Слободищенський трактат
Аналіз договору, укладеного гетьманом Юрієм Хмельницьким з Польщею у 1660 році, як спроби уникнути громадянської війни та територіального розколу держави. Обґрунтування історичного значення Слободищенської битви та переговорів з російською стороною.
Рубрика | История и исторические личности |
Вид | реферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 03.11.2013 |
Размер файла | 14,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Слободищенський трактат
Котик Ольга
Слободищенський (або Чуднівський) трактат - договір, укладений гетьманом Юрієм Хмельницьким з Польщею в Слободищі, коло м. Чуднова 17(27).10.1660.
Намагаючись уникнути громадянської війни, пом'якшити соціальну напругу, запобігти територіальному розколу, старшина знову проголошує гетьманом Ю. Хмельницького. Розрахунок був на те, що “чарівне ім'я Хмельницького” (вислів І. Крип'якевича) стане тією силою, яка забезпечить єдність еліти, консолідацію суспільства та стабільність держави. Зрозуміло, що юний Юрій був не стільки прапором, скільки ширмою для елітної групи старшини, що стояла за його спиною. Найближчими радниками гетьмана стали досвідчені політики та воєначальники - генеральний осавул І. Ковалевський, прилуцький полковник П. Дорошенко та запорозький кошовий І. Сірко. Уряд Ю. Хмельницького для збереження української державності обрав тактику не прямого протистояння, а обережної гри на суперечностях між Москвою та Варшавою.
Слободищенська битва.
Юрій Хмельницький та його найближче оточення (Тиміш Носач, Іван Ковалевський, Григорій Лісницький), розуміючи суть Переяславських статей, намагалися використати їх як важливий чинник у боротьбі за звільнення тих українських земель, які ще залишалися під владою Речі Посполитої. Було вирішено здійснити новий похід на Західну Україну.
У липні 1660 року були створені дві групи військ, які мали визволити Львів і навіть, за сприятливої ситуації, дійти до Кракова. Пізніше з Києва на захід вирушила московська армія (40-60 тисяч вояків) на чолі з боярином Василем Шереметєвим. Під Фастовим до них приєдналося 11 українських полків під орудою наказного гетьмана Тимоша Цицюри. Юрій Хмельницький зібрав основні сили українського війську на Ташлику (до 40 тисяч) і мав наздоганяти В. Шереметєва на Волині. Тим часом армія Речі Посполитої об'єдналася з військами Кримського ханства. Їхні спільні сили склали понад 100 тисяч осіб. Головне командування цього війська (С.Потоцький, Ю. Любомирський, Ян Собєський, Амурат-султан) вирішило перехопити ініціативу і розбити українсько-московські війська поодинці. Водночас було зроблено все, щоб використати незадоволення козаків Переяславським договором 1659 року і перетягти їх на свій бік. Це також спрацювало. Під час битви під Любаром спільний табір українсько-московських військ перерізав земляний вал, яким Шереметєв поспішив відгородитися від корпусу Цицюри. Не витримавши тиску противника, Шереметєв відступив до Чуднова, куди поспішив і Ю. Хмельницький. У цей час частина польсько-татарського війська на чолі із С. Потоцьким залишилася під Чудновим, а інша, більша, на чолі з Ю. Любомирським, була кинута напереріз Ю. Хмельницькому і раптово вдарила на українські війська під Слободищами. У цей час полковник Г. Лісницький переконав Ю. Хмельницького розпочати перемовини.
Слободищенський трактат.
Ю. Хмельницький прибув для переговорів з російською стороною до Переяслава, де стояв з великим військом О. Трубецькой. Князь запропонував йому на підпис зовсім не ті статті, що були передані в посольстві, а фальсифікований варіант 1654 р., на яких нового гетьмана примусили присягнути силою, затверджували прямо протилежне тому, чого вимагала у своєму проекті старшина. Так:
- різко обмежувалося право закордонних зносин гетьмана;
- він мусив посилати військо на перший виклик царя і, навпаки, без його дозволу не розпочинати жодних військових дій;
- московські воєводи на кошт місцевої людності мали бути введені, окрім Києва, до Переяслава, Ніжина, Чернігова, Брацлава та Умані;
- без згоди Москви гетьман не міг призначати й усувати полковників, а військо не могло переобрати гетьмана;
- Київському митрополиту належало визнати зверхність Московського патріарха. Зайве коментувати настрій правобережної старшини, з яким вона поверталася до своїх полків.
