Кам’яновугільна та металургійна промисловість Донецько-Придніпровського економічного регіону кінця ХІХ – початку ХХ століття (проблеми історіографії)

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 930.1:[622.66+669] (477.52/.6)”18/19”

Кам'яновугільна та металургійна промисловість Донецько-Придніпровського економічного регіону кінця ХІХ - початку ХХ століття (проблеми історіографії)

07.00.06 - історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук

Саманцов Олександр Петрович

м. Запоріжжя 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі естетики, історії та культури Слов'янського державного педагогічного університету Міністерства освіти і науки України

Захист відбудеться “30” листопада 2007 р. о 13 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 17.051.01 у Запорізькому національному університеті Міністерства освіти і науки України за адресою: 69063, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 66, корп. 5, ауд. 326.

Із дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Запорізького національного університету за адресою: 69063, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 66, корп. 2.

Автореферат розісланий “29” жовтня 2007 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради В.Г. Ткаченко

вугільний металургійний монополізація історіографічний

АНОТАЦІЯ

Саманцов О.П. Кам'яновугільна та металургійна промисловість Донецько-Придніпровського економічного регіону кінця ХІХ - початку ХХ століття (проблеми історіографії). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.06. - Історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни. - Запорізький національний університет, Запоріжжя, 2007.

У праці проведено узагальнення досвіду дослідження історії кам'яновугільної та металургійної промисловості Донецько-Придніпровського економічного регіону кін. ХІХ - поч. ХХ ст. вченими України і Росії кін. ХІХ - поч. ХХІ ст. Висвітлені та інтерпретовані провідні тенденції досліджень у яких знайшли відображення питання становлення та розвитку кам'яновугільної та металургійної промисловості, особливість процесу монополізації промисловості та формування й розвиток робітничого класу Донецько-Придніпровського економічного регіону кін. ХІХ - поч. ХХ ст. Виявлено, систематизовано й охарактеризовано основні групи історіографічних джерел. З'ясовано концептуальні та методологічні засади праць з історії становлення та розвитку кам'яновугільної та металургійної промисловості Донецько-Придніпровського економічного регіону кін. ХІХ - поч. ХХ ст., а також найхарактерніші тенденції нагромадження знань з цього питання. Виявлено науково-теоретичну і практичну цінність цього дослідницького доробку. Виділено коло проблем, що потребують подальшого вивчення та наукової інтерпретації.

Ключові слова: історіографія, Донецько-Придніпровський економічний регіон, регіональна історія, історична думка, кам'яновугільна та металургійна промисловість, монополії, робітничий клас.

SUMMARY

Samantsov O.P. The coal-mining and metallurgical industry of the Dniepro-Donetsk economical region of the end 19th - the beginning of the 20th centuries (the problems of historiography). - The manuscript.

The dissertation for receiving the scientific degree of Candidate of History Science in speciality 07.00.06. - Historiography, History Source Science, Special History Sciences. - Zaporozhje National University, Zaporozhje, 2007.

Іn the dissertation there is conducted and carried out the specification of the experience of the investigation of history of the coal-mining and metallurgical industry of the Dniepro-Donetsk economical region of the end 19th - the beginning of the 20th centuries by the scientists of Ukraine and Russia of the end 19th - the beginning of the 21st centuries. There are taken up and interpreted the points of view of the investigators on the problems of the formation and development of the coal-mining and metallurgical industry, the peculiarities of the process of monopolization of the industry and the formation and development of the working class of the Dniepro-Donetsk economical region of the end 19th - the beginning of the 20th centuries. There are found out, systematized, and characterized the basic groups of historic sources. There are clarified the conceptual and methodical bases of the investigation of the history of the formation and development of the coal-mining and metallurgical industry of the Dniepro-Donetsk economical region of the end 19th - the beginning of the 20th centuries. There are investigated the most wide-spread tendencies of the formation of the knowledge about the history of the formation and development of the Dniepro-Donetsk economical region of the end 19th - the beginning of the 20th centuries. There are found out the scientific-theoretical and practical values of the given investigated work for the overall detailed understanding of the formation and development of historic knowledge. There is pointed out the list of the problems to investigate and scientifically interpreted further.

Key words: historiography, the Dniepro-Donetsk economic region, regional history, historic thought, coal-mining, metallurgical, industry, monopolies, the working class.

АННОТАЦИЯ

Саманцов А.П. Каменноугольная и металлургическая промышленность Донецко-Приднепровского экономического региона конца ХІХ - начала ХХ столетия (проблемы историографии). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.06. - Историография, источниковедение, специальные исторические дисциплины. - Запорожский национальный университет, Запорожье, 2007.

В работе обобщены исследования, посвященные истории каменноугольной и металлургической промышленности Донецко-Приднепровского экономического региона кон. ХІХ - нач. ХХ ст. учеными Украины и России ХХ - нач. ХХІ ст. Рассмотрены точки зрения специалистов на вопросы становления и развития каменноугольной и металлургической промышленности, особенности процесса монополизации промышленности и формирование и развитие рабочего класса Донецко-Приднепровского экономического региона. Выявлены, систематизированы и охарактеризованы основные группы историографических источников. Выяснены концептуальные и методологические основы исследований по проблеме. Исследованы наиболее распространенные точки зрения на историю становления и развития каменноугольной и металлургической промышленности Донецко-Приднепровского экономического региона кон. ХІХ - нач. ХХ ст.

Автором установлено, что история каменноугольной и металлургической промышленности Донецко-Приднепровского экономического региона кон. ХІХ - нач. ХХ ст. не принадлежала к приоритетным в российской дореволюционной историографии, оставаясь сферой интересов представителей узкоспециализированных научных направлений: геологии, медицины, экономической науки и т.п.

Основным объектом внимания российской историографии первой четверти. ХХ ст. был процесс монополизации в целом и каменноугольной промышленности Донецко-Приднепровского экономического региона в частности. Кроме того, исследовались организация производства, его техническое обеспечение, положение рабочего класса, и его участие в экономических процессах региона.

