%]

Н.Д. Полонська-Василенко – дослідник історії Південної України

Розкриття концептуальних засад наукового бачення Н. Полонською-Василенко історії Південної України. Дослідження доробку вченої в контексті розвитку студій з історії Південної України XVIII століття. Еволюцію історіософських та методологічних засад.

Рубрика История и исторические личности
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 06.11.2013
Размер файла 36,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

????????? ?? http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКОЇ АРХЕОГРАФІЇ ТА ДЖЕРЕЛОЗНАВСТВА ІМЕНІ М.С. ГРУШЕВСЬКОГО

УДК: 930.2 (092) Полонська-Василенко: 94 (477.5/7)

Н.Д. Полонська-Василенко - дослідник історії Південної України

07.00.06. - історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук

Швайба Надія Іванівна

Київ 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі джерелознавства, історіографії та спеціальних історичних дисциплін Запорізького національного університету Міністерства освіти і науки України.

Захист відбудеться “ 26 ” червня 2008 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.228.01 при Інституті української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України за адресою: 01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України за адресою: 01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4.

Автореферат розісланий “ 20 ” травня 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради О.О. Песчаний

АНОТАЦІЯ

Швайба Н.І. Н.Д. Полонська-Василенко - дослідник історії Південної України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.06. - історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни. - Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України. - Київ, 2008.

Дисертація присвячена комплексному історіографічному аналізу доробку Н.Д. Полонської-Василенко з історії Південної України XVIII ст. На основі аналізу історіографії проблеми, залучення широкого кола архівних матеріалів, наукової спадщини історика, реконструйовано дослідницькі етапи розшуків вченої, розкрито основні напрями наукового вивчення історії Південної України, проаналізовано історичні погляди Н.Д. Полонської-Василенко в їх поступовому розвитку. З'ясовано концептуальні засади дослідницького бачення історії Південної України XVIII ст., значення наукових досліджень вченої для історіографії напряму та української історіографії в цілому.

Ключові слова: Н.Д. Полонська-Василенко, історіографія, історія Південної України XVIII ст., запорозьке козацтво, заселення, колонізація.

АННОТАЦИЯ

Швайба Н.И. Н.Д. Полонская-Василенко - исследователь истории Южной Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.06. - Историография, источниковедение и специальные исторические дисциплины. - Институт украинской археографии и источниковедения им. М.С. Грушевского НАН Украины. - Киев, 2008.

Диссертация посвящена комплексному историографическому анализу исследований по истории Южной Украины известного украинского историка Натальи Дмитриевны Полонской-Василенко (1884-1973 гг.). На основании анализа историографии проблемы, изучения архивных источников, научных работ Н.Д. Полонской-Василенко раскрыт вклад и значение ее научного наследия для развития данного направления.

Показаны четыре этапа последовательного изучения Н.Д. Полонской-Василенко истории южного края, влияние историографических ситуаций на направления исследований историка.

Установлены особенности научного подхода ученой к прошлому Южной Украины: политическая и социально-экономическая история края в условиях противостояния запорожского казачества и правительства Российской империи в XVIII в., источниковедческое обоснование преобладания украинского этноса в Южном крае, реконструкция социально-экономического развития Южной Украины в процессе ее заселения и колонизации в XVIII столетии.

Раскрыта фундаментальность исследований Н.Д. Полонской-Василенко по истории Южной Украины, проанализирована актуализация ее работ советскими и современными специалистами в контексте развития региональной историографии.

Ключевые слова: Н.Д. Полонская-Василенко, историография, история Южной Украины XVIII века, запорожское казачество, заселение, колонизация.

ANNOTATION

Shvaiba N.I. N.D. Polonska-Vasylenko - a researcher of the history of Southern Ukraine. - Manuscript.

The thesis is submitted for a candidate degree of History Science, specialty 07.00.06 - Historiography, Source Studies and Special Historical Disciplines. M. Hrushevs'kyi Institute of Ukrainian Archeography and Sources Studies of National Academy of Sciences of Ukraine. - Kyiv, 2008.

The dissertation is devoted to the comprehensive historiographic analysis of N.D. Polonska-Vasylenko's studies of Southern Ukraine of XVIII century.

On the basis of analysis of the historiography of the problem, of involvement of wide range of the archive materials, of scientific heritage of the historian, the research stages of the searches of the scientist were reconstructed, the basic directions of the scientific study of the history of Southern Ukraine were determined, the historical opinions of N.D. Polonska-Vasylenko were analysed in their progressive development.

Conceptual basis of the research's vision of the history of Southern Ukraine of XVIII century and a value of scientific works for the historiography of this direction and for the Ukrainian historiography on the whole were ascertained.

Key words: N.D. Polonskaya-Vasylenko, historiography, history of Southern Ukraine of XVIII century, Zaporozhian Cossacks, settlement, colonization.

південний україна полонська василенко

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Одним із завдань української історіографії є вивчення наукової діяльності конкретних істориків, учасників історіографічного процесу, творців історіографічного дискурсу вітчизняної історії. Аналіз спадщини та впливу здобутків історика на подальший розвиток історичної думки залишається актуальним для постаті українського дослідника Наталії Дмитрівни Полонської-Василенко (1884-1973 рр.).

