Політичне та торговельно-економічне співробітництво України з Латинською Америкою (1994-1997 рр.)

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 9.477:980(8-6)

Політичне та торговельно-економічне співробітництво України з Латинською Америкою (1994-1997 рр.)

07.00.02 - Всесвітня історія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук

Бредіхин Андрій Володимирович

Донецьк 1999

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Донецькому державному університеті

Захист відбудеться 15 жовтня 1999 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 11.051.02 по присудженню наукового ступеня кандидата історичних наук в Донецькому державному університеті за адресою: 340055, м. Донецьк, вул. Університетська, 24, ІІ корп., ауд. 32

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Донецького державного університету (340055, м. Донецьк, вул. Університетська, 24)

Автореферат розісланий “12” вересня 1999 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради О.В. Крапівін

АНОТАЦІЇ

Бредiхин А.В. Політичне i торговельно-економічне співробітництво України з Латинською Америкою (1994-1997 рр.). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.02 - Всесвітня історія - Донецький державний університет, Донецьк, 1999.

Дисертація присвячена аналізу договірно-правової бази політичного, торговельно-економічного співробітництва, інвестиційної взаємодії, а також відносинам у політичній i торговельно-економічній сферах. У дослідженні вперше взаємовідносини України з Аргентиною, Бразилією та Чилі в період 1994-1997 рр. проаналізовані в комплексному варіанті. Виявлено проблеми i перспективи кооперації.

Ключові слова: співпраця, договірно-правова база, напрямок, політичні відносини, торговельно-економічні взаємовідносини.

Бредихин А.В. Политическое и торгово-экономическое сотрудничество Украины с Латинской Америкой (1994-1997гг.). - Рукопись.

Диссертация на получение научного звания кандидата исторических наук по специальности 07.00.02 - Всемирная история. - Донецкий государственный университет. Донецк, 1999.

Диссертация посвящена анализу договорно-правовой базы политического, торгово-экономического и инвестиционного сотрудничества, а также отношениям в политической и торгово-экономической сферах. В исследовании впервые взаимоотношения Украины с Аргентиной, Бразилией и Чили в период 1994-1997 гг. проанализированы в комплексном варианте. Показаны проблемы и перспективы контактов.

Работа является одним из первых диссертационных исследований, в котором в обобщенном варианте рассматриваются политические, экономические и торговые контакты, характеризуется договорная платформа политического, торгово-экономического, инвестиционного сотрудничества Украины с Аргентиной, Бразилией и Чили. Исходя из понимания отношений, как совокупности взаимосвязанных направлений, которые составляют единый комплекс, мы отмечаем элементы, которые нас интересуют: Украина, Аргентина, Бразилия, Чили, а также векторы взаимоотношений, как объект научного исследования, что представляет собой определенную научную новизну, потому что связи Украины с Аргентиной, Бразилией и Чили, как уже упоминалось ранее, рассматривались фрагментарно, по отдельным направлениям.

В диссертации обосновано ряд положений: договорно-правовая база политических отношений в период, который рассматривается, базировалась на документах, которые определяют основные направления диалога, устанавливают контакты между внешнеполитическими ведомствами, создают условия для межрегионального сотрудничества; договорную основу экономического и торгового сотрудничества между Украиной и Аргентиной, Бразилией и Чили составляют широкомасштабные договоренности, а также отраслевые и региональные соглашения.

Приоритетными направлениями политических взаимоотношений в 1994-1997 гг. были сотрудничество министерств иностранных дел, отношения законодательных органов власти Украины и Аргентины, Бразилии, Чили, контакты с интеграционными структурами (Организацией Американских государств, Движением Неприсоединения).

Наиболее актуальными задачами на данном этапе истории торговых и экономических отношений Украины с Аргентиной, Бразилией, Чили было установление прямых контактов в различных сферах внешнеэкономического и внешнеторгового сотрудничества с целью минимизировать зависимость от структур, которые осуществляли поставки продукции в Латинскую Америку, в период существования СССР, перешедших под юрисдикцию России. Осуществление практических шагов, которые направлены на предоставление как можно большей информации об экономическом и торговом потенциале Украины, реформационных процессах, которые происходят в нашей стране.

В диссертации впервые приведены факты из документов, которые характеризуют динамику сотрудничества, проблемы, перспективы отношений.

Контакты Украины и Аргентины, Бразилии и Чили в 1994-1997 гг. находились в стадии становления, шел процесс поиска точек соприкосновения, исходя из учета национальных интересов, взаимовыгодности, равноправия. 90-е гг. в отношениях Украины с тремя латиноамериканскими странами характеризуются не только развитием договорно-правовой базы, установлением и укреплением сотрудничества, но и возрастанием интереса к опыту экономических реформ, которые происходят в Южной Америке. Данная тенденция в комплексе с развитием взаимоотношений в различных сферах может содействовать выходу контактов на качественно новый уровень.

В качестве методологических принципов научного исследования определяется система научных принципов и методов познания, которые опираются на диалектику, достижения отечественной исторической науки и направлены на объективное, всестороннее освещение событий и фактов. Работа основывается на принципах историзма и объективности.

Политические отношения Украины с Аргентиной, Бразилией, Чили характеризуются в диссертационном исследовании с позиций современной политологической науки, которая рассматривает политику, внешнеполитические связи как сферу деятельности, избавленной от идеологических догм.

Соответственно торгово-экономические отношения, на которые в значительной степени влияет политика, показана в диссертации как сфера без идеологической заангажированности.

Ключевые слова: сотрудничество, договорно-правовая база, направление, политические отношения, торгово-экономические взаимоотношения.

Bredichin A.V. Political, economic and commercial Ukrainian-Latin America collaboration (1994-1997). - Manuscript.

Thesis for receiving the candidate's degree in historical sciences by specialty 07.00.02 - Wold History. - Donetsk State University, Donetsk, 1999.

The dissertation is devoted to the analysis of contract - juridical basis of political, commercial and economic collaborations, investment interaction and also relations in political and commercial and economic spheres. In this research relations of Ukraine with Argentina, Brazil and Chily in period of 1994-1997 are analysed in complex version, for the first time. The problems and perspectives of cooperation are revealed.

