Наукова та громадсько-педагогічна діяльність Г.Ю. Храбана (1902–1990 рр.)

Значною була робота Г.Ю. Храбана у сфері краєзнавства. Об'єктом його дослідження є історична територія Уманщини, під якою автор розумів землі, що протягом майже 400 років виступали під такою назвою. Проведений аналіз документів дозволив досліднику стверджувати, що поселення «Умінь» існувало ще за часів Київської Русі, тобто в ХІІІ ст. Г.Ю. Храбан рішуче відкидав цивілізаторську роль поляків на українських землях, зокрема на Уманщині.

Таким чином, в ході дослідження доведено, що вивчення архівних джерел, публікацій та всебічний аналіз літератури згідно з методологічними прийомами історичної критики складали для Г.Ю. Храбана першооснову усіх наукових напрацювань з історії України та історичного краєзнавства. Яскравим вираженням його наукового пошуку було дослідження історії виникнення міста Умані та особливостей перебігу історичних процесів на території краю, дослідження історії створення всесвітньовідомого дендрологічного парку «Софіївка» та долі його творців. У дослідженні проаналізовано творчий доробок Г.Ю. Храбана з теми «Шевченко і Умань», революційні події та події Великої Вітчизняної війни на території краю.

Величезний документальний матеріал, зібраний, вивчений та частково опублікований дослідником, зробив неоціненну послугу українській історичній науці та може бути корисним і сучасним історикам.

У висновках викладено результати дослідження, обґрунтовано положення, основний зміст яких виноситься на захист:

- Відсутність у вітчизняній історіографії дослідження наукової та громадсько-педагогічної діяльності Г.Ю. Храбана зумовила неможливість створення об'єктивної та цілісної картини його життя та діяльності. Всі попередні дослідники висвітлювали його діяльність переважно на ниві археології та краєзнавства. Недостатньо уваги приділялося педагогічній і громадській роботі Григорія Юхимовича, зовсім не вивчалися приватне життя, роки, проведені на заслані, науковий доробок, комплексно не було проаналізовано творчу спадщину дослідника. Сукупність матеріалів, зібраних у результаті пошукової роботи, є достатньо репрезентативними для розв'язання поставлених у роботі завдань.

- Становлення Г.Ю. Храбана як особистості, характер його наукових зацікавлень, напрямів освітньої і суспільної діяльності визначалися його походженням, роками навчання в гімназії, соціокультурною ситуацією та політичними подіями, що відбувалися в Україні у ХХ ст. Висвітлення біографії Г.Ю. Храбана дало підстави скорегувати його характеристику попередніми дослідниками. Аналіз приватного та публічного життя історика дозволив визначити й охарактеризувати основні віхи його біографії. В основу періодизації покладено географічний критерій та виділено такі етапи: новоградволинський (1902-1934), перший уманський (1934-1938), пермський (1938-1946), другий уманський (1946-1950), красноярський (1950-1956), третій уманський (1956-1990), які розкривають концептуальні засади його світогляду, залежно від науково-дослідницького, педагогічного, громадсько-просвітницького і краєзнавчого напрямів суспільної діяльності. Визначено і узагальнено відомі й введено в науковий обіг нові матеріали та малоз'ясовані факти біографії Григорія Юхимовича Храбана.

- Дослідження наукової біографії Г.Ю. Храбана дозволило визначити пріоритетні напрями його творчості: археологія, давня історія України, історія повстання 1768-1769 рр. на Україні, історія Уманщини від найдавніших часів, історія створення дендрологічного парку «Софіївка», «Шевченко і Умань», революційні події та події Великої Вітчизняної війни на території Уманщини, біографістика, бібліографічна діяльність. Праці дослідника відзначалися широкою джерельною базою.

З дозволу Інституту археології АН УРСР протягом 1959-1967 рр. брав участь в археологічних розвідках на території Черкаської, Кіровоградської, Вінницької та Житомирської областей. Великого значення у своїй науковій діяльності вчений надавав саме опрацюванню матеріалів із історії східноподільського регіону, активно використовував у власних публікаціях і популяризував документи архівних установ України, Росії, Литви, Польщі. Працюючи з історичними джерелами, дослідник застосовував методи текстологічного, порівняльного, критичного аналізу, виявляв актуальні, ще не вивчені проблеми.