Водночас актуальним є розвиток досліджень з історичної регіоналістики. Південна Україна, як історичний регіон, має давні витоки наукового дослідження її минулого. Традиційно прискіпливу увагу істориків привертає доба XVIII століття, а саме - історія запорозького козацтва, заселення, колонізація, соціально-економічний та політичний розвиток регіону. Зазначена тематика впродовж довгих років була предметом скрупульозного вивчення Н.Д. Полонської-Василенко, ґрунтовні розшуки якої відбили цілу епоху в історіографії напряму і вплинули на подальше наукове вивчення минулого Південної України. Не дивлячись на це, вчена залишається відомою науковцям як історик України, і майже не знана як фахівець з історії Південної України XVIII століття. Саме тому, проведення спеціального історіографічного дослідження, присвяченого Н.Д. Полонській-Василенко як досліднику історії Південної України є актуальним і сприятиме розвитку історіографії Південної України, української історіографії в цілому, залученню до наукового обігу нових джерел.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження було виконано в рамках наукової теми кафедри джерелознавства, історіографії та спеціальних історичних дисциплін Запорізького національного університету “Дослідження з історії Запорізького краю в особистостях та подіях” (№ державної реєстрації 0103У007133).

Мета дисертаційної роботи полягає у реконструкції процесу пізнання вченою історичного минулого Південної України, комплексному історіографічному аналізі доробку Н.Д. Полонської-Василенко з історії Південної України XVIII століття, визначенні внеску дослідниці до історіографії даного напряму.

Меті роботи підпорядковані наступні дослідницькі завдання:

- з'ясувати особливості історіографічного вивчення спадщини Н.Д. Полонської-Василенко з історії Південної України XVIII століття;

- охарактеризувати та класифікувати джерела дисертаційного дослідження;

- визначити етапи та основні напрями наукового студіювання Н.Д. Полонською-Василенко історії Південної України;

- реконструювати історичні погляди вченої в їх поступовому розвитку;

- простежити еволюцію історіософських та методологічних засад історика;

- розкрити концептуальні засади наукового бачення Н.Д. Полонською-Василенко історії Південної України;

- дослідити доробок вченої в контексті розвитку студій з історії Південної України XVIII століття.

Об'єктом дослідження є науковий шлях Н.Д. Полонської-Василенко у вивченні історії Південної України XVIII століття та її науковий доробок.

Предметом дослідження є процес формування історичних та історіографічних поглядів Н.Д. Полонської-Василенко з історії Південної України XVIII століття, вплив досліджень історика на подальші наукові студії з історії південного краю.

Методи дослідження дисертації складають загальнонаукові принципи пізнання - історизму, об'єктивності, системності та низка методів історіографічних досліджень (загальнонаукових, загально-історичних, джерелознавчих, історіографічного аналізу та синтезу).

Хронологічні рамки дослідження окреслені роками наукового вивчення Н.Д. Полонською-Василенко історії Південної України XVIII століття - з початку 1910-х років по 1960-ті роки включно. Це період дослідницької евристики, формування історичних поглядів вченої, введення власного доробку до наукового обігу. Водночас, зважаючи на тривалість введення до наукового обігу спадщини Н.Д. Полонської-Василенко та завдання встановити історіографічне значення її доробку, верхньою хронологічною межею визначаємо 2000_і роки - по сьогодення включно.

Наукова новизна полягає у тому, що вперше проведено комплексний історіографічний аналіз спадщини Н.Д. Полонської-Василенко з історії Південної України XVIII століття. Вперше докладно простежено процес формування дослідника історії Південної України з усіма його детермінуючими чинниками. Проаналізовані історичні та історіографічні погляди вченої з історії запорозького козацтва в їх органічному розвитку, визначено передумови звернення Н.Д. Полонської-Василенко до вивчення заселення Південної України у XVIII столітті та здобутки у цьому напрямі. Зроблено спробу з'ясувати рівень і ступінь актуалізації, вплив наукових праць Н.Д. Полонської-Василенко на історіографію історії Південної України. Висновки дисертації заповнюють лакуну, що існує в історіографії запорозького козацтва та Південної України в цілому.

Практичне значення полягає у можливості використання дослідження при підготовці загальних і спеціальних історіографічних курсів, при написанні узагальнюючих праць з української історіографії, при створенні фундаментальних досліджень з історії та історіографії Південної України.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації висвітлювались у доповідях та повідомленнях на Перших Новицьких читаннях (Запоріжжя, 24 жовтня 2002 р.), Каразінських читаннях (56-й конференції молодих вчених) (Харків, 22-23 квітня 2003 р.), VII Запорізьких єврейських читаннях (Запоріжжя, 15-16 травня 2003 р.), V Всеукраїнській науково-практичній конференції “Державна етнонаціональна політика: правовий та культурологічний аспекти в умовах Півдня України” (Запоріжжя, 2-3 жовтня 2003 р.), Обласній історико-краєзнавчій конференції “Історія Дніпровського Надпорожжя” (Дніпропетровськ, 27 квітня 2004 р.), Першому міжнародному конгресі “Національна перлина Запорожжя - о. Велика Хортиця” (Запоріжжя, 26-28 вересня 2004 р.), Науково-практичному семінарі “Актуальні проблеми та перспективи дослідження історії козацтва” (Запоріжжя, 1-2 квітня 2005 р.), Міжнародній науковій конференції “Українське козацтво у вітчизняній та загальноєвропейській історії” (Одеса, 3-4 червня 2005 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми і перспективи розвитку козацтва в сучасних умовах” (Запоріжжя, 21-22 жовтня 2005 р.), Всеукраїнській науковій конференції “Іван Сірко в контексті дослідження феномену українського степового порубіжжя XVI - XVIII ст.” (Нікополь, 25-26 листопада 2005 р.), V Регіональній краєзнавчій конференції “Проблемні питання історії міст і сіл Придніпров'я” (Дніпропетровськ, 27 квітня 2006 р.), V Костомарівських читаннях (Чернігів, 12 травня 2006 р.), Другій міжнародній конференції “Українська діаспора: проблеми дослідження” (Острог, 22-23 травня 2006 р.), Міжнародній науковій конференції “Постать Петра Калнишевського та історична спадщина запорозького козацтва XVI - XVIII ст.” (Нікополь, 11-12 жовтня 2006 р.), VII Костомарівських читаннях (Чернігів-Прилуки, 29-30 травня 2007 р.), VІІ Регіональній краєзнавчій конференції “Проблеми дослідження та збереження пам'яток козацьких поселень в межах колишніх Запорозьких Вольностей” (Дніпропетровськ, 28 березня 2008 р.).

