Інформаційний простір України у добу національно-демократичної революції 1917-1920 років: аналіз актових джерел

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інформаційний простір України у добу Національно-демократичної революції 1917-1920 років: аналіз актових джерел

Нікольченко Ю.М., Дубницька В.В.

У становленні незалежної України доба Національно-демократичної революції 1917-1920 років є визначальною. Її історія знайшла своє відображення у науковій, науково-публіцистичній, мемуарній та художній літературі. До обігу введено значну кількість документальних джерел, що репрезентують різні аспекти діяльності Української Центральної Ради, Гетьманату Павла Скоропадського, Директорії, ЗУНР, органів радянської влади [14]. Разом з тим, у науковій літературі практично відсутній документознавчий аналіз актових джерел щодо їхньої інформаційно-агітаційної та пропагандистської спрямованості. Здійснення такого аналізу дозволить використати досвід інформаційного забезпечення державотворчих процесів, які здійснювалися на українських теренах у 1917-1920 роках, у сучасних умовах розбудови незалежної України.

Документознавчий аналіз актових джерел проведено авторами статті за допомогою неформалізованого та формалізованого методів дослідження. При цьому неформалізований метод є комплексним і містить елементи традиційних методів аналізу статистичного та лінгвістичного, а також контекстних методів: інформаційного та проблемно-мотиваційного [3]. Якісні результати, отримані у процесі дослідження, доповнено кількісними даними формалізованого методу, представленого контент-аналізом. Такі дані відображають кількість повторень ключових слів і словосполучень у тексті та інтенсивність їх прояву. Вони дають уявлення про мету документа та його основну ідею [2].

Для дослідження були обрані наступні актові документи 1917-1920 років [11;12;15]:

- «Відозва Української Центральної Ради до українського народу» від 09 березня 1917 р.;

- «Грамота до всього українського народу» від 29 квітня 1918 р. Гетьмана Павла Скоропадського;

- «Декларація Української Директорії» від 26 грудня 1918 р.;

- «Відозва Української Національної Ради» ЗУНР від 1 листопада 1918 p.;

- «Манифест Временного робоче-крестьянского правительства Украины» від 29 листопада 1918 р.

«Відозва Української Центральної Ради до українського народу» є офіційним зверненням до населення. Документ складений у Києві. Він інформує про повалення царського режиму та встановлення в Україні влади Української Центральної Ради [5].

Обсяг документа становить 1600 символів, 226 слів. Повторення у тексті таких слів та виразів, як «народ», «Україна / український», «Український народ» та «ти / твій /свій» (у значенні приналежності до спільноти «Український народ»), дозволяє зробити висновок, що об'єктом документа визначено український народ.

За структурою документ не має чітко виокремлених розділів. Але за змістом його можна поділити на три складові частини:

- вступна частина, що висвітлює основні події в Україні у лютому-березні 1917 р.

- основна частина, яка містить інвективні заклики від авторів документа та є найбільш емоційною за викладом матеріалу;

- заключна частина, яка закріплює викладену інформацію.

Документ викладено у піднесеному стилі. Збільшена загальнокультурна складова тексту, присутня певна надмірність інформації та наявна велика кількість звернень до респондентів. Використовуються окличні речення зі спонукальним контекстом.

З точки зору інформаційної складової його корисність (K) було виражено через відсоткове відношення обсягу стислого документа (п) до основного обсягу (N) та визначено у формулі:

K = її / N х 100%

Зважаючи на те, що кількість символів у документі дорівнює 1600, інформаційна корисність даного документа складає 53 % від його повного обсягу.

Розглянувши документ як опис певної проблемної ситуації, автори дослідження отримали наступні результати:

- основна мета документа це залучення широких народних мас України на бік Центральної Ради та переконання їх у правильності її дій;

- майбутні результати це згуртованість українського народу навколо Центральної Ради на шляху до незалежності України;

- фактичні наслідки реальна ситуація в Україні не дозволила Центральній Раді утримати владу.

