Прогнозування потреб у корисних копалинах з метою раціонального користування надрами

Размещено на http://www.allbest.ru/

Науково-дослідний заклад «Ресурси»

Прогнозування потреб у корисних копалинах з метою раціонального користування надрами

Бодюк Адам Васильович кандидат економічних наук, старший науковий співробітник, науковий керівник



Анотація

Мета -- розробка й застосування понять потреб у природоресурсних об'єктах: огляд доісторичних природних умов геохімічних процесів у геосферах, зокрема в земній корі, аналіз утворення природних за походженням, а в подальшому за господарським застосуванням ресурсних виробничих об'єктів.

Методологія дослідження -- застосування ресурсного підходу до визначення понять, абстрактно-логічного, системно-структурного та порівняльного аналізу.

Наукова новизна. Розкрито механізм управління процесами природокористування. Встановлено потреби в природних ресурсах, зокрема в корисних копалинах, які необхідно розглядати як перший етап управління процесами природо- та надрокористування. Вказано прикладні новації з урахуванням чинника власності на природні ресурси. Потреби в корисних копалинах класифіковано за різними ознаками, що в комплексі визначає багатофакторність розвитку гірництва. Зазначено, що родовища корисних копалин є ще не виміряним ресурсом для геологічної розвідки, оцінки обсягів і структури видобутку мінералів, використання їх за потреби як сировини чи товарів для розвитку різних галузей промисловості України. Вказано, що за структурою і властивостями мінералів родовища корисних копалин характеризуються різним ресурсним і якісним складом, тому в Україні є потреба в проведенні подальших геолого- вартісних оцінок мінерально-сировинної бази для надання рекомендацій з використання її для створення і розвитку якісної металургії.

Висновки. Отримані результати дослідження сприятимуть подальшому формуванню теоретичних положень щодо природно-ресурсних оцінок корисних копалин і їх родовищ, потреб у їх геологорозвідці й експлуатації.

Ключові слова: управління, потреби, ресурси, корисні копалини, природокористування, надрокористування.

Аннотация

Бодюк Адам Васильевич кандидат экономических наук, старший научный сотрудник, научный руководитель,

Научно-исследовательское заведение «Ресурсы»

Прогнозирование потребности в полезных ископаемых с целью рационального пользование недрами

Цель -- разработка и применение понятий потребностей в природоресурсных объектах: обзор доисторических природных условий геохимических процессов в геосферах, в частности в земной коре, анализ образования природных по происхождению, а в дальнейшем по хозяйственному применению ресурсных производственных объектов.

Методология исследования -- применение ресурсного подхода к определению понятий, абстрактно-логического, системно-структурного и сравнительного анализа.

Научная новизна. Раскрыт механизм управления процессами природопользования. Установлено потребности в природных ресурсах, в частности в полезных ископаемых, которые необходимо рассматривать как первый этап управления процессами природо- и недропользования. Указано прикладные новации с учетом фактора собственности на природные ресурсы. Потребности в полезных ископаемых классифицированы по различным признакам, что в комплексе определяет многофакторность развития горной отрасли. Отмечено, что месторождения полезных ископаемых являются еще не измеренным ресурсом для геологической разведки, оценки объемов и структуры добычи минералов, использования их при необходимости в качестве сырья или товаров для развития различных отраслей промышленности Украины. Указано, что по структуре и свойствам минералов месторождения полезных ископаемых характеризуются различным ресурсным и качественным составом, поэтому в Украине необходимо проводить дальнейшую геолого-стоимостную оценку минерально-сырьевой базы с целью рекомендаций использования ее для создания и развития качественной металлургии.

Выводы. Полученные результаты исследования будут способствовать дальнейшему формированию теоретических положений по природно-ресурсных оценках полезных ископаемых и их месторождений, потребностей в их геологоразведке и эксплуатации.

Ключевые слова: управление, потребности, ресурсы, полезные ископаемые, природопользование, недропользование.



