Розвиток теорії і практики музичного виховання учнів основних шкіл Польщі (1980–2000 роки)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Розвиток теорії і практики музичного виховання учнів основних шкіл Польщі (1980-2000 роки)

музичний учень освіта емпіричний

Об'єктивні потреби сучасного стану розвитку продуктивних сил людства підштовхують європейські держави до співпраці, посилюють їх взаємозалежність, неминуче ведуть до економічної і культурної інтеграції.

В останні десятиліття посилюється тенденція до інтеграції західноєвропейських держав у сфері освіти. Керівництво Європейського союзу вважає, що розробка єдиної освітньої стратегії є обов'язковою умовою економічного об'єднання Європи і соціальної стабілізації країн ЄЕС. Йдеться про формування конкретного механізму інтеграції політики в даній сфері й, перш за все, про уніфікацію і стандартизацію національних систем освіти.

Серед основних напрямів роботи на шляху до досягнення якості освіти в різних країнах світу виділяються такі, як методологічна і теоретична переорієнтація школи на особистість учня; визначення базового рівня змісту загальної освіти, обов'язкової для всіх; створення сприятливих педагогічних умов для досягнення заданого рівня знань; активізації методів навчання; підвищення рівня професіоналізму вчителя. В центрі уваги школи повинно бути формування молодої людини, яка перебуває в гармонії з природою, оточуючим світом і самою собою.

Виведення вітчизняної освіти на загальноєвропейський рівень, гуманізація і демократизація навчально-виховного процесу у загальноосвітніх школах України, впровадження нових педагогічних технологій, пошук найбільш оптимальних концептуальних підходів до розвитку національної освіти, зумовлюють зростання наукового і практичного інтересу до вивчення зарубіжного досвіду загальноосвітньої школи. З огляду на це необхідно зазначити подібність щодо проблематики розбудови національної системи освіти України та Польщі. Слід також враховувати, що в деяких областях України функціонують польські національні школи.

У недалекому минулому в системах педагогічної освіти цих двох країн було багато спільного. Однак істотні зміни почалися після проголошення Демократичної Республіки Польща. Для незалежної України вивчення цього досвіду є актуальним, оскільки з початку 90-х років здійснюється розбудова якісно нової системи освіти, яка передбачає, як зазначається у Державній національній програмі «Освіта» (Україна ХХІ століття)», забезпечення можливостей постійного духовного самовдосконалення особистості, формування інтелектуального та культурного потенціалу як найвищої цінності нації. Таке завдання надає особливого значення вдосконаленню системи естетичного виховання дітей та молоді.

На сучасному етапі суспільного розвитку, коли відбуваються зміни ціннісних орієнтацій та ідеалів, на перший план виходить проблема відродження духовних цінностей. У наш час, як ніколи раніше, світ прекрасного стає необхідним для збереження не тільки цілісного внутрішнього світу особистості, а й нерідко, життя людини.

Успіху вітчизняної освітньої реформи у складних сучасних економічних умовах сприятиме вивчення зарубіжних систем освіти, об'єктивний аналіз і пошуки новітніх зразків і досягнень, з одночасним врахуванням національних особливостей і наукових здобутків у цій галузі.

Видатний польський педагог Януш Корчак вважав, що реформувати світ - це насамперед реформувати виховання підростаючих поколінь. У педагогічних працях видатних діячів української культури М.Лисенка, А.Макаренка, С.Русової, В.Сухомлинського, І.Франка та ін. обґрунтовано важливу роль мистецтва у духовному становленні людини. Випереджаючи інші види мистецтв, музика стає одним із найпотужніших чинників впливу на емоційну сферу і творчий потенціал особистості, пануючою формою виховання в сучасному інформативному суспільстві.

Різні аспекти сутності музичної культури особистості, значення музики в духовному становленні дітей і молоді були предметом досліджень вітчизняних і зарубіжних учених у галузі філософії (І.Зязюн, Л.Шеремет), педагогіки (В.Бутенко, Д.Кабалевський, Л.Масол, О.Олексюк, Г.Падалка, М.Пшиходзінська, О.Ростовський, О.Рудницька, Г.Шевченко, О.Щолокова та інші), психології (А.Готсдінер, А.Леонтьев, С.Рубінштейн, Б.Теплов та інші), соціології (П.Грусієвіч, А.Сохор та інші) та музикознавства (В.Медушевський, С.Уланова та інші).

Музичне виховання у польській педагогіці розглядається як цілеспрямований, систематичний розвиток музичної культури та музичних здібностей людини, виховання емоційного сприйняття музики та морально-естетичних почуттів, здатності розуміти та відчувати зміст музичного твору. Музичне виховання в школі, у широкому розумінні цього поняття, включає елементи навчання та музичної освіти, їх взаємодія та тісний взаємозв'язок забезпечують всебічний музичний розвиток учнів.

У процесі становлення і розвитку системи музичного виховання школярів у Польщі накопичений цінний досвід, об'єктивне вивчення і переосмислення якого, з позиції сучасних поглядів на цей процес, може сприяти прискоренню та підвищенню ефективності реформування системи естетичного виховання учнів загальноосвітніх шкіл в Україні.