Для повного аналізу документа було застосовано формалізований метод контентаналізу. У його тексті визначено основну ключову категорію «Український народ». Для визначення коефіцієнта інтенсивності прояву цього словосполучення використана формула:

I = f/ F₀,

де І коефіцієнт інтенсивності категорії; f число одиниць аналізу, які фіксують дану категорію;

F₀ загальне число одиниць аналізу.

Середній коефіцієнт інтенсивності категорій у даному документі, які не мають ніякого смислового значення, складає 0,006%.

У результаті здійснених підрахунків, як було зазначено вище, найчастіше у тексті документа зустрічаються слова «народ», «Україна / український», «ти / твій / свій», які складають відповідно 3,1 %, 4,8 % та 6,6 % усього обсягу. Словосполученню «Український народ» відводиться 3,7 % вмісту документа (доля інших змістовних одиниць складає 0,9 %).

Цікавим є той факт, що 38,9 % речень даного документа є емоційними та містять звернення ( K = 7 / 18 = 0,389 ). Підтверджується використання у Відозві піднесеного стилю мовлення, що засвідчує романтичні поривання її авторів.

«Грамоті до всього українського народу» надавалося значення юридичного письмового акта [6]. Він підписаний Гетьманом Всієї України П.Скоропадським та Отаманом Ради Міністрів М.Устимовичем. Грамоту було опубліковано в офіційному інформаційному органі Гетьманату «Державному віснику», що вийшов з друку 16 травня 1918 року числом 1.

Документ складено у Києві. Він містить звернення П. Скоропадського до українського народу, в якому той проголошує себе Гетьманом України і окреслює програму своїх дій на чолі держави.

Обсяг досліджуваного документа складає 2900 символів, 372 слова. Виділяючи слова і вирази, що найчастіше з'являються у тексті, ми визначили ступінь важливості інформаційної складової документа. У Грамоті найбільш повторюваними є слова «Україна» та «Я / мені / мною». З цього можна зробити висновок, що автор документа ототожнював свою особу з майбутньою долею України і робив основний наголос на свою особисту роль в її історії.

За структурою документ візуально поділений на три частини:

- вступна частина, в якій описуються події, що передували ситуації в Україні на час створення документа, та дається негативна оцінка діяльності Центральної Ради;

- основна частина, в якій міститься більш формалізована інформація про напрями майбутньої діяльності гетьмана, а також запевнення у його відданості українському народу;

- заключна частина документа являє собою досить емоційне звернення до народу на свою підтримку.

Текст документа сформовано досить оригінально: кожне речення починається з нового рядка. Така особливість його структури дозволяє сприйняття адресатом кожного заклику як закінчену думку автора, що підсилює загальне враження від Грамоти.

Стиль, у якому викладено документ, поєднує елементи ділового та піднесеного. Наявні художні звороти та звернення.

Основна частина документа складена з використанням ділового стилю. Про це свідчить спрощення та скорочення культурницької частини, прямолінійність у викладенні матеріалу, наголошується на досягненні основної мети. У тексті використовуються формалізовані вирази, які виключають неоднозначне їх тлумачення.

При тому, що обсяг документа становить 2900 символів, його інформаційна корисність складає 62 % від загального обсягу. Цей факт підтверджує використання ділового стилю мовлення в основній частині документа, який характеризується високим ступенем інформативності матеріалу.

Проблемно-мотиваційний аспект досліджуваного документа дозволяє визначити наступне:

- мета Грамоти необхідність довести українському народу життєву необхідність тісної співпраці з австро-німецькими окупаційними військами на тлі катастрофічних наслідків для України діяльності Центральної Ради;

- активні заклики авторів документа до «громадян та козаків України» об'єднуватися і ставати на бік Гетьманату були розраховані на широку народну підтримку;

- реальність: під тиском політичних, економічних і військових обставин Гетьманат перестав існувати вже у грудні 1918 р.

Під час проведення контент-аналізу Грамоти у тексті було визначено основну ключову категорію «Українська держава». Середній коефіцієнт інтенсивності прояву цієї категорії складає 0,0065%.

Контент-аналіз виявив, що найчастіше у тексті документа зустрічаються слова «Україна» 5,6 % від загального обсягу, «Я / мені / мною» 4,1 % від загального обсягу, «Держава / державний» 2,1 %, «Всі / всіх» (у зверненні до українського народу) 3,2 %.

