Періодична преса в суспільному розвитку Південного степового регіону Російської імперії (1820-1865)

У третьому підрозділі “Відображення в регіональній пресі становлення промисловості і транспорту в південних губерніях та областях” аналізуються матеріали регіональної преси з питань розвитку промисловості і торгівлі, які займали помітне місце на її сторінках. Якщо “Губернские” і “Областные ведомости” в основному характеризували різні сторони розвитку місцевої промисловості за допомогою економіко-географічних і статистичних описів, то органи буржуазної преси - “Листок РОПиТ” і “Полицейские листки” спільно з “Одесским вестником”, стали трибуною для виступів промисловців і підприємців. Вони енергійно наполягали на скасуванні кріпацтва, яке могло вивільнити для заводів, фабрик і торговельного флоту сотні робочих рук, на знищенні обмежень на промислову діяльність, активно обговорювали стан акціонерного фундаторства. У пресі міцно затвердився відділ “Оголошення”, в чому виявилась не тільки прагматична зацікавленість торгово-промислового капіталу періодикою як посередником між виробником і покупцями, але і його прагнення використати пресу як засіб створення стійкого поля попиту і пропозиції. Транспортна проблема рівною мірою всією регіональною періодикою зводилася до обговорення умов розвитку водного і залізничного транспорту. Для регіону, що спеціалізувався на експорті сільськогосподарської продукції, нестача транспортних засобів була особливо відчутна. Близькість позицій регіональної преси з ключових проблем епохи була продиктована спільністю економічних інтересів представників різних станів південних губерній і областей, втягнутих внаслідок територіальних особливостей краю у зовнішньоторговельну діяльність. Дискусійність і полемічність стала невід'ємною рисою виступів місцевих публіцистів у період підготовки соціально-економічних реформ середини XIX ст.

І все ж схожість позицій окремих видань не означала їхньої тотожності. Загальна картина в конкретному друкованому органі мала, безумовно, свою специфіку. Виявити її по відношенню до видань, які мали в цей період певну суспільно-політичну платформу, дозволяє контент-аналіз, завдання якого в цьому випадку зводиться до складання каталога цінностей, що декларувалися даними виданнями. Для аналізу відібрані газетні видання, участь яких в обговоренні економічних проблем внаслідок відносної оперативності була значно помітнішою, ніж журнальної періодики. Контент-аналізу були піддані матеріали “Одесского вестника”, “Journal d'Odessa”, “Листка РОПиТ”, “Полицейских листков” Таганрогського і Керч-Єнікольського градоначальств, “Odessaer Zeitung”, “Николаевского вестника”, “Ростовского-на-Дону вестника”, які мали в період, що досліджується, найбільш яскраво виражені політичні і економічні пріоритети. Поза контент-аналізом залишилися губернські, обласні і військові “Ведомости”, що незначною мірою відображали ці проблеми. Виявити чіткі тенденції в зміні цінностей дозволяють протилежні ціннісні шкали (реформаторська і традиційна) як орієнтири ціннісної свідомості. При урахуванні кожної ціннісної ознаки дотримано принцип діхотомії: цінність або репрезентована в тексті, або ні. Введення полярних ціннісних шкал дозволяє формулювати висновки не тільки про тенденцію тяжіння органу преси до певної ціннісної позиції, але і виміряти амбівалентність у ставленні до взаємовиключаючих, на перший погляд, ціннісних орієнтирів, характерну для індивідуальної і суспільної свідомості на переломних етапах. Контент-аналіз показав, що каталоги цінностей у газетах в основному співпадають. Середній по виданнях коефіцієнт кореляції відносно реформаторської шкали становить 0,56, традиційної - 0,21. При цьому найбільш висока ступінь орієнтованості на традиційну шкалу характерна для “Journal d'Odessa” - 0,29, найнижча - для “Листка РОПиТ” - 0,14. Контент-аналіз, таким чином, підтверджує, що періодична преса Півдня в основному була орієнтована на проведення в країні глибоких соціально-економічних перетворень.

Четвертий розділ “Участь регіональної преси в суспільно-політичному житті Російської імперії” присвячений виявленню періодів найбільшої активності преси, можливостей і форм впливу періодики на суспільне життя країни і регіону. У першому підрозділі “Роль політичного відділу газет та часописів у розвитку місцевої преси” розглядається еволюція і особливості розвитку відділу періодики, що користувався найбільшою популярністю. Територіальні особливості Південного степового регіону - віддаленість від столиць і близькість до кордонів іноземних держав - обумовили необхідність наявності в місцевій пресі політичного відділу, в якому зосереджувалась інформація про внутрішнє життя Росії і події за кордоном. Тому наявність політичного відділу стала однією з реальних можливостей для газети або часопису впливати на політичні пристрасті читацької аудиторії, а отримання права на нього означало різке збільшення числа передплатників. Однак це право протягом першої половини XIX ст. мали лише “Journal d'Odessa, ou Courrier commercial de la Novelle Russie” і дві газети, що видавалися при канцелярії генерал-губернатора, “Одесский вестник” і “Journal d'Odessa”. У середині XIX ст. дозвіл на відкриття політичного відділу отримали приватна німецька газета “Odessaer Zeitung” і два видання, що виходили поза межами Одеси - у Феодосії (“Радуга”) і Миколаєві (“Николаевский вестник”). Унікальною особливістю місцевої преси внаслідок територіального розташування стало неодноразове надання їй у воєнних умовах права висвітлювати події за кордоном і військові операції не менш, а часом і більш повно, ніж центральна преса. Аналіз матеріалів політичного відділу свідчить про те, що редакторські колективи регіональних газет максимально використали надані їм можливості. У мирний час у політичний відділ просочувалася інформація про економічні і політичні перетворення в зарубіжних країнах. На фоні цих відомостей ще гостріше відчувалася необхідність реформування подібних сфер у Росії.

