Еколого-соцiально-економiчна експертиза територiї (на прикладi Великого Севастополя)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Еколого-соцiально-економiчна експертиза територiї (на прикладi Великого Севастополя)

експертний методологічний територія

Усвідомлення складності сучасних взаємин між природою та суспільством підвело світову спільноту до нагальної зміни парадигми цивілізаційного розвитку на принципово нову, котра грунтується на створенні еколого-соціально зорієнтованої моделі ведення ринкового господарства. Головною вимогою даної моделі виступає необхідність жорсткого підпорядкування суспільних потреб і ринкових механізмів економічної діяльності природоохороним параметрам коеволюційного розвитку.

Запровадження в Україні радикальних ринкових реформ, перерозподіл функцій і прав між державними, республіканськими і місцевими органами самоврядування в контексті політики національного відродження, спричинили появу тенденції до самоорганізації та реструктуризації регіонів.

Вищезгадані процеси, безумовно, здатні призвести до зміни еколого-соціально-економічної обстановки в межах регіонів, яка є результуючою від ознак компонентів природного середовища, рівня розвитку виробничих відносин, пріоритетів суспільного розвитку і державно-правових механізмів їх реалізації.

Сприятливою еколого-соціально-економічна обстановка може бути лише за умови збалансованості соціоприродних взаємин, надійним механізмом регулювання яких виступає еколого-соціально-економічна експертиза. Своєю появою даний різновид експертиз завдячує географічній, екологічній, геоекологічній експертизам, що з'явилися в 70-ті роки і були обгрунтовані у працях К.П.Космачова, Т.В.Звонкової, М.Ф.Реймерса. Слід відмітити, що в умовах адміністративно-командної системи, відомчий підхід, щодо здійснення експертизи проектів та використання территорії, не дозволив географічній (та іншим) експертизі зайняти належне місце в гатунку констуктивно-географічних досліджень. Не дивно, адже всі проектні рішення мають чітку просторову орієнтацію, стосуються конкретних природних комплексів та соціальних спільнот.

Принциповість проблеми полягає у віднаходженні найбільш сприятливого поєднання господарських функцій території, обумовлених ринком, і її природної направленості з метою досягнення як соціально-економічного так і екологічного ефекту.

Саме тому, необхідність урахування принципів комплексності, територіальності та привентивності, які виступають нині найбільш вагомою запорукою прийняття еколого-соціально-економічних рішень у процесі експертування - визначила актуальність і вибір теми дисертаційного дослідження.

Об'єктом дослідження виступає процес еколого-соціально-економічної експертизи території, а предметом, відповідно, -теоретико-методичні підходи до його моделювання.

Метою дисертаційного дослідження є розробка географо-математичної моделі еколого-соціально-економічної експертизи території, підпорядкованої держадміністрації м.Севастополя і на її основі пропозицій щодо реструктуризації функціонального використання.

Для досягнення поставленої мети у роботі окреслені і вирішені наступні завдання:

? здійснено аналіз вітчизняного та зарубіжного досвіду експертних досліджень території;

? розроблено географо-математичну модель еколого-соціально-економічної експертизи території;

? обгрунтовано підбір системи ознак, що характеризують еколого-соціально-економічну обстановку території,

? здійснено оцінку сучасної еколого-соціально-економічної обстановки території Великого Севастополя;

? розроблено пропозиції по оптимізації і реструктуризації функціонального використання території Великого Севастополя.

Методологічною базою досліджень стали основні положення діалектики взаємин між природою та суспільством, комплесного розвитку території, функціонування приморських територій, теоретико-методичні розробки у галузі геоекспертології i математичного моделювання, викладені у працях Г.О. Аграната, В.О. Анучина, В.І. Блануци , А.П.Голікова, І.О.Горленко, О.Б.Горстко, В.О.Дергачова, Т.В.Звонкової, М.Г.Ігнатенка, К.П.Космачова, Б.І.Кочурова, В.Б.Кудрявцева, Х.Марінова, О.А.Мінца, І.В.Панченка, В.С.Преображенського, М.Д.Пістуна, В.П.Руденка, Л.Г.Руденка, В.М.Степанова, О.Г. Топчієва, С.К. Харічкова, О.І. Шаблія, Г.І. Швебса, П.Г. Шищенка, та інш.

