Інтернет-технології бібліотечного сервісу в Україні: становлення і розвиток (1990-ті рр. - початок ХХІ ст.)

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА БІБЛІОТЕКА УКРАЇНИ ІМЕНІ В.І. ВЕРНАДСЬКОГО

УДК: 024 (477)/004.738.5 “199/200”

Інтернет-технології бібліотечного сервісу в Україні: становлення і розвиток (1990-ті рр. - початок ХХІ ст.)

07.00.08 - “Книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство”

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук

Соловяненко Денис Володимирович

Київ 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського

Захист відбудеться “28” лютого 2008 р. о 15.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.165.01. по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) наук у Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського за адресою: 03039, Київ, просп. 40-річчя Жовтня, 3.

З дисертацією можна ознайомитися в читальному залі бібліотекознавчої літератури Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, Київ, просп. 40-річчя Жовтня, 3.

Автореферат розісланий “28” січня 2008 р.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДОСЛІДЖЕННЯ

Актуальність теми. З кожним днем процеси інтенсифікації науково-технічного прогресу стають все більш помітними у суспільстві. Нові реалії вимагають нових рішень, зокрема, щодо доступу до інформації, засобів та методів зв'язку суб'єктів інформаційних відносин. У таких умовах наріжним каменем інформаційних відносин стають Інтернет-технології - найоперативніший та найзручніший на сьогодні засіб комунікації. Тут мова йде про побудову принципово нового віртуального інформаційного простору. Бібліотеки, як одні з основних суб'єктів на ринку інформації, звісно, не можуть стояти та й не стоять осторонь процесів віртуалізації інформаційного життя.

Бібліотеки економічно розвинених країн почали використовувати Інтернет-технології досить давно. Сьогодні надання бібліотечних послуг засобами мереж Інтернет/Екстранет/Інтранет для провідних бібліотек світу вже є усталеною практикою, проте теоретично це питання розроблено недостатньо. Тому сьогодні склалася ситуація, коли бібліотечна практика випереджає теорію. Бібліотекам не вистачає теоретичного базису для розвитку цього прогресивного напрямку бібліотечного сервісу. Так, деякі фундаментальні поняття онлайнової взаємодії з бібліотекознавчої точки зору досі залишаються не визначеними, не проаналізовані належним чином переваги та недоліки бібліотечного Інтернет-сервісу (БІС), недостатньо розроблені технологічні засади надання бібліотечних послуг в онлайновому режимі. Наявні прогалини у дослідженні існуючих проектів БІС, ролі й місця, які займають проекти бібліотечно-інформаційних установ в українському сегменті мережі Інтернет (УСМІ). Потребують опрацювання історичні аспекти використання Інтернет-технологій у бібліотечній справі.

Тому сьогодні, зокрема, в контексті багатовекторного аналізу, потрібний ґрунтовний розгляд сучасного стану справ у цій царині. Необхідно зробити відповідне бібліотекознавче дослідження та побудувати на його основі принципово нову парадигму - БІС - невід'ємну складову сучасних бібліотечно-інформаційних відносин.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження відповідає завданням Національної академії наук України. Воно виконане у Центрі бібліотечно-інформаційних технологій Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського відповідно до "Державної програми розвитку Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського на 2005-2010 роки", що затверджена постановою Кабінету Міністрів України № 1085 від 25 серпня 2004 р. і "Програми інформатизації НАН України", що затверджена розпорядженням Президії НАН України № 146 від 22 лютого 2004 р. Дослідження є складовою частиною планових науково-дослідних робіт "Розробка архітектури й інформаційної технології електронної бібліотеки" (постанова Бюро Відділення історії, філософії та права НАН України від 4 листопада 1998 р. № 121/127), "Формування і використання ресурсів електронної бібліотеки" (постанова Бюро Відділення історії, філософії та права НАН України від 6 грудня 2001 р., протокол № 10, п. 1) "Формування ресурсів науково-інформаційного порталу України" (постанова Бюро Відділення історії, філософії та права НАН України від 10 січня 2005 р., протокол № 1).

Стан вивчення проблеми. Аналіз спеціальної літератури дає підстави говорити про певний доробок вітчизняних вчених у вивченні організаційних та загальнотеоретичних аспектів використання Інтернет-технологій бібліотеками України. До даної проблематики зверталися О.М. Гаращенко, В.М. Горовий, В.В. Загуменна, О.Г. Кириленко, А.П. Корнієнко, В.В. Немошкаленко, Р.І. Павленко, В.С. Пашкова, М.І. Сенченко, М.С. Слободяник, Л.Я. Філіппова (Нагорна), Т.А. Ярошенко та багато інших. Але, попри те, що наукові публікації, присвячені українській бібліотечній інтернетизації, існують на рівні всієї бібліотечної системи України, інтернетизація досліджена недостатньо. Десятиліття тому, коли кількість бібліотек, підключених до Інтернету, рахувалася на одиниці, була певна кількість праць оглядового характеру, які охоплювали бібліотеки всіх систем і відомств та всіх регіонів України. Але, зі зростанням кількості інтернетизованих бібліотек, зростає і масив даних для досліджень. Тому все більше авторів зосереджують свою увагу лише на бібліотеках певного регіону або певної відомчої підпорядкованості. До того ж, існуючі праці висвітлюють лише стан бібліотечної інтернетизації на певному етапі, конкретні цифри щодо динаміки інтернетизації українських бібліотек частіше всього залишаються поза увагою дослідників.