Публікації. За результатами дослідження надруковано 17 робіт, із них 8 статей - у фахових виданнях, що відповідають вимогам ВАК України.

Структура роботи обумовлена поставленими метою і завданнями. Відповідно до цього дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел і літератури. Загальний обсяг дисертації складає 224 с., з них основний текст - 190 с., список використаних джерел і літератури - 34 с.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено об'єкт, предмет, сформульована мета і дослідницькі завдання дисертації, окреслені її хронологічні межі, наукова новизна і практичне значення.

У першому розділі “Історіографія, джерела і методи дослідження” проаналізовано ступінь наукової розробки питання в історіографії.

Вивчення та аналіз досліджень Н.Д. Полонської-Василенко у напрямі історії Південної України триває з 1920-х років, коли її діяльність привернула увагу колег. Сучасники дослідника наголошували на тому, що вчена одна з перших відійшла від романтичного та ідеалістичного підходу, закладеного працями А.О. Скальковського і Д.І. Яворницького, і приступила до “матеріалістичної ревізії запорозької історії”.

У зв'язку з еміграцією Н.Д. Полонської-Василенко у 1950-80_х рр. сформувалось два підходи до її спадщини: оглядове представлення доробку вченої в діаспорній історіографії, його переоцінка з точки зору державницьких засад; замовчування або залучення і використання доробку вченої без зазначення її прізвища - в радянській історіографії.

У діаспорі О.П. Оглоблин характеризував Н.Д. Полонську-Василенко як фахівця з історії Запорожжя та Південної України XVIII ст., її доробок у цьому напрямі оцінювавався як “золотий фонд української історіографії”. Василь Омельченко відзначав, що вже з 1914 року Наталя Дмитрівна працювала в архівах України і Росії, визбируючи матеріали для праці “Заселення Південної України в XVIII столітті”. Характерним був наголос на концептуальному положенні дослідниці, згідно якого Південна Україна з давніх часів була органічною частиною України й такою залишалась у XVIII ст., незважаючи на офіційну назву “Новоросія”. Такий акцент репрезентував державницькі погляди вченої, але не відбивав еволюцію її історіософських засад. На державницьких поглядах історика наголошував О. Моргун. Як фахівця з історії Південної України та організатора науки Н.Д. Полонську-Василенко характеризує Любомир Винар.

У повоєнній радянській науці ім'я вченої відкрито згадувалось лише в критиці зарубіжної історіографії. У студіях з історії України практику замовчування праць Н.Д. Полонської-Василенко порушив московський дослідник історії заселення Катеринославської та Херсонської губернії у XVIII-ХІХ ст. В.М. Кабузан.

З 1990-х років триває третій період вивчення спадщини Н.Д. Полонської-Василенко. Сформувалися два характерних підходи до її праць з історії Південної України: перший - у контексті біографічних та загальних історіографічних студій (І.В. Верба, В.І. Ульяновський, С.Г. Водотика), другий - у контексті вивчення проблем історії та історіографії Південної України (А.В. Бойко, О.М. Посунько, Н.В. Сурева). Маємо представницькі огляди особистих фондів вченої та публікації її матеріалів, дискусії, що точилися між дослідниками наукового життя вченої. Предметом дослідження І.В. Верби вперше постала археографічна діяльність Н.Д. Полонської-Василенко, пов'язана з основною проблематикою її наукових студій. Окремі праці автора присвячені висвітленню доробку Н.Д. Полонської-Василенко з історії Південної України, характеристиці поглядів вченої на Запорожжя доби Нової Січі.

С.Г. Водотика проаналізував роботи дослідниці з історії Запорожжя, її погляди на причини ліквідації Січі. Науковим внеском Н.Д. Полонської-Василенко було визначено періодизацію наступу російського уряду у XVIII ст. на Запорозькі Вольності.

Студії В.М. Заруби, присвячені історикам Антіну Синявському та Михайлу Слабченку, розкривають наукові контакти вченої, її роль у просуванні справи видання Архіву Коша, характеризують історіографічну ситуацію 1920-30-х років. У контексті студій із кримського краєзнавства перебування Н.Д. Полонської-Василенко в Криму докладно вивчав А.А. Непомнящий.

О.М. Богдашина розкрила організаційні засади наукової співпраці Д.І. Багалія та Н.Д. Полонської-Василенко у 1920-ті - на поч. 1930-х рр., визначила методологію праць Д.І. Багалія та його співробітників (зокрема Н.Д. Полонської-Василенко), рівень оволодіння ними марксистськими постулатами.

Серед істориків Південної України О.М. Посунько визначила внесок вченої до студій з історії Нової Сербії та Слов'яносербії. А.В. Бойко вважає Н.Д. Полонську-Василенко дослідником, який своїми висновками з історії господарського освоєння та заселення Південної України заклав певну історіографічну традицію у дослідженні краю. Н.В. Сурева розкрила значення студій вченої для історії південноукраїнського дворянства, особливо поміщицької колонізації другої половини XVIII ст.. Але в цілому, зміст робіт попередніх та сучасного періоду не дозволяє вважати історіографію наукової спадщини Н.Д. Полонської-Василенко з історії Південної України вичерпною і переконливо доводить доцільність її комплексного історіографічного аналізу.

