Лібералізм у суспільно-політичному житті Іспанії другої половини XIX ст.

5. Характерною рисою розвитку лібералізму в другій половині 1860- першій половині 1870-х рр. стало зростання ваги ліберально-демократичного середовища, більшість в якому складали демократи і республіканці. Вони були виразниками нової ідеологічної концепції “гармонійного раціоналізму”, яка сформувалася на основі позитивізму. Практичне втілення ідейних засад цього середовища стало можливим лише після перемоги військового повстання 1868 р., що започаткувало період революції 1868-1874 рр.

6. Перемога ліберальних демократів зробила можливим поглиблення перетворень у суспільно-політичній традиції Іспанії, що найповніше виявилося в зміні політичного режиму країни та у визначенні ролі католицької церкви. Конституція 1869 р., вперше в історії країни, формально встановила принцип релігійної терпимості, а в 1873 р. Іспанія була проголошена республікою. Результатом залучення до політичної боротьби широких верств населення країни, у першу чергу жителів міст, стало поглиблення суспільно-політичної кризи, одним з проявів якої стало хаотичне роздрібнення ліберального табору на численні політичні групи.

7. Відновлення режиму представницької монархії і встановлення політичної системи Реставрації в Іспанії у 1875-1876 рр. стало безпосереднім результатом кризи лібералізму в революційний період, протягом якого задекларували свої прагнення найрадикальніші групи лібералів. Реставрація стала підсумком тривалого процесу розвитку лібералізму і, за своєю суттю, передбачала встановлення поміркованої політичної системи, яка мала погодити основні ліберальні засади з найважливішими суспільно-політичними традиціями країни, найперше з монархією.

8. Згідно з визначальними принципами Реставрації, в партійно-політичному житті Іспанії останньої чверті XIX ст. відбувся розподіл політичних сил на легальні та нелегальні угруповання. Першу групу складали партії, членство яких визнало політичну систему Реставрації, що була закріплена у Конституції 1876 р., другу - політичні сили, які прагнули змінити її. Таким чином, відбулося штучне усунення від легальної політичної діяльності низки демократичних і республіканських груп. Проте, результатом цього була лише тимчасова пацифікація суспільно-політичного життя країни, натомість у довготривалому відношенні таке становище сприяло загостренню суспільної кризи.

9. Закріплення в Іспанії останньої чверті XIX ст. основних ліберальних засад і залучення до політичної діяльності широких верств населення країни, стало причиною утвердження нових суспільних цінностей і традиції. Головним чином це проявилося в активному використанні ліберальною державою “офіційного націоналізму”, що втілився у відновленні “іспанської колоніальної імперії”.

Основні тези дисертації викладені у наступних публікаціях автора

1.Чума Б.П. Ліберальні угруповання Іспанії XIX ст.: етап становлення // Наукові записки Національного університету “Острозька академія”: Історичні науки. - Острог: Національний університет “Острозька академія”, 2004. - Вип. 4: На пошану професора Миколи Павловича Ковальського. - С. 373-384.

2.Чума Б.П. Становлення демократичних ідей в Іспанії у третій чверті XIX ст. // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Історія. Політичні науки. Міжнародні відносини. - Чернівці: Рута, 2003. - Вип. 173-174. - С. 435-445.

3.Чума Б.П. Становлення лібералізму в суспільно-політичному житті Іспанії // Наукові зошити історичного факультету Львівського націо¬нального університету імені Івана Франка. Збірник праць. - Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2003. - Вип. 5-6. - С. 115-127.

4.Чума Б.П. Ліберальний проект націоналізму в Іспанії другої половини XIX ст. // Визвольний шлях. Суспільно-політичний, Науковий та літературний місячник. - Кн. 3. - Березень 2004. - С. 96-101.

5.Чума Б.П. Ліберальні проекти політичної влади в Іспанії другої половини XIX ст. // Деп. в ДНТБ України. - 05.01.04, № 14 - Ук2004.

АНОТАЦІЯ

Чума Б.П. Лібералізм у суспільно-політичному житті Іспанії другої половини XIX ст. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.02 - всесвітня історія. - Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, 2004.

У дисертації, на основі аналізу джерельних матеріалів і сучасної іспанської історіографії, здійснено комплексне дослідження процесу розвитку лібералізму в Іспанії другої половини XIX ст. та його впливу на суспільно-політичне життя країни. Розкрито основні напрямки ідеологічної складової ліберального руху, яка включала принципи доктринерського (консервативного) лібералізму і радикальні ліберально-демократичні ідеї. Досліджено процес становлення і розвитку партійно-політичних поділів у ліберальному таборі, які виникли на основі парламентської боротьби, а також проаналізовано головні результати впливу лібералізму на іспанське суспільство, що виявилися в розширенні соціальної бази ліберального руху, змінах форм правління країною і поширенні нових традицій суспільно-політичного життя.

Ключові слова: Іспанія, лібералізм, демократія, конституційна монархія, республіка, система Реставрації.

АННОТАЦИЯ

Чума Б.П. Либерализм в общественно-политической жизни Испании второй половины XIX в. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.02 - всемирная история. - Львовский национальный университет имени Ивана Франко, Львов, 2004.