Вираз «Українська держава» зустрічається у тексті лише двічі. Отже, йому відводиться 1,3 % у порівнянні із середнім коефіцієнтом, що складає 0,7 %.

«Декларація Української Директорії» є офіційним політичним документом, у якому проголошується зміна влади в Україні і окреслюються перспективи розвитку держави під керівництвом Директорії [7].

Обсяг документа складає 9200 символів, 1155 слів. Основна його мета залучення на бік Директорії трудових мас України. Такий висновок можна зробити, спираючись на частоту повторення окремих слів та виразів, як «трудовий / трудящий», «народ / народний», «трудовий народ».

За структурою Декларація має чіткий розподіл на окремі мікротеми. Вони візуально виділяються своєрідними заголовками, які коротко виражають основну ідею тієї чи іншої частини документа:

- преамбула, у якій знайшли відображення події, що передували встановленню влади Директорії, а також характеризується нинішня ситуація у країні;

- десять підрозділів, кожен з яких висвітлює різні напрямки діяльності Директорії. У назвах підрозділів визначено їхній зміст: «Кому належить влада?», «Гріхи буржуазії», «Вся влада трудовому народові», «Конгрес», «Повернення контрибуцій», «Робітничий контроль», «Боротьба зі спекуляцією», «Соціяльні реформи», «Міжнародні відносини», «Внутрішня політика»;

- заключна частина Декларації з назвою «Поклик до спільної праці» містить конкретні звернення та заклики до українського народу підтримати Директорію та залучитися до «будівничого соціяльного процесу».

Декларацію викладено у стилі, що поєднує в собі елементи піднесеного та ділового стилів мовлення. Це пояснюється тим, що документ створювався не виключно для правового затвердження принципів та напрямків діяльності Директорії, а й для емоційного впливу на широкі народні маси.

Інформаційна корисність Декларації складає 78 % від його загального обсягу, що є доволі високим показником і пояснюється видом даного документа.

З погляду проблемно-мотиваційного аспекту створення Декларації, її основна мета полягає у правовому закріпленні ідей, принципів, пріоритетних напрямків та видів діяльності Директорії.

Характеризуючи даний документ як відображення певної проблемної ситуації, можна зазначити наступне:

- мета даного документа офіційне проголошення влади Директорії, правове закріплення її пріоритетних завдань, здобуття підтримки українського народу;

- наслідки, на які розраховувала Декларація встановлення в Україні нових ідеологічних принципів та підтримка цих принципів широкими народними масами;

- фактичні наслідки реальні умови, що склалися в Україні у 1919-1920 роках, призвели до поразки Директорії.

Під час проведення контент-аналізу авторами статті визначено основну змістову категорію « Трудовий народ». Середній коефіцієнт інтенсивності її прояву для даного документа складає 0,004%.

Найчастіше у тексті зустрічаються слова: «трудовий / трудящий», «народ / народний», «Директорія», які відповідно займають 3,1 %, 3,6 % та 2,9 % при середній долі 0,4 %, а також вираз «трудовий народ» 2,8 % при середній долі 0,1 %. Це повністю відповідає визначеній раніше меті документа та його головним змістовим акцентам. Цікавим є той факт, що категорія «селяни / селянський», яка зазвичай тісно пов'язана із категорією «трудовий народ», зустрічається у тексті не так часто і займає лише 0,7 %.

«Відозва Української Національної Ради» є офіційним зверненням уряду ЗУНР до широких народних мас [4;9;10]. Документ складено у Львові; він проголошує незалежність західноукраїнських земель і проголошення Української Держави.

Обсяг документа складає 2000 символів, 272 слова. Найчастіше у тексті зустрічаються слова та вирази: «народ / народний», «держава / державний», «Українська Держава», «Українська Національна Рада».

