Могутньою силою в піднесенні добробуту та економічному поступі українського села стала молочарська кооперація. За реалізацію молока селяни отримували сталий прибуток, що складав 20-30 злотих щомісяця. Молочарні дбали про підвищення якості української продукції, модернізацію виробництва. Під впливом кооперації селяни почали приділяти більше уваги раціональному годуванню корів, дбати про купівлю високопродуктивних тварин.

Важливим завданням української кооперації стало налагодження різних видів кооперативного промислу. У 1936 р. 106 кооперативних організацій мали виробничі відділи як побічні галузі діяльності, 26 кооперативів були самостійними промисловими підприємствами.

Вагому роль у розвитку сільськогосподарського виробництва відігравала кредитна кооперація. Надання коротко- та довготермінових кредитів населенню (відсотки від позик становили не більше 10 %) дало змогу позбутися лихварства. “Центробанк” активно кредитував експортні операції сільської закупівельно-збутової кооперації, що значною мірою сприяло сільськогосподарському виробництву, інвестував усі типи українських кооперативів.

У цілому українська кооперація у міжвоєнний період мала реальний позитивний вплив на всі сфери національного життя Західної України, сприяла внутрішньому згуртуванню українського селянства, підвищенню економічного рівня життя. Піднесення українського кооперативного руху в Західній Україні яскраво засвідчувало здатність українського селянства вміло поєднувати природну працелюбність із прагненням та готовністю запроваджувати економічні новації у свою господарську діяльність.

У висновках узагальнено результати проведеного дослідження:

1. Основою ідеології українського кооперативного руху була орієнтація на перетворення кооперативів в осередки українського національного руху, які повинні були забезпечити економічні підвалини самостійного розвитку нації в умовах бездержавності і в такий спосіб підготувати українство до боротьби за національні ідеали й державну незалежність.

2. Для кооперативного руху Західної України у 20-30-х роках ХХ ст. була притаманна здатність до саморозвитку: кооперативна організація зростала чисельно внаслідок об'єктивних національних потреб, спираючись на людський потенціал і підтримку українського населення.

3. Практично всі українські політичні об'єднання прагнули до налагодження та поглиблення зв'язків з кооперативами, намагалися надавати українському кооперативному рухові певну організаційну підтримку, що загалом позитивно позначалося на його розвитку. Водночас партії намагалися використати кооперативні організації як трибуну у боротьбі за маси, допоміжний засіб для досягнення власних політичних цілей. Це призводило до загостення політичного протистояння навколо кооперації і перешкоджало конструктивній, творчій діяльності кооперативів. Найбільший вплив на кооперацію мали партії національно-демократичного спрямування.

4. Розвитку українського кооперативного руху активно сприяла Українська греко-католицька церква. Представники духовенства пропагували кооперативну ідею, ініціювали створення кооперативних організацій у своїх парохіях, керували ними. Спільно з “Просвітою”, “Рідною школою”, “Союзом українок”, “Сільським господарем” та іншими громадськими організаціями кооперація забезпечувала потреби українства у життєво важливих суспільних сферах.

5. Налагодження та поглиблення зв'язків із національними інституціями забезпечували результативність громадської діяльності українських кооперативних організацій. У свою чергу, українська кооперація була джерелом матеріальної підтримки для національних громадсько-політичних і культурно-просвітницьких організацій.

6. Чітко налагоджена система кооперативного просвітництва забезпечила підготовку патріотично налаштованих фахівців для кооперативної і господарської роботи, внаслідок чого змінилася структура українського суспільства - з'явилася чимала група кооперативних працівників різних рівнів, яка, наперекір польським властям, докладала максимум зусиль для розвитку українського національного життя.

7. Кооперація втягувала селян у товарно-грошові відносини, прилучала до новітніх технологій та передових європейських методів господарювання, що сприяло внутрішньому згуртуванню українського селянства, а відтак ставало важливою передумовою піднесення його господарської культури і підвищення соціально-економічного рівня життя.

8. Теоретичне узагальнення досвіду розвитку кооперативного руху в Західній Україні дає можливість визначити кілька основних властивостей, характерних для української кооперації. По-перше, кооперація здатна вирішувати масштабні і багатопланові економічні завдання. По-друге, кооперативні організації можуть сприяти вирішенню складних соціальних проблем суспільства, насамперед, підвищити зайнятість населення, підтримати найменш захищені його верстви. По-третє, кооперативні організації можуть сприяти формуванню в широкого загалу людей особистої відповідальності за результати праці, відновленню кращих принципів моральності. Все це може позитивно позначитися не лише на розвитку сучасної української економіки, а й на морально-психологічній атмосфері в суспільстві.