В работе показано, что советские научные школы, возродив интерес к данной проблематике, часто выполняли роль научного сопровождения и интеллектуальной опоры господствующей идеологии. Одновременно, проводилось демпфирирование достижений предшествующей историографии, что существенно сужало возможности исследований, а в ряде случаев приводило к сознательной предубежденности.

Автор приходит к выводу о том, что продолжительное время главным объектом внимания советской исторической и экономической мысли оставался процесс монополизации производства, взаимотношения царизма и монополистического капитала, монополизация прибыли, деятельность коллективно-капиталистических объединений “Продамет” и “Продуголь”. В среде историков наибольшую популярность приобрела проблематика, связанная с историей рабочего класса, в контексте революционного изменения государственного устройства.

Доказано, что исследование и интерпретация процесса формирования и развития угольной и металлургической промышленности Донецко-Приднепровского экономического региона кон. ХІХ - нач. ХХ ст. в течение ХХ ст. происходило эпизодически и фрагментарно, и зависели от идеологической направленности.

В кон. ХХ ст. произошли коренные изменение историографической ситуации. Современные методологические подходы значительно расширили проблематику исследований социальной и экономической истории Донецко-Приднепровского экономического региона кон. ХІХ - нач. ХХ ст. Кроме того, эти исследования ввели в научный оборот значительный объем важных источниковых комплексов, которые, в ряде случаев, сохранялись в закрытых фондах архивов и книгохранилищ. Данная проблематика становится сферой научного интереса историков, экономистов, психологов, демографов, расширяясь за счет современных подходов связанных с изучением ментальности, микроистории, истории повседневности и др.

Выделен круг проблем, которые нуждаются в дальнейшем изучении и научной интерпретации.

Ключевые слова: историография, Донецко-Приднепровский экономический регион, региональная история, историческая мысль, каменноугольная и металлургическая промышленность, монополии, рабочий класс.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дисертаційного дослідження визначається кількома групами взаємопов'язаних чинників: нагальними потребами у реконструкції історії України з урахуванням регіональної специфіки, обумовленої наявністю певних прогалин у висвітленні обраної проблеми в існуючий літературі; концептуалізації та комплексному підході до історіографічного розгляду праць, присвячених кам'яновугільній та металургійній промисловості Донецько-Придніпровського економічного регіону кін. ХІХ - поч. ХХ ст.; показ та обґрунтування сучасних підходів до розв'язання ряду фундаментальних проблем історії Донецько-Придніпровського економічного регіону кін. ХІХ - поч. ХХ ст., особливості становлення та розвитку кам'яновугільної та металургійної промисловості, подальшої її модернізації та організації праці, формування та еволюція колективно-капіталістичних об'єднань, залучення іноземного капіталу та його місце у розвитку промисловості, формування та розвиток робітничого класу регіону тощо; нагальною потребою до подолання ідеологічних стереотипів та міфологем навколо історії кам'яновугільної та металургійної промисловості регіону.

Зв'язок роботи з науковими програмами. Дисертаційна робота виконувалась у контексті теми “Актуальні проблеми гуманітарних наук” кафедри естетики, історії та культури Слов'янського державного педагогічного університету.

Об'єктом дослідження є сукупність основних груп історіографічних джерел присвячених історії формування та розвитку кам'яновугільної та металургійної промисловості Донецько-Придніпровського економічного регіону кін. ХІХ - поч. ХХ ст., нагромаджених в Україні та Росії впродовж ХХ - поч. ХХІ ст., а також доробок окремих істориків та економістів, реалізованих у монографіях, дисертаційних дослідженнях, статтях, матеріалах лекцій тощо.

Предметом дослідження є тенденції та закономірності розвитку знань, концептуальних засад, становлення та еволюції поглядів науковців ХХ - ХХІ ст. на формування та діяльність кам'яновугільної та металургійної промисловості Донецько-Придніпровського економічного регіону кін. ХІХ - поч. ХХ ст.

Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на підставі вивчення широкого спектру різноманітних історіографічних джерел з'ясувати повноту, основну тематику, рівень досліджуваності та еволюцію поглядів учених на процес виникнення та розвитку кам'яновугільної та металургійної промисловості Донецько-Придніпровського економічного регіону кін. ХІХ - поч. ХХ ст.

Відповідно до мети дослідження визначено наступні дослідницькі завдання:

- виявити, систематизувати й охарактеризувати основні групи історіографічних джерел;

- виділити та охарактеризувати прийоми та методи наукового пошуку дослідників у різні історичні періоди;

- визначити етапи розвитку історіографічної думки обраної тематики, їх характерні риси та особливості;

- систематизувати праці науковців ХХ - ХХІ ст., присвячені визначеній тематиці, класифікувати їх за певними тематичними групами;

- дослідити стан вивчення та основні погляди науковців ХХ - ХХІ ст. на такі питання:

- становлення та специфіка розвитку вугільної та металургійної промисловості,

- особливості процесу монополізації промисловості,

- робітниче питання;

- визначити спектр проблем, яким приділялась особлива увага дослідників на кожному з історичних етапів;

- накреслити можливі перспективні напрямки подальшого наукового пошуку.

Хронологічні рамки роботи зумовлені поставленими метою та завданнями. Нижню хронологічну межу обрано з огляду на те, що розвиток Донецько-Придніпровського економічного регіону наприкінці ХІХ ст. одразу привернув до себе увагу науковців різних галузей. Верхня хронологічна межа - 2000 роки - обумовлена тим, що саме у останні роки з'явилися праці, у яких складні питання становлення та розвитку кам'яновугільної та металургійної промисловості Донецько-Придніпровського економічного регіону висвітлюються з позицій нових методологічних засад.

Територіальні межі дослідження окреслено сучасними Донецькою, Дніпропетровською, Запорізькою, Луганською областями України, терени яких утворюють Донецько-Придніпровський економічний регіон. Саме на цих територіях розвивалась та набула найбільшої концентрації вугільна та металургійна промисловість кін. ХІХ - поч. ХХ століть, яка і стала об'єктом наукового спостереження фахівців різних періодів.