У другому підрозділі “Преса про необхідність розширення гласності і перетворення цензури” відмічено, що кінець 50-х - перша половина 60-х рр. XIX ст. характеризувався переходом самодержавства від жорсткого контролю над пресою до політики “регульованої гласності”. Саме на цей час припадає період найбільшої активності преси. У нових умовах регіональна преса услід за центральною неодноразово вміщувала на своїх сторінках викривальні статті і матеріали про зловживання адміністрації, хабарництво чиновників, жорстокість поміщиків, що викликали невдоволення центрального цензурного відомства. Авторами публікацій були відомі публіцисти: М.Савич, В.Єлагін, І.Міницький, П.Сокальський, Г.Данилевський.

Редактори і журналісти енергійно виступали з вимогою пом'якшення цензури. Саме зростання впливу преси, що намітилося в цей період, привело урядові кола до переконання в необхідності цензурної реформи. Зрозуміло, сутність абсолютизму значною мірою вплинула на її незавершеність і обмеженість. За бортом цензурної реформи опинилася провінційна преса. Для неї і надалі зберіглась попередня цензура. І все ж це була перша, хай навіть незначна перемога преси в протистоянні з владою.

У третьому підрозділі “Участь періодики в обговоренні судової реформи” розглянуто дискусію про основи реформи судової системи, яка вилилася на сторінки преси. Офіційна та приватна регіональна преса брала енергійну участь в обговоренні основ судової реформи на всіх стадіях розробки її законодавчих документів. Зі сторінок періодики на рубежі 50-60-х рр. XIX ст. наполегливо звучала вимога глибокого реформування системи судочинства в Росії. Результатом гострого обговорення в центральній і регіональній пресі, яке відображало суспільну думку з цього питання, стала перемога реформи юстиції на загальноєвропейських засадах. Уведення в дію нових судових статутів, що перекреслили тривалий період панування таємного судочинства, було з натхненням сприйняте пресою Південного степового регіону (“Одесский вестник”, “Полицейские листки”, “Николаевский вестник”, “Odessaer Zeitung”). Водночас юристи-професіонали і регіональні публіцисти, які в цілому підтримували реформу, все-таки змогли відмітити на сторінках місцевих газет і часописів ряд недоліків нового судоустрою і судочинства.

У четвертому підрозділі “Вплив регіональної преси на підготовку реформ місцевого самоврядування” проаналізовані виступи в регіональній пресі на підтримку проведення земської і міської реформи в країні. У період підготовки реформ періодика регіону енергійно відстоювала ідею надання прав широкого самоврядування на місцях, ставлячи перед урядом задачу більш глибоких перетворень у цій сфері, а після затвердження активно популяризувала переваги місцевого самоврядування. У ході підготовки реформ виникли два нових видання: “Ведомости Одесского городского общественного управления” і “Ведомости Ростовской-на-Дону городской Думы”, що всебічно відображали особливості управління і економічного розвитку двох міст регіону - Одеси і Ростова-на-Дону.

Увага “Донских войсковых ведомостей” на цьому етапі була прикута до реформи станичного управління. Заміна козацьких зборів зборами депутатів, зафіксована в опублікованому проекті, викликала різкий протест козаків, що знайшло яскраве відображення в виступах у пресі. Якщо реформи місцевого управління енергійно обговорювалися на сторінках більшості регіональних газет, то єдиним виданням, яке висловило ідею перетворення всієї політичної системи Росії і виступило за допомогою “езоповської мови” на підтримку парламентаризму, був “Листок РОПиТ”.

Інформаційна різноманітність у періодиці представлена певною кількістю внутрішньополітичних пріоритетів, зумовлених політичною орієнтацією редакції видання, тому глибше зрозуміти його орієнтованість знову дозволяє контент-аналіз, для реалізації якого в цьому випадку необхідно отримати: 1) каталог актуальних суспільних проблем, що виносяться на обговорення пресою, 2) каталог уявлень про способи і тенденції публічного оцінювання реформаторської діяльності уряду. Аналізу зазнали як газети, так і часописи. З часописів залучені лише суспільно-політичні і літературно-суспільні, що мали можливість тією чи іншою мірою торкатися на своїх сторінках соціальних проблем. Сформовані каталоги проблем свідчать, що пріоритети одних видань лежать в області економіки (“Губернские” і “Областные ведомости”, “Полицейские листки”, “Unterhaltungsblatt fьr deutsche Ansiedler im Sьdlichen Russland”, “Odessaer Zeitung”), інших - у сфері вдосконалення державно-політичних структур (“Ростовский-на-Дону вестник”, “Николаевский вестник”, “Донские войсковые ведомости”, “Рассвет”), представляючи той або інший напрям як об'єкт першорядної соціальної корекції. Треті видання концентрували в єдине ціле економічні і політичні інтереси: “Листок РОПиТ”, “Одесский весник”, “Южный сборник”, “Новороссийский сборник”. У той же час не можна не помітити, що проблемні домінанти, властиві більшою мірою початковому статусу одного з видань, присутні і в каталозі іншої. Так, “Полицейские листки”, які проголосили в програмі своїм пріоритетом економіку, незабаром обговорювали не тільки роль підприємців і підприємництва у суспільстві, але і питання самоврядування, судову реформу. Офіційні ж органи преси, орієнтовані на пропаганду урядової політики, енергійно підіймали питання розвитку освіти і культури. Інтерпретація цього факту неоднозначна і містить аргументи як на користь широти кола проблем, яке пропонується читацькій аудиторії, прагнення преси розголосити вади суспільного життя, так і на користь підлеглості проблематики преси владним структурам. Справедливість останнього твердження доводять показники близькості каталогів проблем, що підіймаються в пресі, з комплексом питань, що висуваються на обговорення урядом. Оцінки урядових законопроектів, що зустрічаються в періодиці Південного степового регіону, відносно різноманітні. Їхній діапазон: від беззастережного схвалення до скептичних зауважень.

