Актуальність теми дослідження. Перед сучасною українською історичною наукою стоїть багато завдань, які потребують наукового вирішення. Серед них вивчення життя і діяльності видатних особистостей та історії окремих регіонів України займають не останнє місце. Радянська історична наука головну увагу спрямовувала на вивчення масових соціальних процесів, боротьби класів, загальних історичних явищ тощо. Через це утворилися лакуни у вивченні багатьох історичних подій, які були пов'язані з історією різних місцевостей, міст, сіл і діяльністю відомих громадських, політичних діячів та підприємців.

До недавнього часу дослідження життя і діяльності видатних особистостей Придніпров'я мали допоміжне значення і відбувалися в рамках вивчення історії окремих верств населення, подій або місцевостей, які були пов'язані з революційною боротьбою, встановленням та укріпленням радянської влади. Представники ж "панівних класів” взагалі були виключені з історичних досліджень. Тому важливим завданням є повернення забутих і маловідомих імен політичних, громадських, культурних діячів та промисловців Придніпров'я, внесок яких в економічний, політичний і культурний розвиток України був значним.

Серед найпомітніших історичних постатей Придніпровського краю можна назвати ім'я Олександра Миколайовича Поля (1832-1890). Питання ролі і місця цього видатного діяча Катеринославського краю в економічному, суспільно-політичному і культурному розвитку Катеринославщини давно потребує всебічного аналізу та оцінки. Незважаючи на велику кількість різноманітних публікацій, вони не висвітлюють всебічно життя і багатогранну діяльність О.М. Поля, не розкривають суті внеску О.М. Поля в економічний, суспільно-політичний і культурний розвиток краю та й в цілому України.

Своєю діяльністю О.М. Поль багато в чому визначив шляхи розвитку Катеринославської губернії. Феномен О.М. Поля не є виключенням для Катеринославщини другої половини ХІХ ст. Благодійницька діяльність, громадська і соціально корисна робота була характерною рисою багатьох його сучасників. Він жив і працював в сузір'ї видатних особистостей Придніпров'я: освітян М.О. Корфа і Д.Т. Гнєдіна, колекціонера і державного діяча Г.П. Алексєєва, земців П.М. Міклашевського, М.М. Ланшина, В.К. Луцького, громадських діячів М.В. Родзянка, М.М. Алєксєєнка, сільського промисловця Е.К. Бродського. Але серед цих імен О.М. Поль був найбільш яскравою постаттю.

Актуальність теми дисертації підсилюється тим, що громадська, економічна та історико-культурна діяльність О.М. Поля співзвучна нашому часу і варта наслідування. Таким чином, існує об'єктивна необхідність дослідження науково-культурної і громадської спадщини діяльності О.М. Поля як з пізнавальної точки зору, так і з потреб наукового, неупередженого висвітлення його життя і праці в контексті суспільно-політичного життя та економічного розвитку Півдня України другої половини ХІХ.

Зв'язок роботи з науковими темами. Дисертаційна робота складає частину досліджень, які виконуються кафедрою історії та політичної теорії Національного гірничого університету відповідно до держбюджетної науково-дослідної теми № Ш-475 "Вивчення історії і культури Придніпров'я XVIII-XX ст. ”.

Мета дослідження полягає в тому, щоб на основі нововиявлених архівних джерел, опублікованих матеріалів земств Катеринославської губернії, дореволюційної періодики, наукового доробку попередників всебічно проаналізувати життя і діяльність О.М. Поля, а також дати оцінку його внеску в економічний, культурний та суспільний розвиток Катеринославщини.

Досягнення поставленої мети передбачає розв'язання таких завдань: провести евристичну роботу по виявленню нових джерел; дослідити родовід О.М. Поля; простежити процес становлення його особистості; проаналізувати його діяльність в губернських установах, пов'язаних з введенням Селянської реформи на Катеринославщині; дати оцінку громадській та історико-культурній діяльності О.М. Поля; визначити його роль в дослідженні криворізького залізорудного родовища і вплив цих досліджень на подальший розвиток залізорудної та металургійної галузей Півдня України.

Об'єктом дисертаційного дослідження є постать О.М. Поля на тлі економічного розвитку Півдня України та суспільно-політичного життя Катеринославської губернії другої половини ХІХ ст., дієвим учасником яких він був.

Предметом даної праці є аналіз формування світогляду, громадська, економічна та культурна діяльність О.М. Поля, його вплив на економічні процеси на Півдні України і перетворення цього регіону на провідний центр залізорудної та металургійної промисловості Російської імперії.

Наукова новизна дисертаційного дослідження. Вперше у вітчизняній історіографії всебічно розкрито економічні та суспільно-політичні процеси на просторах Донецько-Криворізького басейну через призму діяльності неординарної постаті О.М. Поля. На його прикладі показано роль особи в історії та вплив обставин і середовища на формування її світогляду і подальшу діяльність. До наукового обігу введено значну кількість документів, які зберігаються в архівосховищах України та Росії, чим суттєво розширено джерельну базу для дослідження даної теми. Аналіз різних сфер діяльності О.М. Поля, оцінка його впливу на прискорення економічного розвитку і суспільно-політичного життя Півдня України дає можливість аргументовано стверджувати, що О.М. Поль є знаковою постаттю в історії Півдня України другої половини ХІХ ст. Феномен О.М. Поля полягає в тому, що він одним з перших розгледів можливість потенційного економічного зростання Придніпровського регіону в нових економічних відносинах, які почали складатися в пореформеній Російській імперії. Вперше О.М. Поль зображений як громадянин, життя якого було підпорядковане служінню суспільству і наслідки діяльності якого - в сьогоднішньому економічному і культурному потенціалі центральної і південної України.

Хронологічні рамки дисертації визначаються періодом активної громадської діяльності О.М. Поля від 1850-х років до 1890-го року. Для реконструкції родоводу О.М. Поля доводилось заглиблюватися у XVII ст., а для визначення наслідків досліджень О.М. Полем залізних руд Кривого Рогу охоплювався кінець ХІХ ст.