Основний методологічний підхід - системно-структурний, визначив використання конкретних методів досліджень, зокрема - аналізу і синтезу, експедиційних досліджень, експертних оцінок, математичного та математико-картографічного моделювання, статистичного, картографiчного.

При написанні роботи використовувалися звітні статистичні матеріали про соціально-економічний розвиток регіону, Севастопольського міського статистичного управління, Мінiстерства охорони здоров'я України, законодавчо-нормативні акти з проблем охорони навколишнього середовища, результати експедиційних досліджень території Великого Севастополя, здійснені автором.

Наукова новизна досліджень визначається:

? поглибленням, доповненням, систематизацією і конкретизацією теоретико-методичних аспектів еколого-соціально-економiчної експертизи території ;

? розробкою географо-математичної моделі еколого-соціально-економічної експертизи території з урахуванням її функціонального призначення;

? обгрунтуванням системи оптимізаційних критеріїв еколого-економічно збалансованого розвитку території;

? розробкою системи інформаційних ознак, які знайшли застосування у процесі еколого-соціально-економічної експертизи території на прикладі Великого Севастополя;

? практичним застосуванням запропонованої моделі для виявлення основних напрямів оптимізації та реструктуризації функціонального використання території Великого Севастополя;

Практичне значення результатів дослідження. Дисертаційна робота виконана на кафедрі економічної і соціальної географії Сімферопольського держуніверситету. Основні теоретико-методичні результати досліджень знайшли відображення в науково-дослідних темах кафедри : “Розробка пропозицій щодо оптимізації господарського використання природно-ресурсного потенціалу Криму (1992-1996 рр), “Розробка концептуальних положень формування територіальної рекреаційної корпорації “Велике Таврійське Кільце” в умовах ринкової економіки” (1996-2000 рр.). Методичний апарат та основні висновки дисертаційного дослідження були використані під час визначення перспективних районів Автономної Республіки Крим (АРК) для розвитку сільського зеленого туризму.

Теоретичні, методичні розробки, висновки і рекомендації проведеного дослідження можуть бути використані для створення генпланів міст, проектів і схем районного планування данного та інших регіонів Криму та України. Результати дисертаційного дослідження можуть слугувати створенню концепції еколого-економічно збалансованого розвитку АРК . Крім того, основні теоретико-методологічні висновки і методичні прийоми використовуються при проведенні лекційних та практичних занять з дисциплін: “ Економіка природокористування”, “Географія міст України і Криму з основами геоурбаністики”, “Математичні методи і моделювання в економічній і соціальній географії”, “Регіональна соціальна та економічна географія” на географічному факультетi Сімферопольського державного університету .

Особистий внесок автора у вирішення наукової проблеми. Теоретичні та експедиційні дослідження автора у контексті висвітлюваної проблеми дозволили :

? здійснити порівняльний аналіз вітчизняного і зарубіжного досвіду експертних досліджень проектного характеру, з метою обгрунтування необхідності проведення еколого-соціально-економічної експертизи території;

? створити географо-математичну модель еколого- соціально-економічної експертизи території на основі аналізу підходів щодо математичного моделювання географічних процесів, висвітлених, зокрема, в роботах В.Б.Кудрявцева, котра дозволяє визначити основні напрями оптимізації функціонального використання ;

? обгрунтувати систему оптимізаційних критеріїв еколого-економічно збалансованого розвитку території;

? реалізувати запропоновану модель еколого-соціально-економічної експертизи території на прикладі одного з найбільш проблематичних в еколого-економічному і геополітичному відношеннях регіонів АРК - Великий Севастополь.

Апробація результатів дисертаційного дослідження. Провідні теоретичні, методичні та прикладні результати досліджень доповідалися на VII з'їзді Українського географічного товариства (Київ, 1995) міжнародних симпозіумах: “Християнство.Гуманізм. Здоров'я” (Сімферополь, 1995), “Економіка охорони навколишнього середовища Причорномор'я” (Сімферополь,1997), “Проблеми реалізації державної концепції науково-технiчного та іноваційного розвитку: регіональний аспект” ( Партеніт,1998), науково-практичних конференціях: “Проблеми екології і рекреації Азово - Чорноморського регіону” (Сімферополь,1994), “Екологія і освіта:проблеми теорії і практики” (Умань, 1994), “Кримський півострів в геополітичних планах від античних часів до наших днів” (Сімферополь,1995), “Проблеми використання природно-ресурсного потенціалу Приазов'я і суміжних територій” (Мелітополь, 1995), “Теоретичні та прикладні аспекти соціоекології”(Львів,1996), “Автоматика-97” (Черкаси,1997), “Регіони України: пошук стратегії оптимального розвитику” (Харків, 1997), “Еколого-економічні аспекти розвитку туризму в Криму” (Ялта,1998), а також наукових конференціях професорсько-викладацького складу СДУ (Сімферополь,1995-1998).

