Патон Євген Оскарович

Размещено на http://www.allbest.ru/

Реферат на тему:

Патон Євген Оскарович

Виконала учениця 9 класу

Глущенко Тетяна

Вчитель Руденок О.М.

2013

Патон Євген Оскарович (1870-1953) - вчений у галузі мостобудування і зварювання.

Народився у Ніцці, у родині російського консула. Закінчив Дрезденський політехнічний інститут (1894 р.) та Петербурзький інститут інженерів шляхів (1896 р.).

Працював у технічному відділі служби шляхів.

З 1896 року -- викладач у Московському інженерному училищі шляхів сполучення, з 1904-викладач Київського політехнічного інституту (КПІ). Займався науковими дослідженнями з розрахунку раціональних конструктивних схем металевих прогонних споруд мостів, досліджував умови їх роботи і способи відновлення зруйнованих мостів. З 1905 року -- професор КПІ. Автор оригінальних проектів мостів і шляхопроводів, серед яких -- ажурний «Міст закоханих» в Маріїнському парку Києва (1911).

З 1921 року очолював мостовипробовальну станцію в Києві. У 1929 році організував зварювальну лабораторію зі штатом в п'ять чоловік. З огляду на перспективність нових зварювальних технологій, в 1934 році лабораторія була реорганізована в Науково-дослідний інститут електрозварювання Академії наук. Підсумком першої п'ятирічки інституту стало найважливіше відкриття -- автоматичне швидкісне зварювання під флюсом -- революційний крок у електрозварювання.

На спільному засіданні ЦК ВКПБ (б) і Раднаргоспу (20.12.1940) було заслухано повідомлення Патона про швидкісне зварювання та практичне значення цього відкриття. В результаті було прийнято постанову про запровадження винаходу на двадцяти найбільших заводах країни і призначення Патона державним радником при Раді Народних Комісарів СРСР.

У червні 1941 року вийшла у світ книга Патона «Швидкісне автоматичне зварювання під шаром флюсу». Книгу надрукували за шість днів -- жодне наукове дослідження не виходило у світ за такий короткий термін. 21 червня 1941 року направлений на Уральський завод для вирішення складного завдання -- зварювання броні. Без вирішення цієї технічної задачі масовий прискорений випуск танків був неможливий. В дорозі, дізнавшись про початок війни, відправив листа Сталіну: «... У моєму віці я навряд чи можу бути корисним на фронті. Але у мене є знання і досвід, і я прошу Вас використовувати мене як фахівця там, де Ви знайдете за можливе і потрібне. Батьківщина в небезпеці, і я хочу свої останні сили віддати на її захист». За його рекомендацією Урядова Рада з евакуації перевела Інститут електрозварювання на Північний Урал.

Наукові дослідження увінчалися успіхом. Впровадження автоматичного зварювання корпусів танків на Уральському танковому заводі в 1942 підвищило продуктивність зварювальних робіт приблизно у 8 разів. Технології зі зварювання спеціальних сталей були впроваджені в оборонну промисловість, що істотно вплинуло на темпи виробництва озброєння, танків, бомб та ін.

У повоєнні роки Євген Оскарович очолив роботи зі створення наукових основ зварювання, широкого впровадження зварювання в промисловість; створення і впровадження у промисловість поточних складально-зварювальних ліній.

У 1945 році Патон, фахівець в області зварювальних робіт, далекий від перспективних наукових напрямків, як ядерна фізика, генетика, інформатика, був обраний для керівництва українською наукою. Справжні причини призначення знало лише вузьке коло керівництва СРСР. Країна стояла на порозі ядерної гонки.

Найбільш відповідальним процесом виготовлення корпусу балістичної ракети, що відчуває при запуску гігантські навантаження, було зварювання, що забезпечує монолітність всієї конструкції. Завдання виготовлення корпусів міжконтинентальних ракет було з успіхом освоєна на Новокраматорському заводі важкого машинобудування.

За участі Патона були спроектовані і створені перші потокові лінії в зварювальному виробництві, розроблена апаратура для автоматичного зварювання, створені індустріальні способи зварювання. Швидше, дешевше, надійніше стали будуватися каркаси заводських цехів, цистерни і вагони, парові котли. Під керівництвом Патона у 1953 році в Києві побудовано суцільнозварний міст через р.Дніпро. У всій цій 1150-метровій громаді немає жодної заклепки. Він суцільнозварний. У цій споруді -- творінні Патона -- злилися воєдино дві справи, яким він присвятив своє життя: мостобудування і зварювання

Петербург-Московської залізниці. Викладав у Московському інженерномуучилищі. 1904-1938 рр. (з перервами) -- професор Київського політехнічного інституту. В 1929 р. організував в Академії наук України кафедру інженерних споруд, на базі якої створено Інститут електрозварювання (1934 р.). 1934 --1953 рр. -- директор цього інституту.