Основний зміст і положення дисертації викладено у таких публікаціях авторки:

1. Дрогомирецька Л. Р. Проблема взаємин західноукраїнських кооперативних організацій і польських урядових кіл у 1920-1939 рр. // Українсько-польські відносини в Галичині у ХХ ст. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції 21-22 листопада 1996 р. - Івано-Франківськ, 1997. - С. 230-234.

2. Дрогомирецька Л.Р. Кооперативний рух в документах і матеріалах українських політичних партій Західної України (1920-1939 рр.) // Українська наука: минуле, сучасне, майбутнє. - Тернопіль, 1997. - С. 57- 60.

3. Дрогомирецька Л.Р. Український кооперативний рух у Галичині в 20-30-х рр. ХХ ст.: організаційна будова і досвід господарської діяльності // Галичина. - 1998. - № 2. - С.173-180.

4. Дрогомирецька Л.Р. Ідейні основи українського кооперативного руху в Західній Україні в теоретичних працях Ю.Павликовського // Вісник Прикарпатського університету. Історія. Випуск ІІ. - Івано-Франківськ, 1999. - С. 122-128.

5. Дрогомирецька Л.Р. Боротьба західноукраїнських політичних партій за впливи в кооперації // Галичина. - 2001. - № 7 . - С.71-77.

6. Дрогомирецька Л.Р. Суспільно-політична діяльність українських кооперативних організацій у Західній Україні (1920-1939 рр.) // Україна між минулим і майбутнім. Збірник матеріалів Всеукраїнської наукової конференції. - К.: В-во НАВСУ, 2002. - С.125 - 132.

7. Дрогомирецька Л.Р. Греко-католицьке духовенство Галичини в українському кооперативному русі (1920-1939 рр.) // Вісник Прикарпатського університету. Історія. Випуск VІІ. - Івано-Франківськ, 2003. - С. 77-89.

Анотація

Дрогомирецька Л.Р. Українська кооперація у громадсько-політичному житті Західної України (1920-1939 рр.). Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.01. - історія України. - Прикарпатський університет імені Василя Стефаника. - Івано-Франківськ, 2004.

У дисертації досліджуються форми і методи громадської діяльності українських кооперативів у Західній Україні в 1920-1939 рр. Висвітлюється співпраця кооперативних організацій з національними громадськими товариствами: “Просвітою”, “Рідною школою”, “Союзом українок”, “Сільським господарем”, простежується еволюція взаємин з українськими політичними партіями, Греко-католицькою церквою.

Українська кооперація розглядається як впливова економічна і політична сила, яка зміцнювала матеріальне підгрунтя для розвитку національного життя, забезпечувала підтримку процесові становлення національної свідомості українців, їхній боротьбі за громадянські та політичні права, за економічну самостійність і політичну незалежність.

Ключові слова: українська кооперація, кооперативний рух, Західна Україна, культурно-освітня діяльність кооперативів, громадсько-політичне життя, культура господарювання.

Аннотация

Дрогомирецкая Л.Р. Украинская кооперация в общественно-политической жизни Западной Украины (1920-1939 гг.). Рукопись.

Диссертация на соискание ученой ступени кандидата исторических наук по специальности 07.00.01 - история Украины. Прикарпатский университет имени Василя Стефаника. - Ивано-Франковск, 2004.

В диссертации произведено исследование общественной деятельности украинских кооперативов Западной Украины в 1920-1939 гг., проанализированы формы их сотрудничества с национальными общественными товариществами: “Просвитой”, “Ридной школой”, “Союзом украинок” и др., эволюция взаимоотношений с украинскими политическими партиями, Греко-католической церковью. Украинская кооперация рассматривается как влиятельная общественная сила, обеспечивавшая материальную поддержку украинскому населению в его борьбе за экономическую самостоятельность и политическую независимость.

