Рід Білозерських та культурний світ України ХІХ - поч. ХХ століття: нові методологічні підходи

Таким чином, "мовчання" дослідника можна пояснити низкою чинників:

1) згідно з дослідженнями сучасних психологів, середні діти в багатодітних родинах найчастіше бувають неуспішними через незібраність або невпевненість, оскільки їх не примушували займатися молодшими дітьми як старших, і не віддавали їм усю любов як найменшим. З часом у цих дітей формуються невпевненість у собі та занижена самооцінка;

2) визначаємо в його поведінці певну тенденцію у вирішенні конфліктів шляхом відходу від них (конфлікт в Кадетському корпусі - залишення цього навчального закладу; зміна наглядача за газетою "Черниговские губернские ведомости" та конфлікт з ним - залишення посади редактора). А тому, при оцінці інтелектуальної діяльності М. М. Білозерського, необхідно враховувати затяжний конфлікт з П. Кулішем. Можливо Миколі Михайловичу, як і його брату В. М. Білозерському, була необхідна постійна зовнішня стимуляція, а тому, порвавши відносини з Кулішем, він різко знизив продуктивність своєї наукової роботи, через що велика частка зібраного матеріалу не була належним чином опрацьована. З іншого боку, через конфлікт з П. Кулішем, який впливав на формування суспільної думки та негативне ставлення української громадськості до особи М. М. Білозерського, він не мав змоги публікувати зібрані матеріали.

Тому діяльність Миколи Михайловича Білозерського можна охарактеризувати як "приховане існування" або "внутрішню еміграцію", внаслідок певних матеріальних негараздів та конфлікту з "гарячим" Кулішем. Але вважаємо за потрібне привернути увагу етнографів, фольклористів, істориків до вивчення матеріалів, зібраних у колекції М. М. Білозерського.

ВИСНОВКИ

рід білозерський український відродження

У висновках викладені загальні підсумки дослідження:

Історіографічний огляд здійснено за допомогою хронологічного принципу. Оскільки представники родинного кола Білозерських була причетні до становлення та розвитку української літератури протягом "довгого ХІХ століття", значна частина розвідок присвячених вивченню біографій "знакових" постатей була створена літературознавцями. Початковий етап (ІІ пол. ХІХ ст. - середина 1910-х рр.) дослідження історії роду характеризується появою інтересу до визначення персонального внеску в українську культуру та громадсько-політичне життя України відомих представників родинного кола Білозерських, також виявлено незначний інтерес до генеалогії роду. Науковий період (поч. 1920-х - поч. 1930-х рр.) проходив на тлі загального піднесення українознавчих студій, а тому характеризується розширенням кола питань і героїв досліджень. Радянський період (30 - 80 рр. ХХ ст.) характеризується розподілом української історичної науки на радянську та діаспорну. Таким чином, для перших трьох періодів історіографічної традиції було притаманним дослідження внеску відомих постатей у розвиток культури та суспільно-політичного життя України. Лише у новітній період з'являються розвідки, в яких постає питання "родового внеску" Білозерських в культурно-громадське життя України ХІХ - початку ХХ століття.

Весь комплекс джерел за принципом типо-видової класифікації поділено на писемні, лінгвістичні та речові типи. Найбільш важливими є писемні пам'ятки, меншу питому вагу мають речовий та лінгвістичний типи джерел, однак і вони служать оригінальним доповненням до писемних джерел. Пам'ятки письмового типу, в свою чергу, класифіковано за походженням (опубліковані і архівні (неопубліковані) джерела) та за змістовно-формальним принципом. Структура залученої джерельної бази надає можливість робити певні висновки та узагальнення.

Використання традиційних методів сімейної історії дозволило провести реконструкцію родоводу, звести основні біографічні відомості у поколінному розписі, до якого внесено не лише відомості про чоловіків, а й про жінок, а також подано інформацію про невінчані шлюби представників роду та їх нащадків. Для якісного дослідження запропонована структуризація роду: умовний поділ на старшу та молодшу гілки роду. Обидві гілки роду простежуємо до VII покоління включно. В межах обох гілок роду визначено найбільш репрезентативні родини. Засвідчене особливе положення в структурі роду подружжя Пантелеймона та Олександри Кулішів.

