Формування та розвиток міст Чехії (1197–1306 рр.)

Размещено на http://www.allbest.ru/

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук

Формування та розвиток міст Чехії (1197-1306 рр.)

Київ - 2007

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми визначається необхідністю всебічного та глибокого аналізу історії міст Чехії на основі використання сучасних наукових підходів. Об'єктивна оцінка цілісності історичного процесу вимагає включення містоутворюючих процесів у Чехії в загальну систему формування мережі міст на території Центральної Європи ХІІІ століття, дослідження їх впливу на становлення та розвиток Чеської Республіки.

Огляд вітчизняної, російської, чеської та німецької історіографії дозволяє стверджувати, що ідеологічна заангажованість вітчизняної та російської історичної науки радянського періоду обмежила можливості дослідників щодо об'єктивного аналізу середньовічної історії Чехії. Уведення автором у науковий обіг архівних матеріалів, опублікованих в Чехії, вперше в українській історіографії дозволяє реконструювати основні риси становлення чеського міста у 1197-1306 роках. Це сприятиме перегляду існуючих стереотипів, що стосуються впливу зовнішніх факторів на розвиток чеських міст і ролі правлячої династії у цьому процесі. Аналіз літератури з теми, проведений автором, засвідчив відсутність у вітчизняній історіографії комплексного дослідження історії містоутворення у середньовічній Чехії. Недостатність дослідження і актуальність цієї важливої проблеми зумовили вибір предмета та об'єкта дослідження, їх хронологічних рамок, і дозволили сформулювати тему даного дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими планами, програмами, темами. Тема дисертаційної роботи «Формування та розвиток міст Чехії (1197-1306 рр.)» входить до перспективної тематики досліджень кафедри всесвітньої історії Рівненського державного гуманітарного університету «Всесвітня історія в контексті сучасної цивілізації» (протокол №4 від 11.01.2000 р.).

Мету і завдання дослідження визначено з урахуванням стану наукової розробки та актуальності проблеми. Метою роботи є дослідження урбанізаційних процесів на території Чехії часів правління останніх Пржемисловичів (1197-1306 рр.).

Для реалізації зазначеної мети було поставлено такі завдання:

- дослідити основні періоди заселення та формування передміських поселень на території Чехії;

- з'ясувати особливості формування мережі середньовічних міст Чехії в ХІІІ ст. та зміст соціально-економічних перетворень, здійснених останніми представниками династії Пржемисловичів;

- висвітлити мету, напрямки та методи здійснення колонізаційної політики правлячою династією, наслідки цього процесу;

- проаналізувати вплив основних містоутворюючих факторів на урбанізаційні процеси в Чехії;

- розкрити процес трансформації градських агломерацій у середньовічні міста;

- охарактеризувати соціально-економічні та правові умови формування міської мережі Чехії у ХІІІ ст.

Об'єктом дослідження є формування і розвиток міських поселень у зв'язку із модернізацією суспільно-економічного життя у Чеському королівстві за часів правління останніх представників династії Пржемисловичів.

Предметом дослідження є міста Чехії у 1197-1306 рр.

Методологічна основа. Дисертаційна робота виконана на основі використання принципів наукового пізнання: історизму, системності, об'єктивності та багатофакторності. У ході наукового дослідження використані загальнонаукові та спеціально-наукові методи:

аналізу документів (при вивченні історичних джерел, в тому числі архівних). Нами були враховані погляди відомих вчених у галузі історичних узагальнень, давніші погляди при такому комплексному дослідженні були використані та інтегровані як основа. Огляд наукової літератури з досліджуваної проблеми здійснювався за хронологічним та структурно-тематичним принципами історіографії;

порівняльно-історичний (під час дослідження процесів, які відбувалися у Чехії і сусідніх державах в 1197-1306 рр.);

проблемно-хронологічний (для поділу досліджуваної теми на окремі аспекти та викладу в їх рамках історичного матеріалу в хронологічній послідовності);

порівняльний (компаративний);

структурно-логічний (оцінка різних структур у певні періоди з метою виявлення особливостей розвитку);

статистичний (у ході опрацювання, узагальнення та систематизації кількісних даних, які ілюструють процес генези та еволюції міст Чехії в період середньовіччя).

Територіальні рамки дослідження охоплюють територію сучасної Чеської Республіки у межах її державних кордонів.

Хронологічні рамки дисертації охоплюють період середньовічної чеської історії з 1197 р. до 1306 р.