Abstract

Adam Bodayuk

PhD in economics, senior scientist, Associate Professor University of Kyiv

Management and Entrepreneurship, Kyiv, Ukraine,

Needs forecasting in minerals for a purpose rational use of supplements

The purpose is to develop and apply the concepts of needs in natural resources: review of prehistoric natural conditions of geochemical processes in geospheres, in particular in the earth's crust, analysis of the formation of natural origin, and later for economic use of resource production facilities.

The research methodology - application of the resource approach to the definition of concepts, abstract, system-structural and comparative analysis.

Scientific novelty. The mechanism of management of nature management processes is revealed. Installed the need for natural resources, in particular the minerals that are needed to consider as the first stage of management of processes of nature and subsoil use. Applied innovations taking into account the factor of ownership of natural resources are indicated. Mineral needs are classified according to various characteristics, which together determines the multifactorial development of mining. It is noted that mineral deposits are not yet a measured resource for geological exploration, estimation of volumes and structure of mineral extraction, their use as raw materials or goods for the development of various industries of Ukraine. It is indicated that the structure and properties of minerals mineral deposits are characterized by different resource and quality composition, therefore, in Ukraine there is a need for further geological and cost estimates of the mineral resource base to provide recommendations for its use for the creation and development of quality metallurgy.

Conclusions. The results of the study will contribute to the further formation of theoretical positions on natural resource assessments of minerals and their deposits, the needs for their exploration and operation.

Key words: management, needs, resources, minerals, nature management, subsoil use.



Постановка проблеми

Для результативного управління будь-якою господарською діяльністю, зокрема в природокористуванні, насамперед необхідно визначитися з потребами в конкретній науковій і господарській діяльності в показниках їх результатів. Поняття потреб належить до загальних теоретичних категорій. Воно як актуальне поширюється на макро- й мікромасштаби, на конкретні види господарської діяльності, зокрема на надро-, водо- й землекористування, його продукти й ін.

Проблеми забезпечення макромасштабних потреб економіки країни в мінеральних ресурсах визначені в Загальнодержавній програмі розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2030 року, що ухвалена Законом України від 21.04.2011 №3268-VI [1].

У Національній економічній стратегії на період до 2030 року вказано, що «Україна має суттєві стратегічні переваги завдяки природним ресурсам, географічному положенню та якості людського капіталу, що загалом може стати основою для стрімкого економічного зростання держави. Натомість ряд перепон стоїть на заваді реалізації власного потенціалу. Україна повинна посилити свої позиції на світовій і регіональній арені, що сприятиме підвищенню рівня добробуту населення - головній меті державної політики» [2]. На наш погляд, цей текст логічно подати в такій редакції: «Україна має суттєві стратегічні умови й засоби завдяки природному потенціалу, географічному положенню, кількості та якості творчого людського капіталу, що є потужними факторами для вирішення надак- туальних стратегічних широкомасштабних проблем забезпечення потреб суб'єктів господарювання в ресурсах для власного розвитку, підвищення рівня та якості добробуту народу, стрімкого довгострокового економічного зростання держави, створення власного потужного народногосподарського потенціалу для її світового рівня, заможної європейської країни».

Господарське надрокористування регулює Гірничий закон України, оподаткування - Податковий кодекс України й ін. Безумовно, ця нормативно-правова база в комплексі із суміжною є основою для подальших наукових досліджень з метою розробки практичних рекомендацій для результативного господарського користування надровими й іншими природними ресурсами. Проте в цих нормативно- правових актах відсутнє положення про господарську діяльність і її оцінювання з ресурсо-потрібнісних понять.

Аналіз останніх досліджень і публікацій засвідчив, що результати вивчення природо- та надрокористування широко висвітлені в працях вітчизняних і зарубіжних науковців. Н. В. Віннік, А. І. Ка- таленць, М. М. Коржнев, Є. А. Куліш, М. М. Курило, М. Н. Палило, О. В. Плотніков, І. Ю. Петрусенко, С. В. Радованов, Г. І. Рудь- ко, О. М. Сухіна й інші дослідники природоресурсних галузей акцентують як на природних, так і, зокрема, на геолого-економічних оцінках родовищ (тобто ще й з орієнтацією, хоча й слабкою, на комерційні результати) [3-8]. Але власне потреби в природних ресурсах у науковій літературі на висвітлено. Потребово-ресурсні поняття та їх застосування в інформаційному відображенні результатів дослідження процесів надрокористування відображено в окремих публікаціях [9].

