Європейська і євроатлантична інтеграція України: загальнонаціональний тa регіональний виміри (1991-2004 рр.)

Формування сучасної історичної концепції інтеграції України до європейських та євроатлантичних структур наприкінці ХХ – початку ХХІ ст. Дослідження історичного та геополітичного підґрунтя європейського вектору в зовнішньополітичній стратегії України.

Рубрика История и исторические личности
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 29.10.2013
Размер файла 142,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дoнецький національний університет

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук

07.00.01 - Історія України

Європейська і євроатлантична інтеграція України: загальнонаціональний тa регіональний виміри (1991-2004 рр.)

Тодоров Ігор Ярославович

Донецьк - 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі міжнародних відносин та зовнішньої політики Донецького національного університету Міністерства освіти та науки України

Науковий консультант: доктор історичних наук, професор, заслужений працівник освіти України Добров Петро Васильович декан історичного факультету Донецького національного університету

Офіційні опоненти:

доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, заслужений діяч науки і техніки України Реєнт Олександр Петрович, заступник директора Інституту історії України НАН України

доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України Солдатенко Валерій Федорович, завідувач відділу етноісторичних досліджень Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України

доктор історичних наук, професор Надтока Геннадій Михайлович, державний експерт відділу регіональної безпеки Національного інституту проблем міжнародної безпеки при РНБО України

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Крапівін О.В.

Анотація

Тодоров І.Я. Європейська та євроатлантична інтеграція України: загальнонаціональний та регіональний та регіональний виміри (1991-2004 рр.) - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеню доктора історичних наук за спеціальністю 07.00.01. - історія України. - Донецький національний університет, 2007.

В дисертації систематизовані методологічні підходи до вивчення процесів європейської та євроатлантичної інтеграції України, з'ясовані геополітичне та історичне підґрунтя європейського та євроатлантичного покликання України, розкриті політичні та правові засади європейського та євроатлантичного вибору України, з'ясована сутність проблем співробітництва України з Європейським Союзом, зокрема - характер процесу адаптації українського законодавства до права ЄС, виявлені та систематизовані основні підходи до проблеми співпраці з Організацією Північноатлантичного Договору.

На основі широкої джерельної бази проаналізована система роботи центральних органів законодавчої, виконавчої і судової влади України у напрямку європейської та євроатлантичної інтеграції, узагальнений досвід української системи освіти як особливого провідника політики європейської та євроатлантичної інтеграції, досліджено місце і роль українських регіонів, регіональних органів виконавчої влади, регіонального та місцевого самоврядування в реалізації європейського покликання держави.

В дисертаційному дослідженні аналізуються програмні засади та діяльність українських політичних партій щодо конкретного наповнення державного курсу на європейську та євроатлантичну інтеграцію. Визначений вплив недержавних громадських організацій на стан європейської та євроатлантичної інтеграції України.

Ключові слова: еволюція зовнішньої політики України, європейська та євроатлантична інтеграція України, Європейський союз, Організація Північноатлантичного договору, українські регіони, українські політичні партії, українські громадські організації, органи державної влади України.

Аннотация

Тодоров И.Я. Европейская и евроатлантическая интеграция Украины: общенациональное и региональные измерения (1991-2004 гг.) - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора исторических наук по специальности 07.00.01 - история Украины. - Донецкий национальный университет, 2007.

В диссертации систематизированы методологические подходы изучения процессов европейской и евроатлантической интеграции Украины, выяснены геополитические и исторические основы европейского и евроатлантического призвания Украины, раскрыты политические и правовые основы европейского и евроатлантического выбора Украины, показана сущность проблем сотрудничества с Европейским Союзом, в частности - характер процесса адаптации украинского законодательства к праву ЕС, выяснены и систематизированы основные подходы к проблеме сотрудничества с Организацией Североатлантического Договора. Приоритетность и бескомпромиссность европейского и евроатлантического выбора Украины обусловливалась внешними (эффективность интеграционных процессов в Европе на протяжении последних десятилетий) и внутренними (исторические основания, геополитическое положение, ментальность, культура) факторами. Значительное внимание уделено раскрытию преимуществ сотрудничества Украины с НАТО, в частности - оно способствовало укреплению гарантий национальной безопасности нашего государства, создавало позитивные условия для достижения совместимости демократических ценностей, норм и принципов украинской политической и социальной жизни с теми, что приняты в странах-членах НАТО, поднимало на максимально высокий уровень гарантии политической независимости, территориальной целостности и нерушимости границ, ускоряло реформирование Вооруженных сил Украины и установлению прозрачного демократического контроля над сектором безопасности.

Прослежены логичные результаты реализации национальных интересов украинского государства с учетом глобальных изменений в геополитической ситуации в целом и влияний могучих акторов международных отношений и соседних государств. Продемонстрированы преимущества, которые получает Украина от сотрудничества со странами ЕС и НАТО: привлечение финансовых ресурсов, расширение рынков сбыта украинских товаров, технико-технологическое обновление производства, повышение эффективности использования транзитного потенциала Украины, рациональное распределение ресурсов, прозрачные механизмы хозяйствования, постепенное повышение благосостояния населения. На основе широкой источниковой базы проанализирована система работы центральных органов законодательной, исполнительной и судебной ветвей власти Украины в направлении европейской и евроатлантической интеграции, обобщен опыт украинской системы образования как особого проводника политики европейской и евроатлантической интеграции, исследованы место и роль украинских регионов, региональных органов исполнительной власти, регионального и местного самоуправления в реализации европейского и евроатлантического призвания государства. Показана динамика изменений в общественном мнении относительно европейской и евроатлантической интеграции Украины как на национальном, так и региональном уровнях.

В диссертационном исследовании анализируются программные подходы и деятельность украинских политических партий относительно конкретного наполнения государственного курса на европейскую и евроатлантическую интеграцию. Определено влияние негосударственных общественных организаций на состояние европейской и евроатлантической интеграции Украины.

Показана сложная картина деятельности государственных и негосударственных институций по реализации европейского и евроатлантического призвания, изложены проблемы, которые сказывались на эффективности его воплощения, формы и методы работы.

