Експансія і демократія: еволюція британського суспільства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

УДК 94 (420) “185/191”: [327.2 + 321.7] (420)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук

ЕКСПАНСІЯ І ДЕМОКРАТІЯ: ЕВОЛЮЦІЯ БРИТАНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА (др. пол. XIX - поч. XX ст.)

07.00.02 - Всесвітня історія

ГРИЦЬКИХ Ігор Володимирович

Луганськ - 2004

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі всесвітньої історії Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник - доктор історичних наук, професор Бур'ян Михайло Степанович, Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри всесвітньої історії

Офіційні опоненти:

доктор історичних наук, професор Дьомін Олег Борисович, Одеський національний університет імені Іллі Мечникова, професор кафедри нової та новітньої історії;

кандидат історичних наук, доцент Шелюто Володимир Михайлович, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, доцент кафедри етики та естетики

Провідна установа - Інститут історії України НАН України, відділ всесвітньої історії і міжнародних відносин

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (м. Луганськ, кв. Молодіжний, 20 А).

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради І.В.Довжук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

британський демократія колоніальний експансія

Актуальність теми дослідження. Одним з головних факторів сучасної світової політики є ідея демократії, яка досягла загального визнання. Навіть диктатори віддають їй певну словесну данину. У зв'язку з цим термін “демократія” у наш час практично втрачає специфічний смисл і стає знаком схвалення популярних поглядів - “ярликом” відповідності певним стандартам. Й ідеали демократії, широко розповсюджені засобами масової інформації, в наявному бутті перетворюються на домінуючу ідеологію. Сповнена сакральним значенням, ідея демократії спирається на західноєвропейську релігійну свідомість та міцний економічний потенціал “золотого мільярду”. З цієї точки зору прагнення демократії до світового панування виглядає природно. Це спонукає Україну, як і переважну частину країн Світу, проводити демократизацію.

Та в результаті цих реформ у більшості випадків народжуються “модифіковані” форми, які не дорівнюють ані традиційному, ані демократичному еталонам. Переважно невтішні результати спроб штучної розбудови демократії в традиційних суспільствах свідчать про те, що суспільні науки не розкрили таємниці соціальних джерел феномену демократії.

Ці, на перший погляд, песимістичні висновки, звісно, не можуть применшити значення соціальних досягнень демократичних суспільств і лише підкреслюють величезну актуальність дослідження феномену демократії з точки зору першочергових суспільних потреб сьогодення.

Водночас феномен демократії важко піддається науковому аналізу. До сьогодні це поняття не отримало навіть загальновживаного визначення. Незважаючи на те, що дослідженню демократії було присвячено чимало робіт, переважна частина з них є лише зовнішніми описами, які тільки ускладнюють просування до суті феномену. Суто теоретичний погляд на проблему також не призведе до позитивних результатів, якщо він не буде базуватися на історичному тлі.

Отже вивчення демократії, як складного конкретно-історичного феномену потребує, на наш погляд, уваги представників різних суспільних наук, інтегрованих в рамках комплексного історичного дослідження. Це співпадає й із тенденцією до запровадження широкого міждисциплінарного синтезу у суспільствознавчих дослідженнях, а отже - відповідає сучасним вимогам до методики науково-історичних студій.

Таким чином тема, обрана для дослідження є актуальною.

Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в рамках комплексної програми Науково-дослідного центру імені В.М. Бейліса “Схід-Захід: теорія та історія міжцивілізаційних взаємостосунків” (державний номер реєстрації: № 0103U003602). Робота відображає також один з головних напрямків наукової діяльності кафедри всесвітньої історії та пріоритетний напрямок науково-дослідної роботи Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка.

Об'єктом дослідження є британське суспільство у другій половині XIX - на початку XX століття.

Предмет дослідження - формування демократичних засад британського суспільства в контексті зовнішньої експансії Великобританії у другій половині XIX - на початку XX століття.

Хронологічні рамки. Найбільш адекватним для дослідження феномену демократії виглядає досвід британського суспільства у період з другої половини XIX до початку XX століття.

Цей висновок обґрунтовується низкою об'єктивних обставин.

1) У цей період можна спостерігати розбудову демократії у масових суспільствах, до яких відноситься більшість сучасних соціальних систем на протилежність стародавнім “малим” демократичним соціальним організмам. Таким чином історичний досвід цього періоду у порівнянні із стародавньою епохою має більш практичне значення для сьогодення.

2) Саме на цей період припадають важливі соціально-структурні перетворення в багатьох країнах Європи і водночас найвизначніші досягнення в демократизації суспільного життя. Отже, у цей час феномен демократії, який знаходився в стані активного розвитку, виразив себе найбільш показово. Особливо яскраво тенденція до демократизації проявилася у Великобританії.

3) У ці роки демократія розвивалася природним шляхом, а її прибічники тільки починали відпрацьовувати універсальну ідеологічну доктрину. Це значно полегшує об'єктивний аналіз цього феномену.

Епохальними подіями, які оконтурюють предмет дослідження, можуть бути названі наступні. Нижня межа - Всесвітня промислова виставка в Лондоні у 1851 р., яка знаменувала утвердження нової форми суспільного устрою, заснованого на праві приватної власності, свободи торгівлі та народному суверенітеті. Верхня межа відзначена кількома подіями: у внутрішньому житті - утворення лейбористської партії, що свідчить про новий етап демократизації британського суспільства; у зовнішніх стосунках - початок війн за переділ колоніальних територій, що логічно вилилося у Першу світову війну й свідчило про завершення періоду відносно вільної світової експансії провідних європейських країн. Це створило нові умови для суспільного розвитку Великобританії.

Територіальні рамки роботи обмежується кордонами З'єднаного Королівства станом на др. пол. XIX - поч. XX ст. й логічно охоплює увесь доступний господарський контекст цих територій у досліджуваний період, включаючи систему колоніальних володінь (формальну імперію) та комплекс господарських зв'язків з країнами, не залежними від Великобританії (неформальну імперію). Адже система цих зв'язків є невід'ємною частиною досліджуваного соціального організму.

