Розвиток архівної справи на Черкащині (1919-2000 рр.)

Важливе місце в діяльності облдержархіву в 1962-1971 рр. посідала участь у підготовці тому “Черкаська область” серії “Історія міст і сіл УРСР” Співробітники архіву переглянули 7 тис од зб. склали 21 тис тематичних карток виконали 29 тематичних запитів з історії 47-ми населених пунктів області написали 3 нариси прорецензували 15 нарисів видали 391 довідку

У 1980-х рр. в архівній справі розпочалися демократичні перетворення це виявилося передусім у переведенні на загальне зберігання частини засекречених документів Так у 1981 р у держархіві було створено комісії з визначенню ступеня таємності документів а у 1987 р - зі зняття обмеження і розширення доступу до документів. Після погодження з установами було знято гриф “Для службового користування” з 882 справ фондів органів влади та управління У 1980-і рр., крім виконання запитів, райміськархіви стали активно займатися іншими формами використання документів Протягом 1986-1990 рр. вони підготували 133 виставки документів 40 радіопередач 121 статтю провели 36 лекцій 465 шкільних уроків направили установам 120 ініціативних документальних інформацій Покращилася публікаторська діяльність архівів Було видано три збірники документів путівник по держархіву області архівна інформація активно використовувалася в місцевій періодиці радіомовлення лекції активніше стали проводитися шкільні уроки та бесіди

За роки незалежності України держархівом області виконано понад 58 тис запитів громадян та установ, видано значну кількість довідок генеалогічного характеру та про репресії 1930-х рр Документи держархіву області широко використовувались при підготовці “Книги Пам'яті” видання “Реабілітовані історією” хрестоматії “Духовна спадщина Черкаського краю” нарисів “До історії міста Черкаси” спогадів фронтовиків “Минуле згадують бійці” збірки документів “Голодомор 1932-1933 років на Черкащині”. Змінилася тематика виставок статей радіопередач що готувалися державними архівними установами Головна їх увага приділялася висвітленню “білих плям” історії краєзнавчій тематиці Підготовлено виставки статті лекції про Черкащину в роки Центральної Ради та УНР діяльність Черкаської міської думи “Умань купецьку” про голод 1932-1933 рр. на Черкащині історію церков м Черкас та Автокефальну церкву на Черкащині в 1920-і рр. про життя українців за межами країни історію Кам'янського цукрокомбінату який у 1994 р відзначив своє 150-річчя

Важливе значення мало проведення у 1988-2000 рр. роботи з розсекречування документів На загальне зберігання у 1988-1991 рр. було передано 304 фонди (2050 справ) і у 1994-2000 рр. - 14 фондів (695 справ) що значно активізувало увагу дослідників до цих маловідомих документів. Отже використання архівної інформації переважно відбувалося за усталеними формами, але кардинально змінилася тематика виявлення архівної інформації та проблематика досліджень.

У висновках наведено підсумки дослідження, які виносяться на захист:

1. Детальне вивчення регіональної історії архівної справи є обов'язковою умовою створення синтетичної фундаментальної праці з історії архівної справи в Україні. Дослідження особливостей становлення і розвитку архівної справи в регіонах України є важливим регіональним компонентом історичної науки, дієвим засобом громадського виховання та привернення уваги урядових структур до проблем архівістики, які потребують нагального вирішення.

Розвиток архівної справи на Черкащині в 1919-2000 рр. є практично не розробленою в українській історіографії проблемою. Всебічне вивчення регіональної історії архівів Черкащини розпочалося лише наприкінці XX ст. У зв'язку з нерозробленістю досліджуваної проблеми в історіографії архівознавства пріоритетне значення для вивчення розвитку архівної справи на Черкащині мали історичні джерела, виявлені дисертантом у Національній бібліотеці України ім. В.І. Вернадського, Національній парламентській бібліотеці, Державній історичній бібліотеці України, Науково-довідковій бібліотеці центральних державних архівів України, Черкаській науковій обласній бібліотеці.... та фондах ЦДАВО України, ЦДАГО України, державних архівах Вінницької, Київської, Кіровоградської, Черкаської областей. Актуалізована частина інформації джерельної бази представлена законодавчими і нормативними актами, організаційно-розпорядчими документами державних органів управління, матеріалами періодики, інструктивними та довідково-інформаційними матеріалами, довідковими виданнями; опублікованими збірниками документів. Неактуалізовану частину інформації джерельної бази складає інформація писемних джерел (всього ...ф., ...спр.). Загалом джерельна база є репрезентативною для вивчення історії становлення і розвитку архівної справи на Черкащині, створення мережі місцевих архівних установ; реконструкції основних напрямів діяльності архівів Черкащини, аналізу персонального внеску черкаських архівістів у розвиток архівної справи.

