Нові пам’ятки археології на Правобережному Побужжі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Нові пам'ятки археології на Правобережному Побужжі

О.М. Сілаєв,

В.М. Конопля,

Ю.В. Плеханов

Співробітники Науково-дослідного центру “Рятівна археологічна служба” Інституту археології НАН України впродовж 2008-2010 рр. здійснювали археологічні вишукування, пов'язані, переважно, з експертизою земельних ділянок на території Львівської обл., а також проводили систематичні дослідження окремих територій в межах Сокальщини.

Вивчення пам'яток на цих теренах започаткували у кінці ХІХ ст. В. Антонович, Т. Сулімірський та Б. Януш [1. С. 64-65; 9. С. 205-213], а у другій половині ХХ ст. продовжили І. Свєшніков, О. Ратич, Р. Багрій, Л. Крушельницька, М. Пелещишин, Р. Чайка, І. Михальчишин, Д. Павлів, В. Петегирич та ін. [2-5; 6. С. 154-155)]. На кінець 90-х років ХХ ст. в регіоні було відомо лише декілька десятків пам'яток археології [5. С. 41-47].

В результаті проведених вишукувань НДЦ “Рятівна археологічна служба” Інституту археології НАН України на території Сокальщини виявлено 48 раніше невідомих різночасових поселень, з яких частина розміщені на правобережжі Західного Бугу, в долинах річок Болотня, Рата та Стасівка. Цей регіон входить до південно-східного краю Волинської височини, зокрема до Сокальського пасма. Західний Буг розділяє район на дві частини - Забузьку і Тартаківську, які фактично належать до різних ландшафтів. З них правобережна (Тартаківська) сторона характеризується лесовими місцевостями з поширенням сірих опідзолених ґрунтів. Основними характерними особливостями території, де проводились археологічні дослідження є рівнинність, незначне коливання відносних висот, слабоврізані річки, які повільно течуть серед заболочених заплав [8.27].Археологічні розвідки у жовтні 2008 р. проводились в поріччі Болотні та Рати - правосторонніх допливів р. Західний Буг на території Великомостівської міської ради. В околицях с. Куличків та м. Великі Мости виявлено і обстежено п'ять нових археологічних пам'яток:

Куличків-1 - поселення доби неоліту, зафіксоване на північно-східній околиці с. Куличків на віддалі близько 120 м в напрямку на північ від кладовища та за 200 м на схід від автодороги Великі Мости-Белз. Знахідки виявлено в стінці несанкціонованого кар'єру у верхній частині пагорба, розташованого у середній частині піщаної гряди.

В зрізі стінки кар'єру знайдено верхню частину поздовжньої пластини симетричних обрисів 30*18*5 мм, виготовленої з гологоро-кременецького кременю темно-сірого кольору, окрайки якої місцями підправлені зі сторони спинки дрібнофасетковою струменистою ретушшю (рис. 1, 2). За технологічними ознаками цей артефакт попередньо можна віднести до однієї з культур т. зв. “лісового” неоліту.

Куличків-2 - двошарове поселення доби неоліту, раннього та пізнього средньовіччя площею до 2 га, розташоване на північно-східній околиці с. Куличків на віддалі близько 30 м в напрямку на південь та південний схід від кладовища та за 20 м на схід від автодороги Великі Мости-Белз і поширюється вздовж пологого південного схилу першої надзаплавної тераси лівого берега р. Болотні. Виявлено археологічні матеріали у вигляді уламків ліпного та кружального посуду, кременевих виробів. Ці речові знахідки належать до двох культурно-хронологічних груп.

Найранішим в часі є відщеп з природно розколотої кременевої конкреції світло-сірого кольору, вкритий блідо-голубою патиною. Одна з його бічних окрайок підправлена зі сторони спинки суцільно нанесеною мікрозубчастою ретушшю (див. рис. 1, 1). Цей предмет слід пов'язувати з пізнім періодом палеоліту або з мезолітом.

