Квебекське національне питання у 80-90 роки ХХ століття

Размещено на http://www.allbest.ru/

Донецький державний університет

УДК-971/979(71)

07.00.02 - Всесвітня історія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук

Квебекське національне питання у 80-90-ті роки ХХ ст.

Коваленко Василь Генадійович

Донецьк - 2000

Дисертацією і рукопис

Робота виконана у Донецькому державному університеті

Науковий керівник - доктор історичних наук Єрхов Г.П., професор, завідуючий кафедрою всесвітньої історії Донецького державного університету

Офіційні опоненти:

- Біловолов Ю.Г., доктор історичних наук, професор, професор кафедри міжнародних відносин і зовнішньої політики Донецького державного університету

- Губарєв В.К., кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри історії Донецького державного технічного університету

Провідна установа - Київський національний університет імені Тараса Шевченка, кафедра нової та новітньої історії зарубіжних країн

Захист відбудеться "16" березня 2000 р. о "13" годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 11.051.02 для захисту дисертацій у Донецькому державному університеті (83055, м. Донецьк, вул. Університетська, 24, другий учбовий корпус, ауд. 32).

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Донецького державного університету (83055, м. Донецьк, вул. Університетська, 24).

Автореферат розісланий "15" лютого 2000 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради О.В. Крапівін.

Анотації

Коваленко В.Г. Квебекське національне питання у 80-90і роки ХХ ст. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.02 - Всесвітня історія. Донецький державний університет, Донецьк, 2000.

Дисертація і історичним дослідженням квебекського національного питання у 80-90-ті рр. ХХ ст., коли загострення проблеми, пов'язаної з існуванням франкомовної спільності здебільшого у межах однієї провінції - Квебеку, привело до виникнення конституційної кризи у канадській федерації. Ця специфіка дозволяє говорити цілком про "квебекське національне питання". У роботі розглянуті чинники зростання сепаратизму у Квебеку та з'ясовані причини невдачі конституційних угод, метою яких було надання провінції статусу "особливого суспільства". Це пов'язано з процесом децентралізації федерації та непідписанням Квебеком конституції 1982р.

Дослідження розкриває зіткнення сил націонал-сепаратизму та федералізму при наявності економічної інтеграції на континенті, а заключення угоди про вільну торгівлю привело к багатоваріантності розвитку ситуації у Квебеку у разі зміни його статусу. Також це дає постанову проблеми розвитку багатонаціональних федерацій у сучасних умовах. Вперше квебекська проблема проаналізована як явище багатоаспектне, синтезуюче традиції та новації квебекського суспільства. Увага приділяється особливостям мовного та освітнього статусу, ментальності франко-канадців. Релігія, французька мова та колективістський дух являються рисами франко-канадської національної ідентичності. Дослідження пояснює причини зросту та основні риси сучасного націоналізму у Квебеку. В умовах глобалізації та інтеграції на основі загальнодемократичних цінностей має місце зіткнення з традиційними цінностями, що приводить до етнічних конфліктів та суверенізації і регіоналізації. Прикладом цього і франко-канадський Квебек.

Ключові слова: квебекське національне питання, франкомовний Квебек, конституційна криза, канадська федерація, сепаратизм, "особливе суспільство", федералізм, економічна інтеграція.

Коваленко В.Г. Квебекский национальный вопрос в 80е-90е годы ХХ в. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.02 - Всеобщая история. Донецкий государственный университет, Донецк, 2000.

Диссертация является историческим исследованием квебекского национального вопроса в 80-90-е гг. ХХ в., когда обострение проблемы, связанной с существованием франкоязычного сообщества преимущественно в рамках одной провинции - Квебека, привело к возникновению конституционного кризиса в канадской федерации. Данная специфика позволяет говорить, учитывая демографическую ситуацию в провинции, именно о квебекском национальном вопросе. Франко-канадское население страны всё более концентрируется в провинции Квебек. Таким образом, модернизация франкоязычного общества привела к перемене ориентации от концепции культурной к территориальной автономии вплоть до установки сепаратистской Квебекской партии на достижение суверенитета. В работе рассмотрены различные факторы роста сепаратизма в Квебеке и установлены причины неудачи конституционных соглашений, целью которых было наделение статусом "особого сообщества". Среди факторов роста сепаратистских настроений в Квебеке подчёркивается роль продолжения центральной властью политики дальнейшей децентрализации федерации, т.к. прежде всего Квебек, не подписавший Акт о конституции, требует новогоправового статуса, ставящего эту провинцию в привилегированное положение. Однако, связанный с этим регионализм западных провинций, согласно исследованию, является питательной силой сепаратизма в Квебеке и одной из главных преград на пути достижения компромисса. Исследование квебекского вопроса раскрывает столкновение сил национал-сепаратизма и федерализма наряду с процессом экономической интеграции на континенте. Сложность проблемы связывается с заключением соглашения о свободной торговле, что, с одной стороны, усилило экономические аргументации сепаратистов, подкреплённые растущим американским инвестированием в провинцию, что традиционно рассматривалось франко-канадцами как противовес англо-канадскому капиталу. С другой стороны, отмечается, что возможное отделение Квебека отрежет восточную часть страны от запада, что приведёт к серьёзному подрыву единой экономической системы и скажется, прежде всего, и на самом Квебеке. Исследование даёт постановку проблемы развития многонациональных федераций в современных условиях. Весь ход исторического процесса показывает, и это отражено в диссертации, что многовариантность путей политического и экономического развития в итоге сохраняет в себе самое стабильное в обществе - культуру и традиции ментальности и ценностно значимых ориентаций и установок. В исследовании впервые квебекская проблема проанализирована как явление многоаспектное, синтезирующее традиции и новации квебекского общества. Внимание акцентируется на особенностях культуры, языкового и образовательного статуса, психологии франко-канадцев. "Выражение всего французского" отражает специфику национальной идентичности не только Квебека, но и Канады в целом, поскольку составляет во многом отличие от американской культуры. Католическая вера и статус французского языка являются, согласно точке зрения, выраженной в исследовании, характеристиками франко-канадской национальной идентичности. Во многом ещё традиционалистский дух культуры франкоговорящего сообщества, хотя и подвергается эрозии в процессе экономической и технологической модернизации, однако, как показывает "языковый" характер квебекского сепаратизма, имеет глубокие исторические корни и противостоит англо-канадской системе, основанной на духе индивидуализма и либерализма. Таким образом, диссертационное исследование ставит акцент на выяснении причин усиления и основных черт современного национализма на примере франко-канадского Квебека. Видение автором обозначенной проблемы связано с пониманием того, что в условиях глобализации и интеграции на основе выработки принципов общедемократических и надгосударственных ценностей и интересов политических и экономических систем происходит конфликт с традиционалистскими ценностями и миропониманием, что приводит к обострению этнических конфликтов, тенденции к суверенизации и регионализации.