Якщо стосовно проектів реформ регіональні видання іноді дозволяли собі критичні зауваження, а за деякими положеннями навіть демонстрували явне неприйняття (депутатські збори замість козацьких зборів), то після їх затвердження імператором подібні думки зникають зі сторінок преси, що не мала ані традиції, ані можливості критикувати прийняті законодавчі документи. І все-таки гласність в обговоренні законопроектів, безперечно, мала позитивні результати. Виступаючи барометром громадської думки, преса пропонувала владі інтегроване на її сторінках бачення суспільних перетворень представниками різних політичних сил, що в ряді випадків змушувало уряд вносити корективи в первісні проекти.

П'ятий розділ “Регіональна преса про розвиток науки і культури” присвячений вивченню участі преси в культурному житті регіону. Належність преси до сфери культури, породженням і невід'ємною частиною якої вона є, надає періодиці деяку автономність навіть у рамках абсолютистської держави, що дозволяла їй розвиватися, крім установок, що декларуються урядом, за власними, внутрішніми правилами. Ці правила спиралися саме на ресурси культури: характерні для певної епохи норми поведінки, ціннісні орієнтації, літературні смаки. У першому підрозділі “Обговорення в місцевій пресі розвитку освіти в регіоні” аналізуються публікації про розвиток освіти в країні і регіоні, становлення бібліотечної справи. Масив матеріалів, що міститься на її сторінках, є цінним джерелом з вивчення цих питань. Спочатку публікації регіональних видань, присвячені поширенню освіти в краї, носили виключно інформаційний характер. Однак у середині XIX ст. виступи на сторінках преси зробилися публіцистично гострими. Преса підіймала проблему розвитку жіночої освіти, відстоювала необхідність реформування початкової, середньої і вищої освіти в країні.

У другому підрозділі “Періодика наукових товариств і організацій в соціально-культурному розвитку регіону” досліджено становлення і розвиток наукової періодики. Преса з перших кроків постійно брала енергійну участь в поширенні наукових знань у регіоні, приділяючи особливу увагу основам сільського господарства, а також масиву гуманітарних наук: історії, етнографії і фольклору. Популяризація наукових знань стала більш послідовною в 30-40-і рр. XIX ст. із заснуванням в Одесі Товариства сільського господарства Південної Росії та Одеського товариства історії і старожитностей, які, незважаючи на різне призначення і напрямок діяльності, неодмінною умовою свого існування вважали видання наукових збірників - “Листков” і “Записок”. Хоч процес становлення наукової періодики був нелегким, потрібно визнати, що ці видання змогли вирішити покладене на них завдання і стати ареною для виступів місцевих вчених і краєзнавців.

Накопичення наукових знань в області статистичної науки в першій половині XIX ст., її еволюція від державознавства до вимірювальної статистики, обумовили необхідність реорганізації статистичної служби в Росії. Губернські статистичні комітети з середини 60-х рр. приступили до випуску власних почасових видань. Одними з перших в країні серед них були “Записки Бессарабского областного статистического комитета” і “Труды Одесского статистического комитета”, навколо редакцій яких об'єдналися видатні статистики регіону. На сторінках цих видань обговорювалися теоретичні проблеми статистики як науки, випробовувалася методика збору і аналізу статистичних даних, удосконалювався професіоналізм статистиків. Під впливом наукової періодики на місцях склалося багатонаціональне коло постійних кореспондентів і читачів, зацікавлених у поширенні відомостей про теоретичні і практичні пошуки регіональних наукових товариств і організацій.

У третьому підрозділі “Роль місцевих альманахів і збірників у літературному житті регіону” аналізуються почасові літературні видання, що виходили в регіоні. У другій третині XIX ст. не тільки в столицях Російської імперії, але і в провінції набули поширення літературні альманахи і збірники. У Південному степовому регіоні випуск альманахів і збірників обмежувався рамками Одеси. Тут вони могли видаватися під контролем генерал-губернатора, що для уряду було гарантією “благонамірності” цих видань. В історії одеських альманахів і збірників потрібно виділити два основних періоди. Перший період охоплює 30-і рр. XIX ст. - час становлення альманахів, боротьба за читачів у регіоні, формування взаємовідносин із центральною пресою. Другий період - 40-50-і рр. XIX ст. - характеризується поступовим переходом від видання альманахів до заснування збірників. У період становлення регіональних альманахів йшов пошук оптимальних жанрів, велася боротьба за читачів, у яких був вибір між столичною і місцевою літературною продукцією. Наслідком жорсткої конкуренції стало масове залучення до участі в альманахах відомих літераторів Петербурга і Москви. Завоювавши визнання, місцеві поети і письменники зробили ставку на власні сили (М.Фумелі, К.Зеленецький тощо).