У другому параграфі класифіковані виявлені історіографічні джерела. Зокрема, це писемна спадщина самої Н.Д. Полонської-Василенко (підготовчі матеріали, рукописи, опубліковані праці, джерела особового походження); науково-дослідна документація установ, з якими мала зносини, в яких працювала вчена; рецензії та відзиви на праці Н.Д. Полонської-Василенко, що з'являлись в процесі вивчення нею історії Південної України; мемуари інших істориків, сучасників Н.Д. Полонської-Василенко; історіографічні дослідження, що розкривають історико-культурний контекст доби студій науковця; наукові праці з історії Запорожжя та історії Південної України XVIII ст., що вийшли у ХІХ - на поч. ХХІ ст. й обумовили дослідження спадщини Н.Д. Полонської-Василенко в контексті історіографічного процесу.

Джерельну базу склали опубліковані праці і матеріали, а також неопубліковані документи 8 вітчизняних архівних фондів, в тому числі Ф. 3806 (особистий фонд Н.Д. Полонської-Василенко) та Ф. 3561 (особистий фонд О.П. Оглоблина) у ЦДАВО України; Ф. 42 (особистий фонд Н.Д. Полонської-Василенко), Ф. І (Літературні матеріали і особисті архівні фонди), Ф. Х (Академія Наук УРСР) в ІР НБУВ; Ф. 542 (особистий фонд М.П. Василенка) ЦДАМЛМУ; Ф. 1. Наукового архіву Інституту Історії України НАНУ; праця Д.І. Багалія “Заселення Полудневої України (Запоріжжя і Новоросійського краю) і перші початки її господарства і культурного розвитку” з додатками Н.Д. Полонської-Василенко, віднайдені в архіві Музею історії Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Таким чином, виявлені та систематизовані джерела склали представницьку джерельну базу і дозволили вирішити завдання, поставлені дисертантом.

У розділі охарактеризовано теоретико-методологічну базу дисертаційного дослідження, засновану на принципах історизму, об'єктивності, системності. Принцип історизму обумовив вивчення історіографічного процесу в його динаміці і у зв'язку з тими факторами, що його обумовлювали, обґрунтував конкретно-історичний підхід до аналізу історичних поглядів Н.Д. Полонської-Василенко, з'ясування того, як вони співвідносились з поглядами інших фахівців. Принцип об'єктивності орієнтував дисертанта на дотримання максимальної виваженості в оцінках історіографічних явищ, співставлення різних точок зору, об'єктивного відбору та аналізу історіографічних джерел, дозволив зробити висновки, що базуються на відсутності упередженості та політичної заангажованості. Уявлення про історіографічні ситуації, як про певні системні утворення допомагало ширше з'ясувати їх ознаки, визначити їх просторово-хронологічні та проблемні межі, взаємодію об'єктивних та суб'єктивних чинників, як наслідок - визначати їх впливи на студії Н.Д. Полонської-Василенко з історії Південної України.

Методологічні принципи реалізовувались через застосування дослідницьких методів, зокрема загальнонаукових (історичного, логічного, класифікації), загальноісторичних (історико-генетичного, порівняльно-історичного, проблемно-хронологічного), джерелознавчих (евристичного, зовнішньої та внутрішньої критики джерел, верифікації, текстологічного та герменевтичного аналізу), методів історіо-графічного аналізу та синтезу.

У другому розділі “Основні етапи студій Н.Д. Полонської-Василенко з історії Південної України” в чотирьох його параграфах послідовно розглядається розвиток наукових досліджень вченої з врахуванням перебігу історичного та історіографічного процесу у ХХ столітті. Здійснений аналіз дав можливість виділити чотири етапи наукових студій Н.Д. Полонської-Василенко.

Перший етап, який можна назвати “становлення дослідника історії Новоросії” хронологічно охоплював 1913-1918 роки - від обрання теми магістерської роботи до виходу у світ перших статей з історії Тавриди. Наукову школу молода дослідниця проходила під керівництвом М.В. Довнар-Запольського, як наслідок - розвиток документалізму та схиляння до соціально-економічної історії, серйозне опрацювання архівів Сімферополя, знайомство з архівами Катеринославу та Москви. На цьому етапі предметом вивчення Наталі Дмитрівни постала історія “Новоросії” та діяльність одного з найвідоміших її діячів - Г.О. Потьомкіна. Осягнення минулого Південної України в цей період відбувалось у загальноросійському історіографічному контексті і продовжувало традиції російської історіографії ХІХ - поч. ХХ ст. Внаслідок кардинальних суспільно-політичних перетворень та життєвих обставин вчена змушена була припинити свої розшуки.

Другий етап студіювання Південного краю визначився серединою 1920-х - серединою 1930-х років. Він супроводжувався поступовим входженням до середовища української національної історіографії, початком вивчення історії вже Південної України, а не “Новоросії” в контексті українського історичного процесу та інтересів українського народу; активною архівною евристикою українських архівів, музеїв, бібліотек; розвитком камеральної та едиційної археографічної діяльності, включенням до роботи історичних установ та комісій ВУАН, активною співпрацею з харківським та київським історичними осередками, очолюваними академіком Д.І. Багалієм; публікацією цілого ряду рецензій, розвідок та розлогих статей з історії та історіографії Південної України, роботою над провідною дослідницькою темою “Розподіл запорозької спадщини”, формуванням власного бачення історії запорозького козацтва та Запорозьких Вольностей у XVIII ст. Схиляння вченої до економічного матеріалізму та намагання опанувати новіші тенденції української науки у 1920-ті роки спричинили методологічний еклектизм її праць, намагання адаптувати власне бачення історичного процесу на Півдні України до марксистських постулатів. Поруч з цим, саме у 1920-ті - на початку 1930_х рр.., Н.Д. Полонською-Василенко була оформлена концептуальна схема періоду 1734-1775 років в історії Південної України, опрацьовувалась історія заселення та колонізації Південної України останньої чверті XVIII ст. Суспільно-політична й історіографічна ситуація середини 1930-х років стали на заваді реалізації наукових планів вченої, вона не встигла захистити промоційної роботи, а згодом була звільнена з установ ВУАН.