За темою дисертаційного дослідження опубліковано 20 наукових праць загальним обсягом - 3,5 ум.друк.арк., у тому числі : особистих - 2,0 ум.друк.арк.

Обсяг і структура дисертаційної роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків; викладена на 150 сторінках основного тексту, ілюстрована 5 рисунками, 5 картосхемами, 3 додатками, що включають 17 рисунків, 33 таблиці. Список використаної літератури нараховує 200 назв.

У першому розділі розкриті теоретико-методологічні та методичні основи еколого-соціально-економічної експертизи території, зокрема: суть, предмет і об'єкт експертних досліджень території, структуризація об'єкту експертування, проаналізовано основні методологічні засади сучасних експертних досліджень, та методичні підходи щодо експертування території у вітчизняній та зарубіжній практиці.

У другому розділі, присвяченому математичному моделюванню еколого-соціально-економічної експертизи, проаналізовано методологічні проблеми моделювання процесу експертування, обгрунтовано змістовну та математичну постановку задачі моделювання, запропоновано географо-математичну модель експертизи території.

У третьому розділі реалізовано запропоновану модель експертизи на прикладі Великого Севастополя; здійснено оцінку генеруючих та лімітуючих факторів формування, основних характеристик та територіальної детермінованості сучасної еколого-соціально-економічної обстановки регіону, сегментацію території та комплексний підбір ознак експертування природного, соціально-економічного та екологічного характеру; обгрунтовано систему першочергових та стратегічних заходів щодо оптимізації та реструктуризації території Великого Севастополя.

Додатки складаються з декількох частин: переліку законодавчих та нормативних документів, використовуваних під час експертування; короткого огляду методичного забезпечення експертних досліджень у вітчизняній та зарубіжній практиці; характеристики природно-ресурсного потенціалу Великого Севасополя: серії таблиць із синтетичною статистичною інформацією еколого-соціально-економічного характеру; серії таблиць, які ілюструють систему ознак експертування; статистичних поверхонь потенціалу основних функцій перспективного розвитку регіону.

На захист виносяться слідуючі концептуальні положення:

1. Еколго-соціально-економічна експертиза (ЕСЕЕ) території визначається як вид науково-практичної діяльності, спрямований на комплексний аналіз еколого-соціально-економічної цілеспрямованості господарських нововведень з метою прийняття управлінських рішень у світлі комплексного, еколого-екомічно збалансованого розвитку території. Об'єктами ЕСЕЕ виступають: проекти різноманітних видів суспільної діяльності, а також територія їх рекалізації. Складність об'єкту досліджень обумовлює наявність в межах кожної територіальної одиниці об'єктивно існуючого структурно-ієрархічного поєднання компонентів еколого-соціально-економічного характеру, т.з. еколого-соціально-економічної системи (ЕСЕС).

2. Структуризація ЕСЕС прослідковується в територіальному, функціональному та управлінському аспектах. В свою чергу, територіальний аспект проявляється на глобальному, регіональному та локальному рівнях; функціональний - у наявності екологічної, економічної та соціальної складових; управлінський - у наявності механізмів оптимізації територіального розвитку серед яких особлива роль належить еколого-соціально-економічній експертизі. Структурні елементи ЕСЕС характеризуються наявністю слідуючих системологічних характеристик: складності структури, організації; функцією стійкості; здатністю до саморегулювання і т.д.

