Кочовики Південно-Східної Європи X - I пол. XIII ст. в українській і російській історіографії

Становлення, розвиток, занепад слов’янської держави Київська Русь за умов безпосереднього сусідства тюркомовних кочовиків. Репрезентація печенігів, торків, половців у писемних творах слов’ян. Стереотипи вивчення проблеми номадів в історичній літературі.

Рубрика История и исторические личности
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 30.09.2013
Размер файла 54,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

4. Мінєнкова Н.Є. До питання про зображення кочівників X-XIII ст. у працях російських істориків прихильників школи географічного детермінізму // Історичні і політологічні дослідження. - Донецьк. - 2002. - № 3/4 (11/12). - С. 28-32 (0,5 др. арк.).

5. Мінєнкова Н.Є. Кочівники X-XIII ст. степів півдня Східної Європи в історичній концепції М.І.Костомарова // Історичні і політологічні дослідження. - Донецьк. - 2003. - № 3/4 (15/16). - С. 8-13 (0,5 др. арк.).

6. Мінєнкова Н.Є. До проблеми дослідження старожитностей кочівників X-XIII ст. степів півдня Східної Європи (з середини XIX до 1917 р.) // Історичні і політологічні дослідження. - Донецьк. - 2003. - № 5/6 (17/18). - С. 5-10 (0,5 др. арк.).

Публікації доповідей на наукових конференціях

1. Миненкова Н.Е. Исследования В.А.Городцовым средневековых кочевнических древностей степей юга Восточной Европы // Збірник наукових праць Міжнародної студентської наукової конференції “Історія очима молодих дослідників”, - Донецьк: ДонДУ, 1999. - Т. 1. - С. 243-245 (0,3 др. арк.).

2. Миненкова Н.Е. Летописная традиция о печенегах, торках, половцах // Проблеми історії та археології України. Матеріали міжнародної конференції, присвяченої 10-річчю незалежності України. - Харків, 2001. - С. 105-106 (0,2 др. арк.).

3. Мінєнкова Н.Є. Літописна традиція про печенегів, торків, половців // Матеріали доповідей вузівської наукової конференції професорсько-викладацького складу по результатах науково-дослідної роботи. Історичні науки, політологія, міжнародні відносини і філософія. - Донецьк, ДонНУ, 2001. - С. 62-64 (0,2 др. акр).

4. Мінєнкова Н.Є. Російська історіографія XIX ст. про печенегів, торків, половців // Археологія та етнологія Східної Європи: матеріали і дослідження: Том. 3.: збірка наукових праць / Відп. Ред. О.В.Сминтина (ч. I), О.А.Прігарін (ч. II). - Одеса, 2002. - С. 174-175 (0,2 др. арк.).

АНОТАЦІЯ

Мінєнкова Н.Є. Кочовики Південно-Східної Європи X - I пол. XIII ст. в українській і російській історіографії. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.06 - історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни. - Донецький національний університет, Донецьк, 2005.

Дисертація є комплексним історіографічним дослідженням проблеми кочовиків Південно-Східної Європи X - I пол. XIII ст. Вперше донаукова традиція східних слов'ян у роботі розглядається як історіографічне джерело, що має певні історіографічні концепції. Завдяки цьому авторці вдалося продемонструвати походження окремих наукових стереотипів дореволюційної, радянської і сучасної історіографії про печенігів, торків, половців починаючи з донаукового періоду, коли авторами творів виступали не професійні вчені, а звичайні люди із світоглядом відповідної епохи.

З'ясовано, що дослідження історії, культури кочовиків Південно-Східної Європи X - I пол. XIII ст. в межах української і російської історіографії становило тривалий процес, якій пройшов етапи донаукового і наукового вивчення. Останній етап автором поділено на п'ять періодів. Зазначені етапи й періоди вивчення теми характеризуються трьома головними чинниками: загальним рівнем розвитку науки, соціальними, політичними умовами, методологічними парадигмами науковців. Автором показано, як за час дослідження збагачувались знання про номадів від перших фрагментарних відомостей про них у творах сучасників до концептуальної ідентифікації теми в межах сучасної вітчизняної та російської історіографії.

