Особливості досліджень біофізичних процесів в геофізичних полях крізь призму біогеофізики
Аналіз біофізичних процесів, що відбуваються у природних та штучних геофізичних полях, у фізичних полях живих організмів. Вплив різних геофізичних полів на живі організми. Огляд функцій природних та штучних геофізичних полей, закономірності їх поширення.
| Рубрика | Геология, гидрология и геодезия |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 25.10.2024 |
| Размер файла | 23,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Особливості досліджень біофізичних процесів в геофізичних полях крізь призму біогеофізики
Features of research of biophysical processes in geophysical fields through the prism of biogeophysics
Когут Василь Іванович / Kohut Vasyl Ivanovych
Чортківський ліцей №5 Чортківської міської ради Тернопільської області
У статті розкриті особливості досліджень біофізичних процесів в геофізичних полях. Окреслені особливості морфології, генезису та явищ, які відбуваються у природних та штучних геофізичних полях. Висвітлені результати вивчення фізичних полів живих організмів. Обґрунтовано напрями подальших комплексних досліджень структури геофізичних полів з точки зору сучасної біогеофізики. Ключові слова: біогеофізичні дослідження, природні та штучні геофізичні поля, біофізичні процеси, географічна оболонка, фізичні поля живих організмів.
Вступ
Дослідження впливу геофізичних полів навколишнього світу на усі біофізичні процеси, що відбуваються в навколишньому природньому середовищі зпогляду фізичних законів, а також їх взаємодія та взаємовплив з біотою є одним із основних завдань біогеофізики.
Енергетичний фізичний вплив довкілля на живі організми здійснюється через геофізичні поля, тому так важливо детально окреслити їх сутність [11].
Геофізичні поля виступають особливою формою матерії, яка забезпечує зв'язок геологічної будови та усіх форм рельєфу в єдиній системі, здійснюючи обмін речовини та енергії, а також забезпечує існування географічної оболонки в цілому, гарантуючи сталі умови існування життя на Землі в межах оптимуму. Структурні зміни та районування геофізичних полів в часі та просторі напряму зв'язані із морфологією досліджуваної ділянки йвзаємовпливу абіотичних, біотичних та антропічних факторів. Тому дослідження якісних та кількісних характеристик геофізичних полів дозволяють краще розуміти характер змін природних явищ і процесів, що у свою чергу впливають на життєдіяльність живих організмів в цілому [7].
Дослідженнями біофізичних процесів в геофізичних полях займалися ряд дослідників, зокрема: Авотін С. С., Ткаченко Т. Г. (2021) [1]; Антонюк В. С., Бондаренко М. О., Ващенко В. А. (2012) [2];
Байсарович І. М., Коржнєв М. М., Шестопалов В. М. (2008) [3], Толстой М. І., Гожик А. П., Рева М. В. (2006) [9], Тяпкін К. Ф. (1998) [10], Фурман В. В., Віхоть Ю. М., Павлюк О. М. (2016) [11]; Церклевич А.,
Шило Є. (2019) [12] та ін., проте ці дослідженняє розкритими фрагментарно та потребують більш детального вивчення, що і зумовлює актуальність теми.
Ціль роботи. Дослідження біофізичних процесів, що відбуваються у природних та штучних геофізичних полях, а також у фізичних полях живих організмів.
Основними завданнями є: 1) розкриття впливу різних геофізичних полів на живі організми; 2) дослідження функцій, зав'язків у природних та штучних геофізичних полях, а також закономірностей їх поширення; 3) здійснення літературного огляду щодо функціонального значення фізичних полів живих організмів.
Об'єкт дослідження: геофізичні поля. Предмет: вплив біофізичних процесів на структуру й функціонування природних та штучних геофізичних полів, а також дослідження особливостей формування фізичних полів у живих організмах [5].