Мета роботи - дослідити еволюцію внутрішнього устрою британського суспільства у другій половині XIX - на початку XX століття в контексті його зовнішньої експансії.

Для реалізації поставленої мети окреслені такі конкретні завдання:

1) Дослідити історичні передумови становлення британської демократії;

2) Визначити головні тенденції розвитку Великобританії у др. пол. XIX - на поч. XX ст.;

3) Розкрити залежність британської економіки від колоніальної периферії в др. пол. XIX - на поч. XX ст.;

4) Довести вкоріненість британської соціальної структури в системі засвоєння ресурсів колоніальної периферії.

Наукова новизна дослідження полягає у тому, що:

1) на основі новітніх досягнень в області теорії історичного процесу розробляється та застосовується на конкретно-історичному матеріалі оригінальний концептуальний підхід до аналізу проблеми розвитку демократії в британському суспільстві др. пол. XIX - поч. XX ст.;

2) робиться спроба на основі маловідомих джерел, із залученням статистичних матеріалів, дослідити історичний розвиток британської демократії в контексті зовнішньої та колоніальної експансії Великобританії;

3) робота може визначатися як спроба синтезу історичного та теоретико-методологічного дослідження.

Теоретико-методологічні основи дослідження аналізуються в окремому підрозділі. Методика роботи передбачає комбінацію теоретичного моделювання та емпіричного дослідження, що надає можливість досягти певного рівня смислового збагачення емпіричного матеріалу. Логіка дослідження побудована на основі діалектичного методу. Для вирішення вузьких задач роботи використовуються специфічні методи історичних досліджень: метод історизму, синхроністичний, порівняльно-історичний методи та метод системного аналізу. Одним з вихідних положень є припущення цілісності соціального феномену в його частинах та взаємозв'язку усіх його проявів.

Науково-теоретична та практична значущість дослідження полягає в тому, що основні положення, фактичний матеріал та висновки дисертанта можуть бути використані дослідниками історії Великобританії, а також при підготовці навчальних курсів і спецкурсів з всесвітньої історії. Крім того, теоретичні здобутки роботи можуть бути використані у практичній діяльності державних установ та відомств, які здійснюють стратегічне планування розвитку України.

Апробація результатів дослідження здійснювалася шляхом обговорення змісту дисертації на засіданнях кафедри всесвітньої історії ЛНПУ імені Тараса Шевченка, на наукових конференціях: “Ідея правової держави: історія і сучасність (II Новгородцевські читання) (м. Луганськ, 23-24 листопада 2000 р.); “Українська наука до десятої річниці незалежності. 54 наукова конференція молодих вчених “Каразінські читання”” (м. Харків, 19-20 квітня 2001 р.); “Розвиток історичної науки в Україні (до 10-річчя незалежності України)” (м. Київ, 18 травня 2001 р.); “Ідея правової держави: історія і сучасність” (III Новгородцевські читання) (м. Луганськ, 22-23 квітня 2003 р.), а також на Всесвітньому конгресі Сходознавців - ICANAS-37 (м. Москва, 16-21 серпня 2004 р.). Основні положення дисертації також знайшли відображення у вісьмох статтях (дві - у співавторстві, шість - одноосібно), п'ять з яких опубліковано у фахових наукових виданнях, затверджених ВАК України .

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури. Загальний обсяг дисертації становить 200 сторінок, з них список використаних джерел і літератури міститься на 30 сторінках і складає 393 найменування.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність, висвітлено зв'язок обраної теми з науковими програмами, планами і темами, окреслено об'єкт, предмет, географічні та хронологічні межі, визначено мету та завдання роботи, обґрунтовано наукову новизну, розкрито методологічні основи, науково-теоретичну та практичну значущість, представлено структуру дисертації.

У першому розділі - “Джерела, історіографія та теоретико-методологічні засади дослідження” - характеризується стан наукової розробки проблеми, історичні та теоретико-методологічні джерела дослідження.

Джерельна база дослідження складається з п'яти груп.

Першу групу складають опубліковані офіційні документи, і в першу чергу - стенограми засідань парламенту Великобританії - “Парламентські дебати”. Ці матеріали містять величезний обсяг різноманітної інформації: аналітичні матеріали, статистичні дані, офіційні звіти урядових установ, розкривають позиції основних політичних сил З'єднаного Королівства у період, що досліджується, а також діяльність в стінах парламенту відомих політиків того часу - Дж. Пальмерстона, Б.Дізраелі, У.Гладстона, Дж.Брайта та ін.

Офіційні документи містяться в численних документальних добірках, які стосуються проблем внутрішнього розвитку та зовнішніх відносин Великобританії. Серед них найбільш корисними стали видання, упорядковані Е. Пайком та Д. Батлером і Дж. Фріменом які містять зібрання документів з питань законодавчого процесу та формування урядової політики, а зрідка - й тексти урядових постанов. В основному це матеріали, аналіз яких дає уявлення про офіційну урядову політику та відношення до неї широкої громадськості. До цієї групи джерел слід віднести також промови відомих громадсько-політичних діячів Великобританії, серед яких - Лорд Актон, Б. Дізраелі, У. Гладстон, У. Черчілль, Дж. Брайт, Р. Кобден та ін. Частина з них видана в Україні в рамках проекту “Антологія політичної думки”.

Інформативна цінність цих джерел обмежена їх офіціозним характером. Та в комплексі з іншими джерелами, вони складають важливу частину ресурсної основи дослідження. Другу групу джерел складають мемуари, щоденники, листування та біографії громадсько-політичних діячів - сучасників досліджуваних подій. Так, протягом 1968-1990 років було видано особисті папери У. Гладстона - лідера ліберальної партії, який неодноразово займав посаду голови уряду Великобританії. Ці документи містять матеріал, який розкриває внутрішні аспекти політичної боротьбі в правлячих колах й підчас відверті вислови стосовно більшості британських та закордонних політиків того часу. До цієї ж групи джерел відносяться мемуари лорда Грея, Г. Асквіта та ін..

