Жінки в історії української культури другої половини ХХ століття

Практичне втілення нових методів роботи з джерелами, власне нових джерел, намагання втілити інакший погляд, проаналізувати культурну історію в антропологічному контексті доводить, що поєднання ґендерних студій із культурними дослідженнями має стати інтегральною складовою частиною історичного знання. Цей процес має не тільки теоретичне значення, а й безпосередній вплив на соціальні зміни у суспільстві. Жіночий голос, жіноча мова мають бути почутими і проаналізованими, оскільки не тільки історичне пізнання, а і люди - чоловіки і жінки - мають подивитись на себе крізь призму реальної рівності, віднайти причини її відсутності та подолати механізми, які принижують та розділяють суспільство на “якісних” і “меншовартісних” його членів. Матеріали дисертації можуть бути включеними у підручники та посібники з загальної історії України, використані при підготовці програм гендерної освіти, залучені при розробці державних та суспільних програм щодо розширення жіночого представництва у політичній та культурній сфері, враховані у програмах демократичних політичних партій, жіночих центрів і благодійних фондів.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО У ПУБЛІКАЦІЯХ

а) індивідуальні монографії

Стяжкіна О.В. Жінки в історії української культури другої половини ХХ століття: Монографія. - Донецьк: “Східний видавничий дім”, 2002. - 270 с. Рец.: Даниленко В.М. Рецензія на книгу: Стяжкіна О.В. Жінки в історії української культури другої половини ХХ століття. Монографія. - Донецьк: Східний видавничі дім, 2002. - 207 с. // Україна ХХ ст.: Культура, ідеологія, політика. - К., 2002. - Вип.6. - С.361-365.

б) наукові статті у фахових виданнях, тези доповідей

Стяжкіна О.В. Ґендерні дослідження в Україні в 90-ті роки ХХ століття і історична наука // Наукові праці: Збірник. - Миколаїв, 2000. - Т.8: Історичні науки. - С.159-164.

Стяжкіна О.В. Жінки в історії української культури другої половини ХХ століття: джерельна база // Історичні і політологічні дослідження. - 2002. - №2(10) -С.150-159.

Стяжкина Е. Женщина в пространстве смеховой культуры Украины во второй половине ХХ века // Иной взгляд. Междисциплинарный альманах гендерных исследований / Под ред. И.Р. Чикаловой. - Мн.: Белорусский государственный педагогический университет им. М. Танка, 2002. - С.29-34.

Стяжкина Е. К вопросу о методологии изучения роли женщин в истории культуры второй половины ХХ века // Вісник Донецького університету. - Серія Б: гуманітарні науки. -2000. - № 1. - С.252-258.

Стяжкіна О.В. "Історична українка" vs "нова українка": Способи репрезентації жіночого в українській літературі 50-90-тих років ХХ ст. // Історичні і політологічні дослідження. - Донецьк, 2001.- №4(8).- С.163-171;

Стяжкіна О.В. "Радянська жінка" і "лірична героїня": Створення стереотипів в українській літературі 50-90-х років // Наукові праці: Збірник. - Миколаїв, 2001. Т.10: Історичні науки.- С. 119-125.

Стяжкіна О.В. Жінки-письменниці України другої половини ХХ століття: Біографія як гендерна історія // Історичні та політологічні дослідження. - Донецьк, 2002.- № 3/4 (11/12) - С.175-185.

Стяжкина Е. В. Изобразительное искусство Донбасса в 60-90-е годы: Тенденции и противоречия развития // Вестник Донецкого университета - Сер. Б: Гуманитарные науки. - 1998. - №1. - С.37-43.

Стяжкина Е. В. Образ женщины в культуре второй половины ХХ века: по материалам Донбасса // Нові сторінки історії Донбасу - Донецьк, 1999. - Кн.7. - С.100-113.