3. Результуючою від взаємодії структурних компонентів ЕСЕС виробничого, соціального та природного характеру є еколого-соціально-економічна обстановка (ЕСЕО). Диференціація та характер ЕСЕО обумовлена суперечністю інтересів структурних складових ЕСЕС. Ступінь гостроти (напруженності) ЕСЕО визначається саме глибиною колізій, протирічь, які з'являються в результаті функціонування ЕСЕС. Пошук компромісу у відносинах між компонентами ЕСЕС на основі максимальної збалансованості використання території та її функціональної здатності виступає, на наш погляд, основним напрямом оптимізації територіального розвитку. Відповідно, визначення функціональних пріоритетів розвитку регіону на основі ранжування функцій, слід вважати одним з проявів оптимізаційної сутності ЕСЕЕ. Значимість функцій територіального розвитку знаходиться в прямій залежності від їх екологічності. Пріоритет, безумовно, мають найменш екологічноконфліктні. Саме тому, комплексний аналіз сучасної ЕСЕО та перспектив її зміни в результаті суспільної діяльності становить предметну сутність ЕСЕЕ. Відповідно, розробка пропозицій щодо оптимізації та запобігання конфліктності ЕСЕО території, у зв'язку з трансформуючою господарською діяльністю, визначає цільову направленість ЕСЕЕ.

4. Методологічну основу сучасної ЕСЕЕ території визначають: регіональний підхід, який дозволяє оцінити ступінь інерційності природно-господарських структур території; ландшафтний підхід, що забезпечує визначення ступеня стійкості ЕСЕС. Обов'язкове врахування принципу комплексності дозволяє визначити та проаналізувати природні, екологічні, соціально-економічні, правові, політичні та психологічні умови та фактори формування ЕСЕО та прогнозувати її зміни у просторі та часі.

5. Аналіз процедурних аспектів експертних досліджень свідчить про наявність двох основних напрямків реалізації: науково-дослідного, притаманного відчизняним дослідженням, та суспільно-адміністративного, характерного для зарубіжних експертиз. Саме пріоритет науково-дослідної направленості вітчизняних експертиз є причиною їх малої дієвості. Основними механізмами ліквідації розмежування між науково-дослідним і суспільно-адміністративним напрямами сучасних експертиз повинні бути: багатокомпонентність складу суб'єктів експертиз, їх суверенність; багатоаспектність аналізу на основі врахування природних та соціально-економічних чинників; врахування інтересів населення як індикатора зміни ЕСЕО, обов'язкова суспільно-адміністративна узгодженність експертних рішень; визначення відповідності результатів експертизи інтересам добробуту населення, що проживає на досліджуваній території та за її межами.

6. Підвищенню дієвості сучасних експертиз слугує система методів експертування, серед яких виділяються: статистичні, картографічні, соціологічні, математичні. Слід визнати, що вітчизняні методи експертних досліджень не поступаються зарубіжним. Особлива роль відведена математичному моделюванню. Пріоритетна роль математичного моделювання обумовлена здатністю до створення образу об'єкту експертування та зниження ризику екологічно негативних наслідків суспільної діяльності. Використання математичного моделювання дозволяє здійснити аналіз впливу екологічних, економічних та соціальних чинників на розвиток території, а також виявити серед існуючих варіантів рішень -найбільш оптимальний. Методологічною основою існування такої моделі є оптимізація ЕСЕС на основі визначення функції місця з метою досягнення максимального еколого-соціально-економічного ефекту.

7. Задачу моделювання еколого-соціально-економічної експертизи слід віднести до гатунку оптимізаційних, основними напрямами якої виступають: відбір адекватного критерію ефективності та врахування показників (ознак) і обмежень, які обумовлюють вибір структури землекористування в межах території.

Фактично, механізм здійснення ЕСЕЕ території базується на визначенні ступеня відповідності (чи не відповідності) існуючої на території еколого-соціально-економічної структури природним передумовам, а також передбачає оцінку впливу кожного з великої кількості умов та факторів на функціонування території (рис. 1).

Критерієм ефективності процесу моделювання виступає інформаційна вага ознак, що характеризують еколого-соціально-економічну обстановку в межах території. Аналіз вищезгаданих ознак доцільно здійснювати на основі методичного апарату теорії розпізнавання образів.

На основі ландшафтного мікрорайонування в межах території виділені однорідні ландшафтні мікрорайони. Однорідність ландшафтних мікрорайонів за зональними та азональними ознаками обумовлює доцільність визначення единих напрямків їх суспільного використання.