Наукова новизна отриманих результатів полягає насамперед у постановці та комплексній розробці науково важливої теми, відповідно якої узагальнено процес формування історичних знань щодо формування та розвитку вугільної та металургійної промисловості Донецько-Придніпровського економічного регіону кін. ХІХ - поч. ХХ ст. Виявлені, систематизовані і охарактеризовані основні групи історіографічних джерел.

Визначено, що у вітчизняній історіографії кам'яновугільної та металургійної промисловості Донецько-Придніпровського економічного регіону кін. ХІХ - поч. ХХ ст. виділено чотири періоди, які утворюють не автономні явища, а єдину систему залежностей.

Доведено, що об'єктивними чинниками наукового інтересу до історії промисловості Донецько-Придніпровського економічного регіону кін. ХІХ - поч. ХХ ст. протягом визначеного періоду виступають історичні, соціокультурні та економічні процеси, що проходили на українських землях і які відігравали значну роль у наукових пошуках упродовж ХХ ст.

Висвітлено умови, в яких відбувалось становлення та розвиток історико-економічної думки впродовж ХХ - поч. ХХІ ст.

Доведено, що дослідження та інтерпретація процесу формування та розвитку вугільної та металургійної промисловості Донецько-Придніпровського економічного регіону кін. ХІХ - поч. ХХ ст. впродовж ХХ ст. відбувалася епізодично та фрагментарно і залежала від ідеологічної спрямованості.

Окреслені можливі перспективні напрямки подальшого наукового пошуку.

Практичне значення здобутих результатів визначається тим, що висновки, узагальнення, наукова інтерпретація можуть бути використані у подальшій науковій роботі, сприятимуть розв'язанню проблем історіографії та висвітленню стану вивчення, джерельної бази, методів та принципів дослідження тематики, пов'язаної з аналізом особливостей становлення та розвитку вугільної й металургійної промисловості зазначеного економічного регіону кін. ХІХ - поч. ХХ ст.

Матеріали дисертації можуть бути використані для розробки спеціальних курсів, оглядів, навчально-методичних посібників, довідників, бібліографічних покажчиків з історії Донецько-Придніпровського економічного регіону кін. ХІХ - поч. ХХ ст. тощо.

Досліджуваний матеріал включено до курсів “Історія Слобожанщини”, “Історія України”, які читаються у Слов'янському державному педагогічному університеті (м. Слов'янськ, Донецька область).

Апробація результатів дослідження. здійснена під час їхнього обговорення на засіданнях кафедри естетики, історії та культури Слов'янського державного педагогічного університету. Основні положення дисертації знайшли відображення у доповідях та повідомленнях на щорічних наукових конференціях СДПУ (1999 - 2006 рр.), на Міжнародних наукових конференціях: “Українська історіографія на рубежі століть”(м. Кам'янець-Подільський, 2001 р.), “Історична наука: проблеми розвитку” (м. Луганськ, 2002 р.), “Україна-Росія: історія та сучасність”(м. Умань, 2003 р.), “Краєзнавство і учитель” (м. Харків, 2006 - 2007 рр.).

Основні результати дослідження відбито у 14 одноосібних публікаціях, у тому числі в 6 статтях, вміщених у фахових виданнях України.

Структура дисертації обумовлена поставленою метою та завданнями. Відповідно до цього робота складається зі вступу, чотирьох розділів, одинадцяти підрозділів, висновків, списку використаних джерел і літератури (819 позицій). Загальний обсяг дисертації становить 251 сторінку.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, охарактеризовано стан і ступінь її розробки, хронологічні межі, визначено об'єкт і предмет роботи, її мету та завдання, наукову новизну, розкрито практичне та теоретичне значення, також наводяться відомості про апробацію його результатів.

У першому розділі дисертації “Джерельна база й теоретико-методологічні основи дослідження” розглянуто стан вивчення означеної проблематики, провідні тенденції вітчизняної історіографії, джерельна база, теоретичні основи, категоріальний апарат та методологічні основи роботи.

У параграфі 1.1. “Джерельна база та ступінь наукової розробки теми” відмічається, що основу джерельної бази дисертаційної роботи становлять історіографічні джерела, які побачили світ у продовж ХХ - поч. ХХІ ст. Їх можна умовно поділити на декілька груп:

Історіографічні дослідження, наукові праці істориків та економістів, в яких знайшла своє відображення історія становлення та розвитку кам'яновугільної та металургійної промисловості Донецько-Придніпровського економічного регіону кін. ХІХ - поч. ХХ ст., і які увійшли до наукового обігу впродовж ХХ - поч. ХХІ ст.

Праці істориків, краєзнавців, економістів, медиків, геологів та ін., які безпосередньо брали участь у дослідженні окремих процесів становлення та розвитку кам'яновугільної та металургійної промисловості Донецько-Придніпровського економічного регіону кін. ХІХ - поч. ХХ ст., обумовлених сферою професійної компетенції, або науковими інтересами та симпатіями тощо. Ця група історіографічних джерел представлена монографіями та статтями, виступами на конференціях, рецензіями тощо.

Історичні джерела. Без цієї групи джерел неможливе об'єктивне судження про правильність висновків досліджень, про вплив історичних умов на формування поглядів дослідників на вибрану проблематику становлення та розвитку кам'яновугільної та металургійної промисловості Донецько-Придніпровського економічного регіону кінця ХІХ - початку ХХ ст. (нормативні акти кін. ХІХ - поч. ХХ ст., статистичні дані по кам'яновугільній, металургійній та марганцевій промисловості, матеріали з'їздів гірничопромисловців тощо).

Однією із перших спроб узагальнити існуючі погляди науковців на процес розвитку кам'яновугільної та металургійної промисловості Донецько-Придніпровського економічного регіону кін. ХІХ - поч. ХХ ст., а саме процес злиття та укрупнення виробничих підприємств була праця П. Фоміна “Синдикаты и тресты”. У ній автор проаналізував доробок вітчизняних авторів кін. ХІХ - поч. ХХ ст. щодо монополізації промисловості в цілому, та кам'яновугільної промисловості Донецько-Придніпровського економічного регіону, зокрема, у порівнянні із дослідженням подібних процесів у Європі. Науковець намагався на теоретико-методологічному рівні виділити спільні риси у пошуку характерних ознак процесу монополізації, характерних форм та видів, причин, що спонукають до видової еволюції колективно-капіталістичних об'єднань.

