Размещено на http://www.allbest.ru/

Харкiвський нацiональний унiверситет ім. В.Н. Каразiна

ЛАТИШЕВА Олена Володимирівна

УДК 94:[37+008](477.75)“1991/2001”

ВІДРОДЖЕННЯ ОСВІТИ ТА КУЛЬТУРИ КРИМСЬКИХ ТАТАР НА ЕТАПІ СТАНОВЛЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ (1991-2001 рр.)

07.00.01 - Історія України

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук

Харкiв - 2004р.

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Кримському науковому центрі (м. Сімферополь) Національної Академії наук України та Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: - доктор історичних наук, професор Ганкевич Віктор Юрійович, Таврійський національний університет ім. В.І.Вернадського, професор кафедри історії України та допоміжних історичних дисциплін.

Офіційні опоненти: - доктор історичних наук, професор Греченко Володимир Анатолійович, Національний університет внутрішніх справ, начальник кафедри історії державності України;

- кандидат історичних наук, доцент Хаялі Рустем Ізетович, Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України, науковий співробітник.

Провідна установа: - Донецький національний університет (кафедра історії України), Міністерство освіти і науки України, м. Донецьк.

Захист відбудеться 22 жовтня 2004 р. о 1630 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.051.10 Харкiвського національного університету ім. В.Н. Каразiна за адресою: 61077, м. Харків, площа Свободи, 4, аудиторія IV - 65.

З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського нацiонального університету ім. В.Н. Каразiна (61077, м. Харків, пл. Свободи, 4).

Автореферат розісланий 17 вересня 2004 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Пугач Є.П.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У період становлення незалежної Української держави, в Автономній Республіці Крим відбувається відновлення всіх сфер громадського життя. Ці процеси пов'язані також з поверненням і облаштуванням раніше депортованих громадян, зокрема кримських татар.

Одним із нагальних завдань облаштування кримських татар в Україні є відродження освіти та культури. Мається на увазі відродження кримськотатарської школи, бібліотечної справи, засобів масової інформації та видавництва, театрального й музично-танцювального мистецтва, музейної справи. Не викликає сумнівів той факт, що відродження системи освіти рідною мовою, національної культури є вирішальним чинником на шляху інтеграції кримських татар в українське суспільство. Одночасно культурна інтеграція кримських татар в українське суспільство - це поліфункціональна науково-теоретична проблема.

У цьому процесі значна роль належить державним органам влади всіх рівнів, а також громадським організаціям, об'єднанням і творчим колективам. Дослідницька робота й систематизація наявного досвіду державної політики та ролі громадських і міжнародних організацій дасть можливість підбити підсумки виконаної роботи, виявити недоліки, скорегувати програму взаємодії різних структур у розв'язанні наболілих проблем, пов'язаних із відродженням освіти, культури й мистецтва кримських татар. Таким чином, викладена вище проблема є актуальною і свідчить про необхідність наукового вивчення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в межах наукової теми лабораторії з вивчення історії кримських татар Кримського наукового центру Національної Академії Наук України та Міністерства освіти і науки України - "Кримські татари у поліетнічному оточенні та у контексті розвитку мусульманської спільності народів" (номер держреєстрації 0103U004567).

Об'єкт дослідження - вивчення інтеграції репатрійованих кримських татар в сучасне українське суспільство.

Предмет дослідження - процес відродження освіти та культури кримських татар на сучасному етапі.

Хронологічні рамки дисертаційного дослідження охоплюють період з 1991 р. по 2001 р., тобто перше десятиліття незалежної України.

Територіальні рамки дослідження - в межах Автономної республіки Крим.

Метою дисертаційного дослідження є вивчення досвіду державних органів влади України, Автономної республіки Крим, громадських і міжнародних організацій у реалізації політики щодо формування системи установ освіти, культури та мистецтва кримських татар.

Для досягнення мети у роботі поставлені такі завдання:

- проаналізувати діяльність центральних державних органів влади України й заходи органів влади Автономної республіки Крим у реалізації програм, спрямованих на становлення й відродження освіти та культури кримських татар на сучасному етапі;

- висвітлити участь кримськотатарських громадських та міжнародних організацій у питанні відродження освіти рідною мовою та розвитку національної культури;

- визначити шляхи оптимізації у спільній діяльності державних і громадських та міжнародних організацій в освітній і культурній політиці щодо кримських татар;

- дослідити процес становлення та перспективи розвитку дошкільної, середньої та вищої освіти, науки й підготовки кадрів вищої кваліфікації з числа кримських татар;

- узагальнити накопичений досвід у відродженні й розвитку бібліотечної мережі, засобів масової інформації рідною мовою, видавничої справи й сучасної кримськотатарської літератури;

- показати відродження кримськотатарського сценічного мистецтва, формування професійних музично-танцювальних колективів, музейної справи й живопису;

- висвітлити роль національної культури кримських татар у формуванні міжетнічної злагоди та діалогу культур в Автономній республіці Крим;

- на підставі одержаних результатів визначити шляхи оптимального розвитку освіти й культури кримських татар у найближчій перспективі.

