Культурна адаптація первісних мисливців Східної Європи (18-10 тис. років тому)

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

УДК 94'12(4-11)“6347”

Культурна адаптація первісних мисливців Східної Європи (18 - 10 тис. років тому)

Спеціальність 07. 00. 02. - всесвітня історія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук

Шидловський Павло Сергійович

Київ 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі археології та музеєзнавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Захист відбудеться «13» жовтня 2008 р. о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.01 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка (01033, м. Київ, вул. Володимирська, 60).

З дисертацією можна ознайомитись у Науковій бібліотеці імені М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка (01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58).

Автореферат розіслано «12» вересня 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат історичних наук Г.М. Казакевич

пам'ятка стародавній культура

АНОТАЦІЇ

Шидловський П.С. Культурна адаптація первісних мисливців Східної Європи (18 - 10 тис. років тому). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07. 00. 02. - всесвітня історія. Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - Київ, 2008.

На основі комплексного аналізу існуючої для Східної Європи джерельної бази та на підставі міждисциплінарного підходу відтворено процес культурної адаптації населення до навколишнього середовища в другій половині пізнього палеоліту (18 - 10 тис. років тому). Археологічні джерела демонструють залежність рис матеріальної культури від ландшафтно-географічного оточення мисливського колективу. Використовуючи етнографічні джерела та палеоекологічні дані визначено господарську спеціалізацію первісного населення Східної Європи.

В роботі зроблено порівняльний аналіз різних господарсько-культурних типів пізньопалеолітичної доби на території Східної Європи та визначено господарські чинники в розвитку суспільних відносин в епоху первісності. Дослідження фактів первісного мистецтва та свідчень ритуальних дій доводить зв'язок господарської орієнтації населення з його світоглядними комплексами.

Процес адаптації до умов навколишнього середовища відбувається через господарську спеціалізацію, зміну соціальної структури, через формування стійких світоглядних уявлень.

Ключові слова: пізній палеоліт, культурна адаптація, господарсько-культурний тип, палеоекологія, ландшафтно-географічна зона, господарська спеціалізація, господарська община, культурний синкретизм.

Шидловский П.С. Культурная адаптация первобытных охотников Восточной Европы (18 - 10 тыс. лет назад). - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.02. - всемирная история. Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. - Киев, 2008.

На основе комплексного анализа существующей для Восточной Европы источниковой базы и на основании междисциплинарного подхода воссоздан процесс культурной адаптации населения к окружающей среде во второй половине позднего палеолита (18 - 10 тыс. лет назад). Археологические источники демонстрируют зависимость черт материальной культуры от ландшафтно-географического окружения охотничьего коллектива. Используя этнографические источники и палеоэкологические данные, определено хозяйственную специализацию первобытного населения Восточной Европы, на территории которой выделяются три хозяйственно-культурных типа (ХКТ) приледниковых охотников - ХКТ охотников на мамонта, ХКТ охотников на бизона и ХКТ охотников на северного оленя.

В работе проведен сравнительный анализ разных хозяйственно-культурных типов позднепалеолитической эпохи на территории Восточной Европы. Определены хозяйственные факторы в развитии общественных отношений в эпоху первобытности. Такими факторами являются степень мобильности коллектива, характер жизнеобеспечения группы, концентрация групп и их рассеивание для ведения сезонного охотничьего хозяйства, степень контактирования с другими коллективами. Исследования фактов первобытного искусства и материальных свидетельств ритуальных действий доказывает связь хозяйственной ориентации населения с его мировоззренческими комплексами.

Процесс адаптации к условиям окружающей среды происходит через хозяйственную специализацию, видоизменение социальной структуры, через формирование стойких мировоззренческих представлений.

Современное видение человеческой культуры предполагает комплексный анализ различных аспектов жизнедеятельности - фактов материальной, поведенческой и духовной культур общества - в неразрывной связи между собой.

Ключевые слова: поздний палеолит, культурная адаптация, хозяйственно-культурный тип, палеоэкология, ландшафтно-географическая зона, хозяйственная специализация, хозяйственная община, культурный синкретизм.

Shydlovskyi P.S. Cultural Adaptation of Eastern European primitive Hunters (18 - 10 thousands years BP). - Manuscript.

Thesis of dissertation for academic degree of the candidate of historical sciences in speciality 07.00.02. - World history. Kyiv Taras Shevchenko National University. - Kyiv, 2008.

On the base of complex analysis of Eastern European archaeological sources and exploring interdisciplinary methods carrying out the historical reconstruction of cultural adaptation process of population to environment at the second half of Upper Palaeolithic epoch (18 - 10 thousands years BP). Archaeological sources demonstrate that elements of material culture are conditioned by landscape-geographical situation in which collective of hunters lived. Using ethnographical sources and paleoecological data one can determine economical specialization of primitive population of Eastern Europe.

Comparative analysis of different Upper Palaeolithic economical-cultural types from Eastern European territory was held and economical factors that influenced on the process of primitive social development were define. Investigation of primitive art artifacts and material evidences of rite actions proves the connection between economical orientation of population and world-outlook complexes.

Process of environmental adaptation comes through economical specialization, changing of social structure, through forming complicated world-outlook ideas.