Матеріали і методи. Відомості про дослідження біофізичних процесів в геофізичних полях дозволяють ґрунтовніше вивчити аномальні явища в них, а також отримати більше унікальних даних про їхню структуру та вплив на живі організми [12]. Також вивчення біофізичних процесів в геофізичних полях дозволяє науковцям у більш глибоко досліджувати та характеризувати фізико-географічні умови різних частин світу, враховуючи вплив орографічних, фізико-хімічних особливостей територій. Ґрунтовні дослідження взаємовпливу геофізичних полів дають можливість краще розуміти функціональні зміни механічних, фізичних, морфологічних властивостей у надрах й на поверхні Землі та у космічному просторі, а також дозволяють більш детально дослідити аномальні прояви, щодо формування так званих геопатогенних зон у межах геофізичних полів, які в свою чергу впливають на ключові біофізичні процеси живої речовини. Такі дослідження дозволять у майбутньому розв'язати ряд важливих біогеофізичних завдань, пов'язаних зокрема із визначенням сутнісної характеристики й чітких меж геофізичних полів.
На сьогодні ґрунтовні дослідження геофізичних полів здійснюють такі наукові установи, як: Міжнародна служба обертання Землі, яка черпає інформацію з баз даних International Earth Rotation and Reference Systems Service; IERS. В Україні такі дослідження почали проводити на станціях Укргеокосмомережі, дані яких містяться в головній астрономічній обсерваторії НАН України.
Методи дослідження: 1) емпіричні (опис); 2) теоретичне пізнання (формалізація, сходження від абстрактного до конкретного); 3) загальнологічні методи і прийоми дослідження (узагальнення, дедукція, аналіз, синтез, абстрагування, системний підхід, моделювання) [13].
Результати та обговорення
У біогеофізичних дослідженнях чільне місце посідає вивчення структури геофізичних полів та біофізичних процесів, які в них відбуваються. Геофізичні поля виступають фізичними полями, причиною виникнення, або зміни яких є природне середовище планети. Вони функціонують у межах географічної оболонки та змінюються у часі й просторі [5]. Геофізичні поля класифікують на природні фізичні ділянки космічного і земного: атмосферного, іоносферного, літосферного, гідросферного генезису, до яких відносяться гравітаційні (поля сил тяжіння), геомагнітні, температурні, радіаційні (поле іонізуючого випромінювання), електромагнітні, сейсмічні (поле пружних механічних коливань); а також штучні (техногенні) ділянки, які функціонують у межах (антропогенних ландшафтів) географічної оболонки, куди відносяться: температурні, радіаційні, штучного електроструму (поля постійного та змінного струму), вібраційні, акустичні [7].
Фурман В. В., Віхоть Ю. М., Павлюк О. М. (2016) в навчальному посібнику «Основи геофізики» зазначають, що геофізичні поля ототожнюються із певними значеннями векторної чи скалярної величини та дозволяють визначати напрямок й характер руху електрично заряджених частинок, процеси розчинення, окиснення, зсуву гірських порід, обумовлюють рух природних вод та повітряних мас, визначають диференціацію речовини за густиною.
Авотін С. С. (2021) вважає, що геофізичні поля є як: однорідними, де в усіх точках простору є однакові значення та напрями фізичної величини та неоднорідними спостерігаються зміни в характеристиці певного параметра між точками в межах простору.
Накладаючись одне на одного у вертикальному розрізі природні та штучні геофізичні поля формують поблизу поверхні землі ділянку існування надлишкової потенціалу енергії, що узагальнюється сучасними біогеофізиками, як енергосфера, де проходять процеси взаємообміну речовини, інформації та енергії між природними об'єктами планети і космосом. Більшість природних (геологічних, біологічних) та техногенних процесів черпають енергетичний потенціал саме із енергосфери. Саме тому напруженість та потенціал енергій є головними функціональними характеристиками кожного із геофізичних полів. Напруженість геофізичногополя E" є сила, ізякоювонодіє на однеджерело (масу, електричнийзаряд), виступаючи векторною величиною, яка спрямована на дію сили. Коли сила спрямована по радіусу до джерела, то напруженість від'ємна. Додатною вона є тоді, коли сила спрямована по радіусу від джерела [11].