Спроби середини 1930-х рр. налагодити наукові зв'язки з російськими істориками та видавництвами зазнали невдачі, причому намітилась тенденція до можливої трансформації українського контексту студій вченої у загальнорадянський, а історії Південної України - знову в історію Новоросії. Втім, з 1933 року впродовж семи років не вийшло жодної праці вченої з її фахового напряму.

З 1937 по 1941 роки чітко виділяється черговий етап наукового життя Н.Д. Полонської-Василенко, що визначався поверненням історика до академічних кіл, інтенсивною археографічною працею у вивченні історії Південної України, логічним узагальненням всього попереднього доробку в дисертаційній роботі, зрештою, успішним захистом і отриманням наукового ступеня доктора історичних наук. Для вченої це став період концептуального оформлення і представлення фундаментального наукового дослідження, формального закріплення свого наукового статусу та перетворення на провідного спеціаліста, що на той час чи не найкраще орієнтувався у проблемах історії Південної України XVIII ст. Доробок вченої хоч і не був позбавлений марксистських конструктів та постулатів, на рівні опрацювання значного кола джерел, їх узагальнення та представлення концептуальної картини історичного минулого став досягненням української історичної думки.

Етап 1941 - 1960-х років охоплюють дослідницькі студії періоду окупації та еміграції. За цих часів відбулось звільнення від радянського канону історіописання та посилення державницьких позицій в працях вченої. В той же час Н.Д. Полонська-Василенко виявилась єдиним дослідником історії Південної України XVIII ст. в українській зарубіжній історіографії. За умов позбавлення доступу до джерел, втрати багатьох робочих матеріалів, нові розшуки виявилися для вченої вкрай проблематичними. Н.Д. Полонська-Василенко працює переважно на матеріалах раніше написаних робіт, пише спогади та загальні схематичні нариси на підставі наявної літератури, узагальнює та (пере)видає праці радянського й еміграційного періодів, впроваджує досліджену нею історію Південної України до загальних підручників з української історії (неопублікована “Україна в XVIII столітті (1725-1797)” та “Історія України” у 2-х тт.).

У третьому розділі “Доробок Н.Д. Полонської-Василенко з історії Південної України”, розглядається наукова спадщина вченої, розкриваються історичні та історіографічні погляди на розроблювані дослідником проблеми історії Південної України.

Розглянуто формування поглядів Н.Д. Полонської-Василенко щодо одного з основних предметів її студій. Вони відбувались на основі ґрунтовного опрацювання доробку А.О. Скальковського, Д.І. Яворницького, Я.П. Новицького, Д.І. Багалія, М.Є. Слабченка. Під впливом економічно-матеріалістичних позицій вчена категорично відмовилась від традиційної ідеалізації запорозького товариства і намагалась чітко визначити соціально-економічні й політичні фактори, що обумовлювали розвиток Запорожжя впродовж XVIII століття.

Історія запорозького козацтва в студіях Н.Д. Полонської-Василенко постала як гострий політичний і соціально-економічний процес. Головним зовнішнім чинником, на думку науковця, що визначав перебіг запорозької історії у XVIII ст., була політика уряду Російської імперії по відношенню до причорноморських степів. Протягом 1920-х років формується дослідницьке бачення історії краю як історії боротьби запорожців за свої земельні та політичні “вольності”. Головні підвалини боротьби запорожців за свої землі Н.Д. Полонська-Василенко бачила у площині економічних інтересів. Поступово це бачення закріплюється, вводиться нею в більш ширший контекст української історії.

Сформоване наукове бачення історії запорозького козацтва постало в результаті серйозних джерелознавчих та історіографічних студій вченої. Такий підхід дозволив Н.Д. Полонській-Василенко заповнити значні дослідницькі лакуни в історії Запорожжя. Археографічні публікації вченої та ґрунтовна комплексна реконструкція зимівчаного господарства й нині не втрачають свого наукового значення.

Наприкінці 1920-х - на початку 1930-х років історіографічна ситуація визначила появу нових моментів у роботах Н.Д. Полонської-Василенко. Впроваджується теза про класове розшарування запорозького козацтва, про початок доби розвитку торгівельного капіталу на Запорожжі часів Нової Січі, і, як наслідок, появу серед запорожців представників дрібної буржуазії та заможної верстви, або класу запорозької старшини. Саме запорозька старшина, на думку історика, як “торговельна буржуазія” через реалізацію своїх економічних інтересів визначила конкретний напрямок розвитку всього Запорожжя у XVIII столітті.

За останніх часів Запорожжя формувався новий економічний побут, відбувався перехід від стадії натурального до капіталістичного господарства. Не дивлячись на марксистське оформлення, Н.Д. Полонська-Василенко чітко встановила тенденції економічного і політичного розвитку Січі у добу напередодні зруйнування. Дослідник вважала її кульмінаційним пунктом в історії розвитку господарства Запорожжя, моментом найбільших досягнень, за яким почалася руйнація соціально-економічного ладу цілої країни.

В дисертації аналізуються історіографічні розшуки дослідника, визначається їх проблемно-тематичний характер. У 1920-х роках вчена одна з перших серед українських істориків ґрунтовно проаналізувала твори С.І. Мишецького, Г.Ф. Міллера, О.І. Рігельмана; І.М. Болтіна та Леклерка, що торкались запорозького козацтва, провела їх текстологічний аналіз, встановила оригінальні та компілятивні відомості кожної роботи, їх подальший вплив на історіографію Запорожжя, з'ясувала пануючі тенденції, що відбились по відношенню до запорожців в історичній літературі XVIII ст. - у творах російських авторів і у автора з оточення українського гетьмана. Здійснений історіографічний аналіз не містив оцінок крізь призму класового підходу. Вчена у такий спосіб показувала зміни у ставленні до запорожців, суперечливі настрої, що панували у тодішньому суспільстві, зв'язок між суспільною думкою й історичною літературою XVIII ст. Вдалим історіографічним прийомом стало дослідження політичних уявлень та історичної свідомості XVIII ст. через порівняльний аналіз історичної літератури та народної історичної пісенності. Рецензії історика на праці В.О. Біднова, М.Є. Слабченка не втратили своєї цінності для сучасних істориків та історіографів Південної України.