Також є певний доробок вчених у дослідженні техніко-технологічних засад функціонування онлайнових бібліотечних проектів в Україні. Тут необхідно відзначити доробок С.О. Довгого, С.В. Дудченка, М.З. Згуровського, Л.Й. Костенка, Д.В. Ланде, О.М. Могиленка, І.Г. Торліна, А.О. Чекмарьова та інших. Отже, можна говорити про велику увагу вчених до дослідження можливостей впровадження онлайнових технологій у бібліотечній справі. Існуючі праці дуже важливі в контексті предмета даного дослідження. Проте, дане дослідження потребує певного зміщення акцентів у порівнянні з традиційним підходом, який передбачає розгляд БІС не як окремого виду бібліотечного сервісу та окремого виду Інтернет-сервісу, а як однієї з форм представлення бібліотечного сервісу або як одного із прикладів реалізації онлайнової взаємодії засобами Інтернету. До того ж, існуючі праці недостатньо висвітлюють проблемні аспекти використання Інтернет-технологій, із якими стикаються бібліотеки на етапах прийняття рішення про надання послуг засобами обчислювальних мереж, надання таких послуг, аналізу сервісних відносин.

Причиною такого стану у розробці даної проблематики є відставання сучасних досліджень із питань бібліотечно-інформаційних технологій від реалій сьогодення. Наразі перед бібліотеками України постає проблема консолідації зусиль бібліографів, бібліотекарів, бібліотеко- та бібліографознавців, книгознавців, теоретиків та практиків бібліотечно-інформаційної діяльності, з одного боку, та інформаціологів, технічних працівників, Інтернет-аналітиків, з іншого. Така “подвійна” співпраця необхідна, щоб надолужити вказані недоліки в організації бібліотечно-інформаційного сервісу та зберегти за бібліотеками їх культурно-освітню першість.

Сучасний стан розробки теми зумовив визначення мети, об'єкта та предмета дослідження, завдання та змісту дисертаційної роботи.

Метою дослідження є визначення історії розвитку БІС із урахуванням специфіки діяльності бібліотечно-інформаційних установ в інформаційному просторі України.

Для досягнення мети у роботі поставлені такі основні завдання:

розробка технології бібліотечного Інтернет-сервісу з урахуванням бібліотекознавчих та технічних вимог до цього виду сервісу;

аналіз основних тенденцій у становленні та розвитку БІС у бібліотеках України: встановлення початкових хронологічних меж впровадження Інтернет-технологій у практику роботи бібліотек України, аналіз показників динаміки підключення бібліотек України до мережі Інтернет та створення ними власних веб-проектів;

аналітична обробка масиву статистичних даних щодо використання Інтернет-технологій у бібліотеках України (підключення до Інтернету, надання БІС за допомогою технологій електронної пошти та веб-технологій);

аналіз стану забезпечення бібліотечними послугами користувачів Інтернет, кількісний та якісний аналіз інформаційних ресурсів веб-сайтів, створених бібліотеками України;

визначення основних факторів розвитку БІС в інформаційних установах України.

Об'єктом дослідження є розвиток інформаційного сервісу в умовах інформатизації суспільства.

Предметом дослідження є Інтернет-технології бібліотечного сервісу як окремий вид бібліотечного сервісу.

Методи дослідження. Для забезпечення вірогідності основних положень дисертаційної роботи використано основні принципи історико-бібліотекознавчого дослідження. Воно проводилося шляхом поєднання загальнонаукових (узагальнення, аналіз і синтез) та спеціальних методів. Використовувалися інформацієзнавчі методи дослідження. Застосовані статистичні методи: детально проаналізовано сукупність статистичних матеріалів щодо кількісних та якісних показників освоєння мережі Інтернет бібліотеками України. Аналіз якісних показників наповнення бібліотечного веб-сегменту УСМІ проведено з використанням методу контент-аналізу на основі паспортизації існуючих бібліотечних Інтернет-проектів. Використання структурно- функціонального підходу дозволило проаналізувати проблеми, які виникають при впровадженні й розвитку бібліотечних Інтернет-проектів.

Хронологічні межі дослідження у дисертаційній роботі визначаються принципом історизму. Зокрема, хронологічну основу роботи складають 1990-ті - 2000-ні роки, коли відбувалося активне впровадження Інтернет-технологій у практику роботи бібліотек України. Початковою хронологічною межею розгляду кола питань щодо історії створення та розвитку мережі Інтернет як глобального телекомунікаційного каналу, є 1969 рік, коли відбувся перший вдалий сеанс зв'язку між двома віддаленими комп'ютерами та з'явився прототип Інтернету.

Джерельна база дослідження. В ході роботи було опрацьовано та детально проаналізовано матеріали, розміщені на веб-сайтах бібліотек та інших організацій, що надають бібліотечний сервіс за допомогою Інтернет-технологій. Опрацьовувалися монографії провідних фахівців, дисертаційні дослідження, матеріали бібліотекознавчих наукових конференцій, а також статті вітчизняних та зарубіжних фахівців, опубліковані у профільній періодиці в традиційній або електронній формі. Автор був учасником низки конференцій з тематики, що відповідає проблематиці дослідження.

