Державне управління та громадське самоврядування на Південній Київщині в 60 рр. XIV – 60 рр. XVI ст.

Характерним явищем громадсько-політичного життя міст у XVI ст., особливо Черкас, стали конфлікти між міською громадою та місцевою державною адміністрацією. Свого апогею вони досягли в 30 - 40-х р. XVI ст. Причиною конфліктів була ціла низка обмежень „стародавніх” міщанських прав („кривди”) та запровадження численних новацій у вигляді поборів, повинностей і т. ін. („новини”). Громади зверталися зі скаргами про це до великого князя литовського і навіть вдавалися до повстань (1536 р.). Проте, домогтися успіху їм, зазвичай, не вдавалося.

ВИСНОВКИ

У результаті проведеного наукового пошуку автор виносить на захист наступні висновки і положення:

1. Аналіз історіографії теми засвідчив, що, хоча окремі її аспекти частково потрапляли в поле зору дослідників, до цього часу вона не стала предметом окремого цілеспрямованого вивчення. Залучена до дисертаційного дослідження джерельна база є достатньо репрезентативною. Це дозволило з'ясувати, що органи державного управління та громадського самоврядування відігравали важливу роль у впорядкуванні життя населення на Південній Київщині в 60-х рр. XIV -60-х рр. XVI ст.

2. На формування та функціонування державного управління і громадського самоврядування на Південній Київщині суттєво вплинула як історична дійсність попереднього періоду (традиції державного устрою та еволюція місцевих автономних громад), так і низка чинників литовської доби (цілеспрямована політика державної влади, геополітичне становище регіону, специфіка соціально-економічного розвитку краю).

3. У процесі формування повітової моделі адміністративно-територіального устрою в XV ст. на теренах Південної Київщини утворилися Черкаський і Канівський повіти (із XVI ст. - староства). Це були окремі територіально-адміністративні одиниці, періодично очолювані одночасно однією особою. До їхньої адміністрації належали намісницький, а з початку XVI ст. - старостівський уряди з відповідним штатом.

4. У встановленні персонального складу та хронологічної послідовності черкаських і канівських державців, намісників та старост дослідники припускалися ряду помилок. Найсуттєвішими серед них є приписування старостування у Черкасах О. Гаштольду (1518 р.), М. Вишневецькому (1540 р.), І. Вишневецькому (1541 р.). та Д. Вишневецькому (кінець 40-х - 50-і рр. XVI ст.).

5. Намісники й старости Черкаського та Канівського замків отримували посаду шляхом призначення великим князем литовським, якому вони безпосередньо підпорядковувалися у переважній більшості складових своєї компетенції. Із київським воєводою місцеві урядовці функціонували переважно як паралельні інститути, хоч за умов спільного виконання певної діяльності авторитет воєводи був вищим. Крім того, воєвода порівняно зі старостою мав статус вищої інстанції в судовій сфері.

6. Найважливішим обов'язком намісників і старост було забезпечення обороноздатності та захисту підпорядкованого регіону. Вони володіли також специфічною для свого статусу функцією - виконували дипломатичні повноваження. У їхній компетенції перебували також судово-адміністративні та фіскально-господарські справи. Фактично в усіх сферах своєї діяльності керівники місцевої адміністрації почувалися повновладними господарями. На підставі делегованих державою повноважень чи з власної ініціативи вдавалися до самовладних дій. З огляду на це Черкаський і Канівський повіти-староства кінця XV - першої половини XVI ст. набувають статусу квазіавтономності.

7. Упродовж XIV - першої половини XV ст., як свідчить аналіз джерельного матеріалу, базовою моделлю самоврядної організації населення Південної Київщини були волості. Вони мали сотенно-десяткову систему внутрішнього устрою, де первинну ланку представляли дворища та села. Волості мали самоуправління, яке уособлювали такі інститути, як волосна адміністрація, репрезентована виборними сотниками, та волосні збори. У процесі еволюції територіальних форм громади, під дією внутрішніх та зовнішніх чинників, відбувалося руйнування волосного устрою.

8. Волості замінюються новими формами територіальних громад - сільського та міського типу. Внутрішню структуру сільських громад становив подимний устрій. Тогочасні села налічували, як правило, 3-10 димів. Сільську громаду могли організовувати як жителі одного села, так і кількох сусідніх сіл, що становили утворення волосного типу. Механізм функціонування громади, її органи самоуправління відтворювали волосну модель із тією різницею, що сільська громада володіла меншими територіями, налічувала меншу кількість членів. Органами самоврядування сільських громад були отамани та збори громади - копи.