В диссертации, на основании анализа источников и современной испанской историографии, совершено комплексное исследование процесса развития либерализма в Испании второй половины XIX в. и его влияния на общественно-политическую жизнь страны. Раскрыто главные направления идеологической составной либерального движения, которая содержала принципы доктринерского (консервативного) либерализма и радикальные либерально-демократические идеи. Исследован процесс становления и развития партийно-политических течений в либеральном лагере, сформировавшихся на основании парламентской борьбы, а также проанализированы главные результаты влияния либерализма на испанское общество, проявившиеся в расширении социальной базы либерального движения, изменениях в форме правления страной и распространении новых традиций общественно-политической жизни.

Ключевые слова: Испания, либерализм, демократия, конституционная монархия, республика, система Реставрации.

доктрина демократична ідея іспанський лібералізм

ANNOTATION

Chuma B.P. Liberalism in Spanish social and political life of the second half of the 19^th century. - Manuscript.

A thesis for the Scholarly Degree of Candidate of History in speciality 07.00.02 - World History. - Ivan Franko National University of L'viv, L'viv, 2004.

Based on the analysis of various sources and contemporary Spanish historiography, the dissertation reveals a complex study of the process of the development of liberalism in Spain of the second half of the 19^th century that includes the study of the ideological doctrine of the liberal movement, the progress of its organizational structure as well as a practical realization of these liberal ideas and their influence on the country's social and political transformation.

The spread of liberalism in Spain was defined by the social and economic processes, held in the middle of the 19^th century within the industrial revolution. They succeeded in creating a new social structure of the country in which the key positions were acquired by the representatives of the bourgeoisie and middle class, being formed under the influence of the intensive economic development. Simultaneously, the social and economic achievements were being followed by the evolution of the liberal doctrine which witnessed two main parts in 1850-1860s. One was doctrinal liberalism spread in the Western European countries in 1830s which claimed the establishment of the constitutional monarchy on the basis of the strong royal powers with a simultaneous limitation of the number of participants in adopting power decisions through involvement of property qualifications. Opposite to it was the liberal democratic doctrine which grounded the necessity of radically following the principle of national sovereignty that brought about a cardinal change of the country's political system. Slightly modified, these two conceptions served a theoretical foundation of the 19^th-century liberal movement.

The organization of Spain's system of political parties in the middle of the 19^th century directly depended on the establishment of the representative monarchy regime, the evolution of the ideological base of the liberal movement and the strengthening of the general opinion concerning the existence of the party system as a means of reaching political and economic targets. Main ideological and political differentiation of Spanish liberalism had place during the 2^nd third of the 19^th century which separated moderate liberals, progressists and democrats. Moderate liberals stood for the main principles of doctrinal liberalism and ruled the country during 1840-1860s. Progressists whose theoretical basis was formed by doctrinal liberalism tried to enlarge the extent of rights of the representative body of power and the number of voters. The best declaration of their principles is found in the period when they were in power, i.e. in 1854-1856. In the 2^nd half of 1860s most progressist movement accepted democratic demands which at first concerned the extension of political rights (right to elect and be elected) for all citizens and had been declared by democrats since 1840s. It was this union of progressists and democrats in 1866 on the basis of which they formed liberal democratic movement in Spain, which, in its turn, implemented its theoretical considerations in practice during the 1868-1874 revolution. One of the results of this situation caused the separation of liberal democratic milieu due to complicating personal opposition. The abovementioned tripartite division in liberal movement kept its existence during the Restoration (1875-1898). This time it was defined by the differences between the Liberal Conservative Party, the Liberal Party and liberal democratic movement split in small political groups.

The practical implementation of liberal ideas into Spain's social and political life of the second half of the 19^th century was mainly found in changing the form of ruling, in delimiting the role of the Catholic Church and in the social development of the country. The defeat of absolutist ideas (opposed to which was the principle of national sovereignty) had been fixed since the beginning of the reign of Isabel the Second (1833-1868) which characterized the practical establishment of the political regime of representative monarchy. After the victory of the military rebel in September, 1868, which became the starting point of the revolutionary period of 1868-1874, the role of monarchy was maximally minimized, and at the beginning of 1873 Spain was declared a republic. Despite the renewal of the monarchic principle in the political system of the Restoration, the Crown did not have a decisive voice in the social and political life of Spain and seemed to have turned into a symbol of legitimacy of the existing authorities. The middle of the 19^th century started the liquidation of the Catholic Church's monopoly that was realized in the legal declaration of the principle of religious tolerance that was first declared in the 1869 Constitution and later fixed in the 1876 Constitution. The decrease in the influence of the Church was a foreseen result of the opposition liberal ideas to Catholicism as liberalism was declaring a different, other than Christian moral ideal of man. The results of this situation were cardinal changes in the way of comprehending the environment by an active, urbanized part of the Spanish society. Its typical features were such notions as “a national state” and “a colonial empire” that served the base of the liberal project of nationalism.

Key words: Spain, liberalism, democracy, constitutional monarchy, republic, the Restoration.

Размещено на Allbest.ru