Key words: collaboration, contract juridical basis, direction, political relations, commercial and economic relations.

український діаспора співробітництво

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Розбудова незалежної української держави тісно пов'язана з динамічним розвитком зовнішньої політики України, визначенням її основних напрямків з урахуванням глобальних геополітичних змін, які відбулися після розпаду СРСР.

У зв'язку з цим для нашої країни важливо зміцнювати співробітництво з тими регіонами, з якими в період існування Радянського Союзу активно розвивались стосунки. з державами, які виконують важливу роль у міжнародній та регіональній політиці, і володіють значним економічним, фінансовим та інвестиційним потенціалом. З країнами, де мешкають вихідці з України, зосереджено українські діаспори, які можуть стати каталізатором співробітництва. Саме таким регіоном є Латинська Америка і, в першу чергу, її три найбільші країни - Аргентина, Бразилія, Чилі.

На сучасному етапі ці держави активно впливають на політичну та економічну ситуацію в Південній Америці та за її межами. Досягнення Аргентини, Бразилії й Чилі в реформуванні економічної і політичної системи загальновизнані у світі. В Аргентині та Бразилії мешкають численні українські діаспори, які здатні сприяти розвитку співробітництва. Українська громада в Латинській Америці нараховує більше 800 тис. чоловік, значна частина з яких мешкає в Аргентині - 250 тис.; Бразилії - 300-400тис.; Чилі - декілька десятків тисяч.

Період 1994-1997 рр. був етапом становлення відносин незалежної України з Аргентиною, Бразилією та Чилі.

Динаміка розвитку співпраці в політичній та торговельно-економічній сферах, у створенні правової основи взаємовідносин свідчить про міцні потенційні можливості контактів даного напрямку зовнішньої політики України.

Вагомість теми обумовлена тим, що для розв'язання проблем, пов'язаних з подальшим зміцненням відносин між Україною і Латинською Америкою, може використовуватися досвід, набутий в 1994-1997 рр.

Необхідність наукового аналізу даної теми викликана тим, що у вітчизняній історіографії ще не створено жодної загальної праці, в якій питання політичного, торговельно-економічного співробітництва розглянулись би комплексно, поряд з вивченням договірно-правової бази відносин. Це обумовлено слабким залученням у науковий потік даних, які характеризують рівень взаємовідносин у цих сферах співробітництва.

Предмет дослідження - політичні та торговельно-економічні відносини України з Аргентиною, Бразилією та Чилі у 1994-1997 рр.

Об'єкт дослідження - діяльність законодавчих та виконавчих органів влади, торговельних та промислових державних, комерційних структур України та трьох латиноамериканських країн. Вона має напрямок на встановлення та зміцнення політичного та торговельно-економічного співробітництва України з Аргентиною, Бразилією, Чилі.

Хронологічні рамки праці охоплюють 1994-1997 рр. Початок періоду, пов'язаний зі стадією завершення періоду оформлення відносин, а саме відкриття посольств та торговельно-економічних місій при них. Кінцеві рамки роботи обумовлені переходом від епізодичних контактів, розробки мети, завдань, визначенням пріоритетів до широкомасштабного і постійного співробітництва.

Даний період доцільно підрозділити на декілька етапів, для цього встановимо такі часові межі: 1994-1995 і 1996-1997 рр. Запропонований варіант, пов'язаний, перш за все, зі специфікою та динамікою політичних та торговельно-економічних відносин. У першій період були ухвалені законодавчі акти, які визначили напрямки взаємовідносин у різних сферах. Необхідно відзначити, що у створенні правової основи співробітництва головну роль зіграли такі структури виконавчої влади, як Міністерство закордонних справ (МЗС) і Міністерство зовнішніх економічних зв'язків i торгівлі (MЗЕЗТ) України.

Важливою подією у рамках співробітництва став першим офіційний візит Президента України Л.Кучми в Аргентину, Бразилію і Чилі, який став свого роду проривом у співробітництві нашої держави з трьома вищеназваними латиноамериканськими країнами.

Другий етап (1996-1997 рр.) характеризується зростаючою динамікою контактів, зокрема, розробкою довгострокової програми “Концепція освоєння перспективних для українських товаровиробників ринків Латинської Америки на 1997-2002 рр.”

Мета дослідження складається з комплексного аналізу співробітництва України з Аргентиною, Бразилією і Чилі і, базуючись на ньому, охарактеризувати напрямки, проблеми, перспективи відносин.

Виходячи з названої мети, автор ставить такі завдання:

дослідити процес створення договірно-правової бази політичного, торговельно-економічного та інвестиційного співробітництва, її стан i перспективи розвитку;

проаналізувати динаміку та перспективи політичних взаємовідносин;

охарактеризувати рівень, проблеми і перспективи торговельно-економічного співробітництва;

визначити уроки i значення для України досвіду латиноамериканських реформ;

дослідити вплив української діаспори на відносини України з Латинською Америкою;

показати в роботі вагомість i перспективність тих чи інших напрямків політичного і торговельно-економічного співробітництва.

Нayковa новизна дисертації полягає в тому, що на базі досягнень вітчизняної i зарубіжної історіографії, аналізу нових джерел матеріалів договірно-правова база відносин України з Аргентиною, Бразилією і Чилі, а також політичне i торговельно-економічне співробітництво нашої країни з даними латиноамериканськими державами в 1994-1997 рр. в узагальненому варіанті розглядається вперше як об'єкт спеціального дослідження.

На основі дослідження законодавчої платформи, контактів у двох вищезазначених сферах розкривається роль інститутів влади України, Аргентини, Бразилії і Чилі, промислових i торговельних структур даних держав у встановленні i зміцненні стосунків. Автор вперше подає всебічну характеристику правової основи взаємовідносин, рівня політичного i торговельно-економічного співробітництва у комплексному варіанті. Крім цього, доповнено i поглиблено аналіз досвіду економічних реформ, які відбуваються у Латинській Америці.