Наукова новизна. У дисертаційному дослідженні:

на широкому історичному тлі вперше аналізуються заходи Президента України, органів законодавчої і виконавчої влади України, Автономної республіки Крим, різних громадських об'єднань, міжнародних організацій, творчої інтелігенції щодо створення умов для відродження освіти та культури кримськотатарського народу в українському суспільстві;

вперше здійснюється комплексний аналіз діяльності державних органів влади України й Автономної республіки Крим, громадських і міжнародних організацій, творчих колективів у відродженні освіти та культури кримських татар на сучасному етапі;

особлива увага приділяється складному й багатоаспектному процесу становлення системи освіти рідною мовою, навчанню кримськотатарської молоді в спеціальних і вищих навчальних закладах України;

досліджено формування мережі дошкільних, шкільних та позашкільних установ; підготовку науково-педагогічних кадрів;

- визначено шляхи формування мережі кримськотатарських бібліотек, засобів масової інформації рідною мовою, видавничої справи й розвитку літератури, музейної справи та живопису, відродження професійного театрального й музично-танцювального мистецтва;

- пропонуються практичні рекомендації з оптимізації державної політики й діяльності громадських організацій в етнокультурній сфері кримських татар.

Практичне значення дисертаційного дослідження полягає в тому, що його висновки можуть бути використані державними органами та громадськими організаціями для розробки стратегічних планів і здійснення національної політики, формування толерантного поліетнічного суспільства і створення умов для діалогу культур у Криму; результати та матеріали дисертаційного дослідження можуть бути використані при написанні наукових праць із сучасної історії України, у лекційній, краєзнавчій та пропагандистській роботі.

Апробація результатів дослідження. Матеріали дисертаційного дослідження пройшли апробацію на регіональній конференції, присвяченій 130-річчю з дня відкриття Сімферопольської татарської вчительської школи "Естафета поколінь" (Сімферополь, 21-22 листопада 2002 р.), щорічних наукових конференціях в Кримському державному інженерно-педагогічному університеті, на XVII Сходознавчих читаннях А.Кримського, в Інституті сходознавства НАН України (Київ, 4-5 червня 2003 р.). Результати дисертаційного дослідження опубліковані у шести статтях, з них чотири у фахових виданнях.

Структура дисертації зумовлена метою й завданнями дослідження. Вона складається зі вступу, п'яти розділів, висновків, посилань, списку використаних джерел та літератури, додатків. Загальний обсяг дисертації складає 268 сторінок, із них 173 - основного тексту, список джерел та літератури нараховує 270 бібліографічних позицій.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано вибір теми, її актуальність, розкрито об'єкт, предмет, мету та завдання роботи, окреслено хронологічні й територіальні межі, визначено методологію, наукову новизну і практичне значення одержаних результатів, вказано на апробацію роботи.

У першому розділі - "Історіографія й джерельна база. Методика дослідження" - аналізується стан історіографічної розробки проблеми і джерельна база та методика дослідження.

Проблема відродження освіти та культури кримськотатарського народу на сучасному етапі перебуває в полі зору істориків, політологів, соціологів і культурологів. Так, у монографіях М.Н. Губогло Губогло М. Н., Червонная С. М. Крымскотатарское национальное движение. - М., 1992. Т. 1-4. , С.М. Червонної Червонная С. М. Проблемы возвращения и интеграции крымских татар в Крыму: 1990-е годы. - М., 1997. досліджуються питання репатріації кримськотатарського народу, його економічної, соціальної та політичної реабілітації, заходи державних органів влади України й Криму в період 1994-1997 рр.

У дослідженнях авторського колективу Б.Л. Фіногєєва, Е.М. Люманова і Г.Д. Боднера Финогеев Б. Л., Люманов Э. М., Боднер Г. Д. Проблемы занятости крымскотатарского населения Крыма (аналитический обзор). - Симферополь, 1994. розглядаються проблеми працевлаштування репатріантів у різних галузях економіки Криму, їх освітній і професійно-кваліфікаційний склад. Узагальнюються теоретичні й практичні питання використання інтелектуальної праці, реалізації наукового й освітнього потенціалу репатріантів згідно з новими сформованими умовами. Авторами даються рекомендації з використання інтелектуального досвіду й наукового потенціалу раніше депортованих громадян.

Автори О.А. Габрієлян, В.П. Петров Габриелян О.А., Петров В.П. Крым. Депортированные граждане: обустройство и социальная адаптация. - Симферополь, 1997. , у своїй праці висвітлюють роль державних органів влади у вирішенні облаштованості будівництва житла, створення інфраструктури для депортованих громадян. Разом із цими питаннями звертається увага на динаміку розселення кримських татар в Криму, релігійну ситуацію в середовищі репатріантів, роль кримськотатарського національного руху на сучасному етапі. Проте не повною мірою висвітлена роль державних органів влади в розв'язанні проблем освіти, культури, участь громадських організацій кримських татар у соціально-культурній адаптації.

Економічним питанням адаптації й інтеграції депортованих громадян із економічної точки зору присвячена монографія Б.Л. Фіногєєва Финогеев Б. Л. Крымские татары, немцы, греки, армяне, болгары: национальное мастерство и его влияние на экономическое развитие Крыма. - Симферополь, 1997., у якій проведено короткий екскурс в історію етнічних груп, розвиток традиційних видів ремесла в першій половині ХХ ст. Окремо розглядаються заняття репатріантів, передумови використання традиційних національних ремесел із залученням наявних трудових ресурсів.

Опубліковані результати та матеріали соціологічних досліджень у монографії І. Прибиткової Прибыткова И. Влияние института гражданства на процессы возвращения и обустройства ранее депортированных народов и лиц в Крыму. - К., 1997. дають можливість висвітлити становище, що склалося в етнокультурній сфері, освіті кримських татар у 1990-ті рр., вказують на шляхи розв'язання питань, намічають перспективу їх розвитку.