Вибір нижньої хронологічної межі зумовлений приходом до влади короля Пржемисла І та початком соціально-економічних перетворень у Чехії, які проявилися у прискореному розвитку сільського господарства, розгортанні колонізаційних процесів, трансформації градської системи та становленні товарно-грошових відносин, тобто тих елементів, які зумовили масову появу міст.

Верхня хронологічна межа завершує період правління чеської династії Пржемисловичів.

Автором також здійснено аналіз формування та розвитку протоміських поселень на території Чехії.

Наукова новизна одержаних результатів. На основі вивчення важливої наукової історичної тематики досліджено:

- основні напрямки, форми та принципи суспільних перетворень на території Чеського королівства у 1197-1306 рр., їх соціально-економічні наслідки у розвитку міст;

- історію становлення та перетворення протоміських форм поселень Чехії у міста;

- позитивний вплив на містобудівний процес зовнішньої колонізації чеських земель;

- активну містобудівну діяльність останніх представників правлячої династії Пржемисловичів;

- соціально-економічні та правові умови розвитку середньовічних чеських міст.

Уведено до наукового обігу значну кількість невикористаних у вітчизняній історіографії матеріалів. Розроблено авторський варіант комплексного аналізу міських поселень з використанням ЕОМ.

Науково-практична значимість роботи полягає у можливості використання фактичного матеріалу дослідження, основних узагальнень і висновків для подальшого поглибленого вивчення цієї історичної проблеми. Науковий доробок стане у нагоді науковцям при написанні монографій і посібників, при вивченні історії слов'янських міст, розробці навчальних курсів і спецкурсів. Одержані результати допоможуть науковцям і студентам грунтовніше вивчити відповідні предмети середньовічної історії країн Центрально-Східної Європи, під час підготовки та написання дисертацій, наукових статей, рефератів, курсових і дипломних робіт, які за своєю тематикою дотичні до проблеми формування та розвитку середньовічних міст Чехії.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації та її результати обговорювалися на засіданні кафедри всесвітньої історії Рівненського державного гуманітарного університету. Апробація результатів дослідження проводилася на таких наукових та науково-практичних конференціях: щорічних звітних наукових конференціях професорсько-викладацького складу і студентів Рівненського державного гуманітарного університету (м. Рівне, 23.04.2003 р., 21.04.2004 р., 21.04.2005 р.), Першій Міжнародній науково-практичній конференції «Науковий потенціал світу - 2004» (м. Дніпропетровськ, 1-15.11.2004 р.), VIII Міжнародній науково-практичній конференції «Наука і освіта «2005» (м. Дніпропетровськ, 7-21.02.2005 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Дні науки - 2005» (м. Дніпропетровськ, 15-27.04.2005 р.), IV Міжнародній науково-практичній конференції «Динаміка наукових досліджень - 2005» (м. Бєлгород, (РФ), 20-30.06.2005 р.), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Науковий потенціал світу - 2005» (м. Дніпропетровськ, 19-30.09.2005 р.), «Слов'янські народи в історичному процесі: генезис проблеми» (м. Рівне, 5.12.2006 р.).

Публікації. За темою дослідження автором опубліковано 13 наукових статей і матеріалів, з них шість видані у фахових виданнях, які входять до переліку ВАК України.

Структура дисертації зумовлена її метою та завданням. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків та викладена на 166 сторінках рукопису. Список використаних джерел і літератури містить 392 найменування.

Матеріали дисертації використані у навчальному процесі кафедрами всесвітньої історії Рівненського державного гуманітарного університету, Рівненського інституту слов'янознавства Київського славістичного університету.

поселення середньовічний місто пржемислович

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми, її зв'язок з науковими програмами, визначено мету і завдання, об'єкт та предмет, методологічну основу, хронологічні і територіальні рамки, розкрито наукову новизну і практичне значення дослідження, апробацію результатів та структуру роботи.

У першому розділі «Історіографія, джерельна база дослідження та методи наукового дослідження» здійснено історіографічний огляд, проаналізовано джерельну базу та визначено основні методи дослідження.

У першому підрозділі подана історіографія тематики дисертаційного дослідження. Вона включає значний за науковим спектром і обсягом масив літератури, в тому числі монографії, колективні праці, наукові статті.

Зазначено, що дана проблема широко досліджувалася зарубіжними науковцям. Автором взято за основу результати археологічних досліджень міст Чехії. Із сучасних праць чеських істориків варто виділити доробок Т. Велімського. Виникнення перших міст висвітлено у працях М. Ріхтера^. Археологічні праці містять винятково важливу фактологічну інформацію, доповнену обширним графічним матеріалом.