Ключевые слова: эволюция внешней политики Украины, европейская и евроатлантическая интеграция Украины, Европейский союз, Организация Североатлантического договора, украинские регионы, украинские политические партии, украинские общественные организации, органы государственной власти Украины.

Annotation

Todorov I.Y. European and Euroatlantic Integration of Ukraine: National and Regional Dimensions (1991-2004) - A manuscript.

The dissertation submitted for a degree of Doctor of History majoring in history of Ukraine - 07.00.01. - Donetsk National University, 2007.

The dissertation systematically studies the methodological approaches to understanding the processes of European and Euroatlantic integration of Ukraine, determines geopolitical and historical causes for European and Euroatlantic orientation of the country, covers political and legal bases for European and Euroatlantic choice of Ukraine, formulates the essence of challenges in Ukraine's cooperation with the European Union, namely the ways of adapting the Ukrainian legislation to the EU law, determines and describes systematically the main approaches to the issue of cooperation with the North Atlantic Treaty Organisation.

On the basis of exhaustive source data the dissertation analyses activities of the central bodies of legislative, executive and judicial authorities in Ukraine on the way towards European and Euroatlantic integration, summarises the experience of Ukrainian system of education as a specific propagator of the policy of European and Euroatlantic integration, studies the place and role of the regions in Ukraine, regional bodies of the executive authorities, regional and local self-management while implementing the European orientation of the country.

The dissertation analyses the program provisions and activity of Ukrainian political parties as to concrete implementation of the government course towards European and Euroatlantic integration. It determines the influence of the non-governmental public organizations on the processes of European and Euroatlantic integration of Ukraine.

Key words: evolution of foreign policy of Ukraine, European and Euroatlantic integration of Ukraine, the European Union, North Atlantic Treaty Organisation, Ukrainian regions, Ukrainian political parties, Ukrainian non-governmental public organizations, government authorities of Ukraine.

1. Загальна характеристика роботи

інтеграція євроатлантичний історичний

Актуальність теми дослідження. Державотворчі процеси, що розгорнулися в Україні з початку 1990-х років, супроводжувалися значним зростанням у суспільстві зацікавлення до формування зовнішньополітичного курсу, до набуття Україною власної європейської ідентичності. Інтерес науковців, насамперед істориків та політологів, а також політичної еліти країни, все більше концентрувався на питаннях історичного обґрунтування концепцій місця України в європейській та євроатлантичній інтеграції, адже саме в них формулювалися ідеї та програми політичних дій, аналіз яких мав би віднайти ті соціально-політичні орієнтири розвитку суспільства, що найбільш повно відповідали б національним традиціям та політичному менталітету.

Незважаючи на досить широке використання останнім часом в науковій та публіцистичній літературі понять „європейська та євроатлантична інтеграція України”, вони не стали предметом історичного дослідження в контексті еволюції та трансформації зовнішньої політики України. За цих обставин умов розробка автором найважливіших проблем має науково-пріоритетний характер і сприятиме всебічному науковому обґрунтуванню практичних векторів і вимірів сучасної української зовнішньої політики.

Одним із основних чинників, що визначають життєздатність і безпечне існування держави, є проведення її урядом адекватної зовнішньої політики. Активність і систематичність, цілеспрямованість і безперервність цього процесу гарантують отримання державою певних гарантій політичної та економічної безпеки, дозволяють запобігти появі деяких негативних явищ у внутрішньому житті країни, забезпечують її існування і подальший розвиток. На сучасному етапі розвитку України її зовнішньополітичні орієнтири, залежно від внутрішньої ситуації і міжнародного становища, періодично корегуються та змінюються. Передумовою розуміння цілісної картини історії зовнішньої політики України є поєднання досвіду минулого й сьогодення, врахування прорахунків і здобутків. Унаслідок цього виникає потреба в усвідомленні причетності українського суспільства до процесів, що відбуваються у світовій політичній, фінансово-економічній, інформаційно-технічній і екологічній сферах. Україна є інтегрованою і відкритою до тих трансформацій, які відбуваються на планеті, тому всі позитивні й негативні зміни в глобальному вимірі позначаються також і на становищі українського соціуму. Головна його проблема - досягнення громадянської консолідації та суспільної стабільності. Доцільно відзначити, що Українська держава формує свої власні національні інтереси, свою зовнішньополітичну стратегію, вирішує широке коло проблем, які стоять перед нею у зв'язку з необхідністю європейського геополітичного вибору. Від тотожності пріоритету європейського вектору національним інтересам, від якості її міждержавних стосунків, особливо з країнами-сусідами буде залежати майбутнє України. Актуальність дослідження цієї теми зумовлена також тим, що Україна споконвіку споріднена із Заходом, Україна “повертається в Європу” передусім політично-правовими кроками, а також через повноцінне включення свого минулого у всеєвропейську історіографічну парадигму. Більше того, відповідність євростандартам стала ключовим і визначальним критерієм будь-яких українських варіантів політичної реформи (1995-1996, 2000, 2003-2004 рр.).

Порівняно стабільний розвиток незалежної України можна вважати одним з найбільших здобутків у звільненні постбіполярної Європи від розмежувальних ліній. Однак в історичній науці відсутнє комплексне дослідження політичної історії незалежної України крізь призму європейської та євроатлантичної інтеграції.

Запропонована дисертація зорієнтована на предмет історії України, котрий можна визначити, як дослідження результатів ґенези політичних, економічних, соціальних і культурних відносин у певних просторових і часових рамках людської діяльності. У сучасних умовах, коли Україна на офіційному рівні чітко визначає своїм зовнішньополітичним пріоритетом європейську інтеграцію, а забезпечення своїх стратегічних інтересів у галузі безпеки вбачає у вступі до Північноатлантичного альянсу, науково-практичного значення набуває всебічне вивчення та узагальнення майже п'ятнадцятирічного досвіду співпраці України з ЄС та НАТО.

Зв'язок дослідження з науковими програмами, темами. Дана робота безпосередньо пов'язана з комплексними темами, які розробляє кафедра міжнародних відносин та зовнішньої політики Донецького національного університету „Міжнародні відносини в умовах глобалізації: регіональні виміри” № Г-01/44, „Міжетнічні та міжнаціональні відносини України, країн СНД та Балтії. 1990-2010 рр.” (№ держ. реєстрації 0104U002162).

