Джерела з історії іноземного інвестування промисловості Донбасу (1861-1914 pp.): археографія питання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Джерела з історії іноземного інвестування промисловості Донбасу (1861-1914 pp.): археографія питання

Дібас О.А.

Формування та швидкий темп економічного розвитку Донецького кам'яновугільного басейну наприкінці XIX - початку XX ст. постійно перебуває у сфері наукових інтересів українських та російських дослідників, які розглядали цю проблематику з історичної позиції. Залучалися до наукового обігу нові документи, при цьому узагальнюючих праць, присвячених дослідженню представленості матеріалів виявлено не було, що й обумовлює актуальність даної статті.

Метою написання статті є аналіз репрезентованості джерел з історії іноземного інвестування промисловості Донбасу (1861-1914 pp.) у архівних фондах.

Археографія дослідження широко представлена фондами Державного Архіву Луганської області, Держархіву Донецької області, Державного архіву Ростовської області та Державного архіву Російської Федерації.

Найбільш представленими є матеріали фондів Державного архіву Луганської області (ДАЛО). Фонди даної установи з проблеми дослідження інформують про процес організації та роботи підприємств, з залученням іноземних інвестицій, які діяли на території сучасної Луганської області. У них представлена інформація про: Російське товариство паровозобудівних заводів Гартмана [1], Кадіївські кам'яновугільні копальні і металургійні заводи Південноросійського Дніпровського металургійного товариства [2], Юр'ївський металургійний завод Донецького Юр'ївського товариства [3], шахти Селезнівського товариства кам'яновугільної заводської промисловості [4], Орловсько-Оленівські і Кам'янські кам'яновугільні копальні акціонерного товариства Криворізьких залізних руд [5], Прохоровську тригірну мануфактуру [6], Ірмінське кам'яновугільне товариство [7], Акціонерне товариство Брянських кам'яновугільних копалень і рудників Алмазно-Мар'ївського району [8], Ганнівський кам'яновугільний рудник Південноросійського металургійного товариства [9], Голубовський рудник Голубовського Берестово-Богодухівського гірничопромислового товариства [10], Максимівські копальні Південно-Російського Дніпровського металургійного товариства [11], Лідіївський Рудник Південно-Російського Дніпровського металургійного товариства [12],

Стефанівський рудник анонімного товариства «Російський Антрацит» [13], Усього 13 фондів, які ілюструють процес діяльності підприємств з залученням іноземних інвестицій, які діяли на території сучасної Луганської області.

Найбільший за обсягом інформації є Ф.2. у якому міститься інформація про діяльність Російського товариства паровозобудівних заводів Гартмана, яке на той час було найпотужнішим підприємством на території області. Фонд представлений 147 справами за період 1897 -1914 pp. Матеріали фонду представлені у формі описів заводу за такими критеріями, як то: стан споруд, обладнання, обсяг загального капіталу; висновків ревізійних комісій, в яких наводився повний перелік наявного майна та коштів на рахунках; листування з партнерами, особливо з Катеринославською залізницею, яка виступала одним з ключових замовників продукції, а також надавала певні послуги, як то користування залізничним шляхами, телефонними та телеграфними мережами [1].

Фонди інших підприємств представлені більш фрагментарно і дають змогу для вивчення процесу іноземного інвестування промисловості Донбасу (1861-1914 pp.) на основі аналізу наявних матеріалів: фінансової звітності [ 1;2], журналу-головної [ 1;3], платіжних відомостей [ 1;4;5], ділового листування [ 1;2;3;7], креслень наявного майна з пояснювальними записками про можливості устаткування та його вартість [1;7], кошторису загальних і накладних витрат [ 1;8], місячних бухгалтерських звітів [ 1; 11; 12 ], а також статистичних відомостей, які ілюструють діяльність всіх промислових підприємств Донецького кам'яновугільного басейну в комплексі [6]

