Економічна експансія "третього рейху" та промисловість України в роки Другої світової війни

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

УДК 947. 085. 6 (477)

Економічна експансія “третього рейху” та промисловість України в роки Другої світової війни

07. 00. 01 - Історія України

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук

Вєтров Ігор Георгійович

Київ 1999

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному педагогічному університеті ім. М.П. Драгоманова

Захист відбудеться “ 26 ” лютого 1999 р. о 14 00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.235.01 в Інституті історії України НАН України (адреса: 252001, Київ-1, вул. М.Грушевського, 4).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту історії України НАН України (адреса: 252001, Київ-1, вул. М.Грушевського, 4).

Автореферат розісланий “ 23 ” січня 1999 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат історичних наук Матях В.М.

АНОТАЦІЇ

Вєтров І.Г. Економічна експансія “третього рейху“ та промисло-вість України в роки Другої світової війни. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.01.- Історія України. - Інститут історії України НАН України, Київ, 1999.

В дисертації на широкому колі архівних джерел, переважна більшість яких вводиться до наукового обігу вперше, висвітлюється комплекс питань, пов`язаних з проявами окупаційної політики фашистської Німеччини на території України в економічній сфері. Автор досліджує і аналізує конкретні особливості економічної експансії “третього рейху” в промисловості України періоду Другої світової війни. Розкривається проблема ролі української промисловості для Німеччини в ході планування і реалізації нацистських планів за світове панування. Зроблено спробу аргументованої оцінки ефективності нацистської колоніальної експлуатації промислово-сировинного потенціалу України в інтересах задоволення військово-економічних потреб рейху у війні. Автор розглядає структуру окупаційної адміністрації, засади здійснення нею демографічно-трудової політики на території України.

Ключові слова: економічна експансія, “третій рейх”, військово-економічний апарат, рейхскомісаріат “Україна”, план “Ольденбург”, деіндустріалізація, “Зелена папка” Герінга, “Коричнева папка”.

Ветров И.Г. Экономическая экспансия “третьего рейха” и промышленность Украины в годы Второй мировой войны. Диссертация на соискание научной степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.01- История Украины. - Институт истории Украины НАН Украины, Киев, 1999.

В диссертации на основе многочисленных архивных источников, преимущественное большинство которых вводится в научный оборот впервые, освещается комплекс вопросов, связанных с проявлением оккупационной политики фашистской Германии на территории Украины в экономической сфере. Автор исследует и анализирует конкретные особенности экономической экспансии “третьего рейха” в промышленности Украины периода Второй мировой войны. Раскрывается проблема роли украинской промышленности для Германии в ходе планирования и реализации нацистских планов за мировое господство. Сделана попытка аргументированной оценки эффективности нацистской колониальной эксплуатации промышленно-сырьевого потенциала Украины в интересах удовлетворения военно-экономических потребностей рейха в войне. Автор рассматривает структуру оккупационной администрации, принципы осуществления ею демографическо-трудовой политики на территории Украины.

Ключевые слова: экономическая экспансия, “третий рейх”, военно-экономический аппарат, рейхскомиссариат “Украина”, план “Ольденбург”, деиндустриализация, “Зеленая папка” Геринга, “Коричневая папка”.

окупант експлуатація трудовий

Vetrov I.G. The economic expansion of the Third Reich and the industry of Ukraine during the World War II. The thesis submitted for the Candidate of Science (History) degree: specialisation 07.00.01 - The history of Ukraine. - The Institute of History NASU, Kyiv 1999.

A large amount of archive materials, the greater part of which are presented to the scientific community for the first time, is used to highlight the set of questions related to the economic aspects of the fascist Germany's occupation policy at the Ukrainian territory. The specific areas of Germany's interest in Ukrainian economy and the relevant organisational changes in the methods of the fascist occupation policy are examined in detail. The existed contradictions and the lack of co-ordination between the elements of occupation regime are described. The approaches of the local authorities and the Ministry of Occupied West Territories in Berlin to the practice of utilising the Ukrainian economic resources are given. The author analyses in detail the complex of conditions and reasons which led to the inability of the occupation administration to provide effective directive economic control at the occupied territories. The racist approach of E.Koch's entourage to the economic and social questions of satisfying the demands of the Third Reich is outlined as well as its collision with the position of A.Rosenberg and his staff. The complex of methods is described which define the regressive character of fascist exploitation of Ukrainian production capacities.The author investigates and analyses the specific features of the Third Reich's economic expansion in the industry of Ukraine during World War II. The problem of the role of Ukrainian industry in the planning and the realisation of Nazi plans for the world supremacy is revealed.

