Вітчизняна історіографія про репресії на промислових підприємствах України в 20-ті - початку 50-х років ХХ ст.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вітчизняна історіографія про репресії на промислових підприємствах України в 20-ті - початку 50-х років ХХ ст.

Крайнік Р.М.

Істориками розглядалося широке коло питань пов'язаних з проблемою радянського тоталітарного минулого. Зроблено титанічну наукову роботу, опрацьовано масу архівних та інших документів, написано чимало монографій, статей про масові безчинства, що мали місце в 20-х - початку 50-х років ХХ ст.

Основною метою дослідження є висвітлення вітчизняною історіографією масових політичних репресій на промислових підприємствах і транспорті УРСР в 20-ті - на початку 50-х років минулого століття.

Одним з перших українських науковців, хто досліджував сталінський терор, спираючись на архіви, є Ю. Шаповал. Беручи до уваги широку документальну базу репресій, він дослідив боротьбу вищого партійного керівництва проти власного народу [1]. Це по-суті перша вітчизняна монографія, опублікована за часів існування СРСР, присвячена проблемі масового політичного терору в Україні. Історик, досліджуючи силові структури тоталітарної держави, висвітлив їх брутальну діяльність, зокрема фальсифікацію кримінальних справ та необґрунтовані, жорсткі покарання різних категорій населення за не скоєні злочини. В праці безпосередньо згадується проблема масових політичних репресій на промислових підприємствах України. В іншій монографії науковець розглядає політичні портрети окремих керівників радянської держави, зокрема Л. Кагановича, який керував репресивними заходами на залізницях УРСР [2].

Наукова цінність праць історика Ю. Шаповала підтверджується тим, що його творчий доробок ґрунтується переважно на матеріалах раніше засекречених фондів Державного архіву СБУ. В численному ряді наукових праць, історик розкриває раніше невідомі факти радянського терору в усіх сферах суспільно-політичного життя, безпосередньо торкаючись питання масових репресій на промислових підприємствах і транспорті УРСР, як невід'ємної частини свідомої антинародної політики Сталіна [3-5].

Проблему злочинів партії проти технічної інтелігенції розкрила одна із перших ґрунтовних колективних праць вітчизняних істориків В. Даниленка, Г. Касьянова, С. Кульчицького [6]. Автори використали матеріали раніше закритих спецфондів, за радянської влади недоступних для широкого загалу. Це дало змогу об'єктивно оцінювати хід каральних заходів на заводах, фабриках, підприємствах транспорту. Дослідники розкрили широкий спектр проблем пов'язаних з масовими репресивними діями сталінського режиму. Автори одними з перших на ґрунтовному науковому рівні здійснили спробу об'єктивно дослідити перший гучний показовий політичний процес, направлений проти технічної інтелігенції - «Шахтинську справу». Вчені, узагальнюючи своє дослідження приходять до висновку, що каральні органи СРСР діяли вибірково, проти конкретних категорій населення, в тому числі робітників. історіографія політична репресія тоталітарний

Значну роботу з дослідження проблеми масових сталінських репресій проти технічної інтелігенції зробив науковець Г. Касьянов. У працях історик дослідив складні взаємовідносини радянської інтелігенції та командно-адміністративної системи. Г. Касьянов, на шпальтах своїх публікацій, звертає особливу увагу на соціально-класовий склад та кількісні показники репресованої української інтелігенції. Науковець детально торкається показових політичних процесів, терору, переслідувань технічної інтелігенції в УРСР доби сталінізму [7-9].

Важливий науковий вклад у розкриття даної проблеми внесла дослідниця З. Лихолобова. Аналізуючи репресивно-каральні дії комуністичної партії, зокрема на залізничному транспорті та промислових підприємствах Донбасу, опублікувала праці, що безпосередньо стосуються проблеми політичних репресій на промислових підприємствах [10-12]. Безперечною заслугою дослідниці є повернення з історичного забуття цілої низки імен репресованих робітників та промислової інтелігенції

З другої половини 90-х років почали активізуватися регіональні дослідження масового терору проти різних категорій українського населення. У Південному регіоні нашої держави питаннями ґрунтовного дослідження радянського терору займається М. Шитюк, у Центральній частині України - В. Ченцов, на Сході - В. Нікольський.

Репресивні заходи радянського керівництва проти працівників промислових підприємств і транспорту детально розглянуті у праці В. Ченцова [13]. В ній історик широко дослідив тему червоного терору. Працюючи над монографією, детально опрацював велику кількість історіографічної літератури та архівних даних. Центральне місце в публікації займають органи держбезпеки та їх антинародна репресивна діяльність. Науковець зокрема проаналізував внутрішнє життя правоохоронних органів, дослідив масові антирадянські виступи та жорсткі способи їх придушення безжальною репресивною машиною. Значну увагу В. Ченцов звернув на репресивну політику проти працівників промислових підприємств та залізничного транспорту. Ця монографія є однією з перших ґрунтовно-узагальнюючих праць в напрямку дослідження репресій в 20-х роках минулого століття. Автор наукової публікації розглядає суть складного механізму політичних репресій, особливості антинародної політики на Україні.