Більшість одеських альманахів і збірників у рівній пропорції містили наукові статті і літературні твори. У них автори демонстрували свої можливості в різних областях знань, бо культура першої половини XIX ст. вимагала від своїх діячів різноманітної обдарованості, тому багато хто з учасників літературних альманахів і збірників були водночас істориками, поетами, етнографами, статистиками, мистецтвознавцями. Лише “Литературные вечера” М.Фумелі стали повністю літературним виданням. Альманахи і збірники користувалися популярністю в краї. Вони служили етичному вихованню читачів, формували літературні смаки, були відправною точкою в кар'єрі молодих місцевих письменників і поетів.

Значення і можливості преси досить швидко усвідомили суспільні діячі, поети, письменники, вчені. Не випадково, крім видань фундаментальних наукових творів, діячі наукових товариств прагнули публікувати збірникі статей, за допомогою яких їхні наукові дослідження швидше доходили до читачів і охоплювали не тільки професійно підготовлену, але і масову аудиторію. З цієї ж причини відомі поети і прозаїки друкували свої твори в літературних альманахах і збірниках. Знайомство читацької аудиторії з творами багатьох з них на сторінках періодичних і почасових видань нерідко ставало запорукою успішного поширення книжкової продукції.

Мова преси, рік від року удосконалюючись, набула навичок психологічного впливу слова на читацьку аудиторію. В умовах цензурного тиску видавці, редактори, журналісти були поставлені перед необхідністю подолати обмеження, внаслідок цього в пресі з'явився “езоповський” варіант викладу публіцистами поглядів з актуальних політичних питань. У прогресі культури і освіти преса грала особливу самостійну роль, сприяла становленню духовності суспільства.

У висновках узагальнені основні результати дисертаційного дослідження, які зводяться до наступних положень:

1. Невід'ємною складовою частиною системи преси Російської імперії була періодика, яка видавалася в регіонах країни. Провінційна преса виникла значно пізніше, ніж центральна. Безперервний розвиток преси в регіонах почався тільки у другій третині XIX ст. з виходом офіційних газет “Губернские ведомости”. Спочатку місцеві періодичні видання істотно відставали від столичних за зовнішніми характеристиками друкованої продукції, ступенем оперативності інформації, різноманітністю жанрів і змістовним наповненням відділів. Ці відмінності зникали поступово, при цьому швидше вдалося подолати кількісну перевагу столичної преси. З перших кроків становлення преси в регіонах Російської імперії між двома групами періодики - центральною і регіональною - склався взаємозалежний тип відносин. Столична преса була еталоном для провінційної, зразком для наслідування в плані оформлення видання і проблематики змісту. Водночас у період інтенсивного поширення періодики на місцях столичні газети і часописи все частіше зверталися до висвітлення динаміки розвитку і аналізу публікацій місцевої преси, а видавці встановлювали зв'язки з редакторами регіональних видань. Ряд газет, часописів, альманахів Південного степового регіону здобув позитивну оцінку центральної преси, матеріали місцевої періодики знаходили в неї численні відгуки, редактори ведучих регіональних друкованих органів підтримували творчі контакти з видавцями цілого ряду авторитетних центральних видань.

2. Порівняльний аналіз динаміки розвитку періодики окремих регіонів у період, що досліджується, свідчить про відсутність чіткої поступовності: періоди інтенсивного розвитку нерідко змінювалися занепадом. У першій третині XIX ст. швидше, ніж в інших регіонах Російської імперії, періодика набуває поширення в Лівобережній Україні (Харків), Середньому Поволжжі (Казань), Нижньому Поволжі (Астрахань), в Прибалтійському регіоні (Вильно, Рига). У другій третині XIX ст. більш високі темпи розвитку характерні для преси Правобережної України (Київ), Закавказзя (Тіфліс) і особливо Південного степового регіону, де видання преси вже не обмежувалося адміністративним центром і губернськими містами, а розповсюджувалося й на ряд повітових міст.

3. Серед провінційної преси Російської імперії періодика Південного степового регіону займала одне з провідних місць і характеризувалася рядом специфічних рис. Зародження регіональної преси почалося в адміністративному центрі Новоросійського краю - Одесі, молодому портовому місті, і було викликане потребами розвитку торгівлі, тому перші видання тут виходили в інтересах комерсантів. Ця особливість більшою мірою зближує періодичну пресу Південного степового регіону з ранніми західноєвропейськими виданнями, ніж з пресою Російської імперії. Водночас для регіональної преси характерний визначальний вплив на її становлення губернської адміністрації, що повністю відповідає закономірностям розвитку російської преси.

