Планова документація центральних органів виконавчої влади як джерело з історії соціально-культурного розвитку України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Планова документація центральних органів виконавчої влади як джерело з історії соціально-культурного розвитку України

Бондарева С.О.

Важливим компонентом документів, що висвітлюють функціонування центральних органів виконавчої влади України, є джерела, які об'єднуються під назвою «планова документація». Планування діяльності органів влади найважливіша функція управління, що дозволяє зробити роботу їх максимально ефективною. Плануючи діяльність, уповноважені органи реалізують поставленої мети з найменшими витратами часу, матеріальних і трудових ресурсів, найбільш доцільним і економічним чином.

У джерелознавстві проблемам дослідження планової документації присвячено цілий ряд як загальних так, і спеціальних праць. Висловлюється думка, що до цього виду джерел слід зараховувати не лише плани, а й документи про їх виконання. Дослідження планової документації органів виконавчої влади з історії соціально-культурного розвитку України в 20-х рр., XX ст., свідчить про те, що науковці зверталися до планів роботи, як джерела дослідження, по-різному. Деякі з них проводили ґрунтовний аналіз планів роботи взагалі, не звертаючи увагу на планування органів влади в соціально-культурній сфері. Інші аналізували лише окремі види планової документації, не виділяючи різновиди цих документів, такі як: звіти, доповіді, протоколи; або тільки вказували на наявність цих документів. Таким чином, планова документація не була досліджена належним чином.

Дослідження планів роботи має велике значення для розробки сучасного законодавства щодо проблем соціально-культурного розвитку України, надає можливість використовувати у сучасних умовах позитивний досвід діяльності органів державної влади минулих років, що й обумовлює актуальність даної статті.

Тому метою даної статті є аналіз планової документації органів виконавчої влади як джерела з історії соціально-культурного розвитку України на початку 20-х років XX ст.

Відомості про плани роботи органів влади, що збереглися у фондах Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України, можна розподілити на три групи:

1) підготовчі документи до планів робіт органів влади;

2) самі плани роботи органів влади;

3) документи, в яких відображається процес планування діяльності органів влади.

Всі ці документи становлять певний науковий інтерес, проте їхнє значення як історичних джерел не однакове, отже, і підхід дослідження має відрізнятися на рівні методів, прийомів та узагальнень. Складання планів роботи супроводжувалось організаційною підготовчою роботою, результатом якої було вироблення масиву документів, що поділяється на дві підгрупи:

1) пояснювальні записки до планів роботи;

2) листування між органами влади з приводу складання планів роботи.

Перша підгрупа характеризується тим, що до планів роботи складалися пояснювальні записки, які вказували на конкретні завдання, котрі повинні бути внесені до плану робіт та вимоги, за якими мав бути складений план. Значення пояснювальних записок, як історичного джерела, полягає в двох аспектах. По-перше, для дослідника відкривається можливість визначити не просто завдання органів влади в сфері соціально-культурного розвитку, а й окремі аспекти діяльності, що випливали з цих завдань. По-друге, за допомогою пояснювальних записок відкривається можливість з'ясувати ступінь зв'язку Наркоматів УСРР з вищими органами влади, з місцевими органами, профспілками, іншими громадськими організаціями.

Таким чином, перш ніж розглядати зміст планів органів влади, вважаємо за необхідне звернути увагу на документи, які були підготовчими до них.