Мета і завдання дослідження. Мета даного дисертаційного дослідження полягає у формуванні сучасної історичної концепції інтеграції України до всіх європейських та євроатлантичних структур наприкінці ХХ-початку ХХІ ст.

Відповідно до поставленої загальної мети, передбачається вирішення таких науково-дослідницьких завдань:

окреслити історико-теоретичні підходи до вивчення процесів європейської та євроатлантичної інтеграції України;

проаналізувати стан наукової розробки досліджуваної проблеми;

охарактеризувати наявну джерельну базу;

з'ясувати історичне та геополітичне підґрунтя європейського та євроатлантичного вектору в зовнішньополітичній стратегії України;

проаналізувати політичні та правові засади європейського та євроатлантичного вибору України;

простежити процес співробітництва України з Європейським Союзом та виявити його проблеми, зокрема, характер процесу адаптації українського законодавства до аcquis communautaire;

визначити й охарактеризувати основні етапи співпраці України з Організацією Північноатлантичного Договору;

проаналізувати діяльність центральних органів законодавчої, виконавчої і судової влади України в напрямку європейської та євроатлантичної інтеграції;

визначити місце і роль українських регіонів, регіональних органів виконавчої влади, регіонального та місцевого самоврядування в реалізації європейського покликання держави;

проаналізувати еволюцію діяльності українських політичних партій щодо конкретного наповнення державного курсу на європейську та євроатлантичну інтеграцію;

виявити вплив недержавних громадських організацій на стан європейської та євроатлантичної інтеграції України;

простежити та проаналізувати трансформацію громадської думки щодо європейської та євроатлантичної інтеграції України;

узагальнити результати та виявити перспективи зовнішньої політики України на шляху до європейської та євроатлантичної спільноти.

Об'єктом дослідження є еволюція зовнішньої політики України протягом 1991-2004 рр.

Предметом дослідження є трансформація діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування України, українських політичних партій та громадських організацій щодо втілення європейського та євроатлантичного вектору зовнішньої політики України.

Хронологічні межі дослідження визначені такими політичними подіями, як здобуття Україною незалежності і виходом її на світову арену як повноправного суб'єкту міжнародних відносин. Нижня межа об'єктивно зумовлена початком проведення Україною самостійної зовнішньої політики, а верхня пов'язана із закінченням і вичерпаністю певного етапу в європейській і євроатлантичній інтеграції України. Аналіз української політики щодо реалізації європейського покликання за період 1991-2004 рр., охоплений дисертаційним дослідженням, дає змогу зробити висновки й узагальнення стосовно ефективності інтеграційної стратегії, дієвості політико-правових механізмів у різних ланках суспільства. Окремі відступи від зазначених рамок зумовлені прагненням автора висвітлити передумови та сучасний стан процесу входження України до європейських і євроатлантичних структур.

Наукова новизна результатів дослідження загалом обумовлена вже безпосередньо темою роботи. Дисертація є однією з перших спроб у вітчизняній історіографії комплексного, всебічного дослідження еволюції європейської та євроатлантичної інтеграційної політики України протягом 1991-2004 років. Запропоновано авторську концепцію органічної єдності двох базових напрямів української зовнішньої політики - європейського та трансатлантичного векторів.

У межах здійсненого автором дослідження отримано наступні результати та сформульовано і розкрито положення, які мають наукову новизну:

введено до наукового обігу ряд нових документів, проаналізовано практичну діяльність державних структур, органів місцевого самоврядування, політичних партій і громадських організацій щодо європейської та євроатлантичної інтеграції;

здійснено аналіз науково-теоретичних концепцій, які визначили теоретичні передумови реалізації західного вектора української зовнішньої політики;

проаналізовані нормативно-правові акти України у сфері зовнішньополітичної діяльності та доведено поступове правове закріплення курсу на інтеграцію до європейської й євроатлантичної спільноти;

обґрунтовано створення зовнішньополітичних передумов інтеграції України до західних структур;

визначено основні етапи еволюції пріоритетів зовнішньополітичної діяльності України;

здійснено комплексне дослідження різних аспектів зовнішньополітичної діяльності і внутрішньої політики України, відстежено їх взаємозв'язок і взаємозалежність у процесі інтеграції України до європейських і євроатлантичних структур, показано поступальність та спадкоємність цього процесу на різних етапах формування зовнішньої політики Української держави;

з'ясовано рівень інтеграції України до європейського правового простору і виконання зобов'язань, взятих з метою вступу до Ради Європи;

прослідковано особливості становлення партнерських відносин між Україною і НАТО та інституалізації двосторонніх відносин з Альянсом;

виявлено зміст, характер, цілі і основні напрямки співробітництва України з Європейським Союзом, проаналізовано Стратегію інтеграції України до ЄС;

узагальнено результати процесу європейської та євроатлантичної інтеграції України за 1991-2004 рр.;

встановлено взаємозв'язок зовнішньої і внутрішньої політики держави щодо визначення і реалізації курсу на європейську та євроатлантичну інтеграцію.

Теоретичне та практичне значення одержаних результатів. Матеріали і висновки дисертації можуть бути використані державними органами влади України, органами місцевого самоврядування під час розробки та впровадження концептуальних підходів до реалізації політики європейської та євроатлантичної інтеграції, засобами масової інформації, які висвітлюють проблеми зовнішньополітичних пріоритетів України, у процесі підготовки підручників і навчальних посібників з історії та зовнішньої політики України, нормативних і спеціальних лекційних курсів для вищих і середніх навчальних закладів.

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, узагальнення і висновки дисертації, що виноситься на захист, отримані автором самостійно. У них викладене авторське бачення на вирішення наукової проблеми щодо європейської та євроатлантичної інтеграції України протягом 1991-2004 рр. Абсолютна більшість публікацій з теми дослідження підготовлено автором самостійно. З робіт опублікованих у співавторстві, використано виключно результати, отримані особисто автором. Дисертація не містить матеріалів кандидатської дисертації.

