Інформативні можливості газети "The Times" для дослідження індустріальної модернізації міст Південної України у другій половині ХІХ – на початку ХХ століття

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інформативні можливості газети "The Times" для дослідження індустріальної модернізації міст Південної України у другій половині ХІХ - на початку ХХ ст.

Колесник В.Ф., Водотика Т.С.

Інформативний потенціал періодичної преси як історичного джерела був і залишається значним. І це цілком зрозуміло, адже якщо, наприклад, мемуари та щоденники відбивають психологію та внутрішній світ людини, то газети та журнали є відбитком громадської думки, відображенням настроїв тієї частини суспільства, що є читацькою аудиторією певного періодичного видання. Закономірно, що на матеріалах періодики досліджують культурні процеси, суспільно-політичне життя, національні рухи тощо [1].

Періодичні видання належать до масових джерел, яким притаманна типовість інформації. Аналіз масових джерел, в тому числі періодики, дає змогу простежити закономірності, загальні тенденції розвитку. Газети потребують відповідних навичок не так опрацювання, як відбору матеріалу. Адже фізично важко переглянути всі підшивки і виокремити потрібні статті. Тому особливої уваги вимагають методи вибірки, класифікації статей та повідомлень за інформативністю [2,374].

Періодика завдяки спрямованості на читача містить надзвичайно різнорідну інформацію. Скажімо, реклами та оголошення говорять про бізнес-клімат, купівельну спроможність та рівень споживацьких запитів, наклад газети певного спрямування є індикатором читацьких очікувань, готовності аудиторії сприймати ту чи іншу інформацію, листи є реакцією на редакційну політику, ба навіть голосом громадянського суспільства, критичність газети розкаже про її (не)готовність бути "цепним псом" демократії. Статті про ті чи інші міста, підприємців, заводи, характер відповідних сюжетів є показником включеності їх до ринку та модернізацій них процесів, відкритості чи закритості суспільству та громадській думці, (не) готовності працювати на власний позитивний імідж [3,118;4,57].

Публікації в іноземній пресі, в тому числі щодо міст Півдня України, цікаві з кількох причин. По-перше, їх вивчення дає можливість порівняти масштаб - наскільки місто інтегроване у міжнародні економічні зв'язки, промислово розвинене, пристосоване для потреб саме міжнародної торгівлі. По-друге, погляд іноземних кореспондентів на досягнення та негаразди міст на шляху модернізації є більш-менш незалежний, об'єктивний, у будь-якому випадку, інший. По-третє, європейська традиція журналістики давніша за вітчизняну, а тому ступінь критичності вища, а повідомлення різнорідніші, стиль та погляди цікавіші.

З європейськими газетами працювати важче, ніж з українськими чи російськими. Важкодоступні та малозрозумілі через труднощі перекладу, їх інформативні можливості недостатньо використовуються українськими істориками. На допомогу прийшов Інтернет. Принаймні дві британські газети, які виходили у другій половині ХІХ ст., мають свої електронні архіви - "The Times" i "The Guardian".

Отже, розвідка має на меті показати специфіку інформативних можливостей британської преси для вивчення та ілюстрування модернізаційних процесів в містах Півдня України у другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. Для аналізу повідомлень про міста Півдня України обрано "The Times". Саме ця газета була в другій половині ХІХ ст. (і значною мірою залишається зараз) символом британського стилю життя та мислення.

Видання було засноване 1 січня 1785 року книговидавцем Джоном Волтером. Впродовж перших трьох років існування газета еволюціонувала від рекламного видання на чотирьох сторінках до повноцінної щоденної газети на 12 шпальтах. Швидке досягнення успіху стало можливим завдяки гарній технічній організації видавництва, помірній ціні, ранньому часу виходу та безпрецедентній інформованості кореспондентів. Передові статті, написані зі знанням справи та відповідно до найсвіжіших новин, дотримання найвищих стандартів журналістики, педантизм та точність, незалежні, ліберальні, чітко артикульовані та аргументовані ідеї, поєднання втілення духу британського істеблішменту з постійними новаціями (наприклад, саме "The Times" найняла першого в світі військового кореспондента Вільяма Говарда Рассела для висвітлення Кримської війни і завдяки йому британський уряд першим отримав мирні пропозиції російського уряду) - все це забезпечило виданню непересічний вплив на суспільну думку не лише в межах Сполученого Королівства, а й в усьому світі. В перспективі це означало формування стійкої традиції демократичної преси - незалежність редакційної політики, фінансова незалежність, забезпечена надходженнями від реклами, анонімність кореспондентів.