Важливим документом цієї підгрупи є «Пояснювальна записка до плану робіт Головсоцвиху 1923-1924 р.». Документ складається з чотирьох частин. Перша частина «Завдання в роботі на 1923-1924 р.» розкриває основні напрямки діяльності Головсоцвиху в цей період: вдосконалення державного апарату; боротьба з безпритульністю, перевірка та виконання «законів та директив уряду з метою забезпечення повного, своєчасного і точного втілення їх у життя». Наступна частина «Основи побудови планів робіт Головсоцвиху на 1923-1924 р.» висвітлює процес формування плану робіт (які матеріали були покладені в основу плану, вимоги до складання плану та ін.). Найбільш детальною є третя частина «Записки...» «Зміст плану робіт». Вона містить кількісні дані про робочий час співробітників, відведений на виконання плану робіт по окремих темах, про кількість тем плану, що охоплюють ту чи іншу сферу діяльності Головсоцвиху. Особлива увага в цій частині документу приділяється Головсоцвиху щодо виконання наказів та постанов вищих органів влади. В «Записці...» наведено перелік найважливіших постанов та наказів уряду, які мали бути виковими Головсоцвихом. Четверта частина документа «Методи виконання плану» присвячена засобам, які Головсоцвих вважав за необхідне здійснити для точнішого виконання плану робіт. Як свідчить аналіз змісту цієї частини документа, вона повністю присвячена засобам усіх підрозділів Головсоцвиху, оскільки «виконання означеного плану робіт може бути успішним тільки за умови залучення до роботи широких мас трудящих через наркомати, профспілки та громадські організації». Вищезгадані заходи містили:

1) розробку планів окремих заходів спрямованих на вдосконалення виховання за участю організацій, що об'єднували громадськість;

2) доповіді співробітників Головсоцвиху на загальних зборах трудових колективів, виховних та освітніх нарадах про мету та завдання окремих заходів виховання, а після проведення цих заходів про їх результати;

3) введення в практику роботи Головсоцвиху відкритих засідань, популяризацію діяльності через пресу.

Отже, «Пояснювальна записка до плану робіт Головсоцвиху 1923-1924 р.» є важливим документом, який:

- розкриває основні напрямки діяльності органів влади;

- розкриває мету та завдання влади та виступає засобом виконання намічених за планом заходів та їх результатів;

- висвітлює методику планування діяльності Головсоцвиху.

Таким чином, вищезгаданий документ цікавий тим, що він розкриває детальні відомості про пріоритети в роботі, а також про взаємодію Головсоцвиху з державними органами та громадськими організаціями.

Друга підгрупа листування між органами влади дає можливість вирішення та узгодження планів роботи Наркоматів з іншими установами та вирішує питання про їх подальше затвердження. Листи дозволяють виявити ставлення органів влади щодо найактуальніших соціальних проблем, засоби їх вирішення та вказує на розбіжності у поглядах на розв'язання тогочасних проблем.

Відповідь на це питання дає листування Губсоцвідділу з НКСЗ УСРР у вересні 1924 року з приводу складання плану роботи відділу на 1924-1925 операційний рік. Важливим є листування Наркомату охорони здоров'я та Наркомату освіти з приводу складання плану про безкоштовне лікування робітників освіти.

У листуванні Народного комісаріату освіти України з Головпрофосом постає питання про узгодження річного плану Головпрофоса з квартальним планом місцевих відділів освіти. Для його розв'язання Наркомос в особі завідуючого відділом рекомендував місцевим відділам освіти «мати не завантаженість плану, а внести в план найголовніші питання місцевого значення з таким пунктом, щоб мати резерв для виконання завдань центральних органів влади». При цьому міським відділам освіти було зроблено зауваження щодо надмірної перевантаженості плану і рекомендовано зменшити кількість тем плану до 15-20 найбільш актуальних.

Таким чином, листування між органами влади з приводу узагальнення планів роботи сприяли розвитку взаємовідносин між Наркоматами, що надавало можливість розробити більш перспективні плани, впровадити більш дієві методи роботи та усунути недоліки ще в процесі складання плану.

Отже, проаналізувавши листування між органами влади можна зробити висновки про те, наскільки був дієвий зв'язок місцевих організацій із центром, та як центральні органи допомагали вирішити проблеми місцевих осередків.

Друга тематична група це власне плани роботи органів влади. Текст більшості планових документів складається з розділів, що мають власні заголовки і розділених на пункти, що нумеруються арабськими цифрами.