Key words: Upper Palaeolithic epoch, culture adaptation, economical-cultural type, paleoecology, landscape and geographical zone, economical specialization, economical community, culture syncretism.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Структура дисертації обумовлена метою та завданнями дослідження. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел і літератури (322 позиції) та трьох додатків. Основний текст дисертації становить 200 сторінок. Загальний обсяг без додатків - 234 сторінки.

Актуальність теми. Історія первісного суспільства на території Східної Європи є однією з найменш вивчених галузей сучасної історичної науки. Таке становище спричинене, головним чином, фрагментарністю джерельної бази і відсутністю писемних свідчень про найдавніші періоди розвитку суспільства. Однією з основних проблем історії первісності є значний розрив між емпіричними дослідженнями найдавніших пам'яток та теоретичним осмисленням первісності, як епохи становлення людського суспільства. Актуальність теми дисертаційного дослідження полягає у вирішенні питання характеру залежності суспільства первісних мисливців від природного оточення. В зв'язку з значним розширенням емпіричної бази про культуру мисливських суспільств на території Східної Європи за останні десятиріччя та впровадженням нових методів і підходів в історичній науці, постає питання про більш докладну реконструкцію життєдіяльності первісних колективів та завдання узгодження нових даних з теорією історії первісного суспільства. Новітнє бачення людської культури передбачає комплексний аналіз різних аспектів життєдіяльності - фактів матеріальної, поведінкової та духовної культур суспільства - у нерозривному зв'язку між собою.

Об'єктом даного дослідження являються суспільства первісних мисливців, які існували на території Східної Європи в кінці палеолітичної епохи.

Предметом дослідження є процеси культурної адаптації мисливських колективів до оточуючого середовища, що відбувались в кінці льодовикової епохи на території Східної Європи.

Основною метою дослідження є поглиблення вивчення історії первісного суспільства на території Східної Європи, зокрема, визначення взаємовпливу природи і суспільства на ранніх етапах історичного розвитку, а саме в період пізньольодовиків'я - 18 - 10 тис. років тому. Відповідно до поставленої мети, дослідження передбачає вирішення таких завдань:

- з'ясувати стан наукової розробки проблеми та її джерельної бази;

- проаналізувати відомі пам'ятки матеріальної культури, що залишені стародавнім населенням території Східної Європи і суміжних територій та визначити елементи, які залежать (напряму чи опосередковано) від оточуючого середовища, залучаючи дані етнографічної науки про історичні суспільства, які проживають у подібних природно-географічних умовах і знаходяться на подібному рівні розвитку;

- визначити напрямки господарської адаптації пізньопалеолітичного населення в різних ландшафтно-географічних зонах на території Східної Європи, використовуючи методи природничих наук та археологічні матеріали як історичне джерело;

- використовуючи етнографічні дані реконструювати тип ведення господарства та відтворити господарський річний цикл мисливських суспільств, в залежності від ландшафтно-географічної зони та господарсько-культурного типу;

- визначити господарські фактори, що мали безпосередній вплив на характер розвитку суспільних інститутів та на світоглядні комплекси первісних колективів;

- виявити елементи духовної культури, виникнення і розвиток яких був зумовлений адаптацією населення до природного оточення і до певного типу ведення господарства.

- вирішити питання впливу типу ведення господарства в рамках певної географічної зони на соціальну структуру первісного суспільства та на світоглядну сферу.

Методологічну основу дослідження складають принципи науковості, об'єктивності та історизму. Для вирішення поставлених завдань використовуються методи історичного пізнання: порівняльно-історичний, історико-типологічний та проблемно-хронологічний методи для характеристики життєдіяльності первісних суспільств на території Східної Європи. Застосовується комплексний підхід для вивчення пам'яток первісності з використанням даних цілого ряду суміжних з історичною наукою дисциплін (палеогеографії, палеозоології, геології). Також застосовується ряд спеціальних археологічних методів для реконструкції життєдіяльності мисливських колективів: картографічний, планіграфічний, стратиграфічний та ін.

Хронологічні рамки дослідження визначаються: нижня межа - максимумом похолодання в другій половині пізньопалеолітичної епохи (бл. 18 тис. років тому), верхня - кінцем льодовикової епохи і переходом до доби мезоліту (бл. 10 тис. років тому).

Географічні межі дослідження охоплюють рівнинну територію Східної Європи. Від Прикарпаття і Волині до басейнів Дону та Волги в широтному плані та від Прибалтики до Північного Причорномор'я - в меридіональному.

Наукова новизна роботи. Автором вводиться у науковий обіг ряд пізньопалеолітичних матеріалів з різних пам'яток первісності з території Східної Європи, які є результатами власних археологічних досліджень. В роботі подається нова інтерпретація ряду палеолітичних пам'яток, як давно відомих у археологічній науці, так і нещодавно відкритих, які ще не знайшли повного висвітлення у наукових публікаціях; на конкретному матеріалі продемонстровано залежність характеру розташування пізньопалеолітичних поселень від наявності природних ресурсів в певній екологічній ніші. Поглиблено використання новітніх підходів для господарської інтерпретації палеолітичних пам'яток: застосовано склад крем'яного інвентарю, характер фауністичних решток, топографічне та географічне розташування для функціональної характеристики різних пам'яток. Обґрунтовано використання фактів міжобщинного обміну для території Східної Європи з метою відтворення соціальних зв'язків в добу первісності. Використовуючи сучасні досягнення археологічної науки та етнографічний матеріал, автор конкретизує прояви впливу типу ведення господарства первісними колективами на соціальну та духовну сфери життєдіяльності населення доби пізньольодовиків'я на території Східної Європи.