Специфічний вимір буття британського суспільства висвітлюється в мемуарах Хр.Деветта (генерала, який брав участь в англо-бурській війні 1899-1902 рр) та в публікації архівних матеріалів з історії цієї війни. Вони містять безпосередні свідчення про відношення британського суспільства до війн в колоніях.

Ця група джерел носить суб'єктивний характер, що необхідно враховувати дослідникам.

Третю групу джерел складають статистичні матеріали, які містять відомості про динаміку розвитку різноманітних сфер британського суспільства: комерцію та фінанси, демографію та зайнятість, розподіл національного доходу, розподіл природних та людських ресурсів за різними галузями народного господарства тощо.

Абстрактні та, на перший погляд, відірвані від реального буття, ці матеріали найбільш об'єктивно відтворюють життя масового суспільства.

Тогочасна преса та періодичні видання складають окрему - четверту групу джерел. Найбільш корисними з точки зору обраної теми дослідження виявилися британські газети - “Таймс”, “Фортнайтлі рев'ю”, “Манчестер гардіан” та ін., важливі, як своєрідне дзеркало епохи, в якому ми знаходимо слід конкретно-історичного процесу. На шпальтах газет можна знайти не тільки статті інформаційного характеру, а й тексти офіційних документів, або уривки з них, звіти про засідання парламенту, інтерв'ю провідних державних та громадських діячів, листи до редактора які відображають думки представників різноманітних політичних кіл з імперських, а також зовнішньо- та внутрішньополітичних питань тощо. Серед журналів того часу слід виділити “Економіст”, який мав цілком прагматичну мету - надати тверезу оцінку перспектив розвитку як цілих галузей господарства, так і окремих компаній. Особливе місце серед періодичних видань займає, на наш погляд, “Журнал лондонського Королівського статистичного товариства”.

П'яту групу джерел складають публікації відомих громадських та державних діячів Великобританії, Росії та інших країн Європи - сучасників та учасників подій та процесів, що розглядаються. Беручі участь в дискусіях з багатьох найгостріших проблем тогочасного Світу і Великобританії, вони не обмежувалися виступами в пресі. Визначною для свого часу подією став вихід роботи кембриджського історика Дж. Р. Сілі “Розширення Англії”. В цій роботі автор пропонує власну оцінку найбільш важливих астектів життя тогочасної Великобританії, серед яких головне місце він надає зовнішній експансії, завдяки якій, на думку автора, “Англія досягла свого місця в Світі”.

До цієї групи джерел відносяться також роботи учених та політичних діячів К. Маркса та Ф. Енгельса, Дж.А. Гобсона, В. І. Леніна, Сіднея та Беатріс Вебб, а також праці ідеологів і практиків британського імперіалізму лорда Кромера, Дж. Стрейчі.

В цілому ж доступне коло джерел, на наш погляд, містить широку фактологічну базу, достатню для побудови самостійного та оригінального дослідження з теми, обраної дисертантом.

Історіографічну базу дисертації складають праці вітчизняних та зарубіжних авторів. Специфіка предмету даного дослідження зумовила інтерес дисертанта, не тільки до робіт, присвячених історії зовнішньої та колоніальної політики, а й до тих, в яких розглядаються питання внутрішнього соціального та політичного розвитку Великобританії.

Історія Великобританії др. пол. XIX - поч. XX ст. українськими вченими досліджена відносно мало. Указаним проблемам присвячені роботи видатного історика, випускника київського Університету св. Володимира Є. Тарлє, відомого економіста, члена уряду Центральної Ради М. Туган-Барановського, журналіста, мандрівника та вченого К. Скальковського (який працював в Одеському університеті).

За радянських часів українськими дослідниками було продовжено вивчення зовнішньої та внутрішньої політики Уайтхолу. Як приклад можна привести праці П.В. Китайгородського та М.О. Подорольського. Перший з них у 20-х роках був замісником Східного відділу Комінтерну. У 1925 р. вийшла його книга “Єгипет у боротьбі за незалежність”. Робота М.О. Подорольського “Єгипет і Англія” була надрукована у тому ж році в Одесі. Автор був членом Всеукраїнської наукової асоціації сходознавців, утвореної у 1926 р. в Харкові (в Одесі знаходився філіал асоціації).

Сучасна вітчизняна історіографія продовжує приділяти увагу указаним проблемам, але період др. пол. XIX - поч. XX ст. залишається малодослідженим, хоча останнім часом спостерігається зростання інтересу до історії зовнішньої та колоніальної політики Уайтхолу. Більшість дослідників зосереджуються на проблемах середньовічної, або новітньої історії Великобританії.

Треба відзначити, що протягом тривалого часу роботи українських авторів поповнювали скарбницю російської історіографії.

Російська історіографія проблем розвитку британського суспільства є досить обширною. Крім праць вже згаданих М. Туган-Барановського та К. Скальковського заслуговують також уваги роботи М.Ковалевського, який досліджував проблеми суспільно-політичного устрою країн Європи та Є.К. Піменової яка торкається питань внутрішньополітичного устрою Великобританії кінця XIX - поч. XX ст. Великий вплив на розвиток російської, а потім і радянської історіографії мали роботи В.І.Леніна, особливо - відомі його праці: “Імперіалізм, як вища стадія капіталізму” і “Зошити з імперіалізму”.

Від ліворадикальної течії дореволюційної російської історіографії радянська історична наука набула певної специфіки. Це позначилося як на тематиці, так і на методології робіт радянських авторів. Серед робіт радянських авторів дисертант у першу чергу відзначає праці А. Горчакова, Е. Косминского та ін. Особливо цінними виявилися роботи Ф.А.Ротштейна, який з 1891 по 1920 рр. знаходився в еміграції у Великобританії, де брав активну участь у суспільно-політичному житті. Його праці - одночасно ґрунтовні наукові роботи й звинувачувальний акт проти британського імперіалізму.

Історія колоніальної експансії, соціально-визвольна боротьба робітників та економічний розвиток імперіалістичних держав на етапі загальної кризи капіталізму склали основні напрямки досліджень радянської історіографії другої половини XX століття. Серед зазначених робіт треба виділити ґрунтовні праці Н.О. Єрофєєва “Нариси з історії Англії”, “Англійський колоніалізм в середині XIX ст.” та “Присмерк Британської імперії” та роботи інших радянських істориків.