Географічні межі дослідження окреслюють територію Катеринославської і частину Херсонської (Криворіжжя) губерній другої половини ХІХ ст. як регіон безпосередньої діяльності О.М. Поля. В роботі вжито термін "Південь України”, який охоплює територію значно ширшу, ніж межі Катеринославської губернії. Це пов'язано з тим, що діяльність О.М. Поля помітно позначилася на економічному і культурному стані не лише Катеринославської, а й Таврійської та Херсонської губерній.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційної роботи стали принципи об'єктивності та історизму. При розробці теми використовувалися як загальнонаукові (аналіз, синтез, індуктивний аналіз, історичний та логічний), так і конкретно-історичні методи: історико-генетичний, історико-системний, проблемно-хронологічний та історико-біографічний. В сукупності ці методи дозволяють зробити детальний аналіз фактів з біографії О.М. Поля, простежити еволюцію його поглядів та життєвих орієнтирів, проаналізувати діяльність О.М. Поля в якості мирового судді, земського та громадського діяча, дати оцінку його економічної активності.

Практичне значення роботи полягає в можливості використання її результатів при підготовці курсу історичного краєзнавства, узагальнюючих наукових робіт з історії України, при складані нового видання "Історії міст і сіл України" та інших видань. На прикладі життя О.М. Поля можна проводити виховну роботу серед учнів середніх шкіл регіону.

поль катеринославщина україна

Апробація результатів дослідження. Наукова робота пройшла апробацію на міжнародних і регіональних конференціях: Регіональна науково-практична конференція "Дослідники Придніпровського краю” (Дніпропетровськ, 2002 р.); ІІ Міжрегіональна науково-практична історико-краєзнавча конференція "Історичне краєзнавство Наддніпрянщини” (Дніпропетровськ, 2002 р.); Міжнародна наукова конференція "Історична наука: проблеми розвитку” (Луганськ, 2002 р.); Міжнародна наукова конференція "Знаки питання в історії України" (Ніжин, 2002 р.) Основні положення, проміжні результати та висновки дисертаційної роботи були оприлюднені в монографії та семи статтях (чотири з них надруковані у фахових виданнях).

Структура дисертації. Мета і завдання дослідження зумовили структуру дисертації та її внутрішню архітектоніку, яка побудована за проблемно-хронологічним принципом і складається зі вступу, 4-х розділів і загальних висновків. Список використаних джерел і літератури нараховує 261 найменування. В роботі вміщено 3 додатки, які доповнюють зміст дисертації. Текст основної частини дисертації 180 сторінок.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано вибір теми та її актуальність, визначено об'єкт і предмет дослідження, його хронологічні та географічні межі, дослідницьку мету і завдання, сформульовано наукову новизну та практичне значення роботи.

Перший розділ. - "Історіографія питання, огляд джерел та методологія проблеми”. Характеризується стан наукової розробки теми, джерельна база і методи дослідження. В історіографії життя і діяльності О.М. Поля умовно можна виділити чотири етапи. Перший охоплює 1890-ті рр. - 10-ті рр. ХХ ст. Він характеризувався постійною увагою до постаті О.М. Поля та накопиченням інформації про нього. Початок дослідженню життя і діяльності О.М. Поля поклав відомий український історик, археолог Д.І. Яворницький. Перша його історична розвідка про О.М. Поля, заснована на раніше опублікованих спогадах, з'явилась в "Історичному віснику" у 1890 р.9 У 1893 р. у Києві вийшов "Каталог древностей А.Н. Поля в Екатеринославе”, складений відомим українським археологом К.М. Мельник. У книзі вміщена стаття, присвячена колишньому власнику колекції.¹⁰ До постаті О.М. Поля зверталися відомі дослідники історії розвитку промисловості Півдня Російської імперії Є.І. Рагозін та Б.Ф. Брандт.¹¹

В кінці ХІХ ст. з'являється декілька журналістських статей, присвячених О.М. Полю.¹² Стисла біографія О.М. Поля вміщена у виданні, присвяченому Катерининській залізниці.¹³ Етапною у вивченні життя і діяльності О.М. Поля можна назвати роботу директора комерційного училища в Катеринославі А.С. Синівського.¹⁴ Він подав короткі відомості про походження, життя і діяльність О.М. Поля, критично поставився до вже існуючих статей і розвідок про О.М. Поля, спираючись на відомі на той час джерела.

Спробу написати більш змістовну біографію О.М. Поля здійснив викладач комерційного училища в Катеринославі І.Ф. Вертоградов.¹⁵ В ній висвітлено життєвий шлях О.М. Поля. Робота написана добротно із залученням нових джерел. Автор коротко показав діяльність О.М. Поля у галузі досліджень криворізької залізної руди і вивченні історії краю, торкнувся деяких аспектів його громадської діяльності. В публікаціях багато уваги приділялося О.М. Полю як досліднику криворізької залізної руди та ініціатору спорудження Катерининської залізниці. Викладачі Катеринославського вищого гірничого училища Е.А. Штебер, Санкт-Петербурзького політехнічного інституту В.Е. Ден та гірничий інженер І. Глівіц вважали О.М. Поля "винуватцем” бурхливого розвитку залізоробної промисловості Півдні Російської імперії.¹⁶

Другий етап оцінки життя і діяльності О.М. Поля почався після 1917 р. Поодинокі дослідження цього етапу не дають можливості скласти уяву про значення його діяльності. Постать О.М. Поля перебувала в тіні, на неї була поширена негласна заборона, тому нові дані про нього не з'являлися, за виключенням трьох робіт, в яких ім'я О.М. Поля лише згадується.¹⁶ Кінець 20 - початок 50-х років характеризується повною відсутністю робіт навіть згадок про О.М. Поля.