До цієї тематичної групи відноситься «План мережі та діяльності санітарної організації УССР 1923-1924 рр.». План поділено на 4 частини. В перших двох частинах, як видно із змісту документа, перераховується найменування лікувальних установ, їх кількість і число медичного персоналу в них, які були прийняті на держбюджет та на місцевий бюджет. Третя частина плану «План діяльності організації», в цьому розділі плану приділено увагу тим аспектам діяльності, які найбільше цікавили Наркомздрав УСРР. Як свідчить зміст документа, Наркомздрав проводив свою політику по декілька напрямкам:

а) по лінії епідеміологічній:

- розробка і встановлення загального плану боротьби з епідеміями;

- розробка конкретного плану діяльності санітарної організації в умовах поточної дійсності і реальних потреб країни.

б) по лінії санітарній:

- організація і проведення IV-ro Всеукраїнського З'їзду бактеріологів і епідеміологів і III Всеукраїнської Санітарної Ради;

- участь в аналогічних з'їздах, нарадах і комісіях та консультація в органах інших відомств;

- участь в справі створення кадрів санітарних лікарів і бактеріологів.

в) по лінії просвітительної:

- розробка програм по гігієні для шкіл;

- видавнича і освітня діяльність на місцях і в центрі головним чином щодо соціальних хвороб і по охороні материнства і дитинства.

Четверта частина плану «План законодавчих робіт по санітарно-епідемічній частині» згідно цього плану в майбутньому 1923-1924 року планувалося розробити і внести до найвищих органів влади, наступні законопроекти:

1) про норми житлового будівництва в санітарному відношенні;

2) про санітарні правила виготовлення, зберігання і продажу харчових продуктів;

3) про штати санітарної організації сану станов, що знаходяться на державному та місцевому бюджеті.

Таким чином, проаналізувавши цей документ, який містить масив важливої інформації, дає можливість зробити висновок о найважливіших аспектах діяльності Наркомздрава, яким здійснювалася широка програма, спрямована на рішуче скорочення та запобігання хвороб, на ліквідацію масових інфекційних захворювань, та на задоволення потреб населення по всіх видах висококваліфікованої медичної допомоги.

Ще одним важливим документом, в якому відображається планування роботи органів влади з історії соціально-культурного розвитку України в 20-30 pp. XX ст., є «План роботи Головсоцвиха на 1923-1924 навчальний рік». Документ складається з 3 частин. Перша частина це перелік заходів в області організаційної роботи:

1) розробка і видання форм реєстрації і звітності в установах соціального виховання;

2) розробка плану введення загального навчання;

3) розвитку мережі дошкільних установ в робочих районах;

4) розробка питань про учбово-виховну роботу серед підлітків неохоплених школою;

5) розробка матеріалів і видання збірника законоположень, циркулярів і розпоряджень по соціальному вихованню.

Друга частина є переліком заходів в області охорони дитинства:

1) об'єднання діяльності всіх організацій України, що працюють в області охорони дитинства;

2) організація суспільних форм допомоги дітям;

3) проведення заходів по санітарному впорядкуванню дитячих установ і санітарної освіти дітей;

4) розширення заходів щодо боротьби з правопорушеннями неповнолітніх.

Наступна частина документа. Методична робота - включала:

1) перегляд учбового плану детустанов Соцвоспа в цілях агрономизации його для сільських шкіл і індустріалізації для міських шкіл;

2) перегляд уставів окремих типів детустанов;

3) розробка програм для роботи з дефективними дітьми;

4) розробка плану педагогічної підготовки вчителів;

5) підготовка учбової і загальної літератури для дітей на початок навчального року.