Наприкінці ХІХ ст. впливовішою стає "масова преса", а "The Times" відходить на другий план. Намагання розважити та перетягнути до себе читача викликало потік сенсацій, часом просто вигаданих. Ряд ризикованих публікацій похитнули імідж часопису [11]. Попри це газета сприймалася "респектабельними "читачами так, наче з її шпальт говорила сама істина. Її кореспонденти у країні та за кордоном, котрі друкувалися без імені, були дипломатичними працівниками та високопоставленими особами, у газети була інформація від найвищих урядових та бізнесових кіл, доступна лише їй. "Дезорієнтуючий заголовок у "The Times" може призвести до падіння уряду", - запевняли політики [11]. Тож не залишається сумнівів у достовірності та максимально можливій інформованості кореспондентів газети, в тому числі стосовно повідомлень про міста Півдня України та наслідки індустріальної модернізації в них. преса історичний джерело суспільство

Аналіз повідомлень газети суттєво спрощує наявність он-лайн версії. Складовою сайту газети віднедавна є архів. Процес пошуку відповідних статей полегшується можливістю вибору дати, пошуку за додатковим ключовим словом та автоматичним сортуванням за тематикою. Наприклад, понад 19 тисяч згадок про Одесу за 1860-1913 роки поділено за рубриками "бізнес та фінанси", "оголошення", "новини", "біржові таблиці", "політика", "листи в редакцію", "право", "судові процеси та суспільство", "офіційні повідомлення", навіть оголошення про смерть, весілля та народження.

Присутність і характер повідомлень про міста Півдня України зумовлені політичними та економічними факторами. Політичний аспект передбачає перш за все увагу до Чорноморського флоту. Економічні інтереси британського капіталу так само цікавили редакцію газети. Південні міста надавали широкі можливості для інвестування та примноження капіталів, торгової діяльності британських підприємців. Та й характер самої "The Times", її авторитетність, максимально можлива інформативність зобов'язували до об'єктивності та інформаційної насиченості.

Всі повідомлення про міста Півдня України в газеті умовно можна поділити на дві групи. Перша стосується умов для підприємницького діяльності, власне створення та функціонування підприємств, банківської сфери тощо. Друга група статей присвячена соціальним наслідкам індустріальної модернізації - себто яких змін зазнали прошарки робітників, самих підприємців, як змінився і чи змінився їх освітній рівень, світогляд, життєва позиція.

Кількість статей про певне місто в рамках певної групи може свідчити про (не)привабливість міста в якості об'єкта для інвестицій, місця розташування підприємства тощо. Наприклад, Єлисаветград згадується всього 26 разів, 24 з цих повідомлень присвячено страйкам та владній реакції на них впродовж 1904-1907 років, і ще кілька статей висвітлюють становище євреїв у місті. Миколаєву посвячено загалом 703 статті, з них 542 стосуються бізнесу та фінансів, 116 - поточних новин, 21 офіційне оголошення. Є навіть editorial (редакторська стаття), присвячена зростанню міста та його ролі в торгівлі та військово-морському будівництві. Херсон згадується у близько 200 публікаціях. 140 з них стосуються політичних новини, лише 83 висвітлюють підприємницьку діяльність та фінансовий стан міста. Показовою з точки зору підприємницької привабливості міста є категорія Stock Exchange Tables (біржові таблиці). Так, підприємства Херсона згадуються в них лише двічі, Миколаєва - 16, натомість Одеси - 582 рази [Підрахунки автора].

Статей, присвячених соціальним наслідкам модернізаційних процесів також не бракує. Це повідомлення про рівень життя робітників, розвиток інфраструктури, стану освіти тощо. Вони можуть стати прикладом того, що є соціально значимим для британців у порівнянні з українцями.

Переглядаючи повідомлення категорії фінанси та бізнес, одразу звертаємо увагу на переважання інформації довідкового характеру. Це таблиці вартості акцій, відомості щодо страхування вантажів, вартості та умов фрахту суден. Не рідкість і аналітичні статті. Для прикладу, до, під час та в перші роки після російсько-турецької війни 1877-1878 років, було опубліковано детальні звіти про стан російських імперських фінансів, банківської системи, залізниць, інформація щодо державних кредитів, їх (не)погашення тощо. Основна мета подібних публікацій - допомогти підприємцям оцінити (не)сприятливість умов для відповідної діяльності, визначити можливих партнерів (в цьому допоможе огляд російських банків) та ступінь ризику при інвестуванні [12].