В свою чергу потенціал енергії виступає енергетичною характеристикою геофізичних полів, оскільки спостерігається чисельна рівність роботи, яку виконують при переміщенні одиничного об'єкту взаємодії від заданої точки простору до да, при умові, що напруженість в ній=0. Така робота дозволяє надавати джерелу певний енергопотенціал ф. Звідки можна дізнатись зв'язок між ф та Е^який позначають: - Е" = -grad ф, за яким напруженість спрямована у напрямку зменшення потенціалу, а градієнт до його зростання.
Між морфологією геофізичних полів та земною корою наявна відповідність: геофізичні поля відповідають геологічній будові певної території. Тому для дослідження геофізичних полів та їхнього впливу на біофізичні процеси, виділяють такі методи вивчення: електророзвідку, геотермічні методи, сейсморозвідку, гравірозвідку, магніторозвідку, радіометрію. Їх основою виступає наявність взаємодії між фізичними полями та геологічною будовою [1].
Природні та штучні геофізичні поля взаємодіють між собою у верхній частині земної кори, а також пов'язані із космічними полями іоносферного походження. Взаємодія геофізичних полів пов'язана із
такими властивостями, як: 1) енергообміном між іоносферою та глибинними шарами планети у зонах тектонічних розломів; 2) взаємодією окремих природних, або штучних полів із геомагнітним полем Землі, що суттєво позначаються на стані біоти; 3) взаємовідношення природних та штучних полів між собою.
Найбільший вплив на біофізичні процеси здійснюють такі геофізичні поля, як: гравітаційне, геомагнітне, температурне, радіаційне, електромагнітне (табл. 1). Саме вони стали чинниками появи, еволюції та розвитку життя на планеті.
Таблиця 1 Характеристика основних біофізичних процесів в природних геофізичних полях [3], [4], [5], [7], [9]:
|
№ п/п |
Геофізичні поля: |
Основні параметри та властивості: |
Аномалії, які вивчає біогеофізика: |
Вплив на живі організми: |
|
|
1. |
гравітаційне |
- має надзвичайно складну структуру і характеризується просторовою змінністю, прискорення вільного падіння у межах поверхні Землі змінюється від 9,78 м/с2 на екваторі до 9,83 м/с2 на полюсах. |
- гравітаційні аномалії у зміні сили тяжіння, геологічної природи, показник яких може становити (3-30)404 м/с2; - часові варіації, зумовлені припливами і відпливами; - гравітаційні аномалії техногенного походження. |
1) наявність сильного гравітаційного поля дає змогу Землі утримувати атмосферу та гідросферу; 2) забезпечує колообіг води і рух льодовиків; 3) виступає ключовим чинником, що визначає активність геологічних і біологічних процесів, що забезпечують існування життя; 4) гравітація впливає на тканинні клітини і мікроорганізми та на великих тварин і людину, оскільки зміна величини і напряму дії поля тяжіння є дестабілізуючими чинниками. |
|
|
2. |
геомагнітне |
- залежить від будови і властивостей джерел, розміщених у літосфері, зокрема залізорудних тіл і гірських порід, властивості яких залежать від вмісту й розподілу в них феромагнітних мінералів, таких як (магнетит, піротин), а також пов'язане з магнітним полем Землі. (Сталим показником геомагнітного поля є 5000061800 нТл). |
- аномальні зміни показників від 100 до 130000 нТл, внаслідок скупченнями у верхніх частинах земної кори порід з яскраво виявленими магнітними властивостями; - зміни у просторовому положенні та амплітуді аномалій внаслідок впливу зовнішніх джерел на магнітосферу; - виникнення магнітних бур. |
1) організм сам є джерелом магнітного поля, яке може взаємодіяти з зовнішнім полем; 2) простежується вплив «повного магнітного циклу» у зміні магнітної полярності Сонця на зміни росту людини (кожні 20-60 років); 3) варіації магнітного поля впливають на зміни чисельності населення (у 600 річному циклі) варіацій магнітного поля; 4) розміри скелетів тварин і людини збільшуються в періоди зменшення інтенсивності магнітного поля (у 8000-річному циклі); 5) живі організми можуть реагувати на електромагнітне поле Землі через наявність у їх клітинах скупчень магнетиту органічного походження. |
|
|
3. |
температурне |