Практичне значення дисертації полягає в тому, що матеріал, який у ній подається, положення і висновки можуть бути використані при підготовці узагальнюючих робіт з історії україно-латиноамериканських контактів, в курсах історії міжнародних відносин та всесвітньої історії, при розв'язанні питань пов'язаних з практичною реалізацією латиноамериканського вектора зовнішньої політики України (для службовців міністерств i відомств).

Апробація результатів дослідження. Дисертацію обговорено на засіданні кафедри нової та новітньої історії Донецького держуніверситету. Основні положення дисертації знайшли своє відображення у доповідях на вузівських наукових конференціях професорсько-викладацького складу Донецького державного університету, міжнародній науковій конференції ”Східна Європа і світове співробітництво”, міжнародного наукового семінару ”Східна Європа та світове співробітництво: проблеми сучасності”. При проведенні лекцій i семінарських занять, які включені до спецкурсу ”Латинська Америка в сучасних міжнародних відносинах” для студентів історичного факультету ДонДУ. Крім того, основні положення дисертаційного дослідження викладено у брошурі та статтях.

2. СТРУКТУРА І ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обгрунтовано актуальність дослідження, визначено його предмет, особливості, мету і завдання, указано на наукову новизну i практичне значення дисертації.

Перший розділ - це аналіз стану наукової розробки теми, джерел та методологічної бази

Висвітлення питань, пов'язаних з розвитком відносин України з Латинською Америкою в політичній і торговельно-економічній сферах, а також з договірно-правовою базою співробітництва передбачає аналіз історіографії з зазначеної проблеми.

В останні роки контакти України з Аргентиною, Бразилією і Чилі стали об'єктом дослідження істориків, економістів, фахівців інших галузей, але, крім статей, присвячених ряду напрямків політичного і торговельно-економічного співробітництва, відсутні роботи, в яких би комплексно розглядалось це питання. Це обумовлює одночасно і більшу складність предмета дослідження, і його актуальність.

З метою детального аналізу літератури автор розподілив її на чотири групи.

У роботах першої групи подано загальну характеристику політичного і торговельно-економічного співробітництва України з Латинською Америкою.

До другої групи належать публікації про економічне і торговельне співробітництво України з Аргентиною, Бразилією і Чилі. Дані роботи аналізують динаміку взаємовідносин у сфері зовнішньоекономічної і зовнішньоторговельної кооперації.

Третю групу склали роботи, автори яких аналізують економічні реформи, які здійснюються у державах Південного Конусу i які відзначають уроки, актуальні для України. У четверту групу увійшли праці, присвячені ролі української діаспори в Латинській Aмepиці у відносинах України з Аргентиною, Бразилією, Чилі.

Необхідно відзначити те, що перший офіційний візит Президента України Л. Кучми в Латинську Aмepику зробив свій внесок і в історіографію проблеми. У значній мірі, саме у зв'язку з підготовкою візиту, який привернув увагу дослідників, журналістів, почали з'являтися роботи, присвячені договірно-правовій базі, політичному i торговельно-економічному співробітництву. Перш за все, праці, в яких розглядаються окремі напрямки відносин. Для прикладу можна навести статтю Д.Подубного в якій розглядається торговельна кооперація та контакти у такій стратегічній галузі, як машинобудування.

Таким чином, аналізуючи рівень наукової розробки теми дослідження, ми можемо констатувати, що ряд наших попередників зробили значний внесок у розкриття деяких питань співробітництва України з Аргентиною, Бразилією і Чилі.

Окремі аспекти даної проблеми ще недостатньо вивчені, зокрема торговельно-економічна. На жаль, залишились без уваги спеціалістів такі важливі аспекти, як політичне співробітництво в рамках латиноамериканських інтеграційних організацій, правова основа контактів.

Таким чином, до теперішнього часу відсутні комплексні дослідження цієї проблеми, що також обумовило вибір теми дисертації.

джерельна база дослідження. За походженням і характером документи і архівні матеріали з теми дослідження підрозділяються на такі групи:

законодавчі акти;

матеріали поточних архівів МЗС та MЗЕЗТ (Міністерство зовнішніх економічних зв'язків i тоpгiвлi) України.

До першої групи джерел належать тексти угод i договорів, протоколів та їх проекти.

Другу групу складають матеріали з поточних архівів МЗС та MЗЕЗТ України. З документів, які зберігаються в поточних архівах цих двох міністерств, на наш погляд, доцільно відзначити інформаційні довідки. У них наведені дані як про вже укладені законодавчі акти, так і про ті, що готуються до підписання, з викладеною інформацією про ступінь готовності угод, причини, які стримують цей процес.

Дані документи охоплюють угоди як політичного, так i торговельно-економічного характеру, надаючи таким чином цьому виду джерел особливу значимість.

Нe меншу цікавість являють собою інформаційно-аналітичні довідки МЗС України, які розглядають перш за все політичні контакти, а також економічні i торговельні, вони відображають динаміку відносин виконавчих і законодавчих органів влади.

У поточному архіві відділу торговельно-економічних зв'язків з країнами Америки MЗЕЗТ України зосереджені такі документи.

Аналітичні довідки про торговельну та економічну кооперацію України з Латинською Америкою, зокрема з Аргентиною, Бразилією та Чилі відображають не тільки стан взаємовідносин у 90-х рр., але й містять в собі аналіз проблем і перспектив відносин. У цьому джерелі вміщено дані Державного Митного Комітету України i, що важливо, інформацію латиноамериканської сторони, наприклад, щорічні звіти Національного інституту статистики і цензу Аргентини, дані звітів Міністерства промисловості i туризму Бразилії та Управління міжнародних економічних зв'язків МЗС Республіки Чилі.

