"Відчит Центрального бюро пролетарського студентства до IN Всеукраїнського з'їзду пролетарського студентства" як джерело до вивчення життя молоді вищих навчальних закладів УСРР

Размещено на http://www.allbest.ru/

«Відчит Центрального бюро пролетарського студентства до IN Всеукраїнського з'їзду пролетарського студентства» як джерело до вивчення життя молоді вищих навчальних закладів УСРР

Лаврут О.О.

Вивчення будь-якої проблеми починається з вивчення її історіографічної та джерельної бази. Період 1920-х років залишив по собі значну кількість досліджень. Історики, котрі вивчали цей період, не торкались деяких джерел. Вони зупинились на фондах державних і регіональних архівів, бібліотек. Серед них: Лікарчук І.Л. зупинився на вивченні джерел, котрі стосувались навчально-виховного процесу студентів індустріально-технічних навчальних закладів [1], В.В. Липинський охарактеризував джерела зі становлення вищої школи, соціальний склад студентства, деякі аспекти матеріального забезпечення [2]. Проте будення студентів залишилось осторонь авторів.

Нова радянська влада, намагаючись тримати руку на пульсі, з одного боку і заграваючи з населенням, з іншого, намагалась вирішити власні проблеми, проводила значну кількість статистичних досліджень. їх метою стало з'ясування реального стану речей у всіх галузях життя різних верств населення. Такою групою було студентство, соціальне обличчя якого переживало трансформацію. У 20-ті роки минулого століття молодь вищих навчальних закладів (далі в.н.з.) перебувала під пильною увагою влади. Серед статистичних обстежень молоді був «Одесский студент в цифрах», який розкрив життя студентів цього міста. У ньому є порівняльні дані різних років, звідки можна прослідкувати динаміку буденних процесів молоді [3]. В збірнику «Жизнь современного украинского студенченства. По данным студенческих переписей и других обследований» міститься багатий статистичний матеріал щодо матеріального забезпечення молоді, взаємовідносин з її найближчим оточенням [4]. Я.П. Ряппо в роботі «Радянське студентство (Характеристика вузів України)» узагальнив досвід діяльності губернських відділів освіти, вищих навчальних закладів і з позиції офіційної статистики розкрив відповідні матеріали. Він зазначив про тяжкий матеріальний стан молоді, стан здоров'я [5]. Ще одним із джерел до вивчення історії студентства став «Відчит Центрального бюро пролетарського студентства до III Всеукраїнського з'їзду пролетарського студентства» (далі »Відчит») [6]. Він сприятиме узагальненню досвіду нашого дослідженню, його теоретичне призначення можливе в курсах з історії України, соціальної історії, а практичне під час вирішення актуальних проблем молоді вищих навчальних закладів.

Метою нашого дослідження є вивчення «Відчиту» як джерела з історії студентства УСРР 20-х років минулого століття. Виходячи із цього, завдання полягають у вивченні умов створення документу, характеристиці основних його складових, аналізі становища студентства: соціального обличчя, участі у різних сферах життя радянського суспільства, діяльність студентських організацій щодо поліпшення побуту молоді, окресленні подальших перспектив дослідження.

Протягом 1920-х років пройшли три з'їзди пролетарського студентства: у 1924 p., 1927 р. та 1929 р. Перший фактично окреслив актуальні питання студентського життя і деякі шляхи їх вирішення. Другий більш конкретніше підійшов до цього. У них міститься багатий фактичний матеріал. Останній об'єктивно висвітлює будення, оскільки збираючи його, студентські організації прагнули показати істинне життя молоді, донести її проблеми до вищих органів влади з метою подальшого вирішення нагальних проблем студентів. У переддень Всеукраїнських з'їздів проводились обстеження різних окружних бюро пролетарського студентства (далі ОБПС). Так, у грудні 1926 р. таке обстеження відбулось у Київському, Дніпропетровському, Харківському та інших ОБПС. Вони також надсилали своїх представників на Всесоюзні конференції (з'їзди) пролетарського студентства: 1 особу від 1 тис. студентів. Аналогічні зібрання пройшли і в кінці 1928 p., де прийняли «Пропозиції до III Всеукраїнського з'їзду Пролетстуду» [7,с.46].