Ключові слова: кочовики, номади, Південна-Східна Європа, донаукова традиція, епічні твори, агіографічна література, наукові школи, історіографічні концепції, наукові стереотипи.

АНОТАЦИЯ

Миненкова Н.Е. Кочевники Юго-Восточной Европы X - I пол. XIII вв. в украинской и российской историографии. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.06 - историография, источниковедение и специальные исторические дисциплины. - Донецкий национальный университет, Донецк, 2005.

Диссертация является комплексным историографическим исследованием проблемы кочевников, хорошо известных из письменных источников восточных славян как печенеги, торки, половцы, которые в X - I пол. XIII ст. занимали степи Юго-Восточной Европы, постоянно контактируя с Киевской Русью. Взаимоотношения имели разнообразный характер от военных столкновений до мирных, особенно в приграничной зоне. Номады сыграли заметную роль в развитии государства, и сами попали под влияние Руси. Сведения об историческом и культурном прошлом кочевников Юго-Восточной Европы X - I пол. XIII вв. содержатся в донаучных памятниках восточных славян (летописях, эпосе, церковной литературе), исследованиях украинских и российских авторов дореволюционного периода, советской историографии, современных изысканиях отечественных и российских ученых.

В диссертации обоснован ряд положений, которые отличаются научной новиной. Донаучная традиция восточных славян рассматривается в качестве историографического источника, который содержит определенные историографические традиции. Благодаря этому автору удалось показать происхождение отдельных научных стереотипов дореволюционной, советской, современной историографии о кочевниках Юго-Восточной Европы X - I пол. XIII вв. из донаучного периода, когда создателями трактатов выступали не профессиональные ученые, а обычные люди, которым было присуще мировоззрение той эпохи, в которой они проживали.

В исследовании анализируется историографические концепции о номадах, разработанные дореволюционными украинскими и российскими учеными. При этом автор приходит к выводу, что в период первичного накопления научных знаний о кочевниках (XVIII - первая пол. XIX в.) изучением проблемы занимались только историки, а с середины XIX ст. проблема начинает разрабатываться и археологами. В научный оборот вводится новый вид источников: “каменные бабы”, погребальные памятники, инвентарь. В начале XX в. существенную роль в активизации работы по исследованию древностей поздних кочевников степей Юго-Восточной Европы сыграли XII и XIII археологические съезды, которые непосредственно были посвящены изучению “Половецкого поля”.

В историографии проблемы советского периода выделяется вклад историков, археологов в исследование темы: выход в свет фундаментальных монографий С.А.Плетневой и Г.А.Федорова-Давыдова, комплексное использование источников, тематическое расширение проблемы. В этой работе прослеживается как тенденция к стереотипам о номадах, общепринятые в советской науке, достоверность которых вызывала нарекания еще уже в период их создания. В диссертационной работе анализируются причины появления и длительного существования таких псевдонаучных догматов.

Изучения кочевников Юго-Восточной Европы X - I пол. XIII ст. в современной украинской и российской историография рассматривается в работе как период трансформации и концептуального оформления проблемы. Для современной отечественной и российской историографии отмечаются следующие тенденции: пересмотр определенных стереотипов о номадах, заполнение “белых пятен”, привлечение новых методов и методологий исследования и т.д. Отличительной особенностью украинской науки в вопросе изучения данной темы, по мнению автора, является ее большая разветвленность, и наоборот относительная централизация российской, которая унаследовала традиции советской науки в области кочевниковедения.

Доказано, что исследование истории, культуры кочевников Юго-Восточной Европы X - I пол. XIII вв. представляет длительный процесс, который охватывает два этапа: донаучного и научного изучения, последний подразделяется на пять периодов. Обозначенные этапы, периоды изучения темы выделены автором на основе трех факторов: общим уровнем развития науки, социальными и политическими условиями, методологическими парадигмами. Изучение проблемы прошло путь от фрагментарных сведений в трудах их современников до идентификации темы в рамках современной отечественной и российской историографии.