Вітчизняні вчені досліджували окремі аспекти виховання дітей і молоді у польській системі освіти, зокрема, проблему гуманізації виховання в контексті розвитку польської педагогіки міжвоєнного періоду (В.Ханенко); історію становлення і розвитку музичного виховання у Польщі Х-ХХ ст. (А.Сергієнко); реформування загальної середньої і педагогічної освіти в Польщі у 80-90-х роках ХХ ст. (І.Ковчина); професійно-педагогічну підготовку вчителів у Польщі, 1989-1997 р.р. (А.Василюк); процес і технологію військово-педагогічних досліджень у республіці Польща (В.Ягупов); педагогічні умови вдосконалення діяльності шкільних суспільних організацій ПНР по вихованню підлітків у вільний час (Е.Кемпа) та ін.

Особливий інтерес для вивчення цієї проблеми має дослідження А.Сергієнко, яке було проведено у 80-х роках. Воно було присвячено вивченню історії становлення і розвитку музичного виховання підростаючих поколінь у Польщі, починаючи від Хрещення у цій країні (966 р.) і до 80-х років ХХ ст. Автором були визначені основні етапи становлення системи музичного виховання в цій країні, розкриті історично детерміновані цілі, зміст, форми і методи музичного виховання дітей і молоді. Однак дослідження А.Сергієнко було проведено понад десять років тому. За цей період у Польщі відбулись значні політичні, економічні та суспільні події. Після виходу Польщі з соціалістичного табору було взято курс на інтеграцію з західноєвропейськими системами освіти. З 1999 року в країні розпочата реформа освіти, яка стосується всіх її компонентів, зокрема музичного виховання школярів. У цей самий період відбувається реформування шкільної освіти в Україні. Тому вивчення сучасного досвіду музичного виховання дітей та молоді у Польщі, яка близька нам з огляду на багатовікові культурні традиції, слов'янський менталітет, має не тільки історико-пізнавальне, а й практичне значення для української педагогіки.

Хронологічні рамки дослідження охоплюють 19802000 рр. період інтенсивної модернізації освіти у Польщі. У цей час взято чіткий курс на інтеграцію в європейський освітній простір. Згідно з реформою 1999 р. змінилась структура польської загальноосвітньої школи, у початкових класах введено інтегроване навчання, внесено зміни у професійну підготовку та перепідготовку вчителів.

Отже, актуальність даного дослідження зумовлена, з одного боку, цінністю польського досвіду реформування системи музичної освіти школярів у посттоталітарний період для вдосконалення музичного виховання учнів у загальноосвітніх школах України, а, з другого, недостатнім його вивченням та поширенням у системі підготовки й перепідготовки фахівців естетичного виховання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Тема дисертаційного дослідження є складовою частиною колективної теми: «Обґрунтування змісту і методів художньо-естетичного виховання учнів загальноосвітньої школи в навчальній та позаурочній діяльності» лабораторії естетичного виховання Інституту проблем виховання АПН України, державний реєстраційний номер № 0100U000151. Тема дисертаційної роботи затверджена на засіданні Вченої ради Інституту проблем виховання АПН України від 27 вересня 2001 р., протокол № 7, затверджена Радою координації наукових досліджень в галузі педагогіки і психології в Україні від 14 травня 2002 р., протокол № 5.

Об'єкт дослідження історія становлення і розвитку музичного виховання учнів у системі шкільної освіти Польщі.

Предмет дослідження - зміст і форми музичного виховання учнів основних шкіл в умовах сучасного реформування освіти у Польщі.

Мета дослідження полягає у виявленні провідних напрямів розвитку і специфічних особливостей сучасного стану теорії і практики музичного виховання учнів основних шкіл Польщі; визначенні здобутків у цій галузі, які можуть бути використані в процесі реформування шкільної мистецької освіти в Україні.

Об'єкт, предмет і мета дослідження зумовили необхідність вирішення таких завдань:

1. Здійснити ретроспективний аналіз розвитку теорії і практики музичного виховання учнів основних шкіл Польщі.

2. Проаналізувати зміст і форми музичного виховання учнів у польських основних школах на сучасному етапі розвитку освіти.

3. Визначити провідні тенденції удосконалення музичного виховання школярів в умовах реформування загальної середньої освіти у Польщі (кінець ХХ - початок ХХІ ст.).

4. Виявити можливості використання у практиці загальноосвітніх шкіл України досвіду музичного виховання учнів польських основних шкіл.

Для вирішення завдань дослідження використаний комплекс наукових методів:

аналіз і синтез зарубіжної і вітчизняної науково-педагогічної літератури з музичного виховання школярів, нормативно-правових актів, шкільних та вузівських навчальних планів, минулих і діючих програм, матеріалів науково-практичних конференцій, емпіричних та статистичних даних;

індуктивні та дедуктивні шляхи аналітичного опрацювання емпіричних даних та встановлення причин педагогічних явищ і наслідків, що випливають із них;

порівняльний аналіз організації, змісту і форм музичного виховання школярів польських та українських шкіл.

Джерела дослідження:

1) філософська, історико-педагогічна та музикознавча література, сучасна мистецька та педагогічна періодика, монографії;

2) фонди науково-педагогічної бібліотеки Свентокризької педагогічної академії ім. Яна Кохановського в Кельцах, науково-педагогічної бібліотеки філії Свентокризької педагогічної академії в м. Петрков-Трибунальський, Національної бібліотеки НАН України ім. В.Вернадського, Львівської наукової бібліотеки ім. В.Стефаника НАН України;

3) громадсько-політична, педагогічна та мистецька періодика Польщі та України, зокрема часописи: «Музика і співи» («Muzyka i Spiew», 1925-1928), «Музика в школі» («Muzyka w Szkole», 1929-1933), «Музика» («Muzyka», 1924-1938), «Львівські музичні і літературні відомості» («Lwowski Widomosci Muzyczni i Literackie», 1925-1934), «Виховання музичне в школі» («Wychowanie Muzyczne w Szkole»), «Мистецтво та освіта», «Початкова школа», «Рідна школа».