Зазначимо, що саме однородність ландшафтних мікрорайонів є критерієм мікрорайонування. Система ознак, використовуванних у процесі експертування включає три основні блоки, детерміновані відповідно галузевій структурі територіальної ЕСЕС:

Рис. 1

Алгоритм еколого-соціально-економічної експертизи території природний, що передбачає розгляд інженерно-геологічних, геоморфологічних, кліматичних, гідрогеологічних, земельних, фауно-флористичних характеристик;

?соціально-економічний, в компетенції якого знаходиться розгляд економічних, соціальних, а також показників виробничої та транспортної інфраструктури;

?екологічний, що передбачає аналіз екологічного потенціалу ландшафтних комплексів.

Використання сімплексного методу лінійного програмування дозволяє здійснити аналіз результатів моделювання, навіть при різнорідності використовуваних показників. Об'єктивність та достовірність результатів моделювання знаходиться в прямій залежності від кількості та комплексності використовуваних для аналізу показників. Визначення функціональної направленості ландшафтних мікрорайонів на основі інформаційної ваги експертних ознак дає змогу здійснити прогноз функціонування для кожної ландшафтної одиниці а також визначити комплекс заходів щодо поліпшення функціональної і територіальної структури об'єкту експертування. Саме ландшафтний підхід вигідно відрізняє дану модель від моделі запропонованої Г.А. Бачинським, а комплексність вибору ознак експертування та врахування системи існуючих в регіоні функцій, видрізняють її від моделей В.Б. Кудрявцева, присвячених експертизі територій рекреаційного використання.

8. Реалізація моделі ЕСЕЕ території здійснена на прикладі Великого Севастополя (ВС), одного з найскладніших у соціально-економічному та геополітичному відношеннях регіоні АРК.

Великий Севастополь - регіон з містом загальнодержавного підпорядкування є головною військово-морською базою ВМС України та ЧФ Російської Федерації. Особливий вплив історичних та війсково-стратегічних факторів обумовив пріоритетність оборонної функції в розвитку регіону. Серед основних факторів формування сучасної ЕСЕО в межах ВС виділяються: специфіка приморського, прикордонного, транзитного географічного положення регіону; своєрідність природних умов, що визначається різноманітним атрактивним рельєфом, сприятливими кліматичними умовами, які за основними метеохарактеристиками не поступаються Великій Ялті; обмеженність паливно-енергетичних та водних ресурсів; відносна забезпеченність нерудними корисними копалинами, які складають 17% товарної продукції регіону; нерівномірність розподілу земельних ресурсів між землекористувачами (майже 70% території зайнято сільскогосподарськими та лісовими угіддями в глибинних гірсько-передгірних районах, і лише 30% території припадає на суспільно активні напрями природокористування (промислове (3,3%), військове (5%) та ін.), локалізовані на узбережжі; наявність унікальних ландшафтних комплексів (майже 30% території); наявність і недостатнє використання рекреаційних ресурсів.

Довгий час розміщення підприємств оборонного призначення супроводжувалось порушенням законів територіальної організації виробничих сил. Доля регіону в загальнодержавному виробництві становить 0,7% і 14% об'єму виробництва АРК. Галузеву спеціалізацію території забезпечують: харчова промисловість, суднобудування та судоремонт, промисловість будівельних матеріалів.

Вищенаведена система генетичних факторів, показники густоти населення, структура природокористування, глибина антропогенної перетвореності території, ступінь небезпечності забруднення навколишнього середовища для здоров'я населення та рівень розповсюдження соціально-аномальних явищ - стали основними критеріями зонування території ВС за ступенем гостроти (напруженості) еколого-соціально-економічної обстановки. В межах регіону виделені зони:

задовільної ЕСЕО, яка характеризується нормативним станом ЕСЕС, відсутністю негативних демосоціальних, економічних, та біосферних наслідків. Даний вид ЕСЕО спостерігається біля південних кордонів ВС;

?проблемної ЕСЕО, що характеризується порушенням 1-2 екофункцій, наявністю загрози здоров'ю населення, зниженням продуктивності та режиму самовідтворення природних систем і спостерігається у межах сільськогосподарських районів ВС;

конфліктної ЕСЕО, що характеризується зниженням продуктивності ресурсокористування, порушенням здоров'я населення та послабленням самовідтворення природних систем і спостерігається на сході та півночі Балаклавського та Нахімовського районів;

?кризової ЕСЕО, яка вирізняється загрозливими порушеннями екофункцій, деградацією природних систем, підвищеною захворюваністю населення. Вищенаведені порушення виступають як обмеження для розвитку господарства на основі існуючої системи природокористування. Районами безпосередньої локалізації даного виду ЕСЕО стали Ленінський, Гагарінський, а також частково Нахімовський адміністративній райони.