Ключевые слова: кочевники, номады, Юго-Восточная Европа, донаучная традиция, эпос, агиографическая литература, научные школы, историографические концепции, научные стереотипы.

SUMMARY

Minenkova N.E. The nomads of the South -East Europe in X and the first half of XIII century in the Ukrainian and Russian historiography. - Manuscript.

The Dissertation presented for a scientific candidate's degree in history by specialty 07.00.06. - historiography, source study and special historical discipline. - Donetsk National University, Donetsk, 2005.

The dissertation is a complex study of historiographic problem of the nomads of the South -East Europe in X and the first half of XIII century. For the first time the pre scientific tradition of the east Slavs in the works is considered as the historiographic source and it has the definite historiographic conceptions.

Thanking to this the author managed to demonstrate the extraction of detached scientific stereotypes of pre revolutionary, soviet and contemporary historiography about nomads (pechenegi, torki, polovtci) starting from the pre scientific period, when the authors of these works were not the professionals but the common people with their outlook of corresponded era. It was fixed that the investigation in history, culture of nomads of the South - East Europe in X and the first half of XIII century in the frame of Ukrainian and Russian historiography was embraced during the long period which had stages of the pre scientific and scientific education. The last period was divided for five periods by author.

These stages and periods of studying of the theme were characterized by three main factors: the general level of the scientific development, social, political conditions, and methodological paradigms. It was shown how for the period of investigation the knowledge about nomads from the first partial information about them in the works of contemporaries to conceptual identification of those in the limits of modern, native and Russian historiography.

Key words: nomads, of the South-East Europe, the pre scientific tradition, the epic literature, hagiographic literature, scientific schools, historiographic conceptions, scientific stereotypes.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Характеристика слов'ян Східної Європи в V-VIII ст., традиційний устрій життя. Особливості вивчення проблеми утворення держави у східних слов'ян. Причини утвердження християнства на Русі, специфіка доби нового періоду. Причини розпаду Староруської держави.

    реферат [24,7 K], добавлен 08.10.2010

  • Передумови утворення східнослов’янської держави. Об’єднання земель і племен східних слов’ян. Хрещення, соціально-економічний та державний лад Київської Русі. Розвиток Давньоруської держави за часів князювання Святослава. Розпад Київської держави.

    реферат [29,1 K], добавлен 23.11.2010

  • Вознесенський табір як археологічна пам’ятка. Історіографія вивчення та етнічна інтерпретація пам’ятки. Відносини слов’ян та тюркомовних кочовиків: формування каганських поминальних храмів, пеньківський ареал пам’яток, поминальний комплекс Куврата.

    реферат [512,4 K], добавлен 16.05.2012

  • Концепції походження держави Київська Русь та її назви. Перші князі, їх зовнішня та внутрішня політика. Розквіт Київської держави за часів Ярослава Мудрого. Державний лад, господарство, торгівля. Початки політичного розпаду держави. Володимир Мономах.

    реферат [57,9 K], добавлен 15.05.2008

  • Слов'яни як одна з найчисленніших груп давньоєвропейського населення, історичні пам'ятки та джерела, що засвідчують їх походження та етапи становлення. Свідчення про територію розселення слов'ян-венедів. Роль мовознавчої науки в вирішенні даної проблеми.

    реферат [19,7 K], добавлен 22.10.2010

  • Походження і розселення східнослов’янських племен, спосіб життя. Слов'яни та скандинави. Походження назви "Русь". Київська Русь, її ранньофеодальний характер та політичний розвиток. Загальна характеристика соціально-економічного розвитку Київської Русі.

    реферат [18,9 K], добавлен 21.02.2009

  • Історія та існуючі теорії походження слов'ян, етапи формування окремих груп слов'янських мов. Створення та перші правителі Київської Русі, становлення та завоювання нової держави. Процвітання металургійної промисловості та основні ремесла пращурів.

    реферат [19,5 K], добавлен 25.03.2010

  • Прабатьківщина слов’ян. Розселення слов’ян на землях сучасної Європи. Життя східних слов’ян: утворення поселень, розвиток ремесел, виникнення вірувань і традицій. Слов’янські племена: поляни, сіверяни, деревляни, уличі і тиверці, дуліби, хорвати.