Лише у середині 50-х років постать О.М. Поля повертається з небуття. З цього часу розпочався третій етап в історіографії життя і діяльності О.М. Поля. В цей час кількість статей і розвідок, присвячених О.М. Полю, із року в рік збільшується. В роботі, присвяченій історії підготовки селянської реформи на Катеринославщині про роботу О.М. Поля в комітеті по підготовці реформи згадав відомий вчений-аграрник Д.П. Пойда.¹⁷ Декілька рядків були присвячені О.М. Полю в колективній праці істориків Г.М. Малахова, О.Г. Шостака та М.І. Старикова.¹⁸

Першою в радянській історіографії роботою, цілком присвяченою О.М. Полю була невелика стаття Г.Н. Романченка. ¹⁹ Автор основну увагу приділив дослідженням О.М. Поля Криворізького рудного родовища. Спираючись на відомі джерела, Г.Н. Романченко розвінчує міф про експлуататорську суть діяльності О.М. Поля. Після виходу цієї статті наукових досліджень з життя та діяльності О.М. Поля знову довгий час не було. Хіба що з'являлися газетні статті, які давали лише загальне уявлення про постать О.М. Поля Багато уваги постаті О.М. Поля, зокрема його взаєминам з Д.І. Яворницьким, приділив письменник І.М. Шаповал. За 20 років (з 1963 р.) він написав три статті, в яких стисло висвітлено біографію О.М. Поля.

З 80-х роках ім'я О.М. Поля вже не сходить зі шпальт газет та сторінок часописів. Однак, майже всі роботи належать журналістам, які статтями поширювали знання про О.М. Поля. Єдиною роботою, що випадає з цього числа, була книга українського письменника В.І. Заремби. Спираючись на джерела, в тому числі й невідомі, автор в літературній формі дає оцінку діяльності О.М. Поля у 1990-х почався якісно новий етап в історіографії життя і діяльності О.М. Поля, який триває до сьогодні. Інтерес до постаті О.М. Поля всеохоплюючий, всі сторони його життя і діяльності піддаються серйозному вивченню, до наукового обігу введені невідомі до цього часу документальні та наративні джерела. Серед багатьох авторів, які писали і продовжують писати про О.М. Поля, можна умовно виділити три групи. До першої належать краєзнавці з Кривого Рогу Т.П. Воронова, В.В. Титов, Г.Д. Гусейнов, А.А. Матрос, О.О. Мельник, В.І. Петренко та київський дослідник П.Л. Варгатюк. Пріоритетним напрямком у вивченні біографії О.М. Поля для цієї групи є економічний аспект його діяльності.

Другу групу сучасних дослідників складають вчені та музейні працівники з Дніпропетровська Г.К. Швидько, В.С. Савчук, С.І. Світленко, В.І. Лазебник. Вони торкаються різних сторін життя і діяльності О.М. Поля. Але найбільше уваги вони приділяють формуванню світогляду О.М. Поля і його суспільно-політичній діяльності.

До третьої групи дослідників можна віднести журналіста В.П. Платонова, краєзнавців В.С. Мороза, О.С. Орлова і Г.С. Орлову, роботи яких мають популяризаторський характер.

До 170-річча з дня народження О.М. Поля була опублікована монографія автора даного дисертаційного дослідження, яка ґрунтується на нововідкритих архівних документах.

Загалом можна сказати, що життя і громадська діяльність О.М. Поля, незважаючи на велику кількість публікацій, не досліджені всебічно. Більш повно вивчено внесок О.М. Поля у дослідження криворізького рудного родовища, та й цей аспект потребує значних уточнень. Тобто, існують лакуни як в біографії О.М. Поля, так і в дослідженні його внеску в економічний розвиток регіону та суспільно-політичне життя краю.

Для всебічного вивчення життя і діяльності О.М. Поля було залучено значне коло опублікованих та архівних джерел. Класифікація використаних в роботі джерел являє собою синтез типів класифікації, запропонованих Л.М. Пушкарьовим, О.П. Пронштейном, М.Ф. Румянцевою. Весь масив використаних джерел за видовими ознаками і походженням можна розділити.

Поміж документальних джерел можна виділити такі основні види:

І. Законодавчі акти (височайші положення, правила, накази Урядовому Сенату та рескрипти, циркуляри міністра внутрішніх справ, накази Державної військової колегії).

ІІ. Актові джерела. Умовно їх можна розділити на дві групи: а) акти публічно-правового характеру (уставні грамоти та викупні угоди О.М. та П.М. Полів з кріпосними селянами); б) приватноправові акти (договори розподілу майна між братами П.І. та М.І. Полями, орендні угоди О.М. Поля з сільською громадою Кривого Рогу та ін.).

ІІІ. Офіційно-діловодні документи. Для зручності роботи з джерелами цього виду їх було поділено на такі групи: а) внутрішня документація (журнали засідань різних міністерств і відомств царського уряду, місцевих органів влади; постанови; звіти губернаторів; доповідні записки катеринославського губернатора міністру внутрішніх справ та міністру шляхів сполучень; рапорти Катеринославського дворянського депутатського зібрання; доповідні записки гірничих інженерів; протоколи засідань Катеринославського губернського у селянській справі присутствія; відношення Катеринославського у селянській справі присутствія до Головної викупної установи, Тимчасового присутствія герольдії; постанови, журнали та стенографічні звіти земських зібрань); б) прохання (подання катеринославського губернатора; прохання в різні урядові установи; рапорти голови Верхньодніпровського повітового зібрання і повітового предводителя дворянства); в) листування державних установ між собою та приватними особами (листи О.М. Поля до Миколи І, Олександра ІІ, міністра внутрішніх справ тощо).

IV. Документи довідкового характеру: а) статистичні джерела (статистика фабрично-заводської промисловості, списки земців і осіб, які мали право бути обраними в земські гласні та мирові судді, списки кандидатів до Катеринославського у селянській справі присутствія, перелік виставлених на продаж маєтків катеринославських поміщиків, звіти Верхньодніпровської земської управи); б) облікова документація (формулярні списки та атестати про військову службу предків О.М. Поля, відомості про успішність в навчанні О.М. Поля, родовідні книги і виписки з метрик О.М. та П.М. Полів).

Більшість джерелознавців виділяють ще один вид джерел - періодику. В даній роботі періодика не виділяється в окремий вид джерел через її багатоплановість. Адже у пресі зустрічається як документальні (законодавчі акти, статистика) так і наративні джерела (спогади, нариси).