Фрагмент стінки кружальної посудини товщиною 10 мм та діаметром 18 см датується, очевидно, кінцем Х-ХІ ст., так само як і інша аналогічна знахідка товщиною 7 мм. Вони мають світло-коричневе забарвлення, у зламі - чорне, а їх глиняна маса містить значну домішку дрібно- та середньозернистого піску.

Великі Мости-1 - поселення доби пізнього періоду доби бронзи та ранньозалізного часу розташоване на північно-східній околиці міста, безпосередньо на схід від крайніх садиб (вул. І. Франка) на віддалі близько 200 м в напрямку на північ від течії р. Рати. Воно займає вершину невисокого піщаного пагорба. Більша частина території пам'ятки зруйнована несанкціонованим кар'єром. Уціліло близько 2,5 га її території (120*250 м), що використовується як пасовище.

Поселення Великі Мости-1 виявила і попередньо дослідила у 1980 р. експедиція Львівського державного університету ім. Івана Франка під керівництвом М. Пелещишина. Тоді обстежено господарську яму, у заповнені якої трапились уламки кераміки і кременеві вироби. Комплекс зібраних матеріалів віднесено до культури лійчастого посуду [7. С. 298-299]. Однак, матеріали з наших розвідок дають підставу для іншого датування цієї пам'ятки.

Знайдені в піщаному кар'єрі та на прилеглій до нього території артефакти вказують на існування тут поселення висоцької культури. Лише окремі знахідки з кременю світло-сірого і сірого забарвлення можна віднести до доби пізнього мезоліту або неоліту. Ними є нижня частина поздовжньої 27*7*5 мм і середня частина поздовжньо-первинної 14*16*3 мм пластин, а також поздовжні відщепи розмірами 13*13*3 мм і 17*15*2 мм.

Ліпна кераміка висоцької культури представлена уламками денець діаметрами 6 см (див. рис. 1, 13), 8 см (див. рис. 1, 11), 10 см та 17 см (див. рис. 1, 15). Останній уламок придонної частини має злегка опуклу центральну частину, що при максимальній товщині 13 мм в центрі зменшується до майже 10 мм у місці стику із стінками тулуба товщиною 12 мм. Товщина інших денець, незначно увігнутих до середини, сягає 5-10 мм. Також в колекції посуду нараховується 22 екземпляри стінок посудин, два з них орнаментовані. В одному випадку декор, утворений різної величини нігтевими вдавленнями, передає композицію “колоска” або “ялинки”. Його нанесено на переломі корпусу посудини (див. рис. 1, 12). На другому фрагменті є штампований орнамент у вигляді рядка округлих в плані поодиноких ямок (див. рис. 1, 14). Знайдено також уламки вінець лійчастої миски з дещо потоншеним краєм діаметром 10 см (див. рис. 1, 9) і горщиків. Один з уламків останніх належить вінцям посудини діаметром 16 см із рівно зрізаним і дещо нахиленим назовні краєм (див. рис. 1, 10). Профілі інших аналогічних знахідок вказують на їхню належність до невеликих горщиків з потоншеними, заокругленими і дещо відхиленими назовні вінцями з діаметрами горловин в приблизних межах від 8 до 20 см (див. рис. 1, 5-7). Один з них прикрашений наліпним пружком, декорованим поодинокими відтисками округлого і сегментоподібного штампа (див. рис. 1, 8). Виявлена на пам'ятці кераміка має поверхні сіро-жовтого, меншою мірою - світло- коричневого кольору, дбайливо згладжені, в окремих випадках помірно лисковані. Глиняна маса у зламі чорна і лише деколи співпадає із забарвленням поверхні. Їй властивий міцний та рівномірний випал. В якості домішок додавались дрібний пісок і подрібнений шамот. Через надмірну інтенсивність домішок тісто набувало грудкоподібної структури. Іноді часточки шамоту у поперечнику сягали декількох міліметрів. Товщина стінок посудин зазвичай сягає 7-9 мм.