В теоретичному плані, новизна роботи полягає в тому, що автор намагається довести на практичному матеріалі, що в недиференційованому первісному суспільстві злиття всіх форм життєдіяльності людини обумовлювало певну залежність від оточуючого середовища не тільки характеру ведення господарства, а й соціальної та духовної сфери.

Практичне значення дослідження. Основні висновки дисертації можуть бути використані у науково-практичній роботі для порівняльного аналізу при дослідженні нових пам'яток доби пізнього палеоліту, в узагальнюючих працях з історії первісного суспільства, у навчальних курсах вищих учбових закладів з історії первісного суспільства та археології, в експозиційній музейній роботі для наочності демонстрування найдавнішої історії Східної Європи та України зокрема та у краєзнавчій роботі для більш детального вивчення локальних особливостей пізньопалеолітичної культури в різних регіонах Східної Європи.

Практичне значення полягає також у визначенні елементів матеріальної культури, розвиток яких був детермінований адаптацією до природних умов, що в подальшому буде використано для більш докладної інтерпретації пам'яток первісності.

Апробація результатів і основних положень дисертації. Різні аспекти роботи було викладено в доповідях на десяти міжнародних наукових конференціях та семінарах: ІІІ Міжнародна етнологічна конференція студентів та молодих науковців «Етнічність в історії та культурі» (Одеса, 1998); міжнародна конференція студентів та молодих вчених «Етнічна історія народів Європи» (Київ, 1999); VII міжнародна археологічна конференція студентів та молодих вчених (Львів, 1999); міжнародна наукова конференція «Роль заповідних територій в підтриманні біорізноманіття» (Канів, 2003); міжнародна конференція «Археологія та етнологія Східної Європи» (Одеса, 2003); міжнародна наукова конференція «Трипільські поселення-гіганти» (Тальянки, 2003); IV науково-практична конференція «Збереження історико-культурних надбань Сіверщини» (Глухів, 2005); міжнародна конференція «Радомишль та його історія» (Радомишль, 2006); VI Міжнародний археологічний конгрес «Кам'яний вік півдня Східної Європи» (Донецьк - Святогорськ, 2007); міжнародний науковий семінар «Природничі методи в археології» (Київ, 2008).

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Робота виконана на кафедрі археології та музеєзнавства історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка в рамках науково-дослідної теми «Історія формування і розвитку української держави», затвердженою Радою історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка (№ державної реєстрації 01 БФ 046-01). Дисертація виконана також в рамках міжнародної французько-української програми «Мамонти» Національної агенції досліджень (ANR), Франція.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Завданням першого розділу - «Історіографія та джерельна база дослідження» - є історіографічний аналіз проблеми вивчення взаємозв'язку природи та первісного суспільства та аналіз джерельної бази. Перший підрозділ присвячений аналізу історіографії дослідження взаємозв'язку суспільства кам'яного віку та природного оточення на території Східної Європи. Початок цих досліджень припадає на другу половину ХІХ ст., і який пов'язаний з працями таких визначних вітчизняних вчених як В.Б. Антонович, В.В. Хвойко, Ф.К. Вовк та ін. З самих початків вивчення палеоліту на території Східної Європи для вітчизняних вчених був характерний історизм, зацікавленість в способі поведінки людини, намагання відтворити реальну обстановку життя минулих епох.

Великого значення для вивчення локальних особливостей в пізньому палеоліті є висновки дослідників про вплив природного оточення на розвиток палеолітичної культури, що проявилось у відмінностях в матеріальній культурі населення різних природно-географічних територій.

Вирішення питання щодо господарської специфіки локальних варіантів палеоліту було неможливим без застосування даних природничих наук. Важливого значення мала інтерпретація І.Г. Підоплічком межиріцької стоянки з залученням методів природничих наук та використанням етнографічних даних.

За думкою П.М. Долуханова, функціонування господарських систем первісного суспільства може бути пояснене дією принципу оптимальної, або задовільної стратегії: суспільство обирає ту форму господарської діяльності, яка забезпечує отримання максимуму енергетичного продукту при мінімумі затрат та ризику. Діалектичність такого підходу полягала у визнанні того, що певний тип господарства складався під впливом як екологічного, так і культурного факторів, під яким розуміється сукупність знань, вірувань, традицій даної суспільної групи.

Для інтерпретації господарської неоднорідності населення було використано етнографічний термін «господарсько-культурний тип» (ГКТ) - конкретна форма загальноісторичного типу суспільства, що проявляється в певних історичних умовах.

Вивчення матеріалів пам'яток пізнього палеоліту приводить М.І. Гладких до висновку про спеціалізацію мисливства, орієнтацію на певний вид травоїдних ссавців. Картографування пам'яток за господарською орієнтацією дозволило виокремити певні господарські зони та виділити господарсько-культурні підтипи мисливців прильодовикової зони. Виявлення локальних особливостей в господарстві пізньопалеолітичного населення призвело до більш детального вивчення систем життєдіяльності і до виділення багатьма дослідниками великих угруповань населення, яким надавалось значення окремих ГКТ. Так, Л.Л. Залізняк пропонує власну модель етно-археологічних реконструкцій первісних суспільств і на її основі реконструює чотири моделі господарської адаптації для території Східної Європи пізнього палеоліту.

