Буський археологічний комплекс: стан та перспективи дослідження

В цьому ж році археологічні дослідження були продовжені в північно-східній частині городища літописного міста на господарському подвір'ї колишнього маєтку графа Бадені. Тут на північному краї плато, над старицею Західного Бугу, було закладено розкоп ІІІ (площа 20 м2) (див. рис. 6). Культурний шар у розкопі сягав глибини 2,20 м, однак до позначки 2,00 м він виявився перевідкладений, а на глибині 2,00-2,20 частково перевідкладений. Власне у ньому виявлено залишки двох об'єктів. Перший із них - рештки заглибленого житла Х ст. Вдалося дослідити невелику частину його котловану. В збереженому північно-східному куті виявлено черінь печі з припічною ямою із західної сторони. Другий об'єкт виявився залишками заглибленого житла культури лінійно-стрічкової кераміки (друга половина V тисячоліття до н. е.) - першою “ластівкою” з цієї далекої епохи на терені всього Буського археологічного комплексу. Результати археологічних пошуків 2007 р. значно поповнили артефактами колекції керамічних виробів, знахідок із заліза, каменю, кості, кольорових металів. Серед останніх - знахідка сезону - мідна лунниця із культурного шару розкопу І. Вона добре збережена, з високою майстерністю виготовлена на матриці. На одній її стороні - геометричний візерунок у вигляді ламаних подвійних ліній, на іншій орнамент рослинний, що нагадує стилізовані грона винограду.

Із керамічних знахідок виділялися великі фрагменти кружальних горщиків із припічної ями об'єкта V розкопу II, а також кілька нижніх частин горщиків із численними слідами від заточування гострих предметів. Із залізних знахідок варті уваги невелике тесло із заповнення об'єкта IV розкопу II та ромбовидний наконечник стріли із культурного шару цього ж розкопу. Неолітичні знахідки із розкопу III репрезентовані кулястим кремінним розтирачем, двома платівками, чотирма відщепами з культурного шару, великим фрагментом та уламком столової півсферичної миски з орнаментом із долівки об'єкта II.

Розкопки 2007 р., незважаючи на всі негаразди, зробили черговий вагомий внесок у вивчення давньої історії Буська. Археологічні пошуки у південно-східній ділянці Великого городища виявили нові важливі аспекти в житлобудівництві княжого періоду міста. Розкопки у північно-східній частині городища з одного боку показали, що значна її ділянка втрачена для подальших археологічних пошуків, а з іншого, виявили сліди найдавніших хліборобів на території Буського археологічного комплексу.

Як і в році попередньому, археологічні дослідження 2007 р. дістали своє продовження пізно восени. У північно-західній частині Буська (вул. Підзамче, 47)¹, під час земляних робіт на присадибній ділянці зафіксовано скупчення фрагментів керамічного посуду ХVII ст. Воно знаходилось на глибині 0,6 м від рівня сучасної поверхні у залишках згорілої будівлі. У закладеному шурфі виявлено кілька тисяч фрагментів та уламків посуду, а три посудини - жарівня (рис. 44), збан та невеликий горщик - були майже цілими. З віднайдених фрагментів вдалось повністю реставрувати ще дві посудини - тарілку (рис. 45) і миску. Камеральні та реставраційні роботи з керамічними знахідками тривають.

Ці матеріали. як і аналогічні їм з розкопок 2006 р., не відносяться до кола наших наукових зацікавлень. однак, вони є цінним джерелом до вивчення культури та побуту населення Буська пізньосередньовічної доби - важливої сторінки його тисячолітньої безперервної історії.

Буський археологічний комплекс привернув увагу дослідників у 30-х рр. ХХ ст. За цей час тут працювали Лев Чачковський, Павло Раппопорт, Володимир Петегирич, Орест Корчинський, Михайло Филипчук. Дослідження проводились на всіх городищах комплексу: Великому, Малому, Волянах, Ліпибоках. їх результати стали вагомим внеском у вивчення та розуміння давньої історії міста, яка до часу його археологічного дослідження базувалася на скупих літописних згадках. Було локалізовано розташування літописного Бужська. Виготовлено плани спочатку окремих, а згодом всіх частин Буського археологічного комплексу, встановлено на них потужність культурного шару, віднайдено перші археологічні об'єкти та значний рухомий матеріал.