Зосереджена на критиці капіталістичного устрою британського суспільства, радянська історіографія накопичила великий матеріал, який, правда, висвітлює більшою мірою “темний бік” історії Великобританії досліджуваного періоду. Разом з тим, необхідно визнати великий рівень інформативності та доказовості цих досліджень.

У 90-ті роки XX ст. вийшло чимало статей та монографій, присвячених проблемам британського колоніалізму. Біографічні роботи, опубліковані в той час, висвітлюють життєвий шлях видатних громадських та політичних діячів Великобританії вікторіанської епохи. В умовах лібералізації суспільного життя у 90-х рр. XX - на початку XXI ст. були здійснені цікаві та самобутні дослідження, не переобтяжені ідеологічними штампами.

В цілому російські вчені, критично розглядаючи історію Великобританії др. пол. XIX - поч. XX ст., залучили до наукового обігу значний пласт архівних та опублікованих матеріалів. Їх роботи, за умови використання сучасної методології, можуть стати основою для нових досліджень, у тому числі й для розробки проблеми зв'язку демократії та експансії, яка ще не стала предметом дослідження ані вітчизняної, ані російської історіографії.

Британська історіографія, представлена великою кількістю робіт, присвячених різним аспектам розвитку британського суспільства др. пол. XIX - поч. XX ст., також не торкалася аспекту взаємозв'язку демократії та експансії.

Серед робіт британських авторів, перш за все, слід відзначити роботи науковців, громадських та політичних діячів Великобританії - учасників подій, що досліджуються. Частково ці роботи вже згадувалися підчас аналізу джерел. Загальною рисою британської історіографії цього періоду була оптимістична оцінка перспектив соціального розвитку, певна “гордість” власними досягненнями й стабільно позитивна оцінка імперіалізму, як невід'ємної складової частини суспільного життя.

Перша половина XX століття позначилася для британської історіографії виходом низки робіт, в яких вивчалися загальні питання економічної історії Великобританії. Продовжувалося також дослідження феномену імперіалізму.

У 50-х рр. XX вивчення проблем економічного та політичного розвитку Великобританії піднялося на новий рівень. При цьому зберігся інтерес дослідників до проблеми експансії. Та серед багатьох робіт, що з'явилися у цей час, найбільш корисними для дисертанта стали роботи А.К. Кейнкросса та А.Дж. Тейлора. Перший з них зосередив свою увагу на проблемі зовнішніх та внутрішніх інвестицій і таким чином торкнувся “нервової системи” зв'язків британського суспільства з економікою периферії. Дослідження А.Дж. Тейлора має значення передусім як фундаментальний узагальнюючий труд з проблем міжнародного суперництва у 1815-1914 рр.

У 60-х-80-х рр. з'явилося чимало праць, присвячених загальним питанням розвитку британського суспільства у др. пол. XIX - поч. XX ст.. Більшість з цих робіт була присвячена проблемам індустріального та фінансового розвитку Великобританії. Продовжилася розробка історії британської колоніальної імперії. В історіографії цього періоду найбільш цінною для дисертанта виявилася робота Г. Метьюза та Г. Фейнштейна, в якій робиться аналіз розвитку британського суспільства у др. пол. XIX ст. з урахуванням комплексу зовнішньоекономічних факторів, що впливали на цей розвиток. Не менш цікавими є фундаментальна трьохтомна праця Е. Хобсбаума, в якій автор зробив детальний огляд найважливіших подій та процесів, характерних для європейського суспільства у період між 1789 та 1914 рр.

У 1990-х роках британська історіографія збагатилася новими публікаціями. Серед них - ще одна робота Е. Хобсбаума “Промисловість та Імперія, з 1870 р. до сьогодення”. Автор у своєму дослідженні розкриває вплив імперіалізму на зростання заможності британського суспільства. Можна також відзначити працю М. Пью, в якій досліджується соціальної історії З'єднаного Королівства у 1780-1992 р. Окремо слід розглядати роботу Д. Лівена, яка суттєво поглиблює наші уявлення про соціальну динаміку британського суспільства др. пол. XIX - поч. XX ст.

Підводячи підсумки аналізу британської історіографії необхідно відзначити головне: для усіх її представників, навіть для тих, хто комплексно підходив до вивчення розвитку британського суспільства періоду, що розглядається, є характерним небажання помічати впливу зовнішньої експансії на соціально-економічну і політичну структуру метрополії.

Французькі історики також приділяли велику увагу дослідженню британського суспільства у др. пол. XIX - на поч. XX ст. При цьому перевага надавалася дослідженню внутрішньополітичного та економічного розвитку Великобританії. Серед таких робіт слід згадати праці істориків А. Галеві, Ш. Сеньобса, Ж. Сореля, відомого французького економіста кінця XIX ст. Ш. Жида та ін. Разом з тим французькі дослідники критично оцінювали британський експансіонізм. І це не дивно, бо Франція та Великобританія в той час були запеклими колоніальним суперниками. У той же час французькі автори також не досліджували проблему демократії в її зв'язку з територіальною експансією. Певною мірою цієї проблеми торкалися Ч. Путас в роботі “Демократія і капіталізм, 1848-1860”, Г. Озер, Дж. Морен та П. Бенаер у праці “Лібералізм та імперіалізм, 1860-1978” та М. Бомон в книзі “Зростання промисловості та колоніальна експансія, 1878-1904”. Серед сучасних робіт необхідно згадати колективу працю “Демократія, реакція, капіталізм, 1848-1860 рр.” (1993 р.), в якій утверджується думка про те, що демократичний устрій слугував основою для успіхів в зовнішній експансії. Багатотомна праця П. Ренувена присвячена історії міжнародних відносин.