Апробація результатів дослідження. Положення, висновки і практичні рекомендації дисертації обговорювалися на науково-теоретичних семінарах кафедри міжнародних відносин та зовнішньої політики Донецького національного університету (1999-2007 рр.) та кафедри новітньої історії України Київського національного університету імені Тараса Шевченка (2002-2005 рр.), щорічних сесіях Донецького відділення Наукового товариства імені Тараса Шевченка (2003-2007 рр.). Основні положення та висновки роботи апробовано на 77 міжнародних та національних наукових та науково-практичних конференціях. Зокрема, таких: „Східна Європа і світове співтовариство: історія і сучасність” (Донецьк, 1996), „Україна та Центральна Європа: проблеми та перспективи інтеграції” (Львів, 1999), „Распад СССР: 10 лет спустя” (Москва, 2001), Х Міжнародному славістичному колоквіуму (Львів, 2001), “Інформаційно-аналітична діяльність в міжнародних відносинах” (Хмельницький, 2003), „Демократичний контроль над системою національної безпеки та збройними силами: поширення цінностей НАТО в євроатлантичному просторі” (Одеса, 2003), „План дій ЄС - Україна в контексті "Ширшої Європи” (Київ, 2004), „Роль органів місцевої влади в процесі європейської інтеграції. Польський досвід” (Харків-Суми, 2004), „Україна у постбіполярній системі міжнародних відносин” (Київ, 2004), „Нові виклики, нове НАТО, нова Україна” (Львів, 2005), „НАТО, мир та міжнародна безпека в ХХІ столітті” (Донецьк, 2005), VI Міжнародному конгресі україністів (Донецьк, 2005), „Асиметрія міжнародних відносин в умовах глобалізації” (Київ, 2005), „Майбутня парламентська коаліція - 2006 та зовнішньополітичний курс України” (Київ, 2006), „Розвиток європейських студій в Україні. Проблеми та перспективи”. (Донецьк, 2006), „Україна та Європейський Союз” (Донецьк, 2006), „Чорноморсько-Каспійській вимір європейської та євроатлантичної інтеграції та демократичний контроль” (Алушта, 2006), „Сфера оборони та безпеки: роль громадянського суспільства” (Краків, 2006), „Сучасна Українська держава: історичні імперативи становлення, тенденції та проблеми розвитку” (Київ, 2006), „Зовнішня політика України в умовах нового формату влади: стан, пріоритети і імідж за кордоном” (Київ, 2006), „Усунення стереотипів щодо НАТО -- шлях до євроатлантичного майбутнього України” (Дніпропетровськ, 2007), „Реформування оборонного сектору та демократичний контроль у Центральній та Східній Європі”. (Варшава, 2007), "Євроатлантичне майбутнє України" (Київ, 2007), “НАТО -- громада зі спільними цінностями” (Донецьк, 2007 р.) та інших.

Публікації. Зміст дисертації знайшов відображення в монографії автора “Україна на шляху до європейської та євроатлантичної спільноти” (Донецьк: ДонНУ, 2006. - 268 с.), 29 фахових статтях (загальним обсягом 14,7 ум.-друк. арк.) та 53 публікаціях у збірниках наукових праць, матеріалах і тезах конференцій, інших виданнях. Окремі концептуальні положення роботи висвітлені в 15 підручниках та навчальних посібниках для вищої та загальноосвітньої шкіл, для працівників органів місцевого самоврядування, циклі радіо та телепередач загальнонаціональних та регіональних телерадіокомпаній.

Структура дисертації зумовлена метою та завданнями дослідження. Вона складається зі вступу, п'яти розділів (12 підрозділів), висновків, списку посилань, списку використаних джерел та літератури (84 стор., 839 назв), списку скорочень та додатків. Загальний обсяг роботи 575 стор. (з них основного тексту - 383 с.).

2. Основний зміст дисертації

У Вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, стан наукової розробки проблеми, визначаються об'єкт, предмет, хронологічні межі, мета і завдання дослідження, наукова новизна, особистий внесок здобувача, теоретичне і практичне значення роботи, розкрито її зв'язок з науковими програмами, подані відомості щодо апробації роботи.

У першому розділі “Історіографія проблеми, джерельна та методологічна база дослідження” розглянуто стан наукової розробки проблеми та охарактеризовано джерела, покладені в основу дисертації, а також визначено теоретико-методологічні засади дослідження.

Перший підрозділ “Історіографія проблеми” характеризує висвітлення реалізації європейського та євроатлантичного покликання України у вітчизняній та зарубіжній науковій літературі. Особливістю наукових розвідок більшості вітчизняних та зарубіжних вчених від початку 1990-х рр. стало обґрунтування необхідності інтеграції України в європейську та євроатлантичну спільноту. Висвітлення реалізації європейського та євроатлантичного покликання України у вітчизняній та зарубіжній науковій літературі доречно класифікувати за певними критеріями відображення окремих напрямів, які пов'язані з європейською та євроатлантичною інтеграцією України і які було розглянуто в дисертаційному дослідженні. Отже, в залежності від змісту окремих аспектів, що аналізувалися в наукових працях, можливо виокремити десять груп досліджень.

До першої групи слід віднести узагальнюючі фундаментальні праці, в яких відображено процес розбудови новітньої української державності і надано певної уваги в цьому контексті питанням зовнішньої політики, зокрема, європейській та євроатлантичній інтеграції. Тут, перш за все, доречно згадати роботи вітчизняних дослідників А. Гальчинського, Л. Губерського, П. Доброва, В. Крисаченка, В. Кременя, В. Литвина, М. Михальченка, П. Панченка, О. Реєнта, В. Солдатенка та інших Гальчинський А.С. Україна на перехресті геополітичних інтересів . - К, 2002; История Украины. / П.В. Добров, И.Н. Гридина, В.Н. Никольский, В.А. Пирко, Н.Р. Темирова та ін. - Донецк, 2005; Культура. Ідеологія. Особистість: Методолого-світогляд. Аналіз / Л. Губерський, В. Андрущенко, М. Михальченко. - К, 2002; Розбудова громадянського суспільства в Україні (історико-політичне дослідження) / НАН України; Інститут історії України; Л.Ю. Беренштейн, П.П. Панченко, О.П. Реєнт та ін. -- К., 1999; Україна: проблеми самоорганізації / В.Г. Кремень, Д.В. Табачник, В.М. Ткаченко. - К., 2003; Український соціум / За ред. В.С.Крисаченка. - К., 2005; Україна: утвердження незалежної держави (1991-2001) / Під ред. В.М. Литвина. - К., 2001; Український вибір: політичні системи ХХ століття і пошук власної моделі суспільного розвитку / Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України; В.Ф. Солдатенко, Т.А. Бевз, О.Д. Бойко та ін. -- К., 2007 та ін..

