Размещено на http://www.allbest.ru/

ПРО НОВУ ГРУПУ МОНЕТ З ЙОСИПІВСЬКОГО СКАРБУ

Юрій Гудима

У липні 1986 р. в с. Йосипівка Буського р-ну Львівської обл. знайдено скарб арабських дирхемів VIII-IX ст.

Незважаючи на те, що про знахідку вже є кілька публікацій у пресі, популярних і наукових виданнях, Йосипівський скарб і досі вивчений недостатньо.

Першою інформацією про монети була невелика стаття у місцевій газеті. Директор Олеської середньої школи В. Надорожняк повідомив новини зі шкільного краєзнавчого музею, куди потрапила частина скарбу. Йшлося про місце, де виявлено скарб, горщик, його датування і "близько 100 одиниць" дирхемів, які передано у державний музей [10]. Скорочений варіант цієї статті згодом надруковано у львівській газеті "Вільна Україна" [11].

Наукова популяризація знахідки розпочалася зі статті М. Пелещишина і Ю. Гуди - ми "Земля літописних бужан" [13]. У публікації в загальних рисах описано обставини виявлення скарбу, місце знахідки, кераміку та самі монети - масу, розміри, де і коли вони карбовані. Прорисування одного дирхема наведно серед інших археологічних знахідок. Тоді вперше було зроблено спробу описати Йосипівський скарб в історичному контексті, на тлі розвитку східнослов'янських племен дулібів, бужан і волинян, про яких є писемні згадки у "Повісті минулих літ", арабських і європейських джерелах IX-X ст., а також великий масив археологічного матеріалу. Археологічний матеріал свідчить про високий для того часу розвиток матеріальної культури цих племен і походить з таких населених пунктів, як Новосілки-Ліські, Ріпнів, Неслухів, Деревляни, Воля-Деревлянська, Ромош, Буськ, Пліснеськ, Зимно, Чермно та ін. Щодо аналогій, то після детальнішого вивчення Йосипівський скарб пропонували порівняти зі знахідками у Дорогичині над Бугом [16], Клюковичах [15], Чехові [17] (Польща). Проте вже тоді було зрозуміло, що скарб арабських дирхемів з Йосипівки відкрив майже невідому сторінку з історії бужан, засвідчив, що у Північному Прикарпатті та на Волині наприкінці І тисячоліття н. е. існували такі ж торгові шляхи, як у Поволжі, Подніпров'ї, Прибалтиці, а Західне Побужжя було місцевістю, де перетиналися суходільні та водні шляхи зі Східної Європи у Центральну.

Тему популяризації скарбу продовжив Ю. Гудима у літературно-краєзнавчому журналі "Брідщина" [8]. Учений акцентував увагу на тому, що нова знахідка є серйозним аргументом на користь припущень учених про існування суходільного шляху транзитної торгівлі між Сходом і Західною Європою на Підкарпатті вже у ІХ-Х ст. Дуже ймовірно, що саме у верхів'ях і середній течії Західного Бугу такий шлях перетинався з річковими.

Хронологічно наступну, нехай і не розлогу, але науково зважену згадку про Йосипівський скарб навів у тезах виступу "Грошове господарство земель Галицько-Волинської держави " Р. Шуст [14]. Автор констатував, що з широкомасштабним надходженням на грошовий ринок арабських дирхемів наприкінці VIII ст. пов'язаний початок зародження грошового господарства західноукраїнських земель. Ці монети швидко поширилися по всій території Київської держави. Скарб з Йосипівки, зокрема, належить до вельми цікавих. У статті наголошувалося, що в аналогічних знахідках з території Г алицько-Волинської держави серед монет не зафіксовано золотих динарів і сасанідських драхм, які досить часто трапляються на інших українських землях.

