Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст. в російській історіографії ХVІІІ – початку ХХ ст.

основу традиційної для російської історіографії НВВ оцінки постаті Б. Хмельницького (модифікації не виходили тут за рамки великодержавної парадигми) складало: а) подання гетьмана талановитим реалізатором "народного" прагнення до московської зверхності; б) притлумлення, або пояснення їх особливостями характеру гетьмана, дій, які не вкладалися в московоцентричну схему. Лише Б. Нольде та І. Розенфельд відійшли від магістральної канви й визнали державотворчі наміри Б. Хмельницького, його перебування на чолі Української держави, а союз з Москвою, визначили як тактичне явище.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНІ В НАСТУПНИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Держава Богдана Хмельницького - правонаступниця традицій Запорозької Січі // Запорозьке козацтво в пам'ятках історії та культури. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (Запоріжжя, 2-4 жовтня 1997 р.). Секція Ш, 1У, У. - Запоріжжя: РА "Тандем - У", 1997. - С. 242-246.

2. Причини національної революції середини ХУП ст. в Україні. Історіографія проблеми // Придніпровський науковий вісник. - 1998. - № 86 (153). - вересень. - С. 79-91.

3. Універсали Богдана Хмельницького, як джерела до вивчення процесу українського державотворення // Гуманітарний журнал. - 1999. - осінь. - С. 14-18.

4. Українсько-московські політичні відносини середини ХУП століття (до історіографії проблеми) // Питання аграрної історії України та Росії (ХУШ-ХХ ст.). Матеріали третіх наукових читань, присвячених пам'яті Д.П. Пойди. - Дніпропетровськ, 1999. - С. 37-41.

5. Адміністративний устрій держави Богдана Хмельницького (до історіографії) // Наукові праці історичного факультету Запорізького державного університету. - Випуск УШ. - Запоріжжя: Тандем-У, 1999. - С. 142-146.

6. О. Рігельман про події Національно-визвольної війни українського народу середини ХУП ст.// Сіверянський літопис. - 2000. -№4 (34). - С. 132-137.

7. Козакознавчі студії в доробку В. Сухорукова // Південна Україна ХУШ-Х 1Х століття. - Записки науково-дослідної лабораторії історії Південної України Запорізького державного університету. - Випуск 1 (7). - Запоріжжя: РА "Тандем-У", 2000. - С. 200-202.

8. Г. Карпов як дослідник "Статей Богдана Хмельницького" // Грані. - 2000. - №5 (13). - С. 78-81.

АНОТАЦІЯ

Маслак В.І. Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст. в російській історіографії ХVІІІ - початку ХХ ст. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.06. - Історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни. Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України. - К., 2001.

У дисертації всебічно аналізується розвиток в російській історіографії ХVІІІ - початку ХХ ст. досліджень з історії Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. З'ясовано місце цієї проблематики в шкалі дослідницьких пріоритетів російських істориків, простежено еволюцію тематики й глибини досліджень, їхньої концептуальної спрямованості, відтінено внесок російських істориків в концептуальне осмислення проблеми та розробку її окремих аспектів, показано зв'язок російської історіографії проблеми з українською та польською історіографіями. Встановлено, що в основі досліджень російських істориків лежав великодержавний підхід, який суттєво звужував можливості досліджень, а в ряді випадків вів до свідомої упередженості. Водночас російській історіографії належала першість та тривале домінування в дослідженні актового джерелознавства, історіографії джерелознавства, історіографії археографії, комплексу питань, пов'язаних з Березневими статтями.

Ключові слова: Національно-визвольна війна, російська історіографія, концепція, великодержавний підхід, Б. Хмельницький, Березневі статті, переяславсько-московська система.

АННОТАЦИЯ

Маслак В.И. Национально-освободительная война украинского народа середины ХУП века в русской историографии XVIII - начала ХХ вв. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.06 - Историография, источниковедение и специальные исторические дисциплины. - Институт украинской археографии и источниковедения имени М.С. Грушевского НАН Украины. - К., 2001.