Дослідження таких авторів, як Р.І.Ільясова Ильясов Р. И. Крымские татары: краткий обзор прошлого и анализ социально-экономического положения настоящего. - Симферополь, 1999., Е. Гафарова Гафаров Э. На рубеже веков (социально-экономические проблемы обустройства и адаптации крымскотатарского народа в Автономной Республике Крым). - Симферополь, 2001. та інших, присвячені вивченню історії депортації населення Криму в роки Другої світової війни, а також їхньому поверненню й соціально-економічній облаштованості, інтеграції в галузі культури й освіти репатріантів на сучасному етапі.

Треба також згадати статті, публікації, брошури І.А. Заатова Заатов И. А. ХХ асырда къырымтатар тасвирий ве манзаралы-амелий санаты: мейдангъа келюви, инкишафы, эврими, земаневий алы / Кримськотатарське образотворче і декоративно-прикладне мистецтво ХХ ст. (Генезис, еволюція, сучасний стан). - Сімферополь, 2002., Н.К. Куршутова Куршутов Н. К. К истории воссоздания библиотеки им. И. Гаспринского // II Таврические научные чтения, посвященные 80-летию Центрального музея Тавриды, г. Симферополь, 25 мая 2001 г. - Симферополь, 2002., С.Каджаметова Каджаметова С. Наша цель - поликультурное общество // Оджакъ. - 1999. - № 1., що появилися останнім часом. Одні з них характеризують становлення й розвиток бібліотечної справи, інші - стан освіти, музейної справи, діяльність міжнародного фонду "Відродження".

Статті Л.С. Оказа, Ш. Юнусова Оказ Л. С. Овладение крымскотатарским языком в онтогенезе как психолингвистическая проблема // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. - Т. 15 (54). № 1. Филология. - Симферополь, 2002; Юнусов Ш. Современный крымскотатарский язык и перспективы его развития // Культура народов Причерноморья. - 2002. - № 27. - С. - 315 - 318. дають можливість зрозуміти проблему відродження мови й літератури в умовах повернення кримських татар на батьківщину.

Історіографічний аналіз літератури показує, що у дослідженнях не висвітлені всі аспекти проблеми. Обмеженість джерел не дала можливості показати процес становлення освіти й розвитку культури в усій його складності й суперечливості. Освітні та культурні процеси, що відбуваються в кримськотатарському середовищі, розглядалися на тлі питань облаштованості, працевлаштування, вирішення інших нагальних соціальних завдань. При цьому авторам не завжди вдавалося зробити правильні висновки й тим більше визначити шляхи розвитку на основі діалогу між державними органами влади та громадськими організаціями. Автори досліджень не прагнули підійти до цієї проблеми на підставі комплексного вивчення, аналізу і висвітлення. Отже, комплексного дослідження нашої проблеми не було зроблено.

Для комплексного дослідження проблеми були використані різноманітні джерела. Серед них необхідно виділити закони Верховної Ради України, укази, доручення Президента України, постанови й рішення Кабінету Міністрів України з концептуальної розробки й практичної реалізації етнокультурної політики в регіоні, вирішення актуальних питань щодо задоволення нагальних потреб в освіті й культурі кримських татар. Також були проаналізовані нормативно-правові акти та документи Верховної Ради Автономної республіки Крим, постанови й розпорядження Ради Міністрів Автономної республіки Крим, місцевих органів влади. Аналіз опублікованих документів дав можливість простежити розробку й реалізацію тих проблем, що виникали у сфері освіти, культури, мистецтва та заходи щодо комплексного розв'язання питань і задоволення потреб кримськотатарського населення.

У періодичній пресі Автономної республіки Крим, залежно від їх суспільно-політичної спрямованості, під різним кутом відображається процес розвитку освіти та культури кримських татар. Тому складовою частиною дослідження був добір достовірної та правдивої інформації.

Джерельна база дисертації цілком достовірна і достатня для всебічного вивчення теми.

Другий розділ дисертації - "Реалізація освітньої й культурної політики органами влади України, АР Крим, громадськими та міжнародними організаціями". Тут аналізується діяльність державних органів та громадських і міжнародних організацій у становленні освіти та культури кримських татар. Підкреслюється, що програма повернення й облаштованості кримських татар формувалася паралельно зі зміцненням української державності й автономії Криму в складі Української держави. Зазначено, що поряд з економічними завданнями, які поставали перед репатріантами, вирішення культурних, освітніх питань як важливого чинника процесу соціальної адаптації й національно-культурного відродження, що формує клімат міжнаціональної довіри та терпимості, і допомагає взаємозбагаченню культур, було справою не менш важливою. Із першими кроками незалежності молода Українська держава звернула увагу на ті труднощі, що склалися в середовищі національних меншин, зокрема кримських репатріантів. Але на шляху інтеграції кримських татар в українське суспільство складною проблемою залишалася відсутність громадянства України. Для розв'язання цієї проблеми було вжито заходи щодо спрощення процесу надання громадянства представникам депортованих народів. Із придбанням громадянства репатріанти одержали можливість оптимально задовольняти свої освітні й культурні потреби.

Верховна Рада Криму прийняла постанову про проголошення 18 травня Днем пам'яті жертв депортації в Автономній республіці Крим. Одночасно, поважаючи релігійні традиції мусульман, Верховна Рада прийняла постанову, згідно з якою дні святкування мусульманських релігійних свят Курбан-Байрам і Ураза-Байрам проголошувалися неробочими днями для віруючої частини кримськотатарської громади.

Дуже важливим психологічним чинником відродження етнічної самосвідомості стало прийняття Верховною Радою Автономної республіки Крим рішення про відновлення офіційної назви народу - "кримські татари".