Другу групу складають дослідження в яких йдеться про становлення української зовнішньої політики. У працях С. Віднянського, Л. Гайдукова, Г. Перепелиці, Д. Табачника, Л. Чекаленко та інших робляться спроби відобразити перші кроки Української держави на шляху до європейської та євроатлантичної інтеграції Гайдуков Л.Ф. Україна в історії міжнародних відносин // Політика і час. - 1996. - № 11; Зовнішня політика України - 2006.: стратегічні оцінки, прогнози та пріоритети / За ред. Г.М. Перепелиці. - К., 2007; Зовнішня політика України в умовах глобалізації 1991-2003: Анотована історична хроніка міжнародних відносин. / С.В. Віднянський (відп.ред.). - К., 2004; Табачник Д. Історія української дипломатії в особах: Навч. посіб. - К., 2004; Україна в європейських міжнародних відносинах: Наук. зб. / НАН України; Інститут історії України / С.В. Віднянський (відп. ред.). -- К., 1998; Чекаленко Л.Д. Зовнішня політика і безпека України. Людина - Суспільство - Держава - Міжнародні структури: Моногр. - К., 2004 та ін..

До третьої групи доцільно віднести численні напрацювання вітчизняних та зарубіжних істориків, політологів та економістів, в яких досліджені процеси європейської інтеграції загалом. У цій великій групі, у свою чергу, варто виділити роботи Н. Антонюк, І. Грицяка, П. Демчука, Д. Дайнена, В. Копійки, Є. Камінського, В. Манжоли, В. Посельського, С. Федонюка, О. Шниркова та інших Грицяк І.А. Право та інституції Європейського Союзу: Навч. посіб. / Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. - К., 2006; Дайнен Д. Дедалі міцніший союз. Курс європейської інтеграції. - К., 2006; Європейський Союз: політика, економіка, право / За ред. д-ра іст. н. Н. Антонюк. - Львів, 2005; Демчук П.О. Міжнародні відносини та проблеми євроатлантичної інтеграції. - К., 2004; Камінський Є. На терезах європейської стабільності // Політика і час. - 1996.-№ 2; Копійка В.В. Розширення Європейського Союзу. Теорія і практика інтеграційного процесу: Монографія. - К., 2002. - 253 с.; Манжола В.А. Ядерное оружие Франции и вопросы европейской безопасности. - К., 1989; Посельський В. Європейський союз: інституційні основи європейської інтеграції. -- К., 2002; Федуняк С.Г. Європейські виміри безпеки на пострадянському просторі. Формування інтегрованої системи Заходу і Нових незалежних держав. - Чернівці, 2005; Шнирков О.І. Конкурентна політика Європейського Союзу: Монографія. - К., 2003 та ін., в яких, зокрема, йдеться про становлення і розвиток європейської спільноти, розширення Європейського Союзу, спільну зовнішню і безпекову політику, утвердження права Європейського Союзу, особливості європейської ідентичності, розвиток інтеграції в окремих сферах тощо. Безумовно, що в більшості цих робіт, як вітчизняних, так і зарубіжних авторів, безпосередньо не йдеться про європейську та євроатлантичну інтеграцію України, утім в них чітко віддзеркалені різноманітні виміри європейської й євроатлантичної спільноти як певного феномена сучасності, що дало змогу окреслити перспективи і наслідки реалізації Україною свого європейського та трансатлантичного покликання.

Четверту групу складають студіювання коренів європейської визначеності України, глибинного підґрунтя належності її до західної цивілізації. Важливим кроком України на шляху до Європи було формування й утвердження нових геополітичних імперативів. Європейські та євроатлантичні прагнення України були започатковані ще в працях М. Костомарова, М. Драгоманова, М. Грушевського, С. Рудницького, М. Махновського, В. Липинського, О. Донцова, Ю. Липи, С. Єфремова Костомаров М. Две русских народности // Основа. - 1861. - Кн. З; Драгоманов М. Вибране: ...мій задум зложити очерк історії цивілізації на Україні /Упоряд. та авт. іст. - біогр. нарису Р.С. Міщук; Прим. Р.С. Міщука, В.С. Шандри. - К., 1991; Грушевський М. Історія Украіни-Русі. -Т9. -Ч. 2. - К., 1931; Рудницький С. Політична географія України. - Львів, 1998; Михновський М. Націоналізм -- всесвітня сила // Націоналізм; Антологія. -- К., 2000; Липинський В. Покликання "варягів", чи організація хліборобів?: кілька уваг з приводу статті Е.Х. Чикаленка : "Де вихід?" - 2-е видання. - Б/м, 1954; Донцов Д. Росія чи Європа ? Б/м, 1955; Вернадський В.И. Українське питання i росiйська громадськість. - К.: Вiтчизна. -1988. - № 6; Липа Ю. Призначення України. - Львів, 1992; Хвильовий М. Камо Грядеши. - Харків, 1925; Єфремов С. Статті. Наукові розвідки. Монографії. - К., 2002.. Сучасну українську геополітичну думку формували роботи Т. Андрущенко (Гринько), Б. Парахонського, М. Кулініча, Г. Крючкова, С. Лотоцького та інших Андрущено (Гринько) Т.В. Україна в сучасному геополітичному середовищі: Монографія. - К., 2005; Базив Д.П. Геополитическая стратегия Украины - К, 2000; Василенко С.Д. Україна: геополітичні виміри в загальноєвропейському процесі. Монографія. - Одеса, 2000; Крючков Г.К. Похищение Украины: Вступление в НАТО угрожает нашей независимости. - К., 2006; Кулініч М.А. Україна у новому геополітичному просторі: проблеми регіональної та субрегіональної безпеки. - К., 1994; Лотоцький С. Україна в світовому геополітичному просторі. - Львів, 2002; Україна 2000 і далі: геополітичні пріоритети та сценарії розвитку / За ред.. Б. Парахонського. - К., 1999 та ін.. До цієї ж групи варто віднести зарубіжних класиків геополітики та сучасних політиків і науковців. Зокрема, йдеться про роботи З. Бжезинського, І. Валерстайна, О. Дугіна, Р. Келлена, Г. Киссинджера, Г. Майєра, Х. Макіндера, А. Мехена, О. Панаріна, Н. Спайкмена, Ф. Фукуями, С. Хантінгтона та інших Бжезинский З. Великая шахматная доска: Господство Америки и его геостратегические императивы. - М., 2005; Дугин А. Основы геополитики: Геополитическое будущее России. - М., 1997; Киссинджер Г. Дипломатия. - М., 1997; Панарин А.С. Глобальное политическое прогнозирование в эпоху стратегической нестабильности. - М., 2000; Фукуяма Ф. Великий разрыв. - М., 2003; Хантингтон С. Столкновение цивилизаций. - М., 2003; Kjellen, Rudolf. Die politische Probleme des Weltkrieges.-Leipzig und Berlin. 8.Aufl.-- 1918; Mackinder, Halford John. The Geographical Pivot of History // Geographical Journal. - 1904; Meyer H.C. Mitteleuropa in German Thought and Action 1915-1945.--The Hague.--1955; Mommsen W.J. Max Weber und die deutsche Politik 1890--1920.--Tьbingen.--1974; Wallerstein І. Geopolitics and Geoculture: Essays on the Changing World System (Studies on Modern Capitalism). Cambridge UP. 1991 та ін..

