Населення південної частини Лісостепового Подніпров’я за доби пізньої бронзи
Природно-географічна характеристика Лісостепового Подніпров'я. Планіграфія поселень та конструкція жител; комплекси знахідок та стратиграфія. Топографія могильників та обряд поховання. Антропологічні матеріали поховальних пам'яток доби пізньої бронзи.
Рубрика | История и исторические личности |
Вид | автореферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 22.10.2013 |
Размер файла | 52,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
У роботі систематизована інформація про всі відомі на сьогоднішній день пам'ятки археології доби пізньої бронзи регіону півдня Лісостепового Подніпров'я: поселення, курганні і ґрунтові могильники, скарби та випадкові знахідки металевих виробів і ливарних форм. Дана територія протягом всього періоду знаходилася у контактній зоні трьох культурно-історичних спільнот: зрубної, тшинецько-комарівської та Ноа-Сабатинівка-Кослоджень, які відповідали трьом великим етнокультурним утворенням Євразії. Оскільки більшість пам'яток має полікультурний характер, для зручності викладення матеріалу запропоновано періодизацію, засновану на виділенні трьох блоків синхронних культур: багатоваликово-ранньозрубний (18-16 ст. до н.е.), зрубно-сабатинівський (15-13 ст. до н.е.), білогрудівсько-білозерський (12-10 ст. до н.е.). На основі археологічного матеріалу простежується еволюція культурного комплексу населення (матеріальної культури, житлобудування, поховального обряду), а також з'ясовані основні вектори зовнішньо-культурних зв'язків, здійснено реконструкцію господарства та деяких сторін духовного життя.
Ключові слова: культурно-історична спільнота, археологічна культура, контактна зона, поселення, поховальні пам'ятки, металеві вироби, керамічний комплекс, доба пізньої бронзи, Лісостепове Подніпров'я, Євразія.
лісостеповий подніпров'я могильник бронза
АННОТАЦИЯ
Куштан Д.П. Население южной части Лесостепного Поднепровья в эпоху поздней бронзы. - Рукопись.
Диссертация на соискание учёной степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.04 - археология. Институт археологии НАН Украины. Киев, 2007.
Представленная работа является попыткой проследить эволюцию культурного комплекса населения юга Лесостепного Поднепровья на протяжении эпохи поздней бронзы, а также определить основные векторы внешне-культурных связей с учётом всех известных на сегодняшний день памятников археологии: поселений, курганных и грунтовых могильников, кладов и случайных находок металлических изделий и литейных форм. Регион интересен, прежде всего, тем, что в эпоху поздней бронзы, благодаря своему природно-географическому расположению, находился в зоне контакта разных археологических культур и культурно-исторических общностей (КИО). Для выяснения относительной хронологии, характера межкультурных связей и контактов большое значение и перспективы имеют именно такие регионы, которые находятся в так называемых "контактных зонах".
Анализ керамических комплексов большинства памятников региона свидетельствует об их поликультурном составе. По-этому, для удобства изложения материала предложена периодизация, основанная на выделении трёх блоков синхронных культур: многоваликово-раннесрубного (18-16 вв. до н.э.), срубно-сабатиновского (15-13 вв. до н.э.), белогрудовско-белозёрского (12-10 вв. до н.э.). Отсутствие среди природных ресурсов региона сырья, необходимого для производства бронзовых изделий стимулировало активные контакты населения с другими регионами, в особенности, с развитой металлургией и металлообработкой.
Многоваликово-раннесрубное время - переходный период от эпохи средней бронзы к поздней. На территории региона он представлен памятниками культуры многоваликовой керамики (КМК) / бабинской, которая распространилась сюда после распада больших КИО предыдущего периода: шнуровой на западе и катакомбной на востоке, что совпало с распадом Циркумпонтийской металлургической провинции. Формирование КМК произошло на границе степной и лесостепной зон Днепро-Донецкого междуречья (Днепро-Донецкий очаг культурогенеза). На территории региона ранние памятники КМК локализируются в Самаро-Орельском междуречье и бассейне р. Псёл. На позднем этапе памятники культуры распространились на всю территории Лесостепного и Степного Поднепровья, включая всё Правобережье. В это время население региона использовало преимущественно продукцию волго-уральского очага металлообработки раннесрубной покровской культуры.