Диссертация посвящена комплексному изучению вклада русской историографии XVIII - начала XX вв. в разработку истории национально-освободительной войны украинского народа середины ХVІІ в. Установлено место рассматриваемой проблематики в кругу исследовательских приоритетов русской историографии, прослежено эволюцию тематики и глубины исследований, их концептуальной направленности, оттенен вклад русских историков в концептуальное осмысление проблемы, разработку конкретных ее аспектов, рассмотрены взаимосвязи русской историографии проблемы с украинской и польской историографиями. Выяснено, что первые шаги предпринимаются русскими историками уже в 10-е гг. ХVІІІ в. и краеугольным камнем исследовательских подходов всех русских историков, (несмотря на существенную эволюцию теоретико-методологической базы и методов исследования) было великодержавное видение украинской истории (с амплитудой от ортодоксального великодержавия до его умеренных аналогов), которое существенно суживало горизонты исследований, уменьшало их результативность. Под великодержавным углом оценивалась и личность Б. Хмельницкого.

Доказано, что до выхода "Истории Малой России" Д. Бантыша-Каменского русская историография Национально-освободительной войны значительно отставала от украинской и в концептуальном осмыслении проблемы, и в охвате исследованием ее аспектного содержания. В то же время концепция Д. Бантыша-Каменского до средины 40-х гг. ХІХ в - начала нового этапа в историографическом освоении проблемы - была высшим достижением исторической науки. В конце ХІХ - начале ХХ вв. взаимодействие украинской, русской, польской историографии Национально-освободительной войны стало особо значительным (исследованы его особенности).

Установлено, что концепции русских историков были великодержавно осмысленными альтернативами концепций украинских и польских исследователей и при этом, начиная с С. Соловйова, русским историкам пришлось преодолевать напряжение между своими великодержавными убеждениями и результатами конкретных исследований, а многим (особенно Г. Карпову) была свойственна особая тенденциозность как в оценочных суждениях и выводах, так и в источниковедческих и историографических вопросах. Вместе с тем вклад русской историографии в разработку ряда конкретных направлений истории Национально-освободительной войны был значителен. Русской историографии принадлежит приоритет в разработке таких проблем, как актовое источниковедение, историография источниковедения, историография археографии Национально-освободительной войны, комплекс вопросов, связанных с Мартовскими статьями и формированием переяславско-московской системы в целом.

Ключевые слова: Национально-освободительная война, Б. Хмельницкий, русская историография, концепция, великодержавный подход, Мартовские статьи, переяславско-московская система.

ABSTRACT

Maslak V.I. Ukrainian people national liberation war in the middle of XVII Century in Russian historiography of XVIII - the beginning of XX centuries. - Manuscript.

Thesis for getting scientific degree of historical science candidate at the specialty 07.00/06: Historicagraphy, source study and special historical branches of science. Ukrainian archaeography and source study Institute named after M.S. Grushevsky. NAS of Ukraine - K., 2001.

Development of history investigations of Ukrainian people national liberation war in XVIII - the beginning of XX century in Russian historiography ins thoroughly analyzed in the thesis. There problems place in investigational priorities scale of Russian historians is ascertained, investigations subjects, depth evolution and their concept orientation are observed, Russian historians contribution in problem concept comprehension and it`s separate aspects elaboration is singled out, Russian, Ukrainian and Polish historiographies links are showed. It is established that the basis of Russian historians investigations is great - power approach wish narrowed investigation abilities and in some cases led to conscious preconceivity. At the same time superiority and following domination in source study, historiography source study, historiography, archaeography, problems complex connected with March Articles belonged to Russian historiography.

Key words: national liberation war, Russian historiography, concept, great-power approach, B. Khmelnitsky, March Articles, Pereyaslavl-Moskow system.

Размещено на Allbest.ru