- характеризує вплив температурних показників на живі організми, внаслідок закономірних змін загального теплового балансу та розподілу енергії Сонця, що в |
- локальні геотермічні аномалії на нафтогазоносних структурах, які пов'язані з характером морфології порід та скупченням |
1) температурні значення дозволяють існувати живим організмам; 2) температура повітря впливає на тепловий режим поверхневих вод, що відіграє |
|
|
свою чергу, обумовлено особливостями будови приповерхневих частин планети. (Середні температурила планеті коливаються в межах (0°С - +40°С), а максимальні (-88°С - +58°С). |
вуглеводнів; - аномальне потепління (парниковий ефект); - аномалії температур, що обумовлені ускладненням механізму теплообміну та екзотермічних процесів. |
важливу роль у життєзабезпеченні; 3) різкі зміни температур, можуть викликати незворотний вплив на біорізноманіття планети. |
|||
|
4. |
електромагнітне |
- розглядає вплив сонячної радіації (світла) на поширення живого; - вивчаються фактори генерації літосферою електромагнітного випромінювання, яке впливає на приземну частину атмосфери, впливаючи на структуру позитивних і негативних іонів повітря (аероіонів), які здійснюють фізіологічну дію на організми. - характеризується змінами електропровідності гірських порід, що впливають на чутливість електромагнітного поля будь-якого генезису; - природнє електромагнітне поле варіюється електромагнітними коливаннями в межах від 104 до 102 Гц. |
- аномальні зміни електропровідності гірських порід; - аномалії, пов'язані з електростатичним полем атмосферної електрики (блискавки, блискавиця, вогні світла); - різкі зміни коефіцієнта уніполярності (безрозмірного співвідношення кількості позитивних аеройонів до кількості негативних (q= n+/n-). |
1) систематичний вплив інтенсивних електромагнітних полів промислової частоти і радіочастот на живі організми спричинює серйозні ускладнення у функціонуванні усіх життєзабезпечувальних систем; 2) електромагнітні поля впливають на біологічні процеси в живих організмах, починаючи з клітинного рівня; 3) електромагнітне випромінювання Сонця впливає на процеси, що відбуваються у біосфері; 4) електромагнітні та низькочастотні коливання (інфразвуку) негативно діють на кору головного мозку та здатні руйнувати імунну систему. |
|
|
5. |
радіаційне |
- досліджує природне радіоактивне поле Землі, (поле іонізуючого випромінювання); - розглядає способи утворення природнього радіаційного фону за рахунок випромінювання радіонуклідів, що входять до складу гірських порід; - досліджує інтенсивність іонізуючого випромінювання на окремих ділянках Землі. |
- аномальні насичення повітря іонами, внаслідок розпаду радіоактивних речовин, які є у воді, ґрунті та гірських породах; - аномалії у радіоактивному випромінювані ґрунту і гірських порід, що виступає природним іонізатором повітря в приземному шарі атмосфері; - аномалії локальних іонізаторів(гранітних порід, металевих руд та урановмісних порід). |
1) підвищення рівня опромінення над фоновим розглядається, як мутагенний чинник. 2) радіоактивні гази радон- 222 і радон-220 забезпечують - 40% дози опромінення, що впливає на усе населення Землі. 3) потужні джерела опромінення здатні сповільнити ріст рослин і зменшити видове різноманіття тварин та навіть знищити майже усі живі організми планети. |
Дія штучних (техногенних) геофізичних полів пов'язана із геологічною будовою верхньої частини земної кори (в середньому до шару глибин у 50-300 м). В межі цих глибин помітні найвідчутніші зміни, спричинені антропогенним впливом [7].
Толстой М. І., Гожик А. П., Рева М. В. (2006) у підручнику «Основи геофізики» зазначають, що штучні геофізичні поля виникають внаслідок антропогенної діяльності людини, що обумовлені відходами промислового виробництва, побічним продуктом сучасних технологій. Техногенний вплив виникає внаслідок механізму передачі його від джерела до об'єкту впливу, що представлений основними видами взаємодії у переміщенні енергії: 1) передачі енергії від джерела дії у довкілля; 2) взаємодії окремих компонентів довкілля між собою; 3) перенесенні надлишку енергії від зміненого середовища (джерела), до об'єктів природнього середовища [9].