9. Відповідно ландшафтному районуванню території в межах ВС виділено 61 ландшафтний мікрорайон. Однорідність зональних і азональних ознак мікрорайонів обумовили спільні напрями їх господарського використання. На основі масового одноразового опитування не пов'язаних між собою експертів виділена система локальних еталонних ділянок ВС, завідомо схильних і не схильних щодо виконання 10 функцій, які визначають структуру економіки регіону (машинобудування та металлообробки, харчової, легкої, хімічної промисловості, чорної металургії, промисловості будівельних матеріалів, рекреаційного, сільського та природоохоронного господарств). Виділені етолонні ділянки були покладені в основу розпізнавальної вибірки для всієї території експертування.

Можливість виконання ландшафтними мікрорайонами вищезгаданих функцій визначена за допомогою системи ознак, котра включає природні, економічні, соціальні характеристики, а також показники соціальної та виробничої інфраструктури. Група природних ознак характеризує природні умови (інжинерно-геологічні, геоморфологічні, кліматичні), природні ресурси (користні копалини, водні, земельні, фауно-флористичні), загальна кількість яких становить 22. Група економічних ознак, кількість яких, в залежності від специфіки функціонування галузей змінюється від 8 до 40, характеризує основні форми організації виробництва, особливості технологічного процесу по кожній з функцій. Ознаки виробничої та соціальної інфраструктури ідентичні для всіх функцій і включають: наявність залізничних, автомобільних шляхів, газопроводів, водоводів. Серед соціальних ознак враховані: доля жінок, зайнятих в галузях економіки регіону, наявність навчальних закладів, які ведуть підготовку спеціалістів для кожної з функцій експертування, середньомісячні доходи населення. Група екологічних ознак відображає стан території у еколого-географічному та геохімічному відношеннях, наявність унікальних ландшафтних, та історико-культурних пам'ятників. Загальна кількість ознак змінюється від 30 (для природоохоронної функції) до 127 (для рослинництва), в залежності від специфіки експертних функцій.

Побудова булевих матриць з використанням направленого кодування і визначення інформаційної ваги ознак, дозволили кількісно оцінити можливості кожного з 61 ландшафтного мікрорайона щодо виконання 10 функцій експертування, а також визначити ступінь їх відповідності природним передумовам.

На основі сумарних показників інформаційної ваги ознак побудовані статистичні поверхні потенціалу по всім експертним функціям. (рис. 2) Надалі, шляхом їх порівняльного аналізу визначені найбільш оптимальні з позиції функції місця галузі для кожного з ланшафтних мікрорайонів ВС.

Найбільш вагомими виявилися: рослинницька, рекреаційна, природоохоронна а також функція машинобудування та металообробки, котрі мають стати приорітетними в перспективному розвитку ВС. Крім того, саме дані галузі слід вважати найбільш інвестиційно привабливими, здатними забеспечити необхідну фінансово-економічну стабільність у регіоні.

Порівняльний аналіз сучасної функціональної та територіальної структури регіону з перспективною свідчить про наявність невідповідності яка склала - 42,6%. В 26 з 61 ландшафтних мікрорайонах сучасне використання території протирічить природній функції місця. Головною причиною невідповідності слід вважати оборонну специфіку, що довгий час стримувала еколого-економічно-збалансований розвиток регіону згідно можливій поліфункціональності.

