Слов'янське поселення середини І тисячоліття н. е. біля с. Теремці на Дністрі

Проте, існують й інші погляди. Так частина німецьких дослідників, а за ними і деякі польські археологи (В. Антонович) пов'язують поширення гончарної техніки з готськими впливами [30. S. 23; 31. S. 158-159]. Широке вивчення вельбарських пам'яток показало, що германські племена готів мали свою специфічну культуру. Вони користувалися ліпним посудом і, лише просуваючись у Північне Причорномор'я через територію України, поступово приєднувались до провінційно-римської культури та збільшували вживання в побуті гончарного посуду. Отже, вони як і інші племена, в тому числі і слов'яни, що жили на римській периферії, були не продуцентами, а споживачами культурних надбань цього краю. У радянській археологічній літературі свого часу був поширений погляд, згідно якого вся гончарна кераміка черняхівської культури виготовлялась місцевим слов'янським населенням, якому належать пам'ятки цієї культури [8. С. 119, 121; 17. С. 71-72; 18. С. 334]. Зараз ця точка зору також утратила своїх прихильників. Важко припустити, що населення, яке мало таких кваліфікованих гончарів і таке високоорганізоване гончарство, яке спостерігається за матеріалами черняхівської культури, потім повернулося до користування ліпним посудом, як це виходить із вивчення слов'янських пам'яток V-VH ст. н. е. на всій території їхнього поширення. Треба мати на увазі, що на території слов'ян на рубежі V-VIII ст. н. е. з'являється посуд, виготовлений на примітивному ручному крузі, що вказує на початок зародження гончарської справи і явно не узгоджується з постановкою питання про існування місцевого гончарства в першій половині І тисячоліття н. е., яким займалися місцеві слов'янські гончарі.

Порівняльне вивчення пам'яток черняхівської культури і слов'янських пам'яток VI-VII ст. дозволяє вважати, що корінне слов'янське населення, що на території Верхнього і Середнього Подністер'я входило до складу черняхівської культури не дивлячись на події, пов'язані з навалою гунів, не покинуло своїх земель. Все це приводить до логічного висновку, що цю територію покинули гончарі, які забезпечували його у першій половині І тисячоліття н. е. гончарним посудом. При цьому слід підкреслити, що це явище характерне не тільки для черняхівської культури, але й для багатьох інших культур Південно-Східної і Центральної Європи в середині І тисячоліття н. е. Отже, гончарі не належали до місцевих племен, які заселяли північно-східну римську периферію. Вони, як представники певної професії, жили у першій половині І тисячоліття н. е. у цих районах лише до того часу, доки існували сприятливі умови для розвитку гончарства і збуту своєї продукції. Коли ситуація змінилася, вони покинули цю територію. На питання, хто були ці гончарі, відповідає аналіз гончарних керамічних виробів черняхівської культури, прототипи яким, як і гончарним горнам, знаходимо на території римських провінцій. На основі співставлення цих фактів можна вважати, що гончарство у другій чверті І тисячоліття н. е. на території Південно-Східної і Центральної Європи знаходилось у руках провінційно-римських гончарів. На користь цьому припущенню говорить і те, що час його занепаду співпадає з часом занепаду Римської імперії і втратою багатьох сфер впливу та варваризації придунайських областей, що були плацдармом поширення провінційно-римської культури на північ.

На пам'ятках слов'ян у VI-VII ст. н. е. на Подністер'ї і Волині повсюдно виступає ліпний посуд. Лише на найраніших із них, які виникають у V ст. н. е. (Зелений Гай, Устя, Катеринівка, Каветчина, Рашків-ІІІ та ін.) знайдені гончарні посудини, що свідчать про існування ще певних традицій гончарства. Однією з найбільш виразних пам'яток середини І тисячоліття н. е., де поєднується ліпний і гончарний сіроглиняний посуд провінційно-римського стилю, є слов'янське поселення у Теремцях, що стало об'єктом нашого вивчення. Крім посуду, керамічні знахідки місцевого виробництва представлені пряслицями біконічних, циліндричних і конічних форм, а також плоскими, інколи виготовленими з черепка гончарної посудни.

Нечисленну групу імпортної провінційно-римської тарної кераміки представляють уламки амфор. Серед них - фрагменти боковин з густим рифленням та фрагменти ручок. Датувати їх важко, але мабуть, амфорна тара надходила на поселення не тільки в ІІІ--IV ст., а й в гунський час, що підтверджують два імпортні глеки, датовані кінцем W-V ст., про які згадувалося вище.