The author gives a comprehensive analysis of technical and organisational interest of the Third Reich in Ukrainian industrial potential and especially in the non-evacuated production facilities and labour resources. The comparative description of the effectiveness of separate elements of planning and utilisation of Ukrainian social and economic potential is given, which in turn allows one to isolate the problem of fascist Germany's economic expansion from the complex of studied methods, form and results of exploitation at the territory of the Soviet Union as applied to Ukraine. The realisation of this approach has solved the problem in the investigation of Nazi occupation regime on an Ukrainian scale, which was considered as a separate problem in the investigation of the “pressure upon West” during World War II. The interrelationship is demonstrated between the events of the World War II and the changes of the occupation regime regarding the industry and the population of the industrial regions of Ukraine. An attempt is made to evaluate the effectiveness of the Nazi colonial exploitation of the Ukraine's industrial and resource potential in the interests of Reich's military and economic demands during the war. The author considers not only the factors and methods of implementation of occupation policy by German civil and commissary authorities, but also reveals the reasons and manifestations of civil population's response to the used forms of colonial exploitation and makes a logical conclusion about ineffectiveness of German economic occupation policy carried out by the occupation administration at the territory of Ukraine. The difference is pointed out between the initial and subsequent response of the citizens of recently annexed Western Ukrainian regions and industrial Eastern regions to the realisation of Third Reich's plans of economic domination. The complex reaction of social system to the activities of occupation regime directed to the use of resource and labour potential of Ukraine in the aspect of Ukrainian economy integration into the system serving the military demands of Nazi Germany is shown.

The evolution of the conceptual framework of the colonial exploitation of the labour and resource potential at the territory of Ukrainian Soviet Socialist Republic is revealed. The actions of occupation administration are periodised using the classification criterion of the forms of the treatment of local population and the methods of utilisation of production resources at the industrial Ukrainian regions within the framework of “pumping out the mineral resources” program and labour exploitation in the whole occupied territory of Ukraine. The formal and subtantional changes in the policy of the exploitation of Ukrainian economy conducted by occupation administration are shown. The author investigates the structure of the occupation administration, the grounds for its demographic and labour policy at the territory of Ukraine; the interaction between separate elements of the colonial administration in the practice of administrative support of the tasks set in the social and economic spheres. The organisational features of the activities of fascist authorities are also given. The dissertation also highlights the formation and operation of Nazi industrial monopolies at the territory of Ukraine. The activity analysis of such concerns as “AG Farben”, “Zeiss”, etc., allowed author to show the destructive character of the German economic policy in respect of local population and production facilities. The conditions are determined which were formed in Ukraine and led to the formation and operation of the organisational framework of occupation administration aimed at the exploitation of the Ukrainian economy and the expansion plans of Germany in the region.

Key words: economic expansion, the Third Reich, military and economic machine, Reichscommissariat “Ukraine”, “Oldenburg” plan, deindustrialisation, Gring's “Green portfolio”, “Brown portfolio”.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРАЦІ

Запропонована дисертаційна праця має на меті висвітлення комплексу питань, пов`язаних з окупаційною політикою фашистської Німеччини на території України під час Другої світової війни. В дисертації аналізується її конкретний аспект - експансія “третього рейху” протягом 1941-1944 рр., розкривається проблема вагомості української промисловості для вермахту в ході планування і реалізації як конкретних військових операцій, так і у цілому війни за світове панування. Автор розглядає господарську структуру окупаційної адміністрації, засади здійснення нею демографічно-трудової політики на території України.

Нові підходи до розгляду складних питань та введення в наукових обіг невідомих досі архівних матеріалів та маловивчених літературних джерел, зокрема іноземних, а також потреба їх оцінки з позицій сьогодення продиктовані об`єктивним аналізом висвітлених в дисертації подій і процесів.

Актуальність теми. У дослідженнях, присвячених Другій світовій війні, є наявною прогалина, пов`язана з німецько-фашистським експансіонізмом щодо України (передусім, в економічній та соціально-ресурсній галузях).

Потреба такого дослідження полягає у необхідності визначення ступеня зацікавленості нацистського керівництва Німеччини сировинно-промисловою базою України, а також заходів по експлуатації цієї бази у війні за світове панування.

Традиційний спрощений погляд на проблему не дозволив історіографічно сформувати чітку картину промислово-економічної експансії фашистської Німеччині на українських землях, що зробило неможливим визначення істотних ознак гітлерівського окупаційного режиму в Україні відповідно вивчити ставлення окупантів до України, її ресурсів та їх інтенсивного використання.

Предмет дослідження. Дисертація складається з послідовного розгляду характеру економічної експансії Німеччини в Україні й реакції на це українського населення. Структура предмету дослідження відповідає таким вимогам обгрунтування тематики: 1) характеристика промислового, сировинного і трудового потенціалів України; 2) стан та рівень участі українських робітників в німецькій окупаційній системі; 3) ступінь експлуатації праці українських робітників німецькою окупаційною адміністрацією.

Об`єктами аналізу стали напрями, форми, основні тенденції та експансіоністська політика “третього рейху” на території України.