Стяжкіна О.В. Українські жінки в образотворчому мистецтві 50-90-тих років ХХ ст. // Історичні і політологічні дослідження. - Донецьк, 2002. - №1(9). - С. 161-168

Стяжкіна О.В. Гендерний аналіз складу творчих організацій в Україні в 50-90-ті роки ХХ століття // Вісник Донецького університету. -Серія Б: гуманітарні науки - 2001. - № 1. - С. 261-269.

Стяжкіна О.В. Жінки України в театральному і музичному мистецтві 50-90-х років: Загальна характеристика культурного простору // Наукові праці - Вип. 2: Історичні науки. - Миколаїв, 2002. - С. 146-152

Стяжкіна О.В. Тенденції зображення жінок засобами масової інформації Донбасу в 90-ті роки ХХ століття // Історія України: Маловідомі імена, події, факти: Зб. ст. - К.-Донецьк, 2001. - Вип.18. - С. 262-270

Стяжкіна О.В. Якісні характеристики моделювання жіночого образу в засобах масової інформації України в 50-тих на початку 80-тих років ХХ століття // Схід. - 2001. - №5(42). - С. 83-87.

Стяжкіна О. Сміхова культура України другої половини ХХ століття: Освоєння жіночого образу // Етнічна історія народів Європи: Зб. наук. праць. - К., 2001. - Вип. 10. - С.21-30

Стяжкина Е. Женщина и семья в смеховой культуре Украины (60-е - перв. пол. 80-тых) // Вестник Донецкого университета. - Сер.Б: гуманитарные науки. - 2000. - № 2. - С. 257-263.

Стяжкина Е. Устная история: Источник и метод изучения роли женщины в культуре повседневности вт. пол.ХХ в. (на материалах Донбасса) // Нові сторінки історії Донбасу - Донецьк, 2000. - Кн. 8. - С. 26-41.

Стяжкіна О.В. Українська жінка очими генерації 90-тих: Спроба соціально-антропологічного аналізу // Історичні і політологічні дослідження. - Донецьк,2001. - №1(5). - С.142.

Стяжкина Е. К вопросу о десталинизации культурной жизни в восточных регионах Украины // Нові сторінки історії Донбасу - Кн. 6. - Донецьк, 1998. - С.189-198.

Styazhkina Elena. A Female Image of Post-Communist Ukraine: a New National model, an Artificial Image and Reality // Women in History/History Without Women - Zagreb, 2001.-V.3 - P.373-380.

Стяжкіна О.В. Проблеми національної ідентичності та повсякденне буття жінки в Україні (др. пол. ХХ ст.) // Вісник Харківської державної академії культури. - 2001. - Вип.6. -С.113-121.

Стяжкіна О.В. Моделювання культурного простору жіночого буття в Україні в 50-90 рр. ХХ ст. // Історичні і політологічні дослідження.- Донецьк, 2000. - № 2(4). - С.102-109.

Стяжкина Е.В. Региональные женские организации Донбасса в пространстве культурного восприятия конца ХХ века // Политический Альманах Прикамья. Вып.2.- Пермь, 2001. -С.73-83.

Стяжкіна О.В. Жінка в українській літературі другої половини ХХ століття: історико-антропологічний контекст // Україна ХХ с.: Культура, ідеологія, політологія. - Вип.6. - К., 2002. - С.3-21.

Стяжкина Е.В, Стяжкина Л.В., Ващенко В.С. Личность в системе тоталитарной культуры // Гуманиазция - интегративный принцип медицинского образования: Сб. ст. / Отв. Ред. М.Н. Морозов. - Донецк, 1996. - С. 41-44. (особистий внесок здобувачки - 0,1 друк. арк.)

Стяжкина Е.В. К вопросу о влиянии культурных ценностей тоталитарной эпохи на современное общество // Матеріали вузівської наук.конф. проф.-викл.складу за підсумками наук.-досл. роботи: історичні науки, політологія. - Кн. П / Ред.кол. В.Ф. Бурносов, В.М. Нікольський, Р.Д. Лях та ін. - Донецьк, 1997. -С. 167-170.

Стяжкина Е.В. Культурные процессы и оппозиция государственной власти // Социально-гуманитарные проблемы менеджмента. Материалы международной научной конференции. - Донецк, 1997, - С.102-104.