Велику і різнопланову п'яту групу складають дослідження, де розкриваються як окремі аспекти, так і в цілому весь комплекс взаємин України з Європейською Унією. Європейський вектор української зовнішньої політики, на думку багатьох авторів, визначався важливими соціально-політичними і культурними обставинами. Серед питань, які поставали перед українськими дослідниками, - інтенсифікація двосторонніх відносин України з Євросоюзом у пріоритетних сферах загальноєвропейської інтеграції, аналіз наслідків вступу до організації держав Центрально-Східної Європи, створення внутрішніх передумов вступу України до ЄС. Вирішенню науково-дослідницьких завдань здійснення української політики щодо європейських інтеграційних процесів, визначенню їх впливів на українське суспільство, політичним проблемам входження України до європейських і євроатлантичних структур, розбудові демократичних політичних інституцій, формуванню національної політичної еліти, розвитку громадянського суспільства в Україні присвячені численні праці таких вітчизняних дослідників, як В.Горбатенко, О.Ковальова, В.Крушинський, О.Ляшенко, Г.Надтока, О.Сушко та інших Європейська інтеграція України: Політико-правові проблеми: Монографія / За ред. В.П. Горбатенка; Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. - К., 2005; Ковальова О.О. Стратегія євроінтеграції як реалізація європейського вибору України. - К., 2003; Крушинський В. Розширення Європейського Союзу і проблема участі України в інтеграційних процесах // Вісник Львівського університету. Серія Міжнародні відносини. - 2003. - Вип. 10; Ляшенко О.О. Інтеграція України у європейські та євроатлантичні структури (90-ті роки ХХ ст.). Автореф. дис. … канд. іст. наук. - К., 2002; Надтока Г.М. Перспективи євроінтеграції України: порівняльний аналіз розвитку країн-сусідів ЄС. Офіційний сайт Національного інституту стратегічних досліджень при Президентові України. - Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/Monitor/may/007.htm; Сушко О. Розширення Європейського Союзу: вплив на відносини України з центральноєвропейськими сусідами. - К., 2004 та ін.. Європейський вектор зовнішньої політики, на думку цих авторів, визначав саму сутність не тільки зовнішнього, але і внутрішнього життя України.

Шосту групу складає значний масив наукових розвідок, присвячених становленню та розвитку стосунків України з Організацією Північноатлантичного договору. Зокрема, найбільш ґрунтовно і послідовно стосунки з НАТО розглянуто в роботах дослідників В. Бадрака, О. Бодрука, О. Гончаренка, В. Горбуліна, О. Дергачова, О. Їжака, О. Крапівіна, Г. Перепелиці, А. Соболєва, О. Соскіна та інших Відносини Україна - НАТО: економічні аспекти / За ред. О. Соскіна - К., 2003; Військово-технічна політика країн-членів НАТО: організаційні аспекти співробітництва України з Альянсом: Наук.-інформ. зб. / За заг. ред. В.П. Горбуліна. - К., 2005; Гончаренко О. Ступаючи на європейський шлях: проблеми та перспективи євроатлантичної інтеграції України // Політика і час. - 2002 - № 11; Дергачов О. Особливе партнерство України з НАТО / Громадська політика щодо НАТО в Україні: діємо разом. - Матеріали та документи міжнародного семінару 8 квітня 2003 р. - К., 2003; Євроатлантична інтеграція України: військово-політичні аспекти: Моногр. / Т. Брежнєва, О. Їжак, А. Шевцов. - Дніпропетровськ, 2003; Крапивин А.В. НАТО в зеркале общественного мнения жителей Восточной Украины // НАТО після Вашингтонського самміту: можливості для Європи.- К., 2000; Палій О. Навіщо Україні НАТО? - К., 2006; Соболєв А.А. Україна та перспективи зміцнення субрегіональної безпеки після другої хвилі розширення НАТО // Стратегічна панорама. 2005. - № 1; Україна на шляху до НАТО: через радикальні реформи до набуття членства / Національний ін-т стратегічних досліджень; Фонд ім. Фрідріха Еберта. Представництво в Україні / За ред. Г.М. Перепелиці. -- К., 2004; Шлях до НАТО: вимір безпеки. Лідери думок про євроатлантичну інтеграцію України / В.В. Бадрак, С.Г. Згурець, М.М. Самусь та ін. - К., 2006 та ін..