4. Система преси двомірна і має на увазі розвиток як “по вертикалі”, так і “по горизонталі”. У першій третині XIX ст. преса регіону розвивалася “по вертикалі”, виявляючи лише свої родові ознаки. Поступово змінюються кількісні і якісні характеристики регіональної періодики. Ці зміни на рубежі 50-60-х рр. XIX ст. вивели пресу Південного степового регіону на новий етап, який характеризувався інтенсивним розвитком преси “по горизонталі”. При цьому кожна родова ознака отримала своє продовження в різноманітності видів. Набули поширення часописи. Повністю сформувався масив офіційної преси, якою в атмосфері суспільного підйому нерідко були властиві риси ліберальної періодики. “Одесский вестник” у кінці 50-х - початку 60-х рр. XIX ст., нерідко відверто фрондуючи, займав яскраво виражені ліберальні позиції в комплексі преси країни загалом, а не тільки в масиві регіональної преси. Помітне місце зайняла відомча і приватна преса, наукова періодика. Важливою складовою частиною системи періодичної преси Південного степового регіону стало видання газет і часописів етнічних груп, які виходили німецькою, французькою, грецькою, вірменською мовами, на ідиші та івриті. Деякі видання невдовзі по заснуванню втрачали свої позиції, не витримували конкуренції з центральною пресою і більш стійкими місцевими виданнями (“Листок РОПиТ” і “Ростовский-на-Дону вестник”), але основна маса видань успішно вписалася в систему преси країни.

5. Вивчення регіональної періодики як єдиного цілого дозволяє визначити основні типологічні ознаки ідейної спрямованості газет і часописів. У період, що досліджується, в Південному степовому регіоні в основному склалися наступні типи видань: літературні, літературно-суспільні, суспільно-політичні, спеціально-наукові, спеціально-господарські, релігійні, довідкові.

Характер друкованого органу визначали видавець, редактор і провідні співробітники. У середині XIX ст. у регіоні сформувалася плеяда кваліфікованих журналістів, які були відомими суспільними діячами свого часу: О.Тройницький, О.Георгиєвський, М. і П.Сокальські, С.Громека (Одеса), К.Ханацький, І.Танський (Кишинів), М.Баллін, В.Єлагин, М.Стопановський (Катеринослав), Є.Павловський (Миколаїв), М.Смолеєв (Ростов-на-Дону), Ф.Домбровський (Сімферополь), В.Негрескул (Херсон), Я.Флоренсов (Таганрог) і інші.

6. Спочатку регіональна преса займала скромне місце в суспільному житті, більше відображаючи його, ніж активно впливаючи на нього. Тому в 30-40-і рр. XIX ст., коли процес становлення місцевої преси тільки набирав силу, на громадське життя Південного степового регіону помітно впливала центральна російська і зарубіжна преса, яка мала тут велике коло читачів. Перші місцеві газети носили інформаційно-рекламний характер, лише з виданням “Одесского вестника” регіональна преса перестала бути осереддям торгових новин. Публіцистика стала грати помітну роль в оформленні політичного вигляду газет та часописів, роблячи їх політично орієнтованими. З цього часу на сторінках регіональної преси знайшли глибоке висвітлення проблеми соціально-економічного, політичного і культурного розвитку країни і регіону.

7. Читацьку аудиторію регіональної періодики характеризують ряд спільних рис, головні з яких - мешкання на конкретній території зі специфічними економічними і культурними взаємовідносинами, традиції даного регіону. До середини століття змінився соціальний склад читацької аудиторії регіону. У середині століття соціальний склад читацької аудиторії регіону включав дворянство, чиновництво, купецтво, різночинну інтелігенцію, козацтво і частину селянства. Тираж місцевих друкованих органів не напряму пов'язаний з кількістю читачів. “Губернские ведомости”, що мали невеликі тиражі, компенсують число своїх читачів обов'язковою наявністю їх примірників у присутніх місцях. У збільшенні кількості читачів періодики грають істотну роль бібліотеки, які поступово набували розповсюдження в регіоні. Кожне видання впливало на читачів тільки у системі впливу інших друкованих органів як місцевих, так і загальноросійських.

8. Соціальне значення преси з усією очевидністю виявилося на рубежі 50-60-х рр. XIX ст., коли в період підготовки урядових реформ і суспільно-політичного підйому, що почався після закінчення Кримської війни, уряд уперше допустив періодичну пресу до обговорення найважливіших проблем часу. Усвідомивши значення преси, влада спробувала заручитися її підтримкою для успішного проведення перетворень в країні. У центральній і регіональній періодиці публікувалися, чого не було раніше ніколи, проекти судової системи, козацького військового, земського і міського самоврядування, цензурного законодавства, початкової, середньої і вищої освіти, що започаткувало обговорення цих важливих документів на її сторінках. Пресі було дозволено взяти участь і в обговоренні ключової проблеми часу - селянського питання. Періодика негайно скористалася наданим їй правом. На сторінках преси з обгрунтуванням своїх програм перебудови соціально-економічного і політичного життя країни виступили представники різних соціальних груп та політичних течій.

9. Дещо послабивши цензурний тиск, самодержавство все-таки суворо стежило за тим, аби загальний тон публікацій не вийшов за межі дозволеного. Всі конфлікти уряду і преси того часу були пов'язані не з протидією преси курсу реформ, а з відхиленням від заданого урядом курсу в їх обговоренні. Преса зазнавала цензурних стягнень у тому випадку, якщо критикувала повільні, на її думку, темпи і недостатню глибину майбутніх перетворень, або ж намагалася підняти ті проблеми, які не були включені у сферу реформування.

10. У середині XIX ст., нехай лише тимчасово, періодика стала помітною політичною силою і продемонструвала уряду свої можливості. У цей період в основному сформувалася система періодичної преси. Центральна і регіональна періодика отримала досвід впливу на громадську думку, навички своїх взаємовідносин з владою.