Ключевые слова: квебекский национальный вопрос, франкоязычный Квебек, конституционный кризис, канадская федерация, сепаратизм, "особое сообщество", федерализм, экономическая интеграция.

Kovalenko V.G. The Quebec national question in 80-90s years of the XХth century. - Manuscript.

Dissertation for the academic degree competition of the candidate of Sciences (History) in speciality 07.00.02 - World History. Donetsk State University, Donetsk, 2000.

The dissertation is a historic research of the Quebec national question in 80-90s years of XXth century when the rising problem connecting with the existence of French-speaking society in the province of Quebec, led to constitutional crisis in Canadian federation. This specification allows to say about Quebec national question. The work searches the rising Quebec separatism and explains constitutional accords which are aimed to proclaim the "unique society" of Quebec. This is connected with the process of decentralization of the federation and the refusal of Quebec to sign the 1982 Constitution. The thesis shows the struggle between the national-separatism and federalism with the process of continental economic integration when the FTA proposes a plurality of ways in Quebec if it changes its status. Research formulates the problem of modern development of multinational federations. First of all the research analyses the Quebec problem as having many aspects and uniting traditions and novations of Quebec society. It marks the specific French-speaking culture, educational status and mentality. Religion, French language and spirit of collectivism are the elements of French Canadian national identity. We try to explain reasons and characteristics of modern Quebec nationalism. During the globalization and integration it appears the conflict among alldemocratic and traditional values what rises ethnic conflicts and sovereignty and regionalization. The Quebec is an obvious example of this processes.

Key-words: Quebec national question, French-speaking, Quebec, constitutional crisis, Canadian federation, separatism, "unique society", federalism, economic integration.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження зумовлює потребу у дослідженнях національних проблем в зарубіжних країнах і вивченні досвіду вирішення міжнаціональних конфліктів. Важливою частиною цього є дослідження квебекського національного питання. Проблеми національних відносин у Канаді викликають значний інтерес у дослідників, особливо тому, що у суспільстві є наявність двох основних етнічних компонентів - франко- та англо-канадського походження, що відображає офіційна двомовність у країні. Особливість проблеми полягає у тому, що практично усе франко-канадське населення країни, складаюче біля чверті загальноканадського, сконцентроване у рамках однієї з десятьох провінцій - Квебек. Це надає можливість говорити про особливий стан Квебеку у федерації. Загальноприйнята серед квебекців думка про те, що вони являють собою одну з двох, заснувавших федерацію націй, дає міцний стимул до активізації вимог "особливого статусу" або суверенітету Квебеку та офіційного визнання факту існування рівноправної франко-канадської нації. Все це є складовою частиною досліджуємої специфіки, яка визначає тенденції та перспективи розвитку канадської федерації та її суб'єктів, зокрема Квебеку.

Тенденція до подальшої децентралізації влади на пільгу провінцій, яка спостерігається у Канаді, утворює постійний прецедент до загострення міжпровінційних суперечностей. Важливу роль грає тут і зовнішній фактор: тісна співпраця країни в цілому та Квебеку з корпораціями США. Після укладення угоди про вільну торгівлю деякі райони обох країн складають єдиний господарчий комплекс, а належність до Канади більш не з'являлась стримуючим фактором для провінцій. Федеральна влада вимушена за допомогою поступок та компромісів стримувати як квебекський сепаратизм, так і західноканадський регіоналізм, що ускладнює збереження стабільності федеративної системи. Розквіт сучасної квебекської економіки дає франкоканадцям виразної упевненості у життєздатності Квебеку у разі досягнення суверенітету, що впливає на зріст та авторитет сепаратистів. Квебек дає приклад того, як боротьба за зміну статусу цієї провінції сприяє подальшої децентралізації федерації, де провінційні влади стають майже такими ж легітимними як і центральна, одержуючи широкі повноваження.

Предметом дослідження є комплексний аналіз квебекського національного питання, зв'язаного з історичними особливостями формування та розвитку франко-канадського суспільства, специфікою виявлення національних, політичних, мовноосвітніх та економічних проблем Квебеку. Конфлікт між франко- та англомовним населенням внаслідок тривало існувавшого нерівномірного становища франкоканадців у канадській федерації надав руху сепаратистським течіям у квебекському націоналізмі. У 80-90-ті рр. ХХ ст. конфлікт досяг свого апогею. Мова стала йти не тільки про самовизначення франкоканадців, але й про суверенітет провінції Квебек, яка є одною із поважніших суб'єктів федерації.