На сучасному етапі проводяться дослідження соціальної та духовної сфер життєдіяльності первісного населення з використанням нових археологічних даних. Для реконструкції систем господарювання колективів різних палеогеографічних зон важливе значення мають дослідження М.І. Гладких, В.Н. Станка, Л.Л. Залізняка, О.О. Кротової, Д.Ю. Нужного, І.В. Сапожнікова, О.Ф. Гореліка та ін.

Другий підрозділ присвячений проблемі дослідження взаємозв'язку первісних культур та природного оточення в зарубіжній історіографії. Вперше це питання було підняте представниками соціальної антропології англійської та американської шкіл на початку ХХ століття. Інтерпретація культури як цілісної системи належить Б. Маліновському, який започаткував функціональний напрямок соціальної антропології.

В 1930 - 40 рр. серед соціальних антропологів формується біхейвіористичний напрямок досліджень, основним завданням якого стало дослідження універсальних моделей поведінки людських колективів. Дж. Стьюард один з перших звернув увагу на взаємозв'язок соціальної структури з особливостями оточуючого середовища та використав термін «культурний тип», що виникає внаслідок культурної адаптації до навколишнього середовища для пояснення багатоваріантності розвитку первісних культур. В концепції «культурного еволюціонізму» Л. Уайта первинну роль у формуванні культури несе технологічна сфера, яка передбачає використання певного природного середовища. Культурну варіабельність людства М. Салінз пояснював різницею еволюційного розвитку в різних природних зонах.

В кінці 50-х - на початку 60-х серед археологів та соціальних антропологів постала проблема визначення інформативності джерел різних дисциплін, що вивчають історію первісності: перш за все визначення взаємовідносин археології та етнології.

Використання джерел та методів цілого ряду як природничих так і гуманітарних наук з метою найповнішого відтворення життєдіяльності мисливських суспільств було запропоновано представниками наукової школи, що отримала назву «нова археологія» або «етноархеологія». Величезне значення для етноархеологічних досліджень має аналіз оточуючого середовища мисливської групи - ландшафту, покладів ресурсів, тваринного і рослинного світу. Екологічний підхід «нових археологів» передбачає дослідження взаємозв'язків між трьома типами оточення - фізичного, біотичного та соціального.

Сучасний стан науки вимагає комплексного підходу до розв'язання питання взаємовпливу природи та суспільства на ранніх стадіях; існує необхідність в інтерпретаціях більш високого рівня, в яких органічно б поєднувались матеріальна культура, господарство, соціальна структура та світоглядні уявлення первісного населення з метою більш повної реконструкції найдавнішої історії Східної Європи.

Останній підрозділ аналізує джерельну базу. Для розкриття теми використано дані про археологічні пам'ятки та об'єкти з території Східної Європи та суміжних територій, до яких можливе застосування інтерпретаційних категорій. В даному випадку джерелами виступають публікації археологічних матеріалів, архівні матеріали Наукового архіву Інституту археології НАН України, археологічні фонди музеїв та наукових установ України, а також археологічні матеріали, здобуті автором під час багаторічних досліджень пам'яток первісності на території України. Для порівняльного аналізу та реконструкції господарської специфіки та соціальної структури первісних суспільств використано широке коло етнографічних джерел по первісним суспільствам тундри та лісотундри Євразії та Північної Америки. Для реконструкції систем адаптації первісного населення використано дані палеозоології, палеоботаніки, палеогеографії, за допомогою яких можливе відтворення кліматичної та географічної обстановки в давнину.

Визначення елементів матеріальної культури первісного населення Східної Європи, які безпосередньо залежать від характеру ведення мисливського господарства стало завданням другого розділу - «Матеріальна культура первісних мисливців як результат адаптації населення до оточуючого середовища».

Підрозділ 2.1. «Вплив оточуючого середовища на формування матеріальної культури первісного суспільства» присвячений аналізу категорій матеріальної культури, що відбивають господарську специфіку колективу. Комплексний аналіз цих категорій робить можливою реконструкцію функціонального господарського призначення тієї чи іншої пам'ятки, ландшафтні та кліматичні умови в яких мешкав колектив.

Підрозділ 2.2. «Матеріальна культура мисливців на мамонта» присвячений дослідженню матеріальної культури ГКТ мисливців на мамонтів, що був поширений в підзоні прильодовикового лісостепу в центральних районах Східної Європи в басейнах рік Дніпра, Десни та Дону. Проведений аналіз матеріальної культури дозволяє зробити висновок про наявність декількох типів стоянок у мисливців на мамонтів в залежності від кліматичних змін протягом року:

- тривалі поселення в річковій долині з насиченим культурним шаром, з декількома господарсько-побутовими комплексами (Мізин, Межиріч, Гінці, Добранічівка, Юдіново тощо);

- невеликі стоянки на мисах або на плато, які складаються з однієї концентрації культурних решток (Пушкарі, Семенівка II, III, Велика Бугаївка, Шоломки, Великий Дивлин, Фастів);

- невеликі стоянки без залишків жител та вугілля - місця забиття тварин та збирання мамонтових кісток (Семенівка І, Довгиничі, Клинці, Збитенка).