Третій Всеукраїнський з'їзд пролетарського студентства пройшов 12 18 березня 1929 р. у столиці УСРР. На ньому були підведені підсумки VIII та IV з'їздів профспілок, заслухані доповідь та звіт ЦБПС до Всеросійської Центральної Ради Профспілок (ВЦРПС), питання українізації в.н. з. та участь молоді у культурно-освітніх процесах республіки, вибори Центрального бюро пролетарського студентства (далі ЦБЙС). Особливостями «Відчиту», в порівнянні з іншими зібраннями став аналіз даних попередніх таких документів, що надало можливість прослідкувати динаміку різних процесів, котрі відбувались у студентському середовищі. Події і тенденції, котрі відбувались у тодішньому суспільстві знайшли відображення у документі. Його зміст містив такі розділи: «Організаційна робота», який окреслив провідні лінії розвитку вищої школи та ставлення до студентів; «Академічна робота», де висвітлені питання участі студентства в будівництві вищої школи, «пролетаризацію» та українізацію вузів, гурткову діяльність студентів, методологію навчально-виховного процесу, проходження практики та стажування; «Культурна робота» висвітлені основні напрямки діяльності студентів навчального закладу та поза його межами; «Економічна робота», у якому представлені матеріали із забезпечення молоді (стипендіями, житлом, харчуванням), надання курортно-санаторної, медичної допомоги, діяльності студентських організацій з поліпшення побуту юнаків та дівчат [8,с.4-79].

Студентство розглядали як майбутніх червоних фахівців задля майбутньої реконструкції промисловості, сільського господарства, транспорту; виявленні і боротьбі з «непманом, куркулем, буржуазної інтелігенції», які потрапили до в.н.з. задля завершення «культурної революції» в республіці та країні. Важливим стало питання підготовки власних фахівців «червоної професури». Потенційними кандидатами мали бути студенти, котрі мали вже відому соціальну характеристику, але значної кількості дійсно підготовлених студентів бракувало. На студентські організації, правління і кафедри в.н.з. покладалось завдання інтенсивнішої спільної взаємодії. Перші, у свою чергу, мали відбирати академічно здібних та «авторитетних товаришів, створити навколо них громадську думку», забезпечивши їх матеріально і розвантаживши від громадської діяльності. Попередні характеристики сходили нанівець у порівнянні із вимогами до майбутніх викладачів, котрі повинні були мати «певний рівень марксистського розвитку». Все ж, академічна підготовка тих груп вступників, які мали стати провідниками ідей правлячої партії, була на низькому рівні, про що визнавали учасники зібрання. He зважаючи на реальну картину цього питання, вони наголошували на інтенсивній пролетаризації в.н.з. через їх підготовку у різних закладах освіти [9,с.80].

Керманичами цих процесів у вищій школі мали стати профспілки та студентські організації, котрі зосереджували увагу на громадсько-політичній діяльності молоді. Перші мусили тримати зв'язок зі студентськими організаціями шляхом залучення свого представника у колектив молоді, проведення нарад або конференцій споріднених в.н.з. (або факультетів), обстежень із представниками ОБПС, звітування перед правлінням спілки, поліпшувати матеріальну базу студентських профспілок. Вони не лише збирали членські внески, розподіляли фінансову допомогу, а й слідкували за політичними настроями молоді, залучали її до активної громадської діяльності. Останнє пояснювалось тим, що студенти перших (проходили період адаптації у в.н.з.) і останніх курсів (займались написанням дипломних робіт, іспитами тощо) не відвідували ніяких зборів, окрім загальних і фактично звільнялись від цієї роботи. Тому, певний відсоток студентів залишався поза увагою профспілок. У «Пропозиціях» зазначалось фактично про відсутність «самокритики і спілкової демократії» у студентських спілках, що підтверджувало пасивне виконання основних директив партії, з одного боку, з іншого деяке повільне протікання тих процесів, що зазначались вище. Це стало помітним у зовнішньому «благополуччі», бюрократизмі, аполітичності, девіантності, які були неприпустимі для будівництва радянського суспільства [10,с.8-9].

Наголошувалось на зв'язку ЦБПС з окружними БПС, важливості вивчення їх обстежень з метою подальшого вирішення різноманітних питань молоді та запобігання конфліктів та помилок у діяльності студентських організацій. Збори повністю схвалили нормативно-правові документи про структуру профстудорганізацій за виробничою ознакою. Водночас, наголосили на недостатній, а то й повній безвідповідальності окружних бюро за профспілковою роботою студентів [11,с.13-14].

Основними напрямками академічної діяльності молоді з'їзд виділив такі: поліпшення «формальних знань» (знань ідеологічного характеру, з одного боку, з іншого тут помітний дійсно формальний підхід до оцінювання якості знань), самодіяльна робота молоді, яка полягала у організації і проведенні гуртків, семінарів та інших занять культурно-освітнього характеру. Студенти і викладачі створювали гуртки різних напрямків: наукові, художні, журналістські, де мали можливість розкрити себе як творчу особистість. Обов'язково кожен навчальний заклад мав осередки, діяльність яких була пов'язана з їх майбутнім фахом. У них брала участь активна, зокрема академічна, частина студентства, яку намагались залучити і до ідеологічної роботи, поставивши, таким чином їх «на службу радянській державі». Головними перепонами якісної підготовки майбутніх фахівці вважали невідповідність підготовки майбутніх кадрів реальним запитам суспільства; незадовільний стан науково-методичного та методологічного, матеріального забезпечення навчально-виховного процесу вищої школи; брак висококваліфікованих викладачів та професури.