Мета дослідження - розробка й застосування понять потреб у природоресурсних об'єктах: огляд доісторичних природних умов геохімічних процесів у геосферах, зокрема в земній корі, аналіз утворення природних за походженням, а в подальшому за господарським застосуванням ресурсних виробничих об'єктів.

Виклад основного матеріалу

Корисні копалини, водні ресурси та пов'язані з ними процеси логічно розглядати за принципом двоїстості, троїстості, га-мірності [10]. Такі геохімічні процеси, як ендогенний генезис руд визначають за принципом троїстості:

як природні процеси створення в минулому натуральних речовин;

як сучасні процеси дослідження цих речовин як виробничих об'єктів (за господарськими потребами);

як перспективні об'єкти потреб.

Тому поняття потреби слід розглядати як для умов далеких природних процесів утворення залізних руд (природні), так і в масштабах сучасності їх видобування та господарського застосування (господарські).

Вважаємо, що в далекому минулому ресурсотворні процеси в природному середовищі виконували саморегулювальне призначення.

Науковці-геологи вказують, що поняття гаотрібності має кількісну і якісну сторони [3, с. 166]. На наш погляд, поняття потрібності в корисних копалинах можна виражати в конкретних формах і за конкретними ознаками. Пропонуємо потреби в корисних копалинах класифікувати за критеріями:

зміст: геологічні, природні, економічні, наукові, власності й ін.;

джерело задоволення: власні, імпортовані;

господарські напрями застосування руд: потреби промисловості країни, імпортування, експортування, зберігання як запасів;

час відображення об'єкта потреб: історичні, сучасні, перспективні;

об'єктивність: достовірні, розрахункові, прогнозні;

вираз: кількісні, якісні;

спосіб інформаційного вираження: паперові, електронні носії, усно;

форма вираження: текст, математичні та хімічні формули, графіки, таблиці, змішано;

- обсяг відображуваної інформації та ін.

У геологічних звітах поширені поняття статистичної сукупності як певної множини природних елементів, об'єктів, поєднаних часом, умовами утворення, існування і розвитку, які за потребами та змістом поділяють на однорідні, різнорідні й інші види.

Окремо відмітимо, що «розвідку родовища вважають початковою стадією його комерційного (промислового) освоєння і здійснюють за допомогою гірничодобувних компаній» [6, с. 178]. Тому логічно руди й усі корисні копалини з погляду сьогодення досліджувати за комерційними потребами як продукти далеко минулих природних процесів.

Так, у дослідженнях потенціалу енергетики залозисто-крем'янистих формацій докембрія (ЗКФ) вивчають потреби в природних енергетичних ресурсах для здійснення природних процесів метаморфізму. Під метаморфізмом розуміють фізичні та хімічні перетворення гірських порід у глибинах Землі в умовах високих температур, тисків і циркуляції флюїдів (вода, вуглекислий газ, гарячі розчини з Na, Ca, F, B, S), без розплавлення.

Названі потреби визначає, зокрема, показник загальної зміни ентальпії системи при метаморфізмі, який обчислюють за формулою:

ДЯГ-208 = (HT - H208) + 'ЈAHp +AV * (P - 1),

де: ДНТ-208 - загальна зміна ентальпії системи при метаморфімі;

(НТ - Н208) - теплота нагрівання порід;

ІДНр - сума ентальпійних ефектів метаморфічних реакцій;

V - об'єм частин системи;

P - до 350 МПа;

Т - до 800оК.

Показник ДНТ-208 характеризує енергетичні затрати, які потрібні були для природи в процесі метаморфізму на інтегральні зміни ентальпії метаморфічної системи. Науковці встановили, що для оцінки впливу метаморфізму на гірські породи значимість мали перші два показники, як найбільш потрібні, оскільки вони визначають фактичні затрати теплової енергії. Третій показник характеризує роботу стискування системи. Його величина відносно невелика. Хоча для окремих порід може складати 5-10% сумарної енергії метаморфізму [4, с. 32-33].