Хронологічні межі дисертації охоплюють період 1941-1944 рр.

Метою дослідження є виявлення особливостей фашистської політики на окупованій території в економічній сфері, а саме в промисловості та великої зацікавленості Німеччини Україною як аграрно-промисловою та сировинною базою. З цієї мети випливають наступні завдання:

1. Виділити окремі етапи економічної експансії “третього рейху”, дати їм характеристику та з`ясувати значення кожного з них в контексті дослідження використання промислового потенціалу України в Другій світовій війні;

2. Виявити взаємозв`язок між реалізацією експансіоністських намірів Німеччини щодо України й поразками Німеччини в 1943-1944 рр;

3. Висвітлити роль теоретичного обгрунтування воєнно-стратегічних засад господарської політики Німеччини в Україні;

4. Визначити деструктивну роль німецьких монополій в індустріальних районах;

5. Дослідити механізм розробки та впровадження окупантами на території України принципу примусової трудової експлуатації всього працездатного населення;

6. Показати соціальне становище населення України та розкрити суть соціальної політики в умовах окупації;

7. Вивести залежність форсування воєнних технологій Німеччини у 1942-1943 рр. від використання економічного потенціалу України.

Стан наукової розробки теми.

Вже у брошурах і статтях, що з`явилися в роки Великої Вітчизняної війни, викривалися наміри фашистських загарбників. Так, одним із перших свідчень щодо існування детального плану пограбування і спустошення Радянського Союзу, була брошура А.Леонтьєва “Зелена папка” Герінга, видана у 1942 р.

Як зазначається в ряді праць воєнних років, у широкій програмі підкорення світу особливого значення фашисти надавали використанню промисловості, сільського господарства та робочої сили Української РСР.

Важливе значення для викриття варварських методів та засобів, до яких вдавалися загарбники в ході реалізації своїх планів, мають матеріали Надзвичайної державної комісії для встановлення і розслідування злочинів німецько-фашистських окупантів та їх співучасників, повідомлення і зведення Радянського інформбюро, матеріали відомого Нюрнберзького процесу.

По війні в деяких областях були видані збірники документів-свідчень про злочини гітлерівських загарбників та про підпільну боротьбу місцевого населення на окупованій території. Пізніше подібні збірники були видані повсюдно.

У працях першого повоєнного десятиріччя мало уваги надавалося безпосереднім планам і заходам Німеччини щодо використання економіки України. По-перше, це можна пояснити переважно загальносоюзним контекстом розгляду вищезгаданих явищ, що диктував фрагментарний принцип розгляду історії України, як лише одного з об`єктів фашистської експансії. По-друге, заново розкручений після війни маховик репресій диктував умови та принципи радянській історичній науці. Дослідникам теми (І.Гольдштейн, Р.Лєвіна, В.Д. Кульбакін) через брак джерел і літератури, з одного боку, згортання подібної тематики, з другого, не вдалося повністю розкрити дану тему.

Наступні праці, котрі вийшли в 1955 р. (М.І. Орлова, А.І. Ельбакіан), дозволяють не тільки загалом уявити економічну політику фашистів щодо захопленої території Радянського Союзу, а й конкретизувати окремі аспекти. Але вони не розкривають проблем поточного планування в 1941-1943 рр. і не висвітлюють питання дискоординації дій між різними ланками воєнно-господарського механізму фашистської Німеччини на теренах України.

В багатьох дослідженнях кінця 50-х - початку 70-х рр. (В.В.Размєров, А.М.Шлепаков, Г.Л.Розанов, Ф.Н.Тєлєгін та ін) звертається увага на причини зростання воєнно-економічної могутності гітлерівської Німеччини напередодні Другої світової війни, зокрема розкривається зловісна роль у цьому німецьких монополій та правлячих кіл західних країн.

Внесок у розробку питань, пов`язаних з проведенням економічної політики окупантів в Україні та її крахом, зроблено узагальнюючими працями: “История Великой Отечественной войны 1941-1945 гг.” та виданою на її основі короткою “Историей Великой Отечественной войны Советского Союза”, перша книга п`ятого тому “Історії Комуністичної партії Радянського Союзу”, 10-й том “Истории СССР”, а також дванадцятитомна “История Второй мировой войны 1939-1945”. Однак в них бракує самої постановки питання і деталізації характеру ставлення керівництва фашистської Німеччини до використання економічного потенціалу України.

Вклад українського народу в загальну справу боротьби з ворогом всебічно висвітлено у тритомнику “Українська РСР у Великій Вітчизняній війні Радянського Союзу 1941-1945 рр.”. У виданні наведено дані про плани гітлерівців перетворити Україну в аграрно-сировинний додаток “третього рейху”. Однак питання, безпосередньо пов`язані з зривом економічних розрахунків ворога, не розглянуті детально, а окремі підсумкові дані й положення не дають достатнього уявлення про ефективність опору українського населення спробам окупантів використати промисловість, сировинні та людські ресурси.