Важливим напрямком досліджень Н.Д. Полонської-Василенко стає заселення та колонізація Південної України у XVIII столітті. Дисертант приходе до висновку, що реконструкцію та осягнення історії регіону детермінувала попередня історіографічна традиція, закладена ще А.О. Скальковським. Новоросійський край сприймався дослідниками як окрема історична область Російської імперії і пов'язувався з історією “русского” народу. Водночас, історія Новоросії повинна була представити успіхи урядових заходів щодо заселення та розвитку краю протягом XVIII-ХІХ ст. Магістерські студії Н.Д. Полонської базувались саме на таких засадах. Трохи раніше Д.І. Багалій склав перший загальний нарис історії заселення та колонізації Новоросійського краю у XVIII - на поч. XIX ст. Історик представив струнку схему розвитку краю і прописав ряд концептуальних положень, що вплинули у майбутньому на студії Н.Д. Полонської-Василенко, зокрема про запорозький період в історії Новоросійського краю та запорожців як безпосередніх учасників колонізації; про роздачу запорозьких земель урядом, створення великого землеволодіння, закріплення землі за дворянством та привнесення кріпосництва - як основні віхи історії краю; про слов'янську (сербську) колонізацію Новоросії як таку, що не виправдала себе; про велике значення вільної народної колонізації краю.

У 1920-х роках Н.Д. Полонська-Василенко, маючи значний зібраний матеріал для розробки цього напряму та відштовхуючись від схеми Д.І. Багалія, проймається історіографічною традицією, що поширюється в українській історіографії протягом першої третини ХХ ст. Ця традиція протиставляє урядовій колонізації народну, початки якої виводяться із запорозької доби. Історія південного краю уявляється дослідниками як історія освоєння степів українським народом. У наслідок цієї вільної колонізаторської діяльності степ поступово перетворювався на Степову Україну. Ці обидві традиції мали різні дискурсивні витоки й схиляння Н.Д. Полонської-Василенко до другої не в останню чергу було зумовлено історіографічною ситуацією 1920-х років. У результаті багаторічних розшуків, представлених в розлогих статтях, археографічних роботах, докторській дисертації (“Очерки по истории заселения Южной Украины в середине XVIII в. (1734-1775 гг.)”), постало синтезне бачення історії Південної України. Вчена одна з перших об'єднала розрізнені сегменти історії заселення задніпровських місць, Нової Сербії та Слов'яносербії, Ново-Слобідського полку, Запорозьких Вольностей, першої Новоросійської губернії і представила цілісну картину заселення і колонізації Південної України протягом 1710-х - 1770-х років. Це була детальна фактологічна реконструкція історії краю з точки зору інтересів запорозького козацтва та українського народу.

У четвертому розділі “Спадщина Н.Д. Полонської-Василенко з історії Південної України в контексті українського історіографічного процесу” послідовно розглядається доробок вченої в історіографічній ситуації 1920-1930-х років; спадщина дослідниці в радянській історіографії 1950-1980-х років та актуалізація доробку Н.Д. Полонської-Василенко в дослідженнях 1990-2000-х років.

З'ясовано, що поруч з концептуальним баченням історії Запорожжя, представленим у працях Н.Д. Полонської-Василенко, оригінальні дослідницькі підходи розвивали М.Є. Слабченко та О.О. Рябінін-Скляревський. Спільною для студій трьох дослідників була увага до економічної та соціальної історії запорозького козацтва, намагання представити синтезне бачення історичного процесу на Запорожжі. Кожен апробував марксистські засади та погляди М. Покровського, критично переосмислював доробок попередників, вводив до наукового обігу нові джерела. Порівняно з підходом Н.Д. Полонської-Василенко, О.О. Рябінін-Скляревський ґрунтовно вивчав обставини внутрішнього життя Нової Січі, розкрив її соціальну історію, детерміновану кризою промислового характеру господарства (“переходом з форми степового промислового - до землеробського господарства”). М.Є. Слабченко представляв правовий, політико-адміністративний та соціально-економічний устрій Запорожжя як держави, в якій керували січовики.

У 1920-ті роки склалось щонайменше два підходи до вивчення заселення Південної України у XVIII ст. В контексті історії запорозького козацтва та наступу на Південь російського уряду процес вивчала Н.Д. Полонська-Василенко. В контексті просування на Південь української людності з Гетьманщини - С.В. Шамрай.

В радянській історіографії 1950-1980-х років залучення здобутків дослідниці мало вибірковий і прихований характер. Поруч із замовчуванням прізвища Н.Д. Полонської-Василенко сліди використання її праць у 1950-60-х рр. були встановлені в роботах М.І. Марченка, В.О. Голобуцького, О.М. Апанович. Остання фактично прийняла схему історії Нової Січі, впроваджену Н.Д. Полонською-Василенко, багато в чому негласно переказала її погляди. Фундаментальні студії з історії Південної України XVIII ст. поновили російські історики, зокрема О.І. Дружиніна та В.М. Кабузан. Обидва залучали доробок вченої, хоча на відміну від О.І.Дружиніної В.М. Кабузан відкрито посилався на роботи Н.Д.Полонської-Василенко. Втім, російські історики нівелювали підхід, що розвивала в українській історіографії Н.Д. Полонська-Василенко.