Наведемо приклад цифрової однозначної оцінки обсягу: за потребами мартенівської переплавки застосовують багаті руди, тобто ті, що не потребують збагачення після видобування та рудопідготов- ки, із вмістом Fe більше 55%, доменної - не більше 50% [5, с. 12].

За ознакою форми вираження і галузі застосування досліджуваних об'єктів у них потреби (орієнтовні) сучасної промисловості в якості залізорудних концентратів, що виготовлені із залізистих кварцитів, показані в таблиці 1 [5, с. 15]. земний кора ресурсний геохімічний

Потреби в залізних рудах (як речовини, сировини) можна визначати, наприклад, підсумуванням їх власного видобутку або виготовленої з них продукції за аналізований період (квартал, півріччя, 9 місяців, рік) з обсягом імпорту в країну та відрахуванням з отриманої суми експорту мінеральної речовини (сировини). Потреби можна обчислювати в натуральних і вартісних показниках.

Таблиця 1 Орієнтовні показники потреб промисловості в якості залізорудних концентратів, %

Галузі застосування концентратів	Мінімум Fe сзаг	Максимальний вміст
		SiO2	Al2O3	MnO	P
Електрометалургія	69,5	3,00	-	0,05	0,04
Виробництво акумуляторів	71,0	1,00	0,13	0,04	-
Порошкова металургія:
низький сорт	71,4	0,40	0,20	0,50	0,03
середній сорт	71,8	0,30	0,10	0,30	0,02
вищий сорт	72,0	0,15	0,10	0,02	0,015

Як окремий приклад, показники забезпечення потреб країни в рудах наведено в таблиці 2 до потреби 2005 року [6, с. 31]. Безумовно, ці показники на наступні роки не дуже відрізняються за значеннями, оскільки статистика не дає показників стрімкого надрокористування.

Таблиця 2 Показники забезпечення потреб країни в корисних копалинах, у % до потреби

Види корисних копалин	Імпорт	Експорт	Вироб ництво
Залізна руда	4,9	37,1	132,1
Марганцева руда	49,7	10,0	60,4
Нікелева руда	50	0	50
Руда свинцю	100	0	0
Цинкова руда	100	0	0

Відмітимо, що потреби промисловості країни в залізних рудах потенційно повністю забезпечують власні ресурси. Проте хоча, наприклад, Україна має запаси руди (розвідані родовища) свинцю і цинку, але свої промислові потреби забезпечує за рахунок імпорту (табл. 1), на що витрачає щорічно десятки мільйонів доларів.

Тож залізні руди належать до надто багатих, потрібних за походженням природних і виробничих за сучасним застосуванням ресурсів.

Для гірничих підприємств за потрібнісні представляють результати проведених геологічних досліджень на територіальне розміщення родовищ, хімічний і мінеральний склад руд, оцінки яких графічно відображені нижче.

З урахуванням висловленого можемо зробити висновок: геологічне вивчення залізорудних родовищ здійснюється за потенційними потребами для держави, суб'єктів господарювання, які визначають доцільність розробки родовищ і використовуватимуть залізорудні ресурси в перспективі (рис. 1).

На наш погляд, логічно вважати, що рудоресурсна перспектива створена природними процесами в надто далекому минулому, а по- трібнісну - оцінюють за потребою сучасності.

Поняття потрібностей ми розглядаємо як більш вузьке, конкретизоване, ніж потреби. Конкретно виділяють такі види потрібностей: функціональні (виробничі промислові, науково-дослідні, гірничі, фіскальні, соціальні, торговельні, підприємницькі й ін.); за узагальненим суб'єктом (державні, народні, підприємницькі, громад); за часовою ознакою (постійні, періодичні, перспективні, згасаючі); за масштабом (державні, міждержавні, регіональні, міжрегіональні, суб'єктів господарювання, окремих груп фахівців ) та ін.

Схема функціональних потрібностей у корисних копалинах як ресурсах та їх потребувачі показані на рис. 1.