Значно менше надається уваги у вітчизняній історіографії такому напряму європейської та євроатлантичної інтеграції, як участь України в загальноєвропейських структурах, як-то Організація з Безпеки і Співробітництва в Європі, Рада Європи та інших європейських субрегіональних організаціях. Ці дослідження включено до сьомої групи Тамм А. Є. Відносини України з ОБСЄ: нові реалії. //Людина і політика. - 2003. - № 2; Опришко В. Україна в Раді Європи // Віче. - 1997 - № 6; Стратегічні інтереси України в країнах Чорноморського регіону та проблеми національної безпеки: Монографія/Нац. ін-т стратег. дослідж.; За ред. Б.О. Парахонського. - К., 2001; Чиж І.С. Україна в Раді Європи. - К, 2001 та ін.. Серед них на особливу увагу заслуговують наукові праці І.Піляєва, в яких автор на підставі власного практичного досвіду роботи у складі відповідної делегації Верховної Ради аналізує перші кроки нашої держави в Раді Європи Піляєв І.С. Рада Європи в сучасному євроінтеграційному процесі. -- К., 2003; Рада Європи: політико-правовий механізм інтеграції: Навч. посіб. / В. Мармазов, І. Піляєв. Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України / Ю.С. Шемшученко (ред.). -- К., 2000; Україна в політико-правовому просторі Ради Європи: досвід і проблеми / В.Є. Мармазов, І.С. Піляєв. - К.,1999..

Восьму групу становлять дослідження, що віддзеркалюють участь різних гілок центральної української влади в здійсненні політики європейської та євроатлантичної інтеграції. Більшість авторів, зокрема С. Касьянов, С. Плачкова, В.Шишкін та інші виходили з того, що повноцінне членство України у ЄС відкладено на далеку перспективу Адміністративна юстиція: європейський досвід та пропозиції для України / Центр політико-правових реформ; Фонд сприяння правовим і політичним реформам / За ред. В. Шишкіна. -- К., 2003; Державна допомога виробникам в Україні: реформування відповідно до норм СОТ та ЄС / Український центр міжнародної інтеграції / За ред. С. Касьянова. -- К., 2004; Микієвич М. Вступ України у СОТ як етап інтеграції до Європейського Союзу: правові аспекти // Вісник Львівського університету. Серія Міжнародні відносини. - 2004. - Вип. 13; Парламентський вимір європейської інтеграції / Під ред. С.Г. Плачкової. - К., 2005 та ін..

До дев'ятої групи варто віднести студіювання участі регіональних владних структур та органів місцевого самоврядування в реалізації державної політики, спрямованої на всебічну європейську та євроатлантичну інтеграцію. Особливо слід виокремити роботи Д. Кузьміна С.Максименка, О.Мороза та інших, присвячені створенню та функціонуванню єврорегіонів в Україні Кузьмін Д.В. Регіональні виміри європейської та євроатлантичної інтеграції України: погляд з одеського регіону // Дослідження світової політики. - 2004. - № 27; Мороз О. Місцеве самоврядування в Україні: європейський вимір Єврорегіону // Вісник Львівського університету. Серія Міжнародні відносини. - 2001. - Вип. 4; На шляху до Європи: український досвід єврорегіонів. Зб ст. за ред С. Максименкa. - К., 2000 та ін..

Окрему, десяту групу досліджень складають роботи, в яких науковці торкаються участі недержавних акторів України в наповненні конкретним змістом європейської та євроатлантичної інтеграції держави. А саме йдеться про діяльність українських політичних партій та неурядових громадських організацій. Такі дослідники, як В. Малярчук, М. Примуш, О. Тинкован впевнені, що розвинута мережа недержавних структур є базовою передумовою втілення державної політики спрямованої на європейську та євроатлантичну інтеграцію України Малярчук В. Міжнародна політика: простір партійного змагання і співробітництва. - К., 2005; Примуш М. В. Демократія і політичні партії Центральної та Східної Європи. -- Донецьк, 2002; Тинкован О. Взаємодія органів державної влади та місцевого самоврядування і недержавних організацій в Україні. - Дніпропетровськ, 2003 та ін..

Аналіз досліджень процесу формування і розвитку європейського та євроатлантичного вектору української політики дає нам підстави стверджувати, що інтеграція України в Європу - це об'єктивний процес сучасності. Водночас, більшість дослідників визнає, що інтеграція України до загальноєвропейського процесу відбувалася повільно, з суттєвими протиріччями. Загалом історіографічний аналіз свідчить, що проблема європейської та євроатлантичної інтеграції України наприкінці ХХ-початку ХХІ ст. привертала увагу істориків переважно в контексті діяльності окремих суб'єктів державної влади. Доробок попередніх дослідників створив підґрунтя для подальших студій, виявив слабо висвітлені або невивчені компоненти, що дозволило концептуально переосмислити порушену проблему на основі сучасних підходів. Таким чином, розглянуті дослідження переконливо доводять, що події, пов'язані з втіленням політики європейської та євроатлантичної інтеграції України протягом 1991-2004 рр. є надзвичайно важливими в контексті відтворення загальної історії України і історії української зовнішньої політики. Попри це, аналіз праць вітчизняних і зарубіжних науковців з даної проблеми засвідчує, що, використовуючи різні методологічні та ідеологічні принципи та підходи, вони досягли певних успіхів у її вивченні. Проте, слід зауважити, що незважаючи на їхні досягнення в означеній царині, відсутнє і комплексне дослідження, присвячене історичному виміру української політики спрямованої на всебічну інтеграцію в європейські та євроатлантичні структури.

У другому підрозділі “Джерельна база дослідження” характеризується емпірична основа дисертації, яка складається з джерел, різноманітних за походженням, інформативною можливістю та морфологічними ознаками. Результати будь-якого історичного дослідження визначаються, передусім, кількістю та характером наявної джерельної бази. Оптимальне використання різноманітних джерел потребує їх класифікації, для якої у роботі застосовується загальновизнаний принцип розподілу за походженням. Згідно з цим джерельна база дослідження складається з десяти груп.

