Наукова діяльність та історико-культурна спадщина академіка Миколи Петрова (друга половина ХІХ–початок ХХ ст.).

3. З'ясовано основні напрями досліджень М.Петрова. Аналіз показав, що вчений, добре обізнаний з тогочасною історіографією, постійно працював з першоджерелами і розширював обсяг досліджень, не обмежуючись тематикою духовного навчального закладу. Виявлено, що у своїх дослідженнях він використовував різні методи: загальнонаукові (порівняльно-історичний, індуктивний, систематизації, типологізації) та спеціальні (герменевтики, топографічний, археологічний, хронологічний).

М.Петрову належить низка праць з регіональної історії, зокрема Волині, Поділля, Слобожанщини та Київщини. Історичні розробки цінні тим, що в них узагальнено багато фактичного матеріалу для вивчення історії України, незважаючи на застарілі підходи до розгляду цієї проблеми в ХІХ ст. Досліджуючи регіональну історію, вчений на основі аналізу історіографії ХІХ ст., архівних матеріалів і власних спостережень приділив увагу історико-культурним процесам розвитку. Особливістю його досліджень є те, що вони створені переважно на українському ґрунті, для яких характерні історизм, широка джерельна та фактологічна база, започаткування нової тематики (особливо для згаданих „Волині” і „Поділля”), системність і комплексний підхід до наукових проблем у площині історії та культури України. Праці вченого створювалися на міждисциплінарних знаннях з історичного краєзнавства, історичної топографії, археології, археографії, історії культури.

М.Петров значно розширив базу дослідження з історії КДА, збагативши її новими джерелами. Творчий доробок з цієї проблематики досить різноманітний і за характером містить історичні, історико-документальні та археографічні праці. Вони й донині не втратили джерелознавчої вартості.

4. Значний внесок учений зробив у розвиток наукового києвознавства, над яким він розпочав роботу з середини 60-х рр. ХІХ ст. За період науково-культурної діяльності М.Петров підготував значну кількість києвознавчих праць, що охоплюють майже п'яту частину його творчої спадщини. Вони й нині становлять особливу цінність у пам'яткознавстві Києва і є досить важливим внеском у вивчення історичної топографії міста. А відтак, М.Петров зробив вагомий внесок в історію дослідження Києва.

5. Успішною була науково-практична діяльність М.Петрова в ЦІАТ і ЦАМ КДА. В результаті багаторічної праці він фактично заклав теоретичні і практичні основи музеєзнавства, розробив наукові принципи опрацювання різнорідних музейних експонатів методами систематизації, типологізації, герменевтики. Внесок вченого в роботу ЦАМ КДА досить вагомий. Піднявши на науковий рівень ЦАМ КДА, він заклав підвалини наукової школи, допомагав дисертантам Академії оволодівати методикою дослідницької роботи.

6. Упродовж 1870-1919 рр. М.Петров брав участь у роботі численних наукових товариств і Всеросійських археологічних з'їздів. Визнання М.Петрова у наукових колах як відомого вченого завершується обранням його академіком АН України в листопаді 1918 р. Саме так вітчизняна наука оцінила творчий доробок М.Петрова за його життя. Вчений стояв біля витоків становлення археології як науки на терені України.

7. Академік новітньої доби М.Петров реалізував себе як історик-культурознавець України, адже історію і культуру він сприймав як органічне ціле. На українознавчому ґрунті вчений створив значний масив різнопланових історико-культурних досліджень. Не применшуючи досягнень ученого в українській науці, варто наголосити на їх новизні на межі ХІХ - початку ХХ ст., коли зароджувалася історія України як окрема самостійна галузь історичних досліджень. У той час М.Петров накопичував знання і ввів до наукового обігу багато цінних для історії і культури українознавчих джерел.

Загалом творчий доробок М.Петрова можна вважати цілісним дослідженням минулого українського народу, його багатовікової історії і культури. Занесення історика до першого складу академіків Академії наук України - це визнання його тривалого творчого шляху до вершин української науки.

Основні результати досліджень, викладених у періодичних, фахових виданнях

1. Бухальська М.А. Українознавство в науковому доробку академіка Миколи Петрова // Наукові записки. Вип. “Історичні науки”. - К., 1999. - 178 с. - С.34-42.

2. Бухальська М.А. Історія церкви в Україні в працях академіка Миколи Петрова і митрополита Іларіона (Івана Огієнка) // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Вип. 48: Історія. - К., 1999. - С.19-23.