За зовнішньою структурою документ має три частини, які візуально розділяються окличним зверненням «Український Народе!»:

- вступна частина є констатуючою. У ній проголошується незалежність західноукраїнських земель;

- основна частина, найбільша за обсягом, розкриває зміст основної ідеї документа, містить головні завдання, які ставить перед собою ЗУНР;

- заключна частина є найменшою за обсягом. Вона складається лише з однієї фрази, яка закликає народні маси до зміцнення держави: «Всі сили, все посвяти, щоб укріпити Українську Державу!»

Відозва викладена у піднесеному стилі, що є характерним для такого виду документа. У ньому використана традиційна для Галичини лексика західноукраїнського діалекту з різноманітними художніми зворотами. Це надає йому певного колориту.

Кількість символів у документі дорівнює 2000, інформаційна корисність Відозви становить 85 % її загального обсягу, що є дуже високим показником при визначенні важливості його інформаційної складової.

З точки зору проблемно-мотиваційного аспекту створення документа, його основна ідея полягає у проголошенні самостійності західноукраїнських земель та створення на них Української Держави.

Розглянувши Відозву як відображення певної проблемної ситуації, автори дослідження визначили наступне:

- мета документа проголошення та правове закріплення незалежності західноукраїнських земель;

- наслідки, на які розраховувала Відозва існування ЗУНР;

- фактичні наслідки поразка ЗУНР у війні з Польщею і втрата державності.

У процесі проведення контент-аналізу виявлено основну ключову категорію у тексті документа «Українська Держава». Середній коефіцієнт інтенсивності її прояву складає 0,005%.

Широко використовуються слова «народ / народний» та «держава / державний», яким відводиться відповідно 2,6 % та 6,3 % обсягу документа. На вирази «Українська Національна Рада» та «Українська Держава» припадає відповідно 11,8 % та 7,9 % обсягу тексту.

«Манифест Временного рабоче-крестьянского правительства Украины» проголошує повалення влади Гетьмана П.Скоропадського і встановлення радянської влади в Україні [8; 13].

За обсягом документ становить 8300 символів, 1064 слова. Найчастіше у тексті зустрічаються слова і вирази: «Украина», «трудящиеся», «советы /советский», «рабочие и крестьяне», «буржуазия и помещики». Головною метою створення документа було поширення радянської влади в українських землях.

He зважаючи на великий обсяг документа, його зовнішня структура не має чіткого поділу на розділи. Текст можна візуально поділити на складові:

- вступна частина, заголовок якої викладено великими літерами, має констатуючий характер. Вона проголошує: «Именем восставших рабочих и крестьян, именем революционной армии Украины объявляем власть Гетмана низложенной, власть рабочих и крестьян, власть Советов на Украине восстановленной»;

- основна частина документа складна за структурою і вміщує багато політичної інформації про події в Україні та за її межами;

- заключна частина є закликом до українського народу боротися за встановлення радянської влади.

Документ складено російською мовою. Для нього характерна риторична спрямованість, емоційність, художні звороти та вислови: «Кровавый праздник справляли буржуа и помещики. Кровавый праздник справляла Рада и гетман. Кровавый, страшный праздник торжества и классовой мести справляли тогдашние хозяева Украины...» та інші.

У маніфесті жодного разу не було використано займенник «ми». В усіх випадках використовувались займенники «ви», «вони». На нашу думку, це свідчить про те, що автори документа не ототожнювали себе безпосередньо з українським народом.

У документі інформаційна складова відіграє важливу агітаційну роль, адже його призначення не лише інформування широких народних мас України, а й поширення серед них радянської ідеології. Обсяг документа складає 8300 символів; його інформаційна корисність становить 62 %. Важливим фактором є те, що у маніфесті українські землі розглядаються як складова радянської Росії.

Результати проблемно-мотиваційного дослідження документа наступні:

- мета документа встановлення радянської влади в Україні;

- мета та кінцеві історичні результати у даному випадку збігаються: у 1920 р. майже на всій території України різними методами було встановлено радянську владу.

Контент-аналіз визначив ключову категорію у тексті «Трудящиеся массы Украины». Проте середній коефіцієнт інтенсивності прояву цієї категорії складає лише 0,002%.