Об'єктом дослідження з одного боку є провінція Квебек та франкомовне суспільство у вимірі історичного розвитку. З іншого боку, у дослідженні визначається тісний зв'язок між квебекським та конституційним питанням. Об'єктом дослідження виступають відносини між квебекською, федеральною та владами інших провінцій. Закони та політичні рішення, що приймаються ними, угоди, що складаються між ними, впливають на конституційні основи канадської федерації та позицію Квебеку.

Хронологічні межі дослідження. Період 80-90-х рр. вибраний для дослідження, бо саме тоді квебекська проблема набуває особливого сенсу та гостроти для провінції і усієї країни. Передусім велика увага приділяється референдуму 1980 року, саме проведення якого було свідоцтвом глибокого конфлікту та наслідком реформ у економіці і соціально-освітній сфері. Непідписання Квебеком Акту про конституцію 1982 р. є початком виникнення конституційної кризи, що торкається основ канадської федерації. Розвиток квебекської кризи через правління сепаратистів Квебекської партії у 1976-1985 рр., наростання конституційної кризи пов'язане з невдалими спробами федеральної влади скласти угоди з Квебеком та іншими провінціями у 1987 та 1992 рр., а також вплив угоди від 1988 р. про вільну торгівлю на континенті. Сплеск сепаратистських настроїв у Квебеку дозволяє говорити про новий етап та якісно вищий рівень квебекської проблеми у 90-ті рр. Це прихід до влади у Квебеку сепаратистів у 1994 р. (у 1998 р. Квебекська партія залишилася правлячою) та референдум про суверенітет 1995 р., який свідчить про глибину конфлікту, визначає напрямки та альтернативи наступного розвитку Квебеку та канадської федерації. Все це дає можливість говорити про дійсне головну, визначаючу роль саме цього періоду у дослідженні такої проблеми як квебекське національне питання у повному його обсязі.

Метою дослідження є всебічний науковий аналіз комплексу джерел квебекського національного питання та франко-канадського націоналізму у 80-90-ті рр. ХХ ст. як невід'ємної частини процесу протиборства регіоналізації та інтеграції у сучасних умовах, розвитку частини багатонаціональної федеративної держави. Це потребує визначення способу та характеру дій об'єктів дослідження, надання їм системного упорядкування, виходячи із потреб політичної та соціально-економічної ситуації, тобто віддзеркалення сутності, масштабів поширення, характерних рис квебекської кризи, представляючих сторон у цьому процесі. Дослідження спрямоване на розкриття цілісної картини розвитку квебекського питання у межах загальноканадськоі проблеми реформування федерації.

Відповідно до цього автор ставить такі завдання у дисертаційній роботі:

- розкрити зміст понять "квебекське національне питання" та "франко-канадський націоналізм";

- висвітлити процес виникнення квебекського національного питання, щоб освідомити історичний зв'язок та істоки сучасного загострення проблеми;

- розкрити сучасне місце та роль Квебеку у канадській федерації, щоб зрозуміти масштаб впливу квебекського питання;

- вивчити розвиток франко-канадського націоналістичного руху у процесі історичного розвитку, приділяючи особливе місце діяльності сепаратистської Квебеської партії у провінції;

- дослідити причини виникнення конституційної кризи у країні, визначивши при цьому позиції Квебеку, федеральної влади, англо-канадських провінцій;

- дослідити зв'язок процесу децентралізації федерації та політики конституційних угод відносно статусу провінції Квебек;

- дослідити причини загострення квебекського національного питання на сучасному етапі, що привело сепаратистів до влад и у Квебеку;

- висвітлити хід та результати референдуму про суверенітет 30 жовтня 1995 року, його вплив на подальший розвиток ситуації у Квебеку та у Канаді в цілому.

Наукова новизна дослідження полягає у тому, що використовуючи просторий аналітичний та статистичний матеріал, офіційні документи різного рівня, нові джерела, автор досліджує квебекське національне питання у 80-90-ті рр. ХХ ст., акцентуючи увагу на статусі французької мови як показника становища франкоканадців з їх особливою ментальністю у Квебеку та федерації, не обмежуючись вивченням політичного та економічного аспектів розвитку сучасного Квебеку. Це було за межею бачення багатьох попередніх досліджень. Доводиться констатувати, що у радянські часи ці проблеми розглядалися однобічно, об'єктивному аналізу заважали ідеологічні стереотипи, принижуючи роль національних рухів. Зазначимо, що на відміну від періоду 60-70-х рр., коли відбулося піднесення франко-канадського національного руху, квебекська проблема у 80-90-ті рр. ще не знайшла комплексного аналізу в українській науці. За допомогою нових документів це дослідження розкриває багатогранність саме цієї проблеми. Залучаючи чимало нових джерел, у дослідженні було уникнуто класового підходу в з'ясуванні причин наростання франко-канадського протистояння англо-канадській частині країни. Нові розробки полягають у глибокому дослідженні об'єктивних перешкод, зумовлених історією формування структури канадської держави, які стоять на заваді ліквідації конституційної кризи. Розкривається зв'язок між проблемою квебекського сепаратизму і питанням регіоналізму канадських провінцій. Тому глибоко висвітлюється місце та роль Квебеку, значення сучасних процесів у франкомовній провінції для всієї Канади. Велика увага приділяється впливу формування загального ринку після складення угоди про вільну торгівлю, що і позитивним аспектом, на думку сепаратистів, щодо права на життя суверенного Квебеку, на розвиток проблеми. На відміну від негативної оцінки політики США щодо квебекської проблеми у минулому, дослідження розглядає об'єктивно усі "за" та "проти" представляючих сторін. Головним у дослідженні і спроба на основі комплексного аналізу подати квебекську проблему як явище багатогранне, еволюціонувавше і синтезуюче традиції історичного розвитку та специфіку модернізованого квебекського суспільства, як головну складаючу загальноканадської конституційної проблеми, яка висуває фактор невизначеності у майбутньому федерації. У дослідженні віддзеркалюється єдність квебекського питання, традицій франко-канадського націоналізму та системи федерально-провінційних відносин. На основі їх всебічного аналізу визначаються поточні альтернативи та перспективи рішення квебекського питання.