Достатньо поширена проблематика кам'яновугільної та металургійної промисловості Донецько-Придніпровського економічного регіону кін. ХІХ - поч. ХХ ст. у контексті радянської революційної ідеології тривалий час залишалась без узагальнюючих робіт. Ситуація змінилась із початком “відлиги” і реалізувалась роботою К. Тарновського, у якій науковець намагався підвести підсумок поглядів та концепцій дослідників 30 - 50-х років ХХ ст. на процес формування монополій в промисловості Росії в цілому та кам'яновугільній промисловості Донецько-Придніпровського регіону, зокрема, стосунків банків та промисловості, уряду та монополій та ін.

Починаючи із 30-х рр. минулого століття, значного поширення набула тематика, пов'язана із процесом формування робітничого класу та його участю у “революційній боротьбі”. А спеціальні історіографічні праці почали виходити тільки з кінця 50-х років ХХ ст., набувши більш узагальнюючого характеру у 70-ті роки минулого століття.

Окрім того, історіографії окремих питань торкались дослідники різних періодів ХХ ст., сфера наукових інтересів та пошуків яких була пов'язана із кам'яновугільною та металургійною промисловістю Донецько-Придніпровського економічного регіону кін. ХІХ - поч. ХХ ст., але в межах чітко визначеної проблематики: особливості розвитку буржуазії України (В. Крутиков, В. Лаверичев та ін.); вплив іноземного капіталу (В. Бовикін, І. Гіндін та ін.); історія синдикатів “Продамет” та “Продвугілля” (П. Лященко, Ю. Нетесін, О. Щербініна та ін.); розвиток промисловості Донецького регіону (І. Довжук, А. Михненко та ін.); історії робітничого класу (І. Болясний, О. Прийменко та ін.) та ін.

Таким чином, можна констатувати той факт, що не дивлячись на певні історіографічні здобутки, узагальнюючі роботи з даної тематики відсутні.

Аналіз джерельної бази дозволив нам виділити чотири періоди формування історико-економічної думки щодо процесу становлення та розвитку кам'яновугільної та металургійної промисловості Донецько-Придніпровського економічного регіону кін. ХІХ - поч. ХХ ст.

Перший період розпочався у др. пол. ХІХ ст. появою праць Е. Богуцького, М. Клемма та ін., що й дало поштовх дослідженню вугільної та металургійної промисловості Донецько-Придніпровського економічного регіону. Ці роботи мали здебільшого вузькофахову спрямованість, що було обумовлено професійною належністю авторів (гірничі інженери, вчені-геологи тощо) та утилітарним характером наукових пошуків. Швидке зростання ролі вугледобувної та гірничої промисловості у регіоні у кін. ХІХ ст. вплинуло на розширення наукового інтересу до його економічного потенціалу, що відобразилось у залученні до означеної проблематики не тільки фахівців, а й публіцистів. Однак, незважаючи на появу значної кількості праць, присвячених економіці Донбасу, вони характеризувались здебільшого фрагментарним висвітленням окремих питань у колі фахових або професійних інтересів дослідників.

Другий період історіографії проблеми (сер. 20-х рр. - др. пол. 50-х рр. ХХ ст.) визначився появою численних праць, у яких висвітлювались політичні, економічні та ідеологічні погляди дослідників нової епохи. Упродовж 30-40-х рр. минулого сторіччя учені згадували про дореволюційну промисловість означеного регіону у якості ілюстрації “грандіозних успіхів соціалістичного будівництва” та звершень індустріалізації. Вочевидь, праці цього періоду великої наукової цінності для сучасної історичної думки не мають, залишаючись сферою інтересів історіографічного пошуку в контексті еволюції поглядів, точок зору та причин, що їх детермінують.

Після закінчення Другої світової війни, а особливо із послабленням сталінської тоталітарної системи виходить низка досліджень з історії народного господарства СРСР і УРСР, в яких чільне місце відводиться економіці Донецько-Придніпровського регіону, і, в першу чергу, кам'яновугільної та металургійної промисловості (М. Гефтер, С. Струмилін, П. Хромов та ін.), і розглянуто історію розвитку окремих промислових галузей регіону, залізничного транспорту, окремих підприємств та синдикатів тощо. Втім концептуальні моделі, репрезентовані у вказаних студіях, практично не відрізнялися між собою і містили набір стереотипних, заідеологізованих висновків, рясно приправлених цитатами класиків марксизму-ленінізму.

Третій період історіографії проблеми (з сер. 50-х років ХХ ст. до кін. 80-х рр. ХХ ст.). Середина 50-х рр. - ХХ ст. характеризується пожвавленням інтересу до історії соціально-економічного розвитку регіонів України, зокрема і Донецько-Придніпровського, в українській та російській історіографії (М. Макєєнко, О. Нестеренко, П. Шморгун та ін.), у тому числі й дослідження, у яких відображено процес монополізації у кам'яновугільній та металургійній промисловості, діяльність колективно-капіталістичних об'єднань “Продамет”, “Продвугілля” та ін.

У 60-80-ті рр. минулого сторіччя продовжують виходити дослідження з історії промисловості України, соціальної історії, насамперед з історії формування робітничого класу, його організацій тощо. Видаються й перші узагальнюючі праці, що стосувалися безпосередньо історії Донецько-Придніпровського економічного регіону кін. ХІХ - поч. ХХ ст. Проте коло проблем, що порушувалися у цих працях, визначено досить конкретно: історія революційного та профспілкового руху, історія місцевих більшовицьких організацій, становище пролетаріату певних галузей, концентрація та монополізація промисловості та ін. Розглядаючи праці донецьких науковців 60-80-х рр. минулого століття варто зазначити, що вони розробляли переважно проблематику, пов'язану з радянською епохою, і тільки окремі історики досліджували проблеми історії Донбасу кін. ХІХ - поч. ХХ ст., серед яких В. Калашніков, О. Прийменко та ін.