Стяжкіна О.В. Культурний простір жіночого буття в Україні в 50-90 роки: моделювання, тенденції, стереотипи // Жінка в Україні. Президенту України, Верховній Раді України, Уряду України, органам центральної та місцевої виконавчої влади. Аналітичні розробки, пропозиції наукових і практичних працівників. Міжвідомчий науковий збірник / За редакцією А.І. Комарової, І.Є. Голубевої, В.П. Пустовойтенка, С.Р. Станік та ін. - Київ, 2001. - Том 23. - С.516-523.

Стяжкіна О.В. Жінки-письменниці України: особиста доля в історико-антропологічному контексті (50-90-і роки ХХ століття) // Матеріали доповідей вузівської наукової конференції професорсько-викладацького складу по результатах науково-дослідної роботи. Історичні науки, політологія, міжнародні відносини і філософія. (Ред. кол.: П.В. Добров (головний редактор), В.М. Нікольський, А.П. Розкошний, М.Є. Безпалов та ін.) - Донецьк: ДонНУ, 2001. - С. 151 -153.

АНОТАЦІЯ

Стяжкіна О.В. Жінки в історії української культури другої половини ХХ століття. -Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук за спеціальністю 07.00.01. - Історія України. - Донецький національний університет, Донецьк, 2003.

У дисертації обґрунтовано доцільність застосування гендерного підходу в історико-культурних дослідженнях. Проаналізовано механізми входження і існування жінок у культурному просторі України другої половини ХХ століття. Доведено, що репрезентація жінок в офіційній культурі була залежною від усталених патріархальних традицій суспільства і відзначалась гендерною асиметрією. Представництво жінок у творчих спілках було меншим порівняно із чоловіками, що в цілому не відповідало потенційним можливостям і реальному внеску жіноцтва у формування художніх цінностей. Простежено, у який спосіб здійснювалась і як змінювалась соціалізація жінок як творчих особистостей. Зроблені висновки про те, що спосіб жіночої репрезентації засобами літератури, мистецтва, періодичної преси, традиційного фольклору, сміхової культури сприяв формуванню стереотипів, які сприймалися сучасниками і успадковувалися нащадками як взірці до наслідування. Зроблені висновки про вирішальну роль і домінантне місце жінки в культурі повсякденного буття .

Ключові слова: Україна, гендер, гендерні конструкції, жінка, культурний простір, література, мистецтво, творчість, творчі спілки, культура повсякденного буття.

АННОТАЦИЯ

Стяжкина Е.В. Женщины в истории украинской культуры второй половины ХХ века. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора исторических наук по специальности 07.00.01. - история Украины. - Донецкий национальный университет, Донецк, 2003.

В диссертации обоснована научная целесообразность введения категории гендера и использования методологических принципов исторической антропологии в рамках исследований истории украинской культуры. Значительное место уделено анализу научных школ, механизмов возникновения и развития “женский студий”, изменению подходов - от истории женщин к гендерной истории. Определены основные плоскости соединения культурных и гендерных исследований в зарубежной и украинской науке. Проанализированы основные тенденции развития отечественной гендерологии и гендерной истории. Раскрыты способы работы с традиционными историческими источниками, продемонстрированы механизмы эффективного использования материалов устной истории, литературных текстов, личных документов как полноценного исторического источника.

Задача диссертации состоит в том, чтобы сделать женский культурный опыт частью социальной истории, в качестве предмета исследования определены не только выдающиеся женщины Украины, но все представительницы женского пола как созидательницы и потребительницы прагматических и символических ценностей культурного пространства Украины.