Дослідження регіонів Чехії висвітлено у працях Я. Сметани, Р. Тецла, Ї. Томаша^, В. Томека, Я. Фроліка та Ї. Сігла, Й. Унгера, В. Пінкави, Ф. Зоубека та інших чеських істориків. Правління представників правлячої династії Пржемисловичів представлено у працях Й. Жемлічкі^, М. Рейнуша, Й. Шусти, В. Ванічека, З. Фіали.

Проблеми внутрішнього розвитку міст, їх економічна, правова та соціальна основи розглянуті у працях Ї. Кейржа^. Соціальна структура населення чеських міст проаналізована у праці Я. Марека. Окремі аспекти економічного розвитку міст містяться у працях Й. Яначека, Ф. Гофманна, О. Галазі, Р. Прохазки.

Праці з дослідження правової основи міського устрою належать Ї. Ганєлу, Х. Їречеку, А. Хаасу, Я. Челаковському, Ф. Чаді, Я. Бакалі, Я. Лібору, Б. Мендлу, В. Войтішеку, А. Ведзкему.

У працях німецьких істориків Х. Букманна, Б. Бретгольца, Г. Шульца, Л. Шлесінгера, А. Бахманна, Х. Стоуба, Л. Гросса, Е. Еннена, Х. Брахманна на фактологічному матеріалі висвітлюються основні причини формування міських поселень, аналізуються зміст і значення суспільних перетворень часів Середньовіччя та питання німецького впливу на розвиток слов'янських міст.

У російській історичній славістиці другої половини ХІХ ст. ранній період історії середньовічних міст Чехії знайшов відображення у лекційних курсах відомих російських істориків-славістів М.В. Ястребова та М.К. Любавського. Ґрунтовними дослідженнями є праці російських істориків П.А. Лаврова і Т.Д. Флоринського. Потрібно відзначити важливе методологічне значення праць видатного російського історика-медієвіста кінця ХІХ - початку ХХ ст. А.М. Ясинського^, що вивчав соціально-економічну, аграрну та правову історію Чехії.

Серед доробку радянських дослідників слід зазначити наступні праці: «Історія Чехії» під редакцією В.І. Пічети та «Історія Чехословаччини» під редакцією Г.Є. Санчука. У них вперше дано марксистський аналіз історичного процесу. Ці праці були висхідною позицією для багатьох наступних розвідок і досі зберегли своє науково-інформаційне значення. Проблематиці Чехії присвячені монографії А.І. Озоліна, Б.Т. Рубцова та Г.П Мельникова. Значну роль у дослідженні питання формування міст Чехії внесла А.І. Виноградова. Спираючись на значну кількість письмових джерел, доповнених матеріалами археології та топоніміки, дослідниця довела те, що чеські міста, як центри ремесла та торгівлі, виникли задовго до німецької колонізації та розвивалися на власній основі.

Слід відзначити, що предмет дисертаційної праці майже не досліджувався в українській історіографії.

У другому підрозділі розглядається джерельна база дослідження. Перш за все, це збірки чеських грамот - дипломатарії. У дисертаційній роботі проаналізовано опубліковані документальні матеріали із цих збірок.

Повні зібрання архівних матеріалів з дипломатарію «Codex diplomaticus et epistolar is regni Bohemiae» знаходяться у фондах Національного архіву (Narodni koncervacni fond) м. Праги. На час написання дисертації було доступно для опрацювання п'ять томів з існуючих шести. Документи містять цінну інформацію стосовно права, яким користувалися середньовічні чеські міста. У грамотах «Codex diplomaticus et epistolaris regni Bohemiae» висвітлено хід заснування нових поселень, привілеї Пржемисловичів окремим містам, детальний опис їх господарського життя.

Велика кількість грамот знаходиться в фундаментальному виданні «Regesta diplomatica nec non epistolaria Bohemiae et Moraviae». В них міститься інформація стосовно господарського розвитку міст та детально розкриті привілеї чеських міст.

Під час роботи над дисертацією опрацьовано опубліковане зібрання міських грамот «Codex iuris municipalis». Міські грамоти у більшості випадків були привілеями на заснування міста та надання йому відповідних прав.

До опублікованих джерел належить збірка архівних матеріалів «Codex diplomaticus Moraviae. На їх основі було проаналізоване господарське життя моравських міст, формування позаміських маєтків городян.