Політика “перебудови”, розпочата у другій половині 80-х рр., призвела до руйнації численних ідеологічних стереотипів. В українській історіографії впроваджуються нові концептуальні підходи, вводиться до наукового обігу новий архівний матеріал, що дало можливість виділити значне коло проблем з історії Донецько-Придніпровського економічного регіону, розробка яких за радянських часів була неможливою.

Четвертий, останній період історіографії - це 90-ті рр. ХХ ст. - поч. ХХІ ст. Створення суверенних держав на пострадянському просторі 90-х рр. ХХ ст. супроводжувалося формуванням національної економіки, культури, науки, унаслідок чого відбулись зміни історіографічного процесу як об'єктивного розвитку історичного пізнання. Історія Донеччини посіла помітне місце у наукових дослідженнях загальнонаціонального масштабу, зокрема у працях Б. Кравченка, О. Реєнта та ін. На зламі тисячоліть різноманітні проблеми історії Донецько-Придніпровського економічного регіону кін. ХІХ - поч. ХХ ст. стали об'єктом для ряду дисертаційних робіт. У них було висунуто низку конструктивних та оригінальних підходів до регіональної історії (А. Михненко, О. Щербініна, С. Закірова та ін.), які ввели до наукового обігу значний обсяг матеріалу.

У параграфі 1.2. “Теоретичні основи та методи дослідження” розглядається еволюція методів наукового дослідження істориків та економістів ХХ ст., причини, що їх зумовили. Зокрема приділяється увага методам дослідження та особливостям категоріального апарату.

Охарактеризовано теоретико-методологічну базу дисертаційного дослідження, яка заснована на принципах об'єктивності та історизму. Принцип об'єктивності орієнтує до соціально-політичної нейтральності, а також проявляється у прагненні адекватного зображення на базі різновидових джерел і критики інституційної та суспільної діяльності, точок зору та концептуальних підходів науковців різних історичних періодів до визначеної проблематики. Завдяки принципу історизму розглядаються у динаміці методологія досліджень, еволюція концептуальних підходів та поглядів науковців ХХ ст. Зазначені принципи реалізовано за допомогою застосування комплексу загальнонаукових та спеціально-історичних методів: аналізу й синтезу, диференціації й узагальнення, порівняльно-історичного, історико-генетичного та ін.

Зокрема, порівняльно-історичний метод застосований для виділення особливостей формування історіографічної ситуації, та чинників які її детермінували у різні історичні періоди, для з'ясування концептуальних відмінностей, еволюції поглядів науковців України та Росії.

Синхроністичний метод та ретроспективний розгляд формування та зміни точок зору науковців ХХ ст. допоміг виявити трансформаційні тенденції кола проблем, які були визначені темою наукового дослідження в різних регіонах Росії, СРСР, сучасної України певного хронологічного періоду. Для визначення кола історіографічних джерел використовувався вибірковий метод.

Зазначені наукові методи дозволили у необхідній повноті реалізувати поставлені завдання.

Другий розділ - “Кам'яновугільна та металургійна промисловість Донецько-Придніпровського економічного регіону кінця ХІХ - початку ХХ століття у працях вчених дореволюційного періоду”. У ньому міститься виклад, аналіз та інтерпретація провідних точок зору та концепцій розвитку кам'яновугільної та металургійної промисловості на теренах Донецько-Придніпровського економічного регіону кін. ХІХ - поч. ХХ ст. у працях науковців першої чверті ХХ ст.

У параграфі 2.1. “Становлення і розвиток вугільної та металургійної промисловості у працях фахівців першої чверті ХХ століття” розглядаються публікації, що демонструють погляди науковців цього періоду на процес становлення й розвиток вугільної та металургійної промисловості. Серед них проаналізовано праці В. Дена, Л. Лутугіна, А. Терпигорєва, Г. Циперовича та ін., які започаткували висвітлення теми. З погляду на фахову приналежність авторів, їх більше цікавила організація виробництва, використання знарядь праці, технологій тощо. Не залишились поза увагою науковців й кризові явища в економіці 1900-1902 рр., їх вплив на організацію виробництва. Аналіз масиву публікацій з цієї проблематики дозволив виділити декілька поглядів на кризу, серед яких привалюють прихильники поглядів Б. Брандта про те, що розміри цієї кризи з боку зацікавлених осіб були значною мірою перебільшені, а скарги на неї почали надходити раніше, ніж розпочалась сама криза, та концепції Ф. Фертнера, який наголошував на тому, що вугільна промисловість неспроможна підтримати економіку в час “вугільного голоду,” і тому постає питання про регуляцію норми видобутку, що призводить до процесу злиття у цій галузі. Окрім того, фахівцями звернено увагу на те, що колективно-капіталістичні об'єднання почали з'являтися саме після кризових явищ 1900-1902 рр., виокремлюючи її як причину цього процесу.

Перша світова війна привернула увагу науковців до питань проникнення у промисловість капіталів воюючих держав. Одночасно історіографія кам'яновугільної та металургійної промисловості Донецько-Придніпровського економічного регіону набула нових виразних рис. Цьому сприяло переведення досліджень з економічної площини в історичну й намітило декілька напрямків наукового пошуку: проникнення німецького капіталу в металургію Півдня Росії та переведення промисловості на воєнний лад. Відносно цього процесу С. Загорський увів у науковий обіг термін “мобілізація робітничої праці”.

У параграфі 2.2. “Монополізація промисловості у літературі першої чверті ХХ століття” відображені провідні концепції та погляди вчених на процес монополізації кам'яновугільної та металургійної промисловості Донецько-Придніпровського економічного регіону.

Набутий науковцями досвід досліджень процесу монополізації в Європі кін. ХІХ ст. відбився у поліваріантності концепцій та поглядів на причини походження, еволюцію колективно-капіталістичних об'єднань у кам'яновугільній та металургійній промисловості Донецько-Придніпровського регіону кін. ХІХ - поч. ХХ ст. З цього приводу в науково-публіцистичній літературі можна знайти різні думки на процес монополізації виробництва - від категоричних тверджень В. Леніна до поміркованих поглядів О. Рафаловича.