Певне значення для розуміння теми має праця Загорулько М.М. і Юдєнкова А.Ф. Особливий інтерес становить третє видання цієї праці. Воно дозволяє по-новому висвітлити деякі події та факти. Однак автори чомусь обмежуються абстрактними “основними передумовами” політики гітлерівського уряду щодо радянської промисловості і сільського господарства. Велику частину праці присвячено факторам (партизанська боротьба, саботаж і пасивний опір населення), за допомогою яких зривалися німецькі плани експлуатації української території. Але це робиться на фоні ігнорування безпосередньої реалізації німецької економічної політики.

Грунтовній розробці проблема піддана й у дослідженні Дишлевого П.С., Кондратенко Л.В., Швагуляка М.М. Однак, наприклад, у роботі Дишлевого П.С. занадто категоричний загальний висновок суперечить проміжним результатам дослідження. Наведені самим же дослідником факти свідчать, що пограбування загарбаних гітлерівцями районів посилило економіку окупантів. Отже мова може йти тільки про те, що фашисти не змогли здійснити свої плани у повному обсязі.

Не можна погодитися і з версією (особливо в працях Нем`ятого В.М.), що мовляв, всі невдачі окупаційної влади у налагоджені економіки України на користь власних воєнних потреб пояснюються саботажем комуністичного підпілля. Очевидно, що діяльність осередків і центрального керівництва КП(б)У була лише одним із суб`єктивних чинників німецьких невдач.

Окремо слід згадати праці Коваля М.В., Коваля В.С., Кондратенко Л.В., Кучера В.І., у яких не тільки висвітлюється окупаційна політика “третього рейху, а й показано, що крах фашистського плану неподільного світового панування був безпосередньо пов`язаний з наслідками політики окупаційної влади, що довела певну нездатність адаптації нацистської ортодоксії щодо інших націй та неможливість втілення реально-прагматичних підходів до економічної експлуатації України, що і привело до повного провалу функціонування “окупаційної надбудови” над експлуатованою економікою України.

Загалом радянська історіографія, що приділяла увагу висвітленню окремих аспектів фашистської окупаційної політики, не створила системно-аналітичного підходу до проблеми селекції джерел, адже їх добір, витлумачення та базування на партійній ідеології вимагали легітимації й апологізації діяльності підпілля у роки окупацій. Вузькоспектральність методологічної бази пояснюється штучно-класовим підходом до тлумачення історичних явищ.

Ще менше дослідженим є питання функціонування лівобережних регіонів України, що не підпорядковувалися рейхскомісаріату, а керувалися військовою адміністрацією, яка в силу мобільності її підрозділів й близькості фронту важче піддається архівно-документальному аналізові.

Дослідження економічних аспектів діяльності “третього рейху” в Україні у 1941-1944 рр. в західній історіографії також носить поверховий характер, подекуди більш ніж у ”замовних” працях радянських істориків. Цей недолік пояснюється низьким рівнем актуальності української тематики у повоєнний період.

Одним із перших досліджень щодо порушеної проблеми є праці Александра Далліна, який опублікував бібліографію, узагальнюючу монографію та детальну працю про становище в Одесі в ці роки, а також монументальне дослідження, присвячене окупаційній політиці на території Радянського Союзу.

Грунтовною джерельною базою визначаються дві інші узагальнюючі праці: “Історія окупації” Геральда Райтлінгера та “Гітлерівська окупація на Україні” Ігоря Каменецького. Значний інтерес становлять дві книги, видані в цей же період: “Історія українського націоналізму” Джона Армстронга та праця М. Лютера про фашистську окупацію Криму, який хоч у той час і не належав Україні, але характер окупаційного режиму був тотожній відповідній політиці на території Української республіки.

Дослідження німецької окупаційної політики продовжили і праці Нормана Реча, Ганса Умбрайта та Чеслава Мадайчика. Два фундаментальні томи останнього “Фашизм і окупація” ретроспективно висвітлили особливість окупаційної політики, шляхи її проведення та реакцію на це населення загарбних територій.

Звертає увагу дослідників праця Володимира Косика, що показує загальну мету та практичні дії націонал-соціалістів Німеччини щодо України. У книзі показано неадекватність політики “чистоти вищої раси” соціал-націоналістів та “реального стану речей” в Україні, зумовленого: 1) економічним плануванням “третього рейху”; 2) контрдіями з радянського боку.

Розгляд повсякденного проведення окупаційної політики на регіональному рівні генерал-ікомісаріатом або гебітскомісаріатом - “біла пляма” і в західній історіографії. Нажаль, відсутнє і дослідження діяльності румунської цивільної адміністрації в “Трансністрії”, за винятком показу скоєних там загарбниками масових убивств. Ще гірше становище з вивченням регіону, що перебував у віданні військової адміністрації - Лівобережної України. Поки що автор тільки однієї дисертації, захищеної в Східній Німеччині, зробив спробу в загальних рисах пояснити структуру та окупаційну політику, зокрема воєнно-економічну військового командування.