У результаті проведених підрахунків визначено, що найчастіше у документі повторюються слова «Украина», «трудящиеся» та «советы / советский», які займають відповідно 3,5 %, 1,1 % та 1,5 % його обсягу при середній інтенсивності 0,2 %. Виразам «рабочие и крестьяне», «буржуазия и помещики» відводиться відповідно 8,3 %та 3,7% змісту при середньому коефіцієнті 0,3 %.

Документезнавче дослідження інформаційної складової основних актових джерел, які були офіційно репрезентовані національно-демократичними урядами і радянським керівництвом в Україні у 1917-1920 роках, є наочним відображенням всієї різноманітності і повноти інформаційної політики, яка ними здійснювалася. Ці документи створювались з використанням багатьох засобів та інструментів інформування, агітації і пропаганди задля досягнення основної мети кінцевої перемоги у боротьбі за владу. Проте результативність досить активної інформаційної політики Центральної Ради, Гетьманату, Директорії і ЗУНР була зведена нанівець багатьма факторами політичного, соціально-економічного і військового характеру.

документ пропагандистський інформаційний революція

Список використаних джерел

1. Богуславський О.В. Інформаційно-пресова діяльність Центральної Ради та українських урядів 1917-1920pp.: автореф. дис. канд. філол. наук: 10.01.08/О.В. Богуславський. -K.: Київськ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, 2002. 20 с.

2. Новиков A.M. Методология научного исследования / А.М. Новиков, Д.А. Новиков. М.: Либроком, 2010. 280 с.

3. Пащенко В.Г. Как проанализировать документ (методы анализа документов) [Електронний ресурс] / В.Г. Пащенко. Режим доступу:

4. Відозва Української Національної Ради від 1 листопада 1918 року [Електронний ресурс] // Конституційні акти України. 1917-1920. Невідомі конституції України. К: Філософська і соціологічна думка, 1992.

5. Відозва Української Центральної Ради до українського народу від 9 березня 1917 р. [Електронний ресурс] // Робітнича газета. -- К: 1917.

6. Грамота до всього українського народу [Електронний ресурс] // Державний вісник. K.: 1918. №1.

7. Декларація Української Директорії від 26 (13) грудня 1918 р. [Електронний ресурс] // Невідомі конституції України. K.: Філософська і соціологічна думка, 1992. (Конституційні акти України. 1917-1920.)

8. Дубницька В.В. Інформаційна політика більшовиків в Україні у період Національно-демократичної революції 1917-1920 pp. / В.В. Дубницька // Проблеми формування інформаційної культури особистості: збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції (28 жовтня 2010 року) / Під заг. ред. КВ. Балабанова. Маріуполь: МДУ, 2010. С. 78-80

9. Західно-Українська Народна Республіка 1918-1923 pp. Документи і матеріали: У 5-ти томах / [Укладачі О. Карпенко, К. Мицан; за ред. О. Карпенка]. Івано-Франківськ, 2001. -- Tl.-- 628 с.

10. Західно-Українська Народна Республіка 1918-1923 pp. Документа і матеріали: У 5-ти томах / [Укладачі О. Карпенко, К. Мицан; за ред. О. Карпенка]. Івано-Франківськ, 2001. Т.2. 712 с.

11. Історія України (1917-1928 pp.). Хрестоматія. [Авт.-упорядн.: А.І. Литвинчук, В.Й. Сидорук, В.М. Цятко]. K., 1997. 236 с.

12. Конституційні акти України. 1917-1920. Невідомі конституції України. -- К: Філософська і соціологічна думка, 1992.

13. Манифест Временного рабоче-крестьянского правительства Украины от 29 ноября 1918 г. [Електронний ресурс] // Конституційні акти України. 1917-1920. Невідомі конституції України. K.: Філософська і соціологічна думка, 1992. Солдатенко В.Ф. Українська революція. Історичний нарис: Монографія/В.Ф. Солдатенко. K.: Либідь, 1999.-976 с.

14. Українська революція 1917-1920 рр. в листівках та газетах: Альбом [Електронний ресурс] /Держархів Сумської області; [Автор-упорядник: Г. Іванущенко]. Суми: ВАТ «Сумська обласна друкарня» видавництво «Козацький вал», 2005. 85 с.

Размещено на Allbest.ru