В срубно-сабатиновское время, которое соответствует развитому периоду поздней бронзы, регион находился в контактной зоне трёх КИО: срубной, тшинецко-комаровской и Ноа-Сабатиновка-Кослоджень, которые соответствовали трём большим этнокультурным образованиям Евразии: евразийскому степному, центральноевропейскому и балкано-дунайскому. Большая часть Левобережной Лесостепи и Предстепья была занята населением бережновско-маёвской срубной культуры. Её формирование, как и КМК, связано с Днепро-Донецким очагом культурогенеза - результат взаимодействия местных бабинцев с ранними покровцами. На позднем этапе бережновско-маёвские памятники продвигаются на Правобережье. Северную часть Правобережья в это же время занимали племена тшинецко-комаровской КИО, которая являлась результатом консолидации родственных эпишнуровых культур от Одера до Днепра, при ощутимом карпато-дунайском влиянии. Южнее ареалов срубной и тшинецко-комаровской КИО находились памятники ещё одной общности - Ноа-Сабатиновка-Кослоджень, которая, как и срубная, сложилась на основе КМК, но при сильном балкано-дунайском влиянии. В этот период на территории региона функционировал собственный лобойковский очаг металлообработки, который был ориентирован на привозное сырьё. Население региона также использовало металлические изделия, импортированные из других очагов Европейской и Евразийской металлургических провинций.
Начало финала поздней бронзы (белогрудовско-белозёрского времени) характеризуется становлением новой этнокультурной ситуации в регионе, обусловленной распадом КИО предыдущего периода. Основными причинами случившегося считают активизацию "лесных" прафинно-угорских племён и процесс гальштатизации. В результате на Левобережье утвердились памятники малобудковско-бондарихинской культуры - новой общности, связанной своим происхождением с лесным населением Волго-Донья. Правобережье оказалось в ареале белогрудовско-чернолесской культуры, сформировавшейся в результате взаимодействия тшинецько-комаровской и сабатиновськой культур при воздействии культур фракийского гальштата. На севере региона в контактной зоне белогрудовско-чернолесской и малобудковско-бондарихинской культур находились памятники лебедовской культуры, генетически связанной с тшинецкой. На юге регион граничил с белозёрской культурой, которая сложилась на основе сабатиновской при сильном гальштатском влиянии. Большинство новых культурных образований вошло в огромную евразийскую общность культур валиковой керамики финальнобронзового времени, которая распространилась от Дуная до Алтая.
Ключевые слова: культурно-историческая общность, археологическая культура, контактная зона, поселения, погребальные памятники, металлические изделия, керамический комплекс, эпоха поздней бронзы, Лесостепное Поднепровье, Евразия.
ABSTRACT
Kushtan D. The population of the southern part of the forest-steppe Dnieper region in the Late Bronze Age. - Manuscript.
Thesis of a candidate of historical science degree, specialty - 07.00.04 - archaeology. The Institute of Archaeology of National Academy of Science of Ukraine. Kyiv, 2007.
This work have accumulated information about all archeological sites of the Late Bronze Age which are known for today over the southern part of the forest-steppe Dnieper region: settlements, tumuli and flat cemeteries, hoards, accidental finds of metal items and foundry moulds. This area presents the contact zone of three culture-historical communities of that time: Zrubna, Tshinets'ko-Komarivs'ka and Noua-Sabatynivka-Koslodzhen' each of which corresponded to three big ethno-cultural entities in Eurasia. As most number of sites have a polycultural nature, it is proposed for readability in the text the division into periods based on distinguishing of three blocs of synchronous cultures: Multi-Cordoned (Bagatovalikovo)-Early Zrubna (18-16 B.C.), Zrubno-Sabatynivs'ka (15-13 B.C.), Bilogrudivs'ko-Bilozers'ka (12-10 B.C.). On the basis of archeological materials one can observe the evolution of the cultural complex of population (material culture, house building and funeral rites) and the direction of the main vectors of external cultural relations as well. The reconstruction of housekeeping and some aspects of spiritual life are also presented.
Key words: culture-historical community, archeological culture, contact zone, settlements, funeral sites, metal goods, ceramic complex, the Late Bronze Age, forest-steppe Dnieper region, Eurasia.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Характеристика археологічних знахідок сокир-молотів катакомбної культури, їх підрозділ на групи: шнурова, ямна, інгульська. Проведення паралелі цих наявних знахідок з артефактами, виявленими поза територією розповсюдження катакомбних пам'яток культури.
реферат [361,4 K], добавлен 16.05.2012Доба бронзи як важлива віха в історії України й людства в цілому. Типологія антропоморфних стел епохи бронзи, відмінні риси їх головних видів. Семантика зображень на статуях епохи бронзи. Індоєвропейські мотиви на антропоморфних стелах доби бронзи.
реферат [22,0 K], добавлен 16.05.2012Історія походження колісного транспорту. Використання найпростішого колеса на поворотній осі трипільським населенням. Поширення в епоху бронзи колісниць - двоколісного засобу пересування. Дослідження ролі колісного транспорту в похованнях та мистецтві.
реферат [31,7 K], добавлен 16.05.2012Поселення тшинецько-комарівської культури доби бронзи. Давньослов'янський період Волині. Згадка про місто Камень у Галицько-Волинському літописі. Князівський рід Сангушків. Політичне життя міста. Раціональним використанням лісу на Камінь-Каширщині.