Загалом, потрібно відзначити диференційований підхід у пошуку джерел для проведення дослідження. Кожен із розділів дисертаційної роботи має свою специфіку, тому при виборі джерел застосовувався аналітичний підхід з урахуванням специфіки розгляду того чи іншого питання. Такий підхід забезпечив достатню глибину опрацювання матеріалів та комплексність всієї роботи в цілому. Усі джерела, використані у дослідженні, визначаються своєю змістовністю та актуальністю. Глибина обробки джерельної бази є достатньою для об'єктивної оцінки кола проблемних питань, що розглядаються у дослідженні.

Наукова новизна роботи. В ході дисертаційної роботи було:

визначено та проаналізовано основні тенденції впровадження телекомунікаційних технологій у практику обслуговування вітчизняних бібліотек, вперше досліджено закономірності динаміки підключення бібліотек України до мережі Інтернет та створення ними власних веб-проектів;

виділено та подано 47 статистичних показників, які є істотно важливими для оцінки стану української бібліотечної інтернетизації на певному етапі: 21 показник для оцінки бібліотечної інтернетизації в цілому, 15 деталізованих показників по бібліотечних мережах та 11 деталізованих показників по регіонах України;

розроблено методологію кількісної та якісної оцінки бібліотечного веб-сегменту УСМІ на основі паспортизації бібліотечних веб-сайтів;

започатковано проведення системних моніторингових досліджень щодо динаміки змін у вітчизняному бібліотечному веб-сегменті;

розроблено цілісну технологію БІС з урахуванням норм стандарту ISO 13407:1999 "Людино-центричні процеси проектування інтерактивних систем" та бібліотекознавчих вимог до системи інтерактивного обслуговування користувачів;

подано низку концептуальних пропозицій щодо напрямів розширення можливостей впровадження Інтернет/Екстранет/Інтранет-технологій для надання бібліотечного сервісу, розглянуто коло факторів, що впливають на темпи розвитку БІС в бібліотеках України.

Теоретична значимість роботи полягає у розробці бібліотекознавчих засад нового виду бібліотечного сервісу, в основі якого лежать технології онлайнової взаємодії.

Все коло проблемних питань розглянуто з позицій історизму, не виключаючи при цьому ґрунтовний аналіз сучасного стану розвитку об'єкта, що досліджується. Тобто, робота простежує певну динаміку у розвитку БІС в Україні, екстраполюючи вже відомі тенденції на площину майбутнього, будуючи при цьому ймовірну парадигму об'єкта, що досліджується.

Практичне значення роботи. В ході роботи було розроблено новий напрямок досліджень української бібліотечної інтернетизації, який отримав високу оцінку бібліотекознавчого співтовариства та був взятий за основу для проведення ряду самостійних бібліотекознавчих та культурологічних досліджень вітчизняними вченими.

Матеріали дисертаційного дослідження було використано при створенні проекту формування інформаційних ресурсів Інтранет/Екстранет-середовища на веб-сайті НБУВ, що підтверджується актом про впровадження, наведеним у додатку Б до роботи.

Матеріали дослідження можуть використовуватись при читанні лекцій для студентів вищих навчальних закладів бібліотечно-інформаційного напрямку з курсів: “Бібліотечно-інформаційний сервіс”, “Історія бібліотечної справи України”, “Організація діяльності бібліотек”, “Електронні бібліотеки” тощо.

Особистий внесок здобувача. Наукові результати, викладені у дисертації, отримані автором особисто. Вперше проаналізовано рівень впровадження БІС в практику діяльності бібліотек України. Усі публікації автора одноосібні.

Апробація роботи. Автор брав участь у низці наукових конференцій, зокрема, основні положення даної роботи були представлені на міжнародних наукових конференціях "Професійний імідж бібліотекаря інформаційного суспільства" (Київ, НБУВ, 8-10 жовтня 2002 р.), "Інноваційна діяльність - стратегічний напрям розвитку наукових бібліотек" (Київ, НБУВ, 7-9 жовтня 2003 р.), "Бібліотеки та інформаційні центри в системі наукового супроводу суспільних реформ" (Київ, НБУВ, 12-14 жовтня 2004 р.), "Інтелектуальні інформаційні технології у бібліотечній справі" (Київ, НБУВ, 11-12 жовтня 2005 р.), "Роль бібліотек у формуванні єдиного науково-інформаційного простору України" (Київ, НБУВ, 10-11 жовтня 2006 р.), “Гуманітарні проблеми становлення сучасного фахівця” (Київ, Національний авіаційний університет, 22-23 березня 2007 р.) та "Документознавство. Бібліотекознавство. Інформаційна діяльність: Проблеми науки, освіти та практики" (Київ, Державна академія керівних кадрів культури і мистецтв, 21-23 травня 2007 р.).

Структура дисертації підпорядкована логіці дослідження, його меті та основним завданням. Дослідження обсягом 162 сторінки машинописного тексту складається зі вступу, шести розділів, висновків, списку використаних джерел, який налічує 238 позиції та трьох додатків. Матеріали дослідження були опубліковані у восьми одноосібних публікаціях автора, з них у наукових фахових виданнях - сім; загальний обсяг публікацій складає 8,6 друкованих аркушів.