Особливе місце у даному блоці джерел займає “Концепція освоєння перспективних для українських товаровиробників ринків Латинської Америки на 1997-2002 рр.”, розроблена спеціалістами ряду міністерств і відомств, оскільки в ній у сконцентрованому вигляді надана інформація про динаміку співробітництва в 1994-1997 рр., перспективи контактів. Цікавими є звіти про роботу торговельно-економічних місій, у складі Посольств України у Південній Америці. Вони дають можливість підкреслити інформацію про ставлення латиноамериканських виробників і торговельних структур до України, її економічного потенціалу.

Критичне використання цих джерел дозволяє більш об'єктивно проаналізувати та охарактеризувати місце латиноамериканського вектора у зовнішній політиці України, проблеми і перспективи співробітництва.

Таким чином, використані джерела дають можливість реалізувати поставлені мету i завдання дисертаційного дослідження.

Методологічну основу дисертаційного дослідження складають наукові принципи i методи пізнання, які спираються на діалектику, досягнення вітчизняної історичної науки, спрямовані на об'єктивне всебічне освітлення подій i фактів реальної дійсності. Робота грунтується на принципах історизму та об'єктивності.

Автор виходив з необхідності об'єктивної оцінки діяльності законодавчих і виконавчих органів влади, а також юридичних осіб, які брали участь у переговорному процесі в системі співробітництва між Україною з одного боку i Аргентиною, Бразилією, Чилі з другого.

Другий розділ “Договірно-правова база політичних і торговельно-економічних відносин”, присвячений аналізу правової основи контактів України з Аргентиною, Бразилією i Чилі у сфері політичних, торговельно-економічних, інвестиційних взаємовідносин.

Крім характеристики підписаних документів, у даному розділі аналізуються проекти угод.

Перший підрозділ “Договірно-правова основа політичного співробітництва” розглядає договірний фундамент зовнішньополітичного напрямку контактів України і трьох латиноамериканських держав. Для зміцнення відносин у даній сфері, реалізації національних інтересів України необхідна законодавча база, яка б регулювала політичний діалог. Від того, наскільки він буде успішним, залежить багато в чому динаміка відносин, визначення держави як основного су6'єкту міжнародних відносин, що є вихідною точкою у взаємовідносинах між країнами, але й організацію, проведення зустрічей на офіційному рівні, під час яких відбувається підписання угод, які мають базовий характер.

Дана тенденція найбільш рельєфно виявляється у відносинах між Україною та Аргентиною, Бразилією, Чилі. Під час офіційного візиту Президента України Л.Кучми в Аргентину, Бразилію та Чилі були підписані документи, які торкаються співробітництва у політичній сфері.

У Бразилії було укладено договір про дружні відносини i співробітництво між Україною i Бразилією, угоди про безвізові проїзди i Протокол про консультації між Міністерствами закордонних справ; в Аргентині - Декларація про принципи відносин між Аргентинською Республікою й Україною, Угода про відмову від віз для oci6 з дипломатичними, офіційними та службовими паспортами; у Чилі - Спільна Декларація.

До документів, які мають базовий характер, автор відносить: Договір про дружні відносини та співробітництво між Україною i Федеративною Республікою Бразилією, Декларацію про принципи відносин між Україною i Аргентинською Республікою, Спільну Декларацію, підписану Президентами України i Чилі. Саме вони визначають принципи i напрямки відносин, в тому числі політичних, основуючись на прагненні зміцнювати дружні контакти, виходячи з рівноправності, взаємної поваги, норм Організації Об'єднаних Націй, бажання дотримуватись загальнолюдських цінностей, прав i свобод людини, норм міжнародного права.

Викладене у вищевказаних домовленостях автор підрозділяє на такі групи. До положень, які мають глобальний, світовий характер, належать: підтримка миру в усьому світі, недопущення розповсюдження ядерної та хімічної зброї, виконання міжнародних зобов'язань, активна участь у роботі ООН.

Такі настанови, як відмова від застосування сили у відносинах, розв'язанні суперечних ситуацій, невтручання у внутрішні справи держав, активізація політичного діалогу на різних рівнях між представниками різних відомств, мають міждержавний характер.

У період, який розглядається, було створено правову основу співробітництва між зовнішньополітичними відомствами України, Бразилії, Чилі. З названими латиноамериканськими країнами підписані Протоколи про консультації між Міністерствами закордонних справ. Цей фактор надає необхідні темпи політичним контактам за допомогою участі у даному процесі міністерств, які визначають зовнішню політику і стають ініціаторами переговорного процесу, проведення консультацій.

Розвитку політичного діалогу сприяли Угоди про умови взаємних безвізових проїздів громадян з дипломатичними чи службовими паспортами. Дані угоди підписані Україною з одного боку та Аргентиною, Бразилією i Чилі з іншого. Вони здатні надати позитивного впливу на динаміку контактів між представниками різних міністерств і відомств.

каталізувати розвиток політичних відносин можуть міжрегіональні угоди, тому що буде налагоджений контакт з регіонами. Даний напрямок договірно-правової бази знаходиться у стадії становлення, тільки у відносинах з Аргентиною досягнуто певних результатів. Підписані домовленості між Тернопільською областю та провінцією Місіонес, Харківською областю та провінцією Буенос-Айрес, Львівською областю та провінцією Кордоба. Згідно з положенням документів, Україна і латиноамериканські держави будуть зміцнювати політичні зв'язки, сприяючи розвитку контактів між громадськими об'єднаннями та рухами.

Поряд з ухваленими угодами, розроблено проект Декларації про принципи політичних відносин між Україною та Аргентинською республікою. Проект не було підписано у розглянутий період. Дана декларація у випадку, коли її було підписано, забезпечить правову підтримку зусиль, спрямованих на зміцнення співробітництва. Це у свою чергу сприяє створенню нової світової політичної та економічної системи, яка допоможе тим самим розвитку взаємовигідної кооперації у різних галузях. З прийняттям Декларації про принципи політичних відносин між Україною та Аргентиною договірно-правова база політичних контактів прийме сформований вигляд і може послужити прикладом у створенні правового забезпечення співробітництва у сфері, яка розглядається. У зв'язку з цим необхідно активізувати роботу з подальшого формування договірної основи з Бразилією і Чилі.