Новий Переяславський договір, ухвалений 27 жовтня 1659 р., фактично перетворював Україну на автономну частину Росії.
У повітрі зависав неминучий конфлікт і все виразніше окреслювалася його демаркаційна лінія - Дніпро, що розділив задніпрянців і правобережців спершу на дві ворогуючих партії, а згодом - і на дві держави.
Тож коли влітку 1660 р., московський уряд, зірвавши перемир'я з, вислав для окупації армію на чолі з воєводою Василем, підсилену 20-тисячним корпусом задніпрянців під командою Тимофія Цюцюри, перспектива злагоджених дій козацтва обох берегів вимальовувалася вельми сумнівною.
Під містечком Чудновом військо було оточене польсько-татарською армією, серед якої знаходились і прибічники. Трохи вагалися, але витримавши на підступах до Чуднова кілька боїв, полковники Юрася Хмельниченка, що нібито мали підтримати наступ, теж вступили в переговори з поляками.
Тож 17 жовтня 1660 р., під с. Слободищем гетьман підписав мирну козацько-польську угоду - Слободищенський (Чуднівський) трактат.
Слободищенський трактат скасовував невигідні для України, продиктовані Москвою Переяславські статті 1659, розривав союз із московським царем і відновлював державний зв'язок України з Річчю Посполитою. Хоч український уряд наполягав на повному відновленні Гадяцького договору 1658, польська сторона, репрезентована гетьманом С. Потоцьким і Ю. Любомирським, не погодилася на реституцію Великого князівства Руського, залишаючи в силі інші пункти Гадяцького договору.
На підставі Слободищенського трактату Україна діставала лише автономію з гетьманом на чолі, була зобов'язана воювати разом з польським військом проти Москви й не нападати на Кримські володіння. Наслідком цього трактату була капітуляція московського війська й довголітній кримський полон його головнокомандувача, боярина Василя Шереметєва. Козацька рада в Корсуні схвалила Слободищенський трактат, але лівобережні полки, на чолі з Якимом Сомком і Василем Золотаренком, під загрозою московської помсти, залишилися на боці Москви. Цим був започаткований поділ Козацько-Гетьманської держави на Правобережну й Лівобережну частини. гетьман війна історичний
У січні 1663 р., Ю. Хмельницький, розуміючи, що він не тільки не зміцнив єдність держави, а й став одним з ініціаторів її територіального розмежування, зрікається гетьманської булави та йде в монастир, у січні 1663 р. Київський митрополит Діонісій Балабан особисто постриг юнака в ченці під іменем Медеона. Після того, як Правобережжя обрало гетьманом П. Тетерю, а Лівобережжя - І. Брюховецького, територіальний розкол України доповнився політичним.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Дослідження внеску іспанських істориків та їх колег із Великої Британії і США в історіографію громадянської війни в Іспанії. Розкриття української складової вивчення теми громадянської війни в Іспанії, оцінка можливостей її покращення та розширення.
статья [64,9 K], добавлен 11.09.2017Основні бої та здобуття першого періоду Визвольної війни Українського народу. Розгортання бойових дій Берестецької битви. Становище української армії після втечі Іслам-Гірея з поля бою. Затримка ханом гетьмана. Прийняття дискримінуючого мирного договору.
курсовая работа [41,1 K], добавлен 29.09.2009Поняття та історичні передумови, а також обґрунтування червоного терору, політика російської держави щодо нього. Методи та форми проведення червоного терору, оцінка його масштабів. Аналіз негативних наслідків даного процесу для української державності.
курсовая работа [53,7 K], добавлен 30.09.2014Балістична і крилата ракети - засоби транспортування ядерного заряду. Етапи радянсько-американських переговорів щодо ядерного роззброєння після обрання Горбачова генсеком ЦК КПРС. Підписання Договору про Стратегічні Наступальні Озброєння між СРСР і США.
дипломная работа [176,9 K], добавлен 19.10.2010Дослідження передумов та історичної ролі Зборівського перемир’я, яке відбулося 18 серпня 1649 р. і заклало правові основи козацької держави. Берестечко й Батіг. Сутність Білоцерківського договору. Молдавські походи козаків. Війна з Польщею 1653-1655 рр.
реферат [29,5 K], добавлен 21.12.2010Склад Антанти та Троїстого союзу. Передумови та причини Світової війни. Вступ і війну Росії, Англії, США. Прагнення Франції, Росії, Німеччини, Австро-Угорщини, Італії від ПСВ. Визначні битви. Укладення Версальського мирного договору. Наслідки війни.