Кременевий комплекс цього висоцького поселення складається із 26 екземплярів. До виробів із вторинною обробкою належать такі артефакти:

- уламок нижньої частини лінзоподібного у поперечному перетині серпа - 39*26*9 мм (рис. 3, 2); - два аморфні нуклеуси для сколювання відщепів у якості заготовок розмірами 27*21*8 мм (рис. 3, 10) і 43*20*10 мм (див. рис. 3, 12);

- двобічно ретушований відщеп із суцільним негативом на спинці з частково збереженою жовновою кіркою - 24*38*7 мм (див. рис. 1, 3);

- поздовжній відщеп зі скісно загостреним зі сторони спинки мікрозубчастою ретушшю поперечним кінцем - 19* 13*4 мм (див. рис. 1, 4);

- безсистемний відщеп із залишком жовнової кірки - 32*44*11 мм (рис. 2, 7), ретушовані окрайки якого сходяться під кутом, а для їхньої обробки застосовано мікрозубчасту ретуш, нанесену частково зі сторони спинки;

- поздовжній відщеп з підправленими зі сторони спинки мікрозубчастою ретушшю поперечним і бічними краями - 42*48*12 мм (див. рис. 2, 4);

- однобічно ретушований первинний відщеп (ретуш мікрофасеткова, лускоподібна, нанесена в суцільний спосіб зі сторони спинки) зі слідами довготривалого перебування у вогні - 25*29*4 мм (див. рис. 2, 3);

- кінцевий скребок (похиле лезо сформоване нанесенням дрібнофасеткової лускоподібної ретуші) на поздовжньому відщепі із залишком жовнової кірки - 17*22*4 мм (див. рис. 2, 8).

- однобічно ретушований поздовжньо-первинний відщеп (ретуш мікрозубчаста, нанесена частково зі сторони спинки) - 60*40* 12 мм;

- поздовжньо-первинна пластина - 44*19*5 мм, бічний край якої в районі кінчика загострений на спинці за допомогою часткової мікрозубчастої ретуші (див. рис. 2, 6);

- поздовжня пластина із негативами від поперечного сколювання (кінчик виробу оброблено зі сторони спинки дрібнофасетковою лускоподібною ретушшю) - 90*28*7 мм (див. рис. 2, 9);

- безсистемна парапластина - 35*15*5 мм (див. рис. 2, 2), бічний край якої загострений зі сторони спинки перервистою мікрофасетковою лускоподібною ретушшю;

- однобічно ретушована ребристо-поздовжня парапластина із залишками жовнової кірки - 81*35*5 мм (див. рис. 2, 10);

- безсистемно-первинний відщеп - 35*25*5 мм, оброблений по периметру бічних країв мікро- та дрібнофасетковою лускоподібною ретушшю, нанесеною частково з обох сторін сколу (див. рис. 3, 1);

- поздовжньо-первинний відщеп - 25*28*6 мм, бічні краї якого підправлені частковою мікрофасетковою лускоподібною ретушшю з обох площин (див. рис. 3, 8);

- однобічно ретушований поздовжній відщеп із залишками жовнової кірки - 44*38*7 мм (рис. 3, 3), бічний край якого оброблений зі сторони спинки у суцільний спосіб дрібно- і середньофасет-ковою лускоподібною ретушшю;

- однобічно ретушований скол - 28*30*5 мм, бічна окрайка якого підправлена зі сторони спинки частковою дрібнофасетковою лускоподібною ретушшю (див. рис. 3, 9);

- ребристо-первинний відщеп - 47*29*10 мм з ретушованими (ретуш дрібнофасетково лускоподібна, нанесена перервисто зі сторони спинки) кінчиком та бічним краєм (див. рис. 3, 8);

- подвійно-кінцевий скребок на безсистемному відщепі розмірами 36*20*5 мм з асиметричними похилими і напівкрутими лезами, обробленими дрібнофасетковою лускоподібною ретушшю (див. рис. 3, 4);

- ребристо-первинний відщеп - 31*18*8 мм (див. рис. 3, 6), сплощений поперечний і бічний краї якого підправлені двосторонньою дрібно- та крупнофасетковою лускоподібною ретушшю;

- однобічно ретушований поздовжній відщеп (ретуш мікрозубчаста і мікрофасеткова лускоподібна, нанесена перервисто зі сторони черевця) - 29*21*9 мм (див. рис. 3, 11);

- відщеп із суцільним негативом на спинці та із залишком жовнової кірки - 27*26*6 мм (див. рис. 3, 7), окрайка якого загострена дрібнофасетковою лускоподібною ретушшю, нанесеною частково зі спинки.