4) музичні навчально-методичні видання Польщі (підручники та посібники І.Бялковського, І.Войнар, В.Горишовського, А.Землі, К.Крамек, З.Лісса, М.Пшиходзінської та ін.).

Методологічною основою дослідження є теорія пізнання, зокрема положення про історичний та діалектичний підходи до вивчення соціально-освітніх явищ і процесів; принципи системного підходу до порівняльно-педагогічних досліджень, неперервного інтегрованого розвитку освіти в європейських країнах.

Теоретичну базу дисертації становлять дослідження українських, польських та інших зарубіжних учених, а саме:

праці з питань національної освіти в Україні та Польщі, гуманізації виховання школярів (І.Бех, І.Зязюн, В.Кремень, В.Кузь, О.Савченко, В.Сухомлинський, Ч.Банах, Ч.Купісієвич, Т.Левовицький, В.Оконь та ін.);

порівняльної педагогіки (Б.Вульфсон, А.Земля, М.Лещенко, З.Малькова, Б.Мельниченко, Н.Ничкало, Л.Пуховська, О.Сухомлинська, К.Хмілєвська, В.Янковський та ін.);

теорії і практики музичного виховання дітей та молоді (Б.Асафьєв, Д.Кабалевський, Л.Масол, В.Медушевський, О.Олексюк, Г.Падалка, О.Ростовський, О.Рудницька, С.Уланова, О.Щолокова, А.Бялковський, Б.Зелінська, М.Пшиходзінська та ін.).

Дослідження проводилось у декілька етапів.

На першому - пошуковому етапі (1998-1999 рр.) здійснювалося вивчення стану розробки проблеми; визначалися об'єкт, предмет, мета і завдання дослідження.

На другому - дослідно-аналітичному етапі (2000-2001 рр.) проводився аналіз першоджерел, навчальних планів і програм з музики для учнів основної школи; вивчався досвід і система професійної підготовки вчителів музики; систематизувалися матеріали.

На третьому - узагальнюючому етапі (2002-2003 рр.) здійснювалось узагальнення результатів дослідження, порівняння підходів до музичного виховання учнів основних шкіл у Польщі та Україні, оформлення рукопису дисертації.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що на основі аналізу науково-педагогічної літератури з музичного виховання школярів, нормативно-правових актів, навчальних планів і програм для шкіл та вищих навчальних закладів Польщі вперше виявлено концептуальні підходи та провідні тенденції розвитку музичного виховання учнів польських шкіл у 19802000 рр.; вперше визначено специфіку організації та зміст музичного виховання учнів 16-х класів основних шкіл у контексті реформування освіти в Польщі; охарактеризована сучасна модель професійно-педагогічної підготовки вчителів музики у польських вищих навчальних закладах; здійснено порівняльний аналіз систем музичної освіти школярів у Польщі та в Україні.

Теоретична значущість дослідження полягає в тому, що в ньому на основі цілісного історико-педагогічного аналізу виявлено й розкрито концептуальні підходи до організації та змісту музичного виховання дітей і молоді в польських школах; визначено провідні положення щодо сутності реформування музичної освіти школярів (інтегроване навчання учнів у початковій школі, блокове навчання в основній школі).

Практичне значення одержаних результатів. Розроблені в дисертаційній роботі наукові положення щодо інтегрованих підходів до змісту музичної освіти школярів у Польщі мають не лише історико-пізнавальне значення, а й прикладну цінність. Врахування позитивних тенденцій музичного виховання учнів основних шкіл на сучасному етапі реформування освіти в Польщі дасть можливість українським вченим і педагогам-практикам внести відповідні корективи в удосконалення процесу навчання, виховання учнів на уроках музики. Отримані результати та висновки дисертаційного дослідження можуть застосовуватися в порівняльно-педагогічних дослідженнях з теорії та методики музичного виховання школярів, а також під час розробки навчально-методичної літератури, шкільних програм і спецкурсів, для проведення спецкурсів у вищих навчальних закладах освіти та в системі підвищення кваліфікації вчителів музики.

Особистий внесок дисертанта полягає у самостійному визначенні напряму, мети, завдань дослідження, пошуку й систематизації фактологічного матеріалу про розвиток теорії і практики музичного виховання учнів основних шкіл Польщі, аналізі отриманих даних, порівнянні систем музичного виховання школярів польських та українських шкіл.

В опублікованих у співавторстві статтях (Е.Марек, Л.Сварковська, Е.Вільчковський, В.Пасічник) особистий внесок здобувача полягає в обґрунтуванні впливу музики на психічний та фізичний стан дітей і молоді. Ідеї та розробки співавторів у дисертації не використовувались.

Обґрунтованість і достовірність положень, висновків і рекомендацій, представлених у дисертаційному дослідженні, зумовлені методологічною і теоретичною обґрунтованістю вихідних позицій; інтегруванням історичних і соціально-педагогічних підходів до розробки провідних ідей дослідження; застосуванням комплексу методів науково-педагогічного дослідження, адекватних його об'єкту, предмету, меті й завданням.