У матеріалах збірки архівних матеріалів «Fontes rerum Bohemicarum» міститься інформація стосовно початкового етапу формування міст Чехії та їх конкурентна боротьба з вже існуючими центрами обміну.

Оригінали вищевказаних опублікованих архівних матеріалів знаходяться у фондах Національного архіву Чеської Республіки, Національної бібліотеки Чеської Республіки, Каролінуму та архіву Міністерства внутрішніх справ Чехії. У зв'язку з давнім періодом історії, до якого вони належать, існують труднощі для роботи безпосередньо з оригіналами. Це насамперед режим зберігання і рівень доступу до подібних джерел. Ці матеріали, раніше неопубліковані в Україні, становлять науковий інтерес, і їх поглиблений аналіз посилить інформаційну складову джерел.

У третьому підрозділі подано методи дослідження. Основними методами дослідження є аналіз документів про перебіг історичних подій того часу, постановка проблеми у хронологічному вимірі, використання статистично-математичних методів обробки отриманої інформації для узагальнюючого аналізу. Вважаємо оптимальним та досить ефективним використання в дослідженні процесів формування та розвитку середньовічних міст, в тому числі Чехії, зокрема комплексного міждисциплінарного підходу, що лягло в основу дисертаційного дослідження.

У другому розділі «Еволюція градської системи» дано комплексну характеристику й оцінку рівня впливу історичних та соціально-економічних факторів на формування та розвиток протоміських поселень в історії чеських земель.

У першому підрозділі «Протоміські поселення на території Чехії» висвітлено досить складний і багатогранний процес освоєння чеських земель і формування територіальної структури розселення. Дослідження процесів містоутворення на території Чехії показали, що більша частина середньовічних міст сформувалася на базі давніх поселень різного типу. Вперше до рівня міст у чеських землях наблизилися кельтські оппіди. У державі Само та Великій Моравії поселення міського типу були розвинуті недостатньо. У господарстві не відбулося чіткого відмежування ремесла від землеробства, відсутнє вуличне планування, жителі не мали статусу міщан з їх свободами та самоуправлінням.

Другий підрозділ «Виникнення та трансформація градів» присвячений формуванню та трансформації градської системи Чехії. Урбанізація Чехії отримала початок від пржемисловських градів, що виділялися серед існуючих городищ та склали мережу військових, господарських та адміністративних центрів управління державою. Навколо них, в залежності від економічного потенціалу прилягаючої території, утворювалися угрупування поселень, у яких концентрувалося ремісниче виробництво та торгівля. Поступовий розвиток цих ранніх міських поселенських агломерацій у деяких випадках сприяв створенню у майбутньому на їх базі повноцінних середньовічних міст. На складність процесу трансформації поселень вказує значна кількість перехідних форм. На нашу думку, крім Праги, жодне з цих утворень до початку ХІІІ ст. не було містом. Причиною є централізація влади династією Пржемисловичів та нерозвинуті міські функції в інших поселеннях.

У третьому розділі «Урбанізаційні процеси в Чехії ХІІІ ст.» досліджується процес містоутворення на території Чехії в епоху правління останніх представників династії Пржемисловичів.

В першому підрозділі «Модернізація суспільного життя чеської держави» розглядаються суспільно-економічні передумови формування міст. Внаслідок відходу шляхти на периферію, ослабла роль адміністративних градів, які із розпадом градської системи перетворилися у місцеві центри торгівлі та ремесла. Саме у таких центрах концентрувалися найкращі умови для розвитку на їх основі міських поселень.

Серед критеріїв, які б дали можливість розглянути модернізаційну динаміку чеських та моравських регіонів, ми б поставили на перше місце роль королівської влади. Наступними важливими елементами, на нашу думку, є швидкість та якість зовнішньої колонізації, глибокі зміни у структурі розселення, ступінь розвитку виробничо-грошових відносин. Це пояснюється поширенням нових правово-організаційних форм та технічними інноваціями, утвердженням тривалих осередків обміну, розвитком господарської активності у державі.