Не можна обійти увагою й роботи всесвітньо відомого історика Ф. Броделя. Перш за все - його фундаментальний труд “Матеріальна цивілізація, економіка і капіталізм, XV - XVIII ст.” (1986-1992) в якому, на основі використання широкої економічної статистики та історичної географії, розкривається світ капіталістичної економіки як “система стійких відносин між соціальною реальністю та масами”, або світ-економіка. Дана праця для дисертанта мала значення методологічного джерела.

Німецька історіографія приділяє велику увагу питанням розвитку грошового ринку, соціальній та політичній історії Великобританії, історії розвитку крупної промисловості тощо. Серед її представників досить помітне місце займають й представники ліворадикального напрямку - К.Маркс та Ф. Енгельс, які стали авторами численних робіт з історії Британської імперії, значна частка з яких у радянські часи було зібрано в окремому виданні “Про Англію” (1952).

Свій вклад в дослідження історії Великобританії др. пол. XIX - поч. XX ст. зробили також чеські дослідники. Їх роботи певною мірою доповнюють здобутки британської, французької, німецької та вітчизняної історіографії.

Таким чином, історіографічний огляд показує, що у вітчизняній та зарубіжній історіографії відсутні роботи, які б розкривали зв'язок між характером суспільної організації та її зовнішньоекономічним контекстом. Разом з тим, висвітлюючи питання внутрішнього економічного та політичного розвитку, зовнішньої політики та колоніальної експансії Великобританії, ці роботи містять великий пласт матеріалів, який може стати основою для розробки оригінальної авторської концепції.

Теоретико-методологічні основи роботи. Використані у дослідженні теоретичні джерела - роботи вітчизняних та зарубіжних авторів, діляться на дві великі групи. До першої групи належать дослідження феномену свободи та демократії в цілому. До другої - роботи історико-теоретичного плану, в яких вивчається соціально-економічний контекст демократичних суспільств.

В Україні проблемі об'єктивно-історичних передумов умов демократії увага майже не приділяється, хоча, починаючи з робіт П.І. Новгородцева й до сьогодні проблема демократії розглядалася українськими дослідниками. Увагу наукової громадськості до феномену демократії демонструють численні конференції та публікації, в яких віддзеркалюються основні напрямки досліджень. Велика увага приділяється перекладу творів відомих європейських науковців. Це не дивно, адже історично склалося, що найбільш значні досягнення в розробці теорії свободи і демократії знаходимо в зарубіжній літературі, і в першу чергу - в творах античних класиків - Аристотеля, Платона, Сократа, Цицерона та ін. Велике значення мають також роботи філософів нового часу - Дж.Лока, Д. Юма, А. Сміта, Г.Сепнсера, Д.С.Міля, І.Бентама у Великобританії; Ш. де Монтеск'є та А де Токвіля у Франції; І. Канта, В. фон Гумбольдта в Німеччині. Автори цих робіт бачать у майбутній перемозі свободи (і демократії) конкретну мету розвитку суспільства. Цікаво, що саме на цей час припадає кульмінація зовнішньої експансії провідних європейських держав.

В роботах новітнього часу, навпаки, простежується певний песимізм - гостре відчуття кризи демократії в масових суспільствах. Головний зміст робіт праць цієї епохи - пошук форм реалізації свободи і демократії в постіндустріальну епоху. Ці концепти розробляються в роботах філософів та соціологів новітнього часу: Р. Даля, Дж. Кіна, та Р. Пайпса у Великобританії; К. Поппера, Ф. Хайека, С. Хантінгтона, З.Бжезінського, Ф. Фукуями та Р. Даля в США; Р. Арона у Франції; Ю. Хабермаса, Е. Фрома, Г. Маркузе та Й. Шумпетера у Німеччині; Г. С. Кара-Мурзи, О. П. Панаріна та ін. в Росії.

Та найбільш цінними для дисертанта стали теоретичні висновки Г.В.Ф. Гегеля, який, за визнанням багатьох дослідників, у своїх роботах (“Філософія історії”, “Філософія права” та ін.) створив найбільш адекватний філософський портрет нового часу. Гегель надає вичерпний аналіз як абстрактного поняття свободи, так і шляхів його реалізації у наявному бутті - через закріплення суб'єктивної волі в приватній власності.

Виходячи з цього, необхідно шукати підґрунтя свободи (а отже і демократії) серед передумов ефективної капіталістичної економіки. Ця проблематика активно розробляється сьогодні в рамках школи світ-системного аналізу, тобто, в рамках другої з виділених нами груп теоретичних робіт. Її складають праці класиків теорії імперіалізму (згадані вже Дж.А.Гобсон та В.І.Ленін та ін.), а також автори концепції периферійного капіталізму, або залежно-асоційованого суспільства, які створили фундамент для висновків сучасних дослідників про присутність стійкого зв'язку між економікою центру (метрополії) та економікою периферії (колоніальної та напівколоніальної території). Ці ідеї були узагальнені в дослідженнях Ф. Броделя (Франція) та І. Валлерстайна (США) в рамках школи світ-системного аналізу.

Розробка теоретико-методологічних засад дослідження феномену демократії доводить, що саме свобода є основним змістом цього феномену. З іншого боку конкретно-історична реалізація свободи в історії була можливою лише в обмеженому регіоні - в центрі світу-економіки (на основі засвоєння ресурсів периферії). Цей висновок було покладено в основу концепції даного дисертаційної роботи.

В цілому аналіз історіографії та джерельної бази переконує у наявності необхідних умов для реалізації поставлених мети та завдань дослідження.

Другий розділ “Британська демократія як об'єкт наукового аналізу” присвячений огляду прикладів демократії у всесвітній історії в аспекті збігу фаз їх існування з періодами зовнішньої експансії. Головна увага приділяється синхроністичному аналізу процесу становлення демократії та фаз розширення зовнішньої експансії Великобританії. Розділ включає два підрозділи: 1. Поняття демократії та його реалізація в світовій історії; 2. Становлення демократії у Великобританії.

Під демократією дисертант розуміє особливий порядок суспільних відносин, змістом якого є реалізація свободи особистості в масштабах соціального цілого, а основною ознакою - політичний плюралізм, що ґрунтується на приватновласницькій господарчій структурі та індивідуалізмі.