Апробація результатів дослідження. Результати дисертаційного дослідження доповідалися й обговорювалися на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях: на всеукраїнській науково-практичної конференції «Оптимізація процесу фізичного виховання в системі освіти» (Тернопіль, 2000); на міжнародній науковій конференції «Здоров'я: сутність, діагностика і стратегія «(Радом, Польща, 2001); на VІ міжнародній науково-практичній конференції «Проблема наступності у підготовці дітей дошкільного і молодшого шкільного віку до життєдіяльності» (Бердянськ, 2002); на міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми педагогіки і психології Дитинства» (Могильов, Білорусь, 2003); на міжнародній науково-практичній конференції «Гуманістичні ідеї педагогічної спадщини Януша Корчака в ХХІ столітті» (Умань, 2003); на засіданнях кафедри естетичного виховання Свентокризької педагогічної академії (Кельце, Польща; філія в м. Петрков-Трибунальський, 1999-2003); на засіданнях лабораторії естетичного виховання Інституту проблем виховання АПН України (Київ, 2003). Результати дослідження впроваджено в навчальний процес Свентокризької педагогічної академії (Довідка № 227 від 7 жовтня 2003 р.).

Публікації. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження висвітлені у 11 публікаціях, із них 7 одноосібних; 8 опубліковано у фахових виданнях ВАК України.

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, двох розділів, які закінчуються висновками; загальних висновків, списку використаних джерел та додатків. Дисертація викладена на 166 сторінках основного тексту, містить 3 таблиці, 4 малюнки, 5 додатків. У роботі використано 221 літературне джерело, з яких 127 польською мовою.

У вступі обґрунтовується актуальність дослідження, визначено об'єкт, предмет, мету і завдання дослідження; висвітлюються методологічні основи і методи дослідження, наукова новизна, теоретичне і практичне значення роботи, особистий внесок здобувача, достовірність і апробація отриманих результатів.

У першому розділі - „Основні етапи розвитку теорії і практики музичного виховання учнів загальноосвітніх шкіл Польщі» - на підставі аналізу літератури з педагогіки, музичного виховання, навчальних планів та програм для основних шкіл показано, що в історичних умовах створення та перебудови системи шкільної освіти у Польщі важлива роль відводилась музичному вихованню учнів загальноосвітніх шкіл. Музичне мистецтво розглядалось як могутній чинник морально-вольового та естетичного впливу на особистість.

Музичне виховання у загальноосвітніх школах Польщі пройшло складний шлях еволюції. Після проголошення незалежності Польщі (1918 р.) предмет «Співи» увійшов до складу обов'язкових навчальних дисциплін у школі. Провідне місце у змісті програм з музики в той час посідали співи. Заняття з гри на музичних інструментах виходили за межи обов'язкових уроків і здійснювались у факультативній формі.

У післявоєнні роки на систему музичного виховання школярів значною мірою впливали ідеологічні та соціально-політичні чинники, що визначали функціонування соціалістичного суспільства Польської Народної Республіки. З 1962/1963 навчального року змінилася назва предмета із «Співів» на «Музичне виховання», що було виявом більш високого рівня усвідомлення представниками польської педагогіки широкого спектру виховних функцій музики. Програми з цієї навчальної дисципліни становили значний крок уперед щодо вдосконалення змісту музичного виховання школярів.

У дисертаційній роботі підкреслюється, що, починаючи з 60-70-х років, польські педагоги (Я.Войнар, Е.Знавецький, З.Лісса, М.Пшиходзінська та ін.) активно вивчали позитивний досвід музичного виховання школярів інших країн Європи, пропагували його через пресу, радіо, телебачення. Концептуальні підходи до музичного виховання школярів відомих учених та композиторів (Е.Жак-Далькроз, Д.Кабалевський, І.Мурселл, К.Орф та ін.) адаптувалися до умов функціонування польських шкіл. Все це позитивно впливало на вдосконалення польської системи музичного виховання дітей та молоді, підвищення її ролі в гармонійному розвитку підростаючих поколінь.

Польська музична педагогіка у 80-ті роки мала значний науково-методичний доробок у галузі музичної освіти: розроблено загальну концепцію музичного виховання школярів; науково обґрунтована сучасна методика музичного виховання; розпочалася плідна співпраця шкіл із музичними навчальними закладами, товариствами, осередками культури, що сприяло поширенню масовості музичної освіти дітей та молоді.

Основними засобами музичного виховання учнів основної школи в той період були співи, гра на музичних інструментах, слухання музики і ритміка. До шкільних програм з музики було внесено суттєві доповнення, порівняно з попереднім періодом; вони стосувалися чіткого визначення рівня вимог для кожного етапу навчання учнів основної школи (І-ІV та V-VІІІ класи), виділенням окрім обов'язкового програмового змісту факультативного матеріалу з музики.