Наступна частина другого розділу “Правовий фундамент торговельно-економічних відносин” присвячена аналізу документів, які визначають співробітництво у цій області, а також проектам законодавчих актів.

У рамках періоду, який розглядається, цей напрямок договірного фундаменту динамічно розвивався. Дана тенденція не випадкова, тому що після встановлення дипломатичних відносин, відкриття посольств і торговельно-економічних місій при них перед Україною і латиноамериканськими державами постало завдання розробки і оформлення правової основи економічної та торговельної кооперації. Важливу роль у створенні договірно-правової бази у цій області зіграли візити делегацій, які представляли виконавчу та законодавчу влади. Під час візиту української урядової делегації у жовтні 1995р. були підписані домовленості, які мали торговельну та економічну спрямованість. В Аргентині - Угода про торговельно-економічне співробітництво, Декларація про наміри співробітництва у космічній сфері, у Бразилії - Угода про торговельно-економічне співробітництво, Спільна декларація про поширення співробітництва у мирному використанні космічного простору; у Чилі - Угода про торговельно-економічне співробітництво підписана не була, тому що чилійська сторона стримує процес розглядання угоди, мотивуючи це часом наближення вступу України у ГАТТ (ВТО) Генеральна угода про тарифи і торгівлю (Всесвітня Торгівельна Організація), при якому двосторонні відносини будуть регулюватись відповідними положеннями цієї багатосторонньої угоди.

Основною метою торговельно-економічних домовленостей є забезпечення гармонійного розвитку різних форм економічного та торговельного співробітництва за допомогою надання режиму найбільшого сприяння торговельним і економічним контактам.

Україна, Аргентина і Бразилія при створенні угод прийшла до ідентичного варіанту здійснення контролю за реалізацією положень підписаних документів, а саме до створення міжурядових комісій з торговельно-економічного співробітництва.

Однією із структур, яка визначає зовнішньоторговельну та зовнішньоекономічну політику держави, є Торговельна-Промислова Палата. Тому не випадково між Торговельно-Промисловою Палатою України та Національною Конфедерацією Бразилії було ухвалено угоду про співробітництво, підписану 11 квітня 1996 р. у столиці Бразилії м. Бразиліа. Завдяки досягнутій домовленості правове забезпечення отримали зусилля, спрямовані на розповсюдження ділової інформації, зокрема, в регіонах для зміцнення економічних і торговельних контактів, а також на надання підтримки підприємствам, фірмам двох країн, які прагнуть встановити взаємовигідне співробітництво, у тому числі на міжрегіональному рівні.

У період 1994-1997 рр. юридичне оформлення отримали документи галузевого характеру - Декларації про співробітництво в галузі освоєння космосу між Україною та Аргентиною, Бразилією. У кожній з Декларацій простежується єдина система принципів, виходячи з яких, країни прийшли до угоди. До таких належать: використання космічного простору тільки з мирною метою, розвиток взаємовигідного співробітництва, основаного на взаємному прагненні держав розвивати відносини.

Вже раніше згадані міжрегіональні угоди поряд з положеннями, які торкаються розвитку контактів у політичній сфері, містять установки торговельно-економічного характеру. Мета даних документів - визначити напрямки зовнішньоекономічних і зовнішньоторговельних зв'язків, надати підтримку представникам ділових кіл у їх комерційних справах, забезпечити обмін інформацією, яка стосується державних і комерційних структур, які прагнуть встановити контакти, організувати виставки.

Поряд з підписаними угодами розроблено цілий ряд проектів документів, які стосуються різних галузей економічних і торговельних взаємовідносин

У цей блок входять законодавчі акти галузевих напрямків: Угода про співробітництво у сфері капітального будівництва між Урядом України та Урядом Аргентинської Республіки, Угода між Урядом України та Урядом Республіки Чилі про торговельно-економічне співробітництво.

Третій підрозділ “Договірно-правова основа інвестиційного співробітництва”, присвячений аналізу угод про сприяння та взаємний захист інвестицій, укладений Україною з Аргентиною і Чилі.

Факторами, які справляють позитивний вплив на формування договірного фундаменту, були інвестиційна політика Аргентини, Чилі, а також зацікавленість України в залученні інвестицій.

Третій розділ “Політична та торговельно-економічна взаємодія України з Латинською Америкою” характеризує відносини нашої країни з Аргентиною, Бразилією та Чилі в політичній і торговельно-економічній сферах, в ньому міститься аналіз латиноамериканського досвіду економічних реформ і уроків, актуальних для України.

У першому підрозділі “Політичне співробітництво України з латиноамериканськими державами” характеризується динаміка політичних контактів представників законодавчих та виконавчих органів влади, взаємовідносин з міжамериканськими організаціями.

Після визнання державної незалежності України латиноамериканськими державами, встановлення дипломатичних відносин, перед нашою країною постала задача перейти до здійснення практичних заходів у сфері зовнішньополітичних відносин.

Хоча в 1994-1997 pp. спостерігалась певна динаміка у відносинах з Аргентиною, Бразилією, Чилі, вони не вийшли на рівень своїх потенційних можливостей. Проте були визначені напрямки співробітництва, а саме: здійснення політичного діалогу на piвнi інтеграційних об'єднань, законодавчих та виконавчих органів влади.

Немаловажним фактором, який впливав i продовжує впливати на розвиток політичного співробітництва, є кардинальні зміни, що відбулися в cвiтi, зокрема зникнення військово-політичного протистояння, посилення інтеграційних процесів, крім цього не можна не згадати про те, що не менш значну роль відіграють i відігравали зміни, які мають кардинальний характер, які відбуваються в Україні. У зв'язку з цим, незважаючи на те, що наша країна, коли входила до складу CРCP, здійснювала контакти з державами Латинської Америки перш за все по лінії ООН (i цей факт надає певної динаміки взаємодії), Україні довелось закладати фундамент політичних відносин.

Розглядаючи співробітництво України та інтеграційних об'єднань, необхідно підкреслити наступне. Україна сконцентрувала зусилля на розвиткові контактів з Організацією Американських Держав (ОАД), в котру входять Бразилія, Чилі, в рамках котрої активно працює Аргентина разом з іншими державами регіону.