Газета часто публікувала огляди діяльності окремих підприємств [14]. Наприклад, показовими є неодноразові замітки, присвячені Англо-Російському тресту. Ці статті радше аналізують загальний стан справ з британським інвестиціями в Росії. Так, зачіпається питання зростання та покращення якісних характеристик банківської системи в Росії - розширення банківської мережі, збільшення статутних фондів, участь іноземних, в тому числі британських, капіталів. Побіжно зачіпаються проблеми недосконалого оподаткування (зависокі ставки непрямих податків). Показово, що чи не половина статті присвячена розвитку соціальної інфраструктури в містах, в тому числі й Півдня України. Так, наголошується на "в цілому задовільних успіхах" в освітянстві - збільшення кількості учнів, розширення мережі початкових шкіл. Особливо наголошується на тому, що "розвиток провінційних міст і містечок зростає у прямій відповідності до поширення мережі закладів освіти. Пробудження та модернізація міст Росії відбудеться в найближчому майбутньому" [14]. Для цього, наголошував автор статті, треба якомога більше інвестувати у розвиток міської інфраструктури - електричне освітлення, каналізація, газифікація, залізниці тощо. Мовляв, так багато міст мають чудові можливості для торгівлі та підприємництва (як-от Херсон, Олександрівськ), але не приділяють досить уваги власному благоустроєві. Тож для іноземних підприємців набагато важливішими видавались ті результати індустріального зростання, які були доступні найбільшій кількості людей - не кількість робітників та прибутковість 9хоча і це також, безперечно), а наявність вдома води та електрики.

"The Times" також оприлюднювала інформацію щодо "конкуруючих фірм". Так, одна з подібних публікацій - приватного кореспондента про суднобудівний завод "Наваль" анонімного бельгійського акціонерного товариства у Миколаєві. Так, кореспондент детально описав технологію виробництва, асортимент та якість продукції, схвально відгукнувся про побічне виробництво - шрапнелі та торпед для військових кораблів за державними замовленнями [20;23].

І знову кореспондент наголошує на соціальних наслідках розширення виробництва. Зокрема, підкреслюється кваліфікованість та "натренованість" робітників кваліфікованими інженерами та інструкторами на базі напіввійськової організації режиму праці та відпочинку. Житло та вся необхідна інфраструктура для нормального функціонування працівників розташовувалась на території власне заводу. Не міг автор опустити і недоліків виробництва. Серед них, наприклад, залежність від імпортованої сировини, бо матеріали потрібної якості просто не виробляли в Росії. Але проблема потроху вирішувалась - підприємства міст Півдня України вже починали виробляти сировину потрібної якості і в цьому - ресурс подальшого розвитку Миколаєва взагалі, адже всі потрібні ресурси були поруч [20;23] преса історичний суспільство

Свідченням уваги до Миколаєва та міст Південного регіону загалом є публікація статті, присвяченої зростанню Миколаєва, його індустріального та військового значення [20]. Особливо наголошується на ролі центрального уряду в сприянні піднесенню міста - інвестиції, спеціалісти тощо. Мовляв, майбутнє Миколаєва - російський Портсмут. Детальна інформація про технічний рівень виробництва, акцент різкому поліпшенні якісної складової кораблебудування, здатності витримати конкуренцію Одеси у боротьбі за прибутки від зернового експорту переконувала у блискучому майбутньому міста. Та впливове видання помилилось. Попри величезні зусилля імперії, Миколаїв так і не став російським Портсмутом. Можливості торгової та підприємницької діяльності було звужено через домінанту військових інтересів та державних замовлень. Виробництво орієнтувалось не на ринок, а на "тепличні умови" урядових контрактів. Відтак, можливості Миколаєва (та ряду інших міст Півдня України) не було використано повною мірою.