Практичне значення роботи полягає у тому, що на прикладі розвитку Квебеку ми маємо можливості розглянути варіанти еволюції федеративної системи, відношення регіонів з центром, застосувати досвід Квебеку та канадської національної політики до аналізу політичних, економічних та етнонаціональних процесів. Дослідження квебекської проблеми дає можливість розглянути як розвиваються рух до інтеграції на міжнародному рівні (ІС, НАФТА, ОПЕК) та процес децентралізації влади, викликаючи сепаратизм, автономізм, регіоналізм. Взаємовідносини двох етносів, двох мов та культур на прикладі франкомовного Квебеку у Канаді утворює умови щодо дослідження цієї проблеми у інших країнах, наприклад, на Балканах, у Бельгії (фламандці та валони), Швейцарії, де прийнято три офіційні мови та існує своя специфіка федеративного устрою, Іспанія, де баскі та каталонці представляють собою особливі етнічні спільноти, які мають поширені права. У Великобританії із сепаратизмом у Шотландії має місце проблема Ольстеру із релігійним протистоянням.

Практична цінність дисертаційного дослідження міститься у внеску у сучасну історичну науку, який сприяє більш глибокому вивченню розвитку франкоканадської нації та положення провінції Квебек в умовах сучасної канадської федерації. Фактичний матеріал, теоретичні положення та висновки дисертації можуть бути використані у підготовці лекційних та спеціальних курсів, практичних занять з курсу "Всесвітня історія", "Політологія", з питань теорії і практики націоналізму, розвитку культури та психології етносу у вузах.

Апробація результатів роботи. Результати дослідження та основні положення дисертації були віддзеркалені в опублікованих наукових статтях, де були розглянуті різні складаючи сторони квебекської проблеми: історичне дослідження еволюції та ідеології франко-канадського націоналізму, порівняльний аналіз політики Квебеку та Отаві у галузі мови і освіти, розкриття багатьох аспектів виникнення та динаміці розвитку конституційної кризи у канадській федерації. Проблема дослідження була висвітлена у доповідях на наукових конференціях Донецького держуніверситету, міжвузівських та міжнародних наукових конференціях, обговорювалися на засіданнях кафедри всесвітньої історії Донецького державного університету.

Структура та зміст дисертації

Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, шести підрозділів, висновків, списку використаних джерел та літератури (14 стор., 208 назв.). Повний обсяг дисертаційного дослідження становить 181 стор.

У вступі обґрунтована актуальність дослідження, визначені його предмет, особливості, хронологія, мета та завдання, наукова новизна та практичне значення дисертації.

Перший розділ "історіографічний огляд та джерельна база дослідження" містить історіографію питання, яка розглядається за хронологічно-проблемним принципом, характеристику джерел та методологічну основу дослідження. історіографія квебекського національного питання подана працями дослідників з історичних, політичних, економічних, мовноосвітніх та етнокультурних проблем. У радянській історіографії пріоритетним було дослідження соціально-економічних та політичних процесів у Канаді та Квебеку; спостерігалася недооцінка культурно-лінгвистичного аспекту, психології франко-канадського націоналізму. Національні відносини у Канаді розглядаються у дослідженні київського фахівця з етнополітичних проблем В.Б. Івтуха, де і нові підходи до аналізу канадських концепцій етнополітичного розвитку, еволюції квебекського етнонаціоналізму на фоні розвитку таких процесів у канадському суспільстві, як "канадізація", "єдність у різноманітності", "багатокультурність". Автор згоден з поглядом, що у Квебеку цементуючим національну свідомість франко-канадського етносу осередком все більш стає культура та становить етапи національного руху у Квебеку. історія формування франко канадського суспільства висвітлені О.С. Сороко-Цюпа, М.Б. Банцекіним, В.А. Тишковим та В.І. Шило у збірниках статей по історії Канади. Увага приділяється виникненню конституційної кризи, а дослідники згодні, що цей конфлікт пов'язаний з нерівністю франкомовних квебекців, малим ефектом політики багатокультурності та протиріччями між конституцією 1982 р. та квебекськими законами. Але проблема сепаратизму лише зазначена. По історії Квебеку II пол. ХХ ст. відзначимо дослідження В.А. Коленеко, де автор детально досліджує лише період 60-х- п.80-х років, коли були проведені економічні та освітні реформи у Квебеку, розглядає політичну боротьбу у провінції, яка призвела до появи і зросту сепаратистських організацій, лише торкаючись імміграційних та конституційних питань. Розвиток сучасного квебекського націоналізму проаналізований у дослідженнях істориків М.Б. Банцекіна, Б.П. Ситнікова та К.Ю. Барановського. Визначається феномен" великого націоналізму" малих націй на прикладі Квебеку. Аналіз цього, на думку авторів, дає підстави говорити, що важливу роль каталізатору сепаратизму грає почуття страху перед асиміляцією у іншомовному середовищі та зростає упевненість у економічній могутності Квебеку, яка потребує суверенітету. Визначається формування третьої хвилі квебекського сепаратизму. Але лише у останнього дослідника розглядаються сучасні політичні та соціальні процеси, розстановка політичних сил у провінції та країні.

