Внесок підприємців в освітньо-культурний розвиток України (остання третина ХІХ – початок ХХ ст.)

У четвертому розділі “Вплив підприємців на розвиток інфраструктури міст, мистецтва та культури в Україні”, який складається з двох взаємопов'язаних підрозділів, визначено роль промисловців і купців у формуванні художньої виразності зовнішнього вигляду багатьох українських міст, проаналізовано форми та напрямки їхньої діяльності у сфері культури.

У підрозділі 4.1 “Зміни в інфраструктурі міських центрів України в останній третині ХІХ - на початку ХХ ст. та внесок промисловців і купців в її розвиток” вивчено напрямки та форми діяльності підприємців із надання художньої виразності зовнішнього вигляду багатьом містам України та забезпечення їхньої соціальної інфраструктури.

В останній третині ХІХ - на початку ХХ ст. інтенсивне будівництво в містах України та розвиток їхньої інфраструктури було результатом об'єктивних передумов, які диктували необхідність зведення того чи іншого типу споруд. Розбудові міст сприяли такі фактори, як економічний, соціальний і культурно-освітній їхній розвиток, а також збільшення чисельності населення. Перший став причиною зведення багатьох споруд виробничого і комерційного характеру (підприємств, банків, бірж, торгових центрів, магазинів та ін.); другий - лікарень, притулків, особняків і багатоповерхових житлових будинків, каналізації, водогонів; третій - освітніх закладів, музеїв, клубів, церков, пам'ятників.

Найактивнішим прошарком суспільства в цьому процесі виявилися підприємці, які з кожним десятиліттям усе відчутніше відігравали важливу роль в усіх сферах міського життя. Загальний внесок промисловців та купців у розбудову українських міст був надзвичайно вагомий. Останні фінансували спорудження міських об'єктів не тільки з метою власних бізнесових потреб, а й для суспільного блага - освітніх, лікувальних, культурних, благодійних закладів, у цілому сприяли розширенню міської інфраструктури, особливо це стосувалося міст, тісно пов'язаних з їхньою підприємницькою діяльністю. Активність підприємців, спрямована на формування в містах фінансово-комерційних, готельно-розважальних центрів, спорудження житлових будинків й особняків, закладів щодо вирішення нагальних проблем збіднілого населення, підвищення освітнього рівня співвітчизників, задоволення їхніх духовно-культурних потреб, стала важливим фактором у наданні художньої виразності зовнішнього вигляду багатьох міст України та забезпеченні їхньої соціальної інфраструктури.

У підрозділі 4.2 “Мистецтво і культура під патронатом підприємців України” показано відомих вітчизняних промисловців як колекціонерів творів мистецтва і старожитностей, простежено їхній внесок у розвиток музейної справи в Україні, у підтримку митців, у появу культурно-мистецьких і релігійних закладів та ін.

Вивчаючи внесок таких відомих представників торгово-промислового прошарку, як родини Симиренків, Терещенків, Ханенків, Харитоненків, О.М. Поль, Г.Г. Маразлі, С.В. Кульженко та інших в розвиток культури і мистецтва, без сумніву, можна сказати, що вони посіли гідне місце серед відомих діячів, які сприяли розвитку вітчизняної культури, популяризації кращих зразків світового мистецтва. Особливо вихідці з купецького стану, посівши найвищі сходинки в ієрархічній структурі суспільства та досягнувши вершин фінансового процвітання, прилучилися до традиційних занять представників аристократичного світу: меценатства та колекціонування творів мистецтва і старожитностей. З роками спонукувана власними мистецько-естетичними запитами та деякою мірою й прагматичними мотивами, ця їхня діяльність набула широкого розмаху і суспільного значення. Терещенки, Ханенки, Харитоненки, О.М. Поль, Г.Г. Маразлі та інші не тільки колекціонували твори вітчизняного і зарубіжного мистецтва, старожитності, книги, а й створювали власні музеї, галереї і бібліотеки, що вже за їхнього життя або після стали загальним надбанням. Купуючи картини живопису, вони тим самим підтримували художників матеріально і стимулювали подальшу їхню мистецьку діяльність. Терещенки, Ханенки та О.М. Поль зібрали неоціненні колекції мистецтва й старожитностей, що ввійшли до найкращих вітчизняних музеїв і стали їхньою гордістю. Це насамперед Музей мистецтв ім. Богдана та Варвари Ханенків, Київський музей російського мистецтва, Національний художній музей України, Дніпропетровський історичний музей ім. Д.І. Яворницького. Таким чином, деякі підприємці активно сприяли розвиткові музейної справи в Україні.