Таким чином, документ цікавий тим, що в ньому відображається перелік роботи Головсоцвиха відразу по кільком напрямкам: організаційній роботі; роботі в області охорони дитинства; методичній роботі. Всі ці напрямки включають важливі аспекти планування органів Головсоцвиху, з яких можна виділити головні завдання на 1923-1924 навчальний рік:

1) завдання соціального виховання;

2) завдання по учбово-виховній роботі;

3) завдання суспільних форм допомоги дітям;

4) завдання учбового характеру.

Третя тематична група документів, що стосується планування роботи органів влади, підрозділяється на:

1) звіти та доповіді органів влади;

2) протоколи засідань.

В цих документах відображено процес планування діяльності органів влади.

Цікаві відомості про планування роботи містить «Звіт про діяльність Главсоцвиха за 1922-1923 рр.». Особливостями відображення планування діяльності Главсоцвиха в цьому документі є, по-перше, вміщення відомостей про планування роботи окремих комітетів; про кількість проведених засідань, про загальне число присутніх та про кількість розглянутих питань. По-друге, в основному не містить відомостей про конкретні плани та завдання, а лише зазначає факти існування таких завдань, або їх відсутність, розкриває причини планових завдань. Лише в одному випадку, при висвітленні діяльності Колегії Главсоцвоспа, документ містить перелік конкретних заходів, які були намічені і здійснені відповідно до плану роботи Главсоцвоспа.

Важливе значення для вивчення системи планування діяльності органів влади в її звітній документації є «Доповідь-звіт про діяльність Губсоцвідділу за січень-березень 1922 р.». Для дослідження системи планування діяльності вищих органів влади, вищезгаданий документ може бути корисним тим, що він відображає становлення цієї системи шляхом складання планів роботи для окремих підвідділів колегії Наркосоцбезу УСРР. Внаслідок запровадження такої схеми планування згадується при висвітленні у звіті діяльності трьох підвідділів: Адміністративно-організаційного, Матеріально-фінансового та підвідділу пенсій і різної допомоги. Причому по двох останніх підвідділів в документі йде мова не тільки про сам факт планування їхньої роботи, а й про конкретні завдання, що передбачалося виконати згідно з планами діяльності цих підвідділів.

Вище згаданий документ доповнюють «Доповідь про діяльність Губсоцвідділу квітень-травень 1922 р.» та «Доповідь-звіт про діяльність Губсоцвідділу за червень-серпень 1922 р.». Обидва звіти містять відомості про планування діяльності відділу з оцінкою виконання планів. Згадка про наявність плану роботи в одному з підвідділів Наркосоцбезу УСРР Управління справами міститься у «Звіті про діяльність Народний комітет соціального забезпечення з 3 січня по 18 грудня 1923 р», який за своїм змістом охоплює роботу Наркомату майже за весь рік. В документі відмічається не тільки факт існування плану роботи цього підвідділу, а й вказується час складання плану на початку року. В документі пояснюються причини не виконання плану на момент складання звіту: зміна кадрів в самому відділі, реорганізація та спеціальні доручення Наркосоцбезу УСРР, які відволікали співробітників від планової роботи.

Іншим прикладом звітності щодо висвітлення планування роботи органів влади має «Звіт про діяльність Наркомосу УСРР за 1923-1924 учбовий рік». Питання, пов'язані з плануванням роботи Наркомосу УСРР, висвітлені в наступних частинах цього документа: «Головні завдання в роботі», «Зміст плану роботи» та «Виконання плану робіт». Перша з них містить перелік основних напрямків роботи Наркомату, які лягли в основу плану його роботи з звітній період. Друга частина містить данні про те, за якими принципами проводилося планування роботи, а також кількісні дані про заплановані теми роботи. Третя частина мітить дані про ступінь виконання плану взагалі і про окремі теми в тому числі, про особливості позапланових заходів, здійсненних в цей час Наркоматом.

Спільні риси з попереднім документом щодо висвітлення планування роботи має «Звіт о діяльності Наркомздрава за 1922-1923 рік».