Показовою з огляду на бажання видання забезпечити читачів максимально достовірною інформацією є стаття "кореспондента-інженера" про поклади залізної руди в Криворізькому басейні, стан розробки родовищ, компанії та об'єднання, що займаються видобутком. Особливо автор наголошує на тому, як криза 1908 року на світових ринках вплинула на розвиток індустрії, а також на можливостях для вивозу руди. Зацікавленості британських підприємців у криворізькій руді підігрівалась зручним розташуванням, близькістю до портів та заводів з переробки руди на готову продукцію чи напівфабрикати [15].

Впродовж останніх років ХіХ - початку ХХ ст. було надруковано низку статей про можливості торгової діяльності в Росії. Так, стаття 1909 року аналізує навіть скарги підприємців, які майже виключно стосуються російських експортерів і наголошує на тому, що британські консульства рідко коли можуть захистити підприємців. Упор кореспондент робить на необхідності засвоювати новітні методи підприємництва, тиснути на британську владу з метою добитись від неї захисту інтересів бізнесменів. Симптоматичним є висновок газети - відкриваються широкі можливості, система оподаткування є прийнятною, можлива співпраця з владою міст, є широкі потенційні ринки збуту, поклади руди та вугілля, виставки, на яких можна себе розрекламувати, та можливі перешкоди - в першу чергу загальна недовіра до Росії, ризик збанкрутувати. Публікація показова і з огляду на культуру підприємництва і на бізнесову привабливість Росії. Імперія своїми застарілими методами управління, зневагою до регіональних інтересів, нестабільною політичною ситуацією, протекціоністським відношенням до окремих підприємств (чим створювала нерівну конкуренцію), неповагою до прав людини (британців шокували єврейські погроми) знижувала привабливість міст Південного регіону для британських інвесторів [16].

Є публікації про окремі міста, наприклад, про Одесу, її підприємницький потенціал (мовляв, цим містом Росія по праву має пишатися), обсягам оборотів порту, структурі експорту та імпорту, технічному оснащення порту. Але такі надзвичайно сприятливі обставини чомусь не сприяють подальшому зростанню, а навпаки - обсяги зернових операцій падають. Причини - конкуренція сусідніх портів (Миколаїв та Херсон), банкрутство ряду фірм, що були пов'язані з Далеким Сходом. Власне, чи не уся стаття присвячена негативному впливу війни з Японією на одеських підприємців та їх прибутки. До речі, ці висновки повністю підтверджуються в дослідженні П. Герлігі, що є додатковим свідченням на користь достовірності "The Times". Ще раз наголосимо, економічні інтереси чи не найбільшого торгового порту імперії стали заручниками непродуманої імперської політики. Війна спричинила, окрім банкрутств орієнтованих на схід фірм, подорожчання і так надзвичайно дорогих фрахтів. Вітчизняні фрахти були вдвічі-втричі дорожчі за європейські та американські. Тож це закономірно вело до зниження конкурентоздатності експорту. І це на додачу до не завжди відповідної якості збіжжя, постійному бажанні обманути та заробити на а покупцеві! Не дивно, що Одеса почала втрачати позиції [19,6].

З усіх умов (не)сприяння підприємництву максимальна увага приділяється оцінці російських шляхів сполучення - кілька статей присвячено системі залізниць на Півдні, стану портів (є повідомлення про реконструкцію херсонського порту від 1901 та 1910 років), вартості фрахтів тощо. Ціла серія статей, опублікованих на початку 1900-х років аналізує ситуацію з вартістю фрахтів у чорноморських портах. Кореспондент зробив невтішний для російських портів висновок - фрахти в Сполучених Штатах Америки коштували дешевше, аніж в Херсоні. На цьому наголошує і Патриція Герлігі, вказуючи на причини зменшення обсягів експорту зерна з чорноморських портів, зокрема Одеси на початку ХХ ст. Безперечно, висока вартість фрахтів аж ніяк не сприяла формуванню підприємницької ініціативи у жителів міст Півдня України. Найпростіший бізнес, яким вони могли зайнятись (експорт хліба) вимагав значних початкових ресурсів і капіталів [20].

Листи в редакцію "The Times" є індикатором громадянської позиції читачів, сфер їх особливого зацікавлення, то є думка самих підприємців. Так, в номері від 5 вересня 1898 року було опубліковано лист підприємця, який вочевидь на собі відчув специфіку торгівлі з Росією. Автор листа детально описує всі потенційні можливості торгівлі в містах Півдня України - значні обсяги ринків, зростаючу купівельну спроможність як пересічних городян, так і підприємців з сільської місцевості, які наїжджали в місто оформляти контракти. Згадує він і негаразди, що його спіткали, але лейтмотив - зростаючі потреби портів у фрахтах британських суден, заводів в устаткуванні, сільськогосподарських виробників - у технологічно новому обладнанні і т.д. Словом, ще раз про те, як заробити в Росії і постаратись уникнути всіх підводних каменів [21].