Підтримували вони матеріально й талановиту молодь, вносили свою частку в спорудження релігійних храмів і будували їх, надавали кошти на встановлення пам'ятників не тільки російським державним діячам, а й відомим українцям. Тим самим окремі підприємці в окреслений період зробили значний внесок у розвиток мистецтва, духовності й культури України. Своєю меценатською діяльністю вони засвідчили розуміння високого призначення мистецтва та культури в житті суспільства.

Внаслідок дослідження дисертантка дійшла таких висновків:

- соціокультурна діяльність підприємців на українських землях в ХІХ - на початку ХХ ст. лише в останні півтора десятиліття привернула увагу науковців. Проте вона досліджувалася фрагментарно, тільки в окремих її напрямках і аспектах. Наявні архівні та опубліковані джерела дали автору змогу повною мірою здійснити узагальнюючий аналіз діяльності підприємців у сфері освіти й культури;

- розвиток капіталізму в Україні, зумовлений реформами 1860-1870-х рр., висунув на арену економічного і суспільного життя підприємницький прошарок, який рекрутувався з представників різних соціальних станів - від дворянина до колишнього кріпосного. Вони активно заявили про себе у становленні цукрової, вугільної, залізорудної, металургійної, машинобудівної галузей промисловості, у спорудженні залізниць, у розвитку торгівлі й банківської справи, в перебудові сільського господарства на капіталістичних засадах. Найбільший вплив серед вітчизняних підприємців мали цукрозаводчики і гірничопромисловці;

- хоча в Україні до 1917 р. не встиг сформуватися стійкий середній прошарок капіталістів, все ж із посиленням економічного становища багато з них спрямували свої зусилля, насамперед через благодійність, на участь у роботі органів місцевого самоврядування, у соціальну й культурно-освітню сфери життя суспільства. Розміри пожертв промисловців і купців залежали від їхніх матеріальних можливостей, рівня освіченості, суспільного становища, ставлення до релігії, загальної фінансово-економічної кон'юнктури, ступеня організованості в межах галузі та країни. Громадська активність підприємців стимулювалася урядовими структурами з метою підвищення їхнього соціального статусу і престижу через надання звань і чинів, нагородження орденами, особистою зацікавленістю у створенні стабільного соціального середовища для розширення власного бізнесу, самоутвердженням у суспільстві, спиралася на релігійний чинник, благодійність розумілася ними як важливий громадянський обов'язок;

- економічний розвиток українських земель, поява нових галузей промисловості, потреба в грамотних робітниках і фахівцях диктували необхідність прискореного розвитку загальної і спеціальної освіти, великих капіталовкладень у розвиток мережі її закладів. Серед засновників нових навчальних закладів поряд із державою та органами місцевого самоврядування досить рельєфно вирізнялися промисловці цукрової, гірничодобувної і металургійної галузей, купці та їхні представницькі об'єднання. В окреслений період вони надавали кошти всім видам і типам навчальних закладів, будучи зацікавленими в підвищенні як професійного, так і загальноосвітнього та культурного рівня народу;

- промисловці й купці будували за власний кошт приміщення училищ і гімназій, як почесні попечителі робили пожертви на їхнє утримання, надавали земельні ділянки та інші матеріальні цінності в розпорядження органів місцевого самоврядування, опікувалися учнями, сприяли проведенню серед робітництва культурно-освітньої роботи та ін. Вагомий внесок промисловців у розвиток мережі ремісничих і технічних навчальних закладів, які давали початкову і середню фахову освіту, тісно пов'язану з промисловістю. Особливу увагу підприємці, насамперед в першу чергу це стосувалося купців та їхніх товариств, приділяли розвитку комерційної освіти, заклади якої майже повністю створювалися й утримувалися завдяки їхній ініціативі. Промисловці виступали піонерами у влаштуванні професійних навчальних закладів із підготовки фахівців для нових галузей промисловості. Деякі заможні промисловці, насамперед представники родин цукрозаводчиків Терещенків і Харитоненків, опікувалися та навіть були засновниками освітніх закладів, які готували кадри для культурно-мистецької сфери та військових потреб. Водночас підприємці фінансово підтримували університети та їхніх студентів, разом із представниками наукової і технічної інтелігенції активно сприяли створенню кількох вищих спеціальних навчальних закладів;