Автор понад 350 праць. Створив методи розрахунку раціональних конструктивних схем металевих прогонних споруд мостів, дослідив умови їх роботи, розробив способи відбудови зруйнованих мостів. Виконав основоположні дослідження у галузі розрахування та міцності зварних конструкцій, механізації зварювальних процесів, наукових основ електричного зварювання плавленням. Під його керівництвом винайдено спосіб автоматичного швидкісного зварювання, який відіграв визначну роль у технічному розвитку.

Знання, які Є.О. Патон здобув у Дрезденському політехнічному інституті та Петербурзькому інституті інженерів шляхів, дали йому змогу досить швидко сформуватися у визначного фахівця в галузі мостобудування з оригінальним інженерним мисленням і стійким прагненням до наукового пошуку та вдосконалення. У роботі над усіма проектами мостів Є.О.Патон виявив широку ерудицію, обізнаність із зарубіжною літературою, тонкий інженерний аналіз технічних нововведень.

Є.О. Патон розробив понад 30 проектів мостів, більшу частину їх було здійснено. Водночас він значну увагу приділяв розробці науково-інженерних проблем мостобудування. Перспективними виявилися ідеї.

Є.О. Патона про переваги залізобетонної конструкції проїзної частини та тротуарів мостів порівняно з залізним настилом, висловлені ще у 1914 р., коли залізобетонні конструкції тільки починали застосовуватися в мостобудуванні. У роки повсюдного переходу до споруджень залізних та кам'яних мостів Є.О.Патон виступив пропагандистом будування дерев'яних мостів і довів їх техніко-економічні переваги. Його передбачення щодо будування дерев'яних мостів виявилося вельми сучасним у роки першої світової та громадянської воєн, а також у відбудовний період, коли через дефіцитність металу довелося широко застосовувати дерево. Є.О.Патон став одним з ініціаторів розробки проектів розбірних мостів. Залізничні та шосейні розбірні мости системи Є.О.Патона дістали широке застосування. У конструкціях вузлів розбірних мостів помітна тенденція до їх уніфікації та взаємозамінності, до обмеження ваги окремих частин конструкцій, щоб при збиранні обійтися без складних підіймальних механізмів. Є.О. Патон зробив винятково багато як у підготовцi спеціальних посібників, так і у проведенні консультацій, розрахунків, створенні проектів при відбудові мостів у 1920-ті роки.

У першій половині життя він також багато займався проблемами випробування мостів, вивченням стійкості та динаміки ми вивчення міцності зварних з'єднань та конструкцій, що працюють в екстремальних умовах. Було закладено основи нового наукового напрямку -- автоматичного регулювання зварювальних процесів.

Є.О. Патон був палким прихильником застосування електрозварювання у мостобудуванні. Вінцем його інженерної діяльності, в якій він поєднав дві свої іпостасі -- мостобудування та зварювання, -- став цільнозварний міст через Дніпро у Києві, будівництво якого було завершено вже після смерті вченого. Цей міст по праву носить ім'я Є.О.Патона.

Працював у КПІ в 1904-1929 та 1935-1939 роках. Завідувач кафедри мостобудування (1904-1929), декан інженерного факультету (1906), організатор і завідувач (1935-1939 рр.) кафедри електрозварювання.

На тлі багатьох видатних досягнень найбільше значення для розвитку науки мало створення Є.О.Патоном всесвітньо відомої науково-інженерної школи в галузі електрозварювання металів.

У роки Великої Вітчизняної війни зробив визначний внесок в обороноздатність СРСР: розробив і впровадив технологію та обладнання для зварювання спеціальних сталей, зокрема, для танкових башт. 1953 року ім'ям Є. О. Патона названо міст через Дніпро у Києві, який споруджувався під керівництвом Є. О. Патона.Помер і похований Євген Оскарович Патон у Києві. Науковий внесок видатного вченого був відзначений високими державними і науковими преміями та нагородами: Державна премія СРСР (1941), два ордени Леніна, 4 інших ордена, а також медалі.

Ім'я Патона носить міст через Дніпро і НДІ електрозварювання. Він по праву вважається основоположником наукової школи в галузі електрозварювання.

Нагороди:

лауреат Сталінської премії (1941),

Двічі кавалер ордену Леніна (1942, 1943),

Орден Трудового Червоного Прапора (1940),

Орден Вітчизняної війни I степені (1945),

Орден Червоної Зірки (1942)

Праці:

Патон Е. О. Железные мосты: В 4-х т. -- Москва; Киев, 1902--1907. Патон Е. О. Восстановление разрушенных мостов. -- Киев, 1918 -- 135 с. Патон Е. О. Скоростная автоматическая сварка под слоем флюса. -- 2-е изд. -- М; Л.: Машгиз, 1941. -- 112 с. Патон Е. О. Избранные труды: В 3-х т. -- Киев: Изд-во АН УССР, 1959--1961. Патон Е. О. Воспоминания: Лит. запись Ю.Буряковского. -- Киев. Гослитиздат УССР, 1955. -- 324 с.

патон зварювання автоматичний міст

Список використаної літератури

1. www.nbuv.gov.ua/people/paton-eo.html

2. фізика 8 кл. Римкевич.

3. greatest.com.ua

Размещено на Allbest.ru