Аналізуючи феномен колективно-капіталістичних об'єднань, дослідники приходили до висновків, що своєю діяльністю у питаннях торгівельних та промислових відносин об'єднання утворювали можливості пропорційного співвідношення між попитом та пропозицією, що робило виробництво більш стійким і сприятливо впливало на покупців їх товарів. Підтвердженням таких концепцій, на думку фахівців, виступав процес монополізації кам'яновугільної та металургійної промисловості Донецько-Придніпровського економічного регіону. Водночас фахівці вважали, що цей феномен мав і зворотний бік - об'єднання не могли усунути кризу та торгівлю як самостійний елемент, розвивали вивіз товару за кордон за більш дешевими цінами, ніж на внутрішньому ринку (так званий “бросовый экспорт”), впливали на розвиток колосальної експлуатації, підкуп преси, суспільних та політичних діячів, змінювали мораль суспільства й виникали за потребою власників, що, на думку науковців, мало одне із визначних умов. Об'єктом уважного дослідження стали колективно-капіталістичні об'єднання “Продамет” та “Продвугілля” та їх безпосередня діяльність.

У параграфі 2.3. “Висвітлення робітничого питання у працях істориків та економістів першої чверті ХХ століття” аналізується література, у якій розглядаються питання походження робітничого класу, забезпечення робітників житлом, умови праці, об'єднання робітників у професійні або допрофесійні спілки, охорона праці тощо.

Вивчення цієї проблематики науковцями поч. ХХ ст. йшло, головним чином, у методико-практичному напрямі, що було обумовлено безпосередньою участю авторів у практичній діяльності на підприємствах кам'яновугільної та металургійної промисловості.

Третій розділ “Радянська історіографія про кам'яновугільну та металургійну промисловість Донецько-Придніпровського економічного регіону кінця ХІХ - початку ХХ століття”. У ньому міститься виклад, аналіз та інтерпретація концепцій та точок зору на розвиток кам'яновугільної та металургійної промисловості Донецько-Придніпровського економічного регіону науковцями радянського періоду.

У параграфі 3.1. “Вугільна та металургійна промисловість у працях радянських істориків та економістів” відзначається, що характерною рисою наукового пошуку цього періоду було те, що вивчення історії відбувалося у руслі марксистсько-ленінської методологічної парадигми. Але, варто зазначити, що впродовж даного періоду, а особливо у другій його половині, продовжували розвиватись напрямки, закладені ще на поч. ХХ ст. Результати наукового пошуку в межах нашої проблеми були висвітлені у загальних працях, курсах історії народного господарства, працях, присвячених паливно-металургійній промисловості тощо. Самостійного розвитку набувають напрямки наукового пошуку, серед яких: історія гірничої техніки та її використання, загальні питання гірничої справи, розробка родовищ окремих типів копалин та їх збагачення, історія металургії тощо. А своєрідним етапним підсумком наукових здобутків у цьому напрямку можна відзначити двотомне видання “История технического развития угольной промышленности Донбасса”(1969 р.).

Дані, наведені науковцями цього періоду, стали невід'ємною складовою експозицій міських музеїв, музеїв окремих підприємств та копалень, складовою частиною матеріалів лекторських груп, використовувались краєзнавцями тощо.

“Хрущовська відлига” дозволила переглянути деякі принципи аналізу розвитку кам'яновугільної та металургійної промисловості Донецько-Придніпровського регіону кін. ХІХ - поч. ХХ ст. Це знайшло відображення у фундаментальних працях Г. Бакулєва “Черная металлургия Юга Росси” та “Развитие угольной промышленности Донецкого басейна”. Водночас істориками та економістами у межах їхніх досліджень досить чітко викладено думку стосовно негативних наслідків впровадження політики протекціонізму та розглянуто позитивні й негативні наслідки застосування приватної власності у кам'яновугільній та металургійній промисловості. Проте коло проблем, які порушувалися в цих роботах було чітко визначено, що примусило істориків 60-80-х рр. ХХ ст. розробляти проблематику, переважно пов'язану з радянською епохою, і тільки окремі історики розробляли проблеми історії Донбасу кін. ХІХ - поч. ХХ ст.

У параграфі 3.2. “Висвітлення монополізації промисловості у працях радянських дослідників” проаналізовано наукові праці щодо висвітлення процесу монополізації кам'яновугільної та металургійної промисловості Донецько-Придніпровського економічного регіону кінця ХІХ - початку ХХ ст., які були проведені за радянських часів.

Ідеологічний тиск значно звужував наукову тематику. У багатьох працях відзначалося, що Російська імперія перебувала на початку ХХ ст. у стадії переходу до імперіалізму, який був “підготовлений усім ходом історичного процесу”. Зміни в методологічних підходах до вивчення історії імперіалізму відбулись у др. пол. 50-х - поч. 60-х рр. ХХ ст. Серед головних проблем історичної та економічної науки визначалось вивчення капіталізму в окремих районах, історія розвитку окремих галузей промисловості й формування у них монополістичних об'єднань, розвиток фінансового капіталу, акціонерних підприємств і діяльність банків, питання взаємодії державного апарату з капіталістичними монополіями й проблеми державно-монополістичного капіталізму в Росії, фінансове становище країни, ступінь залежності економіки країни й уряду від міжнародного імперіалізму, характер й особливості російського імперіалізму. Тематику досліджень розширили праці, що містили узагальнені характеристики стану й розвитку монополій у вугільній та металургійній промисловості. Дослідження, що розглядали вплив банків на промисловість і процес формування фінансової олігархії в Росії, складали другу групу праць цього циклу.

Безсумнівним досягненням історичної науки 60-х рр. ХХ ст. стало вивчення процесів монополізації металообробної промисловості, що реалізувалось у курсі історії машинобудування в Росії. Було накопичено значно більший фактичний матеріал, ніж той, яким користувалася наука до кін. 40-х - поч. 50-х рр. ХХ ст., і на цій підставі зроблено нові висновки, відмінні від усталених в історико-економічній літературі даного десятиліття. Насамперед, остаточно заперечувалось уявлення про слабкість монополізації господарства, водночас встановлено й велику нерівномірність розвитку процесів монополізації за галузями стосовно окремих економічних районів.