Йосипівський скарб спонукав також уважніше придивитися до місцевих географічних назв. Унаслідок цього в науковий обіг уведено відомий у с. Йосипівка дромонім "Попідгридень". Гіпотетичний "Гридень" і реальний "Попідгридень" - це дороги, які прокладали, охороняли і якими їздили гридні, - члени молодшої княжої дружини [7].

Верхів'я Західного Бугу та Північні схили Вороняків у Vm-ІХ ст. виявились економічно інтегровані в систему міжнародних торгових шляхів, здавна вздовж цих доріг були численні священні місця. В утворенні таких місць важливу роль відігравали варяги, сліди перебування яких на згаданих територіях віднайдені археологами. Можна не сумніватися, що скарб арабських дирхемів у той чи інший спосіб пов'язаний із зазначеним [3].

Про те, що Йосипівський скарб віднайдено на перехресті давніх торгових шляхів не випадково, переконливо свідчить і велика кількість археологічного матеріалу з найближчих околиць [2]. Скарб арабських дирхемів з Йосипівки став уже невід'ємною частиною історії села [5]. До речі, саме в короткому нарисі про сільські старожитності вперше опубліковано фотографії дванадцяти монет, правда, без спеціального опису.

Яскравим прикладом того, що Йосипівський скарб може дати інформацію про найнесподіваніші сторони життя давніх мешканців далеких і близьких країв, є опублікована фотографія арабського дирхема, що походить з Йосипівки і має дірку для підвішування, тобто її використовували як прикрасу [4]. Монета зберігається у фондах Львівської галереї мистецтв.

Найбільше інформації про скарб з Йосипівки є серед матеріалів міжнародної наукової конференції "Грошовий обіг і банківська справа в Україні: минуле та сучасність" (Львів, 2004). У статті "Географія карбування арабських дирхемів Vffl-ІХ ст. з Йосипівського скарбу" [9] сформульовано низку питань, які потребують відповідей.

По-перше, достеменно не відомо коли і хто саме виявив скарб, по-друге, - скільки монет було там і чи були інші речі, по-третє, - скільки екземплярів монет і де вони зберігаються тепер. Немає чітких відповідей і на такі питання: коли саме і ким заховано скарб; з яких причин, як і де монети були зібрані та якими шляхами потрапили на територію сучасного села Йосипівка; і на питання суто наукового характеру - яку роль гроші та їхній власник (або власники) відігравали в економічному, політичному та культурному житті місцевого населення VIII-IX ст. і т.д. Міркування, висловлені у згаданій статті, ґрунтуються на вивченні лише 29 монет з приватної колекції та 5 - з Львівського історичного музею. Зроблено попередні визначення. Це дало змогу скласти карту міст Арабського халіфату, де карбували дирхеми, які знайдено у Йосипівці (рис.1). Це монетні двори:

1) Іраку й аль-Джазіру (арабська назва північної частини краю між Тигром і Євфратом) - міста Мадінат-ас-Салам, Васіт, Куфа;

2) Ірану - Мухаммедія, Ісбаган, Балх, Нісабур (?), Керман;

3) Трансоксанії - Самарканд, аш-Шаш;

4) Вірменії;

5) Магрібу - Аббасії;

6) Андалузії. За подальшого вивчення можливі уточнення.

Авторові вдалося побувати на місці виявлення Йосипівського скарбу одним із перших. Скарб був посеред поля невеликих розмірів (~ 300*300 м) між господарськими спорудами (силосною ямою) та житловими будинками, дорогою і ставком. Рельєф трохи випуклий, так що монети лежали на вершині пагорба. Глибина, на якій залягав скарб, становила 10-20 см. Монети були вже дуже розпорошені в радіусі 2-3 м. Крім того, вони тягнулися смугою вниз по полю вздовж борозни від плуга. На місці знайдено фрагменти керамічного посуду. Зібрано 22 фрагменти горщика, зокрема, денець і вінець. Вони мали добрий випал, чорного кольору.