Байсарович І. М. (2008)у праці «Базові поняття екологічної геології» вважає, що найвищі рівні штучних геофізичних полів формуються в межах антропогенних ландшафтів (великих міських агломерацій, промислово освоєних територій). Зі збільшенням антропогенних ландшафтів, їх розвитком і ускладненням, потенціал до розширення штучних геофізичних полів неминуче зростає [3].
У системі геофізичних полів існують різноманітні тіла живої та неживої природи, які здатні генерувати окремі фізичні поля. В цьому сенсі не євинятком і живі організми, які у процесі своєї життєдіяльності виступають джерелами власних фізичних полів, зокрема: акустичного, електричного, магнітного тощо [5]. Як зазначають Антонюк В. С., Бондаренко М. О., Ващенко В. А. (2012) у праці «Біофізика і біомеханіка», що саме вивчення фізичних полів живих організмів дозволить краще розуміти процеси, що відбуваються в них під час взаємодії із геофізичними полями у природньому середовищі [2].
Тяпкін К. Ф. (1998) у підручнику«Фізика Землі» вказує, що електромагнітніполя в живих організмах мають обмежений діапазон власного випромінювання, що дозволяє їх класифікувати на: 1) низькочастотне електромагнітне поле (частота менша за 103Гц); 2) радіохвилі надвисокої частоти (109-1010 Гц за довжини хвиль поза тілом в межах 3-60 см); 3) інфрачервоне випромінювання (1014 Гц, за довжини хвиль 3-10мкм); 4) оптичне випромінювання (1015Гц, довжина хвилі = 0,5 мкм). Для достовірної оцінки інтенсивності електромагнітного випромінювання на хвиляхрізної довжини доцільно відштовхуватись від показників абсолютно чорного тіла, яке за рахунок поглинання світла, має максимальну випромінювальну здатність [10].
Електричне поле може існувати на поверхні тіла організму та позаним із зовні (зумовлюється зарядами, що виникають на поверхні тіла внаслідок тертя об який-небудь діелектричний предмет - трибозарядами, або ж електричним полем від серцебиття).
На тілі живого організму створюється й магнітне поле, за рахунок струмів, клітин кори головного прояви біологічної активності характерні багатьом органам, зокрема: головному мозку, шлунку, очним яблукам, а також властиві для епідермісута м'язів мозку та серця, що складає, приблизно: 1000000000 частину від показника магнітного поля Землі. Магнітні
Магнітніполя у живій речовині обумовлені наступними чинниками: іонними струмами, найдрібнішими феромагнітними частинками, розподілом електричних потенціалів на поверхні тіла (біострумами) тощо [5].
В будь-якому живому організмі наявне власне акустичнеполе, яке має досить обмежений діапазон випромінювання, зокрема: механічні коливання поверхні тіла складають близько 0,01 Гц, під впливом довгих хвиль, ультразвукове випромінювання коротких хвиль складає в середньому 10 МГц. Акустичне поле організму дозволяє розкрити інформацію про багато явищ та процесів, що відбуваються усередині організму, зокрема: серцебиття, роботилегенів.
Більш складним у своїй структурі є інформаційні поля, що дозволяють вивчатистан біоенергетичних полів організму [4].
Саме завдяки функціям інформаційних полів здійснюються усі ключові процеси в організмі. Інформаційне поле дозволяє вивчати взаємодію між біофізичними явищами, що відбуваються у фізичних полях організму з одного боку та природними і штучними геофізичними полями Землі з іншого.
Тому саме взаємодія навколишнього природного середовища із живою речовиною є головною функцією інформаційних полів, які здійснюють взаємне управління цими процесами [5].
На сьогодні вчені досліджують вплив геомагнітного поля із головним мозком живих істот, яке може посилати певні сигнали і навіть створювати подразнення. Функціонування електромагнітних полів в рамках нейромагнітного поля залежить від ритмічних сигналів, що відбуваються у головному мозку. З допомогою нейромагнітного поля можна вивчити структуру окремих магнітних полів кори головного мозку та їх джерел біоелектричної активності. Цепосприяло появі методів біомагнетизму та магнітометрії.