Окремий комплекс історичних джерел складають наративні джерела: а) спогади (поміщика І.Д. Яковлєва, співробітників О.М. Поля В. Кониша і П.З. Веселовського); б) листи (О.М. Поля до Д.І. Яворницького, М.Н. Мурзакевича, в Санкт-Петербурзьку Археологічну комісію); в) історико-публіцистичні та історичні нариси, хроніки, огляди, репортажі і повідомлення; г) наукові роботи.

Більшість використаних у роботі джерел - це документи з архівних зібрань Дніпропетровська (Державний архів Дніпропетровської області, Дніпропетровський історичний музей. Відділ рукописів), Кривого Рогу (Криворізький історико-краєзнавчий музей), Києва (Інститут рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського НАН України, Центральний державний історичний архів України) і Санкт-Петербургу (Російський державний історичний архів, Рукописний архів Інституту історії матеріальної культури Російської академії наук).

Методологічним орієнтиром роботи слугував мікроісторичний підхід, який дозволив показати соціально-політичну, економічну ситуацію на Катеринославщині другої половини ХІХ ст., і чинники, які цю ситуацію змінювали через призму їх історичного розвитку, а життя і діяльність О.М. Поля - через вивчення всієї сукупності історичних подій та їх взаємозв'язків, які існували у катеринославському суспільстві у 1850-80-х роках ХІХ ст.

Серед загальнонаукових методів дослідження були використані загальні методи (аналіз та синтез), та методи теоретичного дослідження (історичний, логічний та метод індуктивного аналізу). Завдяки аналізу були досліджені окремі ознаки, властивості історичної ситуації на Півдні України у другій половині ХІХ ст., а синтез дозволив узагальнити досліджене і зробити висновки з залученого до аналізу матеріалу. Історичний метод дав можливість розглянути об'єкт дослідження в динаміці його розвитку, тобто у взаємозв'язку подій, а логічний - дозволив відтворити життя і діяльність О.М. Поля шляхом зосередження на окремих відомостях з біографії О.М. Поля та суспільно-політичних подій на Катеринославщині. Індуктивний аналіз дозволив виділити низку найважливіших рис досліджуваного об'єкта і зробити його ціннісний аналіз.

Основні конкретно-історичні методи, використані в роботі: історико-генетичний, який дозволив дослідити суспільно-політичні процеси та економічний розвиток Катеринославської губернії другої половини ХІХ ст. від початку ліберальних реформ Олександра ІІ до кінця ХІХ ст. через призму діяльності О.М. Поля; історико-системний - дав можливість з'ясувати структуру та функціональні зв'язки досліджуваного об'єкта та синтезувати системні елементи, які містяться в індивідуальних та неповторних подіях, які відбувались в Катеринославській губернії у другій половині ХІХ ст.; проблемно-хронологічний - дозволив виокремити основні напрямки соціально-економічного розвитку, всебічно дослідити історичні події та процеси, які відбувались в Катеринославської губернії в другій половині ХІХ ст. і визначити місце і роль в них О.М. Поля. Історико-біографічний метод застосований для розкриття взаємодії окремої особи і суспільства, визначення її (особи) внеску в розвиток цього суспільства. Він дав можливість провести логічну реконструкцію його громадської, наукової, економічної діяльності, а також умов, за яких ця діяльність відбувалась.

Другий розділ - "Походження, становлення особистості та початок громадської діяльності О.М. Поля у період проведення селянської реформи”. Розділ присвячений розгляду родоводу О.М. Поля, його навчанню в Полтавському губернському училищі і Дерптському університеті, а також початку громадської і економічної діяльності.

Походження О.М. Поля є окремою проблемою, бо досі не існує одностайної думки щодо його родинних коренів. На основі нововиявлених архівних джерел було доведено, що майже всі предки О.М. Поля (окрім родини Савицьких) належали до дворянського стану, деякі з них мали іноземні коріння (родини Полів, Малам, Булацелів). Генеалогічне дерево О.М. Поля дає певну уяву про його соціальне і національне походження. Серед його предків переважали представники військової верстви. Незважаючи на те, що серед предків О.М. Поля були волохи, молдавани, а дід походив з литовських дворян, його можна вважати українцем, бо всі його предки по материнській лінії і частина предків по батьківській лінії були українцями. Особисто О.М. Поль називав себе українцем. Успадковані від предків риси характеру були доповнені домашнім вихованням і навчанням у Полтавському губернському училищі і Дерптському університеті.

Фундамент світогляду О.М. Поля був закладений у дитячі та юнацькі роки. Дитинство він провів у батьківському маєтку, середню освіту здобув у Полтавському губернському училищі, вищу - в Дерптському університеті (юридичний факультет).

Полтава і Дерпт по різному вплинули на молодого О.М. Поля. Якщо в Полтаві він долучився до найкращих зразків української культури і захопився історією своєї батьківщини, то в Дерпті - звик до суворого порядку, дотримання правил і шанування законів Російської держави. Полтавське губернське училище гімназія і Дерптський університет стали для нього доброю школою як в освітньому, так і в морально-етичному вимірах. Там викристалізувався характер майбутнього дослідника, настирливого провідника своїх задумів і активного громадського діяча, а набуті за роки навчання знання дозволили О.М. Полю здійснити багато корисного для рідного краю і всієї країни.

Пріоритетними напрямками діяльності О.М. Поля у 1850-60 рр. стали влаштування власного господарства і громадська активність. За короткий час він зміг придбати маєток, який підняв на належний рівень, взяв участь у роботі губернських установ, покликаних розробити і впровадити селянську реформу, і придбав солідний авторитет серед поміщиків Верхньодніпровського повіту. Зайнявши в ці роки активну громадянську позицію, О.М. Поль не відмовився від неї до кінця свого життя.

В період проведення селянської реформи в Російській імперії О.М. Поль був одним з найактивніших членів Катеринославського губернського комітету із влаштування селянського побуту. Його участь у роботі Комітету стала першою пробою громадської діяльності. О.М. Поля не можна віднести до прибічників радикальних змін у суспільстві. Його виступи в Комітеті не відзначались прогресивним спрямуванням, а його пропозиції мало чим відрізнялись від загальної думки більшості дворян Катеринославської губернії. Та розуміючи, що зміни потрібні, він намагався зробити свій внесок у покращення існуючого становища селян.