Також історик досліджує опір населення тоталітарній владі. В роботі, на належному науковому рівні, розглядається радянське кримінальне законодавство, аргументовано, на фактах доводиться його антинародний характер.

У 2000 році побачила світ перша регіональна монографія дослідника сталінського тоталітарного режиму доктора історичних наук, професора М. Шитюка, присвячена масовим політичним репресіям на Півдні України [14]. Ця фундаментальна праця є унікальною за своїм змістом. Автор безпосередньо розглянув аспекти репресій проти різних категорій населення, зокрема, робітників промислових підприємств та технічної інтелігенції Південного регіону України. Монографія має солідну та оригінальну документальну базу, яку здебільшого становлять матеріали архівних фондів та кримінальні справи трагічних часів комуністичного терору. Історик досліджує еволюцію репресивного законодавства та аргументовано доводить його антинародний характер. В книзі окремо розглядається проблема «пізнього сталінізму». Робота містить таблиці та схеми, що додають наукової цінності виданню.

До широкого кола наукових інтересів дослідника М. Шитюка належать питання, які безпосередньо торкаються проблеми репресій на промислових підприємствах Півдня України. У своїх подальших роботах історик характеризує тяжке становище промислової інтелігенції та робітників у часи тоталітаризму, інші негаразди в суспільно-політичному житті країни 20-х - початку 50-х років [15-18].

Масові політичні репресії не обійшли стороною й залізничників України. Великий фактичний матеріал про працівників залізничного транспорту, що зазнали політичних репресій міститься у книзі «Постали із забуття. Репресовані залізничники (1919 - 1953)», в якій на ґрунтовному науковому рівні досліджено репресивну політику сталінського режиму проти робітників та керівництва Південно-Західної залізниці [19].

Коло наукових інтересів історика Ю. Бондарчука безпосередньо пов'язане з репресіями радянської системи проти українських залізничників. В наукових публікаціях дослідник детально аналізує криваву каральну діяльність органів НКВС, їхній постійний пошук нових анти- радянських елементів на залізничному транспорті УРСР [20-22].

В книзі «Сторінки Одеської залізниці», яка була видана за ініціативи працівників магістралі, з метою ознайомлення широкого загалу з історичним минулим залізниці, значна увага приділяється проблемі терору радянського керівництва проти залізничників [23].

У дослідженні даної проблеми цінну статистичну інформацію містять дослідження В. Нікольського. Аналізуючи репресивну діяльність органів державної безпеки, історик, у своїх публікаціях, наводить конкретну кількість репресованих громадян різних соціальних груп та національностей [24-26]. Своєрідним підсумком наукової діяльності попередніх років стала ґрунтовна монографія В. Нікольського, що побачила світ в 2003 році [27]. В ній історик систематизував та узагальнив досліджувані ним репресивно-каральні заходи радянського керівництва, дав їм кількісну характеристику, наводячи конкретні цифри репресованих громадян, зокрема працівників промислових підприємств і транспорту УРСР.

Велику роль у досліджені проблеми терору 20-х - початку 50-х років минулого століття в УРСР відіграє «Український історичний журнал». З початком демократизації суспільно-політичного життя та позбавленням ідеологічного тиску на історичну науку, це друковане видання почало публікувати праці дослідників репресивної політики радянського керівництва, що дало можливість збагатити науковий матеріал та більш глибоко висвітлити проблему репресій, утисків робітників та промислової інтелігенції в УРСР за часів сталінізму. Великий науковий інтерес мають праці дослідників, які безпосередньо торкаються політики масових політичних репресій на промислових підприємствах, транспорті УРСР поміщені на шпальтах цього друкованого видання [28-33].

З 1994 року започатковано вихід науково-публіцистичного журналу «З архівів ВУЧК - ГПУ - НКВД - КГБ». Мета його створення пов'язана з реабілітацією невинно репресованих громадян в часи стагнації та поверненням доброї пам'яті про людей, закатованих, безжально знищених радянською репресивною машиною. На шпальтах видання, дослідники публікують матеріали про політичний терор, що охоплював в 20-х - початку 50-х роках ХХ ст. все радянське суспільство. Значна частина статей стосується дослідження злочинів на промислових підприємствах УРСР [34-41].

В Україні це один з журналів, на сторінках якого детально висвітлюється масовий сталінський терор. Специфічне спрямування друкованого видання допомагає повною мірою розкривати та усвідомлювати причини, суть, наслідки терору, що мав місце в нашій державі.