У розділі розповідається про заходи Верховної Ради, Ради Міністрів Автономної республіки Крим та інших органів виконавчої влади, спрямовані на фінансову підтримку системи освіти рідною мовою, видавничої справи, різних творчих колективів. Підкреслюється, що діяльність органів влади Автономної республіки Крим у цій сфері стає більш цілеспрямованою й інтенсивною з другої половини 1990-х рр. Але іноді, на жаль, фінансування здійснювалося без належного контролю, кошти використовувалися не за призначенням.

Треба зазначити, що над вирішенням проблем, пов'язаних із відродженням культури кримських татар, працювали не тільки державні й місцеві органи виконавчої влади України й Автономної республіки Крим, але й неурядові організації громадянського суспільства. Зокрема, з перших днів своєї діяльності, обраний Курултаєм представницький орган - Меджліс кримськотатарського народу, постійно приділяв велику увагу питанням освіти рідною мовою, культурного відродження.

Дисертантка висловлює думку, що освіту й культуру в найближчій перспективі вдасться підняти на новий рівень, якщо зросте кількість членів громадських організацій, розшириться сфера їхньої діяльності, посиляться контакти з органами влади Автономної республіки Крим і безпосередньо з Міністерством освіти і Міністерством культури Автономної республіки Крим.

Окрім діяльності кримськотатарських громадських організацій у справі відродження освіти, культури й мистецтва у дисертації показана і участь міжнародних організацій. Зокрема сказано, що у діяльності міжнародних організацій у досліджуваний період спостерігаються тенденції, коли від простої гуманітарної допомоги вони переходили до проведення низки заходів в економічній, соціальній і культурній підтримці репатріантів. Якщо на першому етапі вони діяли розрізнено з власної ініціативи, то надалі вони співпрацювали з державними органами влади й кримськотатарськими громадськими організаціями, об'єднаннями, асоціаціями, установами.

У розділі підкреслено, що в досліджуваний період була створена серйозна база для розвитку освіти, відродження культури, науки й мистецтва кримськотатарського народу. Але і надалі повинна посилюватися робота для подолання наслідків депортації, вирішення питань інтеграції кримськотатарського народу в українське суспільство через формування полікультурного соціуму на основі міжнаціональної й міжконфесійної злагоди.

У третьому розділі - "Становлення системи освіти рідною мовою. Підготовка наукових кадрів" - детально аналізується система дошкільних установ і розвиток шкільної освіти, висвітлюється становище кримськотатарської молоді в системі професійно-технічної, середньо-спеціальної та вищої освіти, а також досліджується підготовка наукових кадрів.

Як відомо, у 1920-1930-ті рр. у Кримській АРСР діяла система освіти рідною мовою, у тому числі й мережа дошкільної та шкільної освіти. У другій половині ХХ ст. кримські татари не мали можливості розвивати систему дошкільних установ, здійснювати виховання дітей рідною мовою. Це негативно позначилося на новій генерації, яка не мала доступу до осередків національної культури, призводило до асиміляції кримськотатарського народу.

Лише після масового повернення кримських татар на батьківщину, вперше за довгі роки, в 1990 р. були відкриті перші групи з рідною мовою навчання в дошкільних установах. Але тенденція формування мережі дошкільних установ і груп із рідною мовою навчання проходила в складних умовах і тому була нестабільною.

Відкриття дошкільних установ і груп для кримськотатарських дітей здійснювалося за підтримки місцевих органів влади, окремих громадських організацій. Так, Головою Меджлісу кримськотатарського народу, народним депутатом Верховної Ради України М. Джемілєвим на кошти премії ім. Ф. Нансена в місті Бахчисараї було побудовано й устатковано дитячий дошкільний центр. Подібні дитячі центри були відкриті на кошти міжнародного фонду "Відродження" у кількох населених пунктах компактного проживання кримських татар.

Треба зазначити, що на сучасному етапі, на думку кримськотатарських філологів, проблема відродження мови супроводжувалася психологічними труднощами. Оволодіння рідною мовою кримськотатарськими дітьми відбувається в умовах кримськотатарсько-російського й деякою мірою кримськотатарсько-турецького білінгвізму. На думку фахівців, цю проблему потрібно розв'язувати, звернувши особливу увагу на зміну статусу і функціонування кримськотатарської мови в Автономній республіці Крим. Стосовно цих тенденцій є необхідність перегляду навчально-методичної літератури українською, кримськотатарською й російською мовами, яка використовується при навчанні в системі дошкільної й шкільної освіти.

У цьому контексті потрібно підкреслити, що сьогодні перед кримськими татарами, як повноправними громадянами України, постає не менш складна проблема вивчення державної української мови, що є дуже важливим для адаптації й інтеграції підростаючого покоління в українське суспільство.

Аналіз сучасного становища показує, що навчання кримських татар у системі освіти Автономної республіки Крим у перспективі повинно бути перебудоване на українсько-кримськотатарському білінгвізмі. Саме такий підхід дає можливість підвищити соціальну, професійну й інтелектуальну мобільність підростаючого кримськотатарського покоління, а також сприятиме розвитку, зміцненню міжкультурних зв'язків і більш успішної інтеграції в українське суспільство.

У цьому розділі також висвітлюється становище кримськотатарської молоді в системі професійно-технічної, середньо-спеціальної і вищої освіти. На думку фахівців, незважаючи на складні умови, соціально-економічні, політичні й психологічні проблеми, відсутність житла, постійної роботи, нормальних життєвих умов, репатріанти робили все, щоб молодь одержала освіту.

Із поверненням кримськотатарської молоді в Крим відкрилася ширша перспектива вибору навчальних закладів і спеціальностей, у тому числі й гуманітарних. Вирішення складної житлової проблеми, облаштованість на нових місцях, не стали серйозною перешкодою та не обмежили кримськотатарську молодь у прагненні одержати освіту.