реферат [52,2 K], добавлен 01.02.2011Проблема українського козацтва як етносоціального явища. Роль козацтва у етносоціальному розвитку України, етнічні теорії щодо джерел його формування: колонізація південних регіонів України, захист від татарських набігів на землі Середнього Подніпров'я.
статья [22,4 K], добавлен 07.08.2017Аналіз закономірностей, концептуальних підходів та здобутків істориків доби пізньої республіки та принципату Стародавнього Риму. Історіографічні праці Салюстія і Цезаря, доробки Тіта Лівія, Светонія і Тацита. Історіографічні джерела Стародавнього Риму.
курсовая работа [66,7 K], добавлен 14.11.2012Археологічні культури, котрі дослідниками віднесено до праслов’янської лінії розвитку. Їх основні риси в руслі загальноприйнятого хронологічного поділу доби бронзи на ранню, середню та пізню. Характер взаємозв’язків праслов’янської і інших культур.
реферат [17,9 K], добавлен 18.05.2012Особливості формування системи світоглядних уявлень мешканців території України в період епохи палеоліту, мезоліту та неоліту. Еволюція духовного світу населення України епохи бронзи. Міфологія та основні риси дохристиянського світогляду українців.
дипломная работа [4,5 M], добавлен 14.11.2010Характеристика міжнародного права рабовласницької доби. Закони Ману та посольське право, міжнародні договори, закони та звичаї війни. Органи зовнішніх відносин та правила ведення війни за часів феодальної доби. Розвиток науки міжнародного права в Росії.
реферат [26,1 K], добавлен 27.10.2010Аналіз особливостей соціальної й етнічної структури поселень частини українських земель, які перебували в складі Польщі до Люблінської унії 1569 р. Характеристика українського населення з незначною частиною іноетнічних мешканців в таких поселеннях.
статья [21,7 K], добавлен 17.08.2017Періодизація трипільської культури, топографія трипільських поселень. Суспільний устрій трипільських племен, розвиток ремесел. Ототожнення деякими вченими трипільців з пеласгами. Занепад трипільської культури на межі ІІІ-ІІ тисячоліття до н.е.
реферат [18,1 K], добавлен 13.12.2010Мікростратиграфічні підходи у знятті та фіксації культурних нашарувань під час вивчення слов'янських могильників. Дослідження еволюції слов'янських поховань та переходу до християнських обрядів на прикладі матеріалів Пліснеського археологічного комплексу.
реферат [5,6 M], добавлен 15.08.2013Найбільші літописи козацької доби: "Літопис Самовидця", "Літопис Григорія Грабянки", "Літопис Самійла Величка". Визначення типологічної і образно-символічної специфіки українського фольклору. Відображення образу України в козацько-старшинських літописах.
курсовая работа [71,6 K], добавлен 27.06.2013Хронологія, археологічна та антропологічна періодизація історії первісного суспільства. Періоди кам'яного віку. Епоха переходу до бронзової доби. Початок залізної доби. Влада і соціальні норми у первісному суспільстві. Релігійні погляди та культура.
реферат [71,4 K], добавлен 01.11.2011Еволюція світоглядних уявлень та вірувань населення України в епоху палеоліту, мезоліту, неоліту, міді та бронзи. Релігійні вчення давніх народів в часи Скіфії. Дохристиянські традиції, обряди та культи жителів країни, їх розвиток і соціальна організація.
реферат [27,6 K], добавлен 08.02.2011Господарське життя первісної доби. Трипільська культура на землях України. Господарство скіфів. Економічний лад грецьких та римських колоній Північного Причорномор’я. Економічне життя слов’янських племен часів розселення на території України.
реферат [30,1 K], добавлен 28.11.2007Писемні та археологічні пам'ятки як джерело вивчення проблеми походження поселень на території Давнього Межиріччя. Вивчення проблеми розселення населення на території Південної Месопотамії. Особливості становлення та розвитку шумерської цивілізації.
реферат [38,6 K], добавлен 28.10.2010Досліджуються причини використання науково-технічних досягнень воєнної доби для потреб народного господарства УРСР. Розкриваються принципи управління промисловістю і заводами під час війни на прикладі Наркомату танкової промисловості та заводом Танкоград.
статья [22,5 K], добавлен 31.08.2017Характерні ознаки половецького поховального ритуалу. Коротка характеристика найяскравіших поховань половецького часу. Особливості огляду поховання половця, здійсненого в Чингульському кургані, як одного з визначних поховальних комплексів половців.
реферат [18,0 K], добавлен 18.05.2012Історичні дані про соціальний уклад та побут стародавнього міста Воїнь, його географічне розташування та значення в історії древніх слов'ян. Вивчення оборонних споруд міста, особливості житлових і господарських будівель. Зовнішній вигляд могильників.
реферат [27,2 K], добавлен 29.11.2009