Вивченню проблем, пов'язаних з відношенням Квебеку з Оттавою, з основами та проблемами канадського федералізму, присвячені роботи В. Качанова та С.Ю. Данилова. Треба визначити досить добрий аналіз політичної ситуації, конституційних угод коло квебекського питання, але він завершується початком 90-х рр. Дослідження національних відносин у Канаді та квебекської проблеми у 80-ті рр. дає стаття Л.В. Поздеівоі та В.А. Коленеко. Ця стаття аналізує політичну боротьбу щодо квебекського питання, радикалізацію суспільної думки Квебеку щодо статусу французької мови, але психологічний, економічний аспекти цієї проблеми розглянуті поверхово. Таким чином, усі дослідження лише у певної мірі доповнюють друг друга, але не створюють комплексного дослідження у означений період.

Аналіз квебекської проблеми був проведений у ході дискусій в інституті США та Канади, де відзначалося значення квебекського питання у контексті вивчення процесів регіоналізації. Розглядалася проблема квебекського сепаратизму, можливості досягнення суверенітету, критикувалася недостатність дослідження мовного законодавства у Квебеку, етнокультурної та соціальної своєрідності квебекського суспільства, що на думку К.Ю. Барановського, А.І. Черкасова, В.А. Коленеко породжує недостатні розуміння джерел квебекського націоналізму. Відзначалися недооцінка високої ваги Квебеку у канадській федерації та необхідність вивчення досвіду "тихої революції" у Квебеку як вдалої моделі модернізації соціально-економічної та культурно-освітньої сфер. 29 січня 1996 року була проведена наукова конференція у інституті США та Канади, присвячена результатам, наслідкам референдуму 30 жовтня 1995 року. На конференції фахівцями Групи вивчення Квебеку та Асоціації вивчення Канади були виділені аспекти квебекської проблеми: економічний, про можливі наслідки відокремлення Квебеку для існування єдиного канадського економічного простору та погрозу падіння темпів розвитку економіки провінції; політичний, щодо проблеми порушення стабільності федеративної структури, поглиблення конституційної кризи, прискорюючої відцентрові тенденції у процесі децентралізації влади. Підкреслювалося, що дослідження проблеми враховує постійну серйозну увагу закордонних істориків щодо розвитку квебекського питання.

У Канаді існують два напрямки у історіографії - англо- та франко-канадське. Перші, визнаваючи етнокультурну специфіку Квебеку, однак піддають сумніву право франко-канадців на суверенітет, рахуючи Канаду союзом рівноправних провінцій, де має місце співіснування лише двох культур. Але сучасні дослідники здебільш зважено підходять до проблеми та вважають, що точка зору франкоканадців, розглядаючи квебекців як представників одної з двох націй, має право на існування. Така позиція має своєю метою співробітництво обох суспільств у справі зберігання канадської національної ідентичності у межах єдиної двохнаціональної держави.

Дослідники М. Бехільс, Д. Камерон, Д. Фулертон, Г. Мілнер розглядають процес трансформації квебекського суспільства, який змінив характер відносин між Оттавою та Квебеком, перетворив провінцію в модернізоване суспільство. Досягнення франкоканадцями пріоритетів у соціально-економічній та культурно-просвітній сферах привело до зросту сепаратизму та боротьби за владу у провінції. Ряд робот простежують процес наростання політичної кризи у зв'язку з загостренням проблеми квебекського націоналізму у 80-і рр. У цих роботах освітлюється еволюція квебекського націоналізму та політика Квебеку, яка проголошує автономію провінції або необхідність досягнення суверенітету. К. МакРобертс зазначає, що Квебек все більше становиться мононаціональним, тобто франкомовним суспільством. Як і Дж. Джейкобс вони, використовуючи висновки опитів, розглядають ситуацію навколо референдуму 1980 р. Д. Клифт акцентує увагу на політичній еволюції національного руху у провінції Р. Кук підкреслює велике значення "Хартії французької мови" щодо зросту квебекського сепаратизму. Л. Балтазар досліджує особливості виникнення квебекського націоналізму та специфіку франко- канадського менталітету. Деякі дослідження розглядають квебекську проблему скрізь референдум 1980 р.,прийняття конституційного акту у 1982 р., ролі Оттави, Квебеку та інших провінцій у політичному процесі. Р. Бретон розкриває психологічні аспекти квебекського сепаратизму, визначає різні форми франко-канадського націоналізму. М. Макміллан приділяє увагу вивченню мовного законодавства, просвіти та лінгвістичної ситуації у Квебеку.

Виникнення конституційної кризи у країні та спроби досягнути угод Отави з Квебеком та іншими суб'єктами федерації розглядаються у ряді досліджень. Відзначається, що невдача Міч-Лейкської угоди сприяла зростанню квебекського націоналізму; складення угоди про вільну торгівлю надало йому почуття упевненості у майбутньому Квебеку у разі досягнення ним суверенітету. Розглядаються виникаючи альтернативи у внутріфедеральних відносинах. С. Діон визначає зростаючий розрив між Квебеком та іншими канадськими провінціями і протистояння можливої асиміляції у переважному англомовному середовищі. Увага приділяється меншостям та соціальному складу населення Квебеку.

На зламі 80-90-х рр. вийшли численні дослідження, присвячені аналізу невдачі конституційної угоди у Міч-Лейку та роздивляючих можливі наслідки досягнення Квебеком суверенітету як для країни, так і для франкоканадської провінції. З одного боку, економіка Квебеку представляє достатньо стійку систему, підтриману процесом формування загального ринку на континенті. З іншого боку, у випадку досягнення суверенітету, провінція може завдати собі шкоди, бо відріже атлантичний регіон від західного. Тому квебекська проблема формулюється сучасними дослідниками невідривно від взаємозалежності квебекської, канадської та американської економічних структур. У дослідженнях проаналізовані конституційний, етнополітичний та соціально-економічний аспекти проблеми. Отже, історіографічний огляд засвідчує, що комплексного дослідження визначеної проблеми не існує, що виправдовує звернення автора до розробки теми.