З 2000 р. стаціонарні дослідження Буського археологічного комплексу проводить експедиція Інституту археології Львівського національного університету імені Івана Франка під керівництвом автора. Вони розпочалися розвідковими роботами на Волянському городищі-замчиську, які дали змогу встановити час його функціонування - ХII-ХVII ст. та підтвердити думку про можливе існування тут князівського чи боярського осідку. В наступні роки наукові пошуки були зосереджені на території найбільшої і найважливішої частини Буського археологічного комплексу - тричленному городищі в центрі сучасного міста, з яким і пов'язується давній Бужськ - центр літописних бужан. В результаті проведених тут семи археологічних сезонів сформована потужна джерельна база. На сьогоднішній день вона дозволяє нам говорити про такі попередні підсумки.

1. На городищі виявлено старожитності широкого хронологічного діапазону: від неоліту (культура лінійно-стрічкової кераміки, друга половина V тисячоліття до н. е.), енеоліту (доба пізнього Трипілля-Кукутені, перша чверть II тисячоліття до н. е.), ранньозалізного часу (висоцької культури, ІХ-VII ст. до н. е.), слов'янської та руської доби (VIII-ХІІІ ст.) - до початку ХІХ ст. Основна ж їх кількість припадає на слов'яно- руський час Х-першу половину ХІІІ ст.

2. Ґрунтовні дослідження оборонного валу дали можливість встановити три періоди функціонування літописного міста, що відповідають слов'янському (Х ст.), києво-руському (ХІ-перша половина ХІІІ ст.) та пізньосередньовічному (XVI-XVII ст.) часу. Вони пов'язуються з важливими подіями в давній історії Буська: остаточним його сформуванням як центра племені бужан і походом Володимира Великого на Червенські міста, монголо-татарським нашестям та походом козацької армії Б. Хмельницького на Львів у 1655 р. Іншими словами, катаклізми, зафіксовані археологічно цілком співпадають з історичними даними.

3. Досліджено понад 500 м2 площі городища при глибині розкопів від 1,5 до 4,5 м, де зафіксовано і вивчено, повністю чи частково, 78 об'єктів наземного і заглибленого типу, в тому числі житла, господарські споруди та інгумаційні поховання. Вперше виявлено не тільки наземні житлові споруди, але й цілий їх комплекс ХІІ ст. Разом із заглибленими житлами вони дають змогу простежити еволюцію житлобудівництва та опалювальних пристроїв протягом Х-першої половини ХІІІ ст.

4. Виявлена кераміка VIII ст. на території північно-східної частини (маєток графа Бадені), житлові та господарські споруди з інсітним керамічним матеріалом кінця VII-початку VIII ст. на центральній частині городища, дозволяють нам говорити про початки давнього міста саме в цей час і на цій території та остаточне його сформування із заселенням і побудовою земляних та дерев'яних укріплень на Великому городищі в другій половині-кінці Х ст.

5. Протягом археологічних досліджень виявлено до десяти тисяч артефактів, з яких до колекції взято майже чотири тисячі. Серед них - колекції реставрованих горщиків Х-ХІІ ст., господарських, побутових, ювелірних виробів зі заліза, глини, кістки, каменю, скла, кольорових металів. Вони свідчать про розвиток ремесел, промислів, побуту та торгових зв'язків давніх бужан.

6. Матеріали слов'яно-руського часу дозволяють ставити і, по можливості, вирішувати чимало актуальних проблем зазначеного періоду, зокрема, виникнення, становлення, розвитку міст Волині.

7. Колекція знахідок слов'яно-руського часу разом із колекціями реставрованого посуду, скляних, залізних, шкіряних знахідок XVI-XVII ст. дозволяє створити відділи слов'янського, києво-руського, пізньосередньовічного періодів у краєзнавчому музеї якби він був.