Ще одним колосальним за обсягом інформації і важливим за значенням наявної інформації виступає Держархів Донецької області. Фонди даної установи, здебільшого носять територіальний характер і інформують про відкриття діяльності, налагодження економічних зв'язків, технічне оснащення та розвиток підприємств, зосереджених на території Катеринославської губернії та Області Війська Донського. Вони інформують про діяльність: Бельгійського акціонерного товариства «Компанія Прохоровських кам'яновугільних шахт» [14], Юзівського заводу Новоросійського товариства [15], Анонімного товариства «Російський гірничий металургійний «Уніон» [16], Генерального товариства чавуноплавильних, залізоробних і сталеварних заводів в Росії [17], Рутченківських кам'яновугільних копалень акціонерного товариства «Російський Провідане» [18] (Ф.43. ДАДО), Берестовського кам'яновугільного руднику, Франко-Російського анонімного товариства Берестово-Крітських кам'яновугільних шахт [19]. Макіївських кам'яновугільних копалень анонімного товариства «Російський гірничий і металургійний «Уніон» [20], заводу Нікополь - Маріупольського гірничого і металургійного товариства [21],, Голландського соляного руднику Голландського анонімного товариства для розробки кам'яної солі в Росії [22] ,Юзівського хімічного заводу фірми «Еванс Коппе» [23], Руднику Рутченковського гірничо-промислового товариства [24].

Ф.6 містить матеріали про найстаріше промислове підприємство на території Донецького кам'яновугільного басейну з залученням іноземних інвестицій - Юзівський завод Новоросійського товариства, заснований у 1876 р. При цьому інформація зосереджена в фонді ілюструє діяльність підприємства лише з 1906 р. Індивідуальною за характером викладеної інформації, на наш погляд, можна вважати спр.7, у якій наведені відомості про зміни в інфраструктурі селища, збільшенні його економічного потенціалу та місця в фінансово - економічному житті регіону про зміну статусу селища Юзівка в місто (1913 p.), які були викликані діяльністю Новоросійського товариства. Ці документи є унікальними для підприємств регіону.

Особливістю інформаційної насиченості фондів архіву є широка представленість документів про організацію системи охорони підприємств, отримання дозволу на організацію та озброєння загонів з боку керівництва Області Війська Донського, функціонування поліцейських ділянок, кінних загонів охорони та системи фінансування з боку підприємств з залученням іноземних інвестицій що свідчить про організацію системи колективної охорони майна, яке знаходилося у власності інвесторів [ 14; 15].

Великий масив документів фондів представляють договори з Катеринославською залізницею про організацію вантажних перевезень, договори купівлі-продажу виробів підприємств [14;15;16;17;20]. Знайшло відображення в матеріалах фондів розповсюджене у той час явище - продаж великими металургійними, вуглевидобувними , залізоробними підприємствами земельних ділянок, які не були задіяні у процесі виробництва, що мало форму договорів купчих. Ці матеріали складають значну частину матеріалів фондів Держархіву Донецької області і представлені копіями та оригіналами угод [14; 15;21]. У ході дослідження виявлені матеріали про здачу в орендне використання всього комплексу підприємства, товариства з налагодженим процесом виробництва та економічними зв'язками, що мало місце на прикладі [ 17].

Має широку представленість ділове листування, яке ілюструю процес взаємодії підприємств з залученням іноземних інвестицій з державними органами, підрядниками та покупцями [14; 15; 16].

Відомості ділового листування доповнюються матеріалами місячних та річних кошторисів, кошторисів на поточні роботи, звітами за поточний період - матеріалами бухгалтерської та фінансової звітності [ 14; 15; 16;25;26;27;28;29]. Інформація про промислові підприємства з залученням іноземних інвестицій, які діяли на території Донецького вуглевидобувного басейну представлені не лише фондами ДАЛО та ДАДО, великий масив інформації представлений у фондах архівів Російської федерації. Так, Державний архів Ростовської області містить 4 фонди з проблематики, які були використані у дисертаційному дослідженні.