10. На основі аналізу факторів формування ЕСЕО, оптимізаційних функцій (1-3 порядків), загальних проблем і перспектив розвитку, в межах ВС виділено три типи районів перспективного функціонального використання (рис. 3):

район промислової (машинобудування (1 порядок), харчова промисловість (2 порядок)) в комплексі з рекреаційною спеціалізацією. Першочерговими заходами по оптимізації сучасної ЕСЕО в його межах повинні бути: корекція системи теплозабезпечення, ліквідація котельних, які працюють на твердому паливі, запровадження нетрадиційних джерел енерго і теплозабезпечення, нормування викидів забруднюючих речовин, зміна профилю г. Гасфорта з промислового на рекреаційний; знешкодження джерел електромагнітного та радіаційного забруднення; будівництво каналізаційного колектора глибокого виливу, реконструкція і введення в дію очисних споруд біологічної очистки в південній частині м. Севастополя; регламентація розширення кордонів міста с урахуванням екологічного каркасу території ВС, будівництва промислових та транспортних підприємств в балках та улоговинах; здійснення заходів по збереженню лікувально-естетичних ресурсів території. Серед механізмів оптимізації розвитку ВС довгострокового характеру виділяються: створення на основі машинобудівельної та рекреаційної галузей науково-технічного іноваційного комплексу. Пріоритетний розвиток машинобудування та рекреаційного господарства виступає основою формування регіонального сектору іноземного інвестування;

район сільськогосподарської (рослинництво (1 порядок), тваринництво (3 порядок) в комплексі з рекреаційною (2 порядок) спеціалізацією. Оптимізаційними заходами першочергового характеру для даного району виступають: запровадження систем пило- водоочищення; реконструкція очистних споруд радгоспу “Качинський”, АП “Садовод”, радгоспу ім. П. Осипенко, упорядкування доріг у сільській місцевості, використання біологічних засобів боротьби зі шкідниками, лісовідновлення, попередження забруднення грунтів ядохімікатами та пестицидами. Поєднання в перспективі сільскогосподарської та рекреаційної функцій обумовлюють можливість запровадження нетрадиційних видів суспіної діяльності, серед яких чільне місце посідають сільский зелений туризм, археологічний та екологічний туризм;

?район рекреаційної в комплексі з рослинницькою та природоохоронною спецілізацією. Серед першочергових заходів оптимізації ЕСЕО слід відмітити: відновлення рекреаційних ресурсів, попередження забрунення атмосферного повітря транспортними засобами, аквальних комплексів побутовими відходами, грунтів ядохімікатами та пестицидами.

Перспективний розвиток даного району на основі поєднання рекреаційного господарства, рослинництва і природоохоронного господарства можливий у вигляді створення національних парків на основі регламентованої рекреаційної і сільскогосподарської діяльності в межах природоохоронних територій.

Публікації за темою дисертаційного дослідження

1. Грец О.П., Кудрявцев В.Б. Концептуальные и методические подходы к проведению эколого-социально-экономической экспертизы территории Севастопольского региона. //Культура народов Причерноморья, 1997, №2.- С.276-277. Особистий внесок автора - методологічне обгрунтування і застосування математичної моделі у процесі еколого-соціально-економічної експертизи території Севастопольського регіону. - 0,1. умов.друк.арк.

2. Грец О.П. Эколого-культурное развитие территории. // Культура народов Причерноморья , 1997, №2.- С.21-25.

3. Грець О.П. Оптимізація територіального розвитку: проблеми і перспективи. // Метода. Зб.наук і метод.пр.- К.: ТОВ Міжнар.фін.агенція, 1997,вип.6. - С.13-16.

4. Галух Г.А., Грец О.П., Зайцева С.В., Романова В.А., Сахнова Н.С. Территориальные различия уровня жизни населения Крыма // Регион: проблемы и перспективы, 1997, № 5-6-С.46-49. Особистий внесок автора - обгрунтування системи показників життєвого рівня населення території. - 0,1. умов. друк. арк.

5. Грец О.П., Кудрявцев В.Б., Шумский В.М. Структурная проблема и социально-экономический кризис Крыма.//Суспільно-географічний комплекс Півдня України : теорія, практика, методика. Зб.наук.стат.-Мелітополь: МКМ, вип.1.-С.173-174. Особистий внесок автора - обгрунтування проблематичності сучасної еколого-соціально-економічної ситуації в Криму.- 0,1. умов.друк.арк.

6. Грец О.П.Территориальные системы как объект эколого-социально-экономического исследования.//Там же.-5-13.

7. Грець О.П. Еколого-соціально-економічна ситуація території (модельний підхід).//Метода. Зб. наук. і метод. пр.-К.:Тов. Міжнар. фін. агенція, 1997, вип. 6. - с. 17-22.