З 1994 р. Україна одержала статус спостерігача в даній організації, саме в цьому році вона вперше була присутня на засіданнях Генеральної Асамблеї.

Необхідно відмітити те, що Україна, одержавши статус спостерігача в організації, отримала можливість обговорювати широкий спектр питань не тільки політичної, але i торговельно-економічної взаємодії.

Наступною структурою, з якою Україна розвиває відносини, є Рух Неприєднання. У плані співробітництва з Аргентиною, Бразилією, Чилі взаємозв'язки з Рухом не є пріоритетним напрямком через рівень контактів даних країн з цією структурою. Але, незважаючи на це, не варто недооцінювати відносини у рамках Руху Неприєднання.

Значну роль у становленні й розвитку політичного діалогу між державами відіграли візити делегацій, зустрічі представників законодавчої та виконавчої гілок влади України й латиноамериканських країн у 1994-1997 pp. відбувся ряд взаємних візитів українських, аргентинських, бразильських, чилійських делегацій. У травнi 1994 p. Україну відвідала група співробітників Міністерства закордонних справ Аргентини на чолі з начальником управління країн Центральної i Східної Європи Biceнтe Хілем, на початку січня 1996 р. делегація МЗС України на чолі з першим заступником міністра закордонних справ Борисом Тарасюком зустрічалась з президентом Аргентини Карлосом Саулем Менемом, міністром закордонних справ Гідо ді Теллою. У ході даних візитів обговорювався цілий ряд питань двостороннього співробітництва, були визначені пріоритетні напрямки у відносинах.

Візиту, який відбувся в січні 1996 р., чередували два взаємних візити, котрі також надали динаміки політичним контактам, а саме в липні 1995 р. в урочистостях з приводу переобрання Президента К.Менема на цю посаду брала участь делегація України на чолі з екс-головою Адміністрації президента України Д.Табачником, у серпні 1995 р. Україну з офіційним візитом відвідав перший заступник міністра закордонних справ, міжнародної торгівлі й культури Аргентини Ф.Петрела.

Хроніка взаємовідносин у сфері політики між Україною та Бразилією має вигляд такого чину.

У Нью-Йорку, 28 вересня 1994 р., відбулась зустріч з міністром закордонних справ Бразилії Ф.Лампреєм, котра активізувала політичний діалог. Динаміки цьому вектору надали переговори, котрі відбулись під час урочистостей, присвячених інагурації Президента Бразилії Ф.Кардозо, в яких брала участь українська делегація на чолі з першим заступником мiнicтpa Б.Тарасюком. У Києві, 16-18 серпня 1994 p., перебував спеціальний посланець уряду Бразилії, посол з особливих доручень Карлос Морейра Гapcia з метою вивчення можливостей для поглиблення політичних i економічних відносин з Україною.

Двостороннє співробітництво між нашою країною та Республікою Чилі, в сфері політичного дiалогу, одержало необхідну динаміку після зycтpiчi Б.Тарасюка з керівництвом Чилі, яка відбулася у січні 1995 р. під час візиту української делегації до Латинської Америки. Було передано особисте послання Президента України Л.Кучми Президенту Е.Фрею, мiнiстp закордонних справ Чилі М.Інсульса підкреслив, що ця латиноамериканська країна буде приділяти прiоритетну увагу, у своїй східно-європейській політиці, Україні. Фактично це був перший політичний контакт на такому високому piвнi між двома країнами. Kpiм визначення місця України в зовнішній політиці Чилі, під час даного візиту була закладена основа співробітництва між зовнішньополітичними відомствами двох країн.

У серії зустрічей між представниками України, Аргентини, Бразилії, Чілі, направлених на встановлення і зміцнення політичного діалогу, центральне місце варто відвести офіційному візиту Президента України Л.Кучми до Латинської Америки, який відбувся в жовтні 1995 року.

Поряд з розвитком контакту між представниками виконавчої влади в період, який розглядається, були налагоджені міжпарламентські зв'язки. Без реалізації практичних кроків у даному векторі неможливо досягти гармонійного розвитку відносин.

Особливе місце в структурі співробітництва парламентів України й латиноамериканських країн займає процес створення міжпарламентських груп.

Другий підрозділ “Досвід економічного реформування Аргентини, Бразилії, Чилі для України”. Автор характеризує реформаційні процеси у трьох латиноамериканських державах, формулює уроки, які може видобути Україна з аргентинського, бразильського, чилійського досвіду.

У дисертації відзначено, що доцільно виявляти загальні закономірності, вивчати можливості практичного застосування різних аспектів економічної, фінансової, торговельної політики як внутрішньої, так і зовнішньої, країн регіону, зокрема у здійсненні програми приватизації, залучення інвестицій.

Третій підрозділ “Торговельно-економічна кооперація та взаємодія в інвестиційній сфері”, присвячений співробітництву у цій сфері України з Аргентинською Республікою, Бразилією і Чилі у 1994-1997 рр.

На сучасному етапі Україна все більш упевнено починає займати своє місце в системі міжнародних торговельно-економічних відносин.

У такі доленосні періоди, рівно як і в наступні. зовнішньоекономічна і зовнішньоторговельна політика повинна відрізнятись далекоглядністю, здатністю відзначення потенціальних партнерів, яка базується на забезпеченні національних інтересів.

Одним із векторів у багатовекторній політиці України в цій сфері є латиноамериканський напрямок, а саме відносин з Аргентиною, Бразилією, Чилі.

Слід відмітити, що протягом періоду, що розглядається, в історії україно-латиноамериканських торговельно-економічних відносин найбільш гострою проблемою було те, що поставки продукції в Аргентину, Бразилію, Чілі здійснювались через об'єднання, що у недавньому минулому носили загальносоюзний статус, а тепер перейшли під юрисдикцію Росії “Енергомашекспорт” - одна з таких структур, у зв'язку з цим Україна змушена виходити на латиноамериканський ринок через російських посередників.

