5. У роботі з'ясовано, що своєю дослідницько-збирацькою роботою українські, а також польські та російські вчені-етнографи охопили майже весь спектр народної культури населення Поділля: світоглядні уявлення та вірування, сімейну та календарну обрядовість, народні знання, усну народну творчість, звичаєве право, етнічний та соціальний склад населення, громадський побут, господарську діяльність, народний одяг і їжу тощо. Окремо висвітлено етнокультурні взаємини українців з іншими етносами, що проживали на Поділлі. У дисертації наголошено на новизні комплексних досліджень окремих подільських етнографів, присвячених специфічним напрямам в етнографії: церковна архітектура (Ю. Сіцінський), народна архітектура, декоративне мистецтво (К. Широцький), кустарні промисли (О. Прусевич) тощо.

6. Доведено, що в дослідженнях етнографів другої половини ХІХ ст. переважало вивчення духовної культури подолян, що пояснюється їхнім уявленням про духовне життя народу як найважливішу сферу етнографічних досліджень. Певну роль у формуванні цих уявлень та розуміння завдань етнографії в кінці ХІХ ст. відіграв її тісний зв'язок з фольклористикою, яка була складовою дослідження народної культури.

Також обґрунтовано, що поява нових напрямів досліджень подільської етнографії в кінці ХІХ - початку ХХ ст. була викликана змінами у пореформеній Росії, які вплинули на матеріальне становище подільського населення, появу нових форм матеріальної культури. Вивчення побуту і переконання в його залежності від соціально-економічних факторів зумовили підвищений інтерес до господарської діяльності, матеріальної культури населення. Отож, у цей період поряд із духовною культурою подолян активно почала досліджуватися і матеріальна.

7. Завдяки опрацюванню періодичної літератури, виданої у другій половині ХІХ - початку ХХ ст., та архівних джерел було виокремлено та охарактеризовано цілу групу найактивніших подільських дослідників традиційної культури населення краю. Відшукані нові біографічні дані про таких видатних подільських народознавців, як А. Димінський, А. Свидницький, К. Шейковський та інших. Доведено, що завдяки діяльності подільських представників прогресивного напряму етнологічної науки було накопичено цінний фактичний та аналітичний матеріал. Зроблені на його підставі оцінки і висновки розкривають процес накопичення етнографічних знань з традиційної культури населення Поділля другої половини XIX - початку XX ст.

Література

Основний зміст та результати дисертації викладені в публікаціях

Статті в провідних наукових фахових виданнях

1. The "Podillian diocesan news" on the traditional culture of podollians second half of the 19^th century - beginning of the 20^th century // Етнічна історія народів Європи. - 2003. - №14. - С.85-89.

2. Відображення етнокультурних взаємин на Поділлі в другій половині ХІХ століття за матеріалами періодики // Етнічна історія народів Європи. - 2003. - №15. - С.51-55.

3. Традиційна культура Поділля в дослідженнях другої половини ХІХ - початку ХХ ст. Історіографія проблеми // Наук. зап. Вінниц. держ. пед. ун-ту. Серія: Історія. - Вінниця, 2003. - Вип. VI. - С.255-259.

4. Народознавчий гурток Кам'янець-Подільської духовної семінарії в середині ХІХ ст. // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія. - 2004. - Вип.74-76. - С.96-99.

5. Андрій Димінський - етнограф Поділля другої половини ХІХ ст. // Етнічна історія народів Європи. - 2005. - №19. - С.119-125.

Публікації, які додатково відображають результати дисертації

6. Юзеф Антоній (Йосип Йосипович) Ролле як етнограф Поділля // Народна культура Поділля в контексті національного виховання: Зб. наук. праць Міжнар. наук. - практ. конф. - Вінниця, 2004. - С.322-335.

7. Андрій Іванович Димінський - етнограф-аматор Поділля другої половини ХІХ ст. // ІІ Міжнар. наук. конгрес укр. істориків "Українська історична наука на сучасному етапі розвитку": Доповіді та повідомлення. - Кам'янець-Подільський, Київ, Нью-Йорк, Острог, 2005. - Т.1. - С.343-347.

8. Анатоль Патрикійович Свидницький - етнограф-фольклорист Поділля середини ХІХ ст. // Р.Ф. Кайндль. Нові етноісторичні виміри. Мат. ІІ Міжнар. наук. семінару "Кайндлівські читання". - Чернівці: Прут, 2005. - С.277-283.

Анотації

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук зі спеціальності 07.00.05 - етнологія. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - Київ, 2006.