Активною була педагогічна і громадська діяльність Г.Ю. Храбана, який, викладаючи у навчальних закладах Житомирщини та Уманщини, виголошуючи публічні лекції з минувшини краю, оприлюднюючи в періодиці численні праці, статті й рецензії з актуальних питань археології та історії України, беручи активну участь у формуванні краєзнавчого музею, зробив чимало для збереження історичної спадщини і поширення культурно-освітніх знань. Він активно співпрацював із різними громадськими, науковими та освітніми організаціями. Важливою віхою в житті Г.Ю. Храбана стала робота над матеріалами тому «Історія міст і сіл. Черкаська область». Вагомим був внесок Григорія Юхимовича на посаді голови Уманської районної організації Українського товариства охорони пам'яток історії і культури. Протягом тривалого часу Г.Ю. Храбан був позаштатним кореспондентом газет «Уманська зоря» та «Черкаська правда», де вів рубрики «Славні люди Черкащини», «Герої-визволителі», «Герої-танкісти», «Прочитайте цю книгу». Готував матеріали на історичну тематику для радіо. З 1975 р. Григорій Юхимович очолював раду ветеранів при міськкомі партії.

- На вибір життєвої стратегії Г.Ю. Храбана мали вплив успішні приклади інших самореалізацій, а спілкування з непересічними особистостями скорегувало його світогляд. Історик активно співпрацював з тогочасними українськими вченими, краєзнавцями, письменниками на тлі регіонального дослідження історії України. Особливо активними були його стосунки з відомими науковцями в галузі археології - А.Г. Брайчевською, В.С. Кропоткіним, Е.О. Симоновичем, Є.В. Махно. Важливими для нього були творчі дискусії з В.В. Грабовецьким, В.Т. Пашуто, О.С. Компан, В.В. Мавродіним, Ф.Т. Шевченком, П.М. Шморгуном. Не байдужість до правдивого висвітлення історії у художніх творах породила творчу дискусію з відомими письменниками К.К. Грибом, Л.І. Смілянським, М.Й. Сиротюком, В.Т. Титаренком, І.В. Шпитковським.

- Активна участь в організації та проведенні археологічних досліджень на території історичної Уманщини та сусідніх із нею областей сприяла створенню ним ряду оригінальних праць «Археологічне вивчення краю», «Черняхівські пам'ятки Уманщини», «Чорноліська культура на Уманщині», «Ранньослов'янські пам'ятники на Уманщині», «Уманщина за найдавніших часів» та карт археологічних поселень.

Поклавши в основу усіх своїх значних історико-краєзнавчих праць відображення складних процесів історико-культурного, соціально-економічного і політичного життя України від найдавніших часів, Г.Ю. Храбан створив достовірні й об'єктивні дослідження, які базувалися на архівних та раритетних документальних джерелах, особистих наукових розвідках, відзначалися достовірністю викладеного матеріалу і слугують вартісним джерелом для сучасних регіональних історико-краєзнавчих досліджень - «Селянська війна на Україні 1768-1769 рр.», «Повстання і гайдамацький рух - дві різні форми класової боротьби селян на Правобережній Україні у XVIII ст.», «Гайдамаччина», «Сад-поема», «Графиня Софія Потоцька (на кого працювали кріпаки Уманщини)», «Тричі продана (Софія Потоцька)», «Рукотворна поема», «Огляд архівних першоджерел і основної літератури з історії «Софіївки», «Історична основа поеми Т. Г. Шевченка «Гайдамаки», «Історія м. Умані до 1917 р.», «Уманська операція військ 2-го Українського фронту», путівники «Умань». Дані, отримані в результаті наукової роботи, Григорій Юхимович публікував в «Історії міст і сіл Української РСР. Черкаська область», у 15 томі «Української Радянської Енциклопедії», «Шевченківському словнику», у журналах «Археологія», «Советская археология», «Материалы и исследования по археологии СССР», «Український історичний журнал», газетах «Черкаська правда», «Уманська зоря», «Промінь комунізму», «Соціалістичні лани».

- Вивчення наукової біографії Г.Ю. Храбана дає змогу твердити про багатогранність його наукових інтересів. Дослідження історика мали новаторський характер і залишаються актуальними і до сьогодні. Йому належить близько 190 наукових праць - це монографії, нариси, статті, рецензії, які охоплюють проблеми із різних галузей знань історичної науки. Більшість його наукових розвідок залишаються неопублікованими і знаходяться в рукописах на збереженні в Науковому архіві Інституту археології НАН України та Державному архіві Черкаської області у фонді особового походження дослідника. Г.Ю. Храбан зробив вагомий внесок у розвиток вітчизняної історичної науки і заслуговує на почесне місце в українській історіографії.