Аналіз жител показує, що житло, як елемент матеріальної культури, є результатом, з одного боку, пристосування людського колективу до природно-кліматичних умов пізньольодовиків'я, сезонних змін клімату протягом року, пов'язаного з ними характером господарства, та з розвитком навичок житлобудування, розвитком уявлень про житло їхніх мешканців - з іншого. Варіації у техніці виготовлення знарядь фіксують традиційні способи обробки кременю і свідчать про історико-етнографічну своєрідність мешканців. Вироби мистецтва представлені жіночою пластикою, зображеннями мамонта, значного поширення набуло використання мушель молюсків в якості намистин.

В підрозділі 2.3. «Основні риси матеріальної культури мисливців на бізона» аналізується матеріальна культура ГКТ мисливців причорноморських степів. Більшість пам'яток степової зони розташована на високих терасах або на плато, досить високо над рівнем заплави. Можлива реконструкція декількох типів поселень:

- пам'ятки зі складною структурою, з значною насиченістю культурного шару, значні за площею та з повним циклом обробки крем'яної сировини (Анетівка II, Кам'яна Балка І, II, Амвросієвка, Золотівка І);

- стоянки, що складаються з декількох одночасних невеликих скупчень поширення культурних решток з господарськими ділянками (Рогалик II, XII, Велика Акаржа);

- пам'ятки, що складаються з однієї-двох плям поширення культурного шару, невеликі за площею та ненасиченим культурним шаром (Янісоль, Говоруха, Ями, Кайстрова балка I-IV, Рогалик VII), а також багаторазові стоянки з незначними культурними прошарками.

Відсутність на стоянках степової зони залишків стаціонарних жител свідчить про тимчасовий, сезонний характер поселень і на мобільний спосіб життя. Житла реконструюються як наземні легкі наметоподібні споруди, в яких не велося активної господарської діяльності. Практично єдиним свідченням ритуальної практики мисливців на бізона є ділянка на пам'ятці Анетівка II, на якій мають місце як ритуальні моменти, так і господарські.

В підрозділі 2.4. «Матеріальна культура мисливців на північного оленя» аналізується матеріальна культура ГКТ мисливців на північного оленя. Протягом другої половини пізнього палеоліту на обширних територіях прильодовикової лісотундри Прибалтики, Прикарпаття, Волині, Середнього Подністров'я та Полісся поступово формується ГКТ мисливців на північного оленя. За структурою стоянки носіїв цього ГКТ можна розділити на два типи. До першого необхідно віднести пам'ятки, які складаються з декількох господарсько-побутових комплексів, що інтерпретуються в якості общинних поселень. Другий тип пам'яток являє собою залишки разового поселення невеликої групи мисливців, що констатується наявністю одного скупчення культурних решток з вогнищем всередині.

Можливе виділення двох варіантів жител за характером конструкції. До першого варіанту відносяться укріплені житла з використанням кісток та каміння у споруді, другий варіант житла реконструюється як легка наметоподібна споруда. Мікролітизація елементів мисливської зброї свідчить про реакцію техніки обробки крем'яної сировини на зміну основного об'єкту полювання та певну уніфікацію методів полювання, що сприяло поширенню дистанційної зброї - луку та стріл - в фінальному палеоліті. Вироби мистецтва представлені орнаментованими рогами північного оленя та виробами з нього.

Реконструкція типу ведення господарства різними суспільствами, можлива за умов використання археологічних матеріалів в якості історичних джерел та залучаючи дані етнографії, що і є завданням третього розділу дослідження - «Господарська адаптація пізньопалеолітичного населення Східної Європи».

Підрозділ 3.1. «Господарсько-культурна адаптація мисливців на мамонта». В основі економіки носіїв цього ГКТ лежали сезонні зміни, пов'язані з поведінкою основного об'єкту полювання. Річний цикл поділявся на два періоди - зимовий та літній. Зимівлю община проводила в великих стаціонарних поселеннях. Монументальні житла свідчать про стаціонарний характер будівель. З приходом тепла мисливська група переселялась на топографічно високе місце для можливості спостереження за річковими долинами. Літні пам'ятки відомі на високих мисах, краю плато, складаються з однієї концентрації культурних решток і інтерпретуються дослідниками як один господарсько-побутовий комплекс. З приходом холодів мисливська група знову переселялась у зимове стаціонарне поселення. Логістичний характер мобільності цих колективів передбачав активну діяльність на досить обмеженій території. Основні базові табори розташовувались у найбільш зручних місцях. На певній відстані від них існували менші за розмірами стоянки, які використовувались в теплий період року.

Підрозділ 3.2. «Модель адаптації мисливців прильодовикових степів» присвячений реконструкції господарської адаптації мисливців на бізона Півдня Східної Європи. Етнографічні мисливці на бізона Великих Американських рівнин становлять певну аналогію суспільствам прильодовикового степу території Східної Європи. Спосіб існування - сезонні перекочівки, консолідація і розсіювання общин, очевидно були характерні і для палеолітичних степових мисливців Східної Європи. Для проведення загінного полювання мисливські колективи об'єднувались у досить великі групи. Прикладом місця, де проводилось таке полювання є Амвросіївське кістковище. Значні за розмірами стоянки є залишками поселень досить великих колективів поблизу місця полювання на мігруючих тварин. Після проведення загінного полювання, коли колективи були максимально забезпечені харчовими ресурсами, проводились ритуальні дії пов'язані з головним об'єктом полювання. Проведення таких дій демонструється залишками ритуального комплексу на пам'ятці Анетівка ІІ.