11. Очевидний і зворотний вплив: через періодику владні структури засвоювали ідеї різних політичних течій щодо основних напрямів перетворень. Під тиском громадської думки, що звучала зі сторінок преси, уряд був вимушений коректувати свою діяльність, оновлювати і доповнювати положення реформ, що готувалися.

загальноросійський преса степовий життя

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНІ У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ:

1. Гребцова И.С. Периодическая печать в общественном развитии Южного степного региона Российской империи (Вторая треть ХІХ в.). - Одесса: Астропринт, 2002. - 408 с.;

Рец.: Лебеденко А.М. Гребцова И.С. Периодическая печать в общественном развитии Южного степного региона Российской империи (Вторая треть ХІХ в.). - Одесса: Астропринт, 2002. - 408 с. //Науковий вісник Ізмаїльського державного гуманітарного університету. - Ізмаїл, 2002. - № 12. - С. 26-27.

2. Історія Одеси: Розділ 3. Грєбцова І.С., Хмарський В.М. Громадське життя. Освіта. Наука. Культура. - Одеса: Друк, 2002. - С. 112-136.

3. Історія Одеського університету. 1865-2000. - Розділ І. - Одеса: Астропринт, 2000. - С. 8-12.

4. Першина З.В., Грєбцова І.С. З історії зародження буржуазної преси на Україні (газета “Листок Русского общества пароходства и торговли” Історичні дослідження. Вітчизняна історія. - Вип. 16. - К.: Наукова думка, 1990. - С. 51-57.

5. Гребцова И.С. Пресса южных губерний Украины первой половины XIX в. как источник по истории Новороссийского края //Записки історичного факультету. - Вип. 1. - Одеса, 1995. - С. 170-187.

6. Гребцова И.С., Мирошниченко В.А. Источники изучения истории акционерной компании РОПиТ //Записки історичного факультету. - Вип. 4. - Одеса, 1997. - С. 166-172.

7. Гребцова И.С., Гребцов В.М. Теория и практика применения формально-количественных методов атрибуции текстов в трудах по истории культуры //Записки історичного факультету. - Вип. 5. - Одеса, 1997.-С. 216-222.

8. Гребцова И.С. “Новороссийский календарь” как источник по истории края //Записки історичного факультету. - Вип. 8. - Одеса, 1999. - С. 195-202.

9. Гребцова И.С., Гребцов В.М. Пресса Украины середины XIX в. как источник изучения позиций и деятельности участников Харьковско-Киевского тайного общества //Записки історичного факультету. - Вип. 7. - Одеса, 1999. - С. 201-210. Гребцова И.С. Периодические издания Ришельевского лицея в Одессе //Социальные науки: История. Теория. Методология. - Вып. 5. - М.: Изд-во Моск. пед. ун-та, 2002. - С. 68-81.

10. Гребцова И.С. Болгарское настоятельство в системе национальных благотворительных обществ Одессы второй половины XIX в.: сравнительная характеристика источниковой базы //Україна і Болгарія: віхи історичної дружби (матеріали міжнародної конференції, присвяченої 120-річчю визволення Болгарії від османського іга). - Одеса, 1999. - С. 161-167.

11. Гребцова И.С. Контент-анализ как метод изучения периодической печати //Розвиток історичного мислення як засіб формування особистості, її інтелекту та творчих здібностей //Збірник статей. Праці Всеукраїнської науково-практичної конференції. - Одеса:АстроПринт, 1999. - С. 116-123.

12. Гребцова И.С. Пресса Новороссийского края первой половины XIX в. как источник по истории становления попечительства и благотворительности в регионе //Записки історичного факультету. - Вип. 8. - Одеса, 2000. - С. 227-237.

13. Гребцова И.С. Периодическая печать о Придунавье первой половины XIX в. //Науковий вісник Ізмаїльського державного педагогічного інституту.- Вип 9. - Ізмаїл, 2000. - С. 11-16.

14. Гребцова И.С. Социально-экономическое развитие немецких колоний Новороссийского края и Бессарабии в освещении региональной печати второй трети XIX в. //Питання німецької історії. - Дніпропетровськ, 2000. - С. 22-32.

15. Грєбцова І.С. Висвітлення в місцевій пресі діяльності закладів піклування і благодійних організацій в Одесі у другій третині XIX ст. Південний архів: Збірник наукових праць. - Вип. III. - Херсон, 2000. - С. 59-65.

16. Гребцова И.С. Главное управление цензуры и Одесский цензурный комитет в первой половине XIX в. //Записки історичного факультету. - Вип. 10. - Одеса, 2000. - С. 227-237.

17. Гребцова И.С. Издание периодической печати на иностранных языках в Одессе в первой половине XIX в. //Библиотечное дело и краеведение: Сборник научных трудов. - Вып. 2. - Киев-Симферополь, 2000. - С. 19-27.

18. Гребцова И.С. Одесская периодическая печать в 50-60-е гг. XIX века Историческая память. Историко-краеведческий ежегодник. - Вып. 2. - Одесса: Астропринт, 2000. - С. 90-94.

19. Гребцова И.С. Региональные альманахи первой половины XIX в. в социально-культурном развитии Новороссийского края и Бессарабской области //Клио. Журнал для ученых. - Санкт-Петербург, 2001. - № 2 (14).

