Духовні християни в Україні наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століть

Аналіз сприйняття терміну "духовні християни" в історіографічній традиції. Здійснення локалізації релігійних общин в Україні, шляхом дослідження течій духоборства, молоканства, христовірства, скопецтва, що поширювалися в межах території України.

Рубрика История и исторические личности
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 24.10.2013
Размер файла 53,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Ставлення віруючих до місцевої влади було неоднозначним. Духовні християни не виявляли категоричних настроїв щодо діяльності місцевих чиновників, але інколи вступали з ними в конфлікти. Так, за часів правління імператора Олександра І відомі часті скарги віруючих Таврійської губернії про зловживання щодо них з боку місцевих чиновників. Наприклад, у 1820 році духоборами подано Всепіданійшу скаргу, де вони розкривали постійні зловживання щодо них: безпідставні затримання, арешти, допити, незаконне утримання під вартою.

По-перше, незважаючи на виконання чиновниками імперських приписів, вони не могли вирішувати певні питання місцевого рівня. По-друге, духовними християнами влада сприймалася на загальнодержавному рівні, а місцевий бюрократичний апарат не розглядався ними як влада у широкому розумінні цього слова. По-третє, у взаєминах із чиновниками, залежно від особливостей віровчення, їхні взаємини будувалися на принципах мирного вирішення питань.

Особливою рисою діяльності духовних християн першої чверті ХІХ століття є їх активність у стосунках із органами державної влади, про що свідчить значна кількість прохань та звернень до імператора з окремими вимогами поліпшення соціально-економічних умов життя. Такі офіційні звернення до Олександра І надходили впродовж першої половини ХІХ століття через уповноважених осіб, як правило, місцевих авторитетів. У наступний хронологічний період подібної лояльності не знаходимо у зв'язку зі зміною політики влади щодо представників духовних християн.

Отже, зміни у ставленні до центральної та місцевої влади у середовищі віруючих залежали від різних факторів. Не останню роль у цьому відігравали нововведення в їх ідеології, віровченні. Важливим чинником виступали способи державного регулювання діяльності духовних християн. Звісно, остаточну точку зору у свідомості духоборів, молокан, христовірів, скопців щодо місцевої влади формувало ставлення до них місцевих чиновників, вміння останніх вирішувати питання повсякденного життя віруючих, у тому числі, з'ясовуючи їхні взаємини з православним населенням, приймаючи справедливі рішення у ході розгляду відповідних справ.

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

У висновках підводяться загальні підсумки дослідження, основні положення яких зводяться до наступного:

вказано, що джерельна база проблеми є досить репрезентативна для всебічного аналізу проблеми;

доведено, що дослідники ХІХ - початку ХХ століть заклали підґрунтя наукової розробки основних проблем розвитку послідовників зазначеного утворення, нагромадили значний за обсягом фактичний матеріал, який до сьогодні повністю не оприлюднений, мали різні думки щодо ролі віруючих у суспільно-політичному житті країни; чиновники, місіонери, науковці, священнослужителі звернули увагу на духовне християнство, започаткували його систематичне вивчення, зробили спробу його класифікувати, нагромадили значну кількість фактичних даних про кількість віруючих, їх соціальний стан, віровчення, соціальну практику тощо;

з'ясовано, що вивчення духовного християнства було продовжено в новітній період; науковцям радянського періоду слід віддати належне, не применшуючи їх внесок у наукове обґрунтування проблем розвитку релігійних течій; їх праці характеризуються негативним забарвленням показу діяльності віруючих; сьогодні вивчення духовних християн в Україні є поодинокими; у сучасній історіографії комплексні дослідження розвитку духовних християн України в період нової і новітньої історії відсутні;

простежено початковий етап становлення і розвитку духовного християнства в Україні; йдеться про релігійні течії духоборів і молокан наприкінці ХVІІІ століття та поява в українських землях послідовників христовірства і скопецтва в подальшому;

встановлено, що модель взаємин представників відокремлених від РПЦ релігійних течій із органами державної влади в Україні у ХVІІІ - ХІХ століттях залежала винятково від ставлення до них правлячого монарха; у часи правління Павла І та Олександра І було закладено сприятливу для віруючих модель їхніх взаємовідносин із державою; у перші роки правління Миколи І провідними були елементи поміркованого протистояння щодо послідовників окремих релігійних общин на теренах України, але надалі точилася відкрита боротьба з останніми, відповідно формувалася законодавча база;