Серед інших знахідок Теремцівського поселення на увагу заслуговує масивна трьохпальчаста бронзова фібула, знайдена на долівці між стінкою напівземлянки та піччю у житлі № 14 (див. рис. 6, 20). Вона відноситься до перехідного типу від двопластинчатих до пальчастих. До нашої фібули досить важко підібрати точну аналогію. Досить близькою є позолочена фібула з поховання № 1 м. Веймар (Німеччина), що відноситься до південнорусько-дунайського типу й датується приблизно 400 р. н. е. та дещо пізніше. Нашу фібулу можна датувати першою половиною V ст. н. е. До W ст. відносяться дві бронзові фібули - підв'язна та з плоским приймачем. III-початком V ст. датуються конічні скляні кубки. До цього часу відноситься і бронзовий пінцет.

Із знарядь праці, виготовлених із заліза, слід згадати сверло, ножі, шила, предмети озброєння представлені залізним наконечником дротика з втульчастою насадкою (рис. 11, 1, 2, 4, 9--12). Хоч датуючі знахідки (фібули, скляні кубки, амфорний матеріал) не виходять за межі IV-V ст., ці дати не визначають верхньої часової межі існування поселення в Теремцях (див. рис. 11, 5--5). Керамічні комплекси з декількох жител (№№ 7, 9-11, 24) та яма господарського призначення № 24, у складі яких були сковорідки є незаперечним доказом того, що поселення існувало і в VІ ст. н. е. Таким чином, поселення біля с. Теремці варто вважати перехідною пам'яткою від слов'ян-венедів, що були складовою частиною багатоетнічної черняхівської культури до празько-корчацької культури склавінів. Вони відкривають на території Дніпровського Правобережжя та Подністер'я ранньосередньовічний період.

Унікальність та наукове значення поселення W-V ст. н. е. біля с. Теремці як перехідної пам'ятки від римського до ранньосередньовічного періоду, полягає в безперервності його існування у вказаних хронологічних рамках та виразності типологічних зв'язків як у житловому будівництві, так і в керамічних комплексах та інших матеріалах характерних для черняхівської і її наступниці празько-корчацької культури у Прикарпатті.

Література

1. Баран В. Д. Поселення перших століть нашої ери біля села Черепин. - К., 1961.

2. Баран В. Д. Черняхівська культура. За матеріалами Верхнього Дністра і Західного Бугу. - К., 1981.

3. Баран В. Д. Пражская культура Поднестровья (по материалам поселений у с. Рашков). - К., 1988.

4. Баран В. Д. Давні слов'яни. - К., 1998.

5. Баран В. Д., Баран Я. В. Походження українського народу. - К., 2002.

6. Баран В. Д., Гопкало О. В. Черняхівські поселення басейну Гнилої Липи. - К., 2006.

7. Баран Я. В. Слов'янська община. - Київ; Чернівці, 2004.

8. БрайчевськийМ. Ю. Біля джерел слов'янської державності. - К., 1964.

9. Вакуленко Л. В. Дослідження гончарної майстерні на Глибоцькому поселенні // Слов'яноруські старожитності. - К., 1969. - С. 45-50.

10. Вакуленко Л. В. Пам'ятки підгір'я Українських Карпат першої половини І тисячоліття н. е. - К., 1977.

11. Вакуленко Л. В., Приходнюк О. М. Славянские поселения І тысячелетия н. э. у с. Сокол на Среднем Днестре. - К., 1984.

12. Винокур Й. С., Горішній П. А. Бакота - столиця давньоруського Пониззя. - Кам'янець-Подільський, 1994.

13. Каспарова К. В. Новые материалы могильника Отвержичи и некоторые вопросы относительной хронологии зарубинецкой культуры Полесья // АСГЭ. - 1976. - Вып. 17. - С. 35-66.

14. Козак Д. Н. Пшеворская культура в междуречье Днестра и Западного Буга // Проблемы этногенеза славян. - К., 1978. - С. 72-91.

15. Козак Д. Н. Етнокультурна історія Волині (І ст. до н. е.-IV ст. н. е.). - К., 1992.

16. Крушельницкая Л. И. Новый кельтский памятник в Верхнем поднестровье // Тез. докл. І симпоз. по археологии и этнографии Юго-Запада СССР. - Кишинёв, 1964. - С. 24-25.

17. Махно Є. В. Пам'ятки культури полів поховань черняхівського типу // Археологія. - 1950. - Т. IV. C. 56-77.

18. Нариси стародавньої історії Української РСР - К., 1957.

19. Пачкова С. П. Зарубинецкая культура и латенизированные культуры Европы. - К., 2006.

20. Рикман Э. А. Этническая история населения Поднестровья и прилегающего Подунавья в первых веках нашей эры. - М., 1975.