Процеси українізації теж знайшли відображення у документі. Вони відбувалися не такими темпами, як планувалось, особливо це прослідковувались у інститутах і технікумах індустріально-технічного спрямування, що пояснювалось їх соціальним, національним та професійним контингентом, відсутністю (поки що) власних професорсько-викладацьких кадрів. Саме після «Шахтинської справи» звернули увагу на підготовку майбутніх кадрів для важкої промисловості і їх «громадську фізіономію». Студентів розглядали не як безпосередніх учасників навчально-виховних процесів, а як придаток, засіб досягнення певних цілей. На студентські організації покладалось вирішення не лише побутових справ молоді, але й академічних: саме через їх участь мали обговорюватись питання складання навчальних план і програм, але у цьому плані відзначався лише «актив». Студентські організації здійснювали і певні адміністративні функції: розподіл стипендій, реєстрацію відвідувань занять та різних культурно-масових заходів, участь у виробничих та міжвузівських нарадах закладів [12,с.20-24].

Зазначалось й про використання різних форм та методів роботи зі студентами: колективних, групових, індивідуальних; лекцій, семінарських, практичних занять, екскурсій тощо. Оцінювання знань відбувалось по-різному, оскільки кожен викладач за власним баченням здійснював його. Залишалась ще 5бальна система. Тобто, єдиних стандартів щодо цього питання фактично не існувало, тому ЦБПС зверталось до Народного комісаріату освіти (далі НКО) з проханням його владнати. Водночас, студентські організації висловились за диференційований та індивідуальний підхід до оцінювання якості знань молоді, заперечуючи принцип «зараховано» «не зараховано»; за активну діяльність студентів не лише в переддень сесій, а й протягом всього періоду навчання. Занепокоєння викликало незнання іноземних мов, що пояснювалось браком фахівців, ідеологічними і матеріальними факторами.

Культурно-освітня діяльність молоді залишалась складовою їх діяльності. Вона проходила у декількох напрямках: 1) «боротьбі із академізмом та індиферентизмом, з ідеологічними ухилами та перекручуваннями» 2) залученні студентів перших курсів до цієї роботи, 3) участь студентів у кореспондентському русі, діяльності періодичних видань, 4) у роботі з населенням, 5) справі обороноздатності країни, 6) підвищенні власного культурного рівня через гурткову діяльність, відвідуванні різних просвітницьких закладів тощо. Недоліками в організації діяльності студентів стали відсутність її планування, неструктурованість профспілок, незрозумілий зміст роботи, відсутність у більшості навчальних закладів осередків, які б зосереджували і керували самостійною політико-виховною діяльністю молодого покоління, слабкий зв'язок діяльності студентів з виробництвом та громадськістю, відсутність зв'язку з великими господарськими об'єктами через недовіру їх керівників; неефективні методи діяльності, відсутність коштів для цієї роботи та їх нераціональне використання, незначна участь викладачів у культурно-освітній діяльності.

Обговорювались питання проходження практики та стажування студентів, які мали підняти фаховий та практичний рівень підготовки студентів [ 13 ,с. 36, 4-6].

Питання фінансування життєдіяльності молоді вищих навчальних закладів залишались актуальними і під час з'їзду. У «Відчиті» один із розділів присвячений вивченню цього важливого аспекту. Наголошувалось на збільшенні асигнувань у напрямку поліпшення побуту студентів: кількості і якості стипендій, житлової площі, харчування, проведення двох студентських лотерей (остання зібрала майже 252 тис. крб.) [14,с.51-57].