Великі Мости-2 - багатошарове поселення періоду енеоліту, доби бронзи, пізньоримського часу та княжої доби розташоване на віддалі близько 1,2 км в напрямку на північний-схід від м. Великі Мости (вул. І. Франка), за 0,7 км на захід від садиб невеликого хутора (с. Борове) та за 0,3 км в напрямку на північ від течії р. Рати. Воно займає середню частину невисокої піщаної гряди серед заплавної долини на узліссі рідкого лісу. Площа пам'ятки сягає 0,5 га (50*120 м). Поверхня частково зруйнована кар'єром і зара використовується як пасовище.

Під час поверхневих вишукувань та у зачистці, зробленій в стінці невеликого кар'єру, виявлено численні археологічні матеріали у вигляді уламків ліпного та кружального посуду, кременевих виробів. Знахідки належать до чотирьох різних культурно-хронологічних горизонтів.

Три вироби з кременю світло-сірого кольору віднесені до пізнього періоду палеоліту. Це, зокрема, бічний різець, виготовлений на нижній частині поздовжньої пластини 35*18*7 мм (рис. 4, 2) і два відщепи - безсистемно- первинний 20*15*3 мм та безсистемний 18*22*3 мм.

В комплексі артефактів окрему позицію займає асиметрична трапеція, близька за формою до паралелограма, сформована на середній частині поздовжньої пластини 23*13*3 мм (див. рис. 4, 10). Подібні вироби на теренах Сокальщини з'являються в пізньому мезоліті, а найближчі аналоги відомі з пам'яток типу Раделичі у Верхньому Подністер'ї. Цілком допустимо, що трапеція належить і до періоду неоліту, опосередкованим доказом чого є знаходження в зачистці кар'єру двох фрагментів стінок ліпних посудин сіро-жовтого кольору товщиною 5 і 8 мм. Спільною рисою останніх в технологічному аспекті є домішка у глиняній масі мікрочасточок шамоту, вапняку та поодиноких зерен жорстви до 4-6 мм у поперечнику. Крім того, в глиняній масі залишились пустоти від вигорілої під час випалу органіки. Внутрішня поверхня кераміки згладжена віхтем. За технологією виготовлення ця кераміка близька до посуду т. зв. “лісових” неолітичних культур, зокрема гребінцево-ямкової або гребінцево- накольчастої.

З висоцькою культурою пов'язані два уламки стінок ліпних посудин та численні кременеві артефакти. Одна з керамічних знахідок належить посудині діаметром 16 см і товщиною 10 мм (див. рис. 4, 12), вона прикрашена наліпним масивним ґудзом овальної форми діаметром 5 см та висотою до 1,3 см. Зовнішня поверхня обличкована сіро-коричневим ангобом. Глиняна маса чорного кольору має підвищений вміст подрібненого перепаленого кременю та шамоту, що сягає 4-5 мм у поперечнику. Таке ж забарвлення і вміст глиняної маси притаманні другому уламку. Серед кременевих виробів чотири предмети (фрагменти типологічно неокреслених відщепів) мають сліди перебування у вогні. Ці знахідки опосередковано вказують на можливе розташування в місці їх виявлення наземної житлово-господарської споруди. Один предмет із кременю - безсистемний відщеп розмірами 30*23*10 мм темно-сірого кольору з цятково- плямистою текстурою темно-коричневого та світло-сірого забарвлення нагадує сировину туронського походження, відому під назвою госцєрадовської. її поклади локалізуються на невеликій за площею території в басейні Середньої Вісли у вигляді перевідкладених льодовиковою трансгресією конкрецій. Ця знахідка може свідчити про ймовірні контакти між носіями лужицької культури Повіслення та висоцької культури з території Сокальщини. Інші артефакти виготовлені з гологоро-кременецького кременю темно-сірого, майже чорного кольору з плямистою та, спорадично, смугастою текстурою:

- кінцевий скребок на ребристо-первинному відщепі - 60*40* 12 мм (див. рис. 4, 8). Лезо напівокругле і сформоване за допомогою дрібно- та середньофасеткової лускоподібної ретуші. Цими ж її різновидами підправлено один з бічних країв сколу. Обробка здійснена в суцільний спосіб зі сторони спинки;

- однобічно ретушований поздовжній відщеп - 33*34*6 мм (див. рис. 4, 11). Ретуш окрайки дрібнозубчаста, нанесена суцільно зі спинки;

- скол із сокири - 28*19*3 мм, бічний край якого загострено зі сторони черевця частковою мікрозубчастою ретушшю (див. рис. 4, 3). Спинка виробу майже повністю зашліфована;

- двобічно ретушований радіальний відщеп - 35*38*9 мм (див. рис. 4, 5), оброблений дрібнофасетковою лускоподібною ретушшю, нанесеною частково на лівій окрайці зі сторони черевця та на правій - зі спинки;

- однобічно ретушований безсистемний відщеп - 48*28*7 мм (див. рис. 2, 1). Мікрозубчаста ретуш нанесена частково зі сторони спинки;

- кінцевий скребок зі стрілчастоподібним крутим лезом, сформованим за допомогою дрібнофасеткової лускоподібної ретуші. Він виготовлений на поздовжньому відщепі із залишком жовнової кірки - 25*17*5 мм;

- ребристо-поздовжній скол - 47*22*8 мм, бічна окрайка якого оброблена з обох площин суцільно нанесеною дрібнофасетковою лускоподібною ретушшю (див. рис. 4, 1);

- поздовжній відщеп - 35*25*5 мм з ретушованими поперечним і бічними краями (див. рис. 4, 4);

- безсистемна пластина - 26*13*3 мм;

- поздовжньо-первинний відщеп - 30*24*10 мм.

Наступні, ранньослов'янський та давньоруський культурно-хронологічні горизонти пам'ятки представлені фрагментом горловини кружального горщика діаметром близько 30 см і товщиною стінок 12 мм, сформованого на повільно обертовому крузі, а також двома фрагментами стінок кружальних посудин товщиною 8 та 10 мм. Поверхня посудини темно-сірого кольору, у зламі - чорного. Глиняна маса міцного випалу і містить домішки дрібного піску та часточки вапняку.

Великі Мости-3 - поселення княжої доби, розташоване на віддалі близько 0,75 км в напрямку на північний-схід від крайніх садиб м. Великі Мости (вул. І.Франка), за 1,5 км на схід від автодороги Великі Мости-Червоноград та за 0,5 км на північ від русла Рати. Воно займає узвишшя невисокого піщаного пагорба на краю лісу. Площа пам'ятки близько 1 га.

Під час поверхневих досліджень на поселенні виявлено матеріали у вигляді уламків кружального посуду ХІІ-ХІІІ ст.

Вони належать тонкостінним (товщина не перевищує 7 мм) кружальним посудинам, переважно округлобоким горщикам або глекам сіро-жовтого та світло-коричневого кольорів на зовні та чорного кольору - з середини. Глиняна маса посуду має добрий випал і містить значні домішки дрібно- та середньозернистого піску, від чого зовнішня поверхня досить шорстка на дотик. На деяких екземплярах є орнамент у вигляді паралельно нанесених неглибоких прямолінійних борозенок (див. рис. 4, 6) та слаборельєфних жолобків (див. рис. 4, 9, 13).

Ще дві нові пам'ятки виявлено у вересні-жовтні 2010 р. розвідковим загоном НДЦ “Рятівна археологічна служба” на правобережній стороні Західного Бугу в околицях с. Таратаків, що розташоване на південному лівому березі р. Стасівки:

Тартаків-1 - багатошарове поселення культури ранньоскіфського часу (лежницька група), черняхівської культури та княжої доби (ХІ-ХІІІ ст.) розташоване на віддалі близько 0,55 км на північ від села, на захід від дороги Тартаків-Копитів, за 180 м на південний захід від автомобільного мосту через р. Стасівку, вздовж підніжжя пологого північного схилу пагорба - першої надзаплавної тераси лівого берега цієї річки. В результаті поверхневих вишукувань на пам'ятці площею до 4 га виявлено численні артефакти.