бібліотечний інтернет сервіс

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У Вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено хронологічні межі дослідження, проаналізовано стан наукової розробки теми, сформульовано об'єкт, предмет, мету та завдання дослідження, охарактеризовано методи та джерельну базу дослідження. Викладено наукову новизну та практичне значення отриманих результатів, рівень їх апробації.

У першому розділі “Історіографія та джерельна база дослідження” розглянуто стан наукового вивчення теми та здійснено аналіз джерельної бази.

Важливим джерелом інформації стали нормативно-правові документи, що регулюють діяльність бібліотек та інформаційних установ України. Зокрема, робота велася з законами України, указами Президента України, постановами та розпорядженнями Кабінету Міністрів України. Осмислення ролі і місця академічної бібліотеки у глобальному інформаційному просторі вимагало роботи з постановами та розпорядженнями Президії НАН України та рішень бюро відділень НАН України.

Спеціалісти різного фаху розглядали у своїх працях (монографіях, статтях, доповідях) коло питань, пов'язане із впровадженням Інтернет-технологій у практику обслуговування бібліотек України. Серед них були представники органів влади, керівники бібліотек, провідні співробітники бібліотечно-інформаційних установ, представники професорсько-викладацького складу вищих навчальних закладів.

Тематика дисертаційної роботи знаходиться в руслі загальносвітової проблематики. Тобто дослідження продовжує традицію проведення подібних розробок рядом національних бібліотекознавчих шкіл світу. В ході дослідження відстежувалися та аналізувалися матеріали дисертаційних досліджень, захищених у різних країнах світу, праці провідних світових наукових конференцій, симпозіумів, монографії науковців.

Різні аспекти впровадження бібліотечного Інтернет-сервісу розглядалися вітчизняними вченими, але комплексних досліджень щодо стану впровадження Інтернет-технологій у практику роботи бібліотек України досі не проводилося. Тобто дисертаційна робота діалектично продовжує вже наявний в українському бібліотекознавстві напрямок досліджень. Окремим аспектам впровадження БІС в практику роботи вітчизняних бібліотек присвячені дисертаційні дослідження, захищені в Україні. Роботи, опубліковані у фахових наукових виданнях дають змогу оцінити еволюцію поглядів на роль і місце бібліотек у системі онлайнових інформаційних відносин та уможливлюють простеження основних тенденцій у інформатизації українських книгозбірень. Багато даних з теми міститься у матеріалах науково-практичних конференцій бібліотечно-інформаційного напрямку. Колу питань, пов'язаних зі впровадженням та розвитком Інтернет-технологій у бібліотеках України, присвячуються також симпозіуми, спеціалізовані семінари, наради. Багато матеріалів з тематики дослідження було опубліковано у наукових збірках та періодичних виданнях бібліотек різних систем і відомств.

В ході дослідження було проаналізовано масив статистичних та звітних документів бібліотек різних систем і відомств за останні вісім років. Дані щодо загальної статистики використання технологій Інтернет в Україні публікує Міністерство транспорту та зв'язку України та ряд комерційних компаній.

Окремо слід згадати два перші довідково-інформаційних джерела, в яких подається інформація щодо наявності або відсутності у підзвітних бібліотек можливостей доступу до мережі Інтернет: "Бібліотеки Національної академії наук України" та "Бібліотеки вищих навчальних закладів України", опубліковані, відповідно, у 1996 та 1998 рр. бібліотеками - методичними центрами.

Великий масив даних щодо технічних та технологічних аспектів впровадження Інтернет-технологій було знайдено у номерах періодичних видань технічного спрямування за 1999-2006 рр.

В ході роботи було детально досліджено веб-проекти вітчизняних та зарубіжних установ, що надають бібліотечно-інформаційні послуги, а також веб-проекти не бібліотечних організацій.

У другому розділі “Технологія бібліотечного Інтернет-сервісу (БІС)” розроблено та подано розгорнуту технологію БІС.

Технологія БІС - це аналітично-адаптивна людинно-центрична технологія створення та адміністрування інтерактивної веб-орієнтованої програмної системи. Потреба у оптимізації роботи системи БІС з урахуванням потреб кінцевих користувачів вимагає від технології БІС відповідності стандарту ISO 13407:1999 "Людино-центричні процеси проектування інтерактивних систем". Маємо три процеси цієї технології - процес підготовки до реалізації БІС, процес реалізації БІС та процес аналізу БІС - які виконуються циклічно. Саме аналітичність технології забезпечує її самовдосконалення. Тобто можливості сервісу покращуються з кожним сеансом надання БІС та збору відомостей від користувачів по каналах зворотного зв'язку. Зрозуміло, що робота бібліотекаря відділу обслуговування теж покращується з досвідом. Але бібліотекар, який має певний досвід надання сервісу, адаптується до подальшої діяльності, в основному, шляхом сильної дискретизації сервісних відносин, він робить висновки “за аналогією”, тобто створює “модель пересічного користувача”. Адаптивність системи БІС інша: вона аналізує сеанси сервісу незалежно один від одного, а для синтезу використовує масив статистичних даних, що дає змогу забезпечити якісну оптимізацію сервісної взаємодії. При цьому дискретизація сервісних відносин (тобто відкидання “умовно зайвої” інформації) є меншим. Тобто, система БІС, яка здатна до якісного аналізу сервісних відносин та нижчого рівня дискретизації цих відносин, стає здатною до глибинного аналізу потреб користувачів. Вона працює не з пересічним, а з конкретним користувачем бібліотеки і здатна побудувати модель цього конкретного користувача. Якщо брати ширше, то вона працює не просто із запитами, а з інформаційними потребами, отже надає не просто відповіді, а комплексні інформаційні послуги, і тому повніше реалізує завдання бібліотеки перед суспільством.