Якраз це і намагалась здійснити одна британська фірма. Аби оминути високі протекціоністські тарифи неназвана фірма відкрила фабрику поблизу Одеси. Щоб якість продукції залишалась на британському рівні, фірма привезла своїх робітників. Російських робітників відправили "на стажування" до Шеффілда. Про реакцію робітників з Росії нічого не відомо, натомість британці були вкрай невдоволені. Ціни на товари зависокі, якість послуг погана, зарплатня не така висока, як мала б бути на їх думку. Оплату праці підвищили, але робітники залишились невдоволені, бо почались проблеми з дітьми, які не ходили до школи. Врешті, обурювало те, що їхніми ж руками налагодили виробництво на підприємстві, яке конкурувало з британським (в перспективі це могло позбавити їх роботи). Тож до суто економічних проблем британського бізнесу додались ще соціальні. Цей приклад є достатньо показовим - підприємці воліли піти на експеримент із "натуралізацією" британських робітників, аніж наймати місцевих [21].

Ніби підтверджуючи сумніви іноземних інвесторів у кваліфікованості місцевих робітників, ряд публікацій газети торкається поширеного в індустріальних містах явища сезонного робітництва. Із поступом індустріальної модернізації кількість сезонних робітників зростала й зростала. Одним із найбільших центрів по найму тимчасової робочої сили на Півдні України був Олександрівськ. Щорічно їх проходило через місто до 10 тис. тож підприємці мали можливість підібрати відповідні кадри. В той же час, плинність працівників, які могли піти знов на заробітки чи повернутись додому, не завжди високий рівень кваліфікованості - все це перетворювало питання штату на постійну проблему, на чому і наголошує кореспондент британського видання [9,73;22].

Індустріальна модернізація неодмінно супроводжується соціокультурними втратами. Невлаштовані, ображені люди, втрата традиційних ідентичностей та переформатування системи цінностей - ці процеси є неминучими і певні інституції в державі мають виконувати функцію пом'якшення та применшення соціальних втрат в процесі модернізації. В першу чергу маємо на увазі систему благодійності та церкву.

Публікації "The Times" якраз дають уявлення про соціальну значущість церкви у пом'якшенні негараздів модернізації та пов'язаних із ними соціальних та міжетнічних протиріч. Так, один із дописувачів видання 1889 року побував на зустрічі херсонського архієпископа Никона з паствою Одеси з нагоди 100-річчя захоплення загонами віце-адмірала

І. Дерибаса фортеці Хаджибей (14 вересня 1789 року). Кілька років потому в тій окрузі й була заснована Одеса. Під час промови архієпископа з натовпу пролунало провокаційне запитання, зміст якого зводився до наступного - чому по всьому Півдню України успіх супроводжує лише іноземців (колоністів, іноземних підприємців тощо). Кореспондент "The Times" чи не дослівно наводить відповідь архієпископа, яка його надзвичайно вразила. Архієпископ говорив чи не про усі недоліки місцевого робітництва - його неготовність довго і важко працювати, нехтування освітою ("Вони вважають нормою та навіть обов'язковим не віддавати дітей до школи). Натомість ті самі німці чи французи ніколи не відмовляються від роботи лише тому, що вона неприємна, вірять в непересічну роль освіченості і намагаються дати дітям якомога вищий рівень знань. Відповідь архієпископа прозвучала ляпасом місцевим робітникам. А кореспондент, коментуючи виступ архієпископа, відзначає, що конкуренція з боку тих же євреїв та німців мала б підштовхнути місцеве населення до активнішого пошуку роботи, самовдосконалення, словом більш активного пристосування до вимог та викликів індустріальної модернізації. Мовляв, навіть якщо їх священики наголошують на таких важливих недоліках, то яким же має бути реальний стан справ? Справжнім культурним шоком для британського кореспондента стало видовище масових святкувань сезонних робітників. Йому незрозуміло як можна було всі й без того мінімальні заробітки витрачати на горілку [23].