Після оприлюднення царського Маніфесту 1861 р. О.М. Поль взяв участь у роботі Катеринославського у селянській справі присутствія, яке займалось питаннями безпосереднього впровадження селянської реформи у життя. Вийшовши зі складу губернського присутствія, О.М. Поль зайнявся своїм господарством. У 1857 р. він придбав маєток, з якого за короткий термін зробив прибуткове господарство. Після проведення селянської реформи О.М. Поль, згідно з умовами Уставної грамоти, підписаної у 1862 р., відпустив на волю своїх селян, віддавши їм частку своєї землі.

Сильний вплив на світогляд і подальшу діяльність О.М. Поля мав "Піквікський клуб”, який діяв у Катеринославі у 1858-1860 рр. О.М. Поль неодноразово відвідував його. Тут він знайшов повне взаєморозуміння близьких за поглядами людей: М.П. Балліна, В.М. Єлагіна, М.М. Стопановського. Серед "піквіків” панували ліберальні погляди і просвітницькі ідеї. Незважаючи на досить молодий вік, О.М. Поль вже мав усталені погляди на життя і не міг беззастережно сприйняти всі ідеї "піквіків”, хоча багатьом з них (наприклад, ідеї створення шкіл, бібліотек та музеїв) співчував і підтримував.

Зміни, які почались в Російській імперії, покликали О.М. Поля до активної громадської роботи. Він отримав чудову можливість продемонструвати свої здібності. Перші роки після навчання стали для О.М. Поля своєрідним трампліном до подальшої його всебічної діяльності. В ці роки остаточно склався тип його поведінки, розкрився і розвинувся ораторський талант, створився імідж активного, енергійного і досвідченого громадського діяча і підприємця. Його енергійність, вміння доводити свою думку, висока освіченість, обізнаність у всіх сферах життя в повіті і вроджена делікатність створили йому авторитет серед повітового дворянства. Цим пояснюється те, що молодий О.М. Поль потрапив у 1858 р. у члени Катеринославського дворянського комітету із влаштування селянського побуту, а у 1861 р. - до Катеринославського губернського у селянській справі присутствія. В цих установах О.М. Поль проявив себе прибічником не радикальних, а поміркованих змін у відносинах між поміщиками і селянами. Через п'ять років після скасування кріпосного права, будучи земським гласним, О.М. Поль виступав вже на боці селян. Можливо, це пояснюється тим, що його вже не зв'язували поземельні відносини з селянами. Однак, навіть в земстві О.М. Поль ніколи не відносився до радикалів, сповідуючи ліберальні погляди.

Третій розділ - "Громадсько-політична ситуація на Катеринославщині та діяльність О.М. Поля у 60-80 роки ХІХ ст. ” - вміщує в собі аналіз громадської та наукової діяльності О.М. Поля. Реформи імператора Олександра ІІ (селянська, земська, судова) були покликані вирішити завдання оновлення держави і долучити до участі в її управлінні лояльні до влади верстви - дворянство, купецтво, буржуазію тощо. Тисячі дворян і поміщиків взяли активну участь в підготовці і впровадженні в життя нових законів. В числі цих дворян помітне місце займав поміщик Верхньодніпровського повіту Катеринославської губернії О.М. Поль.

Серед багатьох сфер громадської діяльності О.М. Поля була організація земської справи. Земству він присвятив майже половину свого життя. Він включився у роботу відразу ж після виникнення земських установ на Катеринославщині, спочатку в складі Верхньодніпровського повітового, а пізніше - Катеринославського губернського земств.

За весь час перебування на посаді повітового гласного О.М. Поль висунув багато пропозицій. Деякі з них були підтримані земством, наприклад, про влаштування товариства взаємного кредиту, розвиток нових форм сільського господарства, побудову залізниці тощо. О.М. Поль користувався високим авторитетом серед земців. Тричі (у 1866, 1869 і 1872 рр.) його обирали членом повітової земської управи, причому, він завжди відмовлявся від будь-якої грошової винагороди за участь в роботі управи. Двічі його обирали секретарем зібрання - на першій і другій сесії земства, які відбулись у 1866 р. Як одного з найбільш корисних і активних діячів Верхньодніпровське земське зібрання постійно обирало О.М. Поля до складу губернських гласних від повіту. Аналіз постанов повітового земського зібрання показує, що сесія завжди була продуктивною, якщо на ній був присутній О.М. Поль, який висував багато пропозицій та ідей, вносячи особливий колорит у роботу чергових і надзвичайних сесій повітового земства.

Такою ж корисною була робота О.М. Поля у губернському земстві. О.М. Поль ще до відкриття земств мав високий авторитет в губернії, перші губернські земські зібрання тільки зміцнили його. Неодноразово його обирали секретарем чергових та надзвичайних сесій губернського земства, що свідчило про довіру до нього земських гласних. Однак чиновницька кар'єра йому зовсім не імпонувала, він постійно відмовлявся від будь-якої посади, пропонованої земством. Тричі земське зібрання висувало О.М. Поля на головування у губернській земській управі (1866, 1867 і 1878 роках), але він відмовився і від цієї пропозиції.

Найбільше уваги О.М. Поль як земський гласний приділив фінансовим питанням: збиранню податків і витрачанню земських коштів. Як в повітовому, так і в губернському зібраннях він дотримувався тієї думки, що податків повинно бути якомога менше, а земські кошти треба витрачати на найважливіші справи і за цільовим призначенням. За таку сувору позицію у справі надходження і розподілу земських коштів О.М. Поля, як правило, обирали до ревізійної комісії або до комісій, які контролювали обіг коштів. Господарські та економічні питання були найбільш злободенними на всіх чергових сесіях Катеринославського губернського земства. Тому О.М. Поль постійно приділяв їм особливу увагу.