Аналіз обставин суспільного розвитку в Афінах, Римі, демократичних тенденцій в Середземноморських та німецьких міських республіках, а також, певною мірою, Запорізької Січі свідчить про велике значення фактору зовнішньої експансії для становлення демократії. Демократизація в Афінах проходила синхронно з розширенням посередницької торгівлі в Східному Середземномор'ї, що стало основою для посилення відповідних соціальних груп, які досягли політичного домінування та утвердження плюралістичної форми соціальних відносин. Розвиток демократії в Римі відбувався на фоні активної зовнішньої експансії. Періоди демократизації Середземноморських, північних німецьких та руських міст-держав також хронологічно співпадали з фазами зовнішньої торгівельної експансії. Демократичний устрій на Запоріжжі хронологічно відповідає періоду козацької вольниці, коли мешканці Січі здійснювали численні військові операції в Криму та проти Речі Посполитої.

На прикладі середньовічної та нової історії Великобританії можна прослідкувати, що розширення зовнішньої військової (піратство), торгової, фінансової та політичної (колоніалізм) активності хронологічно збігалося з поетапною демократизацією політичної сфери.

Так, перше скликання британського Парламенту (1265 р.) відбулося на фоні збільшення у З'єднаному королівстві кількості міст, які мали хартії, що підтверджували їх право на самоуправління. Якщо на початку XIII ст. таких міст було лише 80, то протягом століття їх кількість примножилася на 113. Ця динаміка відповідала розширенню зовнішньоекономічних контактів з континентальною Європою. Таким чином зростання суспільної ваги торгово-ремісничого компоненту, який й ставав основним замовником плюралізації суспільного життя - його демократизації - хронологічно співпадало з зовнішньою експансією.

З середини XVI століття змінюється роль З'єднаного Королівства в Європі та в світі у зв'язку з відкриттям Америки. Збільшуються обсяги торгівлі та посилюється торгово-промислова “фракція” в англійському суспільстві. Через деякий час англійська буржуазна революція 1648 р. знаменувала новий етап розвитку плюралістичної системи політичних відносин в країні.

Протягом другої половини XVII - XIX ст., завдяки небаченим масштабам зовнішньої експансії, британське суспільство все більше перетворювалося на таке, в якому домінував саме приватний власник. Новації в зміні соціальної структури позначилися низкою політичних реформ, які відбулися в 1815, 1864, 1882 рр., а також у менш значних реформах (системи освіти, судової влади, господарського права тощо).

Таким чином, як хід всесвітньої історії в цілому, так і, зокрема, розвиток Великобританії, демонструють стійкий зв'язок між фазами демократизації та періодами зовнішньої експансії.

У третьому розділі “Великобританія в другій половині XIX - на початку XX століття” показано соціально-економічний та політичний розвиток Великобританії у період, що досліджується. Розділ складається з трьох підрозділів: 1. Соціально-економічний розвиток Великобританії; 2. Колоніальна експансія; 3. Соціально-політичні новації в британському суспільстві.

Протягом другої половини XIX ст. З'єднане Королівство майже остаточно відмовилося від аграрного виробництва й радикально переорієнтувалося на вироблення промислових товарів та транспортно-фінансових послуг, які реалізовувалися на просторі усього світу. Зростання внутрішньої ємності ринку здійснювалося надзвичайними темпами, у тому числі й завдяки закордонним надходженням, які, за дослідженнями останнього часу, наприкінці XIX ст. складали біля третини національного доходу Великобританії. Надзвичайно поширилася система акціонерних банків та промислових компаній, які інвестували громадські заощадження у прибуткові закордонні проекти під високий відсоток, гарантований державою.

У досліджуваний період Великобританія здійснювала широку колоніальну експансію. З 1815 до 1865 рр. територія імперії зросла на 12,5 млн. км², тобто вдвічі. В останні два десятиріччя XIX століття територія Британської імперії збільшилася з 20 до 33 млн. км², а населення - з 200 до 370 млн. чол. Таким чином, наприкінці XIX ст. під владою Британської Корони опинилася чверть поверхні земної кулі, а якщо ураховувати й неофіційні володіння, які складалися з залежних країн, то вона охоплювала третину Світу.

Ураховуючи численні джерела, і у першу чергу, пам'ятки громадської думки, можна стверджувати, що, більша частина британського суспільства підтримувала ідею розширення імперії. Жоден з британських прем'єр-міністрів (Г. Пальмерстон, Б. Дізраелі, У. Гладстон, Дж. Чемберлен та ін.) не відкидав ідею подальшої експансії, хоча темпи, методи та форми її проведення були предметом запеклих дискусій. За умови успішності конкретних зовнішньополітичних кроків, британські правлячі кола не зустрічали серйозного опору з боку населення З'єднаного Королівства. Більш того, такі акції були популярними серед широких верств населення країни, у тому числі й тих кіл, які підтримували соціалістичні ідеї. Таким чином, переважна кількість населення країни бачила в зовнішній експансії реальний шлях до заможного майбутнього.

Ідея розширення імперії (як формальної так і неформальної) знаходила підтримку з боку обох правлячих партій - ліберальної та консервативної. Більше того, торі, які відстоювали концепцію наступальної зовнішньої політики (ціллю якої було б, на їх думку, серед іншого й підвищення добробуту громадян), у другій половині XIX - на початку XX століття значно підвищили рейтинг своєї партії. Відбиттям цього стало те, що кабінети 1866-1868, 1874-1880 та 1885-1886, 1886-1892 та 1895-1905 рр. формували саме її представники. Показово при цьому, що ліберальна партія, яка не мала чітко визначеної позиції щодо імперського питання, переживала глибоку кризу. Незважаючи на зростання представництва лейбористів в парламенті наприкінці XIX - на початку XX століття, державна політика щодо імперії не зазнала істотних змін.

Таким чином, відходячи від традиції розгляду колоніальної експансії др. пол. XIX - поч. XX ст. в якості фактору, який лише “супроводжує” хід розвитку британського суспільства й виникає у відповідь на потреби капіталістичної системи, дисертант зупиняється на аналізі цього феномену як такого, який трансформує метрополію відповідно до свого характеру.