Але для нас в аспекті аналізу соціальних наслідків індустріальної модернізації важливо інше. Замість того, аби пристосовуватись, переселятись в міста, набувати кваліфікації та досвіду роботи, робітники воліли працювати посезонно, отримуючи мізерну платню та звинувачувати в усьому іноземців, закриваючи при цьому очі на їх важку працю. Єдиною ж формою дозвілля для робітництва були "алкогольні оргії". А зусилля церкви допомогти в адаптації, вказати на нові можливості та пом'якшити негаразди та ступінь соціального незадоволення не можна не оцінити схвально.

Отже, підбиваючи підсумки відмітимо, що статті газети "The Times" містять різнорідну інформацію стосовно особливостей індустріальної модернізації в містах Півдня України. Достовірність повідомлень "The Times" викликає мінімум сумнівів через авторитетність видання, хоч це і не виключає необхідності критики повідомлень кореспондентів. Крім того, висновки кореспондентів газети багато в чому співпадають з повідомленнями інших джерел, наприклад, звітами британських консулів, статистикою тощо. Незалежність, неординарність поглядів, представлення різнобічної інформації різного походження допоможуть об'єктивно відтворити процес проходження містами Півдня України етапу індустріальної модернізації.

Однією з чільних характеристик модернізаційних процесів є їх соціальна ціна, себто ті втрати, яких зазнає суспільство в процесі пристосування до нових умов. Британське видання оцінювало кваліфікованість робітників, рівень розвитку підприємництва, якість життя в містах Півдня України з висоти європейських стандартів, тож можна відчути різницю, як-то кажуть.

Статті "The Times" дають можливість поглянути на міста Півдня України з точки зору британських підприємців, оцінити ступінь їх інвестиційної привабливості та поступ на шляху модернізації, виокремити пріоритетні сфери британських капіталовкладень, оцінити методи ведення справ британськими підприємцями та порівняти з українськими/ російськими. Аналіз публікацій на соціальні та культурні теми допоможе акцентувати увагу на ключових, з європейської точки зору, проблемах і досягненнях. Врешті, статті про міста Півдня України в другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. створюють певний образ регіону та кожного конкретного міста, який впливав на зв'язки у ХіХ ст. і напевне є тяглим у часі.

Література

1. Романюк М.М. Українська преса Північної Буковини як джерело вивчення суспільно-політичного життя краю (1870-1940 рр.): Автореф. дис...д.і.н.: 07.00.06 / Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського. - К., 2000. - 36 с.

2. Антонченко Т.В. Періодична преса Києва як джерело вивчення суспільно-політичної історії України (1905-1914 рр.): Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.06 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка - К., 2004.

3. Грєбцова І.С. Періодична преса в суспільному розвитку Південного степового регіону Російської імперії (1820-1865): Автореф. дис... д-ра іст. наук: 07.00.02 / Одеський національний ун-т ім. І.І.Мечникова - О., 2002.

4. М.Ф. Дмитрієнко. Джерела історичні // Енциклопедія історії України: В 5 т. - Т.2. - К.: Наукова думка. 2004.

5. Макарчук С. Писемні джерела з історії України: Курс лекцій. - Львів: Світ, 1999. - 352 с.

6. Джерелознавство історії України. Довідник: Навч. посібник для студентів вузів. - К.: Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М.Грушевського НАН України, 1998. - 211 с.

7. Источниковедение: Теория. История. Метод. Источники российской истории: Учеб. пособ. - М.: Рос. гуман. ун-т, 2000. - 720 с.

8. Герлігі Патриція. Одеса. Історія міста, 1794-1914. К.: Критика, 1999.

9. История печати. - В 3-х т. - Т.1. - М., Аспект-Пресс, 2001. - 344 с.

10. Історія міст і сіл Української РСР.Николаевская область. - К.: Гол. ред. УРЕ АН УРСР, 1981. - 709 с.

11. История городов и сел Украинской РСР. Запорожская область. - К.: УСЭ, 1981 - 726 с.

12. История городов и сел Украинской РСР. Одесская область. - К.: УСЭ, 1978. - 866 с.

13. The Times. - Епсусіор dia Britannica Online: [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.britannica.com/EBchecked/topic/596228/ The-Times

14. Ворошилов В.В. Журналистика. - СПб., 2000. - 320 с.

