Екологічний вимір землеробства в Україні (60–80-і рр. ХХ ст.)

6. У гонитві за кількістю і потужністю сільськогосподарської техніки ігнорувалася загроза механічного перевантаження ґрунтів. Диктат ВПК в машинобудуванні відтіснив на узбіччя специфічні особливості сільськогосподарської техніки, потреби захисту ґрунтів від механічного перевантаження, яке вело до його недопустимого ущільнення, а отже до порушення самої структури ґрунту і, як наслідок, зниження врожайності.

7. Меліорація розумілася і застосовувалася не як узгоджена система технологічних і агрономічних заходів, спрямованих на активізацію чи реалізацію природного потенціалу перезволожених чи навпаки - посушливих земель, а передовсім як засіб, за допомогою якого можна „відвоювати” у природи якомога більше продукції. Наслідком подібної практики стало швидке погіршення хімічних, біологічних, механічних якостей ґрунту, а закономірним результатом - те, що на багатьох площах валове виробництво продукції, після проведених меліоративних робіт, не тільки не збільшилось, а навпаки - зменшилось.

8. Існуюча в радянські часи практика землеволодіння і землекористування деформувала глибинні ментальні риси українського селянина. Із людини, яка однією з головних своїх життєвих функцій вважала піклування про землю, збереження її майже сакральної сутності пересічний працівник сільського господарства дедалі більш перетворювався на байдужого до подальшої долі землі, яка покликана годувати не лише його, але і нащадків.

техногенний земельний радянський меліорація

Основний зміст дисертації викладено у таких публікаціях автора

Статті у наукових фахових виданнях

1. Морозова С.А. Витоки сучасного екологічного стану у сільському господарстві // Український селянин. - Черкаси, 2000. - Вип.1. - С. 90-92.

2. Морозов А.Г., Морозова С.А. Енергетичний аналіз сільського господарства Черкаської області (друга половина XX ст.) // Український селянин. - Черкаси, 2002. - Вип. 6. - С. 140-142.

3. Морозова С.А. Порівняння Західної і Східної стратегій цивілізаційного розвитку через призму концепції соціоекосистеми // Український селянин. - Черкаси, 2002. - Вип. 6. - С. 143-144.

4. Витоки і спрямованість системних процесів аграрної еволюції // Вісник Черкаського державного університету. Серія історичні науки. Вип. 33. - Черкаси, 2003. - С. 118-122.

5. Морозова С.А. Етнонаціональні ментальні засади системи господарювання українців на землі // Вісник Черкаського державного університету. Серія історичні науки. Вип. 50 - Черкаси, 2003. - С. 127-129.

6. Морозова С.А. Актуальні проблеми збереження природної родючості сільгоспугідь Черкащини // Український селянин. - Вип. 7. - Черкаси, 2003. - С. 172-174.

7. Морозова С.А. Відтворення природних умов давніх історичних часів: геополітичні аспекти // Український селянин. - Вип. 8. - Черкаси, 2004. - С. 31-32.

8. Морозова С.А. Технологізація сільського господарства та зміни агроекосистеми // Наукові праці: Науково-методичний журнал. Т. 37. Вип. 24. Історичні науки. - Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. П.Могили, 2005. - С. 106-109.

9. Морозова С.А. Хімізація сільського господарства України у 60-80-ті роки ХХ ст. та її наслідки // Український селянин. Вип. 9. - Черкаси, 2005. - С. 247-250.

10. Морозова С.А. Проблеми соціоекологічної оптимізації сільського господарства в англо-американській історіографії // Історичні записки: Збірник наукових праць. Вип. 12. Ч.2.- Луганськ: Вид-во СНУ ім. В.Даля, 2006. - С. 196-203.

11. Морозова С. Техногенний пресинг як загроза збереження історико-культурного середовища // Український селянин. Вип. 10. - Черкаси, 2006. - С.193-195.

Матеріали конференцій

12. Морозова С.А. Сучасні соціально-екологічні проблеми сільського господарства Черкаської області // Матеріали Всеукраїнського симпозіуму з проблем аграрної історії. Частина ІІ. - Київ, 1997. - С. 102-105.

13. Морозова С.А. Витоки сучасної технократичної політики у сільському господарстві // Матеріали Всеукраїнського симпозіуму з проблем аграрної історії. Частина ІІ. - Київ, 1997. - С. 124-130.

14. Морозова С.А, Джулай О.С. Україна у Європейському контексті. Демографічний огляд // Екологія та освіта здобутки та перспективи діяльності в рамках концепції талого розвитку. Збірник тез доповідей та виступів VII Всеукраїнської конференції. - Черкаси. - 2002. - С. 57-77.

15. Білик Л.І., Морозова С.А. На шляху інтеграції національної екологічної освіти до європейської системи // Екологія та освіта: інноваційні та інтеграційні технології для сталого розвитку: Зб. статей, доповідей та виступів ІХ Міжнародної конференції. Ч. І. - Черкаси, 2004. - С. 3-5.