- в останній третині ХІХ - на початку ХХ ст. найактивнішим прошарком суспільства, який стимулював інтенсивне будівництво в містах України та сприяв розвитку їхньої інфраструктури, були підприємці. Вони фінансували спорудження міських об'єктів не тільки з метою власних бізнесових потреб, а й для суспільного добробуту. Діяльність промисловців і купців, спрямована на створення комерційно-фінансових, готельно-розважальних центрів, спорудження житлових будинків й особняків, закладів щодо задоволення нагальних проблем збіднілого населення, підвищення освітнього й духовно-культурного рівня співвітчизників, стала важливим фактором формування художньої виразності зовнішнього вигляду багатьох міст України та забезпечення їхньої соціальної інфраструктури;

- вивчаючи внесок відомих представників ділового світу в розвиток культури і мистецтва через меценатство й колекціонування творів мистецтва та старожитностей, слід зазначити, що вони посіли гідне місце серед відомих діячів, які сприяли популяризації досягнень та подальшому розвитку культури й духовності. Спонукувана власними мистецько-естетичними запитами та деякою мірою й прагматичними мотивами, така їхня діяльність набула широкого розмаху і суспільного значення. Створені підприємцями музеї, галереї, бібліотеки вже за їхнього життя або після стали загальним надбанням;

- промисловці й купці вносили свою частку в спорудження релігійних храмів і повністю будували їх, опікувалися талановитими митцями. Зокрема, купуючи їхні картини, вони підтримували художників матеріально та стимулювали подальшу їхню творчу діяльність. Тим самим окремі підприємці у досліджуваний період зробили значний внесок у розвиток мистецтва, духовності й культури України. Своєю меценатською діяльністю вони засвідчили розуміння високого призначення мистецтва та культури в житті суспільства.

Основний зміст дисертації викладено у таких публікаціях автора

1. Ніколаєва Т.М. Роль підприємців України в розвитку професійної освіти (остання третина ХІХ - початок ХХ ст.) // Український історичний журнал. - 2005. - № 1. - С. 82-96.(1,2 друк. арк.).

2. Ніколаєва Т.М. Вплив підприємців на розвиток інфраструктури міських центрів України в останній третині ХІХ - на початку ХХ ст. // Проблеми історії України ХІХ - початку ХХ ст.: Вип. VІІI. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2004. - C. 186-202. (1,0 друк. арк.).

3. Ніколаєва Т.М. Участь підприємців України в розширенні мережі початкових і середніх загальноосвітніх закладів у другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. // Історія України: маловідомі імена, події, факти: Зб. наук. праць. - Вип. 29. - К.: Ін-т історії України, 2004. - С. 75-89. (1,2 друк. арк.).

4. Ніколаєва Т.М. Вища школа під опікою торгово-промислового класу України (друга половина ХІХ - початок ХХ ст.) // Вісник Донецького національного університету. - Історія. - Вип. 1. - 2005. - С. 40-52.(1,0 друк. арк.).

5. Ніколаєва Т.М. Європейський вибір української культури в кінці ХІХ - на початку ХХ ст. // Перше засідання Всеукраїнського круглого столу - “Сарбеєвські читання”, 30 січня 2003 р. - К.: Ін-т історії України, 2003. - С. 98-99.

6. Ніколаєва Т.М. Родина Ханенків як меценат музейної справи. //П'ятнадцята наукова сесія осередку наукового товариства ім. Шевченка у Черкасах: Матеріали доповідей на засіданнях секцій і комісій, 10-27 березня 2004 р. - Ч. - 2004. - С. 57 - 60.

Анотація

Ніколаєва Т.М. Внесок підприємців в освітньо-культурний розвиток України (остання третина ХІХ - початок ХХ ст.). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук зі спеціальності 07.00.01 - історія України. - Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького. - Черкаси, 2005.

Дисертацію присвячено дослідженню діяльності підприємців та їхніх представницьких об'єднань на українських землях в останній третині ХІХ - на початку ХХ ст. у сфері освіти й культури. Розглянуто умови, в яких відбувалося формування підприємницького прошарку, чинники, які сприяли його активній участі в громадській діяльності, насамперед благодійності. Проаналізовано організаційні й фінансові заходи промисловців і купців, їхній внесок у розширення мережі початкових, середніх загальноосвітніх навчальних закладів, ремісничих, технічних і комерційних училищ. Висвітлено роль підприємців України у розвитку міської інфраструктури, передусім фінансово-комерційного і соціального спрямування. Розглянуто меценатську діяльність і колекціонування творів мистецтва окремими підприємцями, показано їхній вагомий внесок у культурну й духовну спадщину України.