15. Russian Financial Statistics // The Times | August 22, 1877. - Р.13. - Режим доступу: http:// www.timesonline.co.uk/ tol/ ArticleViewer. arc?articleId = ARCHIVE-The_Times-1877-08-22-04-001, ARCHIVE-The_Times-1877-08-22-04

16. TheAnglo-Russian Trust// The Times | November 20, 1911. - Р.10. - Режим доступу: http://www.timesonline.co.uk/articleId=ARCHIVE-The_Times- 1911-11-20-17-001,ARCHIVE-The_Times-1911-11-20-17

17. Iron-Ore In Southern Russia // The Times | September 21, 1910. - P.8. - Режим до ступу: http://www.timesonline.co.uk/tol/ArticleViewer. arc?articleId=ARCHIVE-The_Times-1910-09-21-13-006,ARCHIVE- The_Times-1910-09-21-13

18. British Trade With Russia // The Times | September 5, 1898. - P.14. - Режим доступу: http://www.timesonline.co.uk/articleId=ARCHIVE-The_ Times-1898-09-05-13-001,ARCHIVE-The_Times-1898-09-05-13

19. British overseas trade. Possibilities in Russia // The Times | November 5, 1909. - P.8. - Режим доступу: http://www.timesonline.co.uk/tol/ArticleViewer. arc?articleId=ARCHIVE-The_Times-1909-11-05-14-001,ARCHIVE- The_Times-1909-11-05-14

20. The Trade Of Odessa And The War // The Times | November 15, 1904. - Р.7. - Режим доступу: : http:// www.timesonline.co.uk/ tol/ ArticleViewer. arc? ARCHIVE-The_Times-1904-11-15-12-001

21. Nicolaieff And Its Growing Industrial and Maritime Importance // The Times | July 15, 1912. - P.2. - Режим доступу: http://www.timesonline.co.uk/tol/ emailArticleViewer.arc?articleId=ARCHIVE-The_Times-1912-07-15- 15-001,ARCHIVE-The_Times-1912-07-15-15

22. British trade in Southern Russia // The Times | April 4, 1904. - P.12. - Режим доступу: http://www.timesonline.co.uk/ARCHIVE-The_Times-1904-04- 04-02-002,ARCHIVE-The_Times-1904-04-04-02

23. The New Port At Kherson. - The Times | August 2, 1901. - P.7. - Режим доступу: http://www.timesonline.co.uk/articleId=ARCHIVE-The_ Times-1901-08-02-05-017,ARCHIVE-The_Times-1901-08-02-05

24. http://archive.timesonline.co.uk/tol/keywordsearch.arcffARBOUR WORK AT KHERSON // The Times | September 21, 1910. - P.8. - Режим доступу: http://www.timesonline.co.uk/tol/emailArticleViewer. arc?articleId=ARCHIVE-The_Times-1910-09-21-14-010,ARCHIVE- The_Times-1910-09-21-14

25. The Russian Railways //The Times | January 25, 1869. - P.7. - Режим доступу: http://www.timesonline.co.uk/tol/emailArticleViewer.arc?articleId= ARcHlVE-The Times-1869-01- 25-04-003,ARCHIVE-The_Times-1869-01-25-04

26. Remarkable Rise In Black Sea Freights // The Times | October 15, 1912. - P.9. - Режим доступу: http://www.timesonline.co.uk/tol/emailArticleViewer. arc?articleId=ARCHIVE-The_Times-1912-10-15-15-009,ARCHIVE- The_Times-1912-10-15-15

27. British Trade With Russia. To the Editor Of Times // The Times | September 5, 1898. - P.14. - Режим доступу: http://www.timesonline.co.uk/tol/ emailArticleViewer.arc?articleId=ARcHlVE-The_Times-1898-09-05- 13-001,ARCHIVE-The_Times-1898-09-05-13

28. The Labouring Classes In Russia // The Times | June 10, 1870. - P.12. - Режим до ступу: http://www.timesonline.co.uk/ARCHIVE-The_Times-1870-06- 10-04-002,ARCHIVE-The_Times-1870-06-10-04

29. If the same advantage.// The Times | October 7, 1889. - P.10. - Режим доступу: http://www.timesonline.co.uk/articleId=ARCHIVE-The_Times- 1889-10-07-09-003,ARCHIVE-The_Times-1889-10-07-09

Размещено на Allbest.ru