Реконструкція та розширення родоводу на рівнях всіх поколінь фамільного клану Білозерських дозволяє прослідкувати динамічні процеси розвитку внутрішньосімейних відносин завдяки застосуванню методу мережевого аналізу. В ході дослідження виявлено, що родини обох гілок роду Білозерських протягом кінця XVIII - початку ХХ століття були включені у велику дружньо-родинно-свояцько-сусідську мережу. За результатами проведеного дослідження відносимо представників даного роду до т.зв. дрібномаєткового дворянства, яке становило більшість на землях колишньої Гетьманщини і стало основою для формування української інтелігенції. З'ясований внесок кожного з поколінь роду у розвиток українського національного руху на теренах Наддніпрянської України протягом періоду, що вивчається.

При розгляді життєвих сценаріїв видатних постатей роду виявлено потужний вплив на них П. О. Куліша, який у внутрішньородинному середовищі намагався реалізувати власну освітньо-культурницьку програму. Серед значної кількості вихованців подружжя Кулішів визначено Марію Боголюбцеву, Надію Кибальчич та Надію Кибальчич-Козловську, які краще інших сприйняли вплив та намагались реалізувати себе в культурно-громадській роботі і у літературній діяльності. На прикладі біографії Любові Яновської прослідковано опосередкований вплив подружжя Кулішів на становлення її життєвого сценарію. Однак тогочасне суспільство не було підготовлене до сприйняття активної громадської позиції "нових жінок", це призводило до "рольових конфліктів".

При розгляді життєвого проекту Василя Михайловича Білозерського визначено імпресінги, сприйнятті ним на початку життя, а також окреслено періоди "спаду та піднесення" суспільної та громадсько-політичної активності В. М. Білозерського. Звернуто увагу те, що періоди "піднесення" збігаються зі спілкуванням та взаємодією з М. Костомаровим, П. Кулішем та Т. Шевченком.

При вивченні доробку М. М. Білозерського у галузі українознавства враховано видані його роботи та значні матеріали, що зберігаються у ІР НБУВ та в ІМФЕ ім. М.Рильського НАН України. Визначено напрямки досліджень: фольклористика, етнографія, археографія, археологія, історія України. Наголошено, що "мовчання" дослідника можна пояснити низкою чинників, що призвело до "внутрішньої еміграції".

Дослідження демонструє застосування як традиційних, так і нових ідей, підходів та методів у вивченні фактуальної історії України.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ВИКЛАДЕНІ В НАСТУПНИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

2. Микола Білозерський: українознавчі студії // Київська старовина. - 2004. - №3. - С. 141-149;

3. З історії жіночого руху в Україні (культурно-громадська діяльність Л. Яновської) // Бористен. - 2004. - №9. - С. 13-14;

4. "Знакова постать" родини Білозерських // Україна: минуле і сучасність: Збірник наукових праць. - Кривий Ріг, 2001. - С. 3-11;

5. Рід Білозерських в культурно-громадському житті України ХІХ - початку ХХ ст.: історія вивчення // Україна - Росія: досвід історичних зв'язків та перспективи співробітництва. Збірник наукових праць. - Кривий Ріг, 2004. - С. 352-360.

АНОТАЦІЯ

Барабаш Н. О. Рід Білозерських та культурний світ України ХІХ - поч. ХХ століття: нові методологічні підходи. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.06- історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни. - Дніпропетровський національний університет. - Дніпропетровськ, 2004.

У дисертації історія роду Білозерських представлена як соціокультурний феномен, що вивчається на засадах міждисциплінарності. У роботі подається нова версія ранньої історії роду. Висунуто дві гіпотези походження роду, що спираються на складову "іменної формули", а також результати блазонування родового гербу Білозерських. Внесено доповнення до родоводу на рівнях всіх поколінь обох гілок роду, що знайшло відображення у поколінному розписі роду. Вперше проведено мережевий аналіз родинно-свояцько-дружніх зв'язків в рамках роду. З'ясована особлива роль подружжя Кулішів в історії роду.

Здійснено спробу висвітлення історії роду Білозерських в гендерному ракурсі, визначені механізми впливу зовнішніх та внурішньородинних чинників на зміну традиційних життєвих проектів відомих представниць роду Білозерських (Марії Боголюбцевої-Щербачової та її доньку Любов Яновську, трьох поколінь жінок родини Н. М. Білозерської-Забіли та М. Т. Симонова-Номиса). Поданий маловідомий аспект діяльності П. О. Куліша - реалізація його освітньо-культурницької програми на прикладі представників також чоловічої статі роду.