Підрозділ 3.3. «Модель адаптації мисливців на північного оленя» присвячений реконструкції господарства носіїв цього ГКТ. З метою більш докладної інтерпретації пам'яток мисливців на північного оленя можливо залучити дані про господарство етнографічних мисливських суспільств сучасної тундри та лісотундри. Господарський річний цикл поділявся на декілька етапів. Під час осіннього колективного полювання, в місці переправ північних оленів через річку, збиралася вся община. Після успішного полювання община певний час проводила зимівлю на цьому місці доки не використовувались запаси їжі. За нестачі харчових ресурсів або після невдалого полювання колектив розпадався на окремі групи, які розсіювались мисливською територією і займались полюванням на північного оленя індивідуальними методами, адже в таких групах було 2-3 дорослих чоловіка-мисливця.

Визначення господарських факторів, що мали безпосередній вплив на характер розвитку суспільних інститутів та на світоглядні комплекси первісних колективів стало завданням четвертого розділу - «Вплив типу ведення господарства на соціальну сферу та духовну культуру».

Підрозділ 4.1. «Господарство як фактор впливу на соціальну структуру та духовну культуру первісного суспільства» присвячений визначенню господарських чинників, що мали вплив на характер розвитку суспільних інститутів та на світоглядну сферу. Такими чинниками виступають ступінь мобільності колективу, концентрація або розсіювання груп в залежності від сезону, рівень забезпеченості природними ресурсами, ступінь контактування з іншими колективами.

В підрозділі 4.2. «Суспільство та духовна культура мисливців на мамонта» досліджується вплив типу ведення господарства на соціальну та духовну сфери колективів мисливців на мамонта. Дослідники вважають базові поселення мисливців на мамонта общинними. Виходячи з житлового простору, в кожному житлі могло мешкати 5-7 людей, що відповідає одній сім'ї, яка нараховує батьків, дітей та декількох родичів. Таким чином, загальна чисельність пізньопалеолітичної общини мисливців на мамонтів буде нараховувати близько 30 людей. Образотворче мистецтво є безпосереднім перенесенням ментальних конструкцій стародавніх людей на природний матеріал. Так, для мисливців на мамонта можливе виділення таких образів, які займали особливе місце в світоглядній системі: «жінка/мати», «мамонт», «вогнище», «житло». Стійкість родових відносин внаслідок стабільності общини посилювало їхню сакралізацію у формі материнського культу. Ведення більш-менш осілого способу життя створювало умови для сакралізації житла та вогнища як центру життєдіяльності, а значна залежність цієї життєдіяльності від поведінки основного об'єкту полювання стало причиною сакралізації образу мамонта.

В підрозділі 4.3. «Вплив господарства на розвиток культури мисливців на степових ссавців» проаналізовано вплив господарських чинників на форми суспільної організації та світоглядні уявлення колективів мисливців на бізона. Періодична концентрація декількох общин для колективного облавного полювання створювала умови для виникнення людських об'єднань більш високого рівня, ніж община. Значна мобільність груп мисливців степової зони призводила до більшої контактності носіїв різних культурних традицій. Такі причини послужили основою зменшення ролі господарської общини як економічної одиниці, а разом з тим, і як соціального утворення. Колективні виробничі та обрядові дії під час облавного полювання стали основою для формування нових утворень, які складались з декількох общин. Наявність фінальнопалеолітичних могильників у степовій зоні свідчить про ранню появу протоплемінних утворень саме у мисливців південної зони.

В підрозділі 4.4. «Соціальна структура та світоглядні уявлення мисливців на північного оленя» досліджується вплив типу ведення господарства на суспільство та духовну культуру мисливців на північного оленя. Базовою суспільною одиницею була мала сім'я, яка складалась як з чоловічої так і з жіночої частини. Високий ступінь статевого розподілу праці всередині невеликої групи поглиблював процес розвитку парної сім'ї. Пам'ятки, що складались з решток декількох житлових споруд, свідчать про періодичне об'єднання декількох сімей в господарські общини. Господарська самостійність окремих сімей стали основою для відмирання материнсько-родового культу. Спеціалізоване полювання, стало причиною сакралізації об'єкту полювання та формування стійких уявлень про сакральний зв'язок між мисливцями та твариною.

У результаті дослідження автор дійшов наступних висновків, які виносяться на захист:

- З'ясовано, що в історіографії з проблеми взаємовпливу природи та суспільства в добу кам'яного віку на території Східної Європи окремі аспекти зазначеної теми знайшли фрагментарне висвітлення, а значне розширення джерельної бази за останні десять років та використання нових методик потребує створення нових інтерпретаційних концепцій на новому методологічному рівні. Для повнішого розкриття теми дослідження було використано основні методичні розробки зарубіжної науки в галузі первісної історії.