Саме в цей період виявлено, що форми монополістичних об'єднань у кам'яновугільній та металургійній промисловості Донецько-Придніпровського економічного регіону дуже різноманітні й далеко не обмежувались синдикатами, як свого часу це здавалось науковцям 20-х рр. минулого століття. У 1957 р. В. Бовикін та К. Тарновський, всупереч усталеним поглядам, сформулювали положення про два основні типи монополій і, виходячи з цього, про закономірності переростання одного виду монополій в інший, та реалізація цих концепцій у процесі утворення “Продамету” та “Продвугілля”.

У параграфі 3.3. “Характеристика робітничого питання у працях радянських істориків та економістів” розглянуто погляди науковців цієї епохи на різноманітні аспекти робітничого питання.

У цей історичний період означена проблематика стала найбільш поширеною на теренах колишнього СРСР. Маючи тісний зв'язок з ідеологією, вона розвивалась підпорядковуючись концепції неминучості соціальних революційних змін, що відбулись на поч. ХХ ст., та розбудови “соціалістичного майбутнього”, що призвело до чіткого визначення кола питань, призначених до висвітлення.

Політика “перебудови”, розпочата у другій половині 80-х років, призвела до руйнації численних ідеологічних стереотипів. В українській історіографії було окреслено значне коло проблем з історії, в тому числі й Донецько-Придніпровського економічного регіону: формування промислової верстви, благодійність та благодійна діяльність, розпочався перегляд усталених точок зору на хід формування робітничого класу, його участі у виробничому процесі тощо.

Розділі 4. “Сучасна українська та російська історіографія про кам'яновугільну та металургійну промисловість Донецько-Придніпровського економічного регіону кінця ХІХ - початку ХХ століття”. У ньому міститься виклад концепцій та точок зору на розвиток кам'яновугільної та металургійної промисловості Донецько-Придніпровського економічного регіону науковцями кін. ХХ - поч. ХХІ ст.

У параграфі 4.1. “Погляди сучасних істориків та економістів на розвиток вугільної та металургійної промисловості” розглядаються публікації, що віддзеркалюють погляди науковців визначеного періоду на процес становлення й розвиток вугільної та металургійної промисловості.

Відзначено, що впродовж останнього десятиріччя відбувся захист кандидатських та докторських дисертацій, вийшли монографії та статті науково-популярного характеру, присвячені історії окремих копалень та підприємств як в Україні, так і в Росії. Коло питань, що вивчаються, залишається тим же, але акценти в цей час змінюються. Особливу увагу дослідники приділяють технічному забезпеченню копалень та підприємств, використанню новітніх обладнань та технологій. Окрім того, залучення нового загалу архівних джерел та використання новітніх методів наукового пошуку дало можливість українським історикам переосмислити становище кам'яновугільної та металургійної промисловості у період Першої світової війни. Вони звернули увагу на те, що війна, безперечно, вплинула на розвиток вугільної та металургійної промисловості через стабільну кон'юнктуру у галузі постійних державних замовлень, стійких цін з одного боку, але призводила до звуження ринку робочої сили, з іншого (І. Довжук, А. Михненко, О. Щербініна та ін.). До також висновку прийшли і російські вчені (Т. Ізместьєва, А. Маркевич та ін.). Це дало підстави сучасним науковцям дійти висновку, що аналогічний процес відбувався у всіх галузях Російської імперії і мав спільні риси. Відмінними виступали лише кроки щодо забезпечення робочою силою.

Окрім того, проблематика становлення та розвитку кам'яновугільної та металургійної промисловості Донецько-Придніпровського економічного регіону кін. ХІХ - поч. ХХ ст. набула свого нового звучання у технічних студіях, продовжуючи історико-технічні та історико-технологічні дослідження закладені науковцями поч. ХХ ст.

У параграфі 4.2. “Процес монополізації промисловості у працях сучасних дослідників” розглянуто погляди вчених на процес монополізації кам'яновугільної та металургійної промисловості Донецько-Придніпровського економічного регіону.

Відзначено, що ця проблематика залишилась сферою інтересів відносно обмеженої групи науковців. Але, водночас, поширювалась у межах дискусії відповідно концепції економічного розвитку дореволюційної Росії американського історика А. Гершенкрона, що і знайшло відображення у наукових пошуках В. Бовикіна. На думку фахівця, відбулась не підпорядкованість російських банків іноземним, а їх співпраця як серед російських, так і серед іноземних банків та груп. А така співпраця призвела до збільшення інвестицій, наявність яких виступила необхідною умовою індустріального розвитку країни - залізничного транспорту, гірничо-металургійної промисловості тощо.

У параграфі 4.3. “Робітниче питання у працях сучасних дослідників” розглядається становлення та формування робітництва у Донецько-Придніпровському економічному регіоні в сучасній історіографії.

Звернуто увагу на те, що історія робітничого класу не втратила своєї привабливості, а навпаки набула нового дослідницького піднесення, що знайшло відображення в різноманітності тем, методів дослідження, точок зору та концепцій, спрямованих на повернення до історичної правди, на що звертав свою увагу О. Реєнт. Дослідження пер. пол. 90-х рр. ХХ ст. ще знаходились під впливом традиційних наукових стереотипів, але вже чітко простежується формування сучасних рис наукового пошуку і розширюється проблематика.

Наприкінці 90-х рр. минулого сторіччя Інститут російської історії РАН закінчив роботу над двотомною колективною монографією “Российское предпринимательство ХVІ - начала ХХ в.”, яка стала однією з перших узагальнюючих праць з історії підприємництва дореволюційного часу й виступила акумулятором російської історичної думки сучасного рівня.

У висновках подаються підсумки дослідження, які узагальнюють авторські підходи, а також генералізують проміжні висновки, подані в усіх розділах і підрозділах дисертації, які виносяться на захист.