Як і з багатьох інших тем на Заході немає узагальнюючого дослідження, присвяченого становищу української економіки під час німецької окупації. Можна назвати лише праці про господарство Києва в той період та ситуацію в промисловості окупованого Донбасу. З цього питання було опубліковано по одній статті в Західній та Східній Німеччині. Автори усіх цих праць мало уваги приділяють Україні, яка ще не стала об`єктом спеціального дослідження. Навіть у 1991 р., коли з`явилося немало публікацій, присвячених 50-річчю нападу фашистської Німеччини на Радянський Союз, Україна, по суті, як об`єкт спеціального дослідження не виділялася.

Підсумовуючи історіографічний огляд, слід підкреслити: - ступінь вивченості та розробки даної проблеми як в українській, так і в західній історіографічній науці знаходиться поки що на досить низькому рівні, тому означена тема потребує всебічного, а не фрагментарного дослідження.

Методологічною основою дисертації є закони наукового пошуку й об`єктивності у висвітленні його результатів. Автор керувався принципом конкретного історичного аналізу суспільних явищ і подій. У праці використано проблемно-хронологічний метод дослідження, вжито комплексний підхід до вивчення проблеми.

Джерельну базу дисертації становить комплекс архівних та друкованих матеріалів. Головний масив архівних джерел з теми зберігається у фондах Центрального державного архіву вищих органів влади і управління України (ЦДАВО України) та Центрального державного архіву громадських об`єднань України (ЦДАГО України).

Усі опрацьовані матеріали з цих архівів можна умовно розділити на дві групи:

Перша група ЦДАВО України - матеріали німецького походження, що знаходяться у фондах Штабу імперського керівника А. Розенберга для окупованих східних областей (ф. 3676), Рейхкомісаріату “Україна” (ф. 3206), у Колекції мікрофотокопій документів в німецько-фашистських установах, армійських груп та їхніх підрозділів (ф. КМФ-8). Серед документів Оперативного штабу (Айзацштабу) Розенберга при рейскомісаріаті окупованих східних територій та рейхскомісаріату України щодо їхньої ”економічної політики” є дані про стан української промисловості за німецької влади, їхню діяльність, про вивезення нацистами сировини та промислового успадкування з великих промислових центрів України. Фонд КМФ-8 вміщує копії документів різних німецьких окупаційних установ, доповіді господарських інспекцій з експлуатації окупованої території, у тому числі Оперативного штабу Розенберга.

До другої групи ЦДАВО України слід віднести Колекції документів з історії Великої вітчизняної війни (ф. 4620) та Української республіканської надзвичайної комісії по розслідуванню злочинів і збитків, заподіяних німецько-фашистськими загарбниками організаціям і населенню України (ф. 3538). Ці фонди містять копії активів та документальних свідчень про шкоду, завдану окупантам економіці та населенню України.

У фонді Центрального комітету КП(б)У ЦДАГО України (ф.1) знаходяться постанови Політбюро з питань агітаційно-пропагандистської роботи на окупованій території України з метою залучення населення у боротьбу за збереження економічного потенціалу, проведення саботажу воєнно-економічних зусиль окупантів. Матеріали Комісії з історії Великої Вітчизняної війни при АН УРСР (ф. 166) містять економічний розділ плану “Барбаросса” під кодовою назвою “Ольденбург”, основні ідеї якого були деталізовані у “Директивах з керівництва економікою у заново окупованих східних областей” (так звана “Зелена папка” Герінга) і основні розпорядження та укази імперського міністра окупованих східних областей, що мали назву “Коричнева папка”, які безпосередньо стосувалися рейскомісаріату “Україна”, та ін.

Усього опрацьовано матеріали більше ніж 7 фондів державних архівів в Україні.

Основну групу друкованих джерел становлять збірники документів і матеріалів (як вітчизняних так і зарубіжних), присвячені подіям 1941-1945 рр., що стосуються німецької окупації. Використано також спогади учасників подій та газетні публікації ( у тому числі окупаційного періоду).

Наукова новизна дослідження полягає у:

- виділені в самостійний об`єкт спеціального наукового дослідження стану і функціонування економіки України під час Другої світової війни;

- завдяки розширеній джерельній базі дослідження в науковий обіг введено значну кількість нових, досі невідомих даних;

- зроблено спробу відійти від традиційних ідеологізованих схем, що призводило, як правило, до однобічного висвітлення важких тем української історії;

- досліджено ряд аспектів, що не знайшли докладного висвітлення в науковій літературі (співвідношення і взаємозалежність між різноманітними ланками окупаційної адміністрації (цивільна і воєнна, місцева та берлінське керівництво));

- простежено зміни в настроях українського суспільства відповідно до діяльності німецької влади на терені України і конкретні обставини виникнення цих трансформацій;

- висвітлено розгляд нацистським керівництвом проблеми економіки України в загальноімперському контексті);

- зібрано, опрацьовано та подано у вигляді таблиць, схем, карт багату інформацію, яка демонструє виклад конкретного матеріалу й дає змогу краще уявити загальний перебіг подій.