У третьому розділі “Динаміка освоєння мережі Інтернет бібліотеками України” розглянуто загальні передумови освоєння Інтернет-простору бібліотеками України, досліджено деталізовані показники динаміки підключення вітчизняних бібліотек до Інтернету та створення ними веб-проектів (веб-сайтів та веб-сторінок).

Дослідження виявило, що останнє десятиліття позначилося для бібліотечної справи України впровадженням та стрімким розвитком технологій Інтернет. Умови для освоєння Інтернету вітчизняними бібліотеками почали закладатись ще у 80-х рр. минулого століття. На початку 90-х рр. у НБУВ почалися перші спроби впровадження телекомунікаційних технологій, а процес підключення українських бібліотек до мережі Інтернет розпочався у 1996 році. Динаміка зростання кількості бібліотек, підключених до Мережі, збільшувалась в середньому на 33 бібліотеки щорічно (піки у 1997 та у 2003 рр.). У багатьох бібліотеках було відкрито Інтернет-центри. Бібліотеки різних мереж мають свою специфіку впровадження Інтернет-технологій. Динаміка підключення бібліотек до Мережі також є неоднорідною за регіональною ознакою. Великі індустріально розвинені регіони мають високі показники динаміки підключення у другій половині 90-х рр. на противагу низьким показникам динаміки у першій половині 2000-х рр., протилежні тенденції фіксуються у таких областях як Кіровоградська, Рівненська або Тернопільська.

Бібліотечний веб-сегмент УСМІ бере свій початок з 1995 року, коли була створена та виставлена в Мережі перша бібліотечна веб-сторінка. В 1996 році з'явився перший український бібліотечний веб-сайт. В 1997 р. кількість бібліотечних веб-проектів зросла в п'ять разів (з двох до десяти), далі кількість веб-проектів зростала більш-менш повільно. Інтенсивне зростання бібліотечного веб-сегменту УСМІ розпочалося у 2004 році і продовжилося у 2005 році. У 2006 році динаміка зростання бібліотечного веб-сегменту УСМІ мала тенденцію до зниження. Зафіксована тенденція збільшення кількості окремих веб-сторінок, присвячених діяльності бібліотек, на веб-сайтах установ, яким ці бібліотеки підпорядковуються, що певною мірою може свідчити про зростання престижу бібліотечної діяльності в суспільстві.

Частка бібліотечного веб-сегмента в УСМІ протягом десяти останніх років становила від 0,1% до 1,1% з піком у 1999 році. Сказане цікаве з огляду на те, що динаміка зростання кількості бібліотечних веб-сайтів у 2004-2005 рр. мала тенденцію до зростання, і все ж частка бібліотечного веб-сегмента протягом 2001-2004 рр. збільшувалася досить повільно, а з 2005 р. почала поступово падати. Отже, бібліотеки, як інформаційні установи, не встигають за темпами інтернетизації країни в цілому.

У четвертому розділі “Структурний аналіз українського бібліотечного веб-сегмента мережі Інтернет” подано контент-аналіз веб-сайтів бібліотек України, проаналізовано розміри проектів, мовні формати, наявність електронних каталогів, шлюзів до повнотекстових баз даних, різних форм ОБС, оновлюваність веб-сторінок, якість дизайну та графічного оформлення сайтів.

Контент-аналіз засвідчив, що більшість веб-сайтів функціонують належним чином як за змістовною, так і за формальною ознаками. За розміром ці сайти поки що не дуже великі (68,04% сайтів мають розміри менше 100 змістовних сторінок), але спостерігається тенденція до їх розростання. Аналіз веб-сайтів за ознакою мови виявив, що більшість із проаналізованих сайтів (77,32%) функціонують державною мовою. Деякі сайти пропонують вибір між двома-трьома змістовними аналогами сайта різними мовами. Кількість стилістичних і граматичних помилок не є критичною і у порівнянні з усім УСМІ видається незначною. Форми для пошуку в електронному каталозі присутні на більшості (55,62%) українських бібліотечних сайтів. На певній частці сайтів (16,04%) пропонуються можливості пошуку в декількох каталогах. Колекції повнотекстових видань пропонуються більш ніж на третині сайтів. Сайт НБУВ надає можливість онлайнового доступу до потужних повнотекстових баз даних. Веб-сайти бібліотек України досить різні за наявністю форм онлайнового бібліотечного сервісу. Констатуючи загально низький рівень інтерактивності, не можна не відмітити постійне вдосконалення вже існуючих і розробку нових форм онлайнового бібліотечного сервісу. До питань створення Інтернет-ресурсів бібліотеки, в основному, підходять творчо, хоча підтримка та оновлення проектів іноді страждає. Графічне оформлення сайтів має тенденцію до постійного покращення, хоча не весь наявний ілюстративний матеріал має високий рівень якості. На різних бібліотечних сайтах спостерігається різний рівень якості веб-дизайну. Є зразки професійного дизайну. В цілому бібліотечний веб-сегмент УСМІ наповнюється змістовно, систематично та якісно.