Функція потрібності полягає в обґрунтуванні провадження певних видів наукової, господарської та інших видів діяльності суб'єктів господарювання, фахівців, наприклад досліджувати родовища, хімі- ко-фізичні властивості залізистих кварцитів стосовно їх ресурсності для користувачів та ін.

Конкретно до функціональних ресурсних ми відносимо такі по- трібності в корисних копалинах: геологічного вивчення родовищ корисних копалин; гірництва (видобування); переробки речовин (для промисловості); експорту корисних копалин; внутрішнього та зовнішнього збуту продукції переробки корисних копалин; у фіскальних платежах (держави); зайнятості населення; доходів населення, суб'єктів господарювання. До суб'єктів-потребувачів у корисних копалинах як ресурсах належать геологічні, гірничі, переробні й інші підприємства, держава, місцеві органи самоврядування, населення. Ці обсяги та види потрібностей, безумовно, залежать від територіальної наявності й особливостей корисних копалин.

Рис. 1. Схема функціональних потрібностей у корисних копалинах і їх потребувачі

Зауважимо, що геологічні потреби належать до надто змінних за різних причин: природних, промислових, дослідних, часу тощо. Як приклад зміни потреб розглянемо процеси дослідження надглибоких свердловин у минулому. На рис. 2 зображена Криворізька надглибока свердловина (СГ-8), з ізолініями метаморфічних температур, глибина якої становила 5432 м. Ця свердловина входила до складу системи надглибоких свердловин в СРСР, як гірська виробка знаходилася біля Кривого Рогу, була пройдена ще в межах виконання програми «Вивчення надр Землі і надглибокого буріння» в 19841994 роках. Хоча ще 1981 року було прийнято рішення про потребу буріння в Кривбасі надглибокої свердловини. Початкова потрібнісна проєктна глибина свердловини становила 12 км, пізніше - 7 км, але з огляду на технічні складнощі буріння було зупинено на глибині 5432 метри.

Рис. 2. Криворізька надглибока свердловина

Діаметр свердловини становив 480 і 295 мм. Початок будівництва був визначений на 1984 рік поряд із селом Новоіванівка Криворізького району. Головним геологом свердловини працював Микола Курлов. Свердловину бурили, щоб отримати дані для характеристики залізорудних формацій протерозою та архею. Результатом досліджень стали нові відомості про глибинну будову, структуру та металогенії Кривбасу, що дало змогу створити багатофакторну модель розвитку та структури найбільшого у світі докембрійського залізорудного басейну. Криворізька надглибока свердловина знаходиться серед докембрійських метаморфічних комплексів Українського щита. Але її законсервували влітку 1994 року. Усі наземні споруди були демонтовані [11], оскільки промислових потреб у подальших дослідженнях не визнано.

Щодо сьогодення наведемо приклад. Безумовно, експлуатовані родовища залізних та інших руд із часом будуть вичерпані. Натепер конкурентною є залізорудна продукція, яку виробляють з руд вмістом 67-68% заліза та до 4-5% кремнезему, як з інших корисних копалин, тому їх родовища все більше виснажуються. За економічної необхідності, з урахуванням перспективних потреб промисловості країни в національній сировині, варто проводити дослідження для розробки рекомендацій зі створення технологій та організації майбутнього виробництва й збуту продукції з корисних копалин, які тепер не прийняті оптимальними за хімічним складом, якістю, фізичними властивостями. Так, за структурою і властивостями мінеральних речовин їх родовища характеризуються різним ресурсним і якісним складом, тому можна обґрунтовувати потенціальні потреби проведення подальших геолого-вартісних оцінок рудної сировинної бази на предмет рекомендацій використання її для створення і розвитку якісної металургії.

Таблиця 3 Динаміка потреб України у виробництві ядерного палива, за МАГТЕ, наведена в таблиці 3 [7, с. 79].

Потреби України в урані, т

Рік прогнозу
2015	2020	2025	2030	2035
Варіанти
1	2	1	2	1	2	1	2	1	2
2840	3230	3020	3600	3020	3600	3600	4800	4800	5300

У таблиці наведено два варіанти прогнозів: 1 - песимістичний, 2 - оптимістичний.