16. Морозова С.А., Свояк Н.І. Використання математичного моделювання в проведенні моніторингу довкілля // Екологія та освіта: інноваційні та інтеграційні технології для сталого розвитку: Зб. статей, доповідей та виступів ІХ Міжнародної конференції. - Ч. ІІ. - Черкаси, 2004. - С. 78-80.

17. Морозов А.Г., Морозова С.А. Виховання у суспільстві свідомості об'єктивної необхідності переходу на засади сталого цивілізаційного розвитку Розвиток особистості у полі культурному освітньому просторі: Збірник матеріалів Міжнародного конгресу ІV Слов'янські педагогічні читання. - Черкаси, 2005. - С. 59-62.

18. Морозова С.А. На шляху до європейської системи екологічної освіти // Розвиток особистості у полі культурному освітньому просторі: Збірник матеріалів Міжнародного конгресу ІV Слов'янські педагогічні читання. - Черкаси, 2005. - С.102-103.

19. Морозова С. Навколишнє середовище від природодомінуючого до людинодомінуючого // XVI наукова сесія осередку Наукового товариства ім. Шевченка у Черкасах (Матеріали доповідей на засіданнях секцій і комісій). 12-31 березня 2005 р. - Черкаси, 2006. - С. 30-31.

20. Морозова С.А. Особливості наукового забезпечення сільськогосподарської галузі протягом 50-90-х років ХХ ст. // Записки студентського наукового товариства: матеріали наукових засідань / За ред. В.В. Масненка, Ю.П. Присяжнюка - Т. 1. - Вип. 1-4 (2003-2004). - Черкаси: ЧНУ ім. Б. Хмельницького, Осередок НТШ у Черкасах, 2006. - С. 156-158.

21. Морозова С., Рига Т. Історичні аспекти проблеми взаємодії суспільства і природи в контексті концепції соціоекосистеми // Інтеграційна стратегія державних інституцій та громадськості в соціоекологічні інформованості суспільства: теоретичний та практичний аспекти. Збірник тез та доповідей Х Міжнародної конференції. 19-21 жовтня 2006 р. - Черкаси, 2006. - С. 13-14.

22. Морозова С. Збереження природно-культурного простору Середнього Подніпров'я // Чигиринщина: історія і сьогодення. Матеріали науково-практичної конференції - 17-18 травня 2006 р. - Черкаси: Вертикаль, 2006. - С. 19-24.

Публікації у яких додатково відображено результати

дисертаційного дослідження

23. Моrozova S. A Traces of Human History from Kievan Rus to Modern Times through the tracks of Wild Animals // Russian Conservation News No. 18 Winter 1999. - P.34-36.

24. Рига Т.М., Морозова С.А. Опорний конспект з біології для самостійного вивчення студентами-екологами. - Черкаси: Вид-во ЧДТУ, 2003. - 92 с.

25. Морозова С.А. Формирование современной природы Среднего Поднепровья // Екосвіт - Черкаси, 2006. - Вип. 9. - С. 4-6.

26. Морозов А., Морозова С. Соціоекологічність традиційної української системи сільського господарства // Україна Соборна: Зб. наук. статей. Вип. 4. - Т. 2. - К.: Інститут історії України НАН України, 2006. - С. 62-66.

27. Морозова С. Екологічна оптимізація агроландшафтної структури - перспективний шлях розвитку сільського господарства України в ХХІ ст. // Україна Соборна: зб. наук. статей. Вип. 4. - Т. 2. - К.: Інститут історії України НАН України, 2006. - С.246-250.

АНОТАЦІЇ

Морозова С.А. Екологічний вимір землеробства в Україні (60 - 80-і рр. ХХ ст.). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук зі спеціальності 07.00.01 - історія України. - Донецький національний університет. - Донецьк, 2007.

У дисертації на підставі вивчення джерел та літератури здійснено всебічний аналіз комплексу питань, пов'язаних із швидким наростанням техногенного тиску на сільськогосподарські угіддя, насамперед на орні землі в ході інтенсифікації сільського господарства УРСР в 60-80-ті рр. ХХ ст. Наголошено, що розвиток негативних процесів, які знижували природні відтворювальні можливості ґрунту та загострювали соціоекологічні проблеми села, стали наслідком волюнтаристських рішень вищих органів влади. Розглянуто характер застосування хімдобрив та пестицидів. Показано негативний вплив безсистемного внесення великих доз хімдобрив на природні якості ґрунту. Проаналізовано руйнування структури ґрунту від дії на нього надто важких сільгоспмашин. Розкрито характер та хід реалізації гучної кампанії з меліорації. Як при осушенні перезволожених земель, так і при будівництві зрошувальних систем продуктивність сільськогосподарських угідь, незважаючи на величезні витрати, не зростала, а навпаки зменшувалась. Показано причини цього явища. Підкреслено, що одночасна дія декількох негативних техногенних чинників значно посилює їх деструктивний вплив як на природні якості ґрунтів, так і на здоров'я працюючих на них людей. Наголошено, що сформована в радянських умовах суто технократична стратегія розвитку аграрного сектора економіки була принципово непридатною для регулювання складного комплексу економічних, соціальних, екологічних чинників, які виникають в процесі використання природних ресурсів, на чому базується сільське господарство.