Все ж, вони були недостатніми. Перше мало проходити у напрямку забезпечення найбідніших батрацьких верств молоді шляхом збільшення коштів із державного і місцевого бюджетів; друге будівництво нових гуртожитків та інтернатів у Харкові, Києві, Дніпропетровську, Миколаєві, Луганську, ремонт і оснащення старих закладів та закладів, котрі забезпечили б необхідні умови для життя і навчання студентів: бібліотек, клубів, їдалень, пралень тощо. Вони були розраховані на 3 5 років. Управління і фінансування БПС мали зосереджуватись в НКО. Харчування залишалось незадовільним. Студентам бракувало найнеобхіднішого: одягу, речей для власної гігієни, навчально-методичних посібників, книжок. Тому, на зібранні висловили пропозицію щодо поліпшення кредитування молоді, зрівнявши її пільги з пільгами робітників, для чого порушували клопотання перед Українською центральною робітничою секцією щодо надання їх студентам. Встановлювався відсоток пільг 30%. Змінити кардинально ситуацію це не могло і студенти мали розраховувати на власні сили, йдучи працювати на підприємства, установи. Підробіток також забезпечували біржі праці, де для молоді відкривались столи праці [15, с. 58-62].

Матеріальні чинники впливали на стан здоров'я студентів. Акцент робився на лікуванні, а не профілактику фізичного, психічного, соціального і духовного стану молоді, що дійсно говорить про катастрофічні показники. Кошти були виділені лише 1/3 частині молоді, котра цього потребувала. Вносились пропозиції про зобов'язання Наркомату охорони здоров'я законодавчим порядком надавати пільги щодо медичного обслуговування молоді, проведення медичних оглядів та обстежень студентів, пільгового лікування хворих, утримання студентських поліклінік за рахунок коштів державного бюджету, збільшення курортних місць та місць у будинках відпочинку за рахунок профспілок. У дещо кращому становищі перебували студенти, котрі навчались у індустріально-технічних в.н.з.: матеріальні показники їх були ліпшими, ніж студентів інших в.н.з. Зібрання клопотало перед підприємствами, установами, організаціями про забезпечення молоді пільговими або безкоштовними літерами (сучасні проїзні квитки у громадському транспорті) не лише під час навчання, але й канікул [16,с.84].

З початку 1920-х років для студентів діяли організації, створені власними силами, робота яких була спрямована на поліпшення їх побуту копопучі (комітети з поліпшення побуту учнівства). III з'їзд пролетарського студентства висловився за їх ліквідацію, пояснюючи власне рішення їх недоцільністю і пропонуючи їх функції передати профспілковим організаціям. Каси взаємодопомоги реорганізовувались у єдині вузівські з єдиним статутом. Наголошувалось, що студенти всіх верств мали бути матеріально забезпечені, і «лише сувора фінансова дисципліна може забезпечити фонд кас». Тобто, будь-яке порушення поведінки, академічна заборгованість або навпаки успішність, могли призвести до фінансового покарання; таким чином, поставивши студентів перед вибором: або перебувати на межі існування, позбутись життєвих перспектив, кар'єрного зростання, або включатись у спілкову, «радянську» діяльність. Передбачалось, що допомога від профспілок мала стати єдиним джерелом підтримки молоді. Цей фонд планувалось зробити централізованим, звідки відбувався розподіл коштів пропорційно кількості профспілкового студентства у округах [ 17,с.86].

Отже, молодь в.н.з. перебувала під пильним контролем державних органів влади, самостійність діяльності студентів зводилась нанівець. Вони не мали змоги вирішити власні проблеми навіть власними силами. Це пояснювалось переходом до жорсткої централізованої системи управління всього життя тодішньої республіки. Вищу школу і молодь, котра навчалась в ній не обійшли ці події: вони мусили стати їх активними або пасивними учасниками. Отже, «Відчит» є яскравим джерелом до вивчення історії студентства 1920-х років. Перспективою нашого дослідження є вивчення цілого комплексу джерельної бази зазначеної проблеми.

пролетарський студентство відчит документ

Список використаних джерел

1. Лікарчук I. JI. Професійно-технічна освіта України: історичний шлях і перспективи. -K.: Педагогіка, 1999. -287 с.

2. Липинский В.В. Кто защитит студента? Студенческие организации Украины: история и современность. Донецк: Ред-изд. Отдел обл. упр. по печати, 1991. 116 с.

3. Одесский студент в цифрах (Сборник). Одесса: Изд.-во КУБУЧ, 1923. -40 с.

4. Жизнь современного украинского студенчества. По данным студенческих переписей и других обследований. Харків: Червоний шлях, 1924. 46 с.

5. Ряппо Я. Радянське студентство (Характеристика вузів України). Харків: ДВУ, - 1928 -42 с.

6. Відчит до Центрального бюро пролетарського студентства при ВУРПС. До III конференції пролетарського студентства України. Харків: Укр. роб., 1928. 80 с.

7. Хроніка // Студент революції. Ежемесячный, общеполитический, научно-методический, литературный журнал пролетарского студенчества УССР. -1926. № 5 6.

8. Пропозиції до III Всеукраїнського з'їзду Пролетстуду // Студент революції. - 1928 №1-2.

Размещено на Allbest.ru