У 1990-х роках гостро постало завдання створення вищих навчальних закладів з підготовки кваліфікованих фахівців із числа кримських татар для системи освіти й національної культури. Таким вищим навчальним закладом став Кримський державний індустріально-педагогічний інститут. На початку ХХІ століття КДІПІ - єдиний вуз (після Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського) в Україні, де викладання ведеться трьома мовами: українською, російською та кримськотатарською. Підготовка фахівців із кримськотатарської мови і літератури здійснювалася за здвоєними спеціальностями. Крім знання рідної мови, студенти вивчали українську, англійську, російську і турецьку мови.

Окреме місце у розділі займає аналіз підготовки кримськотатарських наукових кадрів. Повернення кримськотатарських кадрів вищої кваліфікації на батьківщину висунуло завдання працевлаштування й створення умов для всебічної творчої, наукової та педагогічної діяльності. Це складна проблема. На кінець 1990-х років кількість працевлаштованих склала не більше 30%.

У розділі підкреслено, що на сучасному етапі гостро постала проблема відродження духовності, вивчення культурної спадщини минулого. У зв'язку з цим представники кримськотатарської інтелігенції вважають, що для відродження мови, літератури, історії, культури, підготовки кадрів вищої кваліфікації необхідно у Криму відкрити науково-дослідний інститут. Цей заклад зміг би організувати підготовку кадрів вищої кваліфікації з гуманітарних і суспільних наук.

У 1991-2001 рр. кримськотатарською молоддю були захищені дисертації в галузі мови та літератури, економіки, географії та історії. Однак це тільки перші кроки і вони не зняли й не вирішили існуючі проблеми в підготовці кадрів вищої кваліфікації з числа кримських татар.

Четвертий розділ дисертації - "Формування мережі бібліотек, засобів масової інформації, видавництв. Сучасна кримськотатарська література" - присвячений дослідженню розвитку бібліотечної мережі, становленню засобів масової інформації і видавництв, а також стану сучасної кримськотатарської літератури.

У розділі підкреслено, що тільки після повернення в Крим, уперше за довгі роки, кримськотатарська інтелігенція приступила до створення і формування бібліотечної мережі. Одна з перших таких бібліотек - Республіканська кримськотатарська бібліотека ім. І. Гаспринського була відкрита 24 вересня 1990 р. у Сімферополі.

У перші роки свого існування, за підтримки Координаційного центру з відродження кримськотатарської культури, почався збір фонду літератури рідною мовою, видань про кримських татар іншими мовами. Водночас джерелом комплектування бібліотеки стали приватні архіви, що надійшли від окремих осіб, а також надходження від організацій та установ. Тісні контакти підтримувалися з колегами із республіки Узбекистан. Державною бібліотекою ім. А. Навої Республіки Узбекистан у фонди РКБ ім. І. Гаспринського було безоплатно передано кілька сот найменувань книг, виданих у період депортації кримських татар.

При активній участі РКБ ім. І. Гаспринського в Криму стала формуватися мережа бібліотек у місцях компактного проживання кримських татар. Усе це сприяло відродженню мови, національної культури кримських татар та активізації науково-дослідної роботи з кримськотатарської проблематики.

У розділі розглядається й становлення засобів масової інформації та видавництв. Першою газетою, яка друкувалася кримськотатарською мовою, після повернення у Крим татар, став додаток до газети “Крымская правда” “Достлукъ” (“Дружба”), видання якого було організовано в 1989 р. У 1991 р. це видання стає самостійною незалежною газетою “Къырым”. Починаючи з 1990 р. стали виходити газети “Авдет” (“Повернення”) (у подальшому перейменована в “Янъы дюнья” (“Новий світ”), “Голос Криму” - додаток російською мовою до загальноукраїнської газети “Голос України” та газета “Арекет” (“Рух”).

На 2001 р. в Автономній республіці Крим вже виходили різноманітні газети, що відображали складний спектр суспільно-політичних течій, поглядів на події, які відбувалися в кримськотатарському соціумі. Крім того, протягом цього періоду в Криму друкувалися суспільно-політичні, літературні журнали такі, як “Ватан” (“Батьківщина”), “Салгир”, “Къасевет”, “Оджакъ” (“Вогнище”), “Гюнсель”.

Уперше телебачення та радіомовлення кримськотатарською мовою в Автономній республіці Крим почало здійснюватися у 1989 р. Була створена Головна редакція мовлення кримськотатарською мовою. Крім того було організовано радіомовлення рідною мовою в районних центрах Криму. У 1991-2001 рр. різними вітчизняними й зарубіжними кіностудіями були зняті документальні фільми про історію та культуру кримських татар.

Повернення на батьківщину кримських татар відкрило перед інтелігенцією нові обрії у видавничій діяльності. У 1990 р. за рахунок державних коштів була організована лабораторія, основною діяльністю якої була підготовка шкільних підручників і посібників рідною мовою.

Незважаючи на економічні труднощі, сьогодні зі всією очевидністю можна констатувати, що в 1991-2001 рр. відбулося зростання засобів масової інформації й суттєве збільшення літератури кримськотатарською мовою.

У дисертаційному дослідженні розглядається також стан кримськотатарської літератури на сучасному етапі.

У 1990-і рр. майже всі письменники з числа кримських татар повернулися на батьківщину. За їхньої активної діяльності в Криму почалося становлення сучасної кримськотатарської літератури. У 1992 р. кримськотатарські письменники, поети та драматурги ввійшли до складу Спілки письменників України.