Ключові слова: аграрна політика, сільське господарство, соціальна політика, земельні ресурси, техногенна експансія, екологія, здоров'я, землеробство.

Морозова С.А. Экологическое измерение земледелия в Украине (60 - 80-е гг. ХХ в.). - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.01 - история Украины. - Донецкий национальный университет. - Донецк, 2007.

В диссертации на основе всестороннего изучения источников и литературы проведен комплексный анализ широкого круга вопросов, связанных с резким нарастанием техногенного натиска на сельскохозяйственные угодья, в первую очередь на пахотные земли, в процессе интенсификации сельского хозяйства УССР, который осуществлялся в 60-80-х гг. ХХ в.

Рассмотрен характер и особенности широкомасштабного использования химических удобрений и средств защиты растений от заболеваний и вредителей. Показано негативное влияние бессистемного, несбалансированного внесения чрезмерно больших доз химических удобрений и препаратов на качественное плодородие почв.

Показаны деструктивные процессы, которые происходят в почвенной структуре в результате чрезмерно интенсивного использования большого количества тракторов и другой тяжелой сельскохозяйственной техники, ведущее к ее переуплотнению.

Раскрыты истоки, масштабы и ход реализации широко пропагандируемой кампании по мелиорации сельского хозяйства. Изучены негативные последствия, немедленно давшие о себе знать, как при осушении земель с избыточной влажностью, так и при строительстве и эксплуатации крупных оросительных систем в южных областях УССР, ощущавших недостаток осадков. Подчеркнуто, что основной причиной, лежащей в основе крупных хозяйственных неудач, в целом ряде случаев прямо приведших к экологическим бедствиям, было отсутствие принципиального, действительно научного подхода к планированию и реализации огромных проектов, ведущих к недопустимо глубокому вмешательству в природные процессы. Об этом убедительно свидетельствует то, что как после осушения переувлажненных земель, так и после начала эксплуатации орошаемых земель, несмотря на огромные финансовые и материальные затраты, в подавляющем большинстве случаев урожайность не только не выросла, но наоборот - уменьшилась.

Проанализированные материалы свидетельствуют, что одновременное воздействие на сельскохозяйственные земли нескольких негативного характера техногенных факторов не просто усиливает их деструктивное влияние как на природные качества почв, так и на здоровье работников сельского хозяйства, но в целом ряде случаев придает им также совершенно новое качество.

Акцентируется внимание на том, что сформировавшаяся в советских условиях чисто технократическая стратегия развития аграрного сектора экономики принципиально непригодна для регулирования сложного комплекса экономических, социальных, экологических, культурных факторов, которые возникают и взаимодействуют в процессе использования природных ресурсов, являющихся основой ведения сельского хозяйства.

Ключевые слова: аграрная политика, сельское хозяйство, социальная политика, земельные ресурсы, техногенная экспансия, экология, здоровье, земледелие.

Morozova S.A. The ecological measurement of agriculture in Ukraine (60-80-ies of the XX century). - Manuscript.

Thesis for the scientific degree of Candidate in Historical sciences on specialization 07.00.01 - The History of Ukraine. Donetsk National University, Donetsk, 2007.

In the thesis the author gives a detailed analysis of the whole complex of the problems which have appeared as a result of the rapid growth of the technological press on agricultural lands, especially arable lands, during the agricultural intensification of the 60-80-ies of the XX-th century in the Ukrainian Soviet Socialist Republic. It is pointed out that the development of the negative processes which led to the reduce of the ground natural renewal possibilities and socio ecological problems initiated the libertarianist decisions of the highest power bodies. The author regards the character of the use of chemical fertilizers demonstrates the negative influence of non-systematic large doses of fertilizers on the natural qualities of the ground. The author analyzes the destruction of the ground structure under the action of the heavy agricultural technique. She discovers the character and going of the loud campaign on melioration and its principally negative consequences. The results of them were got at once. The productivity of the agricultural lands did not grow but, on the contrary, reduced both while being meliorated and while irrigation systems were being built. And all this was in spite of great material expenses which grew steadily.

It is pointed out that the simultaneous influence of the several negative technological factors increases the destructive influence a great deal both on the natural ground qualities and on the health of people occupied there. The author points out that the pure technological strategy of the development of the national economy agrarian sector formed under the Soviet conditions was principally unfit for the regulation of the complex of the economical, social and ecological factors which appeared in the process of the usage of the natural resources and on which the whole agriculture is based.

Key words: agrarian policy, agriculture, social policy, land resources, technological pressure, ecology, health.

Размещено на Allbest.ur