- На основі аналізу решток життєдіяльності первісних суспільств на території Східної Європи визначено риси матеріальної культури мисливських колективів, що знаходяться в безпосередній залежності від характеру ведення господарства мисливської групи в певному природному оточенні. Такими рисами виступають географічне та топографічне розташування стоянок, характер культурного шару пам'яток, фауністичний склад на стоянках, характер житлобудування, виробничий інвентар конкретної пам'ятки.

- На основі аналізу рис матеріальної культури мисливських суспільств другої половини пізнього палеоліту було визначено різні напрямки господарської адаптації в трьох ландшафтно-географічних зонах на території Східної Європи. Так, в лісостеповій зоні басейнів Дніпра та Дону був поширений тип господарства, орієнтований на здобуття переважно мамонта; на півдні Східної Європи, в Північному Причорномор'ї поширювався ГКТ мисливців на бізона; обширні території Подністров'я, Волині, а згодом Прибалтики та Полісся займали носії ГКТ мисливців на північного оленя.

- Використовуючи етнографічні дані було зроблено висновки щодо характеру існування населення різних господарсько-культурних типів: мисливців на мамонтів, степових мисливців та мисливців на північного оленя. Проведено реконструкцію річного господарського циклу, що базувався на сезонності ведення господарства та визначено особливості у поведінці мисливських колективів трьох господарських систем.

- Визначено фактори господарської діяльності, які мали вплив на розвиток суспільних відносин в добу первісності та на формування стійких світоглядних уявлень. Такими факторами виступають ступінь мобільності колективу, концентрація або розсіювання груп в залежності від сезону, рівень забезпеченості природними ресурсами, ступінь контактування з іншими колективами.

- На основі вивчення пам'яток первісного мистецтва та свідчень ритуальних дій проведено співставлення цих матеріалів з виділеними моделями адаптації та виявлено елементи духовної культури, виникнення і розвиток яких був зумовлений адаптацією населення до природного оточення і до типу ведення господарства. З'ясовано, що характер промислового культу залежав від основного об'єкту полювання групи. Стійкість родових відносин у мисливців на мамонта створювало умови для розвитку материнського культу, що знайшло свій вираз у поширенні жіночого образу в мистецтві носіїв цього ГКТ.

- Зроблено узагальнюючі висновки про залежність соціальної структури та світоглядних систем первісного населення від способу поведінки конкретних колективів. Тип ведення господарства впливав на характер розвитку пізньопалеолітичної общини. Відносна осілість колективів мисливців на мамонта, можливість ведення господарства невеликими общинними колективами стало причиною для консервації общинних зв'язків у соціальній структурі. Висока рухливість колективів мисливців на бізона та північного оленя, концентрація та розсіювання колективів, стало причиною зменшення ролі общинної організації та посиленням ролі окремих сімей, які набували певної економічної самостійності. В такій ситуації значно підвищувалась роль окремого мисливця-чоловіка, від діяльності якого повністю залежало виживання мисливської групи.

Соціальна структура суспільства постулюється у світоглядних уявленнях первісної людини. Родові відносини в общинах мисливців на мамонта знаходять свій вираз у материнському культі. Відносна осілість цих колективів викликає сакралізацію житла та вогнища, як центру життєдайної сили. Руйнація матрилінійних відносин у суспільстві мисливців степової зони проявляється у зародженні культу чоловічих предків та складанням загальних надобщинних культів - культу мертвих та культу бізона. Спеціалізоване полювання стало основою для розвитку промислового культу у всіх колективах прильодовикових мисливців, в залежності від головного об'єкту полювання. Синкретична культура первісного суспільства вимагала повної узгодженості духовного світу людини з оточуючим середовищем, тому, існування колективу в певній ландшафтній ситуації, спосіб ведення господарства, характер суспільних зв'язків неодмінно відбивався в загальній міфологічній картині всесвіту.

Таким чином, господарсько-культурний тип формує певну недиференційовану систему відносин, в якій об'єднані такі елементи, як господарство, соціальна та духовна сфери.

ПУБЛІКАЦІЇ, ЩО ВІДОБРАЖАЮТЬ ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Шидловський П.С. Вплив господарсько-культурного типу на особливості розвитку пізньопалеолітичних общин / П.С. Шидловський // Етнічність в історії та культурі: матеріали і дослідження / ОДУ ім. І.І. Мечникова. - Одеса: Гермес, 1998. - С. 164-168.

2. Шидловський П.С. Вплив господарсько-культурного типу на світогляд пізньопалеолітичного населення Східної Європи / П.С. Шидловський // Вісник КНУ імені Тараса Шевченка: Історія. - вип.40. - К.: ВЦ «Київський університет», 1998. - С. 32 - 36.

3. Шидловський П.С. Вплив оточуючого середовища на формування матеріальної та духовної культури пізньопалеолітичних общин мисливців на мамонтів Східної Європи / П.С. Шидловський // Етнічна історія народів Європи: Національні меншини. Етноархеологія: Збірник наук. праць. - К.: Стилос, 1999. - С. 142-146.

4. Шидловський П.С. Семенівський комплекс пізньопалеолітичних пам'яток та можливості його інтерпретування / П.С. Шидловський // Вісник КНУ імені Тараса Шевченка: Історія. - Вип. 74. - К.: ВПЦ “Київський університет”, 2004. - С. 47-50.