З 1990 року в Польщі розпочалися фундаментальні соціально-економічні реформи та процеси демократизації всіх галузей суспільного життя. Одним із головних напрямів цих змін стало реформування системи освіти, і, насамперед, загальноосвітньої школи. Незважаючи на цей складний період, який переживала польська освіта, викладання предмета «Музика» в школі не зазнало радикальних змін. На основі наукового аналізу документальних матеріалів у дисертації зазначено, що зміст навчальних програм з музики в основних школах у 90-х роках був тісно пов'язаний із національними традиціями музичного виховання учнів попередніх років; у них конкретизувався обов'язковий для опанування учнями обсяг знань та вмінь з музики, а реалізація змісту понад необхідний мінімум передана до компетенції педагога. У ці роки значно зросло практичне значення принципу індивідуалізації у музичній освіті школярів, відбулися позитивні зміни у застосуванні мультимедійних засобів навчання; було доведено, що застосування комп'ютера позитивно впливає на зростання кращого розуміння учнями теорії музики (Л.Матищак, Ц.Скочилас, М.Фабер).

Серед провідних компонентів музичного виховання учнів, її стрижнем та визначальною умовою успішного функціонування є підготовка висококваліфікованих фахівців. Учителі музики є носіями загальнолюдських і національних цінностей, відповідно до завдань музичного виховання і професійних функцій вони здійснюють конструктивну, організаторську та комунікативну діяльність з учнями різних вікових груп.

Результати проведеного дослідження підтверджують певні досягнення у створенні єдиної системи підготовки вчителів музики у навчальних закладах та удосконалення їхньої професійно-педагогічної кваліфікації у післявоєнні роки у Польщі. У період 1990-2000 рр. відбувається оновлення змісту вищої музичної освіти, модернізація навчальних планів, програм зі спеціальних та загальноосвітніх дисциплін; широко застосовуються активні методи навчання, які сприяють інтенсивнішому формуванню у студентів наукових, психолого-педагогічних, музичних знань, умінь і навичок. На відміну від попередніх років значно більша увага звертається на формування у них здатності розробляти авторські програми з предмета «Музика» для різних класів основної школи з урахуванням конкретних умов її функціонування (стан музичного виховання учнів, матеріальна база, регіональні особливості тощо).

Однак, музичне виховання учнів основних шкіл у Польщі у 1980-1990 роки не було позбавлене недоліків, які наведені в дисертаційному дослідженні:

- в деяких основних школах, особливо сільських, відчувався брак висококваліфікованих учителів музики з вищою освітою;

- більш низький рівень музичного виховання в учнів сільських шкіл, порівняно з міськими;

- відсутність у більшості шкіл міжпредметних зв'язків музики з іншими навчальними дисциплінами, що знижувало ефективність естетичного виховання учнів;

- брак відповідно обладнаних музичних класів (кабінетів) у значній кількості шкіл, необхідних музичних інструментів, дидактичних і технічних засобів навчання учнів;

- недооцінювання керівництвом ряду шкіл значного виховного потенціалу музичного мистецтва, впливу музики на інтелектуальну, моральну та емоційну сфери особистості школяра; ставлення до цього предмета, як до другорядного.

У другому розділі - «Музичне виховання учнів основних шкіл на сучасному етапі розвитку шкільної освіти у Польщі» - проаналізовано провідні шляхи вдосконалення музичного виховання дітей та молоді в умовах реформування загальної середньої освіти (1999-2003 рр.); узагальнено сучасні вимоги до підготовки вчителів музики у польських вищих навчальних закладах; визначено спільні та відмінні тенденції реформування музичного виховання школярів в Україні та Польщі в загальноєвропейському контексті.

В останню чверть ХХ століття у більшості країн світу спостерігалася так звана криза освіти, детермінована невідповідністю між рівнем реальної підготовки випускників навчальних закладів і потребами сучасної суспільної практики. Для подолання цієї кризи у високорозвинених країнах Європи та Америки відбулося реформування середньої та вищої освіти.

Аналіз наукових джерел показав, що сучасний навчально-виховний процес у школах Західної Європи характеризується переорієнтацією на особистість учня, формування у нього суспільно значущих цінностей, створення сприятливих умов для самовизначення та самореалізації своїх потенціальних можливостей у майбутній професійній діяльності; удосконалення методів навчання і виховання в школі, підвищенні рівня професіоналізму вчителя.

Починаючи з 1999 року, у Польщі розпочалася глибока та всеохоплююча реформа освіти, яка, у першу чергу, стосувалася загальноосвітньої школи. У початкових (1-3-х) класах основної школи навчання учнів здійснюється на основі інтеграції різних предметів. Наприклад, уроки музики можуть проводитися спільно з вивченням мови, з фізкультурою або малюванням. Починаючи з 4-го класу, здійснюється так зване блокове навчання, де предмети об'єднані у певні блоки: фізико-математичний, природничо-біологічний, гуманітарний. Викладання всіх навчальних дисциплін здійснюється з максимальним використанням міжпредметних зв'язків.

Музична освіта учнів польських основних шкіл наприкінці ХХ століття характеризується наступними позитивними змінами: зростанням самостійності педагогів у сфері організації та визначенні змісту навчально-виховного процесу з цього предмета; зменшенням залежності вчителя від керівних органів освіти; збільшенням видання науково-методичної літератури для вчителів музики; широким застосуванням індивідуалізації навчання та приділенням більшої уваги розвитку творчої активності учнів; широким впровадженням у шкільну практику технічних засобів навчання та комп'ютерів, зростанням їх ролі у музичному вихованні дітей та молоді; посиленням регіональних засобів виховання на уроках музики в усіх класах основної школи; демократизацією навчально-виховного процесу у польських школах.