3. Бухальська М.А. Педагогічна діяльність професора Київської духовної академії Миколи Івановича Петрова // Бористен. - 2000. - № 7. - С.4-6.

4. Бухальська М.А. Микола Іванович Петров і Київська духовна академія // Київська старовина. - 2002. - № 5. - С.135-141.

5. Бухальська М.А. Документи про життя та діяльність академіка Миколи Петрова в Інституті рукопису Національної бібліотеки України ім. В.І.Вернадського // Студії з архівної справи та документознавства. - 2004. - Том 12. - С. 216-221.

Публікації, які додатково відображають результати досліджень:

1. Порівняльний аналіз проблемно-концептуального підходу до історії православної церкви в Україні у працях академіка М.І.Петрова і митрополита Іларіона / Велетень науки: Матеріали Всеукраїнських науково-педагогічних читань, присвячених вивченню спадщини Івана Огієнка, 15-16 січня 1996 р. - К.: Четверта хвиля, 1996. - 234 с. - С.117-121.

2. До проблеми духовних православних освітніх закладів ХVI cт. - 60-х років ХІХ століття на синтезі окремих праць церковних історіографів Миколи Петрова та Івана Огієнка. Науковий збірник “Велетень науки”: Вип.2 /За науковою редакцією канд. пед. наук А.А. Марушкевич. - К., 1997. - 105 с. - С.66-69.

3. До проблеми історичної та духовної спадщини академіка Миколи Івановича Петрова / Наукове видання: “Проблеми поширення досвіду викладання та вивчення історії України в технічних навчальних закладах”. Тези доповідей Всеукраїнської науково-методичної конференції, 28-29 травня 1993 р. - Одеса, 1993. - С.10-12.

АНОТАЦІЯ

археологічний наука культура петров

Бухальська М.А. Наукова діяльність та історико-культурна спадщина академіка Миколи Петрова (друга половина ХІХ - початок ХХ ст.). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.01 - історія України. - Національний університет “Києво-Могилянська академія”. - Київ, 2006.

У дисертації досліджено наукову діяльність та історико-культурну спадщину академіка Миколи Петрова (друга половина ХІХ - початок ХХ ст.). На підставі джерельної бази досліджено формування світогляду та особливості наукової діяльності вченого. Комплексно досліджено інтелектуальну біографію М. Петрова, в основі якої була багатогранна творчість. Результатом плідної праці є історико-культурний доробок, який становить понад 280 публікацій із малодосліджених проблем. Увагу в дослідженні приділено науковій праці вченого в ЦІАТ і ЦАМ КДА, участі в наукових товариствах і наукових (археологічних) з'їздах України, студіюванні регіональної історії України, історії Києво-Могилянської академії, історії міста Києва. Значну кількість джерел уперше запроваджено до наукового обігу.

Ключові слова: Микола Іванович Петров, джерелознавство, регіональна історія, музеєзнавство, етнографія, археографія, археологія, києвознавство.

АННОТАЦИЯ

Бухальская М.А. Научная деяльность и историко-культурное наследие академика Николая Петрова (вторая половина ХІХ - начало ХХ вв.). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.01 - история Украины. - Национальный университет “Киево-Могилянская академия”. - Киев, 2006.

В диссертации исследовано научную деятельность и историко-культурное наследие академика Николая Петрова (вторая половина ХІХ - начало ХХ вв.). На основании источниковедческой базы исследовано формирование мировоззрения и особенности научной деятельности ученого. Комплексно изучено интелектуальную биографию Н.Петрова, в основе которой было многогранное творчество. Созданное ученым в результате многолетнего плодотворного труда составляет более 280 историко-культурных разработок по недостаточно изученным проблемам. В исследовании акцентируется внимание на научной работе ученого в ЦИАТ и ЦАМ КДА, участии в научных товариществах и научных (археологических) съездах Украины, разработках Н.Петрова проблем региональной истории Украины, истории Киево-Могилянской академии, истории города Киева. Значительная часть источников впервые введена в научный оборот.

Ключевые слова: Академик Николай Иванович Петров, источниковедение, региональная история, музееведение, этнография, археография, археология, киевоведение.

ANNOTATION

Keywords: Mykola Ivanovych Petrov, source studies, regional history, museum studies, ethnography, archeography, archeology, Kyiv studies.

Размещено на Allbest.ur