Джерельну базу дисертації становлять, по-перше, архівні документи з Національного Архіва Канади (NAC; до 1987 р. - Public Archives of Canada). Особливість полягає у тому, що архіви містять документи з історії заснування федерації та провінцій. Це дає можливість вивчити проблему у історичному зрізі. Сучасні доктрини сепаратистів базуються на традиційних стереотипах франкоквебекців, які постійно підкреслюють свою ідентичність на основі особливого ставлення щодо статусу французької мови, історичного походження. У архівних документах містяться данні про виникнення квебекської проблеми після завоювання англійцями Нової Франції, склад населення у містах та округах провінції, боротьбу політичних сил, та і переписка офіційних представників колоніальної влади (лорд Дарем, губернатори, міністри колоніальних справ). Вивчення історії виникнення проблеми дає можливість визначити специфіку сучасного квебекського націоналізму, франкоканадського менталітету, традицій, культури.

Офіційні канадські та квебекські конституційні та законодавчі документи містять другу групу джерел. Законодавча основа відображає правові елементи політичної структури федерації та Квебеку як іі "особливого" суб'єкта: канадська конституція, "Хартія французької мови", Акт про конституцію 1982 р., документи конституційних угод. Третю групу утворюють висновки та доповіді членів конституційного комітету, королівських комісій різних рівнів, які являються інституціональним показником стану проблеми, відображають соціальний та освітній статус франкоканадців, перспективи і альтернативи рішення статусу Квебеку. Конституційні комісії та конференції являються ефективним у канадській правовій практиці засобом рішення проблем щодо федерального та провінційного управління, питань розподілу повноважень та використання мов. канада квебек етнічний сепаратизм

Четверту групу складають доповіді і документи зовнішньополітичних відомств Канади та США, які формулюють позиції щодо квебекської проблеми. Дослідження розкриває вагомість, яку сепаратисти приділяють міжнародним стосункам. Це впливає на відносини між Вашингтоном, Отавою та Квебеком, особливо за наявністю єдиної економічної та оборонної системи на континенті.

Офіційні статистичні матеріали складають п'яту групу, визначаючи об'єктивний стан проблеми. Особлива увага приділяється загальному перепису населення (Census of Canada), який відображає загальноканадський та квебекський рівні змін у демографічній та мовній ситуації. Збірники і дайджести ("Canadian News Facts", "Canadian Annual Review of Political and Public Affairs") висвітлюють хроніку подій у Канаді та Квебеку Проблема розглядається з погляду офіційної влади країни та провінцій, суспільної думки.

Програмні документи Квебекської партії висвітлюють еволюцію політичного курсу сепаратистів, спрямованого на втілення радикальних змін статусу Квебеку та положення його франкомовного населення, віддзеркалюють відносини з федеральним та провінційними урядами, на міжнародному рівні. Джерелом і роботи та мемуари канадських та квебекських політиків, ідеологів сепаратистського руху, які затверджували курс розвитку суспільства та розглядали перспективу рішення квебекської проблеми під різним кутом зору. Це жорсткі (Марсель Шапю), та помірні (Рене Левек, Марсель Ріу) сепаратисти, тверді прибічники федералізму (Пьєр Еліот Трюдо).

Останню групу складає офіційна канадська та квебекська преса у 70-90-ті рр. ("Le Devoir", "Le Mond", "La Presse", "Globe and Mail", "Toronto Star" та інші). Преса надає аналіз офіційних заяв та документів щодо квебекського питання, виражає громадську думку, дає оперативну інформацію політичних подій.

Методологічною основою дослідження і принципи та методи наукового пізнання: історизм, наукова об'єктивність, комплексний, системний та цінностно-нормативний підходи, статистично-аналітичний, хронологічно-проблемний та порівняльно-історичний методи дослідження, які спрямовані на всебічне висвітлення подій та процесів.

У дослідженні історичний підхід дає порівняння сучасного з минулим, з'ясування джерел та факторів виникнення і розвитку квебекського національного питання. Пояснення історичного досвіду необхідне для актуалізації сучасних проблем та потреб. Неможливо розглядати 80-90-ті рр., не враховуючи історичний зв'язок з минулим досвідом етномовна основа якого базується на історичних традиціях франкоканадської спільноти та обумовлена суспільним ладом країни. Пізнання проблеми дослідження реалізується через органічне поєднання загального та часткового: всебічного аналізу внутрішнього положення Квебеку та через еволюцію федеративної структури, специфіку ситуації у країні та на континенті. Дослідження керується принципом об'єктивності. Воно враховує усі складаючі аспекти квебекської проблеми, що представляє цілий комплекс впливових факторів на розвиток подій, включає аналіз громадсько-політичної та соціально-економічної реальності з точки зору зв'язків та взаємодій, об'єктивних результатів реальних дій. Діяльність квебекських сепаратистів аналізується не на основі їх програмних заяв, лозунгів та самооцінок, а на основі реальних дій, виходячи з інтересів тих верств населення, які вони представляють. Суб'єктивна інтерпретація представляє собою аналіз зв'язків та взаємодій через відносин політичного суб'єкту, його позиції, інтересі. Цінностно-нормативний підхід складає зміст аналізу реальності з точки зору певних цінностей. Етнолінгвістичний характер квебекського націоналізму віддзеркалює систему незмінних цінностей (мова, віра, традиції, ментальність). Статистичний метод за допомогою мови цифр дає об'єктивне становище у провінції та за іі межами. Висновки численних соціологічних опитувань визначили різну ступінь підтримки або заперечення громадською думкою політичних рішень та політичних сил. Порівняння етномовних проблем у інших країнах допомагає аналізувати перспективи та альтернативи розвитку та рішення квебекського національного питання. Використання різних методів у комплексі дає можливість вивчити проблему та досягнути поставленої мети дослідження.