Як громадський діяч він належав до числа тих, хто намагався покращити стан освіти в губернії. Щоправда, його внесок у цю справу не можна оцінювати однозначно. З одного боку, він був попечителем декількох навчальних закладів (1-е реальне училище, Маріїнська жіноча гімназія в Катеринославі та ін.), з іншого - виступав проти створення розгалуженої мережі професійно-технічних шкіл, відкриття деяких навчальних закладів, які, на його думку, мали невелику користь для губернії (жіноча гімназія у Верхньодніпровську).О.М. Поль входив до попечительської ради богадільні та земської лікарні в Катеринославі, займався благодійницькою діяльністю, довгий час виконував обов'язки мирового судді у Верхньодніпровському повіті (з 1869 до 1890 р.), був членом губернського статистичного комітету. Можливо, його участь в губернському статистичному комітеті пояснює те, що він виступив проти існування земського статистичного комітету.

Цінним був внесок О.М. Поля також в історико-археологічні дослідження і культурний розвиток Катеринославщини. З 1860-х рр. О.М. Поль займався археологічними дослідженнями і колекціонуванням залишків старовини. У 1887 р. на основі своєї колекції О.М. Поль створив археологічний музей. Пізніше колекція старожитностей О.М. Поля стала основою для відкритого у 1902 р. Обласного музею, який став носити його ім'я.

О.М. Поля можна по праву віднести до найбільш активних, енергійних, ініціативних і корисних діячів Катеринославського земства. Він належав до тих людей, які стояли біля витоків земської справи на Катеринославщині. О.М. Поль мав безпосереднє відношення до розбудови земської медичної служби, становлення освіти, створення системи страхування і кредитування населення в Катеринославській губернії тощо. В деяких питаннях він займав неоднозначну позицію, яка йшла врозріз із загальною думкою земства.

Загальне визнання заслуг О.М. Поля перед губернією відбулося ще за його життя. І хоч іноді йому доводилося діяти самостійно без допомоги місцевої влади і дворянства, поруч з ним завжди були сподвижники і однодумці, які допомагали і підтримували його. О.М. Поль все своє життя відчував цю підтримку і вона теж свідчить про те, що його внесок в розбудову земської справи, економічний і культурний розвиток Катеринославщини був помічений і оцінений.

Четвертий розділ - "О.М. Поль і промислове піднесення Катеринославщини у 80-90 роках ХІХ ст." - присвячений історії геологічних досліджень на Криворіжжі, визначенню ролі О.М. Поля в цих дослідженнях, а також значенню початку промислового видобутку криворізької залізної руди для розвитку металургійної промисловості Півдня України.

Катеринославська губернія, яка у середині ХІХ ст. не відносилась до промислово-розвинутих регіонів Російської імперії, в кінці століття вийшла на перші позиції в країні у металургійній галузі, а за темпами розвитку вона займала одне з перших місць. На початку 80-х років ХІХ ст. на Катеринославщині діяло лише одне акціонерне товариство (Новоросійське), яке займалося виплавкою чавуну, сталі та виробленням рейок (на Юзівському заводі у Донбасі), у 1900 р. їх вже було 15. Одну з причин такої зміни слід шукати в розпочатих промислових розробках криворізького залізорудного родовища.

Промислова розробка залізних руд Кривого Рога стала можливою завдяки геологічним і геогностичним дослідженням, які протягом 15-ти років проводив О.М. Поль. У нього було багато попередників, які не раз заявляли про знайдені ними багатства (В.Ф. Зуєв, М.Г. Ліванов, В. Піленко, П.О. Кульшин). Але тільки О.М. Поль став людиною, яка змогла довести можливість промислової експлуатації багатств Кривого Рогу. Завдяки йому у 1881 р. тут почались розробки залізної руди.

Особистий внесок О.М. Поля в дослідження залізної руди Кривого Рогу є визначальним. Хоч він і не був першовідкривачем залізних руд на Криворіжжі, але зробив все для того, щоб перевести теоретичні припущення щодо промислового значення криворізького рудного родовища в практичну площину. В той же час О.М. Поля не можна назвати одинаком-дослідником. Одночасно з ним розвідки проводили декілька гірничих інженерів, яких уряд надсилав в Кривий Ріг (Б. де Марні, Носов, В.О. Конткевич та ін.). Різниця між ними і О.М. Полем та, що він проводив свої дослідження систематично із залученням додаткових засобів впливу на думку уряду.

З середини 80-х років ХІХ ст. розпочинається якісно новий етап в розвитку залізорудної та металургійної промисловостей Півдня України. Він був пов'язаний з початком промислової розробки криворізького рудного родовища і введення в експлуатацію Катерининської залізничної магістралі. Завдяки криворізькому рудному родовищу Придніпров'я стало одним з найпотужніших гірничозаводських регіонів Російської імперії. У 1900 р. тут видобувалось 57,2% всієї залізної руди в Росії.

З виникненням нової сировинної бази металургійна промисловість Півдня Російської імперії отримала відчутний стимул для подальшого розвитку. На кінець ХІХ ст. металургійні заводи Півдня України, що належали 15 потужним акціонерним товариствам виплавлялося 52% всього російського чавуну, 45% сталі та прокату. На кінець ХІХ ст. частка Криворізького рудного регіону в загальній кількості видобутої руди на Півдні України була визначальною, а в межах всієї Російської імперії становила більше половини.

Залізні руди Кривбасу кардинально змінили не тільки економічне життя Катеринославської губернії, вони сильно вплинули на життя самого О.М. Поля. Тривалі дослідження криворізького рудного родовища сприяли тому, що О.М. Поль, який віддавав перевагу сільськогосподарським заняттям, поринув у промислову діяльність. Ці дослідження наштовхнули його на ідею розробки деяких корисних копалин власними силами, а саме: залізної руди, аспіду та графіту. Однак перспективний видобуток вищеназваних матеріалів, врешті-решт, обернувся для О.М. Поля невдачею.

Аспід і графіт викликали зацікавленість О.М. Поля їх великим практичним значенням. До того ж, можна було легко налагодити їх промислове виробництво. Покровське і Запорізьке аспідні родовища, які належали йому, були єдиними на всю Російську імперію, і саме завдяки О.М. Полю про них знали у всій країні. Однак аспідне і графітове підприємства О.М. Поля виявились не надто прибутковими. Цілком ймовірно, що не вистачило досвіду, але основа причина невдач криється в економічних чинниках.