У другому підрозділі «Містобудівна політика династії Пржемисловичів» дано характеристику розбудові міської мережі Пржемисловичами. Падіння земської влади викликало зменшення кількості вільного населення, прибутків державної скарбниці, підвищення ролі знаті та розпад градської системи. Фінансова криза повинна була призвести до занепаду центральної влади та переходу її до рук шляхти. До початку ХІІІ ст. у руках Пржемисловичів залишалася система градів і смуга неосвоєних прикордонних земель. Ці два фонди було використано для поповнення державної скарбниці за рахунок міської колонізації. Заснування міст входило до комплексу державних регалій короля і було його монополією. Завдяки зусиллям правлячої династії, у Чехії виникла мережа міст із власними органами самоврядування. Особливо виділялися так звані «вільні королівські міста», наділені найбільшими свободами.

У третьому підрозділі «Вплив зовнішньої колонізації на розвиток міст. Локаторство» доведено позитивний вплив зовнішньої колонізації на розвиток міст Чехії. Колонізація чеських земель, підтримана королівською владою, була безпосереднім каталізатором структурних змін, викликала винятковий господарський і культурний розвиток. Колоністи отримали звільнення з-під земської юрисдикції та від усіх земських повинностей, їх міста користувалися самоуправлінням на німецькому праві.

Головна роль у заснуванні нового поселення належала підприємцю - локатору, який залучав колоністів до нового поселення. При укладанні угоди він виплачував власнику міста від імені майбутніх міщан першу компенсація за використання землі та матеріалу. Локатори у новому місті отримували виняткові права: на здійснення судочинства, право на корчму або млин, звільнення від податків на тривалий час та інші пільги.

Позитивною для залучення широких мас переселенців виявилася конкуренція королівській владі з боку великих землевласників та церкви. У прикордонних областях Чехії, завдяки активній колонізаційній політиці шляхти виникли потужні господарські райони, де було сформовано мережу приватних міст. Однак, підтримуючи з економічного погляду зовнішню колонізацію, чеська шляхта безперервно вела боротьбу саме проти міст. Міста стали не лише центрами колонізації, але й конкурентами шляхти в економічному плані та осередками іноземного впливу в державі. З часом нові міста відіграли значну роль у протистоянні між правлячою династією та шляхтою королівства.

У четвертому розділі «Міста й основні складові їх розвитку» розглянуто функції і типологізацію чеських міст, основні елементи їх розвитку.

У першому підрозділі «Функції та типологізація чеських міст» виходячи з функцій міст, наведена наступна типологізації міст:

1. Княжі резиденції. Столиці правителів були найрозвинутішими містами в економічному та правовому плані (Прага, Брно, Оломоуц).

2. Королівські міста. Пряме підпорядкування центральній владі забезпечувало їх вище правове становище та створювало всі умови для подальшого розвитку (Градец Кралове, Літомержіце).

3. Приватні міста. Найменш розвинута категорія, що пояснюється обмеженими можливостями власників у розвитку власних міст. Основним заняттям мешканців залишалося сільське господарство (Киншперк, Кладруби).

4. Спеціалізовані міста. До цієї категорії міст належали поселення з частково розвинутими міськими функціями чи однією домінуючою. Це гірняцькі міста, міста з переправами, митницями тощо (Брунтал, Кутна Гора).

Виходячи з ієрархії підпорядкування, міста поділялися на королівські міста і приватні міста. У свою чергу приватні міста поділялися на церковні (єпископські, монастирські); міста, що належали шляхті; а пізніше - міста, що належали іншим містам.

У другому підрозділі «Міське право» подана характеристика правового облаштування міського устрою. Чеські міста користувалися правом самоуправління за Магдебурзьким правом у Північній та Східній Чехії, і за Нюрнберзьким - у Західній та Центральній. Однак, необхідно відмітити, що німецьке право не збереглося у своєму первинному вигляді. Внаслідок з'єднання чеського права з німецьким, було утворене окреме чеське міське право - «Празьке право». У зв'язку з цим, вважаємо за необхідне підкреслити, що у процесі розвитку міське право у Чехії та Моравії звільнилося від іноземного впливу.

У третьому підрозділі «Економіка міст» проаналізовано розвиток міської економіки на базі наданих містам прав та привілеїв. Чеська торгівля та ремісниче виробництво з поступовим облаштуванням міського ладу, були монополізовані містом, отримали в ньому свою організацію. Чеські міста володіли правами, які закріплювали їх статус як центру обміну та ремесла, а саме: «торгове право» і «право милі», що забезпечували монополію міста на виробництво та торгівлю в певному окрузі, право обов'язкового проїзду та складу. Потрібно відмітити, що право милі у Чехії майже ніколи не вводилося без винятків, оскільки існувала потреба забезпечити прибутки інших власників земель, що межують з містом. Право складу не було обов'язковою складовою міських прав і його отримували лише визначні міста з відповідними передумовами для господарського розвитку на прикордонних переходах та на перехрестях торгових шляхів. З часом всі центральні функції у сфері товарообігу перейшли до міст.