Другий розділ "Виникнення та розвиток франкоканадського націоналістичного руху. Економічний та мовний аспекти квебекського питання", що складається з двох підрозділів, присвячений аналізу передумов і напрямків розвитку квебекського національного питання та націоналістичного руху. Протиріччя між англо- та франко-канадцями практично у всіх сферах життєдіяльності після підкорення Англією Нової Франції (Канади) стало початком виникнення франкоканадського націоналізму та проблеми, пов'язаної з консолідацією франкоканадського етносу у провінції Квебек. Лінгвістичний та соціальний розрив між двома етносами у процесі розвитку канадської державності переріс у політичний, що стало каталізатором загострення національно-конституційної кризи у країні. ідеологія франкоканадського націоналізму органічно поєднує у собі традиції минулого і реалії сучасності. У Квебеку завжди підкреслювалося історичне походження провінції. На протязі іі розвитку зміниться соціальна база національного руху, аристократію змінять енергійні та радикальні представники нової інтелігенції, управлінських та ділових структур. Однак, який би політичний колір не приймав рух у Квебеку, основа націоналістичної ідеології залишиться незмінною: La langue, La foi, La race, - тобто французька мова, католицька релігія та етнічне походження. Постійно підкреслюється історичний зв'язок із Францією та іі культурою. Про це свідчать емблема провінції - білі лілеї - та девіз "Je me souviens" ("Я пам'ятаю").

Радикальні реформи у Квебеку ("тиха революція") посилили домінуючи позиції франкомовної більшості у економіці, освіті та соціальній сфері, що призвело до появи сепаратистського руху на чолі з Квебекською партією, зорієнтованою на досягнення суверенітету провінції. Розглядається також місце та роль Квебеку як суб'єкту федерації та невід'ємної частини геополітичного та економічного простору, розкривається характер зв'язків та відносин між Квебеком та Оттавою, між Квебеком та іншими провінціями.

Третій розділ "Політика Квебекської партії та виникнення конституційної кризи у 80-ті роки ХХ століття", що містить два підрозділи, аналізує політику сепаратистського уряду Квебекськоі партії (1976-1985 рр.), яка привела до загострення національних відносин та повороту від концепції культурної автономії до територіального варіанту двомовності. Встановлення "лінгвістичного суверенітету" після прийняття "Хартії французької мови" і початком загострення квебекської та конституційної проблем. Федеральна влада не змогла вчасно гнучко зреагувати на зміни у суспільній думці населення Квебеку: цьому заважала жорстка федералістська позиція уряду Трюдо та політика "багатокультурності". У дослідженні висвітлюється хід та результати референдуму 1980 р., який поставив перед канадським суспільством питання про необхідне реформування федеративної системи та змінення статусу Квебеку, причини виникнення конституційної кризи, пов'язаної з відмовою Квебеку підписати канадську конституцію (1982 р.). Федеральний уряд не знайшов іншого варіанту, пропонуючи лише закріпити "особливі повноваження" Квебеку у галузі мови, культури та освіти у новому конституційному акті. Внаслідок невизнання існуючої франкоканадської нації, всебічної іі рівноправності з англоканадською нацією та з причини недостатності поступок Квебеку, потребуючому поширення своєї автономії, франкомовна провінція відмовилася підписати Акт про конституцію 1982 р.

Велике значення приділяється спробі укласти угоду у Міч-Лейку, метою якої було повернення Квебеку у конституційну сім'ю у обмін на надання йому статусу "особливого суспільства" з широкими повноваженнями у сферах економіки, культури, освіти та мови, імміграції тощо. Передбачалося, що після ратифікації угоди "особливий статус" Квебеку буде офіційно зафіксовано у першій статті канадської конституції. Уперше федеральна влада, відступивши від стереотипів політичного мислення, визнала своєрідність Квебеку та його особливе положення у федерації. Але положення конституційної угоди протирічило принципу рівності провінцій у федерації. Причини невдачі угоди 1987 р. та іі наслідки для подальшого загострення квебекського питання висвітлюється з метою визначення програми дій квебекського уряду.

Четвертий розділ "Загострення квебекського національного питання у 90-ті роки ХХ століття", що складається з двох підрозділів, досліджує проблему у 90-і роки, альтернативи розвитку Канади та Квебеку від продовження втілення концепції "особливого статусу" Квебеку до розглядання варіантів суверенітету цієї провінції від економічної асоціації з Канадою до повного відокремлення. Необхідність вирішення квебекського національного питання усвідомлюється невід'ємно від майбутнього усієї канадської федерації. Вивчаються доклади та висновки конституційних комісій і членів відповідних комітетів, квебекських сепаратистів та лібералів. Спроба укласти нову угоду у Шарлоттауні (1992 р.), хід, причини невдачі аналізуються у зв'язку із зростом квебекського сепаратизму та прискоренням децентралізаційних процесів у федерації. Висвітлюється місце та значення у цьому процесі нових політичних сил - Квебекського блоку та Партії реформ, які представляли франкоканадський націонал-сепаратизм та англоканадський регіоналізм, а у 1993 р. стали офіційною опозицією у федеральному парламенті. Зрозуміло, що англоканадські провінції не приймуть "особливий статус" Квебеку без поступок їм з боку Оттави, а федеральний уряд фактично вичерпав усілякі компромісні варіанти вирішення конфлікту. Цим з'ясовується зріст популярності сепаратистів та їх прихід до влади у провінції. Це, у свою чергу, визначало, що і провінція, і країна стали перед новою ситуацією. Оволодіння політичною владою дозволило сепаратистам ефективніше тиснути на Оттаву та поставити інші провінції перед альтернативою: або погодитися на "суверенітет - асоціацію", або уряд Квебеку буде добиватися проведення референдуму про відокремлення провінції. Аналізуються напрями політики сепаратистів, хід, результати та наслідки референдуму 30 жовтня 1995 р., можливі альтернативи розвитку подій як у Квебеку, так і у Канаді.