презентация [4,1 M], добавлен 12.05.2015Розвиток Америки напередодні Громадянської війни та формування протиріч між Півднем і Північчю. Початок президентства Лінкольна та Сецесія Півдня. Боротьба за політичний й економічний вплив класів. Заколот південних штатів і хід військових подій.
дипломная работа [102,8 K], добавлен 08.07.2015Історичні передумови початку національно-визвольної війни 1648-1657 рр., постать Богдана Хмельницького. Основні події війни: битви під Корсунем, під Пилявцями, під Берестечком. Зборівський та Білоцерківський мирні договори. Історичне значення козацтва.
реферат [219,1 K], добавлен 08.10.2009Правління князя Володимира та його хрещення у Херсонесі. Хрещення Русі у 988 році та значення даної події для держави. Заснування Києва Ярославом Мудрим у 1037 році. З'їзд князів у місті Любечі в 1097 році, боротьба князя Мономаха з половцями.
презентация [3,4 M], добавлен 03.02.2011Розвиток Київської держави у X-ХІ ст., експансія теренів на Чорному морі і на Каспії; війни княжих часів зі Сходом і Візантією: походи до Балкан; Кримська кампанія, облога Корсуня; війна і союз з Польщею; створення Галицько-Литовського князівства.
реферат [37,0 K], добавлен 21.12.2010Виникнення Литви та її спорідненість с Київщиною. Легенда про походження Литви, постання національної держави. Початок Литовської доби на Русі-Україні. Значення битви на Синіх водах. Устрій українських земель, зростання значення Київського князівства.
реферат [16,4 K], добавлен 23.12.2009Збитки господарств України за роки громадянської війни. Впровадження нової економічної політики в 1921 році: заміна продрозкладки продподатком на селі. Основні заходи НЕПу: децентралізація системи управління, розвиток підприємництва та кооперації.
презентация [5,9 M], добавлен 26.02.2014Місце та значення Великої Вітчизняної війни в історії України, характеристика головних боїв, що відбувалися на її території. Хід громадянської мобілізації та завдання, що ставилися перед загонами добровольців. Етапи евакуації прифронтової смуги.
реферат [32,5 K], добавлен 29.11.2009Причини і початок Другої світової війни, характеристика її бойових дій. Історичне значення Курської битви. Тегеранська конференція, її рішення та значення. Окупаційний режим та опірний рух у поневолених країнах. Атомне бомбардування Нагасакі та Хіросіми.
курс лекций [108,9 K], добавлен 31.10.2009Причини і передумови війни за незалежність північноамериканських колоній Англії. Ухвалення конституцій штатів в революційний період. Білль про права. Основні етапи війни за незалежність, її результати та вплив на державотворення Сполучених Штатів.
курсовая работа [50,0 K], добавлен 07.10.2010Історія створення та правове обґрунтування використання прапору Франції як національного символу даної держави. Тимчасовий режим після Другої світової війни, його видатні представники та досягнення. Матеріальні втрати та соціально-економічні наслідки.
презентация [184,8 K], добавлен 18.04.2016Проголошування війни. Повідомлення Святослава про те, що він хоче почати війну. Сплата контрибуції переможеною стороною. Обов’язки князя щодо утримання війська. Мобілізація та розпуск дружини. Розподіл війська на полки. Основні військові відзнаки.
реферат [38,5 K], добавлен 21.12.2010Московська битва, провал плану захоплення столиці з ходу в перші тижні війни, наступальна операція німців під кодовою назвою "Тайфун", розгром німецьких військ під Москвою. Сталінградська битва, оточення німецьких військ, корінний перелом у ході війни.
реферат [24,9 K], добавлен 11.08.2010Аналіз внутрішніх і зовнішніх факторів розпаду Югославії. Узагальнення і аналіз етнополітичних аспектів розвитку СФРЮ. Вплив проголошення республік на розпал громадянської війни в Югославії. Етнонаціональний конфлікт у Боснії й Герцеговині в 1992-1995 рр.
курсовая работа [66,1 K], добавлен 16.06.2011Невиправдані втрати серед добровольців під час американо-іспанської війни - фактор, що вплинув на курс уряду США на формування професійного війська в роки першої світової війни. Причини антивоєнних настроїв в американському суспільстві у 1917 році.
статья [22,6 K], добавлен 11.09.2017