До наукового обігу введено матеріали центральних та регіональних архівосховищ України з інтелектуальної та соціокультурної історії роду.

Ключові слова: рід, родинне коло, національна самосвідомість, українське національне відродження, культурний світ, імпресінг, життєвий проект.

АННОТАЦИЯ

Барабаш Н. А. Род Белозерских и культурный мир Украины ХІХ - нач. ХХ столетия: новые методологические подходы. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.06 - историография, источниковедение и специальные исторические дисциплины. - Днепропетровский национальный университет. - Днепропетровск, 2004.

В диссертации история рода Белозерских представлена как социокультурный феномен, который исследуется с помощью междисциплинарного подхода. Автором подаётся новая версия ранней истории рода. Выдвинуты две гипотезы происхождения рода, которые опираются на составляющие "именной формулы", а также результаты блазонирования родового герба Белозерских. Для качественного исследования предложена условная структуризация рода на старшую и младшую ветви, которые происходят от представителей ІІІ поколения Даниила Васильевича и Михаила Васильевича. Обе ветви прослежены по VII поколение включительно. Реконструкция родословной позволила свести основные данные о членах рода и зафиксировать их в поколенной росписи, которая в данной работе выступает в качестве "универсального справочника". Поколенная роспись создана с учётом гендерной проблематики. Впервые проведён сетевой анализ родственно-свойско-дружественных связей в рамках рода. Определено особое положение семьи Пантелеймона и Александры Кулиш в истории рода. Это позволило воссоздать "объёмную" историю фамильного клана за счёт изучения жизнедеятельности не только "знаковых", но и "рядовых" членов, которые стали не создателями, а трансляторами идей украинского национального возрождения.

Осуществлена попытка освещения истории рода Белозерских в гендерном аспекте, определены механизмы влияния внутренних и внешних факторов на смену традиционных жизненных проектов известных представительниц рода Белозерских (Марии Боголюбцевой-Щербачовой и её дочери Любови Яновской, трёх поколений семьи Н. М. Белозерской-Забелло и М. Т. Симонова-Номиса). Представлен малоизвестный аспект деятельности П. А. Кулиша - реализация его культурно-просветительской программы на примере мужской половины рода.

В научный оборот введены материалы центральных и региональных архивохранилищ Украины, относящиеся к интеллектуальной и социокультурной истории рода.

Ключевые слова: род, родовой круг, национальное самосознание, украинское национальное возрождение, культурный мир, импрессинг, жизненный проект.

ANNOTATION

Barabash N. A. Belozersky's Family and Cultural World of Ukraine of XIX - early XX Century: New Methodological Approaches. - Manuscript.

Dissertation for the degree of Candidate of Historical Sciences in Speciality 07.00.06 - Historiography, Source Study and Special Historical Disciplines. - Dnepropetrovsk National University. - Dnepropetrovsk, 2004.

In the dissertation the Belozersky's family history has been presented as social- cultural phenomenon that is being investigated by interdisciplinary approach. The investigator gives the new version of early family history. Two hypotheses of the family's origin based on the constituents of "name formula" as well as the results of description of the Belozersky's family blazon have been advanced. The additions into family tree at the levels of all generations of both branches of the family have been introduced that was detected in generation family paintings. First the net analysis of relative-familiar-friendly ties within the family has been performed. The specific state of the Panteleimons and Alexandra Kulish in the family history has been determined.

It was an attempt to elucidate the Belozerskys family history in gender aspect, mechanisms of influence of internal and external factors the chances of traditional life projects of known representatives of the Belozerskys family (Mariya Bogolyubtseva-Tscherbatchova and her daughter Lyubov Janovskaya, three generations of the N. M. Belozerskaya-Zabellos and M. T. Simanov-Nomises) have been determined. A little known aspect of P. A. Kulish's activity - realization of his cultural-educational program taking the male part of the family as an example was presented.

The materials of Ukraine central and regional archives stores related to intellectual and social-cultural family history have been put into scientific circulation.

Key-words: family, family circle, national self-awareness, Ukrainian national revival, cultural world, impressing, life project.

Размещено на Allbest.ru