З 1990-х років, у результаті повернення спадщини дослідниці з історії Південної України в сучасній історіографії сформувались характерні підходи до її вивчення. Найпоширенішій - фактографічний, коли історики, ознайомившись з роботами вченої, залучають встановлені нею факти до власної дослідницької канви, не завжди піддаючи їх перевірці. Другий підхід - критичний (В.І. Мільчев, А.В. Пивовар О.М. Посунько, Н.В. Сурева), з намаганням перевірити факти, реконструйовані Н.Д. Полонською-Василенко, доведенням їх (не)відповідності історичним реаліям, критичним розкриттям інформативних можливостей опублікованих та неопублікованих матеріалів вченої. Третій підхід - історіографічний (А.В. Бойко, І.В. Верба, С.Г. Водотика), з аналізом праць та реконструкцією історичних поглядів вченої в контексті розвитку історичної науки, встановлення впливу спадщини Н.Д. Полонської-Василенко на історіографію історії Південної України, визначенням перспектив її подальшого вивчення.

ВИСНОВКИ

На захист виносяться наступні положення дисертації:

1. Не дивлячись на представницьку історіографію спадщини вченої з історії Південної України, її комплексного історіографічного аналізу проведено не було.

2. Перебіг історичного процесу, історичні та історіографічні катаклізми визначили чотири етапи в дослідженні Н.Д. Полонською-Василенко історії Південної України. Ці етапи, не дивлячись на їх чітке розмежування, мали спадковий зв'язок і у творчому доробку Н.Д. Полонської-Василенко визначили складний симбіоз отриманого дореволюційного досвіду професійних наукових студій, кардинальних змін у підході до вивчення історії краю, поступової еволюції історіософських засад, еклектизму у методології, в залежності від історіографічної ситуації явної (свідомої чи ні) артикуляції марксистських (щодо соціально-економічної історії) та державницьких (щодо політичної і культурної історії) засад.

3. Специфіка підходу Н.Д. Полонської-Василенко до історії Південної України XVIII століття полягала у тому, що досліджувана нею доба і територія усвідомлювалась в політичній площині як арена боротьби двох непримиренних супротивників - запорожців та російського уряду. В площині соціально-економічній - як арена розгортання потужних процесів заселення та колонізації краю, в площині історіософській - як арена формування і збереження переваги українського етносу в південнім краю, не дивлячись на поступове включення його у склад Російської держави. Спроба поєднання цих площин з марксистським трактуванням історії призвела до появи особливого історіографічного доробку, що виступає здобутком і водночас унікальним джерелом розвитку української історичної думки 1920-40-х років.

4. На фоні сучасного розвитку регіоналістики актуалізація доробку Н.Д. Полонської-Василенко має свою специфіку. Кожен дослідницький осередок, в залежності від обраної проблематики та історіографічного дискурсу, по-своєму оцінює результати досліджень вченої - від символічного ототожнення з цілою епохою в студіях над Південною Україною (відповідно з врахуванням її досвіду та вирішених нею проблем), до сприйняття спадщини науковця на рівні історіографічної пам'ятки радянської чи діаспорної історичної думки.

5. Історичні погляди та результати студій, ґрунтовність, документалізм, аналітизм доробку вченої надає підстав характеризувати Н.Д. Полонську-Василенко як знакового дослідника Південної України XVIII ст. Її спадщина й понині не втрачає своєї наукової ваги.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у фахових виданнях

1. Швайба Н.І. Праця Н.Д. Полонської-Василенко "Майно запорізької старшини як джерело для соціально-економічного дослідження історії Запоріжжя" // Записки науково-дослідної лабораторії історії Південної України Запорізького державного університету. Південна Україна XVIII-XIX століття. - Вип. 7. - Запоріжжя: РА “Тандем-У”, 2003. - С. 276-284.

2. Швайба Н.І. Неопубліковане дослідження Н.Д.Полонської-Василенко з соціальної історії Південної України XVIII століття // Там само. - Вип. 7. - Запоріжжя: РА “Тандем-У”, 2003. - С. 285-287.

3. Швайба Н.І. Запорозька старшина XVIII століття у студіях Н.Д.Полонської-Василенко // Наукові праці історичного факультету Запорізького державного університету. - Запоріжжя: Просвіта, 2005. - Вип. ХІХ. - С. 358-363.

4. Швайба Н.І. Доробок Н.Д.Полонської-Василенко з історії запорозького козацтва в контексті історіографічної ситуації 1920-30-х рр. // Записки історичного факультету Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова. - Вип. 16. - Одеса, 2005. - С. 327-336.

5. Швайба Н.І. Історіографічний доробок Н.Д. Полонської-Василенко з історії Південної України XVIII століття // Збірник праць молодих вчених та аспірантів. - К.: Поліграфічна дільниця Інституту української археографії, 2005. - Том 11. - С. 365-375.

6. Швайба Н.І. Міста і села Південної України в спадщині Н.Д.Полонської-Василенко // Історія і культура Придніпров'я. Невідомі та маловідомі сторінки: Науковий щорічник. - Дніпропетровськ: Національний гірничий університет, 2006. - Вип. 3. - С. 17-23.

7. Швайба Н.І. Комісія Полудневої України ВУАН (1926-1930 рр.) // Збірник праць молодих вчених та аспірантів. - Т. 12. - К.: Поліграфічна дільниця Інституту української археографії, 2006. - Том 12. - С. 328-338.

8. Швайба Н.І. Історіографічні дослідження Н.Д.Полонської-Василенко з історії запорозького козацтва XVIII століття // Історичний журнал. - К., 2006. - №5 (29). - С. 73-81.