У висновках зроблено узагальнення та підбито підсумки проведеного дослідження, які, на нашу думку, полягають у наступному:

- квебекське національне питання пов'язане з загостренням на сучасному етапі відносин між націями англо- та франко-канадського походження, а тривалий конфлікт та проблема Квебеку мають під собою історично обумовлені різниці;

- особливістю цих відносин і концентрація майже усього франко-канадського населення у межах однієї провінції Квебек, що надає проблемі загальноканадський рівень та дозволяє говорити про "квебекське національне питання";

- модернізація квебекського суспільства та бурхливий розвиток економіки привели до появи сепаратистського руху, а прихід Квебекської партії до влади у провінції (1976-1985 рр., 1994 та 1998рр.) і не тільки показником зросту сепаратиського руху, але і його політичного авторитету посеред населення Квебеку;

- політика сепаратистів це і поєднання напрямків "мовного націоналізму" (повне домінування французької мови на території Квебеку), "економічного націоналізму" (досягнення високого статусу франкоканадців, контролювання ресурсів провінції і забезпечення існування міцної економіки - гаранта стабільного розвитку квебекського суспільства) та пресингу на Оттаву з метою досягнення "особливого статусу" або суверенітету шляхом компромісів або через референдум про суверенітет;

- суттєвою основою конституційної кризи і невизнання франкoканадської нації, яка має право на самовизначення, тобто іі новий політичний, а не мовний статус у федерації;

- невдача конституційних угод показала, що у країні посилюється вплив відцентрових регіональних сил - квебекського сепаратизму та англоканадського націоналізму;

- підсумки референдуму 30 жовтня 1995 року про суверенітет Квебеку та зберігання Квебекською партією позицій правлячої говорять про те, що необхідні пошук компромісу та вирішення квебекської та конституційної проблем;

- відокремлення Квебеку може привести до розпаду федерації та виникненню політичної і економічної нестабільності на континенті, де складається система загального ринку;

- необхідно знайти оптимальне рішення квебекського питання, адекватне сучасному положенню Квебеку та франкоканадської нації. Актуальним залишається питання реформування федерації, пошук конвергенції між франко- та англоканадським суспільствами з метою зберігання єдності канадської демократичної держави.

Список публікацій автора

1. Коваленко В.Г. Квебек: эволюция франкоканадского национализма и сепаратистского движения // Вісник Донецького університету. Серія Б. Гуманітарні науки.- 1998.- №2.- С.78-82 (0,5 др. арк.)

2. Коваленко В.Г. Политика Квебека и Оттавы в сфере языка и образования: "тихая революция" и многокультурность" // Придніпровський науковий вісник.- 1998.- №119 (186).- С.41-47 (0,7 др. арк.).

3. Коваленко В.Г. Конституционный кризис в Канаде: от Мич-Лейка до Шарлоттауна // Придніпровський науковий вісник.- 1998.- №119 (186).- С.81-86 (0,6 др. арк.).

4. Коваленко В.Г. Идеология франкоканадского национализма: процесс трансформации от зарождения до политической доктрины сепаратизма // Придніпровський вісник.- 1998.- №130 (197).- С.39-46 (0,8 др. арк.).

5. Коваленко В.Г. Современная внутренняя политика либерального правительства Канады и квебекский вопрос // Придніпровський науковий вісник.- 1998.- №132 (199).- С.20-27 (0,8 др. арк.).

6. Коваленко В.Г. Квебекський сепаратизм та конституційне питання: проблеми реформування федерацій // Вісник ДонДАБА.- 1999.- Вип.99-1 (15).- С.131-135 (0,4 др. арк.).

7. Коваленко В.Г. Квебек и Канада: возникновение конституционного кризиса // Актуальные проблемы социально-гуманитарных наук. Сб. докл. секции (Ред. колл.: М.П. Паринов, В.Г. Попов, Н.И. Бухтеев).- Макеевка: ДонГАСА, 1999.- С.28-32 (0,4 др. арк.).

8. Коваленко В.Г. Национальные отношения: Квебек и кризис канадской федерации в 80-90-е годы ХХ в. // Матеріали вузівськоі науковоі конференції професорсько-викладацького складу за підсумками науково-дослідницької роботи: історичні науки, політологія (Ред. колл.: В.Ф. Бурносов, В.М. Никольский, Р.Д. Лях, А.П. Розкошний та ін.).- Донецьк: ДонДУ, 1997. В 2 кн.- С.236-238 (0,3 др. арк.).

9. Коваленко В.Г. Национализм в России, Югославии и Канаде // Східна Європа і світове співтовариство: історія і сучасність: матеріали міжнародної наукової конференції.- Донецьк, 1996.- С.41 (0,1 др. арк.).

10. Коваленко В.Г. Национальные отношения: Квебек в 80-90-е годы ХХ века // Питання історії міжнародних відносин: матеріали науково-методичної конференції "Актуальні проблеми історії міжнародних відносин нового та новітнього часу".- Одеса, 1996.-С.93-96 (0,3 др. арк.).

11. Єрхов Г.П., Коваленко В.Г. Франкоканадське національне питання у світлі вивчення проблем всесвітньої історії: Квебек у 80-90і роки // Материалы докладов вузовской конференции профессорско-преподавательского состава по итогам научно-исследовательской и методической работы. Исторические науки (Ред. колл.: В.Ф. Бурносов, А.В. Крапи-вин, Н.Р. Темирова.- Донецк: ДонГУ, 1995.- С.73-74 (0,2 др. арк.).

Размещено на Allbest.ru