Вони формулюються наступним чином:

- історіографія кам'яновугільної та металургійної промисловості Донецько-Придніпровського економічного регіону кін. ХІХ - поч. ХХ ст. представлена науковими та науково-публіцистичними виданнями, що побачили світ протягом ХХ - поч. ХХІ ст. в яких відображено погляди дослідників на формування та особливості розвитку промисловості Донецько-Придніпровського економічного регіону кін. ХІХ - поч. ХХ ст.;

- у вітчизняній історіографії кам'яновугільної та металургійної промисловості Донецько-Придніпровського економічного регіону кін. ХІХ - поч. ХХ ст. виділено чотири періоди: перший - з кін. ХІХ ст. до сер. 20-х рр. ХХ ст., другий - з кін. 20-х рр. до сер. 50-х рр. ХХ ст., третій - з сер. 50-х рр. ХХ ст. до кін. 80-х рр. ХХ ст., четвертий - з поч. 90-х рр. ХХ ст. - 2000-ні рр., із рисами, притаманними для кожного періоду. Тому історіографію визначеної проблематики слід розглядати в комплексі, виходячи з того, що кожен із періодів утворює не автономні явища, а єдину систему залежностей;

- історія кам'яновугільної та металургійної промисловості Донецько-Придніпровського економічного регіону кін. ХІХ - поч. ХХ ст. не належала до пріоритетів російської історіографії поч. ХХ ст., залишаючись сферою інтересів, перш за все представників вузькофахових напрямів: геології, медицини, економічної науки тощо.

Основним об'єктом уваги дореволюційної російської історіографії був процес монополізації в цілому, та кам'яновугільній промисловості, зокрема, визначеного регіону. Окрім того, певна частка наукових доробків присвячена дослідженню організації виробництва, його технічного забезпечення, становищу робітничого класу та його участі в економічних процесах регіону тощо;

- радянські студії, відродивши інтерес до цієї проблематики, виконували роль наукового супроводу й інтелектуальної опори пануючої ідеології, одночасно, як матеріал для порівняння показників соціально-економічних здобутків соціалістичного устрою, залишаючись сферою інтересів представників історичної та економічної науки. Відбулось демпфірування наукових здобутків історіографії цього періоду, що суттєво звужувало можливості досліджень, а в ряді випадків приводило до свідомої упередженості.

Тривалий час, головним об'єктом уваги радянської історико-економічної думки залишався процес монополізації виробництва, стосунки царату та монополістичного капіталу, монополізація прибутку, діяльності колективно-капіталістичних об'єднань “Продамет” та “Продвугілля” та ін. У середовищі істориків, найбільшого поширення набула проблематика пов'язана із історією робітничого класу у контексті революційної зміни державного устрою;

- в кін. ХХ ст. відбулась докорінна зміна історіографічної ситуації довкола дослідження кам'яновугільної та металургійної промисловості Донецько-Придніпровського економічного регіону, означеного періоду, в руслі національної історії. Що у поєднані з новітнім методологічними підходами значно розширило і проблематику досліджень соціальної та економічної історії Донецько-Придніпровського економічного регіону кін. ХІХ - поч. ХХ ст. Окрім того, новітні дисертаційні дослідження ввели до наукового обігу значний обсяг важливих джерельних комплексів, що зберігалися у закритих фондах архівів, книгосховищ. Обрана проблематика стала сферою наукового інтересу не тільки істориків, краєзнавців і економістів, а й психологів, демографів та ін., розширюючись за рахунок нової тематики;

- дослідження та інтерпретація процесу формування та розвитку вугільної та металургійної промисловості Донецько-Придніпровського економічного регіону кін. ХІХ - поч. ХХ ст. впродовж ХХ ст. відбувалися епізодично та фрагментарно і залежали від ідеологічної спрямованості;

- об'єктивними чинниками наукового інтересу до історії промисловості Донецько-Придніпровського економічного регіону кін. ХІХ - поч. ХХ ст. протягом визначеного періоду виступають історичні, соціокультурні та економічні процеси, що проходили на українських землях і які відігравали значну роль у наукових пошуках упродовж ХХ ст.;

- аналіз інформативного потенціалу опрацьованого історіографічного комплексу вимагає подальшої розробки недосліджених тем і маловідомих сюжетів проблеми. Зокрема, спеціальних історіографічних розвідок потребують дослідження процесу монополізації кам'яновугільної та металургійної промисловості Донецько-Придніпровського економічного регіону визначеного періоду; встановлення ролі та місця іноземного капіталу в розвитку промисловості, а також стосунків уряду та монополістичних об'єднань тощо;

- потребує ґрунтовного висвітлення на конкретному історичному матеріалі питання про формування промислового робітничого класу, промислової буржуазії; стосунки між робітниками; робітниками і власниками; оплата праці, житлова політика підприємців тощо. Достатньо перспективною, на нашу думку, виступає проблематика, пов'язана з узагальненням наукових студій поєднаних з ментальністю української промислової буржуазії та промислового робітничого класу. У числі визначних проблем, що чекають подальшого розвитку, виступають дослідження трудових конфліктів поч. ХХ ст., організація і діяльність легальних організацій робітників: профспілок, позикових кас, кооперативів з погляду реалізації робітниками власних або колективних економічних можливостей тощо;

- з огляду на недостатню досліджуваність, історіографія кам'яновугільної та металургійної промисловості Донецько-Придніпровського економічного регіону кін. ХІХ - поч. ХХ ст. належить до актуальних, суспільно вагомих напрямків розвитку сучасної історичної науки України.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у фахових наукових виданнях

1. Саманцов О.П. Вітчизняна історіографія початку ХХ ст. про монополістичні об'єднання // Українська історіографія на рубежі століть. Наукові праці Кам'янець-Подільського державного педагогічного університету: історія науки. - Кам'янець-Подільський: Оіюм, 2001. - С. 306 - 311;

2. Саманцов О.П. Методи дослідження розвитку Донецько-Придніпровського економічного регіону в працях вітчизняних дослідників початку ХХ ст. // Сторінки історії: Збірник наукових праць / Відп. ред. Н.Ф. Гнатюк. - К.: ІВЦ С81 Вид-во “Політехніка”, 2004. - Вип. 19. - С. 215 - 222;

3. Саманцов О.П. Дослідження процесів монополізації вугільної та металургійної промисловості у вітчизняній історіографії початку ХХ ст. // Південний архів: Збірник наукових праць. Історичні науки. - Херсон: Вид-во. ХДУ, 2004. - Вип. 15. - С. 30 - 36;

...