Практичне значення дисертації полягає у підсумуванні детального, базованого на архівних джерелах нововідкритих фондів погляду на проблему економічної експансії “третього рейху” щодо України, що у вітчизняній історіографії практично не розглядалася.

За обсягом джерельної бази, масштабами опрацьованої літератури, комплексним характером постановки проблеми, концептуальним визначенням основоположних моментів дисертація “Економічна експансія “третього рейху” і промисловість України у роки Другої світової війни” має підстави вважатися грунтовним науковим дослідженням.

2. НАУКОВА АПРОБАЦІЯ ДИСЕРТАЦІЇ

Дисертацію обговорено на засіданні кафедри історії слов`янських народів Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова. Результати досліджень доповідалися на Міжнародних наукових конференціях: “Україна в Другій світовій війні: уроки історії та сучасність” (м. Київ, Інститут історії України НАН України, 1994 р.); “Уроки Второй мировой войны и значение победы над фашизмом” (г. Москва, Совет глав государств - участников СНГ, Росийская Академия наук, 1995 г.); “Україна у Другій світовій війні” (м. Київ, Інститут історії України НАН України, 1995 р.) “50-річчя перемоги над фашизмом: наслідки та уроки” (м. Київ, УДПУ ім. М.П. Драгоманова, 1995 р.; “Перша світова війна і слов'янські народи”. (м. Київ, НПУ ім. М.П. Драгоманова, 14 -15 травня 1998 р.).

Основні положення дисертації апробовані автором у 5-ти наукових публікаціях.

Матеріал дисертації може бути використаний:

а) дослідниками - в ході написання наукових праць;

б) викладачами - для підготовки лекцій і семінарів з відповідних розділів навчальних курсів вітчизняної історії;

в) проведенні музейних екскурсій;

3. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Структура викладу матеріалу зумовлена методологічною вимогою хронологічно-проблемного підходу до розкриття досліджуваної теми і складається з трьох розділів, восьми параграфів, висновків, списку використаних джерел та літератури -272, додатків -16. Обсяг рукопису складає - 243 сторінки.

У вступній частині дисертації увага акцентується на актуальності дослідження проблеми експансії “третього рейху” у промисловість України саме в аспекті корінної зацікавленості воєнно-промисловим комплексом Східної України та інших територій. Цим визначено основні критерії аналізу складних явищ функціонування окупаційних інститутів на теренах України й відповідь на загальну економічну політику Німеччини в Україні різних прошарків населення. У вступі сформульовано мету і завдання дисертації, розкрито теоретичне і практичне значення, охарактеризовано джерельну базу, відображено апробацію результатів дослідження та показано його практичне значення.

В розділі І “Експансіоністські концепції монополістичних кіл Німеччини й нацистської верхівки щодо України” розглядається ситуація, що склалася у новому геополітичному розкладі сил у Європі напередодні Другої світової війни, досліджено витоки нацистського економічного експансіонізму, встановлено органічну залежність економічного та політико-ідеологічного факторів експансії фашистської Німеччини.

“Теоретичне обгрунтування і вироблення засад воєнно-економічної політики щодо України та її промисловості” (параграф 2) репрезентує., по суті, “автономний” підхід до тематичної магістралі дослідження.

Всупереч ідеологічним канонам та табуйованим історіографічним кліше проблеми, автор розглядає і науково обгрунтовує важливість для “третього рейху” української сировинно-промислової бази як запоруки успішної реалізації східного проекту загальносвітового фашистського експансіоністського плану.

Спеціальну увагу звернуто на поглиблену характеристику так званої “Коричневої папки” - документу, покладеного в основу формування загальної стратегії фашистської Німеччини щодо України.

Тезу про підпорядкованість політичної програми “третього рейху” ресурсному визиску економічного потенціалу Української радянської республіки, покладено в основу вивчення політико-економічних взаємин “Україна-Німеччина”.

У першому розділі (параграф 3: “Стан української промисловості на початок окупації”) показано індустріальну насиченість української території, як наслідок виконання першого п`ятирічного плану. Фактично аж до цього часу Україна в блоці досліджень, пов`язаних з вивченням політики індустріалізації, розглядалася або у загальносоюзному контексті (історіографія СРСР), або ізольовано від фактору економічної прагматики (українська діаспорна наукова школа).

