і гірництва, а то й металургії.

Література:

1. Рудько Г.І., Адаменко О. М. Землелогія. Еколого-ресурсна безпека Землі /За ред. Г.І. Рудька. Київ: Вид-во «Академпрес», 2009. 512 с.

2. Михайлов В. А. Базові терміни і поняття економічної геології: навч. посіб. / В. А. Михайлов, М. М. Курило. Київ: ВПЦ « Київський університет», 2014. 527 с.

3. Основи економічної геології: Навч. посіб. для студ. геол. спец. вищ. закл. освіти. М.М. Коржнев, В.А. Михайлов, В.С. Міщенко та ін. Київ: «Логос», 2006. 223 с.

4. Рудько Г.І., Плотніков О.В., Курило М.М., Радованов С.В. Економічна геологія родовищ залізистих кварцитів. Київ : Академпрес, 2010. 272 с.

5. Рудько Г. І., Курило М. М., Радованов С. В. Геолого-економічна оцінка родовищ корисних копалин. Київ: Адеф-Україна, 2011. 384 с.

6. Режим доступу: ййр8://ик.'№Ікірейіа.огд/'№Ікі/Методологія.

7. Режим доступу: http://politics.ellib.org.ua/pages-1109.html.

8. Сучасний тлумачний словник української мови: 50 000 слів/ За заг. ред. д-ра філол. наук, проф. В.В. Дубічинського. Харьків: ВД «ШКОЛА», 2006. 832 с.

9. Зацерковний В. І. Методологія наукових досліджень : навч. посіб. / В. І. Зацерковний, І. В. Тішаєв, В. К. Демидов. Ніжин: НДУ ім. М. Гоголя, 2017. 236 с.

10. Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/ Системологія.

Размещено на Allbest.ru