У дисертації зазначено, що у всіх сучасних освітніх концепціях країн Європи мистецтво розглядається як універсальний чинник, який позитивно впливає на всебічний розвиток підростаючих поколінь. Мистецтво стимулює в учнів не тільки пізнавальні, а й креативні здібності, здатність до творчого самовираження і рефлексії, що є не менш важливим ніж загальна культура та ерудиція особистості (В.Бутенко, Л.Масол, О.Олексюк, Г.Падалка, О.Рудницька, С.Уланова, Г.Шевченко та ін.).

Зміна поглядів на національну культуру на сучасному етапі, орієнтація польських учителів на посилення уваги до регіонознавства у навчально-виховному процесі всіх класів основної школи дало змогу поглибити вивчення учнями національного мистецтва. Впровадження у навчання музики в школі регіонального матеріалу (на локальному і загальнодержавному рівнях) стосується всіх елементів дидактичного процесу. Застосування регіонального мистецтва відповідно до методологічних засад музичного виховання підростаючих поколінь спрямовується на формування у дітей і молоді акцепції і поваги до культури народів світу, зокрема етнічних груп, які проживають на території Польщі, з урахуванням існуючих відмінностей.

Нова модель польської школи вимагає від учителя музики постійного зростання його самосвідомості, що створює умови для повноцінного розуміння потреб учнів, які мають власну гідність, різнобічні інтереси, незалежні погляди. Певна зміна організаційної структури шкільної освіти ставить перед учителем музики основної школи специфічні завдання: він повинен опанувати сучасними технологіями педагогічної праці в системі інтегрованого (початкові класи) та блокового (4-6 класи) навчання. Це зумовлює необхідність швидкої переорієнтації в плануванні, організації та керівництві навчально-виховним процесом, професійної гнучкості та мобільності.

Як свідчать проаналізовані науково-педагогічні джерела (Ч.Банах, А.Бялковський, Т.Левовіцький, Х.Погоржельський на інші), в останні десятиліття польське шкільництво було чітко зорієнтоване на західноєвропейський зразок освіти. Це стосується не тільки загальної структури освітньої системи, а й змісту багатьох навчальних предметів. Водночас освітня галузь «Мистецтво» не втратила національної самобутності, вона враховує багаторічний педагогічний досвід учителів-новаторів, надбання науковців і методистів. Ці ознаки також характерні й для концепції реформування шкільної освіти в Україні.

В організації музичної освіти учнів польських та українських шкіл існує багато спільного. Це зумовлюється насамперед тим, що у післявоєнні роки система шкільної освіти у Польщі будувалася за зразком освіти колишнього Радянського Союзу. До того ж мистецтво та освіта у Польщі та Україні мають міцні культурно-історичні зв'язки, коріння яких сягає давніх часів, багатовікові традиції плідних взаємовпливів національних культур у контексті спільних доль сусідніх слов'янських народів.

У Польщі та в Україні розроблено Державні стандарти загальної середньої освіти, які передбачають уведення інтегрованого курсу «Мистецтво», що об'єднує на дидактичних та методичних засадах різні види мистецтва, зокрема, музичне, хореографічне, образотворче, театральне. В основу обґрунтування змісту освітньої галузі та розробки навчальних програм для початкових та основних шкіл покладено принцип взаємозв'язку видів мистецтва, серед яких домінуючими залишаються музичне та образотворче. Такій підхід дає можливість розширити асоціативні уявлення учнів, поглибити зв'язок мистецтва з життям, що сприяє формуванню у школярів основ цілісної художньої картини світу.

Уведення Державних стандартів освіти започатковує можливість широкої багатоваріантності програм (регіональних та авторських), які повинні розроблятися на основі стандарту і враховувати регіональні особливості та можливості конкретної школи у викладанні цього циклу предметів.

Узагальнення результатів порівняльного дослідження дає підстави стверджувати, що до позитивних рис музичного виховання школярів у польських школах, які бажано запозичити, слід віднести: досвід інтегрованого навчання учнів молодших класів; уведення більшого обсягу годин, який визначено на предмет «Мистецтво» у навчальному плані основної школи; багатопрофільну підготовку вчителів мистецтва, які спроможні розробляти і проводити інтегровані уроки в школах і гімназіях.

На основі проведенного дослідження зроблено такі висновки:

1. Сучасний розвиток України та входження її у європейський соціокультурний простір зумовлюють необхідність проведення порівняльних досліджень, спрямованих на осмислення з нових методологічних позицій загальних та специфічних підходів до вирішення освітніх проблем в різних країнах світу. У дисертації вперше здійснено наукове узагальнення теорії і практики музичного виховання в основних школах Польщі (19802000 рр.) на тлі загальноєвропейських тенденцій розвитку шкільної музичної освіти та у порівнянні з аналогічними процесами в Україні. Вивчення досвіду організації шкільної загальної музичної освіти в країні, з якою нас єднала спільність історичного минулого, наукових досліджень учених і проблем, з якими вони зустрічаються в модернізації освіти, допоможе у формуванні стратегії подальшого вдосконалення вітчизняної системи музичного виховання дітей і молоді з урахуванням сучасних положень порівняльної педагогіки, сприятиме, впровадженню доцільних для українських шкіл інновацій у зміст музичної освіти школярів.

2. Ретроспективний аналіз наукових джерел показав, що з початку існування самостійної польської держави (1918 р.) музичне виховання дітей та молоді як складова частина загальної системи шкільної освіти було спрямоване на засвоєння учнями унікальних надбань людства у галузі музичного мистецтва, формування естетичних смаків і почуттів, моральних якостей школярів, розвиток духовного світу особистості.