Поруч з дослідженням криворізького родовища і промисловими заняттями О.М. Поль приділяв увагу сільському господарству, яке для нього теж було важливе. Тут він досяг більших успіхів, ніж на поприщі видобутку аспіду чи графіту. Сільськогосподарська діяльність О.М. Поля свідчить про те, що він належав до поміщиків, які після скасування кріпосного права швидко адаптувались до нових реалій і почали впроваджувати капіталістичні методи господарювання на землі.

О.М. Поль проявив себе як безкорисливий і талановитий діяч. Він створив умови для зростання багатства краю, але власного багатства так і не започаткував. З повним правом його можна віднести до яскравих представників сформованої у пореформений період промислової буржуазії. Причому, як зазначав дослідник В.В. Крутіков, в умовах інтенсивного розвитку капіталізму на Півдні України значна частина підприємців складалася саме з представників української національності, до якої відносився і О.М. Поль.

Висновки наукового дослідження

1. О.М. Поль належав до найбільш активних і діяльних громадських діячів Катеринославської губернії другої половини ХІХ ст. Він взяв участь у впровадженні трьох буржуазних реформ часів Олександра ІІ: селянської, земської та судової. Селянська реформа дозволила О.М. Полю розкрити потужний внутрішній потенціал громадського діяча і багато в чому визначила його подальшу долю - служіння на користь суспільства. Під час роботи земських установ О.М. Поль проявив себе талановитим і яскравим громадським діячем.

2. О.М. Поля можна віднести до корифеїв Катеринославського земства - він був в числі тих, хто започатковував земську справу в губернії. Він був одним з самих активних, ініціативних та дієвих членів Катеринославського губернського земського зібрання. О.М. Поль не тільки подавав ідеї, але й сам брав безпосередню участь у втіленні їх в життя. За своїми поглядами він відносився до крила поміркованих земців і ніколи не займав, якщо не вважати початковий етап роботи земств, незгодної з владою позиції.

3. Під час проведення судової реформи, взяв активну участь в обговоренні принципів її впровадження у Верхньодніпровському повіті. Після введення в дію положень судової реформи О.М. Поль був обраний почесним мировим суддею і головою Верхньодніпровського мирового з'їзду. Своєю роботою в мировому суді він сприяв підвищенню авторитету суду і довіри до самих суддів.

4. Помітною була громадська діяльність О.М. Поля поза межами земських і мирових судових установ. Він стояв біля витоків створення системи земської освіти.

5. О.М. Поль не можна назвати ініціатором проектів покращення системи медицини в губернії, але він зробив посильний внесок у її розвиток, довгий час перебуваючи в ранзі попечителя двох медичних закладів Катеринослава.

6. Неординарність особистості О.М. Поля підтверджується його багаторічною працею в сфері досліджень і розробок криворізького рудного родовища. Хоча О.М. Поль і не був першовідкривачем криворізьких руд, його дослідження в цьому регіоні були безпрецедентними в історії Катеринославщини.

7. На відміну від соціально значимої активності О.М. Поля в сфері досліджень Криворіжжя, яка мала вплив на майбутнє Катеринославської губернії, особисту підприємницьку діяльність О.М. Поля не можна назвати вповні вдалою.

8. Однією із справ О.М. Поля, яка вплинула на культурний вигляд Катеринослава, стало відкриття ним власного археологічного музею. Пізніше його колекція склала основу відкритого у 1902 р. Обласного музею в Катеринославі.

9. Причинами, які зародили любов О.М. Поля до рідного краю та історії, були патріотичне виховання в сім'ї, усвідомлення належності до славних козацьких родин та навчання в Полтавській губернській гімназії. Належність до дворянського стану дала О.М. Полю можливість одержати ґрунтовну освіту в кращих учбових закладах Російської імперії, а в майбутньому дозволило без перешкод включитися в процес реформування суспільно-політичних відносин в Російській державі у 1860-1870 рр.

10. Благодійницька діяльність О.М. Поля проявилася у тому, що незважаючи на свій не завжди благополучний стан, він не жалкував власних коштів для підтримки освітніх, культурних та соціально-реабілітаційних закладів.

В цілому, діяльність О.М. Поля була причиною тих позитивних змін, які відбулися в соціальній, соціо-економічній та соціо-культурній сферах життя катеринославського суспільства останньої чверті ХІХ ст. На Придніпров'ї ці впливи відчуваються і зараз.

Основні положення дисертації відображено в таких публікаціях

1. Донецьке вугілля та Криворізька руда в долі двох видатних діячів Катеринославщини Дж. Юза і О. Поля // Борисфен. - Березень 2002. - №3. - С.14-17.

2. Історико-культурна діяльність О.М. Поля // Гуманітарний журнал. - 2002. - №2. - Весна. - Спецвипуск. - С.36-41.

3.О.М. Поль і Катеринославське губернське земство // Борисфен. - Березень 2001. - №3. - С. 19-20.

4. Олександр Поль: мрії, справи, спадщина. - Дніпропетровськ: Національна гірнича академія, 2002. - 222 с.

5. Угоди О.М. Поля з сільською громадою Кривого Рогу // Гуманітарний журнал. - 2002. - №№1-2. - С.137-147.

Анотація

Кочергін І.О. О.М. Поль і його місце в суспільно-політичному житті та економічному розвитку Півдня України другої половини ХІХ ст. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.01 - історія України. Дніпропетровський національний університет, Дніпропетровськ, 2003.

У дисертації комплексно досліджено життя і діяльність видатного громадського діяча Придніпровського краю О.М. Поля. Вивчено його родовід; простежено за етапами становлення особистості О.М. Поля; проаналізовано діяльність О.М. Поля в губернських установах, пов'язаних з введенням Селянської реформи на Катеринославщині; дано оцінку громадській діяльності О.М. Поля; досліджено історико-культурну діяльність О.М. Поля; визначено роль О.М. Поля в дослідженні криворізького залізорудного родовища і вплив цих досліджень на подальший розвиток залізорудної та металургійної галузей Півдня України.

Ключові слова: родовід, земство, реформи, благодійність, залізна руда, промисловість.

Аннотация

Кочергин И.А. А.Н. Поль и его место в общественно-политической жизни и экономическом развитии Юга Украины второй половины ХІХ в. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.01 - история Украины. Днепропетровский национальный университет, Днепропетровск, 2003.