Статті, тези доповідей на наукових конференціях

9. Швайба Н.І. Науковий доробок Я.П. Новицького у дослідженнях Н.Д.Полонської-Василенко // Матеріали Перших Новицьких читань. 24 жовтня 2002 р. - Запоріжжя: РА “Тандем-У”, 2002. - С. 92-94.

10. Швайба Н.І. Іноземна колонізація Південної України в науковій спадщині Н.Д. Полонської_Василенко // Державна етнонаціональна політика: правовий та культурологічний аспекти в умовах Півдня України. Збірник наукових праць V Всеукраїнської науково-практичної конференції 2-3 жовтня 2003 р. - Запоріжжя-Сімферополь, 2003. - С. 143-146.

11. Швайба Н.І. Єврейська колонізація Південної України (ост. чв. XVIII століття) в студіях Н.Д. Полонської_Василенко // Седьмые Запорожские еврейские чтения. - Запорожье, 2003. - С. 110-114.

12. Швайба Н.І. Запорозький зимівник у студіях Н.Д. Полонської-Василенко // Козацька спадщина: Альманах Нікопольського регіонального відділення Науково-дослідного інституту козацтва Інститут історії НАНУ. - Вип. 1. - Нікополь-Запоріжжя, 2004. - С. 148-153.

13. Швайба Н.І. Постаті запорожців Нової Січі у дослідженнях Н.Д. Полонської-Василенко та О.О. Рябініна-Скляревського // Там само. - Вип. 2. - Нікополь-Дніпропетровськ: Пороги, 2005. - С. 103-106.

14. Швайба Н.І. Постать Петра Калнишевського в українській історіографії 1920-х та 1930_х років // Там само. - Вип. 3. - Дніпропетровськ: Пороги, 2006. - С. 176-182.

15. Швайба Н.І. Боротьба запорожців за свої землі періоду Нової Січі у студіях Н.Д. Полонської-Василенко // Запорозька старовина. - Запоріжжя, 2005. - Вип. 3. - С. 57-63.

16. Швайба Н.І. Видання творчої спадщини Н.Д. Полонської-Василенко в контексті дослідження історії запорозького козацтва та Південної України // Матеріали науково-практичного семінару “Актуальні проблеми та перспективи дослідження історії козацтва”, м. Запоріжжя, 1-2 квітня 2005 р. - Запоріжжя, 2005. - С. 59-63.

17. Катеринославська складова спадщини Н.Д. Полонської-Василенко // Січеславський альманах. Збірник наукових праць Дніпропетровського регіонального відділення Науково-дослідного інституту козацтва Інституту історії НАН України. - Дніпропетровськ: Національний гірничий університет, 2006. - Вип. 2. - С. 45-58.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Проблеми історії України та Росії в науковій спадщині Ф. Прокоповича. Історичні погляди В.Г. Бєлінського, його концепція історії України. Наукова діяльність Преснякова, Безтужева-Рюміна. Роль М.С. Грушевського і В.Б. Антоновича в розробці історії України.

    учебное пособие [274,2 K], добавлен 28.04.2015

  • Розклад феодально-кріпосницької системи як основний зміст соціально-економічного розвитку України першої половини XIX століття. Загальна характеристика основ економічної історії України. Причини падіння кріпосного права в Росії. Розгляд реформи 1861 року.

    дипломная работа [82,2 K], добавлен 25.05.2015

  • Дослідження основних періодів в всесвітній історії та історії України: первісний і стародавній світ, середньовіччя, новітні часи. Характеристика головних понять фізичної, економічної, соціальної географії України та світу. Предмет теорії держави та права.

    книга [672,3 K], добавлен 18.04.2010

  • Дослідження з історії України XIX ст. Ястребова Ф.О. Праці А.Ю. Кримського з історії та культури арабських країн. Українське наукове товариство у Києві. Роль друкарства у розвитку історії у XVI-XVII ст., Києво-Могилянська академія - осередок їх розвитку.

    контрольная работа [36,7 K], добавлен 29.01.2014

  • Давньогрецькі автори, які залишили відомості про українські землі та про народи, котрі їх заселяли. Джерела до історії, історичної географії та етнографії Північного Причорномор'я. Основні народи України в "Історії" Геродота. Головні ріки Скитії.

    реферат [26,6 K], добавлен 16.06.2014

  • Обмеження та остаточна ліквідація царизмом автономії України, діяльність К. Розумовського. Перша Малоросійська колегія, знищення Запорізької Січі. Заселення Південної України. Три поділи Польщі Прусією, Австрією й Росією, доля українських земель.

    контрольная работа [26,1 K], добавлен 19.05.2010

  • Історія України як наука, предмет і методи її дослідження. періодизація та джерела історії України. Етапи становлення, розвитку Галицько-Волинського князівства. Українські землі у складі Великого Князівства Литовського та Речі Посполитої. Запорізька Січ.

    краткое изложение [31,0 K], добавлен 20.07.2010

  • Предмет історіографії історії України. Основні етапи розвитку історіографії історії України. Місце історіографії в системі історичних наук. Зародження знань про минуле в формі культів. Поява писемності і її значення для накопичення історичних знань.

    контрольная работа [27,3 K], добавлен 28.01.2012

  • Підняття питання про створення археографічної комісії під час Собору Руських Вчених 1848 р., результати. Документальні матеріали, що видавала Комісія у "Жерелах до історії України-Руси". Особливості редакторського опрацювання та видавничого втілення.

    реферат [36,6 K], добавлен 19.03.2012

  • Успіхи княгині Ольги в господарюванні, політиці, розбудові держави та міжнародних контактах. Коротка історична довідка з життя Ганни Ярославни. Жінка в суспільному житті України за козацької доби. Постать Анастасії Лісовської, Роксолани, в історії країни.

    реферат [28,3 K], добавлен 24.06.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.