У п'ятому розділі “Статистика використання Інтернет-технологій в бібліотеках України” подано статистичні показники щодо підключення бібліотек України до Інтернету, використання технологій електронної пошти та Всесвітнього павутиння (Оскільки часто, говорячи про Інтернет, мають на увазі саме Всесвітнє павутиння, щоб уникнути плутанини, зазначимо, що тут і далі ми говоримо про Всесвітнє павутиння як про одну з технологій (одну зі служб) Інтернета, поряд з технологіями електронної пошти, файлообмінних мереж, обміну миттєвими повідомленнями тощо).

Всі показники статистики деталізовані за ознакою відомчої та географічної належності бібліотек. Вони свідчать, що українські бібліотеки мають певні успіхи у впровадженні технологій Інтернет. В основному досі використання бібліотеками України Інтернету зводиться до роботи з двома службами - електронною поштою та Всесвітнім павутинням, хоча є і приклади впровадження інших служб Інтернет. Так, наприклад, активно обговорюються питання створення бібліотечних news-серверів, є випадки створення WAP-сайтів, хоча аналізувати ці поодинокі приклади поки рано. Завдяки своїй доступності та простоті впровадження, особливої популярності набула служба електронної пошти. Вперше електронна пошта почала використовуватися НБУВ у 1994 році, інші великі бібліотеки України також, в основному, починали освоєння Інтернету саме з використання цієї служби. Станом на початок 2007 р. електронною поштою користувалися 515 бібліотек України, що становить 1,44% від їх загальної кількості. З них 10,49% бібліотек відкрили поштові скриньки на серверах безкоштовної пошти, 35,92% - на серверах постачальників послуг Інтернет, 53,59% бібліотек мають корпоративні електронні адреси (в тому числі 35,92% - використовують для своїх кореспондентських потреб поштові адреси науково-дослідних установ або вищих навчальних закладів). Відчутні суттєві диспропорції у користуванні службою електронної пошти. Так, серед бібліотечних мереж найширше технологію впроваджено у мережі бібліотек НАН України (поштою користуються 94,9% бібліотек мережі), а серед регіонів України найширше впровадження технологія отримала у Кіровоградській області (адреси e-mail мають 3,54% бібліотек області, навантаження на одну бібліотечну адресу становить біля тисячі користувачів Інтернету).

Також широкого розповсюдження отримали веб-технології “Всесвітнього павутиння”. Станом на початок 2007 р. веб-проекти мають 394 бібліотеки України (0,88% від загальної кількості), з них 196 бібліотек (0,44% від загальної кількості) мають власні веб-сайти. Наявні суттєві диспропорції у рівні впровадження веб-технологій: найбільшу кількість веб-проектів розробили бібліотеки системи Міністерства культури і туризму України (185 веб-проектів, 128 з яких є власними веб-сайтами бібліотек), найширше впроваджено веб-технології у мережі бібліотек вищих навчальних закладів (веб-проекти мають 61,65% бібліотек мережі, веб-сайти - 21,36% бібліотек), серед регіонів України найкраще у веб-середовищі висвітлена діяльність бібліотек Рівненської області (веб-проекти мають 4,79% бібліотек області, навантаження на один веб-проект - біля тисячі користувачів Інтернету).

У шостому розділі “Проблеми впровадження та розвитку Інтернет-проектів в бібліотеках України” увагу зосереджено на проблемних питаннях практичного впровадження Інтернет-проектів у практику обслуговування вітчизняних бібліотек.

Оцінюючи динаміку зростання кількості веб-сайтів бібліотек України в Інтернеті і екстраполюючи ці тенденції на майбутнє, можна прогнозувати, що найближчими роками кількість вітчизняних бібліотек, долучених до наповнення УСМІ, продовжить стрімко збільшуватись. Звісно, просування Інтернет-проектів не буде проходити без проблем, як воно не проходить і сьогодні. Умовно ці проблеми можна розподілити на зовнішні (проблеми УСМІ в цілому) та внутрішні (проблеми створення та розвитку саме бібліотечних Інтернет-проектів). Існує ціла низка як зовнішніх, так і внутрішніх проблем.

Говорячи про українське Інтернет-середовище в цілому, потрібно в першу чергу звернути увагу на ступінь проникнення Інтернет-технологій в Україні (передостаннє місце серед країн Європи). До того ж, хоча у відсотковому співвідношенні аудиторія українських Інтернет-користувачів є більш освіченою, ніж українське суспільство в цілому, використання Інтернету як каналу комунікації все ще не є масовим серед авторитетних представників суспільства (відомих громадських, політичних та культурних діячів). Недостатньою є увага до Інтернету з боку органів державної влади: моніторинг УСМІ на державному рівні майже відсутній, офіційні сайти часто містять неактуальну інформацію, недостатньо розробленою вбачається нормативно-правова база щодо онлайнових комунікацій. Важливою проблемою є також двомовність УСМІ. Наявні серйозні проблеми з системністю УСМІ як національного сегменту: багато даних, важливих для українських користувачів Інтернету, в УСМІ відсутні; більшість проектів розвиваються атомарно, взаємозв'язки між проектами є недостатніми; часто проекти дублюють одне одного; обмін функціональністю між проектами в рамках технології веб-сервісів майже відсутній.