Четвертий підрозділ «Соціальна структура» присвячено аналізу соціальної структури чеського міста. Населення чеських міст з самого початку було соціально-диференційованим. Із середовища повноправних міщан виділився прошарок патриціату, який у ХІІІ ст. був в основному німецьким, що створювало неправильне уявлення про німецький характер чеських міст. У його руках концентрувалися прибутки від срібних копалень, оренди збору податків та мита, а також від самої колонізації. Це викликало ненависть до міського патриціату з боку чеських феодалів. Найбільш численним прошарком міщан були ремісники-чехи. Винятком були лише гірняцькі міста, де переважали німці. Специфікою чеських міст був національний характер протиріч між окремими групами міщан.

Інтерес викликає той факт, що у Чехії не підтверджено прикладів опору власнику з боку мешканців міста. Міста свій устрій і свободи отримали з дозволу правителя.

У висновках узагальнено результати дисертаційного дослідження.

Виникнення міст у Чехії розпочалося на початку ХІІІ ст. Передумови для цього виникли наприкінці попереднього століття: зросла кількість адміністративних і торгових центрів, майбутніх реципієнтів міського устрою. Прагнучи до послаблення родових зв'язків та укріплення своєї влади, королівство було розбите Пржемисловичами на адміністративні округи. Їх центром був княжий град, що складався з двох частин: укріпленого граду та підграддя, де проживало торгове та ремісниче населення. Процес трансформації градських центрів був першим етапом появи міських поселень. На складність процесу містоутворення вказує значна кількість перехідних форм. Доведено, що не кожний град в адміністративній структурі держави був центром при утворенні міста. До вдалих прикладів трансформації градів належать: Прага, Жатець, Літомержіце, Хрудім, Мост.

Важливим явищем у житті феодальної Чехії була зовнішня колонізація. Король та великі феодали були зацікавлені в економічному зростанні міст у своїх володіннях, оскільки місто було джерелом значних прибутків. Однак, в їх інтересах було не допустити відтоку місцевого феодально-залежного селянства з сіл у міста. Тому вони заохочували переселення у засновані міста іноземних колоністів, головним чином, німців.

Масова імміграція німецького населення в Чехію відбулася у ХІІІ столітті. Король Пржемисл Отакар І, намагаючись збільшити прибутки державної скарбниці, заселив німцями вільні державні землі. Його приклад наслідували церковні та світські феодали, внаслідок чого західні та північно-західні області Чехії виявилися заселеними колоністами.

Зовнішня колонізація мала велике значення для чеської феодальної держави, тому що вона привела до збільшення прибутків корони та землевласників. У певній мірі вона стала поштовхом до розвитку сільського господарства, торгівлі та ремесла на базі надбань попереднього економічного розвитку Чехії. Однак, колонізація у таких значних масштабах мала й негативні наслідки для чеської держави. Вона знищила етнічну єдність країни, при чому німці були поставлені в особливо привілейоване становище.

Міста користувалися адміністративним та судовим самоуправлінням. На першому етапі судова та адміністративна влада належала судді - рихтаржу. Він же був і головою міської общини. Наприкінці ХІІІ ст. суд відокремився від адміністрації. Управління містом було зосереджене у ратуші, що складалася з ратманів чи консулів, під керівництвом пуркмістра.

Чеські міста у своєму розвитку не зважали на інтереси окремих суб'єктів економічних відносин. Місто втягувало сільські поселення у сферу свого господарського впливу, перешкоджаючи розвитку ремесел. Наслідком був занепад інших поселень у межах міського ареалу. Таким чином, чеська торгівля і ремісниче виробництво, з поступовим облаштуванням міського ладу, були монополізовані містом. Всі центральні функції у сфері товарообігу з часом перейшли до міст. Міста виявилися одним із важливих факторів розкладу натурального господарства на території Чехії.

Підсумовуючи, можна зазначити, що міста Чехії розвивалися під впливом активної діяльності останніх представників династії Пржемисловичів. Позитивний вплив на формування міст мала зовнішня колонізація, що користувалася безпосередньою підтримкою чеської корони. Введення в дію норм міського права, принесеного колоністами, викликало бурхливий розвиток міських поселень у досліджуваний період.

Размещено на Allbest.ru