Прослеживается процесс возобновления и развития украинского кооперативного движения в Западной Украине. Усовершенствованию кооперативной формы хозяйствования украинского населения препятствовали польськие власти, используя при этом самые разнообразные способы, чтобы прервать развитие украинской кооперации, ограничить её влияние на общество, подчинить украинскую кооперацию своим требованиям, контролировать и “регулировать” её деятельность. Несмотря на преграды, украинская кооперация адаптировалась к условиям польской реальности и стремительно развивалась. К сентябрю 1939 г. она объединяла 3455 кооперативов, членами которых являлись более 700 тыс.человек.

Формирование и деятельность украинской кооперации проходили в тесной связи с общественно-политической жизнью Западной Украины. На основе изучения программных документов украинских политических партий автор сделала вывод, что, несмотря на отдельные идейно-политические разногласия, представители национальных политических сил были единодушны во взглядах на необходимость развития украинской кооперации. В условиях национальной дискриминации украинцев практическая деятельность большинства украинских политических партий нацеливалась на правовую защиту кооперации от злоупотреблений со стороны польськой власти. Установлено, что национальные политические силы в определенной степени оказывали содействие развитию украинского кооперативного движения, но не сумели объединить усилия, направленные на идейно-организационную поддержку кооперации, так как стремились использовать её как трибуну в борьбе за массы. Углубление междупартийного противостояния оказывало вредное воздействие на деятельность украинских кооперативных организаций.

Раскрыта значительная роль Греко-католической церкви в развитии украинского кооперативного движения. Большая часть духовенства разделяла точку зрения митрополита А. Шептицкого - максимально поддерживать кооперацию.

В работе показано, что кооперация сумела стать важным звеном общественной жизни Западной Украины. Кооперативы вели активную деятельность, направленную на повышение общеобразовательного уровня украинского населения, воспитание сознательных граждан - хозяев своей земли. Культурно-образовательная работа велась по многим направлениям. С целью поднятия общей грамотности населения кооперативы финансировали работу специальных секций “Просвиты”, “Ридной школы”, “Союза украинок”, создавали кружки “ликвидации неграмотности”. Организация общеобразовательных курсов обеспечила подготовку квалифицированных кадров для работы в сельском хозяйстве. Важными факторами развития кооперативно-культурного просветительства стало книгоиздательство, создание библиотек и книжных магазинов. Для активизации агитационной работы создавались кооперативные лектории.

Кооперация оказывала положительное влияние на повышение хозяйственной культуры украинского народа. Кооперативы снабжали своих членов потребительскими товарами по ценам, на 10-20 % ниже рыночных, обеспечивали сбыт сельскохозяйственной продукции. Кооперация втягивала крестьян в товарно-денежные отношения, содействовала подъёму материального уровня жизни населения. Кооперативы стремились к повышению качества украинской продукции, к модернизации производства. Под влиянием кооперации происходили положительные изменения в развитии сельского хозяйства, быте и культуре сельского населения.

В целом кооперация сыграла значительную роль в экономическом и культурном возрождении западноукраинского населения. Результативность общественной деятельности кооперативов была обусловлена обоюдным сотрудничеством с национальными институциями, которым кооперация оказывала существенную материальную поддержку.

Ключевые слова: украинская кооперация, кооперативное движение, Западная Украина, культурно-просветительская деятельность кооперативов, общественно-политическая жизнь, культура хозяйствования.

Annotation

Drohomyretska L.R. Ukrainian cooperation in the socially political life of the West Ukraine (1920 - 1939 years). Manuscript.

The dissertation on competition for a scientific degre of candidate of Historical Sciences in the specialization 07.00.01. - History of Ukraine. - Prеcarpathian University named by Vasyl Stephanyk. - Ivano-Frankivsk, 2004.

The thesis studies the forms and methods of the Ukrainian cooperatives' social life in the West Ukraine during 1920 - 1939 years, their part in the Ukrainian national life. It studies the cooperation of cooperative organizations with national social organizations: “Prosvita”, “Ridna Schkola”, “Soyuz ukrainok”, “Silsksy hospodar”. The cooperation together with these organizations wanted to provide the needs of ukrayinstva in the vitally important social fields. There is observed an evolution of relations with the Ukrainian political parties and the Greek Catholic Church.

The Ukrainian cooperation is regarded as the influential economic and political power that had strengthened the material ground for the national development of ukrayinstva, had ensured the support of the formation of the Ukrainians' national self-consciousness, their struggle for the social and political rights, for the economic independence and political independence.

Key words: an Ukrainian cooperation, a cooperative movement, West Ukraine, a cultural and educational activity, a socially political life, a culture of management.

Размещено на Allbest.ru