20. Гребцова И.С. Редакционно-издательская деятельность А.Г. Тройницкого в Одессе в первой половине XIX в. //Межвузовский сборник научных трудов. - Вып. 5. - Пенза, 2001. - С. 134-145.

21. Гребцова И.С. Рубрика политических материалов в местной печати Новороссийского края и Бессарабской области (30-70 гг. XIX ст.) //Науковий вісник Ізмаїльського державного педагогічного інституту. - Вип. 11. - Ізмаїл, 2001. - С. 6-9.

22. Гребцова И.С. Издательская деятельность научных обществ в Одессе (вторая треть XIX в.) //Науковий вісник Ізмаїльського державного педагогічного інституту. - Вип. 10. - Ізмаїл, 2001. - С. 6-9.

23. Гребцова И.С. Редакционно-издательская деятельность Н.П.Сокальского в Одессе в середине XIX в. //Проблемы славяноведения: Сборник научных статей и материалов. - Вып. 3. - Брянск, 2001. - С. 115-122.

24. Грєбцова І.С. Періодична преса першої половини XIX ст. у соціально-культурному розвитку грецької общини Одеси //Записки історичного факультету. - Вип. 11. - Одеса, 2001. - С. 324-332.

25. Гребцова И.С. Региональные литературно-общественные журналы и сборники середины XIX в. в социокультурном развитии Новороссийского края и Бессарабии //Библиотечное дело и краеведение: Сборник научных трудов. - Вып. 3. - Киев-Симферополь, 2002. - С 5-15.

26. Гребцова И.С., Гребцов В.М. Газета “Одесский вестник” о памятниках монументальной скульптуры Новороссийского края и Бессарабской области (первая половина XIX в.) //Историческая память. - Историко-краеведческий ежегодник. - Вып. 3. - Одесса, 2001. - С. 44-49.

27. Грєбцова І.С. Одеський період діяльності вченого і публіциста П.Т.Морозова //Наукові праці: Науково-методичний журнал. - Вип. 2. - Історичні науки. - Миколаїв: Вид-во МФ На УКМА, 2002. - С. 32-37.

28. Грєбцова І.С. Єврейська преса в соціально-культурному розвитку єврейської общини Одеси у першій половині XIX ст. //Записки історичного факультету. - Вип. 12. - Одеса, 2002. - С. 274-282.

29. Грєбцова І.С. Системний підхід у вивченні процесу становлення періодичної преси Південного степового регіону Росії (1820-1865) //Наукові праці: Науково-методичний журнал. - Вип. 3. - Історичні науки. - Миколаїв: Вид-во МФ На УКМА, 2002. - С. 43-48.

30. Грєбцова І.С. Участь регіональної преси в обговоренні реформ місцевого самоврядування в Росії (кінець 50-х - перша половина 60-х рр. XIX ст.) Південний архів. - Вип. VII. - Херсон, 2002. - С. 145-150.

31. Гребцова И.С. Региональная периодика середины XIX в. о социально-экономическом и культурном развитии иностранных поселенцев Новороссийского края и Бессарабской области //Социальные науки: История. Теория. Методология. - Вып. 4. - М.: Изд-во Моск. пед. ун-та, 2002.

32. Гребцова И.С. Периодические издания Ришельевского лицея в Одессе Социальные науки: История. Теория. Методология. - Вып. 5. - М.: Изд-во Моск. пед. ун-та, 2002. - С. 68-81.

33. Грєбцова І.С. Редакційно-видавнича і публіцистична діяльність П.П.Сокальського //Українська періодика: історія і сучасність. - Доповіді та повідомлення науково-теоретичної конференції. - Львів, 2002. - С. 618-621.

АНОТАЦІЇ

Грєбцова І.С. Періодична преса в суспільному розвитку Південного степового регіону Російської імперії (1820-1865). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук за спеціальністю 07.00.02 - Всесвітня історія. - Одеський національний університет ім. І.І.Мечникова. - Одеса, 2002.

У дисертації на основі комплексного аналізу усієї сукупності періодичної преси і почасових видань Південного степового регіону Російської імперії виявлено роль і місце регіональної преси в соціально-економічному розвитку, політичному і культурному житті як країни загалом, так і південних губерній та областей. Простежено еволюцію регіональної періодики з часів зародження в 1820 р. першої газети до цензурної реформи 1865 р., яка зруйнувала взаємозв'язок преси даного регіону. Охарактеризовано процес формування системи регіональної періодики як складової частини системи російської преси, становлення місцевих кадрів видавців, редакторів, журналістів. Проаналізовано механізм участі періодики в обговоренні найважливіших реформ - селянської і судової, реформування місцевого самоврядування, цензури та інших сфер. Розглянуто ступінь і форми впливу публікацій преси на читацьку аудиторію.

Ключові слова: Російська імперія, Південний степовий регіон, система періодичної преси, регіональна періодика, цензура, політика “регульованої гласності”, соціально-економічні і політичні реформи, читацька аудиторія.

Grebtsova I.S. Periodical press in the social development of the Southern steppe region of the Russian empire (1820-1865). - Manuscript.

The dissertation for Doctorate's of Historical Science Degree on speciality 07.00.02 - World history. - I.I. Mechnikov Odessa National University. - Odessa, 2002.