Междисциплинарный характер исследования предопределил использование терминологического аппарата и методического инструментария многих социальных и гуманитарных наук (лингвистики, социологии, социальной психологии, литературоведения, искусствознания и др.) На основе комплексного анализа источников - документов официального происхождения, определяющих положение женщины в обществе, материалов, регламентирующих деятельность творческих организаций и союзов, документов личного происхождения, искусственно созданных источников, материалов периодической печати, статистики, значительная часть которых впервые вводится в научный оборот, - произведена реконструкция положения женщине в пространстве официальной и неофициальной, в том числе традиционной, массовой, оппозиционной, культуры, определены способы творческой самоидентификации, механизмы представительства в официальных творческих союзах. Воссозданы социально-антропологические портреты женщин-авторов, художниц, актрис, музыкантов, проанализированы наиболее типичные способы вхождения в мир “высокой культуры”.

Раскрыты смысловые доминанты, классифицированы типичные женские образы, созданные средствами литературы и искусства. Выяснены механизмы соотношения этих образов в модели прагматического и идеолого-герменевтического мира. Представлена авторская концепция “женской литературы и искусства”. Определены внешние факторы и внутренние мотивации для создания галереи женских портретов в творчестве женщин-авторов. Зафиксированы причины неартикулированности женского голоса и женских проблем в структурных компонентах “советской культуры”. Проанализированы механизмы изменений женской символики в произведениях литературы и искусства 90-х годов. Сделан вывод о двойственном характере этих изменений: с одной стороны - усиление патриархальности общества способствовало снижению символического статуса женщины, с другой - динамичные и позитивные сдвиги в самоидентификации женщин сделали культурные процессы более гендерно-симметричными.

Исследованы механизмы и средства создания и репрезентации женских образов как символических систем и образцов для подражания. Выяснена роль знаковых женских символов для самоидентификационных процессов в обществе. Установлено, что государство на протяжении изучаемого периода изменяло доминанты в социально одобряемых женских образах - от “женщины - строителя светлого будущего” до “женщины - матери, которая работает”. 90-е годы изменили символику женского наиболее кардинально, в результате чего высокий символический статус женщины был существенно снижен за счет широкого тиражирования логики восприятия женского через телесное. В диссертации исследована зависимость между усилением патриархальных черт государства и общества и изменением способа репрезентации женских образов. Раскрыта сущность восприятия и ретрансляции женского в поколениях советских граждан и граждан независимой Украины.

Введение в структуру научного анализа понятия “культура повседневности” позволило существенно расширить традиционные рамки изучения включенности женщин в процесс создания культурных ценностей. В работе выяснено, что роль женщины в эстетическом, смысловом, художественном наполнении повседневной жизни была решающей, и именно повседневность может быть названа тем пространством, где творческая реализация женщин осуществлялась в наиболее полном объеме. Художественное оформление быта, досуга, праздничной сферы, системы питания, осуществляемое женщинами, оказывало непосредственное влияние на формирование эстетических вкусов, художественных ценностей общества. Рассмотрение женского творчества в этом контексте позволило выявить ряд закономерностей в изменении культурного пространства Украины в целом.

Ключевые слова: Украина, гендер, гендерные конструкции, женщина, культурное пространство, литература, искусство, творчество, творческие союзы, культура повседневности.

SUMMARY

Styazhkina Olena. Women in the History of Ukrainian Culture in the Second Half of the 20-th century.

Dissertation for the academic degree of the Doctor of Historical Sciences in the specialty 07.00.01 - History of Ukraine. - Donetsk National University, Donetsk, 2003.

The academic relevancy of gender approach to historical studies of Ukrainian culture has been proved. This approach contributes to greater objectivity and integrity of research. The mechanisms of creative implementation of the women were uncovered. The main types of female modes built within the framework of literary and art process, were parsed. Changes of representation of the women in creative unions were studied. The causes, on which one the representation of the women in national cultural elite was smaller, than representation of the men, were is parsed. The ways of creation of symbolical female images and their influencings on society were studied in a context of influencing a symbolical pattern on patterns actual. Is demonstrated that symbolical status of the Soviet woman was higher than status the woman of independent Ukraine. The role the woman in culture of everyday life was clarified. This role was decisive in aesthetic and semantic design of a household activities, leisure, holidays.

Key words: Ukraine, gender, gender constructions, woman ,cultural space, literature, art, creativity, creative unions, culture of everyday life

Размещено на Allbest.ru