9. Аналогічну схему інститутів самоврядування мали міські громади Черкас і Канева, очолювані війтами. Верховна влада належала зборам громади. Самоврядування обох міст базувалося на засадах „руського” („звичайного”) права, що передбачало наявність певних прав, вольностей та обов'язків. Громади непривілейованих міст поступово потрапили в підпорядкування представництва державної влади в регіоні. Ця обставина, а також відсутність чіткого розмежування державної та громадської майнової і земельної власності зумовили політику обмеження владою „стародавніх” прав і вольностей. Невдовзі це переросло в серйозні зловживання з боку черкаських і канівських старост. Громади були змушені відстоювати свої права в судовому порядку та іноді вдавалися до радикальних дій - повстань (1536 р.). Проте, влада, за винятком окремих випадків, відстоювала свої позиції.

Окреслена в дисертації проблематика потенційно дозволяє поглибити спектр дослідження в окремих аспектах і може бути перспективною для подальших дослідницьких студій.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА:

1. Михайлюк Ю.М. Державотворчі процеси на Середній Наддніпрянщині в період монгольського завоювання // Історія України. - 1999. - №31/32. - С. 2-3.

2. Михайлюк Ю.М. Середнє Подніпров'я в монгольські часи та литовську добу української історії: неперервність державотворчих процесів // Вісник ЧДУ. Серія „Історичні науки”. - Черкаси. - 1999. - Вип. 12. - С. 36-44.

3. Михайлюк Ю.М. Розвій державотворчих процесів на Середній Наддніпрянщині в період діяльності Черкаського і Канівського старости Остафія Дашковича // Наукові записки з української історії: Зб. наук. статей. - Переяслав-Хмельницький. - 2000. - Вип. 10. - C. 60-68.

4. Михайлюк Ю.М. Геополітичні інтереси Московської держави та Кримського ханства стосовно Середнього Подніпров'я в литовську добу // Вісник Черкаського університету. Серія „Історичні науки”. - Черкаси. - 2001. - Вип. 27. - С. 28-32.

5. Михайлюк Ю.М. Сільська община Середнього Подніпров'я в контексті державотворчих процесів на Русі у ІХ - першій половині XIV ст. // Український селянин: Праці науково-дослідного інституту селянства. - Черкаси. - 2001. - Вип. 3. - С. 92-97.

6. Михайлюк Ю.М. Монгольське завоювання земель Середнього Подніпров'я // Записки Осередку Наукового товариства ім. Шевченка у Черкасах: Праці історико-філософської, філологічної та культурологічної секцій. - Т. 1. - Черкаси, 2002. - С. 44-50.

7. Михайлюк Ю.М. Умови та характер розвитку основних галузей господарства населення Середнього Подніпров'я у литовські часи // Український селянин: Зб. наук. праць. - Черкаси. - 2002. - Вип. 5. - С. 4-8.

8. Михайлюк Ю.М. Еволюція громадського устрою населення Середнього Подніпров'я кінця XIV - першої половини XVI ст. // Український селянин: Збір. наук. праць. - Черкаси. - 2002. - Вип. 6. - С. 57-59.

9. Михайлюк Ю.М. Зовнішньополітична діяльність черкаських і канівських старост (кінець XV - перша половина XVI ст.) // Вісник Черкаського університету. Серія „Історичні науки”. - Черкаси. - 2002. - Вип. 33. - С. 40

10. Михайлюк Ю.М. Остафій Дашкевич // Краєзнавство Черкащини. - 2002. - №6. - С. 31-45.

11. Михайлюк Ю.М. Черкаський і Канівський повіти у взаєминах із Московською державою (кінець XV - перша половина XVI століття) // Україна - Росія: історія та сучасність: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. - Умань, 2003. - С.9-13.

12. Михайлюк Ю.М. Адміністративно-господарська діяльність черкаських і канівських старост кінця XV - першої половини XVI ст. // Український селянин: Зб. наук. праць. - Черкаси. - 2003. - Вип. 7. - С. 70-72; 2004. - Вип. 8. - С. 136-140.

13. Морозов А.Г., Михайлюк Ю.М. Сільська громада Середнього Подніпров'я XIV - XVI ст.: традиції і специфіка // Український історичний журнал. - 2003. - №3. - С.74-79.

14. Михайлюк Ю.М. Колонізація Потясминських земель в Литовську добу історії // Історичний феномен Чигиринського краю: Матеріали наук.-практ. конф. Нац. іст.-культ. заповідника „Чигирин”. 3-4 жовтня 2001 р. - К., 2003.

15. Михайлюк Ю.М. Рибченко С.М. Адміністрація Черкаського і Канівського повітів литовського періоду (XV - перша половина XVІ ст.) // Черкащина в контексті історії України. Матеріали Першої науково-краєзнавчої конференції Черкащини, присвяченої 50-річчю утворення Черкаської області. - Черкаси, 2004. - С. 86-94.

16. Михайлюк Ю.М. Старости Черкаського і Канівського замків (персональний склад та хронологічна послідовність) // П'ятнадцята наукова сесія Осередку Наукового товариства ім. Шевченка в Черкасах: Матеріали доповідей на засіданнях секцій і комісій, 10-27 березня 2004 р. - Черкаси, 2004. - С.26-30.