The dissertation provides definition and evaluation of the regional press role in social-economic development, political and cultural life of the whole country and its Southern governments based on the complex analysis of the Southern steppe region periodical press. The author examines the evolution of regional press from edition of the first local newspaper in 1820 to the censorial reform in 1865, which destroyed the unity of the press of the region. The process of regional press system formation as a part of Russia's press system and creation of local specialists in editing, publishing and journalism is shown. The periodical press participation in discussing of the most important reforms (peasant, judicial, educational, censorial, local self-government etc.) as well as forms and degree of press influence on its readers is analyzed

Key words: Russian empire, Southern steppe region, system of periodical press, regional periodical press, censorship, policy of “regulated publicity”, internal policy, foreign policy, social, economic and political reforms, reading audience.

Гребцова И.С. Периодическая печать в общественном развитии Южного степного региона Российской империи (1820-1865). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора исторических наук по специальности 07.00.02 - Всеобщая история. - Одесский национальный университет им. И.И.Мечникова. - Одесса, 2002.

В диссертации на основе комплексного анализа всей совокупности периодической печати и повременных изданий Южного степного региона Российской империи, включавшего в первой половине XIX в. Новороссийский край, Бессарабскую область и Область Войска Донского, рассматривается процесс становления системы региональной печати. Прослежена эволюция региональной периодики от времени зарождения в 1820 г. первой местной газеты до цензурной реформы 1865 года, которая разрушила территориальные границы и взаимосвязь отдельных составляющих системы печати данного региона. В период становления системы периодической печати основным субъектом управления для местной периодики выступал наряду с центральным цензурным ведомством Одесский цензурный комитет. Единое управление - важная характерная черта, обусловившая специфику региональной системы печати. С ликвидацией в 1865 г. Одесского цензурного комитета периодика Области Войска Донского утратила взаимосвязь с прессой Новороссийского края и Бессарабии, позднее, после упразднения генерал-губернаторства, начали самостоятельное развитие органы печати южных губерний Украины и вновь созданной Бессарабской губернии. Тем самым, выйдя из общей “региональной колыбели”, пресса южных территорий России, Молдовы и Южной Украины в дальнейшем приобрела новые, специфические черты и стала составной частью иных региональных систем. Это закономерно, так как система периодической печати динамична и изменяет свое состояние с течением времени. В работе освещены основные особенности формирования системы региональной печати, влияние правительственной политики и цензуры на развитие местной прессы, взаимоотношения центральной и провинциальной периодики, специфические черты прессы Южного степного региона, определены характерные типы периодических изданий, рассмотрено становление на местах кадров профессиональных издателей, редакторов, журналистов.

Выявлены место и роль региональной периодики в социально-экономической, общественно-политической и культурной жизни страны и ее южных окраин. На страницах прессы аграрного по своей экономико-хозяйственной направленности региона нашли всестороннее освещение особенности развития сельского хозяйства, внешней и внутренней торговли, промышленности и транспорта. Основное внимание в работе уделено анализу механизма участия периодики в обсуждении в середине XIX в. важнейших социально-экономических и политических реформ - крестьянской, судебной, земской, городской, цензурной и других. Анализ материалов прессы свидетельствует о близости позиций региональной печати по коренным проблемам эпохи, что было обусловлено общностью экономических интересов представителей различных сословий, втянутых в силу территориальных особенностей региона во внешнеторговую деятельность. Выступавшие в прессе дворяне, купцы, мещане в большинстве своем ратовали за отмену крепостного права, свободу торговли и предпринимательства, смягчение таможенных барьеров, принимали активное участие в дискуссии по вопросам преобразования судебной системы, местного самоуправления. В то же время близость подходов не означала их тождественности. В прессе прослеживаются взгляды на формы и степень реформирования представителей различных общественных течений. Для выявления специфики позиций отдельных изданий автором использовался контент-анализ.

Велико значение печати в социально-культурном развитии общества. Региональная пресса остро ставила вопрос о развитии образования и науки в стране, путях их реформирования. Быстро завоевавшие авторитет у читателей издания научных обществ и организаций (Общества сельского хозяйства Южной России, Одесского общества истории и древностей, губернских и областных статистических комитетов) служили делу популяризации и распространения научных знаний в регионе. Литературная жизнь региона протекала под воздействием литературных листков, альманахов, сборников, журналов, имевших большое влияние на творчество литераторов и литературные пристрастия читателей. Читательскую аудиторию региональной печати характеризуют ряд общих черт, главные из которых - проживание на конкретной территории, тесно связанной между собой экономическими и культурными взаимоотношениями, традициями данного региона. К середине века социальный состав читательской аудитории Южного степного региона включал дворянство, чиновничество, купечество, разночинную интеллигенцию, казачество и часть крестьянства. Пресса, став в период подготовки реформ заметной общественной силой, обрела опыт воздействия на общественное мнение, навыки своих взаимоотношений с властью. Очевидно и обратное влияние: через печать властные структуры усваивали тенденции и идеи различных политических течений об основных направлениях преобразований.

Первая половина XIX в. являлась важной вехой на пути развития региональной печати. Динамично развивавшаяся периодика Южного степного региона в середине века занимала одно из ведущих мест среди провинциальной печати страны по количеству изданий и многообразию освещаемых в них проблем.

Ключевые слова: Российская империя, Южный степной регион, система периодической печати, региональная периодика, цензура, политика “регулируемой гласности”, внутренняя политика, внешняя политика, социально-экономические и политические реформы, читательская аудитория.

Размещено на Allbest.ru