8. Грец О.П. Эколого-социально-экономическая экспертиза (аспекты управления).//Автоматика -97. Сб. науч. трудов.-Черкассы: ЧИТИ, 1997, т. V. - с. 32-33.

9. Грец О.П., Кудрявцев В.Б., Малева В.И., Швец А.Б., Экологические беды Крыма.//Экосистемы Крыма, их оптимизация и охрана. Сб. науч. трудов.- К.: УМК, 1997, вип. 9.-с.8-11 Особистий внесок автора- оцінка екологічних проблем на прикладі приморських міст Криму. - 0,1 умов. друк. арк.

10. Грец О.П. Экспертный подход к обоснованию перспектив развития сельского зеленого туризма на примере Большого Севастополя // Культура народов Причерноморья, 1998, № 3. - С.22-25.

11. Грець О.П., Кудрявцев В.Б., Шумський В.М. Велике Таврійське кільце - початковий етап оптимізації рекреаційного комплексу Криму // Туристично- краєзнавчі дослідження, Київ, 1998, вип.1, ч.1-С.174-179.

Особистий внесок автора - обгрунтування критеріїв оптимізацiї рекреаційного природокористування в Криму.

12. Грец О.П. Сельский зеленый туризм в Крыму : проблемы и перспективы развития на примере Большого Севастополя // Туристично- краєзнавчі дослідження- Київ, 1998, вип.1 ч.1- С.108-113.

13. Грец О.П., Кудрявцев В.Б Алгоритмизация проведения эколого-социально-экономической экспертизы территории.//Мат-лы межд. симпоз. “Экономика окружающей среды Причерноморья” -Симферополь: СГУ.-1997.-с. 46-50. Особистий внесок автора - обгрунтування інтегральної математичної моделі процесу еколого-соціально-економічної експертизи території. - 0,2 умов. друк. арк.

14. Благов В.П. Благова Є.І., Грець О.П., Завальнюк І.В. Деякі підходи у дослідженні територіальної організації суспільної діяльності приморських прикордонних регіонів.//Тези доп. VII з'їзду Укр. Геогр. Т-ва.- К.: 1995. - с. 315-316. Особистий внесок автора - методичні аспекти висвітлюваної теми . - 0,1 умов. друк. арк.

15. Амельченко М.Р., Грец О.П., Кудрявцев В.Б., Кузнецов М.В., Романова В.А., Швец А.Б. Образ экономической и социальной географии в условиях рыночного пространства.//Мат-лы межд. науч. практ. конф. “Проблемы экологии и рекреации Азово-Черноморского региона.”- Симферополь, 1994. - с. 9-16. Особистий внесок автора - текст доповіді. 0,1 умов. друк. арк.

16. Грец О.П., Кудрявцев В.Б., Шумский В.М. Структурный кризис в Крыму. // Тез.докл. межд.науч.практ. конф.”Крымский полуостров в геополитических планах от античных времен до наших дней”.-Симферополь , 1995.С.32-34. Особистий внесок автора - висвітлення еколого-соціально-економічної ситуації території Кримського півострова. 0,1 умов.друк.арк.

17. Грець О.П. Теоретико-методичні аспекти концепції соціоекологічної освіти в системі вищої школи. // Мат-ли I Всеукраїнської конф. “Теоретичні та прикладні аспекти соціоекології”. -Львів, 1996.т.2.-С.120-123.

18. Грець О.П. Формування екологічної культури : психолого-педагогічні аспекти.// Тези доп.наук.практ.конф. “Екологія і освіта : проблеми теорії і практики”.- Умань, 1994.-С.46-48.

19. Грец О.П., Кудрявцев В.Б. Моделирование эколого-социально-экономической ситуации в Севастопльском регионе.// Информ.листок.-Симферополь: КРЦНТЭИ, 1997,№2- С.1-4. Особистий внесок автора-текст статті. 0,2 умов.друк. арк.

20. Грец О.П., Пинчук В.А., Перспективы развития сельского зеленого туризма в пределах Большого Севастополя. // Информ.листок.- Симферополь: КРЦНТЭИ, 1998, № 90.-С.1-4. Особистий внесок автора-текст статті. 0,2 умов.друк.арк.

Размещено на Allbest