На цьому фоні розвивалася політична система Великобританії. Основні новації зводилися до розширення прав і свобод громадян в рамках офіційної, основаної на міркуваннях здорового глузду законності: тред-юніони, які мали реальний вплив на більшість робітників після епохи чартизму стали співпрацювати з підприємцями; самі підприємці започаткували практику участі робітників у прибутках своїх фірм; широкі верстви населення отримали можливість брати участь у заморських прибуткових операціях безпосередньо та через систему ощадних кас. В цьому аспекті зовсім не дивною виглядає прийняття у 1909 р. ліберальним кабінетом (за підтримки лейбористської фракції) нового бюджету зі збільшеними асигнуваннями на військові потреби.

Таким чином, ідея і практика колоніалізму, яка в рамках радянської та марксистської частини західноєвропейської історіографії отримала негативну оцінку, у досліджуваний період була одним з факторів, об'єднуючих суспільство в громадянський колектив. Політика лібералів та консерваторів, соціалістів і радикалів, громадських та політичних діячів, бізнесменів і науковців у основних рисах не суперечили ідеї необхідності продовження зовнішньої експансії, або, щонайменше - збереження імперії. Саме на такому фоні британське суспільство втілює в життя програму з демократизації суспільного життя.

У четвертому розділі “Еволюція британського суспільства у др. пол. XIX - на поч. XX століття” особлива увага приділяється розкриттю конкретних механізмів зв'язку між експансією і демократизацією британського суспільства у період, що досліджується. Розділ складається з двох підрозділів: 1. Зовнішня експансія та соціально-економічна структура британського суспільства; 2. Зміни в соціально-економічній структурі та трансформації в політичній сфері британського суспільства.

Фактор наявності у Великобританії підконтрольного світу-економіки змінив характер економічної структури, який майже повністю переорієнтувався на зовнішні зв'язки, завдяки яким й забезпечувалася підтримка економічної ефективності “національного підприємства”. Залишаючись передусім суспільством споживачів, метрополія покривала торгівельний дефіцит обсягами посередницьких та кредиторських операцій. Разом з тим стабільна прибутковість закордонних та колоніальних підприємств створила умови для підвищення рівня заробітної плати і навіть для встановлення відносин “класового партнерства”, теоретичні основи якого серйозно розроблялися в парламенті.

Дослідження змін у соціально-економічній структурі (з урахуванням зовнішньої експансії) дозволяє більш глибоко розкрити об'єктивні передумови розвитку демократичних форм організації британського суспільства др. пол. XIX - поч. XX ст.

На основі аналізу статистичних матеріалів робиться висновок про тісний зв'язок між демократизацією британського суспільства та змінами в системі зайнятості населення метрополії. Прогрес у цій сфері відповідав динаміці збільшення кількості населення, зайнятого в торгівлі та комерційному посередницькому обслуговуванні комунікацій. Поряд з цим пропорційно до згаданих процесів зростала чисельність акціонерних товариств та комерційних банків (а рівно й кількість та обсяги внесків), що дозволяло громадянам брати участь в прибутках закордонних комерційних підприємств. Таким чином все більше громадян безпосередньо та опосередковано стали брати участь у “великому національному підприємстві” з засвоєння ресурсів периферії. Адже кожен громадянин, навіть якщо він не брав прямої участі в заморських економічних проектах, отримував свій прибуток завдяки збільшенню загального рівня багатства нації та збільшення ємності національного ринку. У свою чергу рівень заможності громадян прямо пов'язаний з об'єктивним рівнем їх персональної свободи та рівнем суспільних очікувань.

Таким чином, трансформація соціально-економічної структури мала наслідком значні зміни у сфері урегулювання внутрішньополітичних відносин. Економіка і політика виступали як взаємопов'язані елементи британського суспільства як цілого.

Про тісний зв'язок між зовнішньою експансією та демократизацією суспільства свідчить аналіз узагальнених статистичних даних. Він демонструє пропорційне зростання, з одного боку, частки закордонних активів в структурі валового національного продукту Великобританії, та з іншого - рівня народного представництва в органах влади (Рис. 1.).

Рис. 1. Зовнішні активи та рівень народного представництва в органах влади Великобританії

¦ - частка громадян, що мали право голосувати, в структурі населення країни, %;

? - частка заморських активів в структурі ВНП Великобританії, %.

Таким чином, можна стверджувати про наявність причинного зв'язку між експансією та демократизацією британського суспільства у другій половині XIX - на початку XX століття.

ВИСНОВКИ

Сучасні тенденції розвитку світового порядку демонструють наполегливе прагнення розповсюдити базові концепти західної цивілізації в якості універсальних цінностей світового значення. Мова йде, по суті, про необхідність продовження експансії демократії. Разом з тим, замість очікуваної демократизації, результатами реформ стає ерозія фундаментальних підвалин традиційних суспільств та періодичні системні кризи навіть в тих країнах, які вже давно стали на шлях демократизації (більшість країн Латинської Америки), а в деяких випадках навіть до майже остаточного розпаду соціальності (Мексіка, Сіера-Ліоне та ін.). В цих умовах знову постає питання щодо універсальності пропонованих цінностей та можливих наслідків штучного соціального “реформування”. Розгляд феномену демократії в його зв'язку з зовнішньою експансією дозволяє, на наш погляд, відповісти на поставлене питання.

Дослідження показало, що, зв'язок між демократією та експансією простежується з моменту виникнення перших демократичних держав (стародавні Афіни, республіканський Рим та ін.). Специфіка соціальної структури цих країн була, перш за все, результатом зовнішньої експансії. Відповідна периферія була необхідним елементом економіки й для середземноморських та північноєвропейських міст-республік (Генуї, Венеції та ін.).