Тепер такий приклад: за макропотребами наповнення державного бюджету з надрокористувачів справляють надро-фіскальний дохід (Нфд), як пропонують його називати, за користування надрами для видобування корисних копалин. Цей платіж обчислюють за формулою:

де: Оф - фіскальний надро-ресурсний продукт (обсяг видобутих корисних копалин, за які нараховують плату, і її перераховують на казначейські рахунки);

Вок - вартість одиниці видобутку корисних копалин;

Сф - фіскальна ставка;

Кфк - коефіцієнт коригувальний, встановлений у ПКУ.

Запропоновані поняття фіскального надро-ресурсного продукту, фіскальних ставок, фіскалювання надрокористування потрібно внести до Податкового кодексу України.

Рівень задоволення потреби гірничо-збагачувального комбінату у фінансових ресурсах від експлуатації родовищ віддзеркалює такий показник, як рентабельність їх розробки:

Р = 0,399 Кеих + 0,355 М - 0,25 Кр,

де: Р - рентабельність роботи гірничо-збагачувального комбінату;

Квих - вихід гірської маси з одного погонного метра свердловини, м3;

М - масштаб родовища, тис. т;

Кр - коефіцієнт розкриття, м3/т [7, с. 79].

Що вища рентабельність, то більше прибутку отримає гірниче підприємство та використає його за потребами, зокрема для внесення платежів на казначейські рахунки згідно з чинним законодавством для потреб держави.



Висновки і пропозиції

Отже, встановлення потреб у природних ресурсах, зокрема в корисних копалинах, необхідно розглядати як перший етап управління процесами природо- та надрокористування.

Потреби в корисних копалинах класифікують за різними ознаками, а в комплексі вони визначають багатофакторність розвитку гірництва.

За структурою і властивостями мінералів родовища корисних копалин характеризуються різним ресурсним і якісним складом, тому в Україні є потенційні потреби в проведенні подальших гео- лого-вартісних оцінок мінерально-сировинної бази з метою рекомендацій використання її для створення і розвитку якісної металургії.

За результатами дослідження прикладної інформації з геології і геохімії залізних руд, відображеної в літературі, на основі ресурсного підходу можемо зробити такі висновки: у докембрію утворилися найбагатші поклади руд, як ресурси промислові за потребами, зокрема залізистих кварцитів і джеспілітів;

Родовища є ще не виміряним ресурсом для геологічної розвідки, оцінок обсягів і структури видобутку мінералів і використання їх за потребами як сировини й товарів для розвитку різних галузей промисловості України та країн у світовому масштабі на багато років.

Науково-перспективними й потрібними є геологічні та геохімічні дослідження надр на наявність у них корисних копалин на великих глибинах для їх подальшого видобутку, а також щоб зберегти земельні площі для майбутніх поколінь. Потреби в таких геологічних об'єктах визначають сучасні оцінки їх значимості й господарського застосування.

Поряд з конкурентною залізорудною продукцією, що виробляють з руд вмістом 67-68% заліза і до 4-5% кремнезему й інших речовин, родовища яких щорічно все більше виснажуються, слід проводити дослідження для розробки за визначення перспектив та окреслення рекомендацій зі створення технологій виробництва продукції з руд, які на сьогодні не вважають оптимальними за хімічним складом, якістю, фізичними властивостями, кількісними показниками.

Зазначені вище міркування актуалізують розроблення рекомендацій з подальшого формування теоретичних положень і практичного застосування природно-ресурсних оцінок руд і їх родовищ, потреб у їх геологорозвідці й експлуатації.



Список використаних джерел

1. Про затвердження Загальнодержавної програми розвитку мінерально- сировинної бази України на період до 2030 року : Закон №3268-VI від 10.06.2012 / Верховна Рада України, 2012.

2. Національна економічна стратегія на період до 2030 року : постанова від 03.03.2021 №179 / Кабінет Міністрів України, 2021.

3. Белевцев Я. Н. и др. Железорудные месторождения докембрия Украины и их прогнозная оценка. Київ : Наук. думка, 1981.

4. Белевцев Р. Я. и др. Железисто-кремнистые формации докембрия европейской части СССР. Метамофизм. Київ : Наук. думка, 1989.