Такий стан вивчення Буського археологічного комплексу на нинішній день. Він виглядає досить оптимістично - за результатами досліджень готується дисертаційна робота. День завтрашній хотілось би бачити таким же. Археологічний комплекс у Буську можна досліджувати ще щонайменше 30 років. Він того вартий.

буськ городище археологічний

Література

1. Довгань П. Звіт про археологічні розкопки в місті Буську Львівської області в 2001 р. // Науковий архів Інституту археології ЛНУ ім. І. Франка.

2. Довгань П. Звіт про археологічні розкопки в місті Буську Львівської області в 2002 р. // Науковий архів Інституту археології ЛНУ ім. І. Франка.

3. Довгань П. Археологічні дослідження городища в Буську, на передмісті Воляни // АДЛУ - 2002.

- Вип. 5. - С. 254-266.

4. Довгань П. Дослідження літописного Буська у світлі мікростратиграфічних спостережень // Нові технології в археології - Київ; Львів, 2002. - С. 79-86.

5. Довгань П. Звіт про археологічні розкопки в місті Буську Львівської області в 2003 р. // Науковий архів Інституту археології ЛНУ ім. І. Франка.

6. Довгань П. Звіт про археологічні розкопки в місті Буську Львівської області в 2004 р. // Науковий архів Інституту археології ЛНУ ім. І. Франка.

7. Довгань П. Звіт про археологічні розкопки в місті Буську Львівської області в 2005 р. // Науковий архів Інституту археології ЛНУ ім. І. Франка.

8. Довгань П. Звіт про археологічні розкопки в місті Буську Львівської області в 2006 р. // Науковий архів Інституту археології ЛНУ ім. І. Франка.

9. Довгань П. Колекція реставрованих горщиків з городища літописного Бужська // Вісник Інституту археології. - 2007. - Вип. 2. - С. 137-142.

10. Довгань П. Звіт про археологічні розкопки в місті Буську Львівської області в 2007 р. // Науковий архів Інституту археології ЛНУ ім. І. Франка.

11. Корчинский О.М., Петегирич В. М. Исследования летописного Бужска // АО 1984 г. - М., 1986.

- С. 251-252.

12. Літопис Руський. За Іпатським списком переклав Л. Махновець. - К., 1990.

13. Михальчишин І. Археологічні дослідження Львівського історичного музею // Археологічні дослідження на Львівщині у 1994 р. - Львів, 1994. - С. 10-11.

14. Петегирич В. Початки Белза і Буська та формування їх соціально-топографічної структури в Х-Х ст. // Галичина і Волинь у добу середньовіччя (до 800-річчя з дняч народження Данила Галицького). - Львів, 2001. С. 199-209.

15. Петегирич В. Початки Буська // Минуле і сучасне Волині й Полісся: край на межі тисячоліть. Матеріали Х Наукової історико-краєзнавчої конференції. - Луцьк, 2002. - С. 145-146.

16. Петегирич В., Чорновус В. Лев Чачковський - дослідник галицько-волинських міст княжої доби // Постаті української археології. МДАПВ. - 1998. - Вип. 7. - С. 93-94.

17. Раппопорт П.А. Отчет о работе отряда по изучению крепостей в 1962 г. Рукопис // Науковий архів Інститу українознавства ім. І. Крип'якевича АН України.

18. Раппопорт П.А. Военное зодчество западнорусских земель Х-Х^ вв. - Л., 1967.

19. Савчин І. Буськ у вирі століть. - Львів, 1996.

20. Тайлор Э.Б. Первобытная культура. - М., 1989.

21. Томенчук Б., Филипчук М. Буківна - літописний Биковен на Дністрі. - Івано-Франківськ, 2001.

22. ФилипчукМ. Дослідження давньоруського Буська у 1988 р. Рукопис.

23. Филипчук М. Звіт про рятівні роботи Буської госпдоговірної археологічної експедиції у 1988 р. // Науковий архів Інституту археології ЛНУ ім. І. Франка.

Размещено на Allbest.ru