До першої групи віднесено міжнародно-правові акти, зокрема: документи Європейського Союзу, Організації Північноатлантичного Договору, Ради Європи, Організації з Безпеки і Співробітництва в Європі, європейських регіональних структур. До цієї ж групи варто віднести двосторонні договори та угоди між Україною та цими організаціями, а також з окремими країнами-членами ЄС та НАТО. За підрахунками автора, на кінець 2004 року діяло 890 договорів України з європейськими країнами - сучасними членами ЄС та НАТО. З них 437 було укладено після досягнення Україною політичної незалежності. Майже всі зазначені документи розміщені на відповідних офіційних сайтах державних інституцій, або знаходяться в поточних архівах Європейська хартія місцевого самоврядування. Офіційний сайт Ради Європи в Україні. - Режим доступу: http://www.coe.kiev.ua; Меморандум про взаєморозуміння між Урядом України і Урядами країн "Великої сімки" та Комісією Європейського Співтовариства щодо закриття Чорнобильської АЕС. Офіційний сайт Верховної Ради України. - Режим доступу: http://www.rada.gov.ua; План дій Україна-НАТО. Офіційний сайт Міністерства закордонних справ України. - Режим доступу: http: //www.mfa.gov.ua; План дій Європейського Союзу в галузі юстиції та внутрішніх справ. Офіційний сайт Міністерства закордонних справ України. - Режим доступу: http: //www.mfa.gov.ua; План дій Україна - Європейський Союз. Офіційний сайт Міністерства закордонних справ України. - Режим доступу: http: //www.mfa.gov.ua; Спільна стратегія Європейського Союзу щодо України. Офіційний сайт Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України. - Режим доступу: http://www.me.gov.ua; Хартія про особливе партнерство між Україною та Організацією Північно-Атлантичного Договору. - Брюссель, 1997 та ін..

Другу групу складають вітчизняні нормативні акти центральних органів державної влади, які дають можливість простежити процес еволюції зовнішньої політики України, зокрема її європейського та євроатлантичного вектору. Згідно з Конституцією України, саме парламент визначає основні напрями зовнішньої та внутрішньої політики. Зокрема, це - Закони України та Постанови Верховної Ради України та її окремих комісій та комітетів, матеріали парламентських слухань щодо зовнішньої політики, європейської та євроатлантичної інтеграції. У цьому контексті слід особливо зупинитися на Законі України „Про основи національної безпеки України” від 19 червня 2003 року. У ньому серед основних напрямів державної політики з питань національної безпеки України у зовнішньополітичній сфері було зазначено забезпечення повноправної участі України в загальноєвропейській та регіональних системах колективної безпеки, набуття членства у Європейському Союзі та Організації Північноатлантичного договору Закон України „Про основи національної безпеки України” // Стратегічна панорама. - 2003. - № 3-4. - С. 19.. Суттєва активізація дій парламенту в реалізації європейського та євроатлантичного покликання відбулася з 2002 р., після утворення відповідного профільного комітету.

Утім, не парламент, а глава держави і виконавча гілка влади були в досліджуваний період ініціаторами та реальними виконавцями абсолютної більшості європейських та євроатлантичних прагнень України. Саме Президентом України були ініційовані і затверджені спеціальними указами Стратегія інтеграції України до Європейського Союзу, Програма інтеграції України до Європейського Союзу, Державні програми співробітництва України з Організацією Північноатлантичного Договору (НАТО), Стратегія України щодо Організації Північноатлантичного договору, щорічні Цільові плани в межах Плану дій Україна-НАТО на 2003-2004 рр. тощо. Значний інтерес при розробці теми дослідження мали документи Ради національної безпеки і оборони України. Окремо необхідно зупинитися на документах і матеріалах дорадчих органів, зокрема, Адміністрації та Секретаріату Президента України, Державної Ради з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, Національного центру євроатлантичної інтеграції, Національного інституту стратегічних досліджень при Президентові України, Національного інституту проблем міжнародної безпеки при Раді національної безпеки і оборони України. Виконавча гілка влади також відзначилася численними урядовими рішеннями та постановами. Слід додати, що абсолютна більшість документів центральних органів влади була опублікована або, принаймні, розміщена на офіційних сайтах цих установ Декларація про державний суверенітет Української РСР. - К., 1990; Акт про незалежність України // Голос України. - 1991. - 27 серпня; Конституція України. - К., 1997; Постанова Верховної Ради України “Про основні напрями зовнішньої політики України”. Офіційний сайт Верховної Ради України. - Режим доступу: http://www.rada.gov.ua; Закон України „Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу”. Офіційний сайт Верховної Ради України. - Режим доступу: http://www.rada.gov.ua; Постанова Верховної Ради України “Щодо відносин України і Організації Північноатлантичного договору (НАТО)” // Голос України. -- 1999. -- 27 квітня; Верховна Рада України. Комітет з питань Європейської інтеграції: „Про взаємовідносини та співробітництво України з Європейським Союзом”: Парламентські слухання / О.В. Кулаков, Т.О. Бурячок, С.Г. Плотян та ін. - К., 2003; Верховна Рада України Комітет з питань Європейської інтеграції: „Про взаємовідносини та співробітництво України з НАТО”: Парламентські слухання. / О.О. Зарубінський, І.І. Мисик., С.О. Дворник та ін. - К., 2003; Стратегія інтеграції України до ЄС. Указ Президента України від 11 червня 1998 р. Офіційне інтернет-представництво Президента України. - Режим доступу: http://www.president.gov.ua; Програма інтеграції України до Європейського Союзу. Схвалена Указом Президента України від 14.09. 2000 року № 1072. Офіційне інтернет-представництво Президента України. www.president.gov.ua; Указ Президента України “Про стратегію України щодо організації Північноатлантичного договору” від 8 липня 2002 р. Інтернет-представництво Президента України. - Режим доступу: http://www.president.gov.ua; Державна Програма інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції України на 2004 - 2007 роки. Інтернет-представництво Президента України. - Режим доступу: http://www.president.gov.ua; Постанова Кабінету Міністрів України від 13 липня 1998 року № 1074. „Питання діяльності між Україною та Європейськими Співтовариствами (Європейським Союзом)”. Офіційний сайт Кабінету Міністрів України. - Режим доступу: http://www.km.gov.ua. Проект Білої книги України. Офіційний сайт Міністерства юстиції України. - Режим доступу: http://www.minjust.gov.ua; Державна програма реформування та розвитку Збройних Сил України на період до 2005 року. Офіційний сайт Міністерства оборони України. - Режим доступу: http://www.mil.gov та ін..

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.