Величезна кількість нових матеріалів, пов'язаних з масовими політичними репресіями проти працівників промислових підприємств, публікується у рамках державної програми підготовки науково- документальної серії книг «Реабілітовані історією» [42-48]. Дослідниками з усієї України, під час її підготовки, опрацьовано тисячі архівно-слідчих справ репресованих, зроблено об'єктивний аналіз трагічного минулого українського народу. Об'єм науково-документальної серії книг передбачав вихід двадцяти семи томів, але величезний масив матеріалів не міг вміститися в ці рамки. Тому головною редакційною колегією на чолі з академіком П. Троньком прийнято рішення про видавництво додаткових книг. В цій серії поміщені біографічні нариси, спогади свідків про репресивну політику Сталіна та його оточення, що дає змогу усвідомлювати повною мірою аморальний бік репресивної політики на прикладі руйнування долі та життя тисяч невинних українських громадян, безжально закатованих радянською владою. Наукова цінність даної серії книг підтверджується тісною взаємодією редакційно-видавничих груп з обласними архівами, товариством «Меморіал», провідними регіональними науковцями. Короткі біографічні дані, поміщені в працях, дають детальну інформацію про фах, освіту, дати вироків і смертей репресованих співвітчизників. Велика кількість матеріалів про масовий терор проти працівників промислових підприємств і транспорту публікується в цих збірках вперше. В них розміщуються опрацьовані дослідниками архівні документи, багато з яких тільки вводяться до наукового обігу. Доповненням до картини терору є підбірка спогадів колишніх політв'язнів. На високому рівні аналізується репресивне законодавство. Авторами статей робляться об'єктивні висновки, щодо антинародної політики, зокрема проти конкретних категорій населення, та соціальних груп.

Книги науково-документальної серії «Реабілітовані історією» суттєво збагачують історичну науку новими даними про масовий політичний терор, зокрема проти робітників, залізничників та технічної інтелігенції.

Значний внесок у дослідження терору на промислових підприємствах і транспорті Півдня України зробили дослідники Миколаївської обласної редакційної колегії науково-популярної серії книг «Реабілітовані історією», які опублікували ряд випусків бюлетенів та книг, де наводилися факти репресивної політики [49-52].

Публікації в книзі «Правда через роки. Статті, спогади, документи» роблять суттєвий вклад у дослідження теми радянського терору, що спрямовувався проти працівників промислових підприємств Донбасу в 20-ті - початку 50-х років минулого століття. Статті В. Нікольського, Б. Парсенюка, З. Лихолобової безпосередньо стосуються проблеми масових репресивних заходів на промислових підприємствах України [53-55].

За останні декілька років написано й захищено декілька докторських дисертацій та дисертацій кандидатів наук, які безпосередньо торкаються теми масового сталінського терору проти робітників промислових підприємств, транспорту УРСР та технічної інтелігенції [56-58].

Результатом наукового пошуку істориків незалежної України, стало видання сотень різноманітних публікацій, в яких були висвітлені різні грані сталінізму, в тому числі репресивна політика на промислових підприємствах УРСР в 20 - 50-х роках ХХ ст.

Постійно з'являються нові серйозні дослідження, автори яких прагнуть максимально об'єктивно оцінити добу тоталітарного терору.

Для вітчизняних істориків, з демократизацією суспільно-політичного життя, розкриваються нові дані про часи тоталітаризму. Матеріали є максимально достовірними, допомагають науковцям реконструювати реальний процес дії репресивної сталінської машини проти конкретних категорій населення.

Проведений аналіз масових політичних репресій в Україні проти робітників, залізничників, технічної інтелігенції довів, що незважаючи на великий масив матеріалів, на сучасному етапі історичного розвитку ще недостатньо розкрита проблема репресій на промислових підприємствах УРСР, які провадив сталінський режим, багато суперечливих фактів історичного минулого потребують широкого наукового дослідження.

Література

1. Шаповал Ю. У ті трагічні роки: Сталінізм на Україні/ Юрій Шаповал. - К. : Політвидав України, 1990. - 141 с.

2. Шаповал Ю. Україна 20 - 50-х років: сторінки ненаписаної історії/ Юрій Шаповал. - К.: Наукова думка, 1993. - 350 с.

3. Шаповал Ю. Людина і система. Штрихи до портрета тоталітарної доби в Україні/ Юрій Шаповал. - К.: Інститут національних відносин і політології НАН України, 1994. - 270 с.

4. Шаповал Ю. Україна ХХ століття: особи та події в контексті важкої історії/ Юрій Шаповал. - К.: Наукова думка, 2000. - 560 с.

5. Шаповал Ю. Переддень і апогей великого терору/ Ю. Шаповал // Політичний терор і тероризм в Україні. ХІХ - ХХ ст. Історичні нариси. - К.: Наукова думка, 2002. - С. 400-495.