АНОТАЦІЇ

Михайлюк Ю.М. Державне управління та громадське самоврядування на Південній Київщині в 60-х рр. XIV - 60-х рр. XVI ст. - Рукопис

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук зі спеціальності 07.00.01 - Історія України. Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького. - Черкаси, 2006.

Дисертацію присвячено дослідженню структури та характеру діяльності повітової адміністрації та системи самоврядування территоріальних громад у період 60-х рр. XIV - 60-х рр. XVI ст.

На основі ґрунтовного аналізу широкого кола архівних і опублікованих матеріалів, а також наукової літератури здійснено спробу комплексного дослідження військової, дипломатичної, судово-адміністративної та господарсько-фіскальної сфер діяльності органів державного управління на Південній Київщині. Також проаналізовано систему сільського та міського громадського самоврядування у регіоні із урахуванням впливу на неї органів державної влади.

На підставі результатів дослідження автор прийшов до висновку: окрім виконання офіційних функцій і обов'язків, місцева влада неодноразово вдавалася до самостійної діяльності й перевищення своїх повноважень, що в сукупності надавало Південній Київщині квазіавтономності; громадське самоврядування у регіоні продовжувало активно діяти і відстоювати інтереси своїх громад, але при цьому зазнавало суттєвого тиску і обмеження своїх прав з боку державної влади.

Ключові слова: державне управління, Південна Київщина, намісник, староста, Черкаський повіт-староство, Канівський повіт-староство, громадське самоврядування, отаман, війт, копний суд.

Михайлюк Ю.Н. Государственное управление и общинное самоуправление на Южной Киевщине в 60-х гг. XIV - 60-х гг. XVI вв. - Рукопись

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.01 - История Украины. - Черкасский национальный университет имени Богдана Хмельницкого. - Черкассы, 2006.

В диссертации впервые в современной украинской историографии проведено комплексное исследование структуры и характера деятельности поветовой администрации и системы самоуправления территориальных общин Южной Киевщины в 60-х гг. XIV - 60-х гг. XVI вв.

Особое внимание уделено анализу отечественной и зарубежной научной литературы, касающейся темы, сделано заключение о частичном и поверхностном подходе ученых к рассмотрению исследуемой проблематики.

В работе определены исторические условия и решающие факторы влияния на организацию и деятельность систем государственного управления и общинного самоуправления на Южной Киевщине.

Отдельно рассмотрены вопросы, относящиеся к территориально-административной структуре региона и формированию местных органов государственной власти. В работе изучены военная, дипломатическая, судебно-административная и хозяйственно-налоговая компетенция руководителей Черкасского и Каневского поветов-староств. Акцентировано внимание на проявлениях их самовластной деятельности. Призведено научное обоснование персонального состава и хронологической последовательности пребывания на посту поветовых наместников и старост. Кроме того, на основании документальных источников установлено характер иерархических отношений между ними и киевским воеводой.

Также проанализировано систему сельского и городского общинного самоуправления в регионе с учетом влияния на ее развитие органов государственной власти. Более детально раскрыто специфику самоуправления в Черкассах и Каневе: полномочия органов самоуправления, содержание “прав и вольностей” городских общин, а также характер притеснений со стороны представителей государственной власти.

На основании результатов исследования автор констатирует, что помимо широкого круга официальных функций и полномочий, местная власть неоднократно совершала самовластные действия, что в совокупности придавало Южной Киевщине статус квазиавтономности; общинное самоуправление региона продолжало активно функционировать, но при этом испытывало прогресирующие притеснения и ограничения со стороны государственной власти.

Ключевые слова: государственное управление, Южная Киевщина, наместник, староста, Черкасский повет-староство, Каневский повет-староство, общинное самоуправление, атаман, войт, копный суд.

Mychailyk U.M. State Government and Community Self-government on the Territory of South Kyivshchina from the 60-s, XIV to the 60-s, XVI centuries. - Manuscript.

Thesis for a candidate degree in History, specialization 07.00.01. - History of Ukraine. - Bohdan Khmelnitsky National University at Cherkassy. - Cherkassy, 2006.

This dissertation represents an analyses of the povit administration structure and nature of activities and territorial community self-government system during the period of the 60-s, XIV - the 60-s, XVI centuries.

The author made attempts to carry out complex investigation of military, diplomatic, judicial-administrative and economic taxation spheres of state power representatives on the territory of South Kyivshchyna on the basis of comprehensive analyses archival and published works and scholarly publications.

Besides the author analyzed rural and town community self-government system taking into consideration state government administration influence. As the result of investigation the author came to the following conclusion: besides a wide range of official functions and commissions the local authorities used to commit self-will absolute actions that provided South Kyivshchyna autonomy status. The regional community self-government had to endure some restrictions on the part of state power administration.

Key words: state government, South Kyivshchyna, vicegerent, monitor, Cherkassy povit-starostwo, Kaniv povit-starostwo, community self-government, otaman, voit, Kopnyi sud.

Размещено на Allbest.ru