У досліджуваний час письменники та поети плідно працювали над популяризацією кримськотатарської літератури, спадщини І. Гаспринського, репресованих суспільно-політичних діячів культури в міжвоєнний період. Повернення кримськотатарських письменників, поетів і драматургів у Крим відкрило нові обрії творчої діяльності. Свобода творчості багато в чому визначила літературну й драматургічну тематику. У цей час були написані твори, що відображають не тільки виселення кримських татар, але й їхнє повернення на батьківщину. Потрібно зазначити, що кримськотатарська література розвивалася в тісних контактах із сучасною українською та зарубіжною літературою.

У п'ятому розділі дисертації - “Відродження професійного мистецтва й музейної справи” - розглядаються процес відродження театрального мистецтва, формування музично-танцювальних колективів і розвиток музейної справи.

У процесі повернення кримських татар у Крим актуальним питанням у культурному житті було відродження музично-драматичного театру. У роки депортації, у силу відомих причин, професійного театру як такого не існувало.

Наприкінці 1980-х рр. група ентузіастів із числа майстрів сценічного мистецтва довоєнного часу С. Османа, А. Діттанова, М. Османова, І. Бакшиша доклали максимум зусиль для відродження професійного кримськотатарського театру. За їхньої активної участі було проведено конкурс серед кримськотатарської молоді і сформована перша театральна трупа.

За активну участь у розвитку і відродженні кримськотатарського сценічного мистецтва та багатонаціонального мистецтва в Україні Кримськотатарському музично-драматичному театру у 2002 р. було присвоєно високе звання “академічний”. Із часом на базі театру передбачається сформувати й балетну трупу.

У розділі висвітлюється і формування музично-танцювальних колективів. Після виселення кримських татар творча діяльність інтелігенції була скована суворими умовами режиму спецпоселень, а після його скасування 1956 р. в Узбецькій РСР при Держфілармонії був створений ансамбль “Хайтарма”. До 1985 р. це був єдиний професійний музично-танцювальний колектив кримських татар у СРСР.

У зв'язку з поверненням репатріантів перед державними органами постало завдання переведення творчого колективу ансамблю з Узбекистану в Крим. Ансамбль “Хайтарма” ввійшов до складу Кримської державної філармонії наприкінці 1980-х років.

На початку 1990-х рр. у Криму творчою інтелігенцією також створюються ансамбль “Къырым”, дитячі колективи “Учансув”, “Хоран”, “Теселли”, “Фиданлар” та інші різножанрові професійні творчі колективи, які за десять років досягли великих успіхів. Необхідно зазначити, що вперше за довгі роки в Криму при музично-драматичному театрі створений перший професійний симфонічний оркестр за участю кримськотатарських музикантів.

Крім того, у розділі розглядається розвиток музейної справи. Повернення кримських татар висунуло завдання відродження музейної справи. Так, у 1990 р. у Кримський краєзнавчий музей надійшли предмети, зібрані співробітниками в місцях депортації кримських татар - у містах Ташкенті, Самарканді, Фергані. Потрібно зазначити, що в запасниках Кримського республіканського краєзнавчого музею було одне з найбагатших етнографічних зібрань, що збереглося з довоєнного часу й відображає матеріальну й духовну культуру кримських татар. Усього в цій колекції було понад 360 різних предметів. Усі ці матеріальні цінності покладені в основу перших експозицій і виставок, спрямованих на ознайомлення суспільства з культурою кримських татар.

У 1991 р. у Кримському краєзнавчому музеї було організовано відділ, що відображає побут і культуру різних етносів Кримського півострова. На основі організованого відділу згодом виник етнографічний музей народів Криму, де була представлена традиційна народна культура й етнографія кримських татар.

Треба зазначити, що поступово відроджувалися й традиційні народні ремесла такі, як ювелірна справа, кераміка, різьба по каменю, килимарство, золота й орнаментальна вишивка. Потрібно зазначити, що в умовах масового безробіття відродження народних промислів сприяло вирішенню проблеми зайнятості кримськотатарського населення.

У висновках узагальнено результати дисертаційного дослідження. Зазначено, що протягом повернення й облаштованості кримських татар у 1990-і рр. центральні державні органи влади й безпосередньо Президент України, Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України та інші виконавчі органи влади докладали чимало зусиль щодо реалізації політики, спрямованої на підтримку розвитку освіти рідною мовою, культури й мистецтва репатріантів. Було вжито конкретних довгострокових заходів щодо фінансування й матеріального забезпечення системи освіти, установ культури, творчих колективів, об'єднань і спілок.

У свою чергу, в межах, визначених Конституцією та законами України, органи влади Автономної республіки Крим, у тому числі Верховна Рада, Рада Міністрів, Міністерство освіти і Міністерство культури, Республіканський комітет у справах національностей і депортованих громадян Автономної республіки Крим, брали участь у вирішенні конкретних освітніх і культурних завдань репатріантів, що поверталися. Державна політика поступово знаходила розуміння й підтримку в середовищі кримськотатарського населення, громадських організацій. У роботі по втіленню цієї політики у життя взяли участь і міжнародні організації. На жаль, цей процес мав і суперечливі тенденції, що погіршувало стан проблеми.

Незважаючи на те, що в досліджуваний період багато рішень приймалися державними органами без врахування думки широкої громадськості, в Автономній республіці Крим поступово, на основі співпраці, діалогу, шляхом проведення круглих столів, семінарів, зустрічей, вироблялися загальні критерії та підходи у вирішенні існуючих проблем. Цей процес необхідно і далі розвивати.