Розглядаючи торговельно-економічне співробітництво, не можна не згадати про те, що сприяло визначенню пріоритетних напрямків в економічній і торговельній кооперації, а саме про переговори між представниками міністерств і відомств, ділових кіл про діалог, що сприяє укріпленню взаємодії за конкретними векторами.

Динаміка переговорного процесу виглядає таким чином.

Ряд зустрічей, які відбулись протягом 1994-1995 рр., затвердили і небезпідставно, тезу про те, що торговельно-економічне співробітництво є найбільш перспективним напрямком у відносинах між двома країнами. Маються на увазі такі візити: у травні 1994 р. нашу країну відвідала делегація Міністерства іноземних справ Аргентини на чолі з керівником Управління Центральної і Східної Європи Вісенте Хілем, відбулись переговори у Міністерстві зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі України, Міністерстві економіки; у січні 1995 р. делегація МЗС України на чолі з Першим заступником міністра іноземних справ Б.І.Тарасюком відвідала Буенос-Айрес, відбулась зустріч з міністром економіки Домінго Коваллою, у ході якої обговорювались питання економічного реформування. Питання, пов'язані з економічною і торговельною взаємодією, розглядались під час переговорів у Києві з першим заступником міністра іноземних справ міжнародної торгівлі і культури, Держсекретаря з питань зовнішньої політики Аргентинської Республіки Фернандо Петрелі, що відбулись у квітні 1995 р.

Надати імпульс розвитку торговельно-економічних відносин може взаємодія з Фондом горизонтального співробітництва, що діє при МЗС Аргентини. Дана структура діє в рамках програми ООН з надання технічної і консультативної допомоги країнам з перехідною економікою, та країнами, що розвиваються.

На наш погляд, здійснення практичних кроків у співробітництві з Фондом дозволить одержати не тільки так необхідну підтримку в період економічної кризи, але й розвивати двобічні контакти в рамках програм, здійснюваних ООН, а це немаловажно, враховуючи зростаючу роль Організації Об'єднаних Націй у міжнародних відносинах у сучасному світі. У травні 1995 р. відбувся візит в Аргентину української делегації на чолі з заступником міністра фінансів України П.Соболевим, який був присвячений зміцненню зв'язків з Фондом.

Велику роль у розвитку торговельно-економічного співробітництва відіграв візит великої групи представників аргентинських ділових кіл, що відбувся у лютому 1995 р. у Києві. Це була одна з перших зустрічей, яка супроводжувалась підписанням цілого ряду контрактів взаємодії з українськими підприємствами, зокрема про продаж літаків марки “АН” та їх використання у здійсненні вантажних перевезень в Латинській Америці, здійснення спільних проектів з вилову риби і перевезень вантажів морським шляхом, вартість тільки одного проекту про продаж літаків за участю аргентинського боку становитиме 200 млн. дол.

Необхідно також згадати про те, що візит міністра іноземних справ Аргентини Гідо ді Телла, який відбувся у кінці жовтня - на початку листопада 1996 р., був результатом зустрічі, які згадувались вище, так як одержана раніше інформація і наведений у ході переговорів аналіз стану, проблем і перспектив співробітництва, дозволив виявити особливу увагу економічному блоку питань, розглянути можливості збільшення товарообігу між Україною та Аргентиною, вивчити динаміку роботи над цілим рядом проектів, угод економічного характеру. Вищеперераховані візити, на наш погляд, відіграли важливу роль в історії двобічних торговельно-економічних контактів. Вони показали, що існує взаємна зацікавленість у розвитку співробітництва. Більше того, економічна і торговельна кооперація зайняла пріоритетне місце у структурі відносин. Якщо візит Президента України Л.Кучми в Латинську Америку, що відбувся у жовтні 1995 р. був спрямований на розробку принципів торговельно-економічної взаємодії, подібні контакти дають імпульс встановленню і укріпленню відносин, перш за все у певних сферах, зацікавленість у розвитку співробітництва. Більше того, економічна і торговельна кооперація зайняла пріоритетне місце в структурі відносин. Якщо візит Президента України Л.Кучми в Латинську Америку, що відбувся у жовтні 1995 р. був спрямований на подібні контакти можна зробити висновок, що він дав імпульс встановленню і укріпленню відносин перш за все у певних сферах.

Перед нашою країною після набуття незалежності постало завдання встановлення прямих контактів з державами Латинської Америки, у тому числі з Бразилією, так як з розпадом СРСР структури, що керували зовнішньоекономічними і зовнішньоторговельними операціями, перейшли під контроль Росії. Динаміку процесу вирішення даної проблеми надавали візити українських і бразильських делегацій.

Після встановлення дипломатичних відносин і відкриття дипломатичних представництв відбувся цілий ряд зустрічей, на яких обговорювались питання економічної і торговельної кооперації.

Візити делегації на чолі з колишнім прем'єр-міністром В.Фокіним і групи парламентаріїв під керівництвом І.Плюща продемонстрували, що існує зацікавленість у розвитку співробітництва в різних сферах, у тому числі в торговельно-економічній. Приїзд спеціального посланця керівництва Бразилії, посла з особливих доручень Карлоса Морейра Гарсіа, що відбувся 16-18 серпня 1994 р., а також комерційного директора Національного банку Бразилії С.Рібаса, у червні 1995 р., були спрямовані на активізацію торговельних та економічних відносин, зокрема встановлення прямих контактів з ведучими банками України для забезпечення фінансових операцій і взаєморозрахунків.

Необхідно відзначити те, що українська діаспора в Бразилії прагне здійснювати кроки, для зміцнення взаємовигідних контактів. Бразильці українського походження створили бразильсько-українську торговельну палату.