    реферат [28,0 K], добавлен 05.11.2007

  • Передумови утворення східнослов’янської держави. Виникнення, становлення і розквіт Київської Русі. Об’єднання земель і племен східних слов’ян. Розвиток державності на Русі в першій половині Х ст. Процес розпаду Київської Русі.

    реферат [21,9 K], добавлен 13.09.2003

  • Слов'яни Східної Європи в V-VIII ст. Утворення Староруської держави, її внутрішня політика, функції та структура. Утвердження християнства на Русі. Язичницька релігія східних слов'ян до VIII-IX ст. Причини зміни релігії. Оборона староруських меж.

    реферат [30,9 K], добавлен 22.10.2010

  • Походження та історія хазарської народності. Виникнення Хазарського каганату. Особливості взаємодії Київської Русі і Хозарської держави. Вплив Хазарського каганату на сусідні держави та сусідні народності. Проблеми взаємовідносин хазар і слов’ян.

    курсовая работа [618,5 K], добавлен 13.06.2010

  • Поняття і роль трипільської культури. Аналіз норманської та антинорманської теорії походження держави Київська Русь. Основні риси та особливості трипільської культури. Походження слова "Русь". Вплив скандинавів на суспільство й культуру східних слов'ян.

    контрольная работа [24,7 K], добавлен 15.07.2010

  • Утворення Давньоруської держави. Походження слова "русь". Роль норманів у утворенні Русі. Київські князі Аскольд і Дір. Розвиток та розквіт Русі за часів Володимира Великого і Ярослава Мудрого. Суспільний устрій. Київська Русь на завершальному етапі.

    реферат [35,3 K], добавлен 02.12.2007

  • Запрошення новгородцями варягів на князювання. Характер державної влади в Київській Русі в середині Х століття. Причини хрещення Русі. Правління Володимира Мономаха. Події світової історії, епоха Великого переселення народів, зміни в житті слов'ян.

    шпаргалка [57,5 K], добавлен 26.04.2009

  • Дослідження основних рис общинної організації давньоруських слов'ян, її еволюції та соціальної структури суспільства ранньофеодальної держави Київська Русь. Причини диференціації суспільства: розвиток ремесла, торгівлі, воєнні заходи, збирання данини.

    курсовая работа [62,3 K], добавлен 13.06.2010

  • Передумови встановлення соціалізму в країнах західних і південних слов’ян, фактори, що визначили шлях розвитку в другій половині 40-х років. Роль комуністичної партії у виборі шляху розвитку Польщі, Чехословакії, Болгарії, Румунії, Угорщини, Югославії.

    курсовая работа [82,7 K], добавлен 26.12.2011

  • Степові кочовики на землях Надчорномор’я. Відомості про половців. Формальний привід для захоплення монголами половецьких земель. Походи на союзників половців у боротьбі з монголами. Культурний обмін та вплив на внутрішні процеси Київської держави.

    реферат [17,4 K], добавлен 16.05.2012

  • Самоусвідомлення давньоруського населення в період існування першої східнослов’янської держави ІХ-ХІІІ ст. Етновизначальні критерії рівнів самоназв тогочасних автохтонів: "слов’яни", "руси", городяни, мешканці земель-князівств, безетнічний сільський люд.

    статья [29,1 K], добавлен 17.08.2017

  • Історія двох великих етнополітичних об'єднань: східних слов'ян і Хозарського каганату. Аналіз особливостей початкового етапу слов’яно-кочівницьких стосунків. Взаємини східних слов’ян і Хозарського каганату (сер. VIII-IX ст.). Слов’яно-хозарські стосунки.

    курсовая работа [1,9 M], добавлен 07.05.2011

  • Виникнення Давньоруської держави – Київська Русь. Походження та розселення слов'ян. Правове становище населення. Цивільне, процесуальне та шлюбно–сімейне право, державний устрій (форма правління) Київської Русі. Кримінальне право за "Руською Правдою".

    презентация [2,9 M], добавлен 04.06.2016

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.