У післявоєнний період здійснювалася модернізація системи музичного виховання школярів. Організація, зміст і форми навчання музики в основній школі грунтувалися на концепціях відомих в Європі вчених-музикознавців і композиторів (Е.Жак-Далькроза, Д.Кабалевського, І.Мурселла, К.Орфа та ін.), які адаптувалися відповідно до умов та національних традицій польських шкіл. На музичне виховання підростаючих поколінь значною мірою впливали ідеологічні та соціально-політичні чинники, що визначали функціонування соціалістичного суспільства Польської Народної Республіки.

3. У 80-х роках теорія і практика музичного виховання учнів основних шкіл досягла певних успіхів завдяки фундаментальним дослідженням польських вчених у галузі дидактики, теорії виховання та естетики (В.Оконь, Б.Суходольський, І.Войнар, Ф.Знанецький, Е.Ліпська, М.Пишходзинська, П.Шимановський та ін.). У цей період була розроблена нова концепція музичного виховання дітей та молоді, на засадах якої розроблялися навчальні програми, більшість шкільних підручників та методична література з музики. У концепції було визначено провідні цілі та зміст музичного виховання учнів загальноосвітніх шкіл, наголошено на необхідності використання різноманітних видів жанрів і стилів музичного мистецтва, в тому числі, національну польську музику, музичні твори інших народів світу (пісні, танці, інструментальні твори), класичну музику (різні напрями) та популярну музику. Одним із основних завдань навчання музики в основній школі в цей період вважався розвиток музичних здібностей, музикальності учнів та виховання у них сталого інтересу до музики, а також творчої, активної участі дітей і молоді в музичному житті свого регіону. Слід відзначити у 80-х роках плідну співпрацю шкіл з позашкільними закладами, музичними академіями, товариствами, осередками культури, участь учнівських колективів у фестивалях, конкурсах та олімпіадах. Широке використання масмедіа у поширенні музичного просвітництва (трансляція музики по радіо, показ по телебаченню виступів оркестрів, ансамблів, хорових і танцювальних колективів, професійних музикантів тощо).

4. Фундаментальні соціально-економічні реформи та демократизація всіх галузей суспільного життя у Польщі на початку 90-х років обумовили модернізацію системи шкільної освіти, зокрема, музичного виховання учнів усіх типів шкіл. Цей період характеризується зростанням самостійності педагогів у визначенні змісту музичного виховання учнів і зменшенням їхньої залежності від керівних органів освіти, індивідуалізацією навчання та підвищенням уваги до творчої активності учнів, активним впровадженням у педагогічну практику технічних засобів навчання (магнітофонів, телевізорів, комп'ютерів) та підвищення їх ролі у музичному вихованні дітей і молоді; посиленням уваги до використання регіонального матеріалу (народна музика і танці, фольклор) на уроках музики у ІVI-х класах основної школи. Проте, недостатня матеріально-технічна база частини шкіл, а, головне, брак висококваліфікованих учителів музики, особливо у сільських навчальних закладах, негативно позначилися на ефективності музичного виховання учнів.

5. Докорінні зміни у всіх сферах суспільного розвитку європейських країн наприкінці ХХ - початку ХХІ ст. зумовили модернізацію системи шкільної освіти з метою підвищення культурного рівня дітей і молоді. З огляду на це особливого значення набували навчальні предмети гуманітарно-естетичного циклу, які мають величезний духовно-творчий потенціал. Сучасна модель освіти в польських основних школах передбачає обов'язкову орієнтацію у викладанні предмета «Мистецтво» на всебічний розвиток особистості, формування у свідомості школярів цілісного образу світу, підготовку їх до духовно-творчої самореалізації.

6. Важливим елементом реформування польської освіти (1999 р.) є вдосконалення професійно-педагогічної підготовки вчителів музики. Останнім часом значно змінюються науково-методичні вимоги до його професійної діяльності, які стосуються організації навчально-виховного процесу на засадах раціонального врахування умов функціонування школи, інтегрованого навчання учнів у молодших класах, здійснення міжпредметних зв'язків музики з іншими навчальними дисциплінами у 4-6-х класах основної школи тощо. Сучасний учитель музики має широкі можливості для реалізації власних дидактичних і методичних стратегій, розробки авторських програм і технологій навчання на основі міжпредметних зв'язків у межах художньо-естетичного, гуманітарного та інших циклів.

7. Реформування початкової музичної освіти в польських школах ґрунтується на інтеграції навчання з різних предметів. Незважаючи на свої позитивні аспекти, концепція інтегрованого навчання в практиці роботи вчителів 13-х класів основних шкіл реалізується з певними труднощами, пов'язаними, насамперед, з тим, що більшість учителів, які тривалий час працюють у школі, не позбавлені стереотипів педагогічного мислення. Інтеграція змісту навчальних дисциплін у молодших класах передбачає поєднання музики з вивченням мови, з фізкультурою, природознавством та образотворчим мистецтвом. Однак, значна частина вчителів, які працюють у 1-3-х класах, не має достатньої фахової підготовки для викладання музики (володіння музичним інструментом, голосом тощо). Тому навчальні заклади, які здійснюють підготовку вчителів початкових класів, звертають більшу увагу на цей важливий компонент їхньої професійної діяльності.