Тепловеполе виникає в живих організмах внаслідок теплового випромінювання з їх поверхні тіла та відіграє значнуроль у тепловіддачі. Тепловіддача у свою чергу є декількох видів: конвекція, теплопровідність, випаровування, випромінювання. Кожен із цих видів може мати домінуюче значення, відповідно до умов у навколишньому природному середовищі та в організмі.
Оптичнеполе виникає внаслідок оптичного випромінювання тіла живого організму, що вимірюється у фотонах. Проте інтенсивність такого випромінювання в оптичному діапазоні є невеликою і складає всього з 1см2 поверхні тіла на 1 квант, який в середньому випромінюється лиш через декілька секунд. Прикладом оптичного випромінювання є функціональна активація певних клітин крові - нейтрофілів, що виникає внаслідок генерації активних формкисню [2].
В усіх різновидах геофізичних полів відбуваються необоротні та оборотні процеси. Необоротними є процеси, що протікають у прямому тазворотному напрямках обумовлюючи зміни в структурі геофізичних полів. Прикладом такого необоротного процесу є перехід тепла до менш нагрітого об'єкту від більш нагрітого, при умові їх теплового контакту. У цьому випадку зворотний процес є неможливим, оскільки він суперечить поглядам Рудольфа Клаузіуса (1850), щодонеможливості іншого початку термодинамічних циклів.
Процеси, що відбувається у прямому та зворотному напрямках, не створюючи змін у довкіллі називається оборотними. В них систему будь-якого геофізичного поля можна повернути у вихідний стан у довільний спосіб, навіть через іншу послідовність перебігу біофізичних циклів, де не відбувається жодних змін [6].
Церклевич А., Шило Є., Шило О. у публікації «Зміни фігури Землі - геодинамічний фактор напружено-деформованого стану літосфери» опосередковано окреслюють оборотні термодинамічні та біофізичні процеси, геофізичних полів та визначають основні передумови їх функціонування, зокрема такі, як: 1) при протіканні цих процесів та кінцевому поверненні системи в початковий стан у геофізичних полях не повинно бути ніяких змін; 2) здатні довершуватися в прямому та зворотному напрямках; 3) необхідною умовою є нескінченна послідовність рівноважних станів. У приклад можна привести всі біофізичні процеси, які підпорядковані законам механіки, збереження енергії, імпульсу та моменту імпульсу (незгасаючі механічні коливання) [12].
В системі оборотних процесів виокремлюють цикли (циклічні процеси), тобто такого термодинамічного процесу де система геофізичних полів, проходячи через різні проміжні стану в прямому і зворотному процесах може повернутись в початковий стан та підпорядковується законам термодинаміки [8].
Висновки
Отже, проведені дослідження дозволили встановити наявність прямого генетичного зв'язку біофізичних процесів в геофізичних полях, які відбуваються у географічній оболонці та космічному просторі.
Встановлена закономірність між дослідженням геофізичних полів, що дозволяють краще зрозуміти процеси та явища, генезис, морфологію і усі фізико-хімічні цикли планети.
Визначено, що на глобальному рівні усі геолого-геоморфологічні процеси, а також обмін речовини, енергії та інформації між геосферами визначають природні та штучні геофізичні поля.
Узагальнено, що всі біофізичні процеси, які відбуваються в геофізичних полях є тісно зв'язані із чотирма типами фундаментальних взаємодій в природі: гравітаційною, електромагнітною, слабкою та сильною (ядерною), які у свою чергу здатні здійснювати енергетичний вплив на живі організми.
Джерела
геофізичне поле біофізичний
1. Авотін С. С., Ткаченко Т. Г. Геофізика: навч. Посіб. Харків. Нац. Аграр. Ун-т ім. В. В. Докучаєва., 2021. 96 с.
2. Антонюк В. С., Бондаренко М. О., Ващенко В. А. та ін. Біофізика і біомеханіка [Текст]: підручник. К.: НТУУ «КПІ», 2012. 344 с.
3. Байсарович І. М., Коржнєв М. М., Шестопалов В. М. Базові поняття екологічної геології. Київ: Видавництво географічної літератури «Обрії». 2008. 124 с.