6. Даниленко В. Сталінізм на Україні: 20 - 30-ті роки/ В. Даниленко, Г. Касьянов, С. Кульчицький. - К.: Наукова думка, 1991. - 344 с.

7. Касьянов Г. «Шахтинська справа»/ Г. Касьянов // Під прапором ленінізму. - 1989. - № 22. - С. 55-61.

8. КасьяновГ. Сталінізм і українська інтелігенція (20 - 30-ті р.)/ Г. Касьянов,

В. Даниленко. - К.: Наукова думка, 1991. - 96 с.

9. Касьянов Г. Українська інтелігенція 1920-х - 30-х р.: соціальний портрет та історична доля/ Георгій Касьянов. - К.: Глобус, 1992. - 176 с.

10. Лихолобова З. Сталінський тоталітарний режим та політичні репресії кінця 30-х років в Україні: (Переважно на матеріалах Донбасу)/ Зінаїда Лихолобова. - Донецьк: ДонДУ, 2006. - 279 с.

11. Лихолобова З. Найбільша чистка в Донбасі/ Зінаїда Лихолобова // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. - 1995. - № 1/2. - С.177-189.

12. Лихолобова З. Тоталітарний режим та політичні репресії в Україні в другій половині 1930-х років (переважно на матеріалах Донецького регіону)/ Зінаїда Лихолобова. - Донецьк: ДонДУ, 2006. - 279 с.

13. Ченцов В. Політичні репресії в радянській Україні, 20-ті роки/ Володимир Ченцов. - Тернопіль: Збруч, 2000. - 482 с.

14. ШитюкМ. Масові репресії проти населення півдня України в 20-ті - 50-ті роки ХХ століття/ Микола Шитюк. - К.: Тетра, 2000. - 532 с.

15. ШитюкМ. Директор суднобудівного заводу/ М. Шитюк // Реабілітовані історією. - К. - Миколаїв. - 2000. - С.253-259.

16. ШитюкМ. Еволюція репресивно-каральної системи в Радянській Україні / М. Шитюк // Український історичний журнал. - 2001. - № 3. - С.128-142.

17. Шитюк М. Здійснення насильницької політики влади на промислових підприємствах Півдня України/ М. Шитюк // Історія України: маловідомі факти. - 2001. - № 12 - С.432-439.

18. Шитюк М. Останній сталінський удар: післявоєнні репресії на Півдні України/ М. Шитюк // Проблеми історії України. - 2002. - № 6. - С.468-489.

19. Постали із забуття. Репресовані залізничники (1919 - 1953)/ [ упорядкув., Л. Абраменко ]. - К.: Транспорт України, 2001. - 173 с.

20. Бондарчук Ю. Кадрові втрати українських залізниць в ході масових операцій ДПУ-НКВС УСРР «по очищенню прикордонної смуги»/ Ю. Бондарчук // Історія України: Маловідомі імена, події, факти. - 1997.- № 2. - С.239-245.

21. Бондарчук Ю. Каральні операції на українських залізницях в першій половині 30-х років/ Ю. Бондарчук //З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. - 1997. - № 1/2. - С.119-127.

22. Бондарчук Ю. Каральні операції органів НКВС України по вилученню «троцькістсько-зінов'євських елементів» на залізничному транспорті/ Ю. Бондарчук // Історія України: Маловідомі імена, події, факти. - 1998. - №.

3. - С.125-136.

23. Линюк Ю. Сторінки історії Одеської залізниці/ Юрій Линюк. - Одеса: Астропринт, 2005. - 252 с.

24. Нікольський В. Статистика політичних репресій 1937 р. в Українській РСР/ В. Нікольський // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. - 2000. - № 2/4. - С.103-112.

25. Нікольський В. Статистика соціального складу репресованих радянськими органами державної безпеки у 1943 - 1957 роках/ В. Нікольський // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. - 2003. -№ 1. - С.103-129.

26. Нікольський В. Репресії за «лімітами» (1937 - 1938 рр.) // Український історичний журнал. - 2006. - № 3. - С.210-223.

27. Нікольський В. Репресивна діяльність органів державної безпеки СРСР в Україні (кінець 1920-х - 1950-ті рр.). Історико-статистичне дослідження: Монографія/ Володимир Нікольський. - Донецьк: ДонДУ, 2003. - 624 с.

28. Бойко М. Промислова статистика - джерело з історії робітничого класу України 20 - 30-х років/ М. Бойко // Український історичний журнал. - 1990. - № 1. - С.31-39.

29. Панченко П. Виникнення і розвінчання міфу про комуністичне ставлення до праці/ П. Панченко // Український історичний журнал. - 1992. - № 12. - С.32-38.

Размещено на Allbest.ru