Говорячи про проблеми щодо впровадження бібліотечних Інтернет-проектів, перш за все необхідне певне зміщення акцентів бібліотечної діяльності й визнання Інтернету повноцінним каналом взаємодії в системі “документ-користувач”, тобто подолання формалізму, що визначає пріоритетність для бібліотеки того користувача, який прийшов до установи особисто у порівнянні з тим, який відвідав сайт бібліотеки. Бібліотекам потрібно чітко визначитись з тим, що показником ефективності роботи є кількість виконаних запитів і задоволених потреб, а користувач може сам обирати для себе зручний канал звернення до бібліотеки. Іншою, не менш важливою, проблемою є недостатність у бібліотек ресурсів. Погане фінансування бібліотек, з одного боку, і недостатня кількість технічних фахівців, з іншого, іноді роблять інноваційну діяльність бібліотек ускладненою. Особливо це стосується малих бібліотек, які в умовах фінансової і кадрової криз вимушені працювати екстенсивно, витрачаючи всі ресурси на підтримку і майже не витрачаючи ресурсів на розвиток. Крім цих проблем існує ще й ціла низка “підводних каменів”, розуміння яких приходить з досвідом. Деякі стосуються етапу планування та розробки, а деякі етапу підтримки й оновлення Інтернет-проектів. Лише шляхом інтеграції зусиль працівників різних установ можна уникнути багатьох з цих проблем. Потрібна багаторівнева співпраця, координація та кооперація зусиль, а також сприяння обміну досвідом між координаторами та між безпосередніми розробниками бібліотечних Інтернет-проектів.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі, що присвячена проблемам використання Інтернет-технологій при наданні бібліотечних послуг, були зібрані та, головне, проаналізовані матеріали з профільних для цієї галузі тем. Для отримання об'єктивних результатів дослідження комплекс питань розглядався у п'яти проблемних аспектах, згідно з якими й названі розділи даної роботи, що дало змогу адекватно проаналізувати сучасний стан та провідні тенденції розвитку предмета, що вивчається.

Дисертаційне дослідження дозволяє зробити наступні висновки:

Інтернетизація українських бібліотек вже має свою історію: за останні 13 років впровадити Інтернет-технології у практику своєї роботи встигли кілька сот вітчизняних бібліотек (близько 1% від загальної кількості), серед яких є бібліотеки різного відомчого підпорядкування з усіх регіонів України. Інтернетизація вже охопила навіть сільські бібліотеки. В той же час БІС не розглядається поки бібліотеками як окремий вид бібліотечного сервісу, а в деяких випадках - і як бібліотечний сервіс взагалі. Проблема ця не є суто українською, хоча у вітчизняних бібліотек вона ускладнюється ще й недосвідченістю у питаннях надання бібліотечних послуг телекомунікаційними каналами. Вирішення цієї проблеми потребує переосмислення поняття “бібліотечний соціальний інститут” згідно вимог часу і попиту на ринку інформації. Перетворення бібліотек на потужні інформаційні центри потребує проведення цілеспрямованої бібліотечної політики, зокрема, виділення цільових коштів на впровадження новітніх технологій, включення показників надання бібліотечних послуг засобами Інтернету до форм державної звітності, рекомендацій бібліотекам щодо створення окремих підрозділів, які б відповідали за надання бібліотеками послуг через Інтернет/Екстранет/Інтранет-мережі.

Вдосконалення потребує нормативно-правова база щодо використання Інтернет-технологій для надання бібліотечних послуг. Деякі аспекти бібліотечної діяльності, пов'язані з наданням бібліотечних послуг в онлайновому режимі, сьогодні не є врегульованими нормативно. Отже, потребує розроблення “концепція віртуалізації бібліотечних послуг”, яка б містила в собі чіткі стандарти надання БІС - визначення послуг, які бібліотеки можуть (мають) надавати через Інтернет/Екстранет/Інтранет-мережі, перелік форм і методів надання таких послуг, нормативно-правовий статус суб'єктів онлайнової взаємодії, відповідальність сторін, норми контролю кількісних і якісних показників надання сервісу.

Наявні показники динаміки підключення бібліотек до Інтернету дозволяють прогнозувати, що найближчими роками кількість бібліотек, підключених до Мережі, продовжить збільшуватись. Констатуючи це, слід також зауважити, що деякі бібліотеки ще не є підготовленими до впровадження Інтернет-технологій у їх діяльність, деяким не вистачає ресурсів, а деяким - досвіду. Відсоток бібліотек, які мають комп'ютерну техніку, все ще залишається невеликим. Не всі бібліотеки, що мають комп'ютерну техніку, можуть дозволити собі оплатити вартість підключення до Інтернету та обслуговування телекомунікаційних каналів або знайти спонсора, який би взяв на себе відповідні витрати. Не так багато бібліотек мають у своєму штаті співробітників, які мають досвід роботи з Інтернетом, наявне також деяке недалекоглядне ставлення до впровадження у практику роботи новітніх технологій. Вирішення цієї проблеми лежить у площині популяризації використання Інтернет-технологій серед працівників вітчизняних бібліотек.