2. Становлення архівної справи на Черкащині відбувалося в складних умовах. Безперервна зміна влади в період створення Української держави нанесли істотних збитків архівним документам. Вони знищувалися під час військових подій, цінні - вивозилися до інших міст, використовувалися без належної експертизи як паперова сировина. На кінець XX ст. зусиллями працівників архівних установ Черкащини джерела минулого і сучасного багатовікової історії України зібрані в архівах, упорядковані на основі єдиних принципів і широко використовуються в інтересах розвитку краю. Сформовані архівні фонди становлять собою унікальну за своїм складом і змістом документальну спадщину, яка дозволяє дослідити різні періоди історії регіону.

3. Загалом у розвитку архівної справи на Черкащині можна умовно виокремити п'ять етапів, які в основному корелюють із загальним розвитком архівної справи в Україні: I - 1919-1938 рр. створення мережі архівних установ, становлення архівної справи; II - 1939-1942 рр. - посилення уваги до обліку і водночас обмеження доступу до документів; III - 1943-1953 рр. - повоєнна відбудова архівної справи; IV - 1954-1990 рр. - активізація комплектування державних архівів та використання архівної інформації, розвиток методичної роботи; V - 1991-2000 рр. -демократизація архівної справи, розроблення та запровадження нових підходів до використання архівної інформації, активізація науково-методичної роботи державних архівів.

4. Істотну роль у комплектуванні архівів Черкащини та популяризації архівної справи відіграли архівні кореспонденти, найактивнішим та найініціативнішим осередком яких на Черкащині був Уманський окрарх. Виявленню унікальних архівних документів прислужилися, зокрема архкори с Михайлівки Уманського р-ну Ю Куций, с Тальянок Бабанського р-ну Гоняний, м. Суботова на Чигиринщині С. Яременко. Уманські архкори ініціювали нові шляхи вдосконалення своєї діяльності: систематичне проведення нарад архкорів, пристосування друкованого органу ЦАУ УСРР - журналу “Радянський архів” для масового читача, ширшої публікації в ньому дописів архкорів

5. Основні напрями діяльності архівних установ Черкащини у 1919-2000 рр. узгоджувалися з завданнями, які стояли перед ними та залежали від змін у суспільно-політичному, науковому та культурному житті держави. Основним напрямом діяльності архівних установ Черкащини в 1919 - 1938 рр. було збирання архівних документів та організація їх зберігання. З переходом архівних установ у підпорядкування НКВС УРСР 1939 р. був значно обмежений доступ до архівної інформації, що справило вплив на діяльність архівів. У другій половині 1940 - першій половині 1950-х рр. черкаські архівісти займалися науково-технічним опрацюванням зібраних після Другої світової війни документів та комплектуванням документами ліквідованих установ. Важливими напрямами роботи було проведення організаційної роботи з поліпшення умов зберігання, систематизації та якісного упорядкування документів. У 1960-і рр. пріоритет у діяльності архівних установ належав роботам із перевірки наявності, ремонту і реставрації, експертизи цінності документів, обліку та відновлення згасаючих текстів, удосконаленню описів справ. Архівний відділ більше працював над забезпеченням своєчасного і якісного планування роботи держархівів, яке розглядалося як важливий організаційний захід. 1970-ті рр. пов'язані з активним комплектуванням облдержархіву, якому було надано нове приміщення. Важливе значення в напрямі забезпечення збереженості архівних документів мало створення зональної лабораторії мікрофільмування документів. У цей період активного розвитку набула методична та наукова робота архівів. Одним з основних напрямів діяльності державних архівів у 1990-х рр. було виконання робіт із забезпечення збереження документів. Систематична й планомірна діяльність черкаських архівістів уможливила формування багатої документальної бази з історії краю як джерела і гаранта неупередженого дослідження історії Черкащини.

6. На першому етапі комплектування архівів Черкащини відбувалося за рахунок документів ліквідованих установ, виявлених розпорошених документів (переважно родинних та церковних), Поряд із роботою працівників державних архівних установ, значно прислужилися збиранню документальної бази колекціонери та архівні кореспонденти. Документальна база партархіву щорічно поповнювалася не тільки документами, які надходили від партійних і комсомольських органів, але й за рахунок виявлення документів з історії регіону в інших архівних установах, та шляхом збирання спогадів учасників подій з історії регіону як джерел усної історії. Сформовані зі значними труднощами фонди архівів Черкащини зазнали значних збитків в роки Другої світової війни: повністю були знищені документи міських і районних архівів, Уманського філіалу, із 2072 фондів (289 189 справ) Черкаського філіалу облдержархіву загинуло 1628 фондів (277 714 справ), значні втрати мали відомчі архіви установ, підприємств, організацій області. Всього на Черкащині знищено 600 тис. справ за 1756 - 1936 рр. та весь довідковий апарат. Зі створенням Черкаської області (1954) і відповідно - Черкаського обласного архіву - розпочалася концентрація фондів. За територіальною належністю облдержархів і партархів отримали на зберігання документи від архівів Київської, Полтавської, Вінницької та Кіровоградської областей. Надання облдержархіву нового приміщення прискорило темпи його комплектування. Партархів структурно увійшов до складу держархіву із загальною кількістю 306 401 спр. На кінець XX ст. в державних архівних установах Черкащини зберігалося 1 315 509 справ (де? фондів? Документів?) (чи враховано музеї і бібліотеки).