Використана в процесі написання дисертації архівно-статистична фактологія дозволяє підсумувати: Україна в СРСР вела перед у створенні валового національного продукту загалом і зокрема - у хімічній промисловості, чорній металургії, машинобудуванні і та ін. Саме ці галузі промисловості Східної Європи, були найпривабливішим об`єктом для німецьких економічно-експансійних апетитів. Українська промислово-сировинна база дозволяла фашистській Німеччині покладатися на ресурсне забезпечення східної військової кампанії в обсягах та темпах, відповідно до запрограмованих напередодні вторгнення.

У розділі ІІ “Плани окупантів щодо української промисловості та сировинної бази і спроби їх реалізації” зроблено скрупульозний розгляд і аналіз окупаційного механізму фашистської Німеччини, що був покликаний забезпечити здійснення функцій визиску щодо промисловості окупованих територій. Наукова демонстрація функціонального та організаційного аспектів призначення воєнно-господарських команд (“Wirtschaftskommandо”), характер роботи цивільно-інтендантської адміністрації в Україні, що його також детально досліджено в дисертації, переконливо вказують на виключно деструктивний характер німецької економічної політики для України.

Аналіз директивних документів “третього рейху” щодо здійснення експансії в Україні показує стратегічні зміни підходів фашистської Німеччини до ведення адміністративної політики на окупованих територіях з чіткою тенденцією до зміни ідеологічно еклектичної практики (пропаганда) чистою економічною прагматикою військового інтересу (період вимушеного демаскування політики щодо України, викликаний поразками на радянсько-німецькому фронті).

В параграфі висвітлено проблему утворення та функціонування німецьких промислових монополій на території України. Розгляд діяльності концернів “І. Г. Фарбен, “Цейс”, “Фельдцлюфтларк” та їм подібних показує хижацьку сутність німецької економічної політики щодо України. Промисловій політиці відповідає примусовий вивіз робочої сили до рейху.

У параграфі 2 “Крах “бліцкріга” і намагання окупантів використати українську промисловість як допоміжну воєнно-технічну базу” визначаються граничні рівні формування дій вермахту під час Другої світової війни через призму “українського питання”: до остаточного провалу “бліцкріга” Україна розділялася Німеччиною, як транзитно-ресурсна зона, що мала забезпечити успіх “блискавичної війни“. Після провалу “бліцкріга” і аж до ре окупації українських територій, промислова українська зона стає економічною базою реалізації проектів вермахту.

У параграфі 3 розділу ІІ “Тотальне зруйнування індустріальних центрів під час відступу німецьких військ з України” документально розшифровується теза про те, що українська промисловість достатньо знесилена у процесі евакуації індустріально-комплектуючих за Урал, виявилася фактично знищеною після відступу фашистських військ з України. Тому відбудова народного господарства України після окупації мала характер первісного відновлення виробничих потужностей. З іншого боку, українська частина воєнно-промислового господарства долучалася до утворення детонаторного потенціалу зауральського військово-промислового комплексу (ВПК) СРСР і, в результаті, спричинила поразку Німеччини у Другій світовій війні.

Знову ж таки, аналіз видатків української економіки у контексті процесу вивезення до Німеччини плюс евакуація на Радянський Схід (розділ другий, параграф 3-й) (зокрема: скло-дзеркальної промисловості, шкіряної, трикотажної і т. ін.) вказують на те, що через призму деформації промислових об`єктів лише групи “Б”, можна говорити про стагнацію української економіки наприкінці Другої світової війни.

У розділі ІІІ “Система рабсько-кріпосницької експлуатації робітництва на окупованій території” автор показує ставлення окупаційної влади до населення України.

У параграфі показано важливість для експансіоністської політики реалізації плану формування герінгових “трудових колон”, вироблення загальних засад продовольчої політики Німеччини, експлуатаційних заходів щодо українського робітництва і т. д. Подано комплекс фашистської директив та окремих визначальних документів, якими регулювалися загальні принципи “користування людським трудовим ресурсом” України.

Аналіз конфлікту “Розенберг-Кох”, дослідження комплексних планів Німеччини щодо експлуатації промислово-демографічного потенціалу України дозволяє говорити про винятково жорстокий, хижацький характер німецької експансіоністської політики.

Параграф 2 розділу ІІІ (Матеріально-побутові умови робітників і службовців за “нового порядку”) розкриває реальний характер стану і перспектив українських трудівників, за німецького володарювання.

Висвітлення фінансових махінацій окупаційної адміністрації, корупції в структурі окупаційної влади, меркантильність вищого окупаційного керівництва і т.ін. спричинили, як доводить аналіз-порівняння планів окупантів, параліч промислово-виробничого забезпечення потреб вермахту на Східному фронті, що - стало одним з факторів поразки рейху у Другій світовій війні.

ВИСНОВКИ

У висновках підбито підсумки дослідження. Підкреслено наукову доцільність окремих розділів праці, наголошено на науковій значимості дисертації.