Для надання бібліотечного сервісу вітчизняні бібліотеки сьогодні використовують не всі можливості, які надають Інтернет-технології. В основному, для обслуговування користувачів поки що широко використовуються лише дві найпопулярніші служби Інтернет - електронна пошта та “Всесвітнє павутиння”. В той же час інші технології (служби Інтернет), зокрема, технології обміну миттєвими повідомленнями, технології бездротового доступу в Інтернет, служби проведення телеконференцій тощо, також можуть успішно впроваджуватись для надання користувачам бібліотечного сервісу.

Існування успішного веб-проекту потребує дієвих механізмів оптимізації його форми та змісту. При цьому, для досягнення прозорого розуміння потреб кінцевих користувачів системи, важливим є залучення їх до процесів оптимізації роботи проекту. Мова йде про відповідність бібліотечних веб-проектів вимогам стандарту ISO 13407:1999. Отже, технологія БІС повинна бути аналітично-адаптивним людинно-центричним циклом створення та підтримки онлайнового проекту, узгодженим як із бібліотекознавчими вимогами до сервісних систем, так і з вимогами стандарту ISO 13407:1999.

Бібліотеки України з перших років підключення до Інтернету взяли курс на закріплення на інформаційному ринку Інтернет у якості постачальників інформації. Створення бібліотеками власних веб-проектів йде у бібліотеках України навіть активніше, ніж підключення до мережі Інтернет. Кількість бібліотек, які мають власні веб-сайти або веб-сторінки в Інтернеті, є більшою, ніж кількість бібліотек, які мають підключення до Інтернету. Для виставлення в Мережі власних проектів деякі бібліотеки використовують комунікаційні можливості інших організацій.

Контент-аналіз веб-сайтів українських бібліотек засвідчив, що наповнення бібліотечного веб-сегмента УСМІ йде системно, з кожним днем збільшується кількість існуючих проектів, а вже існуючі проекти набувають більшої якості. Великі бібліотеки сьогодні мають досвід розробки веб-проектів, які несуть велике змістовне навантаження та є оптимальними з точки зору форми. В той же час потрібно звернути увагу, що в бібліотечному веб-сегменті УСМІ вистачає також і проектів, якість яких за деякими критеріями не може бути оцінена високо. Викликає занепокоєння також зменшення останніми роками відсоткової частки бібліотечного веб-сегмента в УСМІ. В другій половині 1990-х рр. кожен сотий український веб-сайт був веб-сайтом бібліотеки, сьогодні ж відсоткова частка впала більш ніж у чотири рази. Сказане свідчить про те, що хоча бібліотеки України мають позитивну динаміку у активному освоєнні веб-простору, але за темпами інтернетизації країни в цілому наразі вони не встигають.

За результатами дослідження, в цілому, зроблено висновки щодо сучасного стану інформаційної галузі в українській державі і щодо можливостей, які поки є невикористаними. Головний висновок полягає у тому, що шляхом проведення послідовної бібліотечної політики, спрямованої на вирішення існуючих сьогодні проблем, бібліотечна справа України зможе досягти суттєво нового рівня свого розвитку, а бібліотеки зможуть стати центрами інформатизації суспільства.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

1. Соловяненко Д. Статистика використання інтернет-технологій у бібліотеках України // Бібл. вісн. - 2007. - № 1. - С. 6-19.

2. Соловяненко Д. Структурний аналіз українського бібліотечного веб-сегмента мережі Інтернет // Бібл. вісн. - 2005. - № 3. - С. 26-37.

3. Соловяненко Д. Концептуальна модель системної архітектури онлайнового бібліотечного сервісу // Бібл. вісн. - 2003. - № 5. - С. 31-37.

4. Соловяненко Д. Концепція онлайнового бібліотечного сервісу // Бібл. вісн. - 2002. - № 5. - С. 31-37; Бібл. вісн. - 2003. - № 1. - С. 18-29.

5. Соловяненко Д. Проблеми впровадження та розвитку інтернет-проектів у бібліотеках України // Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського. - К., 2005. - Вип. 14. - С. 214-228.

6. Соловяненко Д. Стратегія забезпечення онлайнового бібліотечного сервісу // Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського. - К., 2004. - Вип. 12. - С. 113-130.

7. Соловяненко Д. Онлайновий бібліотечний сервіс як один із видів бібліотечного сервісу // Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського. - К., 2003. - Вип. 11. - С. 200-222.

8. Соловяненко Д.В. Досвід передплати онлайнових науково-інформаційних ресурсів для установ НАН України // Документознавство. Бібліотекознавство. Інформаційна діяльність: проблеми науки, освіти, практики: Зб. матеріалів IV міжнар. наук.-практ. конф., Київ, 21-23 трав. 2007 р. - К., 2007. - С. 171-173.

Размещено на Allbest.ru