Отже, реконструкція життєвого шляху й культурно-наукової, громадської та педагогічної діяльності Г.Ю. Храбана переконливо свідчить, що він був одним із помітних і оригінальних представників української інтелігенції другої половини ХХ ст., який зробив реальний внесок у поступ української національної справи.

Список опублікованих праць за темою дослідження

1. Сокирська В.В. Революція 1905-1907 рр. в краєзнавчих дослідженнях Г.Ю. Храбана / В.В. Сокирська // Історичні і політичні дослідження: матеріали Всеукраїнської наукової конференції «Революція 1905-1907 рр.: погляд через століття». - Донецьк : Видання ДНУ, 2005. - № 3/4 (25/26). - С. 95-100.

2. Сокирська В.В. Краєзнавча та пам'яткоохоронна діяльність Г.Ю. Храбана / В.В. Сокирська // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені М. Коцюбинського : зб. наук. праць / за заг. ред. проф. П.С. Григорчука. - Вінниця, 2006. - Вип. ХІ. - С. 374-378. - (Серія «Історія»).

3. Сокирська В.В. Архівний фонд Г.Ю. Храбана / В.В. Сокирська // Південний архів: історичні науки: зб. наук. праць. - Херсон, 2006. - Вип. ХXII. - С. 119 - 125.

4. Сокирська В.В. Особливості впровадження столипінської аграрної реформи на Уманщині в дослідженнях Г.Ю. Храбана / В.В. Сокирська // Український селянин : зб. наук. праць / за ред. А.Г. Морозова. - Черкаси: Черкаський національний університет імені Б. Хмельницького, 2006. - Вип. 10. - С. 20-22.

5. Сокирська В.В. Археологічні дослідження Г.Ю. Храбана / В.В. Сокирська // Література та культура Полісся. Історія та культура Полісся у загальноукраїнському контексті / відп. ред. і упор. Г.В. Самойленко. - Ніжин: Видавництво НДУ імені М. Гоголя, 2007. - Вип. 36. - С. 313-318.

6. Сокирська В.В. Антифеодальне національно-визвольне повстання 1768-1769 рр. в дослідженнях Г.Ю. Храбана / В.В. Сокирська // Нові дослідження пам'яток козацької доби в Україні: зб. наук. статей. - К.: ХІК, Часи козацькі, 2005. - Вип. 14. - С. 374-378.

7. Сокирська В.В. Тема Великої Вітчизняної війни в дослідженнях Г.Ю. Храбана / В.В. Сокирська // Черкащина в контексті історії України: матеріали Другої науково-краєзнавчої конференції Черкащини (до 60-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.). - Черкаси: Ваш дім, 2005. - С. 154-160.

8. Сокирська В.В. Використання краєзнавчих студій Г.Ю. Храбана у навчально-виховному процесі / В.В. Сокирська // Формування національних та загальнолюдських цінностей на заняттях історії та суспільних дисциплін: зб. статей. - Ніжин: Видавництво НДУ імені М. Гоголя, 2006. - С. 116-125.

9. Сокирська В.В. Події Національно-визвольної революції XVII ст. на Уманщині у краєзнавчих розвідках Г.Ю. Храбана / В.В. Сокирська // Нові дослідження козацької доби в Україні: зб. наук. статей. - К.: ХІК, Часи козацькі, 2006. - Вип. 15. - С. 209-213.

10. Сокирська В.В. Проблема заснування міста Умані в дослідженнях Г.Ю. Храбана / В.В. Сокирська // Малі міста на історичній мапі України: проблеми збереження історико-архітектурної спадщини : збірник наукових праць. - Умань: Софія, 2007. - С. 188-194.

11. Сокирська В.В. Життєві та наукові віхи біографії Г.Ю. Храбана / В.В. Сокирська // Григорій Юхимович Храбан - археолог, історик України та краєзнавець Уманщини (105-та річниця з дня народження Г.Ю. Храбана): зб. наук. статей. - Умань: Софія, 2007. - С. 5-18.

Размещено на Allbest.ru