За десятилітній період становлення Української держави й повернення кримських татар в Крим відбувався складний і суперечливий процес відродження системи національної освіти. Виникли перші групи в дошкільних установах, класи й школи з рідною мовою навчання. Кримськотатарська молодь одержала можливість навчатися рідною мовою в середніх і вищих навчальних закладах. Одночасно здійснювалася підготовка кадрів вищої кваліфікації з числа кримських татар за різними спеціальностями й розширилося коло наукових досліджень, особливо в галузі кримськотатарської мови, літератури, історії та культури.

У досліджуваний період в Автономній республіці Крим сформувалася бібліотечна мережа, що концентрує кримськотатарську літературу, збільшилася кількість періодичних видань рідною мовою, уперше налагоджене телебачення й радіомовлення. Збільшилася кількість видавництв і наклад художньої, дитячої, навчальної, наукової та популярної літератури кримськотатарською мовою. Поступово відроджувалася й кримськотатарська література.

За короткий термін було відтворено музично-драматичний театр, танцювальні, хореографічні та фольклорні колективи, що стали складовою частиною сучасної кримськотатарської культури.

Інтенсивно розвивалася музейна справа, відбувався процес накопичення і вивчення культурної спадщини кримських татар. Відроджувався живопис і народні промисли.

Сьогодні з усією впевненістю можна констатувати, що на етапі становлення незалежної Української держави відбувається інтенсивне відродження освіти й культури кримських татар.

На жаль, державні органи влади Автономної республіки Крим і України приймали рішення, пов'язані з кримськотатарською культурою, освітою, як правило, напередодні чергових історичних подій або жалобних заходів. При цьому дуже часто ці рішення носили декларативний характер, а в окремих випадках не виконувалися. Разом із тим, був відсутній чіткий механізм контролю прийнятих рішень у розвитку освіти, культури кримських татар. Потрібно звернути увагу на те, щоб прийняті рішення втілювалися у життя на основі контролю широкої гласності.

Оцінюючи пройдений шлях потрібно зазначити, що в перспективі державну політику в сфері освіти й культури необхідно будувати на підставі довгострокової програми етнонаціональної політики, що становить собою єдину державну концепцію, що базується на діалозі і враховує інтереси всіх зацікавлених сторін. Ця програма повинна здійснюватися в контексті формування поліетнічного й толерантного суспільства, при системному діалозі культур різних етносів, що населяють Автономну республіку Крим, і мати законодавчу базу та стабільне фінансування. Програма повинна також враховувати інтереси всіх членів полікультурного суспільства в Криму і будуватися на підставі державних інтересів і з урахуванням збереження етнічної самобутності кримськотатарської культури, яка відроджується. Вона також повинна бути побудована на підставі тісної взаємодії з громадськими організаціями, що займаються відродженням кримськотатарської культури, освіти й мистецтва та націлена на підтримку культурних центрів, творчих спілок, асоціацій, об'єднань, колективів, розвиток мережі бібліотек, музеїв.

Державна політика у вирішенні етнічних питань повинна будуватися, насамперед, шляхом підтримки освіти й культури, що сприятимуть не тільки прискоренню інтеграції раніше депортованих осіб і задоволенню їхніх потреб, але й будуть важливим стабілізуючим чинником, що поліпшує відносини та діалог культур у поліетнічному суспільстві. Разом із тим, необхідно приділяти увагу популяризації в Україні культур етнічних груп, що раніше зазнали депортації. Державні органи влади всіх рівнів і кримськотатарських громадських організацій повинні приділити цій проблемі пильнішу увагу.

Відродження освіти й культури повинно стати стрижнем інтеграційної політики Української держави стосовно репатріантів. Саме така державна політика дасть можливість, на наш погляд, суттєво прискорити процес інтеграції раніше депортованих громадян, зробити освітній і культурний чинник значимим і вирішальним у подоланні негативних наслідків минулого, у формуванні громадянського суспільства, де представники різних етнічних груп матимуть соціальні та правові можливості реалізації творчого й інтелектуального потенціалу. Одночасно державна політика в питанні задоволення освітніх і культурних запитів репатріантів повинна більш широко опиратися на громадські організації при постійному інформуванні суспільства через засоби масової інформації. Саме така практика як складова частина етнополітики створить сприятливі умови для розвитку всіх етнічних культур в Автономній республіці Крим.

кримськотатарський влада освіта культура

Основні положення дисертації викладені в таких публікаціях

Латышева Е.В. Крымскотатарский академический музыкально-драматический театр на современном этапе // Культура народов Причерноморья. - 2002. - № 37. - С. 227 - 230.

Латишева О.В. Cучасна кримськотатарська література // Культура народов Причерноморья.- 2003.- № 43.- С. 216 - 218.

Латышева Е.В. Развитие музейного дела в аспекте возрождения крымскотатарского образования и культуры // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. - Т. 15 (54) №2. - Симферополь, 2002. - С. 72 - 77.

Latэюeva E.V. Kэrэm Tatar Profsyonel mьzik ve dans sanatэnэn yenidtn doрuюu // Kalрay.- yil:8;Sayэ:2s. - temmur - aрustos - eylьl. - 2003. - S. 18-19.

Латышева Е.В. Крымскотарская молодежь в системе высшего образования АР Крым // ХVII Сходознавчі читання А.Кримського. Тези доповідей міжнародної наукової конференції.- К., 2003. - С. 195 - 196.

Латышева Е.В. Формирование крымскотатарских дошкольных учереждений на современном этапе // Эстафета поколений. Материалы научно-практической конференции, посвященной 130-летию со дня открытия Симферопольской татарской учительской школы. - Симферополь, 2003. - С. 117-121.

Анотація

Латишева О. В. Відродження освіти та культури кримських татар на етапі становлення незалежності України (1991 - 2001 р.). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.01 - історія України - Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, Харків, 2004.