4. Гідрогеологія. Локальні температурні аномалії та їх типізація URL.: http://hydrogeology.univer.kharkov.ua/wp-content/uploads/2019/10/%D0%9B%D0%B5%D0%BA%D1%86.%D0%93%D0%B5%D0%BE%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BC.pdf.
5. Екологічні функції геологічного середовища. Біогеофізика. URL: https://geology.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2020/04/EH-Tema10.doc.
6. Національний транспортний університет. Оборотні та необоротні процеси. URL: https://studfile.net/preview/5607817/page:4/.
7. Природні умови та природні ресурси. Геофізичні поля. URL: http://wdc.org.ua/uk/node/111.
8. Термодинамічні процеси. Оборотні та необоротні процеси. Https://jak.koshachek.com/articles/oborotni-ta-neoborotni-procesi.html#google_vignette.
9. Толстой М. І., Гожик А. П., Рева М. В. Основи геофізики. Підручн. К.: Вид. Поліграф. Центр «Київський університет», 2006. 446 с.
10. Тяпкін К. Ф. Фізика Землі: Підручник. К: Вища школа, 1998. 312 с.
11. Фурман В. В., Віхоть Ю. М., Павлюк О. М. Основи геофізики (фізика Землі): навчальний посібник з практикуму для студентів геологічного факультету ЛНУ імені Івана Франка. Львів: Львівський національний університет ім. І. Франка, 2016. 104 с.
12. Церклевич А., Шило Є., Шило О. Зміни фігури Землі - геодинамічний фактор напружено-деформованого стану літосфери. Геодинаміка.1 (26). 2019. С. 28-42.
13. World data center. For geoinformatics and sustainable development URL: http://www.wdc.kpi.ua/en/feed-item?Page= 452%2C0%2C0%2C0% 2C0%2C0%2C0%2C0%2C0%2C0%2C0%2C0%2C0%2C0%2C0%2C1.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Загальні відомості про Носачівське апатит-ільменітового родовища. Геологічна будова і склад Носачівської інтрузії рудних норитів. Фізико-геологічні передумови постановки геофізичних досліджень. Особливості методик аналізу літологічної будови свердловин.
дипломная работа [3,7 M], добавлен 24.07.2013Вивчення геологічної та гідрогеологічної будови досліджуваної території. Аналіз зсувних процесів ерозійних долин Південно-Молдавської височини. Визначення техногенних та природних чинників зсувних процесів. Огляд фізико-механічних властивостей ґрунтів.
отчет по практике [711,1 K], добавлен 30.05.2013Ресурси та використання поверхневих вод Рівненщини. Характеристика річкового стоку, природних та штучних водойм області. Гідрогеологічна характеристика артезіанських басейнів р. Іква. Активізація сучасних екзогенних процесів. Управління водним басейном.
курсовая работа [296,7 K], добавлен 06.05.2015Загальна характеристика геофізичних методів розвідки, дослідження будови земної кори з метою пошуків і розвідки корисних копалин. Технологія буріння ручними способами, призначення та основні елементи інструменту: долото для відбору гірських порід (керна).
контрольная работа [25,8 K], добавлен 08.04.2011Поняття та структура геохімічних провінцій як великих геохімічно-однорідних областей з певною асоціацією елементів, ґрунт як основний фактор, що визначає їх тип. Утворення токсичного туману на сільськогосподарських полях, оброблених пестицидами.
реферат [21,9 K], добавлен 15.10.2014Геофизические методы изучения строения калийной залежи и вмещающих ее отложений на шахтных полях ОАО "Уралкалий" и ОАО "Сильвинит". Аппаратурно-методические решения малоглубинной сейсморазведки. Спектрально-энергетические особенностей поля упругих волн.
дипломная работа [9,6 M], добавлен 18.05.2015Загальні та особливі класифікаційні властивості різних груп мінералів, їх діагностичні ознаки, зовнішній вигляд, колір та якості (фізичні та хімічні). Генезис та найвідоміші родовища природних мінералів, особливості їх практичного застосування.