21. Русанова И. П., Тимощук Б. А. Кодын - славянское поселение V-VIII вв. на р. Прут. - М., 1984.

22. Сымонович Э. А. О некоторых типах поселений первых веков нашей эры в Северном Причерноморье // КСИИМК. - 1956. - Вып. 65. - С. 131-135.

23. Сымонович Э. А. Лепная посуда памятников черняховской культуры Нижнего Днепра // КСИИМК. - 1957. - Вып. 68. - С. 14-19.

24. Смішко М. Ю. Карпатські кургани першої половини І тисячоліття н. е. - К., 1960.

25. Смішко М. Ю. Поселення Ш-ГV ст. н. е. із слідами скляного виробництва біля с. Комарів Чернівецької області // МДАПВ. - 1964. - Вип. 5. - С. 67-80.

26. Тимощук Б. О. Слов'яни Північної Буковини V-ІХ ст. - К., 1976.

27. Третьяков П. Н. Спорные вопросы этнического развития восточных славян // Тез. докл. на сессии отдел. ист. наук и пленуме Ин-та истории мат. культуры, посвящ. итогам археолог, исслед. - М.; Л., 1956. - С. 3-8.

25. Третьяков П. Н. Итоги археологического изучения восточнославянских племен // Исследования по славянскому языкознанию. - М., 1961. - С. 306-334.

29. Цигилик В. М. Нові пізньочерняхівські житла на Львівщині // Проблеми походження та історичного розвитку слов'ян. - Київ; Львів, 1997. С. 104-110.

30. Antoniewicz W. Slady kultury gockiej na ziemiach slowianskich. - Warszawa, 1932.

31. Beninger E. Die germanischen Bodenfunde in der Slowakei, Libevitzu. - Leipzig, 1930.

32. Gajewski L. Badania nad organizaj produkcji z okresu rzymskiego w Igolomi. // AP - 1959. - T. 3. - S. 101-154.

33. Hasegawa J. Chronologia і rozprzestrznienie ceramiki typu praskiego w Europie Srodkowej. // Prace і Materialy. - 1975. - № 21.

34. Filip J. Keltove we Stredni Europe. - Praha, 1956.

35. Kietlinska A., Dabrowska T. Cmentarzysko z okresu wplywow rzymskich we wsi Spicymierz, powiat Gurek // Materialy starozytne. - 1963. - T. IX.

36. Kmiecinski J. Osadnictwo slowianskie і ceramika, siwa na terenie Kujaw і ziemi Leczyckiej // Dawna kultura. - 1955. - № 1.

37. Knipovitsch T. Die Kieramik Romischen Zeit aus Olbia in der Sammlung der Ermitage. - Frankfurt am. Mein, 1929.

38. Kolnik T. Popelnicove pohrebisko z mladiej doby rimskiej a pociatku doby stahovania naradov v Ockove pri Piest'anoch // SA. - 1956. - IV-2. - S. 233-300.

39. Rejman T. Problem ceramiki siwej na kole toczonej na tle odkryC w gornym dorzeczu Wisly. // WA. - 1936. - T. XIV. - S. 146-173.

40. Robinson H. S. Pottery of the roman period chronology // Athenian Agora. - Princeton, New Jersey, 1959. - Vol. 5.

41. Wielowiejski J. Przemiany gospodarczo-spoleczne u ludnosci Poludniowej Polski w okresie poznolatenskim і rzymskim // MS. - 1960. - T. 6.

Додатки

житло слов'янський поселення етнографічний

Рис. 1. Слов'янське поселення середини І тисячоліття н. е. на Середньому Дністрі: 1 - межі поселення; 2 - берег Дністра; 3 - дорога; 4 - лісопосадка; 5 - Дністер.

Рис. 2. Загальний план розкопу П на поселенні біля с. Теремці. Об'єкти нижнього горизонту заштриховані.

Рис. 6. Знахідки із житла № 1 (21-30), № 12 (1-14) і № 14 (15-20): 1-8, 15-17, 21-24 - ліпний посуд; 9-14, 18-19, 27-30 - гончарний посуд; 20 - бронзова фібула.

Рис. 7. Знахідки із житла № 9: 1, 2 - глиняні пряслиця, 3-22 - гончарний столовий посуд; 26-30 - гончарний кухонний посуд.

Рис. 9. Теремці. Знахідки із житла № 21: 1-13 - ліпна кераміка; 14-19 - гончарна кераміка; 20 - пастова намистина.

10. Гончарний посуд із господарської споруди № 1.

Рис. 11. Теремці. Металеві предмети: 1-4, 9 - залізні, 5-8 - бронзові.

Размещено на Allbest.ru