Серед яких Ф.664. Історія документів цього фонду починається з дозволу Таганрозької міської думи від 2.10.1895 pp. на купівлю земельної ділянки для облаштування майбутнього котельного заводу і механічних майстерень "Альберт Нев і Вільде і К". У складі фонду містяться: протоколи і доповіді загальних зібрань кредиторів (1904-1906 р, 1908-1909 р. 1911-1912 p.), найбільша кількість стосується процесу складання купчої під час загальної фінансової кризи 1903 pp.; протоколи, повідомлення, документи, справи про нещасні випадки і акти угод з робочими (1904- 1918 p.); правила внутрішнього розпорядку на заводі (1901р.); фінансові звіти товариства за 1899-1914 pp.; договори з інженерами і робочими різних спеціальностей, які були запрошені на завод з Бельгії (1895,1897,1891-1898,1911 pp.); договори і листування про реалізацію ,о постачаннях і виконанні замовлень (1903-1915 pp.); про збір промислового податку (1901-1918 pp.); акти випробувань парових котлів (1903 p.); листування з питань організації підприємства з будівництва барж для вивозу нафти в Астрахані, про позику для збільшення оборотного капіталу заводу і виплаті відсотків за позикою, о закупівлі машин для заводу на Кельнській і Нюрнберзькій фабриках; про постачання металевих частин для Міжнародного електричного товариства в Льєж е [ЗО].

Документи іншої інформативної насиченості представлені у Ф.301. Вони представлені матеріалами про діяльність Інженера при Обласному правлінні Області війська Донського. Посада Інженера при Обласному правлінні була затверджена у 1900 р. згідно з постановою Державної Ради «Про облаштування управління гірничою частиною Області війська Донського». Тому матеріали фонду і розкривають інформативний потенціал саме з цього часу. Матеріали цього фонду були залучені до дисертаційного дослідження, бо до обов'язків гірничого інженеру належала здача ділянок землі, які знаходилися у власті ОВД в оренду під розвідку вугілля і будматеріалів, нарахування податків з видобуваємих руд, вугілля. У матеріалах фонду наявні протоколи перевірки гірничо-видобувних підприємств регіону, листування з приводу нарахування податків, циркуляри щодо механізму перевірок та нарахування податків [31].

У Ф.678. представлені матеріал про діяльність Акціонерного товариства Сулинського заводу . Хоча металургійний завод поблизу ст. Сулин Південно-Східної залізниці був побудований в 1869 році Д.А. Пастуховим, який заснував «Товариство першого антрацито-чавуноплавильного і залізоробного заводу». В 1875 р. підприємство перейшло до Пастухових, а в 1905 р. - до тільки -но заснованого Акціонерного товариства Сулинського заводу. Товариству належали, окрім заводу, кам'яновугільні рудники в Таганрозькому і Макіївському округах. Але з огляду на історичні умови та територіальне розташування фонд містить матеріали починаючи з 1904 pp. У ньому представлені устав товариства виданий 1912 p.; протоколи загальних зібрань акціонерів і Правління за 1906-1917 pp.; доповіді правління; передаточні акти на рудні і вугільні ділянки на ім'я Пастухова. Фінансові звіти; звіти виробництва за цехами заводу за 1904-1918 pp.; статистичні відомості про наявне обладнання, виробництво, собівартість продукції заводу і видобутку антрациту на рудниках товариства. Головні книги за 1907-1919 pp.; рахунки загальних витрат правління. Відомості синдикату «Продамета» 1912-1913 pp. Рахунки будов і споруд. Розвідок, проходок, вігшат антрациту. Кошториси на облаштування електричної станції на нові будови і обладнання [32].

Інформативну цінність для дисертаційного дослідження має Ф.563, в якому зосереджена інформація про діяльність Таганрозького металургійного товариства. Воно було засновано в 1895 році. Йому належали металургійні заводи в Таганрозі, Керчі, кам'яновугільні копальні в Слав'яносербському уїзді [33].

Інформацію про промислові підприємства з залученням іноземних інвестицій містять фонди Ф.32 [34] та Ф.559 [35].