Комплекс знахідок ранньозалізного часу складається з 15 фрагментів стінок ліпних посудин (рис. 11, 7). Ця кераміка має сіре, сіро-коричневе і світло- коричневе забарвлення, згладжену поверхню, а її глиняна маса містить домішки подрібненого шамоту, піску і жорстви. З лежницькою групою пов'язані такі кременеві вироби: двобічно ретушований поздовжній відщеп (ретуш мікро- і дрібнофасеткова нанесена зі сторони спинки, на лівій окрайці часткова, на правій - суцільна) - 40*23*4 мм (рис. 5, 1); однобічно ретушований безсистемно-первинний відщеп (ретуш дрібнофасеткова, нанесена зі сторони спинки) - 28*28*9 мм (див. рис. 5, 2); кременевий скол із сокири - 24*20*7 мм, одна поверхня якого має сліди шліфовування, що у пізніші часи був реутилізова- ний для кресала; три безсистемні уламки кременевих конкрецій.

Однак, найбільшу кількісно групу знахідок складають фрагменти керамічних виробів княжої доби - ХІ-ХІІІ ст. Це, переважно, уламки вінець (9 екземплярів) та стінок (50 екземплярів) горщиків різної форми. Форма перших з них різноманітна: два уламки належать до вінець з манжетоподібним профілем діаметрами 22 та 32 см (див. рис. 5, 3, 11), решта сім мають заокруглений край з внутрішньою закраїнкою (див. рис. 5, 4, 5, 7-10). Шість фрагментів боковин орнаментовано врізними прямолінійними борозенками, канелюрами або хвилеподібним орнаментом (див. рис. 5, 6, 12-15). Посуд переважно забарвлений у світло-сірий, світло-коричневий або сіро-коричневй кольори. Товщина знахідок коливається в межах 5-11 мм. Всі вони містять у глиняній масі різну за інтенсивністю домішку дрібного піску.

Тартаків-2 - багатошарове поселення культур ранньоскіфського часу (лежницька група), черняхівської, райковецької та княжої доби (ХІ-ХІІІ ст.), що розташоване на південній околиці села, за 0,4 км на південь від крайніх садиб, за 280 м на південний схід від тваринницьких ферм та за 100 м на схід та південиий схід від кладовища. Пам'ятка простягається вздовж пологого східного схилу правого берега потічка - лівого допливу р. Стасівки і видовжена по лінії північний захід-південний схід вздовж вигину надзаплавної тераси. Її площа сягає понад 10 га (280*580 м). Виявлені на поселенні матеріали складаються з фрагментів ліпної та кружальної кераміки, кременевих виробів.

Речовий комплекс раньозалізного віку складається із фрагментованого ліпного посуду та кременевих знахідок. Уламки кераміки (16 екземплярів) мають світло-коричневе забарвлення, рідше - чорне, внутрішня поверхня - лискована, а зовнішня - горбкувата або рустована. Товщина знахідок коливається в межах 8-13 мм. На окремих фрагментах є слаборельєфний руст. Глиняна маса посуду міцного випалу, щільна, з домішкою піску, подрібненого шамоту і, меншою мірою, жорстви (різної величини фракції товченого кременю). Цю збірку доповнюють кременеві артефакти: повздовжній відщеп - 32*27*6 мм, однобічно ретушований в суцільний спосіб зі сторони спинки дрібнофасетковою лускоподібною ретушшю (рис. 6, 3); виріб (за формою близький до свердла) на ретушованому сколі - 37*21 мм (див. рис. 6, 2), жальце якого оброблене дрібно-, середньо- і крупнофасетковою лускоподібною ретушшю; вкритий білою патиною уламок середньої частини біфасіального серпа - 32*20*9 мм (див. рис. 6, 1), одна з площин якого повторно підправлена вздовж бічних країв мікросколами; уламок аморфного нуклеуса - 33*23*16 мм (реутилізований під відбійник) і два безсистемно-первинні відщепи.