5. Веригин М. И. и др. Железисто-кремнистые формации докембрия европейской части СССР. Прогнозная оценка железорудных месторождений / АН УССР, Ін-т геохімії і фізики мінералів. Київ : Наук. думка, 1990.

6. Довгий С. та ін. Реструктуризація мінерально-сировинної бази України та її інформаційне забезпечення. Київ : Наук. думка, 2007.

7. Рудько Г. І., Плотніков О. В., Курило М. М., Радованов С. В. Економічна геологія родовищ залізистих кварцитів. Київ : Академпрес, 2010.

8. Віннік Н. Геолого-економічна оцінка залізистих кварцитів докембрію для розробки підземним способом : автореф. дис. ... канд. геол. наук / Криворізький економічний інститут ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана». Київ, 2011.

9. Бодюк А. В. Потребово-ресурсні основи теорії економічної геології. Київ : Вітики; Автограф, 2018.

10. Бодюк А. В. Економічні аспекти двоїстості визначень залізистих кварцитів та їх родовищ. Вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». Гірництво : зб. наук. праць. Київ. Вип. 30, 2016. С. 160-171.

11. Криворожская сверхглубокая скважина. Википедия.



References

1. Verkhovna Rada Ukrainy. (2012) Pro zatverdzhennia Zahalnoderzhavnoi prohramy rozvytku mineralno-syrovynnoi bazy Ukrainy na period do 2030 roku : Zakon №3268-VI vid 10.06.2012 (in Ukrainian).

2. Kabinet Ministriv Ukrainy. (2021) Natsionalna ekonomichna stratehiia na period do 2030 roku : postanova vid 03.03.2021 №179 (in Ukrainian).

3. Belevtsev Ya N. y dr. (1981) Zhelezorudnue mestorozhdenyia dokembryia Ukraynu y ykh prohnoznaia otsenka. Kyiv : Nauk. dumka (in Russian).

4. Belevtsev R. Ya. y dr. (1989) Zhelezysto-kremnystue formatsyy dokembryia evropeiskoi chasty SSSR. Metamofyzm. Kyiv : Nauk. dumka (in Russian).

5. Veryhyn M. Y. y dr. (1990) Zhelezysto-kremnystue formatsyy dokembryia evropeiskoi chasty SSSR. Prohnoznaia otsenka zhelezorudnukh mestorozhdenyi / AN USSR, In-t heokhimii i fizyky mineraliv. Kyiv : Nauk. dumka (in Russian).

6. Dovhyi S. ta in. (2007) Restrukturyzatsiia mineralno-syrovynnoi bazy Ukrainy ta yii informatsiine zabezpechennia. Kyiv : Nauk. dumka (in Ukrainian).

7. Rudko H. I., Plotnikov O. V., Kurylo M. M., Radovanov S. V. (2010) Ekonomichna heolohiia rodovyshch zalizystykh kvartsytiv. Kyiv : Akadempres (in Ukrainian).

8. Vinnik N. (2011) Heoloho-ekonomichna otsinka zalizystykh kvartsytiv dokembriiu dlia rozrobky pidzemnym sposobom : avtoref. dys. ... kand. heol. nauk / Kryvorizkyi ekonomichnyi instytut DVNZ «Kyivskyi natsionalnyi ekonomichnyi universytet imeni Vadyma Hetmana», Kyiv (in Ukrainian).

9. Bodiuk A. V. (2018) Potrebovo-resursni osnovy teorii ekonomichnoi heolohii. Kyiv : Vityky; Avtohraf (in Ukrainian).

10. Bodiuk A. V. (2016) Ekonomichni aspekty dvoistosti vyznachen zalizystykh kvartsytiv ta yikh rodovyshch. Visnyk Natsionalnoho tekhnichnoho universytetu Ukrainy «Kyivskyi politekhnichnyi instytut». Hirnytstvo : zb. nauk. prats. Kyiv, no. 30, p. 160-171 (in Ukrainian).

11. Kryvorozhskaia sverkhhlubokaia skvazhyna. (2021) Vykypedyia.

Размещено на Allbest.ru

...