Немаловажливе значення в розвитку економічної і торговельної кооперації мають зустрічі українських і чилійських делегацій. Хроніка візитів виглядає таким чином. Після встановлення у 1992 р. дипломатичних відносин Україну і Чилі відвідав цілий ряд делегацій. У 1995 р. Республіці Чилі нанесла візит делегація на чолі з першим заступником міністра іноземних справ України Б.І.Тарасюком. Це був перший контакт такого рівня між двома країнами. У його ході була відмічена пріоритетність економічних і торговельних відносин, у тому числі у східно-європейській політиці Чилі. Взаємний інтерес до розвитку співробітництва найбільш рельєфно виявився у 1996 р., коли сторони проявили найбільшу активність у вивченні можливостей виводу на якісно новий рівень торговельно-економічних відносин. У лютому 1996 р. відбувся візит в Україну делегацій Міністерства іноземних справ Чилі на чолі з Кармен Мартикореною - керівником Відділу Східної Європи (зовнішньоекономічного підрозділу МЗС). У ході зустрічей обговорювались проблеми і перспективи взаємодії у різних галузях економіки двох країн. У вересні 1996 р. Україну відвідала делегація будівельної палати Чилі на чолі з її виконавчим директором Альфредо Стальзенбахом. Метою візиту було вивчення можливостей кооперації у сфері капітального будівництва, а також створення спільного підприємства для реалізації різних проектів.

Вищеперераховані зустрічі були спрямовані на досягнення двох цілей: визначення місця торговельно-економічних відносин у системі двобічного співробітництва, а також аналізу проблем і перспектив взаємодії, з акцентуванням уваги на приоритетних напрямках.

Аналізуючи структуру експортно-імпортних операцій України з Аргентиною, Бразилією, Чилі, доцільно підкреслити те, що основними статтями українських поставок на латиноамериканський континент в 1994-97 рр. були: продукція складного машинобудування (двигуни, автомобілі, силові установки), нафтопродукти, мінеральні добрива, метали і металопрокат. Особливістю даного етапу в історії економічної і торговельної кооперації є те, що відбувалася переорієнтація в бік продукції українського авіабудівництва, автомобілебудування, суднобудування, важкого енергетичного і транспортного машинобудування.

Основу вітчизняного імпорту складають: харчова продукція, тютюнові вироби, рослинні смоли та екстракти. У визначенні напрямків торговельно-економічних зв'язків, зокрема пріоритетних, беруть участь Міністерство зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України, Міністерство економіки України, Торговельно-промислова палата України.

У висновках зроблено узагальнення i підведені підсумки проведеного дослідження, сформульовані рекомендації, які випливають з нього. Автором дисертації було здійснено комплексне дослідження питань, пов'язаних з договірно-правовою базою співробітництва, політичними i торговельно-економічними взаємовідносинами в 1994-1997 рр. Головні підсумки i рекомендації на нашу думку такі:

після здобуття Україною незалежності перед державою постало завдання розвивати взаємовідносини з Аргентиною, Бразилією, Чилі на основі нової моделі відносин, визначними рисами якої є відсутність ідеологічної заангажованостi, пріоритет національних інтересів, торговельно-економічних зв'язків, заснованих на прямих контактах, без участі посередників.

період, який розглядався, став свого роду політичним i торговельно-економічним проривом України в Латинську Америку, при цьому ставка була зроблена, перш за все, на прискорення переговорного процесу, у ході якого активно обговорювались питання, пов'язані з політичними, економічними, торговельними відносинами.

перший офіційний візит Президента України Л.Кучми в Аргентину, Бразилію та Чилі не тільки став суттєвим внеском у розвиток договірної платформи, але i сприяв зміцненню позитивного іміджу нашої держави.

протягом 1994-1997 рр. сформувалась структура політичного та торговельно-економічного співробітництва.

впровадження латиноамериканських капіталовкладень в українську економіку хоч i не увійшло в число пріоритетних векторів, але містить для нас значний потенціал, тому що Аргентина, Бразилія та Чилі виявляють високу інвестиційну активність.

сприяє зміцненню контактів вивчення економічних реформ, які здійснюються в Латинській Америці.

1994-1997 рр. - період, який характеризується становленням відносин України з Аргентиною, Бразилією, Чилі, як у сфері створення договірно-правової бази, так i в області політичних i торговельно-економічних контактів.

Пропонується ряд рекомендацій для використання матеріалів дисертації:

Автор вважає, що для здійснення комплексного, системного вивчення відносин України з Аргентиною, Бразилією та Чилі необхідно залучати державні та громадські організації та інші структури, які беруть участь у здійсненні латиноамериканського вектору зовнішньої політики України.

Взаємовідносини повинні базуватися на взаємній повазі, рівноправності, загальноприйнятих демократичних принципах, взаємовигідності.

Доцільним є встановлення більш міцних контактів з українською діаспорою в Аргентині та Бразилії.

Необхідно сконцентрувати увагу на розвитку регіонального, політичного та торговельно-економічного співробітництва.

Необхідно видати роботи, присвячені латиноамериканському напрямку зовнішньої політики України.

СПИСОК ПУБЛІКАЦIЙ АВТОРА

1. Політичне та торговельно-економічне співробітництво України з Латинською Америкою у 1994-1997рр. - К.: Знання, 1999. - 23 с. (1.5 др.арк.)

2. Військово-технічне співробітництво України з Латинською Америкою: Проблеми i перспективи // Схiд. - 1998. - №5. - С.15-19. (0.5др.арк.)

3. Ретроспектива торговельно-економічної співпраці України з Латинською Америкою. // Cхiд. - 1999. - №1-2. - С.55-59. (0.5 др. арк.)

4. Украина-Латинская Америка. Формирование новой основы отношений. Вісник Донецького університету, серія Б. - С.65-68. (0.5 др.арк.)

5. Латинская Америка - Украина. Отношения на современном этапе. Матеріали доповіді вузівської наукової конференції професорсько-викладацького складу з результатів науково-дослідної роботи. Iсторичнi науки, політологія / Ред.кол.: В.Ф.Бурносов (ред.), В.М. Нiкольский (вiдп.секр.) Р.Д. Лях, А.П. Роскошний та iнш. - Донецьк: ДонДУ 1997. - В 2 кн. - Кн.2. - С.222-224. (0.3 др.арк.)

Размещено на Allbest.ru

...