Впровадження інтегрованого навчання в галузі мистецьких дисциплін в основних школах Польщі гальмується недостатньою кількістю концептуально значущих праць, які містять не лише нові факти та спостереження, а й узагальнення новаторського досвіду вчителів, науково обґрунтованої методичної літератури з інтегративних технологій. Фахова підготовка значної частини вчителів не повною мірою забезпечує інтегроване навчання музики та образотворчого мистецтва. Все це значно ускладнює вирішення завдань, поставлених у нових програмах з музики для основної школи.

8. Порівняльний аналіз тенденцій реформування музичного виховання учнів у загальноосвітніх школах України і Польщі виявив багато спільних рис, насамперед, у пошуках шляхів інтеграції видів мистецтв у школі, варіативності програм тощо. На відміну від українських учителів сучасні польські педагоги мають більшу самостійність в організації та виборі змісту музичного виховання школярів. Польські школи мають краще методичне забезпечення (науково-методичну літературу, спеціальні журнали, альтернативні програми тощо) і технічні засоби навчання, у першу чергу, аудіовізуальні та мультимедіальні. Однак освітні структури обох країн мають значний науково-педагогічний потенціал для подальшого вдосконалення навчально-виховного процесу з навчальної дисципліни «Мистецтво», складовою якої є музика.

9. Отримані результати дослідження дають підстави для формулювання ряду рекомендацій:

сприяти розвитку наукових і творчих контактів учених і педагогів України, Польщі та інших країн;

вивчати різні аспекти досвіду Польщі, насамперед щодо інтеграції мистецьких дисциплін у системі естетичного виховання учнів основних шкіл та підготовки вчителів мистецтва у польських навчальних закладах;

важливою проблемою в освітній галузі «Мистецтво», яку належить вирішити у найближчий час в Україні, є підготовка та перепідготовка педагогічних кадрів відповідно до нової структури та змісту освіти. Необхідно започаткувати підготовку вчителів мистецтва широкого профілю, спроможних викладати інтегровані курси, що поєднують музику, образотворче мистецтво та інші види мистецтв. Доцільність цього зумовлена не тільки тенденцією до інтеграції у викладанні мистецьких предметів, але й суто практичною потребою збільшенням навчального навантаження вчителів мистецьких дисциплін у загальноосвітніх школах.

Проведене дослідження не претендує на повне вирішення всіх аспектів проблеми музичного виховання учнів у польських школах. Перспективи подальшого дослідження вбачаємо у вивченні дидактичних аспектів музичної освіти у взаємозв'язку уроків і факультативних занять; впливу засобів музики та образотворчого мистецтва на формування особистісних якостей учнів 1-6-х класів основної школи; системи багатопрофільної підготовки вчителів мистецтва у вищих навчальних закладах Польщі.

Література

1. Вільчковська А.Е. Підготовка вчителя музики у Польщі // Науковий вісник Ужгородського національного університету: Соціальна робота. Вип.4. Ужгород. 2001. С.104-107.

2. Вільчковська А.Е. Музичне виховання учнів шкіл у світлі нової реформи освіти у Польщі // Наукові записки кафедри педагогіки ХДУ ім.В.Каразіна. Вип. VІ (№ 524). Харків: ХДУ, 2001. С.32-38.

3. Вільчковська А.Е. Реформування музичної освіти школярів у Польщі // Мистецтво та освіта. 2002. № 2 (24). С.46-49.

4. Вільчковська А.Е. Сучасна система музичного виховання учнів 1-3 класів основних шкіл Польщі // Збірник наукових праць Бердянського державного педагогічного інституту. Педагогічні науки. Бердянськ, 2002. Вип. 3. С.180-185.

5. Вільчковська А.Е. Використання культурної спадщини регіонів в музичному вихованні школярів Польщі // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка. Тернопіль. 2002. № 8. С.108-111.

6. Вільчковська А.Е. Музика в системі шкільної освіти у країнах Західної Європи // Мистецтво та освіта. 2003. № 2 (28). С. 19-22.

7. Wilczkowska A., Wilczkowski E., Swarkowska L. Wychowanie fizyczne w rodzinie dzieci w wieku 3-6 lat // Miedzynarodowe konferencja naukowа. Zdrowie: istota, diagnostyka i strategia zdrowotna. Radom. 2001. S.522-525.

8. Марек Е., Вільчковська А., Вільчковський Е. Застосування музики для профілактики і лікування захворювань у дітей та молоді // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка. Тернопіль. 2003. № 1. С. 124128.

9. Вильчковская А.Э. Интеграция в обучении музыке учащихся начальной школы в Польше // Актуальные проблемы педагогики и психологии детства. Тезисы докладов. Могилев. МГУ им. А.Кулешова. 2003. С. 103105.

10. Вільчковська А., Вільчковський Е., Пасічник В. Музикотерапія як засіб лікування і реабілітації // Концепція розвитку галузі фізичного виховання і спорту в Україні. Збірник наукових праць. Рівне. 2003. Вип.3, Част. 2. С. 1620.

11. Вільчковський Е., Пасічник В., Вільчковська А. Педагогічні ідеї Януша Корчака у вихованні дітей та молоді // Збірник наукових праць. Спец. випуск. Гуманістичні ідеї педагогічної спадщини Я.Корчака в ХХІ столітті. К.: Науковий світ. 2003. С. 2429.

Размещено на Allbest.ru