проведено територіальну локалізацію релігійних общин та основні зовнішні та внутрішні міграції духовних християн;

вивчено процес еволюції релігійної течії та її окремих напрямків; під поняттям еволюції розглядається три основних спрямування цього процесу: зміна соціальної опори, носіїв ідей (соціальний склад общини не залишався однорідним упродовж тривалого часу); їх поглядів (відображена в ідеології, особливостях віровчення); ставлення до центральної та місцевої влади.

констатуємо, що наприкінці ХVІІІ - у першій половині ХІХ століття соціальний склад релігійних общин духовних християн був надзвичайно різноманітним; духобори й молокани були державними селянами (селянами-однодворцями), зустрічалися вихідці з козацтва й купецтва; більш диференційованими в соціальному плані виступали христовіри й скопці; у їхньому середовищі були представники купців, лихварів, робітників, селян, військових;

спостерігаємо, що еволюція простежується в особливостях віровчення, що видозмінюються з плином часу: христовірський і скопецький аскетизм, песимістичні, а то й ворожі настрої, різке протиставлення себе, свого вчення оточуючому світу змінюється на протилежне; духобори і молокани на певному етапі розвитку духовного християнства приносять такі риси як позитивне ставлення до суспільства, постійний пошук більш досконалих форм громадського життя;

доведено, що ставлення духовних християн до центральної та місцевої влади різнилися; категоричних настроїв у ставленні до місцевої влади віруючі не виявляли; вони не ототожнювали представників місцевої влади з державою в цілому, навіть скоріш розмежовували їх; це пояснюється різними чинниками, які залежали від їх взаємин з чиновниками, особливостей віровчення на кожному етапі розвитку релігійної течії.

Отже, духовне християнство посідало чільне місце в житті мешканців українських земель ХІХ століття, на підтвердження чого свідчать такі дані:

виникнення і початковий період існування релігійних общин пов'язані з організаційними моментами їх діяльності в релігійній сфері життя суспільства;

динаміка чисельності віруючих свідчить про небайдужість суспільства до цього віровчення та ефективність проповідницької діяльності духовних християн, сприйняття населенням їх основних ідей;

безпосередня участь у політичному житті країни з вимогами свободи віросповідання, рівних можливостей для діяльності в суспільно-політичному та громадському житті країни (часті офіційні звернення до монарха на початку ХІХ століття);

велике занепокоєння діяльністю віруючих РПЦ та органів державної влади, що свідчило про конкуренцію між релігійною общиною та державою і православною церквою за вплив на суспільну свідомість.

Послідовники духовного християнства в Україні створили цікаву концепцію, де запропонували власне бачення ідеалу суспільного та державного устрою, започаткували специфічні уявлення про навколишній світ і місце людини в ньому.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у фахових виданнях

1. Взаємини держави і православних сект у ХІХ - ХХ століттях (до історіографії проблеми) // Історична пам'ять. - 2001. - №1 - 2. - С.100 - 104.

2. Духовне християнство на українських землях ХVІІІ ст.: національна закономірність чи запозичена випадковість?! // Література та культура Полісся. Вип.20. Історичні та культурологічні процеси на Поліссі та в Україні (ХІХ - ХХ ст.). / Відп. ред. і упорядник Г.В.Самойленко. - Ніжин: НДПУ, 2002. - С.61 - 66.

3. Еволюція православної секти духовних християн (кінець ХYІІ -- початок ХХ століття) // Наукові записки з української історії: Збірник наукових статей. - Переяслав-Хмельницький, 2003. - Вип.14. - С. 206 - 213.

4. Особливості участі духовних християн у суспільному житті українських губерній ХІХ ст. // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. - 2003. - № 5 (63). - С.164 - 170.

5. Помірковане протистояння чи відкрита боротьба: про політику Миколи І щодо духовних християн в Україні: (друга чверть ХІХ ст.) // Історична пам'ять. - 2004. - №1. - С. 118 - 127.

6. Історіографія проблем розвитку духовних християн українських губерній ХІХ століття: загальна характеристика // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. - 2004. - № 9 (79). - С.94 - 102.