Кераміка черняхівської культури представлена фрагментами стінок ліпного і кружального посуду. Забарвлення першого з них товщиною 6-12 мм світло-коричневе і темно-сіре, склад глиняної маси включає домішки піску та подрібненого шамоту. Уламок кружальної посудини має сіро-жовті лисковані поверхні.

Уламок денця та сім фрагментів стінок посудин, виготовлених на повільному гончарному крузі, у глиняній масі яких міститься інтенсивна домішка крупнозернистого піску, можна віднести до культури Лука- Райковецька УІІІ-ІХ ст.

У складі кружальної кераміки княжої доби є уламки вінець горщиків (24 екземпляри), краї яких здебільшого мають закраїнку, рідше вони манжето- подібні або з пружкоподібними виступами (див. рис. 6, 4-15, 17). Також виявлено уламки 167 денець, трьох накривок і 92 фрагменти стінок кружальних посудин. Серед останніх 11 декоровані врізними прямолінійними борозенками, різної ширини канелюрами і слаборельєфними пружками (див. рис. 6, 16, 18). Цей посуд товщиною 5-9 мм в основному забарвлений в темно-сірий, коричневий та сіро-коричневий кольори.

Таким чином, розвідковими дослідженнями НДЦ “Рятівна археологічна служба” ІА НАНУ у 2008 та 2010 роках на правобережжі Західного Бугу виявлено сім нових пам'яток.

Ці обстеження, насамперед, мали характер рятівних археологічних досліджень і були спрямовані на збереження нововиявлених пам'яток від руйнування. Дослідницькі роботи включали поверхневе обстеження та шурфування. В поодиноких випадках шурфування дозволило зафіксувати археологічні об'єкти - контури жител. Картографування і точна локалізація виявлених об'єктів здійснювалась з допомогою приладу GPS. Нововиявлені об'єкти культурної спадщини, окрім наукової фіксації, потребують включення до загального реєстру пам'яток археології Львівської обл., взятих під державну охорону, який не оновлювався з 2000 р.

Література

археологічний артефакт знахідка кремень

1. Антонович В. Б. Археологическая карта Волынской губернии // Труды ХІ Археологического съезда. - М., 1901. - Т. І. - С. 64-65.

2. Археологічні пам'ятки Прикарпаття і Волині кам'яного віку / За ред. О. Черниша, В. Ауліха, Л. Крушельницької, І. Свєшнікова, В. Цигилика. - К., 1981.

3. Археологічні пам'ятки Прикарпаття і Волині доби бронзи та раннього заліза / За ред. Л. Крушельницької, Л. Мацкевого, І. Свєшнікова, І. Поповича, Е. Балагурі, І. Герети. - К., 1982.

4. Археологічні пам'ятки Прикарпаття і Волині ранньослов'янського і давньоруського періодів / За ред. В. Ауліха, Л. Крушельницької, І. Свєшнікова, В. Цигилика, О. Черниша - К., 1981.

5. Михальчишин І. Р. Список пам'яток стародавньої історії Львівської області. - Львів, 1993.

6. Павлів Д. Пам'ятки кінця доби бронзи-початку ранньозалізної доби із с. Ульвівок на Сокальщині // МДАПВ. - 2006. - Вип. 10. - С. 154-155.

7. Пелещишин Н. А. Разведки в Западном Побужье // АО 1980 г. - 1981. - С. 298-299.

8. Природа Львівської області / За ред. К. Геренчука. - Львів, 1972.

9. Janusz B. Zabytki przedhistoryczne Galicyi Wschodniej - Lwow, 1918.

Рис. 1. Кременеві артефакти (1-4) і фрагменти керамічного посуду (5-15): 1 - Куличків-2; 2 - Куличків-1; 3-15 - Великі Мости-1.

Рис. 2. Кременеві вироби:

1 - Великі Мости-2; 2-10 - Великі Мости-1.

Размещено на Allbest.ru