Щодо типології монет Йосипівського скарбу, то насамперед зазначимо, що майже всі дирхеми добре збережені. З-поміж монет вирізняються ті, які були карбовані за правління династії Омейядів. Вони становлять окрему групу і відмінні не тільки легендами, які не трапляються на монетах Аббасидів, а й дуже старанним виконанням і типом куфічного письма, багатством орнаментації. Аббасидським монетам властиве менш майстерне виконання і свій тип письма. По краях поля вони оздоблені орнаментами, які складаються з різних комбінацій ліній і кружечків.

За попередніми визначеннями найстаріша з монет датована 90 р.Г. = 708/709 р. н. е., наймолодша - 196 р.Г. = 811/812 р. н. е.

Досі про кількісний і якісний склад Йосипівського скарбу можна судити, маючи в полі зору такі групи монет:

колекція Львівської галереї мистецтв - 88 дирхемів і 22 фрагменти керамічного посуду з місця знахідки;

приватна колекція - 35 монет;

приватна колекція - 29 монет;

колекція Львівського історичного музею - 5 монет.

Наведену інформацію оприлюднено також на конференції "Ольжині читання". Захід відбувався під егідою Львівської галереї мистецтв у Підгорецькому замку 10 жовтня 2005 р. Опубліковано статтю "Скарб арабських дирхемів з села Йосипівки" [6]. Новим у публікації було припущення, що два ланцюжки і металевий предмет особливої форми (речі, які ніби то бачили діти, причетні до віднайдення скарбу) - це так звана сустуга.

Про сустугу Михайло Грушевський писав: "Такі коробочки. часто знаходять у жінок в могилах скандинавских; у финьских народів досі істнували жіночі нагрудні бляхи з ланцюжками, т. зв. сустуги; з літописи, з оповідання про пімсту Ольги знаємо, що сустуги носили і в нас" [1]. Зрештою, надзвичайний інтерес із цього приводу становить факт перебування варягів у Пліснеську, що поблизу Йосипівки [12].

Наукове зацікавлення скарбом почали виявляти і вчені з Польщі. Наприклад, працівник Лабораторії східних джерел і нумізматики Інституту східної філології при Яґеллонському університеті в Кракові Дорота Малярчик звернула увагу на той факт, що монети зі скарбу тепер сильно розпорошені - кілька тисяч їх потрапило до Києва та Москви, а 35 екземплярів є у Варшаві [18]. Становить інтерес один дирхем, карбований за правління Ісмаїла ібн Ахмада з династії Саманідів у 288 р. Хіджри = 900/901 р. н. е. в аш-Шаш. Правда, не відомо достеменно чи монета походить власне з Йосипівського скарбу. Зрештою, постає питання: чи можливо за такого стану розпорошеності робити переконливі висновки, маючи в опрацюванні близько 1,5 % цілості скарбу?

Нижче наведено інформацію про нову групу монет (19 екземлярів), які, без сумніву, походять з Йосипівського скарбу, а їхній власник з відомих причин бажає залишатися невідомим. Наразі подаємо масу, параметри та фото дирхемів.

М = 2,85 г; D = 2,4 см (рис.2, 1,2).

М = 2,9 г; D = 2,4 - 2,5 см (рис.2, 3,4).

М = 2,7 г; D = 2,6 см (рис.2, 5,6).

М = 2,8 г; D = 2,5 см (рис.3, 1,2).

М = 2,7 г; D = 2,7 см (рис.3, 3,4).

М = 2,4 г; D = 2,5 см (рис.3, 5,6).

М = 2,7 г; D = 2,6 - 2,8 см (рис.4, 1,2).

М = 2,8 г; D = 2,7 см (рис.4, 3,4).

М = 2,8 г; D = 2,4 - 2,5 см (рис.4, 5,6).

М = 2,6 г; D = 2,5 - 2,6 см (рис.5, 1,2).

М = 2,3 г; D = 2,5 - 2,6 см (рис.5, 3,4).