Питання пов'язанні з плануванням роботи Наркомздрава, висвітлені в першій частині документа «Характеристика та обсяг роботи». Ця частина складається з двох розділів. Перший з них «Основний зміст роботи» висвітлює напрямки роботи за звітний період:

- боротьба з епідеміями;

- залучення до санітарної діяльності широких мас трудящих;

- розробка програм гігієни для шкіл.

Другий розділ «План та його виконання» стосується безпосередньо плану робіт Наркомату, складеного на підставі вищезгаданих напрямків її діяльності. Розділ містить дані щодо:

- введення обов'язкового викладання гігієни в школах;

- розробки проекту кодексу законів по боротьбі із за хворобами та кодексу законів по санітарній частині.

Розділ містить кількісні дані щодо фактичного виконання плану.

Таким чином, проаналізувавши звіти та доповіді-звіти органів влади з історії соціально-культурного розвитку України в 20-х pp. XX ст., можна простежити, що у звітах підводились підсумки діяльності органів влади, а саме те, як працювали органи влади, що ними було заплановано і виконано, а що так і залишилось на папері.

Крім звітів, відомості про планування роботи органів влади містяться і в протоколах засідань колегій. Прикладом тут може служити «Протокол засідання малої колегії Наркомздрава». Другим пунктом порядку денного на цьому засіданні було, згідно з документом, обговорення плану розасигнування на травень місяць та затвердження операційного плану на червень - жовтень місяць. Документ містить відомості про загальну суму, про кількість робочих місць та про утвердження розрахунку заробітної платні медперсоналу. На засідання було прийнято рішення, що виходячи із затвердженого плану всім відділам за 24 години провести розрахунок грошових коштів по всіх губерніях.

Підсумовуючи розгляд документів, пов'язаних з плануванням роботи органів влади з історії соціально-культурного розвитку України в 20-х pp. XX ст., слід зазначити, що вони дають можливість з'ясувати напрямки діяльності органів влади і простежити зміни в пріоритетах роботи наркоматів. А саме, як розгорталась діяльність органів влади в пошуках нових методів навчання, виховання та методів надання висококваліфікованої допомоги. Є також можливість простежити становлення і зміни в самій системі планування діяльності органів влади, виявити залежність вдосконалення системи планування від вдосконалення роботи взагалі. Нарешті, планова документація дозволяє простежити взаємодію виконавчих органів влади з партійними та державними органами, відділами та місцевими органами освіти та культури.

Список використаних джерел

1. Джерелознавство історії України. Довідник / Ред. кол. М.Я. Варшавчик, Г.В. Боряк, І.Н. Войцехівська, Я.С. Калакура K., 1998. 212 с.

2. Источниковедение истории СССР: учеб. дляисі фак-тов / И.Д. Ковальченко. 2-е изд., перераб и доп. М.: Высшая школа, 1981. 496 с.

3. Історичне джерелознавство: підруч. для студентів історич. спец. ВИЗ / Я.С. Калакура, I.И. Войцехівська, Б.I. Корольов, С.Ф. Павленко, М.І. Палієнкою К.: Либідь, 2002. 488 с.

4. Источниковедение: Теория. История. Метод. Источники российской истории: учеб. пособие для гум. спец. / И.Н. Данилевский, В.В. Кабанов, О.М. Медушевская, М.Ф. Румянцева. М.: Российский государственный гуманитарный университет, 1998. 702 с.

5. Митяев К.Г. История и организация делопроизводства в СССР / К.Г. Митяев. М.: МГИАИ, 1959. 359 с.

6. Центральний державний архів вищих органів влади та управління України. Ф. 166. Он. З, Спр. 938. документація джерелознавство історія

7. Черноморский М.И. Источниковедение истории СССР. Советский период: [учеб. пособие] / М.И. Черноморский. М.: Высшая школа, 1976. 296 с.

Размещено на Allbest.ru