7. Духоборство в Україні: замкнута релігійна община чи явище суспільного життя? // Література та культура Полісся. Вип.27. Регіональна історія та культура в українському та східноєвропейському контексті / Відп. ред. і упорядник Г.В.Самойленко. - Ніжин: НДПУ, 2004. - С.58 - 63.

8. Поява христовірів в Україні: спроба часової та територіальної локалізації // Наукові записки з української історії: Збірник наукових статей. - Переяслав-Хмельницький, 2005. - Вип.16. - С. 291 - 296.

9. Імперське законодавство першої чверті ХІХ століття щодо духовних християн в Україні: підтримка чи загравання? // Наукові праці історичного факультету Запорізького державного університету. - Запоріжжя: Просвіта, 2005. - Вип. XIX.- С.124 - 129.

10. Динаміка чисельності духовних християн в Україні наприкінці ХVІІІ - у першій половині ХІХ століть // Історична пам'ять. - 2006. - №1. - С.98 -109.

Публікації в збірниках наукових праць і матеріали конференцій

11. Правові засади діяльності православних сект у ХІХ ст. // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Історія / За заг. ред. проф. М.М.Алексієвця. - Тернопіль, 2002. - Вип.2. - С. 12 - 16.

12. Порівняльний аналіз ідеології православних сект і протестантських общин на предмет привабливості її для віруючих // Філософські обрії. - 2002. - №8. - С. 219 - 230.

13. Еволюція ідеології православних сект у ХІХ -- ХХ століттях // Українське релігієзнавство. - 2003. - №25. - С. 40 - 48.

14. Політичні тенденції діяльності духовних християн в Україні (ХІХ - початок ХХ ст.) // Релігійна свобода. Релігія і церква в Україні: уроки минулого і проблеми сьогодення. Науковий щорічник. За загальною редакцією А.М.Колодного, М.Р.Новиченка, О.Н.Сагана. - Київ: Світ Знань, 2003. - С. 74 - 79.

15. Місіонерські з'їзди як координуючі органи діяльності православних місій в Україні (кін. ХІХ - поч. ХХ ст.) // Історія релігій в Україні. Праці ХІІІ-ї Міжнародної наукової конференції. - Кн.І. - Львів, 2003. - С. 347 - 352.

16. Особливості віровчення духоборів як церковної православної опозиції (ХІХ- початок ХХ ст.) // Історія релігій в Україні. Науковий щорічник. - 2004 рік - Кн.І. - Львів, 2004. - С. 389 - 395.

17. До питання класифікації течій православного походження в Україні (XVIIІ - XIX ст.): історіографія проблеми // Історія релігій в Україні. Науковий щорічник. - 2005 рік - Кн.І. - Львів, 2005. - С. 402 - 409.

18. Російське імперське законодавство щодо духовних християн в Україні у першій половині ХІХ століття: порівняльний аналіз // Історія релігій в Україні. Науковий щорічник. - 2006 рік - Кн.І. - Львів, 2006. - С. 420 - 430.

19. Православні місії в Україні як засіб впливу на послідовників церковної опозиції “духовних християн” // Православ'я - наука - суспільство: проблеми взаємодії. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. 24 - 25 квітня 2003 р., м.Черкаси / Заг. ред. канд. іст. наук, доцента В.Ластовського. - Черкаси, 2003. - С. 22 - 24.

20. Проблема чисельності послідовників церковної православної опозиції в українських губерніях ХІХ ст. (на прикладі духовного християнства)// Православ'я - наука - суспільство: проблеми взаємодії. Матеріали Другої Всеукраїнської науково-практичної конференції. / За. ред. В.В.Масненка. - Черкаси, 2004. - С. 38 - 40.

21. Пащенко В.О., Нагорна Т.В. Духовні християни українських губерній на сторінках часопису “Миссионерское обозрение” (ХІХ - початок ХХ століть)// Материалы V Международного семинара “Вклад украинцев в российскую культуру” 25 - 28 мая 2005 года / Под. общей редакцией Т.Н.Лебединской. - Санкт - Петербург, 2006. - С. 53 - 65. (авторський внесок - 0, 25 друк. арк.).

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.