методичка [3,7 M], добавлен 11.11.2010Загальні відомості про геологію як науку про Землю та її зовнішні оболонки, зокрема земну кору. Породи, які беруть участь в будові кори. Характеристика найважливіших процесів, що відбуваються на поверхні та в надрах Землі, аналіз їх природи та значення.
учебное пособие [789,9 K], добавлен 28.12.2010Закономірності просторового поширення ґрунтів, закони географії ґрунтів, зональних і регіональних особливостей ґрунтового покриву. Загальні закономірності поширення ґрунтів і ґрунтово-географічне районування. Характеристика основних типів ґрунтів України.
реферат [32,1 K], добавлен 03.03.2011Четвертинний період або антропоген — підрозділ міжнародної хроностратиграфічної шкали, найновіший період історії Землі, який триває дотепер. Генетична класифікація четвертинних відкладів, їх походження під дією недавніх і сучасних природних процесів.
контрольная работа [317,0 K], добавлен 30.03.2011Стан української мережі станцій супутникової геодезії. Системи координат, їх перетворення. Системи відліку часу. Визначення координат пункту, штучних супутників Землі в геоцентричній системі координат за результатами спостережень, методи їх спостереження.
курсовая работа [2,2 M], добавлен 27.11.2015Тектонічні особливості та літолого-стратиграфічні розрізи Південно-західної окраїни Східноєвропейської платформи, Передкарпатського крайового прогину і Карпатської складчастої області. Закономірності поширення типів мінеральних вод Львівської області.
дипломная работа [123,9 K], добавлен 15.09.2013Характеристика геомагнітного поля Землі та його структура. Магнітні аномалії та їх геологічні причини. Вплив магнітного поля на клімат: основоположна теорія Генріка Свенсмарка, дослідження датських вчених. Взаємодія магнітних полів з живими організмами.
курсовая работа [4,6 M], добавлен 17.01.2014Чинники для формування печер: морфогенетичні особливості, обводненість, перепад тиску. Будова найбільших печер світу - тектонічних, ерозійних, льодових, вулканічних і карстових та їх поширення на материках. Приклади використання цих геологічних об’єктів.
курсовая работа [537,3 K], добавлен 14.04.2014Загальна характеристика етапів розвитку методів гідрогеологічних досліджень. Дослідні відкачки із свердловин, причини перезволоження земель. Методи пошуків та розвідки родовищ твердих корисних копалин. Аналіз пошукового етапу геологорозвідувальних робіт.
контрольная работа [40,2 K], добавлен 12.11.2010Комплексна характеристика долини р. Дністер, її природних умов, кліматичних та геолого-геоморфологічних особливостей. Гірська Карпатська, Подільська і Причорноморська частини річки. Гідрографічна сітку території басейну. Дослідження дністерських терас.
курсовая работа [90,3 K], добавлен 15.06.2014Стан оцінки чинників формування рельєфу низовинної частини Північного Причорномор’я на морфолого-морфометричні особливості земної поверхні. Генезис та динаміка рельєфу, його формування, вияв і розвиток сучасних екзогенних геоморфологічних процесів.
статья [23,9 K], добавлен 11.09.2017Етапи розвитку мікропалеонтології. Вивчення мікроскопічних організмів та фрагментів організмів минулих геологічних епох. Деякі представники мікрозоофоссилії. Розгляд мікроскопічних скам'янілостей, що вимагають застосування специфічних методів збору.
реферат [639,9 K], добавлен 12.03.2019Характеристика водного режиму річок: повінь, паводок, межень. Гідрограф. Класифікація Б.Д. Зайкова, М.І. Львовича, П.С. Кузіна. Аналіз антропогенного впливу на водний режим річки на прикладі р. Дніпро. Гідрологічний режим Дніпровського каскаду водосховищ.
курсовая работа [8,2 M], добавлен 22.12.2013Загальні відомості про шахту, її технічна характеристика. Розкриття і підготовка шахтного поля. Механізація та організація очисних робіт. Модернізація водовідливної установки з метою автоматизації виробничих процесів, економічний ефект від проекту.
дипломная работа [306,8 K], добавлен 23.06.2011