Ключові слова: підприємці, купецьке товариство, благодійність, меценатство, освіта, культура, навчальний заклад, містобудування, музей.

Аннотация

Николаева Т.М. Вклад предпринимателей в развитие образования и культуры Украины (последняя треть ХІХ - начало ХХ в.). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.01 - история Украины. - Черкасский национальный университет имени Богдана Хмельницкого. - Черкассы, 2005.

Диссертация посвящена исследованию деятельности предпринимателей, их профессиональных и представительских объединений на украинских землях в последней трети XIX - в начале XX ст. в сфере просвещения и культуры. В работе проанализированы историография проблемы, её первоисточники. Значительное внимание уделено рассмотрению условий, в которых происходило формирование предпринимательской прослойки, общественных и моральных факторов, которые побуждали и стимулировали промышленников и купцов к активной общественной деятельности, в первую очередь в области образования.

На основе анализа первоисточников подробно реконструируется их организационное и финансовое содействие в становлении и развитии системы начального и среднего общего, ремесленно-профессионального, технического и особенно коммерческого образования. Значительное внимание уделено влиянию делового мира на морально-духовное и интеллектуальное состояние общества того времени, его роли в открытии в Украине в конце ХІХ - в начале ХХ вв. нескольких специальных высших учебных заведений, в поддержке жизнедеятельности культурно-просветительских филантропических организаций, обществ помощи нуждающимся учащимся и студентам. В частности, благодаря предпринимателям на большинстве крупных предприятий в начале ХХ в. работали народные училища для детей рабочих. Хозяева оказывали финансовую поддержку многим городским и сельским начальным школам, гимназиям, реальным училищам. Благодаря организационным и финансовым усилиям купеческих обществ, биржевых комитетов, отдельных купцов и промышленников в наибольших городах Украины в начале ХХ в. сложилась система коммерческого образования, которая включала соответствующие училища, школы и классы, были открыты киевские Политехнический и Коммерческий, екатеринославский Горный, харьковский Коммерческий институты.

В работе раскрыта роль промышленников и коммерсантов Украины в развитии городской инфраструктуры в указанный период, особенно финансово-коммерческого и социального направления. Благодаря их активной деятельности в этом направлении кварталы украинских городов украсились банками, биржами, офисами, коммерческими клубами, универсамами, отелями, частными домами, больницами, приютами, учебными заведениями, музеями, библиотеками, церквями, которые до сих пор определяют лицо центральных районов многих городов.

В диссертации также анализируется меценатская деятельность и коллекционирование произведений искусства отдельными представителями предпринимательской прослойки, их значительный вклад в культурное и духовное наследие Украины: становление и развитие известных музеев, библиотек, церковное и монументальное зодчество. Своей меценатской деятельностью они засвидетельствовали осознание высокого предназначения искусства и культуры в жизни общества.

Ключевые слова: предприниматели, купеческое общество, благотворительность, меценатство, образование, культура, учебное заведение, градостроение, музей.

Annotation

Nikolaeva T.M. Contribution of industrialists to educational and cultural development of Ukraine (the last third of XIX - beginning of XX century) - Manuscript.

Dissertation on getting scientific degree of Candidate of Historical Sciences for the specialty 07.00.01 - History of Ukraine. - Cherkasy Bogdan Khmelnitsky National University. - Cherkasy, 2005.

The dissertation is dedicated to investigation of industrialist's activity and their representative units on Ukrainian land in the last third of XIX - beginning of XX century in the sphere of education and culture. There were examined the conditions of manufacture's section formation, factors that influenced on its participation in civil activity, especially in charity.

The organizational and financial undertakings of industrialists and merchants were analyzed, their contribution in the process of widening the system of elementary and secondary school, mechanical, technical and commercial colleges.

It was covered the role of industrialists of Ukraine in development of municipal infrastructure, especially of financial and commercial directions. It was covered a patronage activity and collecting of masterpieces by individual industrialists, was showed their great contribution to cultural and spiritual heritage of Ukraine.

Key words: industrialists, merchant society, charity, patronage activity, education, culture, educational institution, town-planning, museum.

Размещено на Allbest.ru