У новий час також можна простежити названу тенденцію. В умовах загострення боротьби за колонії правлячі кола провідних європейських держав вважали за необхідне заручитися підтримкою народу. Зростання самосвідомості широких верств населення, радикалізація суспільної думки призвело до того, що розв'язання соціальних проблем силовими методами було вже неможливо. У той же час завдяки народній підтримці можна було вирішити цілу низку гострих питань: від придбання нових ринків збуту та джерел сировини і захоплення стратегічно важливих територій до послаблення соціальної напруги в метрополії. Результатом цього стало виникнення ідеї класового партнерства, реалізованої у класичному вигляді Великобританією.

В цій державі тенденція до демократизації суспільного життя проявила себе найбільш ярко. Разом з цим, залишаючись тривалий час у цьому відношенні взірцем для інших країн, британське суспільство було також лідером серед колоніальних держав. Ці дві, на перший погляд, взаємовиключні властивості британського суспільства на практиці знаходилися в стані динамічної взаємодії.

Дослідження розвитку Великобританії у др. пол. XIX - на поч. XX ст. показало, що:

· Особливості політичної організації британського суспільства віддзеркалювали специфіку його соціально-економічної структури. Прогрес демократизації відповідав динаміці збільшення кількості населення, зайнятого у сфері торгівлі та комерційного посередницького обслуговування комунікацій. Збільшення кількості приватних власників та осіб, які отримували засоби для життя, працюючи на приватних підприємствах, безпосередньо сприяло демократизації суспільства, адже саме ця система міжособистісних стосунків створювала умови для реалізації індивідуальної свободи громадян. Таким чином, конкретно-історичною передумовою демократії є ефективна ринкова економіка.

· Функціонування економічної моделі, яка розвивалася у Великобританії в др. пол. XIX - на поч. XX ст., великою мірою залежала від успішності зовнішньої експансії. Динаміка збільшення кількості акціонерних товариств (від 165 у 1862 р. до 5000 у 1900 р.), орієнтованих на іноземні об'єкти інвестицій, зростання частки заморських активів в структурі національних активів Великобританії (від 9-10% в сер. XIX ст. до 25-30% на початку XX ст.) та обсягу вкладів населення в акціонерні банки (які фінансували в тому числі й заморські проекти - від 9,5 млн. в сер. XIX ст. до 80 млн. вже в 1862 р.), а також інші показники, проаналізовані в комплексі, підтверджують цю думку. Більше того, орієнтація економіки Великобританії назовні мала наслідком зміни в структурі зайнятості населення, які призвели до зростання індустріальної сфери за рахунок сільського господарства. Таким чином, колоніальна периферія мала життєво важливе - структуроутворююче - значення для британської економіки.

· Розбудова системи класового співробітництва, яка призвела до виникнення у Великобританії солідарного громадянського, тобто демократичного, суспільства, йшла паралельно з відпрацюванням форм участі широких верств населення в процесі засвоєння ресурсів підконтрольної периферії. За таких умов виникла можливість збільшення числа автономних суб'єктів господарчої діяльності, що одночасно перетворило їх у повноправних суб'єктів у сфері політики. Загроза втрати домінуючого положення в центрі світу-економіки (яка наприкінці XIX ст. стала вже досить реальною), відігравала роль додаткового фактору, який примушував керівні кола певною мірою враховувати інтереси рядових громадян і сприяв стабілізації демократії.

Таким чином, експансія, яку здійснювала Великобританія в др. пол. XIX - на поч. XX ст., складала, як показало дослідження, одну з важливих передумов розвитку демократії в британському суспільстві. В подальшому, навіть втративши колоніальну периферію, Великобританія продовжувала зберігати можливість систематичного живлення власної економічної та політичної системи не тільки за рахунок збереження тісних зв'язків із Співдружністю націй - її колишніми колоніями та залежними територіями, а й відіграючи далеко не останню роль в процесі глобалізації. Це дає змогу активного засвоєння ресурсів світової економічної периферії (незважаючи на юридичний статус тієї чи іншої території). Велике значення при цьому має і той факт, що чимало транснаціональних корпорацій, які здійснюють новий глобальний переділ Світу, або мають британське походження, або включають до свого керівництва представників британського істеблішменту.

Список опублікованих праць за темою дисертаційного дослідження

1. Влияние внешнего фактора на устойчивость демократического режима: постановка проблемы // Вісник Луганського державного педагогічного університету імені Тараса Шевченка. - Луганськ, 1999. - № 9 (19). - С. 144-150. (0,5 ум. др. арк.).

2. Вплив зовнішнього фактору на розвиток демократії в Англії // Вісник Луганського державного педагогічного університету імені Тараса Шевченка. - Луганськ, 2002. - № 5 (49) - С.55-67. (0,8 ум. др. арк.).

3. Исторические основания демократии и авторитаризма // Вісник Луганського державного педагогічного університету імені Тараса Шевченка. - Луганськ, 2003. - № 6 (62) - С.52-65. (1,0 ум. др. арк.).

4. Вплив зовнішньоекономічного фактору на розвиток демократії в Німеччині // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія. Випуски 63-64. - С.129-132. (0,5 ум. др. арк.).

5. Економічна експансія і демократизація британського суспільства (друга половина XIX - початок XX століття) // Міжнародні зв'язки України: наукові пошуки і знахідки. - Вип.: Міжвідомчий збірник наукових праць. - К., Ін-т історії України НАН України, 2004. - С.145-174. - 1.0 ум. др. арк. (у співавторстві з М.С. Бурьяном).

6. Запорізька Січ: вплив зовнішнього фактору на становлення демократичного режиму // Актуальні проблеми вітчизняної і всесвітньої історії. Збірник наукових праць: Матеріали I всеукраїнської конференції. - Луганськ, 2001. - С.42-46.

7. Держава та демократія: зовнішньоекономічні аспекти становлення демократичної держави // Вісник Луганського інституту внутрішніх справ МВС України. Ідея правової держави: історія і сучасність. Спеціальний випуск. - Луганськ. - 2001. - С.133-139. (у співавторстві з М.С.Бур'яном).

АНОТАЦІЇ

Грицьких І.В. Експансія і демократія: еволюція британського суспільства (др. пол. XIX - поч. XX ст.). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.02. - Всесвітня історія. - Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля. - Луганськ, 2004.

...