7. Вирішення проблеми фізичного та інтелектуального доступу до архівної інформації впродовж XX ст. було пріоритетним завданням і функцією архівних установ Черкащини. Найскладнішим питанням фізичного доступу було забезпечення архівних установ приміщеннями для належного зберігання документів. Розміщення архівів у культових спорудах та непристосованих будівлях, відсутність умов для дотримання режимів зберігання, робочих приміщень для дослідників та архівістів загрожували втратою архівних документів. Значною подією в історії архівної справи на Черкащині було введення в експлуатацію спеціального приміщення облдержархіву. Поліпшенню умов зберігання документів сприяло створення у 1972 р. в облдержархіві зональної лабораторії з мікрофільмування документів.

Ідеологічна заангажованість діяльності архівних установ та зосередження на завданнях забезпечення збереженості архівних документів не сприяли розширенню інтелектуального доступу до архівної інформації. Розширенням доступу до архівної інформації та розгортанням наукових функцій архівів позначені 1950-ті рр. У 1960-х рр. щорічно удосконалювався довідковий апарат: було започатковано складання тематичного, систематичного та ін. каталогів і картотек. У 1970 р. складалися огляди фондів, збільшився обсяг науково-публікаторської діяльності, видано 6 буклетів та збірників документів, виконано велику роботу з підготовки тому “Історія міст і сіл УРСР. Черкаська область”.

Найпоширенішими формами використання архівної інформації впродовж всього досліджуваного періоду були організація виставок, видання збірників документів, підготовка документальних публікацій, проведення екскурсій, лекцій, уроків з експонуванням архівних документів, організація користування архівними документами через читальний зал. Кардинально протилежними були методологічні підходи до використання архівної інформації: ідеологічно орієнтовані - за радянської доби та науково-обгрунтовані й спрямовані на виховання національної свідомості - за сучасної доби.

8. Організація архівної справи на Черкащині великою мірою залежала від тих ентузіастів, які прийшли до керівництва архівними установами в перші роки діяльності архівних установ. Вагомий внесок у формування архівного фонду Черкащини зробили громадські діячі, колекціонери Д. Бочковському та О. Олександрову. Розбудові мережі архівних установ Черкащини прислужилися О. Олександров, Ф. Узембло, Якименко, С. Кононенко. Започаткування науково-дослідної та методичної роботи пов'язане з діяльністю С. Кононенко.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО У ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Некрополістичні матеріали у Державному архіві Черкаської області // Наукові записки. Зб. праць молодих вчених та аспірантів. - К., 2002. - Т. 9. - С. 191- 194.

2. Документи держархіву Черкаської області як джерельна база краєзнавчих досліджень // Студії з архівної справи та документознавства. - 2003. - Т. 9. - С. 129 - 133.

3. Мошногородищенський маєток графині Катерини Андріївни Балашевої// Пам'ятки. Археографічний щорічник. - Т. 4. - 2003. - С. 244 - 251.

4. З історії розвитку архівної справи на Черкащині // Студії з архівної справи та документознавства. - 2003. - Т. 10. - С. 8 - 12.

5. Охорона пам'яток історії та культури Чигиринщини в 20-х роках ХХ стаза документами Державного архіву Черкаської області // Архівознавство. Археографія. Джерелознавство. Міжвідомчий зб. наук. праць.- Вип. 6. - К., 2003. - С. 91 - 111.

6. Дендропарк “Софіївка” в дослідженнях Григорія Храбана//Г. Ю. Храбан. До 100 річчя з дня народження. Зб. статей та матеріалів. - Черкаси, 2002. - С. 31 - 42.

7. Архівна справа на Черкащині: історія та сучасність: Довідник / Упоряд.: Т.А. Клименко, І.А. Барильченко та ін. - Вип. 7. - Черкаси, 2003. - 131 с.

8. Комплектование фонда документов из личного, семейного и фамильного архивов Б.А. Вакка // Гербовед. - М., 2002. - № 6. - С. 79- 101 (у співавт.).

Размещено на Allbest.ru