В диссертации комплексно исследована жизнь и деятельность выдающегося общественного деятеля Приднепровского края А.Н. Поля.

В результате проведения генеалогического анализа было выяснено, что предки А.Н. Поля принадлежали преимущественно к украинской казацкой старшине. Осознание своего происхождения, общения с ближним окружением, полученные в Полтавском губернском училище и Дерптском университете знания кардинально повлияли на формирование характера А.Н. Поля. Принадлежность к дворянскому сословию позволило без препятствий включиться в процесс реформирования общественно-политических отношений в Российской империи в 1860-70 гг.

В результате проведенного анализа архивных и опубликованных источников был сделан вывод о том, что А.Н. Поль принадлежал к наиболее активным общественным деятелям второй половины ХІХ в. Одним из подтверждений этого служит то, что А.Н. Поль принял участие в проведение трёх реформ в Екатеринославской губернии (крестьянской, земской и судебной). Высокой оценки заслуживает деятельность А.Н. Поля в земских и мировых судебных учреждениях Екатеринославской губернии.А.Н. Поль был одним из тех кто стоял у истоков создания земского образования и системы медицинского обслуживания в губернии.

Неординарность личности А.Н. Поля подтверждается его многолетней работой в сфере исследования криворожского рудного месторождения. Хотя А.Н. Поль не был первооткрывателем криворожских руд, его исследования в этом регионе были беспрецедентными в истории Юга Украины.

Высокой оценки заслуживает историко-культурная и благотворительная деятельность А.Н. Поля.

В целом, деятельность А.Н. Поля была причиной тех позитивных изменений, которые произошли в социальной, социо-экономической и социо-культурной жизни населения Юга Украины последней четверти ХІХ в.

Ключевые слова: родословная, земство, реформы, благотворительность, железная руда, промышленность.

Summary

Kochergin I.O. O.M. Pole and his place in public, political life and economic development of South of Ukraine in second half of XIXth century. - Manuscript.

Thesis for gaining the scientific degree of history on speciality 07.00.01 - history of Ukraine. - Dnipropetrovsk national university, Dnipropetrovsk, 2003.

The dissertation is devoted to investigation of life and activity of the prominent figure of Pridniprovja region O. M. Pole. The genealogy of O. M. Pole was investigation; stages of formation of the person of O. M. Pole was traced; the activity of O. M. Pole in provincial institution, which where connected with realization of peasant reform was analyzed; estimation of the public activity of O. M. Pole was made; the role of O. M. Pole in investigation of deposits of iron ore of Krivoy Rog and influence of this investigation on the next development of iron ore mining and metallurgical industry of South of Ukraine were defined.

Key words: genealogy, zemstvo, reforms, charity, iron ore, industry.

Примечания

1. Эварницкий Д.И. Музей А.Н. Поля // Исторический вестник. - 1890. - Т. XLII. - №12. - С.794-798.

2. Мельник Е. Н.А.Н. Поль и его коллекция // Мельник Е.Н. Каталог древностей А.Н. Поля в Екатеринославе. - К., 1893. - Вып.1. - С. I-V.

3. Рагозин Е.И. Железо и уголь на Юге России. - СПб., 1895. - С.12-16.; Брандт Б.Ф. Иностранные капиталы. Их влияние на экономическое развитие страны. Иностранные капиталы в России. Металлургическая и каменноугольная промышленность. - СПб., 1899. - Ч2. - С.51-54.

4. Гиляровский В. Железная горячка (из поездки по югу России) // Россия. - 1899. - №30. - С.2.; Зонд. Памяти А.Н. Поля // Приднепровский край. - 1898. - №63. - С.1.; Преображенский Ф.А. Областной музей имени А.Н. Поля // Московские ведомости. - 1903. - №245. - С.4.

5. По Екатеринославской железной дороге. - Екатеринослав, 1903. - Вып.1 - 19-23 с.

6. Синявский А. С.А.Н. Поль (біографический очерк к открытию здания музея его имени) // Летопись Екатеринославской ученой архивной комиссии. - Екатеринослав, 1904. - Вып.1. - С. ХІІІ-ХХХІV.

7. Вертоградов И.Ф. Памяти А.Н. Поля (по поводу 20-летия со дня его смерти). - Екатеринослав, 1910.

8. Штебер Э.И. Географический очерк Екатеринославской губернии. - Екатеринослав, 1906. - С.9, 21-25, 29.; Гливиц И. Железная промышленность России. Экономическо-исторический очерк. - СПб, 1911. - 18.; Дэн В.Э. Каменноугольная и железоделательная промышленность. - СПб, 1907. - 123-124.

9. Тухолка В.Л. Железные и марганцевые руды // Богатства СССР. - 1925. - Вып.3. - С.33.; Селинов В.И. Историко-экономический очерк каменно-угольной и железо-рудной промышленности Степной Украины // Вісник Одеської комісії краєзнавства при УАН. Секція соціяльно-історична. - Одеса, 1929. - Ч.4-5. - С.95-96. Матвіевский П. Є.25-річчя Дніпропетровського краєвого історично-археологічного музею // Збірник Дніпропетровського краєвого історично-археологічного музею. - Дніпропетровськ, 1929. - Т.1. - С.6-10.

10. Пойда Д.П. К вопросу о подготовке и ходе реформы 1861 года в Екатеринославской губернии // Научные записки Днепропетровского государственного университета. - К., 1954. - Т.42. - Вып.2. - С.89-93.

11. Малахов Г.М., Шостак А.Г., Стариков.Н.И. История горного дела в Криворожском бассейне. - К., 1956. - С.13-14.

12. Романченко Г.Н. Александр Николаевич Поль // Труды института истории естествознания и техники. История горной техники и металлургии. - М., 1960. - Т.33. - С. 201-210.

13. Пиленов В. Краєзнавець, дослідник. Гортаючи календар // Днепр вечерний. - 1972. - №188. - С2. Завгородній О.С. Колумб Придніпров'я // Прапор юності. - 1973. - №3. - С.3. Михайлюк Г. Видатний дослідник Криворіжжя // ЧГ. - 1981. - №65. - С.3.