У дисертації на підставі різноманітних джерел досліджується процес становлення й розвитку системи освіти, науки й культури кримських татар в період повернення на історичну батьківщину. Питання відродження освіти й культури розглядається як важливий чинник на шляху інтеграції раніше депортованих громадян в українське суспільство. Аналізуються прийняті закони Верховної Ради України, укази та доручення Президента України, постанови й рішення Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти й документи Верховної Ради Автономної республіки Крим, постанови та розпорядження Ради Міністрів Автономної республіки Крим. Показана діяльність державних органів влади України, органів влади Автономної республіки Крим, роль кримськотатарських громадських організацій та участь міжнародних організацій у становленні освіти й культури репатріантів. Зазначено, що процес відродження освіти й культури в найближчій перспективі повинен підтримуватися та спиратися на стабільну державну програму й охоплювати якомога ширше всі сторони освітніх і культурних процесів, що відбуваються в кримськотатарському соціумі.

Ключові слова: кримські татари, система освіти, відродження освіти й культури, репатріанти, депортація.

Аннотация

Латышева Е. В. Возрождение образования и культуры крымских татар на этапе становления независимости Украины (1991 - 2001 гг.). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.01 - история Украины. Харьковский национальный университет им. В.Н. Каразина. Харьков, 2004.

В диссертации на основе различных источников исследуется процесс становления и развития системы образования, науки и культуры крымских татар в период возвращения на историческую родину. Вопрос возрождения образования и культуры рассматривается как важный фактор на пути интеграции ранее депортированных граждан в украинское общество. Анализируются принятые законы Верховной Рады Украины, указы и поручения Президента Украины, постановления и решения Кабинета Министров Украины, нормативно-правовые акты и документы Верховного Совета Автономной республики Крым, постановления и распоряжения Совета Министров Автономной республики Крым. Показана деятельность государственных органов власти Украины, органов власти Автономной республики Крым, роль крымскотатарских общественных организаций и участие международных организаций в становлении образования и культуры репатриантов. Отмечено, что процесс возрождения образования и культуры в ближайшей перспективе должен поддерживаться и опираться на долгосрочную государственную программу и охватывать как можно шире все стороны образовательных и культурных процессов, происходящих в крымскотатарском социуме.

В исследовании анализируется становление системы образования на родном языке и подготовка научных кадров. По мнению диссертанта, обучение крымских татар в системе образования Автономной республики Крым в перспективе должно быть построено на украинско-крымскотатарском билингвизме. Именно такой подход позволит повысить социальную, профессиональную и интеллектуальную мобильность подрастающего крымскотатарского поколения, а также будет содействовать развитию, укреплению межкультурных связей и более успешной их интеграции в украинское общество.

Особое внимание уделено формированию сети библиотек, средств массовой информации, издательств, а также становлению современной крымскотатарской литературы. Огромное значение для развития библиотечной системы имеет Республиканская крымскотатарская библиотека им. И. Гаспринского, одна из первых библиотек, появившаяся после возвращения в Крым. На данный момент выдаются газеты на крымскотатарском языке, отображающие сложный спектр общественно-политических течений, взглядов, идей на современные события, происходящие в крымскотатарском социуме. Возвращение на родину крымских татар открыло перед интеллигенцией новые возможности и в издательской деятельности. Сформированная сеть издательств была направлена на удовлетворение книжной продукцией запросов разных социальных слоев крымскотатарского населения.

Кроме этого, в работе рассматривается процесс возрождения театрального искусства, формирование музыкально-танцевальных коллективов и развитие музейного дела крымских татар.

В процессе возвращения крымских татар в Крым актуальным вопросом в культурной жизни было возрождение музыкально-драматического театра. Для этого было приложено немало сил и в результате в 2002 году Крымскотатарскому музыкально-драматическому театру было присвоено высокое звание “академический”.

На данный момент в Крыму действует ряд крымскотатарских музыкально-танцевальных коллективов, среди которых и детские ансамбли.

Отмечается и развитие музейного дела, современной живописи крымскотатарских художников. Постепенно возрождаются и традиционные народные ремесла такие, как ювелирное дело, керамика, резьба на камне, золотая и орнаментальная вышивка.

Ключевые слова: крымские татары, система образования, возрождение образования и культуры, репатрианты, депортация.

Annotation

Latysheva E.V. The Renaissance of Education and Culture of Crimean Tartars at the stage of Independence of Ukraine (1991 - 2001). - Manuscript.

The thesis on the scientific degree of historic science candidate on the speciality number 07.00.01 - The History of Ukraine. Karazin National Kharkiv Universiti. Kharkiv, 2004.

The process of growing and development of the system of education, science and culture of Crimean Tartars during their return to homeland is examined in the thesis on the basis of different sources. The question of the renaissance of education and culture is examined as the important factor on the way of integration of the earlier deported citizens into the Ukrainian society. The legal acts and documents of the Supreme Court of the Autonomous Republic of Crimea, resolutions and orders of the Council of Ministers of the Autonomous Republic of Crimea, adopted laws of the supreme Court of Ukraine, decrees and instructions of the President of Ukraine, resolutions and decisions of the Cabinet of Ministers of Ukraine are analyzed. The activities of authorized bodies of Ukraine, authorized bodies of the Autonomous Republic of Crimea, the role of Crimean Tartar social organizations in growing of education and culture of the repatriates are shown. It is marked that the process of the revival of education and culture in the nearest future must be supported and based on the long - term state programme and all the parts of educational and cultural processes taking place in Crimean Tartar society must be covered extensively.

Key - words: Crimean Tartars, the system of education, the renaissance of education and culture, repatriates, deportation.

Размещено на Allbest.ru

...