He менш цікавим для дослідження є матеріали Державного архіву Російської Федерації (ДАРФ), у якому представлені документи вищих органів влади і державного управління Росії за період 1800-2000 pp. Особисті фонди російських дипломатів та міністрів, а саме фонд Ф.730 М. Ігнатьєва, директора Азійського департаменту, міністра закордонних справ, міністра державного майна, міністра внутрішніх справ, члена Державної Ради . Фонд містить записки невідомих авторів щодо необхідності допомоги металургійним товариствам Донбасу з боку держави. Чернетки проекту російсько-германського торгівельного договору з помітками М. Ігнатьєва, а також записи постійного нарадчої контори залізо заводчиків міністру фінансів про вплив на гірничу промисловість митної політики, яка прописувалася Tоргівельним договором з Німеччиною 1894 pp. [36] Фонд Ф.604 економіста, публіциста, редактора газети «Освобождение «П. Струве. Містить серед інших публіцистичні нариси автора з проблематики митної політики держави, її еволюції та впливі на розвиток промисловості півдня Російської імперії [37].

He менш важлива інформація представлена матеріалами Фонду Ф.7743 Міністерства торгівлі та промисловості Тимчасового уряду. Головним чином матеріали фонду стосовно теми дослідження представлені аналітичними записками в яких ілюструється економічний розвиток регіону у період 1910-1917 pp. Доповідними записками Ради З'їзду гірничопромисловців Півдня Росії про стан розвитку галузі [38].

У матеріалах фондів представлена інформація про процес іноземного інвестування, яка має форму приватноправових актів, діловодних документів та внутрішньої статистики, вивчення яких робить можливим коректно та об'єктивно дослідити процес іноземного інвестування на території Донецького кам'яновугільного басейну.

Отже, питання історії іноземного інвестування промисловості Донбасу (1861-1914 pp.) широко представлено в географічних межах і репрезентовано в архівних фондах України і Російської Федерації, здебільшого у фондах ДАЛО, ДАДО, Державного архіву Ростовської області та ДАРФу. Труднощі в опрацюванні джерел пояснювалися умовами зберігання матеріалів, які позначилися як на фізичному стані джерел, так і на наявності певних пропусків., які обумовлені частковою втратою фондів під час Великої Вітчизняної війни.

іноземний інвестування архів донбас

Список використаних джерел

1. Державний архів Луганської області (ДАЛО). - Ф.2. - Оп.1.

2. Там само. - Ф.4. - Оп.1.

3. Там само. - Ф.7. - Оп.1.

4. Там само. - Ф.10. - Оп.1.

5. Там само. - Ф.11. - Оп.1.

6. Там само. - Ф.13. - Оп.1.

7. Там само. - Ф.14. - Оп.1.

8. Там само. - Ф.15. - Оп.1.

9. Там само. - Ф. 18. -Оп.1.

10. Там само. - Ф.19. - Оп.1.

11. Там само. - Ф.20. - Оп.1.

12. Там само. - Ф.21. - Оп.1.

13. Там само. - Ф.23. - Оп.1.

14. Державний архів Донецької області (ДАДО). - Ф.2. - Оп.1.

15. Там само. - Ф.6. - Оп.1.

16. Там само. - Ф.27. - Оп.1.

17. Там само. - Ф.29. - Оп.1.

18. Там само. - Ф.43. - Оп.1..

19. Там само. - Ф.58. - Оп.1. - Спр.1.

20. Там само. - Ф.70. - Оп.1. - Спр.4.

21. Там само. - Ф.119. - Оп.1.

22. Там само. - Ф.133. - Оп.1.

23. Там само. - Ф.151. - Оп.1.

24. Там само. - Ф.179. - Оп.1.

25. Там само. - Ф.150. - Оп.1.

26. Там само. - Ф.152. - Оп.1.

27. Там само. - Ф.157. - Оп.1.

28. Там само. - Ф.167. - Оп.1.

29. Там само. - Ф.170. - Оп.1.

30. Державний архів Ростовської області (ДАРО). - Ф.664. - Оп.1.

31. Там само. - Ф.301. - Оп.23.

32. Там само. - Ф.678. - Оп.1. Част.1.

33. Там само. - Ф.563. - Оп.1.

34. Там само. - Ф.32. - Оп.1.

35. Там само. - Ф.559. - Оп.1.

36. Державний архів Російської Федерації (ДАРФ). - Ф.730. - Оп.1.

37. Там само. - Ф.604. - Спр.1699.

38. Там само. - Ф.7743. - Оп.1. - Спр.40.

Размещено на Allbest.ru