У дисертації подана узагальнююча характеристика етнографічної спадщини дослідників традиційної культури населення Поділля другої половини ХІХ - початку ХХ ст. На основі архівних, літературних джерел, аналізу численного масиву інформації історико-статистичного, етнографічного, мистецтвознавчого матеріалу здійснено перше комплексне дослідження наукових поглядів та підходів вчених до широкого кола проблем традиційної культури подолян, проаналізовано специфіку формування та напрями діяльності етнографічних шкіл на Поділлі, розглянуто форми та методи у розгортанні етнографічних досліджень регіону окресленого періоду.

У роботі вперше введено в науковий обіг аналіз діяльності Подільського єпархіального історико-статистичного та губернського статистичного комітетів у галузі етнології, детально висвітлено працю народознавчого гуртка Кам'янець-Подільської духовної семінарії, розкрито співпрацю вчених подолян із заснованим у Києві Південно-західним відділом Російського географічного товариства та іншими київськими етнологічними осередками, з'ясовано вплив польських та російських дослідників на формування напрямів дослідження подільських вчених.

Ключові слова: Поділля, подільські дослідники, духовна та матеріальна культура, етнографічна спадщина, етнічні групи Поділля, етнографічні дослідження, єпархіальний історико-статистичний та губернський статистичний комітети.

Батырева И.Н. Традиционная культура Подолья в исследованиях второй половины ХІХ - начала ХХ в. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.05 - этнология. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. - Киев, 2006.

В диссертации подана обобщенная характеристика этнографического наследия исследователей традиционной культуры населения Подолья второй половины ХІХ - начала ХХ в. На основе архивных, литературных источников, анализа многочисленного массива информации историко-статистического, этнографического, искусствоведческого материала совершено первое комплексное исследование научных взглядов и подходов ученых к широкому спектру проблем традиционной культуры подолян. В работе проанализировано специфику формирования и направления деятельности этнографических школ на Подолье; выделены основные этапы этнографического изучения традиционной культуры подолян, которые связаны с объемной исследовательской работой, подготовкой методических принципов собирания, систематизации и первичной классификации полевого материала. Рассмотрены формы и методы этнографических исследований региона данного периода. Показано, что к исследовательской работе была привлечена местная интеллигенция - предпочтительно священники, которые имели корреспондентскую сеть по всех уездах губернии. Собранные материалы частично печатались в центральных изданиях, большей же частью они выходили в местных губернских и епархиальных ведомостях. В диссертации доказано, что эти материалы охватили почти весь спектр народной культуры Подолья.

В работе впервые введено в научный обиход анализ деятельности Подольского епархиального историко-статистического и губернского статистического комитетов в области этнологии, детально отображено работу народоведческого кружка Каменец-Подольской духовной семинарии, раскрыто сотрудничество ученых подолян с основателями в Киеве Юго-западного отдела Русского географического общества и другими киевскими этнологическими центрами, выяснено влияние польских и русских исследователей на формирование направлений этнологических исследований подольских ученых.

В диссертации также дана характеристика группе наиболее активных подольских исследователей-этнографов, и доказано, что благодаря их деятельности был собран большой фактический и аналитический материал. Сделанные на его основе оценки и выводы раскрывают процесс накопления этнографических знаний с традиционной культуры населения Подолья второй половины ХІХ - начала ХХ в.

Ключевые слова: Подолье, подольские исследователи, духовная и материальная культура, этнографическое наследие, этнические группы Подолья, этнографические исследования, епархиальный историко-статистический и губернский статистический комитеты.

Batyreva I.M. The traditional culture of Podillya in the researches of the second half of the XIX century - beginning the of the XX century. - Manuscript.

Thesis for a candidate's degree of history sciences in speciality 07.00.05 - ethnology. Taras Shevchenko Kyiv National University. - Kyiv, 2006.

In the thesis it is given a common characteristics of the ethnographical heritage of the researchers of the Podillian population traditional culture of the second half of the XIX century - the beginning of the XX century. On the basis of the archival, the literary resources, analysis of numerous informations of the historic-statistical, the ethnographical, the study of art material the first complex research of the scientific views and approaches of the scholars to the wide circles of the problems of the Podillian's traditional culture are revealed. The specificity of forming and the directions of the activity of the ethnographical schools on Podillya are analysed. The forms and methods at the development of the region's ethnographical researcher of the appointed period are investigated. For the first time the analysis of the Podillian diocesan historic-statistical and the province statistical committees in the ethnology sphere are put into the scientific circulation. The work of the ethnology study group of the Kamyanets'-Podilsky clerical seminary is established in detail. The collaboration of Podillian scientists with the scientists with the South-West department of the Russian Geographical Society, which is founded in Kyiv and the others Kyiv's ethnology centres, is exposed. The influence of the Polish and Russian scientists on to forming of the researches' directions of the Podillian scholars is exposed.

Key words: Podillya, the Podillian researchers, the spiritual and material culture, ethnographical heritage, ethnic groups of Podillya, ethnographical researches, the diocesan historic-statistical and the province statistical committees.

Размещено на Allbest.ru