Розглянуто наслідки фашистської економічної політики щодо України в 1941-1944 рр. Порушено проблему узагальнення вкладу населення України у справу перемоги над Німеччиною.

Акцентовано увагу на двох ключових моментах дослідження: стану української промисловості (деіндустріалізація та евакуація складових на Схід СРСР) та долучення української частки виробничих потужностей до утворення надпотужного Воєнно-промислового комплексу СРСР за Уралом.

Підкреслено цінність дисертаційного дослідження в плані комплексного зведення конкретних статистичних даних.

ПОЛОЖЕННЯ, ЩО ВИСУВАЮТЬСЯ НА ЗАХИСТ

Тема “Економічна експансія “третього рейху” та промисловість України у роки Другої світової війни” є вельми актуальною для сучасної української історичної науки. Величезна кількість монографій, розвідок та додаткових матеріалів стосовно подій 1941-1944 рр. на території Української радянської республіки все ж залишає поза серйозним науковим та детальним розглядом цю тему. Синтезований погляд на історіографічну базу проблематики, аналіз архівних джерел, спрямованість на висвітлення подієво-фактологічних чинників дослідження та ін., дозволяють говорити про таке:

1. Скерованість загарбницької стратегії “третього рейху” на промислово-сировинні та трудові ресурси України засвідчує: правляча верхівка фашистської Німеччини у справі визначення економічної доцільності експансії проти СРСР виходила з того, що українсько-промислового потенціалу вистачить для обслуговування потреб армії у ході реалізації військових операцій на всьому Східному фронті.

2. За темпами економічного зростання, ефективністю впровадження нових технологій у промислове виробництво та результатами діяльності у базових галузях промисловий комплекс України у складі СРСР представляв вагомий інтерес для монополістично-урядових кіл третього рейху.

3. Діяльність воєнно-господарських команд “Wirtsсіhaftskommando”, організація роботи цивільних окупаційних адміністрацій , утворення “трудових колон”, демографічна винищувальна політика щодо українського населення, аналіз трудової діяльності, конфлікт “Розенберг-Кох” щодо “українського питання” дозволяють говорити про виключно деструктивний, хижацько-грабіжницький характер економічної політики “третього рейху” в Україні.

4. Економічна експансія “третього рейху” щодо України здійснювалася двома етапами: а) Україна перетворювалася в транзитно-ресурсну зону у загальній стратегічній інфраструктурі реалізації нацистського “Східного плану” (1941-1942 рр.);

б) Україна виконувала роль бази для задоволення економічних потреб вермахту в режимі “тривалої війни” та внутрішніх потреб німецької промисловості.

5. Українська промисловість, суттєво зруйнована в ході демонтажу і передислокації на Схід СРСР, після руйнацій, завданих окупаційної владою, виявилася фактично знищеною. На 1944 р. української промисловості, як комплексу, не існувало.

6. Жахливі матеріально-побутові умови життя цивільного населення в Україні та українських громадян, депортованих до Німеччини були наслідком конкретної і детальної реалізації настанов у “слов`янському питанні”. Версія про “спонтанність” економічної політики на українських теренах - міф.

7. Крах програми використання промислового та трудового потенціалів України Німеччиною у 1941-1944 рр. виступив як один з провідних факторів поразок вермахту на Східному фронті.

8. Передислокація найважливіших промислових потужностей та інженерно-технічної еліти республіки на схід Радянського Союзу стала вирішальним чинником у створенні на теренах післявоєнного СРСР могутнього військово-промислового комплексу, перетворила його у наддержаву і, зрештою, забезпечило (хоча й хитку) міжнародну стабільність в роки холодної війни.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Україна в економічних планах правлячих кіл фашистської Німеччини напередодні нападу на Радянський Союз. // Україна у Другій світовій війні: уроки історії та сучасність. Матеріали міжнародної наукової конференції (27-28 травня 1994 р.) НАН України Інститут історії України. - К., 1995. - с. 112-117.

2. Фінансова війна “третього рейху” на окупованій території України в 1941-1944 рр. // Український історичний журнал. -1995.-№3. - с. 96-100.

3. Політика фашистської Німеччини щодо використання економічного потенціалу України для потреб армії (1941-1944 рр.). // Друга світова війна і Україна. Матеріали наукової конференції (27-28 квітня 1995 р.). НАН України Інститут історії України, -К., 1996. с. -112-118.

4. Україна в експансіоністських планах Німеччини під час Першої світової війни. // Перша світова війна і словянські народи. Матеріали міжнародної наукової конференції (14-15 травня 1998 р.) Міністерство освіти України, НПУ ім. М.П. Драгоманова. - К., 1998.-с.41- 48.

5. Діяльність німецьких монополій та військово-економічного апарату третього рейху на окупованій території України (1941-1942 рр.) // Молода нація. Альманах № 8.- К.: Смолоскип, 1998.-с.135-151.

Размещено на Allbest.ru

...