М = 2,9 г; D = 2,2 см (рис.5, 5,6).

М = 3,1 г; D = 2,6 см (рис.6, 1,2).

М = 2,8 г; D = 2,6 см (рис.6, 3,4).

М = 2,7 г; D = 2,6 см (рис.6, 5,6).

М = 2,9 г; D = 2,5 см (рис.7, 1,2).

М = 2,8 г; D = 2,5 см (рис.7, 3,4).

М = 2,7 г; D = 2,4 см (рис.7, 5,6).

М = 2,7 г; D = 2,4 см (рис.7, 7, в).

йосипівський скарб монета

Література

1. Гудима Ю. Прикраси та народний одяг мешканців Олеська з околицями (від найдавніших часів до ХІХ ст.) // Історичні пам'ятки Галичини: Матеріали третьої наук. краєзнавчої конф. 19 листопада 2004 р. - Львів, 2005. - С.278 - 289 (Іл.4).

2. Гудима Ю. Село Йосипівка: штрихи до історії // Історичні пам'ятки Галичини: Матеріали другої наук. краєзнавчої конф.21 листопада 2002 р. - Львів, 2003. - С.183-192.

3. Гудима Ю. Скарб арабських дирхемів з села Йосипівки // Ольжині читання. - Пліснеськ, 2005. С.2-4.

4. Гудима Ю. Стародавня дорога Попідгридень // Наук. зошити іст. ф-ту Львів. ун-ту - 1999. - Вип.2. - С.35-39.

5. Гудима Ю. Чи існувала підкарпатська дорога транзитної торгівлі між Сходом та Заходом у ІХ - Х ст.? // Брідщина: Літературно-краєзнавчий журн. - 1993. - Ч.2. - С.12-13.

6. Гудима Ю. Географія карбування арабських дирхемів VIII-IX ст. з Йосипівського скарбу // Грошовий обіг і банківська справа в Україні: минуле та сучасність: Матеріали міжнар. наук. конф. Львів, 14-15 травня 2004 р. - Львів, 2005. - С.22-31.

7. НадорожнякВ. Унікальна знахідка // Прапор жовтня. - Буськ, 1986. - 4 листоп.

8. Оце знахідки! // Вільна Україна. - Львів, 1987. - 17 січ.

9. Пастернак Я. Літописний город Пліснеськ та проблема варягів у Галичині // Наук. зб. Укр. вільного ун-ту. - 1948. - Вип.5. - С.138-148.

10. ПелещишинМ., ГудимаЮ. Земля літописних бужан // Літопис Червоної калини. - 1992. - Ч.10-12 (16-18). - С.50-52.

11. Шуст Р.М. Грошове господарство земель Галицько-Волинської держави // Галицько-Волинська держава: передумови виникнення, історія, культура, традиції: Тези доп. та повідомл. Міжнар. конф. - Галич, 19-21 серпня 1993 р. - Львів, 1993. - С.120-123.

12. CzapkiewiczM., Gupieniec A., KmietowiczA., Kubiak W. Skarb monet arabskich z Klukowicz powiat Siemiatycze. Wroclaw; Warszawa; Krakow, 1964.

13. Czapkiewicz M., Kmietowicz F. Skarb monet arabskich z okolic Drohiczyna nad Bugiem. Krakow, 1960.

14. CzapkiewiczM., Lewicki T., NosekS., Opozda-CzapkiewiczM. Skarb dirchemyw arabskich z Czechowa. Warszаwa; Wroclaw, 1957.

15. MalarczykD. Skarb dirhamow z IX w. z miejscowosci Josypiwka, Buski raj. - uwagi wst^pne // Грошовий обіг і банківська справа в Україні: минуле та сучасність: Матеріали міжнар. наук. конф.

Додатки

Рис.1. Карта походження арабських дирхемів, віднайдених в с. Олесько.

Размещено на Allbest.ru