5. Шидловський П.С. «Мамонтові міграції» та сезонна адаптація населення Середнього Подніпров'я в добу верхнього палеоліту / П.С. Шидловський // Кам'яна доба України: Збірка наук. статей - Вип. 7.- К.: Шлях, 2005. - С.73-77.

6. Шидловський П.С. Вплив фізичного оточення на формування матеріальної культури пізньопалеолітичного населення Середнього Подніпров'я / П.С. Шидловський // Проблеми археології Середнього Подніпров'я: До 15-річчя заснування Фастівського державного краєзнавчого музею - Київ-Фастів: ФДКМ, 2005.- С. 31-39.

Публікації, що додатково відображають основні положення дисертації:

1. Археологічні дослідження в долині р. Синюха / Д.К. Черновол, П.С. Шидловський, О.В. Дяченко, Є.В. Пічкур // Археологічні дослідження в Україні 2005-2007 pp.: 3бipкa наукових праць. - Вип. 9. - К. -3апоріжжя: IA НАН України, Дике Поле, 2007. - С. 415-418.

2. Дослідження палеолітичної стоянки Семенівка ІІІ в 2004-2005 роках / П.С. Шидловський, Д.О. Вєтров, П.М. Васильєв, Д.І. Біденко // Археологічні дослідження в Україні 2004-2005 рр.: Зб. наук. праць. - Вип. 8. - К.-Запоріжжя: ІА НАН України, Дике Поле, 2006. - С. 381-385.

3. Дослідження трипільських пам'яток на Канівщині / Е.В. Овчинніков, П.С. Шидловський, О.І. Шостік, Пічкур Є.В. // Археологічні відкриття в Україні 2003-2004 рр.: Зб. наук. праць. - Вип. 7. - К.: ІА НАН України; Запоріжжя: Дике Поле, 2005. - С. 32 - 41.

5. Нужний Д.Ю. Розкопки пізньопалеолітичного поселення Семенівка III у басейні Трубежу у 1997-1998 pp. / Д.Ю. Нужний, Д.В. Ступак, П.С. Шидловський // Археологічні відкриття в Україні 1997 - 1998 pp.: Збірка наук. праць. - К.: ІА НАНУ, 1998. - С. 115-118.

6. Нужний Д.Ю. Пізньопалеолітичний комплекс Семенівка III та особливості весняно-літніх поселень межирічської культури Середнього Подніпров'я / Д.Ю. Нужний, Д.В. Ступак, П.С. Шидловський // Археологический Альманах: Сборник науч. статей - №9. - Донецк: Лебедь, 2000. - С. 123-136.

6. Опанасюк А.М. Дослідження Семенівської палеолітичної стоянки в 2004 р. / А.М. Опанасюк, П.С. Шидловський // Збереження історико-культурних надбань Сіверщини: Матеріали четвертої науково-практичної конференції. Глухів, 21-22 квітня 2005 р. - Глухів: РВВ ГДПУ, 2005. - С. 38-43.

7. Пічкур Є.В. Комплекс кременеобробки поселення Пекарі ІІ / Є.В. Пічкур, П.С. Шидловський // Трипільські поселення-гіганти: Матеріали міжнародної конференції. - К.: Корвін Пресс, 2003. - С. 121-128.

8. Пічкур Є.В. До питання про роль місцевого та імпортного (волинського) кременю в кременеобробці трипільських племен Буго-Дніпровського межиріччя / Є.В. Пічкур, П.С. Шидловський // Бодаки - 2005: Археологические исследования трипольского поселения Бодаки в 2005 г. - К. - С-Пб.: Корвін Пресс. - С. 109-123.

9. Разведки в Фастовском районе в 2004 г. / С.Д. Лысенко, Д.Л. Гаскевич, С.С. Лысенко, П.С. Шидловский // Археологічні дослідження в Україні 2003-2004 рр.: Зб. наук. праць. - Вип. 7. - К.: ІА НАН України; Запоріжжя: Дике Поле, 2005. - С. 203 - 206.

10. Шидловський П.С. Нове пізньопалеолітичне місцезнаходження на Вінниччині / П.С. Шидловський // Vita Antiqua: Збірка наук. статей - №5-6. - К.: ВПЦ «Київський університет», 2003. - С. 40- 44.

11. Шидловський П.С. Нові знахідки пізньоплейстоценової фауни в Середньому Подніпров'ї / П.С. Шидловський, В.Д. Кобець // Археологічні дослідження в Україні 2004-2005 рр.: Зб. наук. праць. - Вип. 8. - К.-Запоріжжя: ІА НАН України, Дике Поле, 2006. - С. 385-388.

12. Шидловський П.С. Нові знахідки палеолітичної доби на Житомирщині / П.С. Шидловський, А.М. Опанасюк, І.М. Хоптинець // Дослідження первісної археології в Україні: Матеріали міжнародної наукової конференції «Радомишль та його історія». Радомишль, жовтень 2006 р. - К.: Корвін Пресс, 2008. - С. 86-95.

13. Шидловський П.С. Археологічні дослідження поблизу с. Аполянка на Уманщині / П.С. Шидловський, Є.В. Пічкур, Д.К. Черновол // Археологічні відкриття в Україні 2002-2003 рр.: Зб. наук. праць. - Вип. 6. - К.: ІА НАН України; Шлях, 2004. - С. 361-365.

Размещено на Allbest.ru